Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Пелікан | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сірий пелікан (Pelecanus philippensis) | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Види | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Пеліка́н (Pelecanus) — рід водних птахів, єдиний у родині пеліканових (Pelecanidae). Містить 8 сучасних видів. Пелікани — найбільші представники ряду пеліканоподібних (Pelecaniformes).
Етимологія
Назва Pelecanus вперше офіційно використана у 1758 році Карлом Ліннеєм в 10-му виданні книги «Systema Naturae». Під цією назвою систематик об'єднав пеліканових, фрегатових, сулових та бакланових. Назва походить від давньогрецького слова «пелекіс» (грец. πέλεκυς), що означає «сокира», маючи на увазі форму дзьоба птаха.
До початку XX століття в Україні вживалися традиційні назви птаха — баба-птиця, неясить.
Таксономія
Види
Сучасні види
- Пелікан австралійський (Pelecanus conspicillatus).
- Пелікан кучерявий (Pelecanus crispus)
- Пелікан рогодзьобий (Pelecanus erythrorhynchos).
- Пелікан бурий (Pelecanus occidentalis).
- Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus).
- Пелікан сірий (Pelecanus philippensis).
- Пелікан африканський (Pelecanus rufescens).
- Пелікан перуанський (Pelecanus thagus).
Вимерлі види
Філогенія
Згідно з молекулярними дослідженнями, найближчими сучасними родичами пеліканів є молотоголов та китоголов.
Кладограма, що зображує родинні зв'язки пеліканів з іншими родинами птахів за Hackett et al. (2008).:
| |||||||||||||||||||||||||||||||
Еволюційні відносини між сучасними видами за Kennedy et al. (2013):
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Палеонтологія
Найдавніші викопні рештки пеліканів знайдені в ранньоолігоценових відкладеннях Франції (вік — 30 млн років). Вже в цей час у них форма та будова дзьоба не відрізнялася від дзьоба сучасних пеліканів. Ймовірно, що родина виникла в еоцен, близько 40 млн років тому. З ранньоміоценових відкладень Франції описаний пелікан Miopelecanus gracilis, проте, найімовірніше, вид потрібно віднести до роду Pelecanus. З пізньоеоценових відкладень описано Protopelicanus, який спершу віднесли до пеліканових, але зараз його таксономічний статус невизначений (insertae sedis). Птах може належати до якоїсь іншої родини пеліканоподібних, або до сулоподібних, або до костезубих. Міоценовий пелікан Liptornis з Патагонії має статус nomen dubium (сумнівної достовірності), оскільки його опис ґрунтувався на фрагментах, що не забезпечують достатньо аргументів для індетифікації птаха.
- , Rich & van Tets, 1981 (пізній пліоцен, Південна Австралія)
- , Davies, 1880 (ранній пліоцен, Індія)
- , Lydekker, 1891 (середній міоцен, Німеччина)
- , Milne-Edwards, 1863 (ранній міоцен, Франція) (синонім Miopelecanus)
- , Wetmore, 1933 (пізній пліоцен, США)
- Pelecanus intermedius, Fraas, 1870 (середній міоцен, Німеччина) (Miopelecanus by Cheneval in 1984)
- , Widhalm, 1886 (пізній міоцен, Одеса, Україна)
- , Olson, 1999 (ранній пліоцен, США)
- , Davies, 1880 (ранній пліоцен, Індія)
- , Miller, 1966 (пізній олігоцен — середній міоцен, Південна Австралія)
Поширення
Пелікани розповсюджені по всіх континентах, окрім Антарктиди, переважно в тропічних та субтропічних широтах.
На території України зустрічаються два види пеліканів: рожевий (Pelecanus onocrotalus) та кучерявий (Pelecanus crispus). Поодинокі зустрічі цих птахів відбуваються майже на всьому українському узбережжі Чорного та Азовського морів, постійні ж популяції існують в українській частині дельти Дунаю.
Кучерявий пелікан чисельністю у декілька пар гніздиться в плавнях на південному та східному узбережжі озера Кугурлуй, а харчується по всій території дельти.
Рожевий пелікан донедавна гніздився тільки в румунській частині дельти, а в українську прилітав харчуватись. Але, починаючи з 2001 року, співробітники Дунайського біосферного заповідника кілька разів виявляли гнізда рожевого пелікана на території цього заповідника, тобто в українській частині дельти Дунаю.
Пелікани добре представлені у багатьох зоопарках світу, в тому числі і Київському.
