Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мі́лан Растісла́в Штефа́ник (словац. Milan Rastislav Štefánik) — словацький астроном, політик, генерал французької армії, перший міністр оборони Чехословаччини.
| Мілан Растіслав Штефаник Milan Rastislav Štefánik | |
 | |
| з 28 жовтня 1918 перший міністр оборони Чехословаччини — 4 травня 1919 | |
|---|---|
| Народження: | 21 липня 1880 Кошаріска |
| Смерть: | 4 травня 1919 (38 років) Іванка-при-Дунаю |
| Поховання: | d |
| Країна: |  |
| Релігія: | лютеранство |
| Освіта: | Факультет мистецтв Карлового університету[1] |
| Батько: | d |
| Нагороди: |      |
| | |
Життєпис
Народився в селі Кошаріска, що неподалік Брезової-під-Брадлом у родині лютеранського священика Павла Штефаника, був шостою дитиною із дванадцяти. Під час навчання в кошарішській школі був кращим учнем, у віці 9-ти років вчився в Шаморіні. Навчання продовжив в лютеранському ліцеї у Прешпорку. 1904 року захистив дисертацію в Карловому університеті. За часів навчання у Карловому університеті керував товариством словацьких студентів «Детван» й дописував до журналу «Глас».
Науковець
Восени 1904 року переїхав до Парижа, де з 1905-го розпочав працювати в обсерваторії П'єра Жансена. 1906 року Штефаник опублікував 7 наукових праць у царині астрономії. Після відходу Жансена Штефаник також покинув обсерваторію та рушив з французькою експедицією в Туркестан досліджувати затемнення Сонця 13 січня 1907 року. Прямуючи до Туркестану відвідав Пулковську обсерваторію та Льва Толстого і його лікаря Душана Маковицького. По поверненні з експедиції того ж року отримав премію Жюля Жансена. У липні 1907-го його здоров'я погіршилося, лікувався на високогірному курорті Шамоні, по видужанні повернувся до Парижа. Працював над збереженням обсерваторії на Монблані, однак у вересні того ж року науковий заклад було розібрано. У пошуках зручного місця для обсерваторії подорожував Атласькими горами, Сахарою, Тунісом, відвідав Карфаген.
На початку 1910 року наукові заклади «Bureau des Longitudes» та «Bureau Central Météorologique» відрядили Штефаника на Таїті здійснити спостереження за кометою Галлея. Кінцем квітня Штефаник прибув до Папеете, де проввів 10 місяців; окрім астрономії, активно займався фотографуванням. У квітні 1911 року при спостереженні повного затемнення Сонця на одному з островів Штефаник досяг найкращих даних на той час, що було відмічено та оцінено Французькою академією. Вже літом 1912-го науковий заклад «Bureau de Longitudes» відрядив Штефаника на спостереження за затемненням Сонця до Бразилії — в . По закінченні бразилійських досліджень він повернувся до Парижа, відвідав рідні Кошаріска. Весною 1913 року Штефаник планував надовго оселитися на Таїті, проте в цьому часі помер його батько. Після повернення до Парижа отримав дозвіл від уряду Еквадору на будівництво французькими підприємствами телеграфічної мережі та метеорологічні станції на континентальній території й Галапагосах, за що отримав нагороду — орден Почесного легіону.
Військовик та політик
У 1914 році захворів, весною переніс операцію на шлунку у Швейцарії. У швидкому часі по видужанню Штефаника почалася Перша світова війна, на початку серпня 1914 року військовим транспортом він повернувся до Франції. Через поганий стан здоров'я не міг відразу дістатися на фронт, до французького війська дістався весною 1915-го. Навчався у авіаційній школі в Шартрі. У квітні 1915 року здобув диплом пілота, до війська вступив у званні капрала. Підпоручником вирушив на Західний фронт, здійснив велику кількість розвідувальних польотів, стежачи за пересуванням військ противника та коригуючи артилерійський вогонь. Також здійснював авіаційні метеорологічні дослідження. Вже в тому часі добивався окремого підрозділу чехів та словаків.
