Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перша чехословацька республіка (чеськ. První československá republika, словац. Prvá československá republika, часто в розмовній мові називають Перша республіка (чеськ. První republika; словац. Prvá republika), офіційна назва Чехословацька Республіка) — назва першої чехословацької держави, яка існувала у 1918–1938 рр. Наступна доба від окупації Судетів і до загарбання решти республіки означується як друга республіка. Така назва похідна від Франції, де республіки беруть відлік від Великої французької революції. Державу зазвичай називали Чехословаччиною (чеськ. Československo), яка складалася з Богемії, Моравії, Чеської Сілезії, Словаччини й Підкарпатської Русі.
| Чехословацька Республіка чеськ. Československá republika словац. Československá republika | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| Девіз Pravda vítězí / Pravda víťazí "Правда передусім" | |||||||||||||||||||
| Гімн чеська ’Kde domov můj’ ’Де дім мій’ словацька ’Nad Tatrou sa blýska’ ’Над Татрами блискає’ | |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| Столиця | Прага H G O | ||||||||||||||||||
| Мови | чеська і словацька | ||||||||||||||||||
| Форма правління | [en] | ||||||||||||||||||
| президент | |||||||||||||||||||
| - 1918–1935 | Томаш Гарріг Масарик | ||||||||||||||||||
| - 1935–1938 | Едвард Бенеш | ||||||||||||||||||
| - 1918–1919 | Карел Крамарж | ||||||||||||||||||
| - 1938 | |||||||||||||||||||
| Історія | |||||||||||||||||||
| - Незалежність від Австро-Угорщини | 28 жовтня 1918 | ||||||||||||||||||
| - Мюнхенська угода | 30 вересня 1938 | ||||||||||||||||||
| Площа | |||||||||||||||||||
| - 1938 | 140 800 км2 | ||||||||||||||||||
| Населення | |||||||||||||||||||
| - 1938 | 14 800 000 осіб | ||||||||||||||||||
| Густота | 105,1 осіб/км² | ||||||||||||||||||
| Валюта | Чехословацька крона | ||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| німецька, угорська, польська, ромська, русинська, українська й їдиш мали регіональний статус | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
Після 1933 Чехословаччина залишилася єдиною de facto діючою демократією в Центральній Європі, організованою як парламентська республіка. У вересні 1938 Нацистська Німеччина анексувала Судетську область (згідно з рішеннями Мюнхенської угоди за участю Франції, Великої Британії, Італії, без участі представників Чехословацької республіки). Це фактично поклало край Першій Чехословацькій Республіці, яку змінила недовготривала Друга Чехословацька Республіка. Польща окупувала Тешинську область, а південну частину Словаччини й Підкарпатську Русь анексувала Угорщина (Перший Віденський арбітраж).
Історія
Чехословаччина була заснована 28 жовтня 1918, реалізуючи — угоди про створення спільної держави, підписані в США 30 травня 1918 між чеськими і словацькими іммігрантами. До складу нової держави увійшли терени Цислейтанії: Богемія, Моравія, Чеська Сілезія, Транслейтанії: Словаччина («Верхня Угорщина») і Підкарпатська Русь, Німецької імперії: . Провідною ідеєю була у чеської еліти створення панслов'янської держави, у словацької — вирватися з-під угорського панування. Провідним будівничим об'єднання був чеський політичний діяч і перший президент Томаш Гарріг Масарик, а також Едвард Бенеш (який пізніше став президентом) і словак Мілан Растіслав Штефаник.
Державні кордони були встановлені договорами: Версальським (1919), Сен-Жерменським і Тріанонським (1920). У 1920 до складу Чехословаччини увійшли також Тешинська Сілезія, Спиш і Орава, і невеликі терени Нижньої Австрії і .
З самого початку існування держави постало Тешинське питання між Польщею і Чехословаччиною.
У міжвоєнний період Чехословаччина була однією з найбільш економічно і технологічно розвинених держав Європи, хоча існували корінні відмінності в рівні розвитку її складових, мала політичну стабільність і до кінця свого існування залишалася єдиною демократичною країною Центральної Європи. Інші східноєвропейські держави мали авторитарні і диктаторські режими.
Протягом міжвоєнного періоду були невдалі спроби створити «чехословацьку національну самосвідомість» та «чехословацьку мову» — т. зв. «ідея чехословакізму». Офіційна доктрина чехословацької нації була пов'язана з тим, що в Чехословаччині було більше німців, ніж словаків.
Населення
Національний склад Чехословаччини станом на 1921 р. (разом: 13 410 750)
- чехи та словаки — 8 760 937 (65,33 %)
- німці — 3 123 568 (23,29 %)
- угорці — 745 431 (5,56 %)
- українці/русини — 461 849 (3,44 %)
- євреї — 180 855 (1,35 %)
- інші — 238 080 (1,77 %)
В тому числі на території Підкарпатської Русі проживало 592 044 осіб, з того:
Економіка
Нова Чехословацька Республіка з населенням понад 13,5 млн осіб успадкувала від Австро-Угорщини порцелянову і скляну промисловість, цукрові заводи; понад 40 % винокурних і пивоварних заводів; «Škoda Holding» Пльзені, яка виробляла озброєння, локомотиви, автомобілі, машини; хімічну промисловість північної Чехії. 17 % вартості всієї угорської промисловості, яка склалася у Словаччині наприкінці XIX століття, також перейшла до Чехословацької республіки. Чехословаччина була однією з десяти найбільш промислово розвинених держав у світі на той час.