Опис
Маса дорослого птаха пеліканів досягає 7-14 кг, розмах крил — 127—320 сантиметрів залежно від виду. В них дещо незграбний масивний тулуб, короткі ноги, довга шия та довгий дзьоб, який за довжиною в 4-5 разів переважає голову.
Самці пеліканів дещо більші за самиць, і мають довший дзьоб.
Всі чотири пальці на ногах у пеліканів поєднані гребною перетинкою, що є характеристичною ознакою всього ряду Веслоногих.
На нижній частині дзьоба в пеліканів є характерний шкіряний міхур, що може сильно розтягуватись. За допомогою цього міхура пелікани полюють на здобич (риба, амфібії, для деяких видів — дрібні ракоподібні та навіть комахи), переносять матеріали для будівництва гнізд, а також використовують його для терморегуляції (з огляду на те, що в них, як у всіх інших птахів, немає потових залоз).
Пір'я в пеліканів не дуже щільно прилягає до тіла, що, разом з повітряними порожнинами в кістках, зменшує питому вагу птаха та полегшує утримання на воді. Але ці пристосування унеможливлюють пірнання пеліканів з поверхні води. Тим не менше, деякі види пеліканів (бурий пелікан, перуанський пелікан, за деякими свідоцтвами — також іноді і австралійський пелікан) пірнають при полюванні, пікируючи в воду з повітря з висоти від чотирьох до п'ятнадцяти метрів. Інший, більш розповсюджений спосіб полювання пеліканів, є колективним: вони виганяють зграї риби на мілину, шикуючись в лінію або дугу, а потім на мілководді вичерпують рибу, застосовуючи піддзьобні міхури. Також часто в цьому виді полювання можуть брати участь баклани, що часто мешкають поряд з колоніями пеліканів (або навіть формують з ними спільні колонії). В такому випадку баклани пікірують згори на оточену пеліканами рибу, одночасно ловлячи її для себе та підганяючи до пеліканів.
По землі пелікани пересуваються вільно, тримаючи тулуб більш-менш горизонтально, в польоті часто вдаються до паріння.
Гніздяться пелікани колоніально, в кладці 1-4 яєць, насиджування яких продовжується 30-42 дні.
Пташенята вилуплюються сліпими та голими, пухом вони вкриваються через 8-10 днів, а здатними до польоту стають на 70-75-й день життя.
У культурі
В європейській міфології пелікан вважається символом жертовності — як птах, що живить своє потомство власною кров'ю у випадку відсутності їжі. Припускають, що таке повір'я з'явилось внаслідок рожево-червоного кольору пір'я на грудях у рожевого пелікана (Pelecanus onocrotalis) — одного з видів, що зустрічаються в Європі. Завдяки цьому повір'ю пелікан став символом спілки педагогів, а також використовувався в середньовічній геральдиці як символ відданості та жертовності.
Арабською міфологією пелікан поважався через те що, як вважається, допомагав будувати головний мусульманський храм Кааба у місті Мекка, приносячи в мішку під дзьобом каміння та, особливо, воду для приготування скріплюючого розчину.
Галерея
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Пелікан австралійський у польоті -
![image]()
Гніздо пелікана бурого
Примітки
- Linnaeus, C. (1758). (Latin) . Holmiae: Laurentii Salvii. с. 132—34. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
Rostrum edentulum, rectum: apice adunco, unguiculato. Nares lineares. Facies nuda. Pedes digitís omnibus palmatis.
- (1983). Origins: a Short Etymological Dictionary of Modern English. New York, New York: Greenwich House. с. 479. ISBN .
- Баба-птиця, Пелікан, Неясить [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 62. — 1000 екз.
- Hackett, S.J.; Kimball, R.T.; Reddy, S.; Bowie, R.C.K.; Braun, E.L.; Braun, M.J.; Chojnowski, J.L.; Cox, W.A.; Han, K.-L.; Harshman, J.; Huddleston, C.J.; Marks, B.D.; Miglia, K.J.; Moore, W.A.; Sheldon, F.H.; Steadman, D.W.; Witt, C.C.; Yuri, T. (2008). A Phylogenomic Study of Birds Reveals Their Evolutionary History. Science. 320 (5884): 1763—68. Bibcode:2008Sci...320.1763H. doi:10.1126/science.1157704. PMID 18583609.
- Kennedy, Martyn; Taylor, Scott A.; Nádvorník, Petr; Spencer, Hamish G. (2013). (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 66 (1): 215—22. doi:10.1016/j.ympev.2012.09.034. PMID 23059726. Архів оригіналу (PDF) за 20 листопада 2018. Процитовано 17 жовтня 2019.