У серпні 1915 року завдяки успіхам в напрямі метеорології Штефанику запропонували очолити метеорологічну службу французької армії, що він відкинув, пропонуючи перевести його на фронт до Сербії. На початку вересня 1915-го переведений на сербський фронт, де продовжив спроби створити спільний чехословацький підрозділ. Під час евакуації з аеродрому міста Ниш зазнав аварії, внаслідок якої загострилася виразкова хвороба. Життя йому врятували майбутній професор Рауль Лабрі та Міхаель Бургон, доправивши в Рим у лікарню. Повернувшись до Парижа, продовжував піклуватися чехословацьким питанням. У Парижі познайомився з політиками Арістидом Бріаном та . Наприкінці грудня 1915 року зустрівся з Едвардом Бенешом та узгодив основні концепції побудови майбутньої держави. Штефаник намагався сприяти створенню спільного чехословацького політичного керівництва та військових підрозділів, про що інформував французьку владу та домовився про зустріч із Масариком. Масарику вдалося досягти розуміння французами його погляду на проблему постання середньоєвропейських держав. У лютому 1916 року клопотами Штефаника постав «Conseil national des Pays Tchèques», пізніше перейменований в . Народну раду очолив Томаш Гарріг Масарик, заступниками стали Штефаник та , генеральним секретарем — Едвард Бенеш. Тоді ж рада почала зусилля по організації закордонних чехословацьких збройних сил.
Трохи підлікувавшись, Штефаник вирушив на італійський фронт. По поверненні до Парижа посилено займався створенням спільного чехословацького підрозділу, задля розвитку ідеї вирушив до Російської імперії та в серпні 1916 року дістався міста Могильов, де зустрівся з , керівником французької військової місії. Жанен допоміг Штефаникові зустрітися з імператором Миколою II та висвітлити останньому ідею чехословацького корпусу. Кінцем серпня того ж року Штефаник, Дюріх та представник словаків США Ґустав Кошік підписали «Київську угоду», згідно якої Чехословацьку народну раду визнали керівним органом чеського та словацького рухів у закордонні. По тому французьке керівництво відрядило Штефаника в Румунію, де йому протягом короткого часу вдалося рекрутувати до 1500 добровольців.
На початку 1917 року повернувся до Російської імперії, після певних труднощів досяг успіху своєї місії, допомогою у цьому став тимчасовий уряд Росії. По досягненні своїх зусиль Штефаник на початку червня 1917 року вирушив до США — вже у званні генерала, де зміг загітувати до 3000 добровольців. Також досяг підтримки американських словаків у розбудові діяльності Чехословацької народної ради; за це французький уряд нагородив його орденом Почесного легіону.
По поверненні до Парижа Штефаник взяв активну участь у дипломатичних заходах щодо постання самостійного чехословацького війська, про створення якого 17 грудня 1917 року французька влада випустила офіційний декрет. На території Російської імперії чехословацькі легіони 2 липня 1917-го зайняли свою ділянку фронту. Загальна кількість утворюваного війська сягала 10000 вояків — на теренах Європи, в Російській імперії це число сягало 50000. Серединою лютого 1918-го Штефаник рушив до Італії, маючи за мету продовження рекрутування до чехословацького війська. Одначе італійські військові та політичні кола не були прихильні до такої ідеї, і Штефанику задля досягнення результату довелося докласти чимало зусиль. Для кращого ефекту Штефаник напрацював меморандум та презентував його тодішнім італійському міністру закордонних справ й керівнику генерального штабу, наслідком стало підписання в квітні 1918 року з прем'єр-міністром Італії Емануеле Вітторіо договору про визнання спільного чехословацького війська, італійська сторона на основі позики бралася ці підрозділи озброїти.
Державотворець
Після підписання в березні 1918 року мирного договору між більшовицькою Росією та Центральними державами чехословацький корпус втратив союзників, Штефаник вирушив до Росії задля збереження боєздатності підрозділів та виведення їх. Для цього відвідав США та узгодив свої дії з американськими військовими колами, по тому рушив до Токіо, та звідти попрямував до Сибіру. Тим часом 14 жовтня 1918 року Чехословацька народна рада була проголошена офіційним органом державної влади, Штефаник у ній зайняв посаду міністра оборони, Масарик урочисто оприлюднив Вашингтонську декларацію — про постання держави Чехословаччини. По оприлюдненні декларації президент США Томас Вудро Вільсон погодився, що по укладенні миру з Австро-Угорщиною народи колишньої імперії мають самі вирішувати свою подальшу долю. 28 жовтня 1918 року була проголошена Чехословацька республіка. Тим часом екзильні кола в Женеві дійшли згоди щодо керівництва республіки, прем'єр-міністром став Карел Крамарж, президентом — Масарик, міністром закордонних справ — Бенеш, військовим міністром — Штефаник, міністром оборони — Вацлав Клофач.