Політика
Зовнішня політика
Чехословаччина була членом Малої Антанти, у міжнародній політиці не протидіяла проекту , тому не мала добрі сусідські стосунки з Польщею та Угорщиною. Було обрано військовий союз з Францією та Радянським Союзом, який у вирішальний момент виявився неефективним. У 1938 р., після втрати Судетів, держава була перетворена на Другу Чехословацьку Республіку.
Бібліографія
- Kárník, Zdeněk: Malé dějiny československé (1867—1939), Dokořán (2008), Praha, (чес.)
- Olivová, Věra: Dějiny první republiky, Karolinum Press (2000), Praha, (чес.)
- Peroutka, Ferdinand: Budování státu I.-IV., Academia (2003), Praha, (чес.)
- PRECLÍK, Vratislav. Masaryk a legie (TGM and legions), váz. kniha, 219 str., vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk democratic movement in Prague), 2019, , page 19 — 25, 27 — 87, 90 — 155, 169
- Gen. František Moravec: Špión jemuž nevěřili (чес.)
- Axworthy, Mark W.A. Axis Slovakia—Hitler's Slavic Wedge, 1938—1945, Bayside, N.Y. : Axis Europa Books, 2002,
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Persha chehoslovacka respublika chesk Prvni ceskoslovenska republika slovac Prva ceskoslovenska republika chasto v rozmovnij movi nazivayut Persha respublika chesk Prvni republika slovac Prva republika oficijna nazva Chehoslovacka Respublika nazva pershoyi chehoslovackoyi derzhavi yaka isnuvala u 1918 1938 rr Nastupna doba vid okupaciyi Sudetiv i do zagarbannya reshti respubliki oznachuyetsya yak druga respublika Taka nazva pohidna vid Franciyi de respubliki berut vidlik vid Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Derzhavu zazvichaj nazivali Chehoslovachchinoyu chesk Ceskoslovensko yaka skladalasya z Bogemiyi Moraviyi Cheskoyi Sileziyi Slovachchini j Pidkarpatskoyi Rusi Chehoslovacka Respublika chesk Ceskoslovenska republika slovac Ceskoslovenska republika 1918 1938 Prapor Gerb Deviz Pravda vitezi Pravda vitazi Pravda peredusim Gimn cheska Kde domov muj De dim mij source source track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track track slovacka Nad Tatrou sa blyska Nad Tatrami bliskaye source source track track track track track track track track track track track Chehoslovachchina istorichni kordoni na karti Stolicya Praga 50 05 pn sh 14 28 sh d H G O Movi cheska i slovacka Forma pravlinnya en prezident 1918 1935 Tomash Garrig Masarik 1935 1938 Edvard Benesh 1918 1919 Karel Kramarzh 1938 Istoriya Nezalezhnist vid Avstro Ugorshini 28 zhovtnya 1918 Myunhenska ugoda 30 veresnya 1938 Plosha 1938 140 800 km2 Naselennya 1938 14 800 000 osib Gustota 105 1 osib km Valyuta Chehoslovacka krona Poperednik Nastupnik Avstro Ugorshina Nimecka Avstriya Nimecka Imperiya Druga Chehoslovacka Respublika Tretij Rejh Ugorske korolivstvo Polska respublika nimecka ugorska polska romska rusinska ukrayinska j yidish mali regionalnij status Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Persha chehoslovacka respublika Pislya 1933 Chehoslovachchina zalishilasya yedinoyu de facto diyuchoyu demokratiyeyu v Centralnij Yevropi organizovanoyu yak parlamentska respublika U veresni 1938 Nacistska Nimechchina aneksuvala Sudetsku oblast zgidno z rishennyami Myunhenskoyi ugodi za uchastyu Franciyi Velikoyi Britaniyi Italiyi bez uchasti predstavnikiv Chehoslovackoyi respubliki Ce faktichno poklalo kraj Pershij Chehoslovackij Respublici yaku zminila nedovgotrivala Druga Chehoslovacka Respublika Polsha okupuvala Teshinsku oblast a pivdennu chastinu Slovachchini j Pidkarpatsku Rus aneksuvala Ugorshina Pershij Videnskij arbitrazh IstoriyaChehoslovachchina bula zasnovana 28 zhovtnya 1918 realizuyuchi ugodi pro stvorennya spilnoyi derzhavi pidpisani v SShA 30 travnya 1918 mizh cheskimi i slovackimi immigrantami Do skladu novoyi derzhavi uvijshli tereni