- Rich, P.V.; van Tets, J. (1981). The Fossil Pelicans of Australia. Records of the South Australian Museum (Adelaide). 18 (12): 235—64.
- Wetmore, A. (1933). Pliocene Bird Remains from Idaho. Smithsonian Miscellaneous Collections. 87 (20): 1—12.
- Widhalm, J. (1886). Die Fossilen Vogel-Knochen der Odessaer-Steppen-Kalk-Steinbrüche an der Neuen Slobodka bei Odessa. Schriften der Neurussische Gesellschaft der Naturforscher zu Odessa (German) . 10: 3—9.
- Miller, A.H. (1966). The Fossil Pelicans of Australia. Memoirs of the Queensland Museum. 14: 181—90.
Посилання
- Encyclopedia Britannica — Pelican (bird) [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Биологическая энциклопедия — Семейство Пеликаны (Pelecanidae) [ 18 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pelikan znachennya Pelikan Sirij pelikan Pelecanus philippensis Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Pelikanopodibni Pelecaniformes Rodina Pelikanovi Pelecanidae Rafinesque 1815 Rid Pelikan Pelecanus Linnaeus 1758 Vidi Pelecanus conspicillatus Pelecanus crispus Pelecanus erythrorhynchos Pelecanus occidentalis Pelecanus onocrotalus Pelecanus philippensis Pelecanus rufescens Pelecanus thagus Posilannya Vikishovishe Pelecanus Vikividi Pelecanus EOL 45509058 ITIS 174683 NCBI 33617 Fossilworks 39673 Pelika n Pelecanus rid vodnih ptahiv yedinij u rodini pelikanovih Pelecanidae Mistit 8 suchasnih vidiv Pelikani najbilshi predstavniki ryadu pelikanopodibnih Pelecaniformes EtimologiyaNazva Pelecanus vpershe oficijno vikoristana u 1758 roci Karlom Linneyem v 10 mu vidanni knigi Systema Naturae Pid ciyeyu nazvoyu sistematik ob yednav pelikanovih fregatovih sulovih ta baklanovih Nazva pohodit vid davnogreckogo slova pelekis grec pelekys sho oznachaye sokira mayuchi na uvazi formu dzoba ptaha Do pochatku XX stolittya v Ukrayini vzhivalisya tradicijni nazvi ptaha baba pticya neyasit TaksonomiyaVidi Suchasni vidi Pelikan avstralijskij Pelecanus conspicillatus Pelikan kucheryavij Pelecanus crispus Pelikan rogodzobij Pelecanus erythrorhynchos Pelikan burij Pelecanus occidentalis Pelikan rozhevij Pelecanus onocrotalus Pelikan sirij Pelecanus philippensis Pelikan afrikanskij Pelecanus rufescens Pelikan peruanskij Pelecanus thagus Vimerli vidi Pelikan novozelandskij Filogeniya Zgidno z molekulyarnimi doslidzhennyami najblizhchimi suchasnimi rodichami pelikaniv ye molotogolov ta kitogolov Kladograma sho zobrazhuye rodinni zv yazki pelikaniv z inshimi rodinami ptahiv za Hackett et al 2008 Sulopodibni Suliformes Pelikanopodibni Chaplevi Ardeidae Ibisovi Threskiornithidae Molotogolov Scopus umbretta Kitogolov Balaeniceps rex Pelikani Pelecanus Evolyucijni vidnosini mizh suchasnimi vidami za Kennedy et al 2013 P crispus P philippensis P rufescens P conspicillatus P onocrotalus P occidentalis P thagus P erythrorhynchos Paleontologiya Najdavnishi vikopni reshtki pelikaniv znajdeni v rannooligocenovih vidkladennyah Franciyi vik 30 mln rokiv Vzhe v cej chas u nih forma ta budova dzoba ne vidriznyalasya vid dzoba suchasnih pelikaniv Jmovirno sho rodina vinikla v eocen blizko 40 mln rokiv tomu Z rannomiocenovih vidkladen Franciyi opisanij pelikan Miopelecanus gracilis prote najimovirnishe vid potribno vidnesti do rodu Pelecanus Z piznoeocenovih vidkladen opisano Protopelicanus yakij spershu vidnesli do pelikanovih ale zaraz jogo taksonomichnij status neviznachenij insertae sedis Ptah mozhe nalezhati do yakoyis inshoyi rodini pelikanopodibnih abo do