Про капітуляцію Німеччини в Першій світовій війні Штефаник дізнався у Японії, готуючись до дипломатичних зусиль в Сибіру. 13 листопада 1918-го кораблем вирушив до Владивостоку, де мав намір з військовим керівництвом домовитися про пересування чехословацьких легіонерів. Окрім того, з огляду на постання Чехословацької республіки ліквідував відділення Чехословацької народної ради та призначив уповноваженим чехословацької влади в Росії. У тому часі отримав орден Почесного Легіону та у січні 1919 року відбув до Парижа. Тоді ж головною турботою Штефаника було переміщення легіону із Сибіру з метою повернення до новопосталої Чехословаччини, задля цього зустрічався із генералітетом та Жоржем Клемансо. Перебуваючи в Парижі, брав участь у роботі мирної конференції та піклувався постанням чехословацької авіації.
Травнем 1919 року відбув до Італії з особистим візитом — до маркізи Джуліани Бенцоні, з якою будував спільні плани на майбутнє. Окрім того мав завданням по прибутті до Братислави вирішити певну французько-італійську суперечність.
4 травня 1919 року Штефаник з аеродрому в Кампоформідо літаком вирушив до Словаччини, з італійськими льотчиками мав перелетіти до Словаччини та приземлитися на аеродромі Вайнори. Проте вже під Братиславою літак впав біля Іванки-при-Дунаю, територія сучасного села , загинули усі, хто був на борту.
Похований у могилі на пагорбі Брадл (сучасний округ Миява).
Вшанування
Джерела
- Štefanik v zrkadle prameńov a najnovšich poznatkov historigrafie(словац.)
- M. R. Štefánik patril medzi prvých fotografov v Tichomorí a na Tahiti(словац.)
- Studenti pražských univerzit 1882–1945
- PRECLÍK, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 str., vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná, Czechia) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, , pages 25 — 38, 40 — 90, 124—128,140 — 148,184 — 190
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi lan Rastisla v Shtefa nik slovac Milan Rastislav Stefanik slovackij astronom politik general francuzkoyi armiyi pershij ministr oboroni Chehoslovachchini Milan Rastislav Shtefanik Milan Rastislav StefanikMilan Rastislav Shtefanik z 28 zhovtnya 1918 pershij ministr oboroni Chehoslovachchini 4 travnya 1919 Narodzhennya 21 lipnya 1880 1880 07 21 KoshariskaSmert 4 travnya 1919 1919 05 04 38 rokiv Ivanka pri DunayuPohovannya dKrayina Religiya lyuteranstvoOsvita Fakultet mistectv Karlovogo universitetu 1 Batko d Nagorodi Komandor ordena Pochesnogo legionuOficer ordena Pochesnogo legionuKavaler ordena Pochesnogo legionu Kavaler ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v seli Koshariska sho nepodalik Brezovoyi pid Bradlom u rodini lyuteranskogo svyashenika Pavla Shtefanika buv shostoyu ditinoyu iz dvanadcyati Pid chas navchannya v kosharishskij shkoli buv krashim uchnem u vici 9 ti rokiv vchivsya v Shamorini Navchannya prodovzhiv v lyuteranskomu liceyi u Preshporku 1904 roku zahistiv disertaciyu v Karlovomu universiteti Za chasiv navchannya u Karlovomu universiteti keruvav tovaristvom slovackih studentiv Detvan j dopisuvav do zhurnalu Glas NaukovecVoseni 1904 roku pereyihav do Parizha de z 1905 go rozpochav pracyuvati v observatoriyi P yera Zhansena 1906 roku Shtefanik opublikuvav 7 