Cislejtaniyi Bogemiya Moraviya Cheska Sileziya Translejtaniyi Slovachchina Verhnya Ugorshina i Pidkarpatska Rus Nimeckoyi imperiyi Providnoyu ideyeyu bula u cheskoyi eliti stvorennya panslov yanskoyi derzhavi u slovackoyi virvatisya z pid ugorskogo panuvannya Providnim budivnichim ob yednannya buv cheskij politichnij diyach i pershij prezident Tomash Garrig Masarik a takozh Edvard Benesh yakij piznishe stav prezidentom i slovak Milan Rastislav Shtefanik Derzhavni kordoni buli vstanovleni dogovorami Versalskim 1919 Sen Zhermenskim i Trianonskim 1920 U 1920 do skladu Chehoslovachchini uvijshli takozh Teshinska Sileziya Spish i Orava i neveliki tereni Nizhnoyi Avstriyi i Z samogo pochatku isnuvannya derzhavi postalo Teshinske pitannya mizh Polsheyu i Chehoslovachchinoyu U mizhvoyennij period Chehoslovachchina bula odniyeyu z najbilsh ekonomichno i tehnologichno rozvinenih derzhav Yevropi hocha isnuvali korinni vidminnosti v rivni rozvitku yiyi skladovih mala politichnu stabilnist i do kincya svogo isnuvannya zalishalasya yedinoyu demokratichnoyu krayinoyu Centralnoyi Yevropi Inshi shidnoyevropejski derzhavi mali avtoritarni i diktatorski rezhimi Protyagom mizhvoyennogo periodu buli nevdali sprobi stvoriti chehoslovacku nacionalnu samosvidomist ta chehoslovacku movu t zv ideya chehoslovakizmu Oficijna doktrina chehoslovackoyi naciyi bula pov yazana z tim sho v Chehoslovachchini bulo bilshe nimciv nizh slovakiv NaselennyaNacionalnij sklad Chehoslovachchini stanom na 1921 r razom 13 410 750 chehi ta slovaki 8 760 937 65 33 nimci 3 123 568 23 29 ugorci 745 431 5 56 ukrayinci rusini 461 849 3 44 yevreyi 180 855 1 35 inshi 238 080 1 77 V tomu chisli na teritoriyi Pidkarpatskoyi Rusi prozhivalo 592 044 osib z togo ukrayinci rusini 372 884 ugorci 102 144 yevreyi 80 059 chehi ta slovaki 19 737 nimci 10 460 inshi 6 760EkonomikaNova Chehoslovacka Respublika z naselennyam ponad 13 5 mln osib uspadkuvala vid Avstro Ugorshini porcelyanovu i sklyanu promislovist cukrovi zavodi ponad 40 vinokurnih i pivovarnih zavodiv Skoda Holding Plzeni yaka viroblyala ozbroyennya lokomotivi avtomobili mashini himichnu promislovist pivnichnoyi Chehiyi 17 vartosti vsiyeyi ugorskoyi promislovosti yaka sklalasya u Slovachchini naprikinci XIX stolittya takozh perejshla do Chehoslovackoyi respubliki Chehoslovachchina bula odniyeyu z desyati najbilsh promislovo rozvinenih derzhav u sviti na toj chas PolitikaZovnishnya politika Chehoslovachchina bula chlenom Maloyi Antanti u mizhnarodnij politici ne protidiyala proektu tomu ne mala dobri susidski stosunki z Polsheyu ta Ugorshinoyu Bulo obrano vijskovij soyuz z Franciyeyu ta Radyanskim Soyuzom yakij u virishalnij moment viyavivsya neefektivnim U 1938 r pislya vtrati Sudetiv derzhava bula peretvorena na Drugu Chehoslovacku Respubliku BibliografiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Persha chehoslovacka respublika Karnik Zdenek Male dejiny ceskoslovenske 1867 1939 Dokoran 2008 Praha ISBN 978 80 7363 146 8 ches Olivova Vera Dejiny prvni republiky Karolinum Press 2000 Praha ISBN 80 7184 791 7 ches Peroutka Ferdinand Budovani statu I IV Academia 2003 Praha ISBN 80 200 1121 8 ches PRECLIK Vratislav Masaryk a legie TGM and legions vaz kniha 219 str vydalo nakladatelstvi Paris Karvina Zizkova 2379 734 01 Karvina ve spolupraci s Masarykovym demokratickym hnutim Masaryk democratic movement in Prague 2019 ISBN 978 80 87173 47 3 page 19 25 27 87 90 155 169 Gen Frantisek Moravec Spion jemuz neverili ISBN 80 200 1006 8 ches Axworthy Mark W A Axis Slovakia Hitler s Slavic Wedge 1938 1945 Bayside N Y Axis Europa Books 2002 ISBN 1 891227 41 6Div takozhDruga Chehoslovacka Respublika Tretya Chehoslovacka Respublika Chehoslovacke pitannya 1919 Ukrayinci v Chehoslovachchini 1918 1938