sulopodibnih abo do kostezubih Miocenovij pelikan Liptornis z Patagoniyi maye status nomen dubium sumnivnoyi dostovirnosti oskilki jogo opis gruntuvavsya na fragmentah sho ne zabezpechuyut dostatno argumentiv dlya indetifikaciyi ptaha Rich amp van Tets 1981 piznij pliocen Pivdenna Avstraliya Davies 1880 rannij pliocen Indiya Lydekker 1891 serednij miocen Nimechchina Milne Edwards 1863 rannij miocen Franciya sinonim Miopelecanus Wetmore 1933 piznij pliocen SShA Pelecanus intermedius Fraas 1870 serednij miocen Nimechchina Miopelecanus by Cheneval in 1984 Widhalm 1886 piznij miocen Odesa Ukrayina Olson 1999 rannij pliocen SShA Davies 1880 rannij pliocen Indiya Miller 1966 piznij oligocen serednij miocen Pivdenna Avstraliya PoshirennyaRozhevi pelikani v ukrayinskij delti Dunayu Kucheryavi pelikani u Prirodnomu parku Dalho lcli Tierpark Dahlholzli Bern Shvejcariya 2006 Pelikani rozpovsyudzheni po vsih kontinentah okrim Antarktidi perevazhno v tropichnih ta subtropichnih shirotah Na teritoriyi Ukrayini zustrichayutsya dva vidi pelikaniv rozhevij Pelecanus onocrotalus ta kucheryavij Pelecanus crispus Poodinoki zustrichi cih ptahiv vidbuvayutsya majzhe na vsomu ukrayinskomu uzberezhzhi Chornogo ta Azovskogo moriv postijni zh populyaciyi isnuyut v ukrayinskij chastini delti Dunayu Kucheryavij pelikan chiselnistyu u dekilka par gnizditsya v plavnyah na pivdennomu ta shidnomu uzberezhzhi ozera Kugurluj a harchuyetsya po vsij teritoriyi delti Rozhevij pelikan donedavna gnizdivsya tilki v rumunskij chastini delti a v ukrayinsku prilitav harchuvatis Ale pochinayuchi z 2001 roku spivrobitniki Dunajskogo biosfernogo zapovidnika kilka raziv viyavlyali gnizda rozhevogo pelikana na teritoriyi cogo zapovidnika tobto v ukrayinskij chastini delti Dunayu Pelikani dobre predstavleni u bagatoh zooparkah svitu v tomu chisli i Kiyivskomu OpisKoloniya amerikanskih bilih pelikaniv Masa doroslogo ptaha pelikaniv dosyagaye 7 14 kg rozmah kril 127 320 santimetriv zalezhno vid vidu V nih desho nezgrabnij masivnij tulub korotki nogi dovga shiya ta dovgij dzob yakij za dovzhinoyu v 4 5 raziv perevazhaye golovu Samci pelikaniv desho bilshi za samic i mayut dovshij dzob Lapi avstralijskogo pelikana Zgraya rozhevih pelikaniv u povitri Buri pelikani sho polyuyut na ribu Vsi chotiri palci na nogah u pelikaniv poyednani grebnoyu peretinkoyu sho ye harakteristichnoyu oznakoyu vsogo ryadu Veslonogih Na nizhnij chastini dzoba v pelikaniv ye harakternij shkiryanij mihur sho mozhe silno roztyaguvatis Za dopomogoyu cogo mihura pelikani polyuyut na zdobich riba amfibiyi dlya deyakih vidiv dribni rakopodibni ta navit komahi perenosyat materiali dlya budivnictva gnizd a takozh vikoristovuyut jogo dlya termoregulyaciyi z oglyadu na te sho v nih yak u vsih inshih ptahiv nemaye potovih zaloz Pir ya v pelikaniv ne duzhe shilno prilyagaye do tila sho razom z povitryanimi porozhninami v kistkah zmenshuye pitomu vagu ptaha ta polegshuye utrimannya na vodi Ale ci pristosuvannya unemozhlivlyuyut pirnannya pelikaniv z poverhni vodi Tim ne menshe deyaki vidi pelikaniv burij pelikan peruanskij pelikan za deyakimi svidoctvami takozh inodi i avstralijskij pelikan pirnayut pri polyuvanni pikiruyuchi v vodu z povitrya z visoti vid chotiroh do p yatnadcyati metriv Inshij bilsh rozpovsyudzhenij sposib polyuvannya pelikaniv ye kolektivnim voni viganyayut zgrayi ribi na milinu shikuyuchis v liniyu abo dugu a potim na milkovoddi vicherpuyut ribu zastosovuyuchi piddzobni mihuri Takozh