naukovih prac u carini astronomiyi Pislya vidhodu Zhansena Shtefanik takozh pokinuv observatoriyu ta rushiv z francuzkoyu ekspediciyeyu v Turkestan doslidzhuvati zatemnennya Soncya 13 sichnya 1907 roku Pryamuyuchi do Turkestanu vidvidav Pulkovsku observatoriyu ta Lva Tolstogo i jogo likarya Dushana Makovickogo Po povernenni z ekspediciyi togo zh roku otrimav premiyu Zhyulya Zhansena U lipni 1907 go jogo zdorov ya pogirshilosya likuvavsya na visokogirnomu kurorti Shamoni po viduzhanni povernuvsya do Parizha Pracyuvav nad zberezhennyam observatoriyi na Monblani odnak u veresni togo zh roku naukovij zaklad bulo rozibrano U poshukah zruchnogo miscya dlya observatoriyi podorozhuvav Atlaskimi gorami Saharoyu Tunisom vidvidav Karfagen Na pochatku 1910 roku naukovi zakladi Bureau des Longitudes ta Bureau Central Meteorologique vidryadili Shtefanika na Tayiti zdijsniti sposterezhennya za kometoyu Galleya Kincem kvitnya Shtefanik pribuv do Papeete de provviv 10 misyaciv okrim astronomiyi aktivno zajmavsya fotografuvannyam U kvitni 1911 roku pri sposterezhenni povnogo zatemnennya Soncya na odnomu z ostroviv Shtefanik dosyag najkrashih danih na toj chas sho bulo vidmicheno ta ocineno Francuzkoyu akademiyeyu Vzhe litom 1912 go naukovij zaklad Bureau de Longitudes vidryadiv Shtefanika na sposterezhennya za zatemnennyam Soncya do Braziliyi v Po zakinchenni brazilijskih doslidzhen vin povernuvsya do Parizha vidvidav ridni Koshariska Vesnoyu 1913 roku Shtefanik planuvav nadovgo oselitisya na Tayiti prote v comu chasi pomer jogo batko Pislya povernennya do Parizha otrimav dozvil vid uryadu Ekvadoru na budivnictvo francuzkimi pidpriyemstvami telegrafichnoyi merezhi ta meteorologichni stanciyi na kontinentalnij teritoriyi j Galapagosah za sho otrimav nagorodu orden Pochesnogo legionu Vijskovik ta politikVashington 1917 U 1914 roci zahvoriv vesnoyu perenis operaciyu na shlunku u Shvejcariyi U shvidkomu chasi po viduzhannyu Shtefanika pochalasya Persha svitova vijna na pochatku serpnya 1914 roku vijskovim transportom vin povernuvsya do Franciyi Cherez poganij stan zdorov ya ne mig vidrazu distatisya na front do francuzkogo vijska distavsya vesnoyu 1915 go Navchavsya u aviacijnij shkoli v Shartri U kvitni 1915 roku zdobuv diplom pilota do vijska vstupiv u zvanni kaprala Pidporuchnikom virushiv na Zahidnij front zdijsniv veliku kilkist rozviduvalnih polotiv stezhachi za peresuvannyam vijsk protivnika ta koriguyuchi artilerijskij vogon Takozh zdijsnyuvav aviacijni meteorologichni doslidzhennya Vzhe v tomu chasi dobivavsya okremogo pidrozdilu chehiv ta slovakiv U serpni 1915 roku zavdyaki uspiham v napryami meteorologiyi Shtefaniku zaproponuvali ocholiti meteorologichnu sluzhbu francuzkoyi armiyi sho vin vidkinuv proponuyuchi perevesti jogo na front do Serbiyi Na pochatku veresnya 1915 go perevedenij na serbskij front de prodovzhiv sprobi stvoriti spilnij chehoslovackij pidrozdil Pid chas evakuaciyi z aerodromu mista Nish zaznav avariyi vnaslidok yakoyi zagostrilasya virazkova hvoroba Zhittya jomu vryatuvali majbutnij profesor Raul Labri ta Mihael Burgon dopravivshi v Rim u likarnyu Povernuvshis do Parizha prodovzhuvav pikluvatisya chehoslovackim pitannyam U Parizhi poznajomivsya z politikami Aristidom Brianom ta Naprikinci grudnya 1915 roku zustrivsya z Edvardom Beneshom ta uzgodiv osnovni koncepciyi pobudovi majbutnoyi derzhavi Shtefanik namagavsya spriyati stvorennyu spilnogo chehoslovackogo politichnogo kerivnictva ta vijskovih pidrozdiliv pro sho informuvav francuzku vladu ta domovivsya pro zustrich iz Masarikom Masariku vdalosya dosyagti rozuminnya francuzami jogo poglyadu na problemu postannya serednoyevropejskih derzhav U lyutomu 1916 roku klopotami Shtefanika postav Conseil national des Pays Tcheques piznishe perejmenovanij v Narodnu radu ocholiv Tomash Garrig Masarik zastupnikami stali Shtefanik ta generalnim sekretarem Edvard Benesh Todi zh rada pochala zusillya po organizaciyi zakordonnih chehoslovackih zbrojnih sil Trohi pidlikuvavshis Shtefanik virushiv na italijskij front Po povernenni do Parizha posileno zajmavsya stvorennyam spilnogo chehoslovackogo pidrozdilu zadlya rozvitku ideyi virushiv do Rosijskoyi imperiyi ta v serpni 1916 roku distavsya mista Mogilov de zustrivsya z kerivnikom francuzkoyi vijskovoyi misiyi Zhanen dopomig Shtefanikovi zustritisya z imperatorom Mikoloyu II ta visvitliti ostannomu ideyu chehoslovackogo korpusu Kincem serpnya togo zh roku Shtefanik Dyurih ta predstavnik slovakiv SShA Gustav Koshik pidpisali Kiyivsku ugodu zgidno yakoyi Chehoslovacku narodnu radu viznali kerivnim organom cheskogo ta slovackogo ruhiv u zakordonni Po tomu francuzke kerivnictvo vidryadilo Shtefanika v Rumuniyu de jomu protyagom korotkogo chasu vdalosya rekrutuvati do 1500 dobrovolciv Na pochatku 1917 roku povernuvsya do Rosijskoyi imperiyi pislya pevnih trudnoshiv dosyag uspihu svoyeyi misiyi dopomogoyu u comu stav timchasovij uryad Rosiyi Po dosyagnenni svoyih zusil Shtefanik na pochatku chervnya 1917 roku virushiv do SShA vzhe u zvanni generala de zmig zagituvati do 3000 dobrovolciv Takozh dosyag pidtrimki amerikanskih slovakiv u rozbudovi diyalnosti Chehoslovackoyi narodnoyi radi za ce francuzkij uryad nagorodiv jogo ordenom Pochesnogo legionu Po povernenni do Parizha Shtefanik vzyav aktivnu uchast u diplomatichnih zahodah shodo postannya samostijnogo chehoslovackogo vijska pro stvorennya yakogo 17 grudnya 1917 roku francuzka vlada vipustila oficijnij dekret Na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi chehoslovacki legioni 2 lipnya 1917 go zajnyali svoyu dilyanku frontu Zagalna kilkist utvoryuvanogo vijska syagala 10000 voyakiv na terenah Yevropi v Rosijskij imperiyi ce chislo syagalo 50000 Seredinoyu lyutogo 1918 go Shtefanik rushiv do Italiyi mayuchi za metu prodovzhennya rekrutuvannya do chehoslovackogo vijska Odnache italijski vijskovi ta politichni kola ne buli prihilni do takoyi ideyi i Shtefaniku zadlya dosyagnennya rezultatu dovelosya doklasti chimalo zusil Dlya krashogo efektu Shtefanik napracyuvav memorandum ta prezentuvav jogo todishnim italijskomu ministru zakordonnih sprav j kerivniku generalnogo shtabu naslidkom stalo pidpisannya v kvitni 1918 roku z prem yer ministrom Italiyi Emanuele Vittorio dogovoru pro viznannya spilnogo chehoslovackogo vijska italijska storona na osnovi poziki bralasya ci pidrozdili ozbroyiti DerzhavotvorecPogruddya Milanu Shtefaniku v skveri Tomasha Masarika v Uzhgorodi Pislya pidpisannya v berezni 