chasto v comu vidi polyuvannya mozhut brati uchast baklani sho chasto meshkayut poryad z koloniyami pelikaniv abo navit formuyut z nimi spilni koloniyi V takomu vipadku baklani pikiruyut zgori na otochenu pelikanami ribu odnochasno lovlyachi yiyi dlya sebe ta pidganyayuchi do pelikaniv Po zemli pelikani peresuvayutsya vilno trimayuchi tulub bilsh mensh gorizontalno v poloti chasto vdayutsya do parinnya Gnizdyatsya pelikani kolonialno v kladci 1 4 yayec nasidzhuvannya yakih prodovzhuyetsya 30 42 dni Ptashenya pelikana Ptashenyata viluplyuyutsya slipimi ta golimi puhom voni vkrivayutsya cherez 8 10 dniv a zdatnimi do polotu stayut na 70 75 j den zhittya U kulturiDokladnishe Pelikan geraldika Serednovichnij barelyef pelikana sho goduye ptashenyat vlasnoyu krov yu V yevropejskij mifologiyi pelikan vvazhayetsya simvolom zhertovnosti yak ptah sho zhivit svoye potomstvo vlasnoyu krov yu u vipadku vidsutnosti yizhi Pripuskayut sho take povir ya z yavilos vnaslidok rozhevo chervonogo koloru pir ya na grudyah u rozhevogo pelikana Pelecanus onocrotalis odnogo z vidiv sho zustrichayutsya v Yevropi Zavdyaki comu povir yu pelikan stav simvolom spilki pedagogiv a takozh vikoristovuvavsya v serednovichnij geraldici yak simvol viddanosti ta zhertovnosti Arabskoyu mifologiyeyu pelikan povazhavsya cherez te sho yak vvazhayetsya dopomagav buduvati golovnij musulmanskij hram Kaaba u misti Mekka prinosyachi v mishku pid dzobom kaminnya ta osoblivo vodu dlya prigotuvannya skriplyuyuchogo rozchinu GalereyaAmerikanskij bilij pelikan Pelikan burij Pelikan peruanskij Pelikan rozhevij Pelikan avstralijskij Pelikan rozhevospinnij Pelikan kucheryavij Pelikan sirij Pelikan avstralijskij u poloti Gnizdo pelikana burogoPrimitkiLinnaeus C 1758 Latin Holmiae Laurentii Salvii s 132 34 Arhiv originalu za 9 chervnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2019 Rostrum edentulum rectum apice adunco unguiculato Nares lineares Facies nuda Pedes digitis omnibus palmatis 1983 Origins a Short Etymological Dictionary of Modern English New York New York Greenwich House s 479 ISBN 0 517 414252 Baba pticya Pelikan Neyasit 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 62 1000 ekz Hackett S J Kimball R T Reddy S Bowie R C K Braun E L Braun M J Chojnowski J L Cox W A Han K L Harshman J Huddleston C J Marks B D Miglia K J Moore W A Sheldon F H Steadman D W Witt C C Yuri T 2008 A Phylogenomic Study of Birds Reveals Their Evolutionary History Science 320 5884 1763 68 Bibcode 2008Sci 320 1763H doi 10 1126 science 1157704 PMID 18583609 Kennedy Martyn Taylor Scott A Nadvornik Petr Spencer Hamish G 2013 PDF Molecular Phylogenetics and Evolution 66 1 215 22 doi 10 1016 j ympev 2012 09 034 PMID 23059726 Arhiv originalu PDF za 20 listopada 2018 Procitovano 17 zhovtnya 2019 Rich P V van Tets J 1981 The Fossil Pelicans of Australia Records of the South Australian Museum Adelaide 18 12 235 64 Wetmore A 1933 Pliocene Bird Remains from Idaho Smithsonian Miscellaneous Collections 87 20 1 12 Widhalm J 1886 Die Fossilen Vogel Knochen der Odessaer Steppen Kalk Steinbruche an der Neuen Slobodka bei Odessa Schriften der Neurussische Gesellschaft der Naturforscher zu Odessa German 10 3 9 Miller A H 1966 The Fossil Pelicans of Australia Memoirs of the Queensland Museum 14 181 90 PosilannyaEncyclopedia Britannica Pelican bird 4 listopada 2016 u Wayback Machine angl Biologicheskaya enciklopediya Semejstvo Pelikany Pelecanidae 18 veresnya 2019 u Wayback Machine ros