1918 roku mirnogo dogovoru mizh bilshovickoyu Rosiyeyu ta Centralnimi derzhavami chehoslovackij korpus vtrativ soyuznikiv Shtefanik virushiv do Rosiyi zadlya zberezhennya boyezdatnosti pidrozdiliv ta vivedennya yih Dlya cogo vidvidav SShA ta uzgodiv svoyi diyi z amerikanskimi vijskovimi kolami po tomu rushiv do Tokio ta zvidti popryamuvav do Sibiru Tim chasom 14 zhovtnya 1918 roku Chehoslovacka narodna rada bula progoloshena oficijnim organom derzhavnoyi vladi Shtefanik u nij zajnyav posadu ministra oboroni Masarik urochisto oprilyudniv Vashingtonsku deklaraciyu pro postannya derzhavi Chehoslovachchini Po oprilyudnenni deklaraciyi prezident SShA Tomas Vudro Vilson pogodivsya sho po ukladenni miru z Avstro Ugorshinoyu narodi kolishnoyi imperiyi mayut sami virishuvati svoyu podalshu dolyu 28 zhovtnya 1918 roku bula progoloshena Chehoslovacka respublika Tim chasom ekzilni kola v Zhenevi dijshli zgodi shodo kerivnictva respubliki prem yer ministrom stav Karel Kramarzh prezidentom Masarik ministrom zakordonnih sprav Benesh vijskovim ministrom Shtefanik ministrom oboroni Vaclav Klofach Pro kapitulyaciyu Nimechchini v Pershij svitovij vijni Shtefanik diznavsya u Yaponiyi gotuyuchis do diplomatichnih zusil v Sibiru 13 listopada 1918 go korablem virushiv do Vladivostoku de mav namir z vijskovim kerivnictvom domovitisya pro peresuvannya chehoslovackih legioneriv Okrim togo z oglyadu na postannya Chehoslovackoyi respubliki likviduvav viddilennya Chehoslovackoyi narodnoyi radi ta priznachiv upovnovazhenim chehoslovackoyi vladi v Rosiyi U tomu chasi otrimav orden Pochesnogo Legionu ta u sichni 1919 roku vidbuv do Parizha Todi zh golovnoyu turbotoyu Shtefanika bulo peremishennya legionu iz Sibiru z metoyu povernennya do novopostaloyi Chehoslovachchini zadlya cogo zustrichavsya iz generalitetom ta Zhorzhem Klemanso Perebuvayuchi v Parizhi brav uchast u roboti mirnoyi konferenciyi ta pikluvavsya postannyam chehoslovackoyi aviaciyi Travnem 1919 roku vidbuv do Italiyi z osobistim vizitom do markizi Dzhuliani Benconi z yakoyu buduvav spilni plani na majbutnye Okrim togo mav zavdannyam po pributti do Bratislavi virishiti pevnu francuzko italijsku superechnist 4 travnya 1919 roku Shtefanik z aerodromu v Kampoformido litakom virushiv do Slovachchini z italijskimi lotchikami mav pereletiti do Slovachchini ta prizemlitisya na aerodromi Vajnori Prote vzhe pid Bratislavoyu litak vpav bilya Ivanki pri Dunayu teritoriya suchasnogo sela zaginuli usi hto buv na bortu Pohovanij u mogili na pagorbi Bradl suchasnij okrug Miyava VshanuvannyaHrest Milana Rastislava Shtefanika Aeroport Bratislava imeni Shtefanika asteroyid 3571 Milanshtefanik Akademiya zbrojnih sil generala Milana Rastislava ShtefanikaDzherelaStefanik v zrkadle pramenov a najnovsich poznatkov historigrafie slovac M R Stefanik patril medzi prvych fotografov v Tichomori a na Tahiti slovac Studenti prazskych univerzit 1882 1945 d Track Q102399391 PRECLIK Vratislav Masaryk a legie Masaryk and legions vaz kniha 219 str vydalo nakladatelstvi Paris Karvina Zizkova 2379 734 01 Karvina Czechia ve spolupraci s Masarykovym demokratickym hnutim Masaryk Democratic Movement Prague 2019 ISBN 978 80 87173 47 3 pages 25 38 40 90 124 128 140 148 184 190