Пелікан рогодзьобий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pelecanus erythrorynchos Gmelin, 1789 | ||||||||||||||||
Поширення пелікана червонодзьобого | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Пелікан рогодзьобий (Pelecanus erythrorynchos) — вид птахів з родини пеліканових (Pelecanidae), дуже великий птах з білим оперенням і яскравим оранжевим дзьобом.
Історія
Рогодзьобий пелікан є одним з двох видів пеліканів (разом з бурим пеліканом, Pelecanus occidentalis), які зустрічаються на території Північної Америки.
Вперше цей вид птахів був описаний німецьким натуралістом Ґмеліном у 1788 році. Він дав йому видове ім'я «erythrorynchos», що на грецькій мові означає «червонодзьобий».
Загальна характеристика
Рогодзьобий пелікан — це досить великий птах, але не для родини пеліканоподібних — середнього розміру: довжина тіла 127–165 см, вага 5-9 кг, розмах крил — 2,4 — 2,9 метри. Забарвлення майже цілком яскраво-біле, з чорними маховими першорядними та зовнішніми другорядними перами, які добре помітні лише в польоті. Великий дзьоб з міхуром на нижній щелепі забарвлений в темно-рожевий колір, ноги оранжеві. На початку шлюбного сезону дзьоб та ноги набувають яскравого жовтогарячого відтінку (згодом тьмяніють), на потилиці з'являється невеликий білий плюмаж, а на верхній щелепі увторююється плаский вертикальний гребінь жовтогарячого кольору і зазвичай приблизно трикутної форми. Цей гребінь притаманний тільки цьому пелікану, і є характеристичною ознакою виду (див. фотографію ліворуч).
Пелікани цього виду набувають статевої зрілості у віці 3 років, і в природних умовах можуть досягати віку 25 років.
Розповсюдження
Рогодзьобий пелікан може мешкати в широкому діапазоні водних біотопів, включаючи річки, озера, штучні водосховища будь-якого розміру, естуарії, болота та морські узбережжя. Всі ці біотопи використовуються для гніздування, харчування та відпочинку. Звичайно на відпочинок пелікани розташовуються на невеликих острівцях посеред водойм, довгих півостровах та на крутих скелях, що захищає їх від хижих ссавців (див. фотографію ліворуч). Гніздові колонії звичайно розташовані на островах посеред прісних або солонуватоводних водойм або, рідше, на півостровах.
Північна межа гніздування проходить приблизно по 61° північної широти. Цей пелікан досить звичайний в США та Канаді, але на атлантичному узбережжі континенту на північ від півострова Флорида в останні 100 років став рідкісним.
Гніздові колонії та місця харчування можуть займати одне і те саме місце протягом 50-70 років. Найбільша популяція американського білого пелікана протягом останніх 30 років знаходиться на Аптекарському озері в штаті Монтана (США).
Міграції
Рогодзьобий пелікан під час сезонних міграцій здатен покривати доволі велику відстань: основні території зимівель знаходяться у Флориді, на узбережжі Мексиканської затоки від півночі штату Флорида до півострова Юкатан в Мексиці, і на тихоокеанському узбережжі континенту від північної Каліфорнії до півдня Гондурасу (див. карту). Також, згідно з деяких повідомлень, невеликі зимуючі колонії можуть рік від року зустрічатись у внутрішніх районах США. Цікаво, що різні птахи з однієї і тієї ж колонії можуть літати на зимовку як на захід зимового ареалу (мексиканське узбережжя Карибського моря) так і на схід (Флорида).
В польоті зграї пеліканів шикуються в одну чи кілька косих ліній, при цьому кожен наступний птах наслідує політ попереднього, тому вся зграя зазвичай синхронно вимахує крилами або переходить до плануючого польоту.
Зазвичай птахи повертаються для розмноження в ту саму колонію, де вони народились, але з цього правила можуть бути винятки.
Живлення
Водойми, що пелікани використовують для живлення, можуть бути розташовані на відстані 100 і більше (до 300) кілометрів від місця постійного проживання.
Цей вид пеліканів використовує для живлення як рибу (коропоподібні, щука, різні окуні, мересниці, на солоних та солонуватих водоймах — бички, кефаль), так і амфібій (жаби, тритони) та їхніх личинок (пуголовків та великих личинок тигрової саламандри Ambystoma tigrinum). Під час гніздування в колоніях у внутрішніх районах США та Канади в харчуванні пеліканів різко збільшується доля американського канального сомика (Ictalurus nebulosus). Також, особливо на морських акваторіях, пелікани споживають і ракоподібних (креветки, краби). Пелікани можуть полювати як поодинці, так і колективно, оточуючи рибу та виганяючи її на мілину. При організації колективного харчування із залученням інших видуів птахів (найчастіше — вухатого баклана, Phalacrocorax auritus) звичайними є крадіжки здобичі в птахів іншого виду (клептопаразитизм).
Дорослий пелікан рогодзьобий звичайно споживає за день кількість їжі, що становить 20-40% від ваги його тіла (приблизно 1,8 кг).
Гніздування
Цей вид пеліканів гніздиться зазвичай на островах посеред водойм або на добре ізольованих півостровах. Гніздо діаметром 30-50 сантиметрів побудоване на землі, в невеликих заглибленнях або на невисоких насипах (якщо місце вологе) з уламків гілок, рослинного сміття та ґрунту, на рівному місці або на незначному схилі. При цьому можеть використовуватись як природні, так і штучні острівці, наприклад, виниклі при роботі землечерпалок та інших подібних машин. Звичайно гнізда розташовані на відкритомі місці, але майже завжди поблизу заростей очерету чи чагарнику, куп плавника, або під скелями.
Загалом, цей вид пеліканів вельми соціалізований, і звичайно протягом всього року зустрічається у складі зграй. Але при гніздуванні зграї додатково об'єднуються, і утворюють гніздові колонії розміром, в середньому, більше ніж 1000 пар (найбільші до 5-5,5 тисяч).
Гніздові колонії рогодзьобого пелікана звичайно змішані з гніздами інших коловодних птахів: двочубого баклана Phalacrocorax auritus, квакви Nycticorax nycticorax, різних видів чапель та чайок.
Розмноження
Звичайно на місця розташування гніздових колоній американські білі пелікани прибувають в кінці березня — квітні, відкладання яєць та насиджування відбуваються з кінця квітня до кінця травня, пташенята вилуплюються на початку червня. Але на деяких територіях (на межах ареалу) спостерігаються відхилення від загального розкладу: в Техасі пелікани відкладають яйця в травні — липні, а в Канаді гніздування розпочинається в травні або навіть в червні, при цьому виведення пташенят в перших гніздах може випереджати відкладення яєць в останніх.
Розмір кладки становить 1-3 яйця (найчастіше — 2) розміром приблизно 8,9 на 5,9 сантиметри, крейдяно-білого кольору, з не дуже гладкою поверхнею. Незважаючи на таку кількість яєць випадки, коли одна пара пеліканів вирощує більше одного пташеня, є дуже рідкісними. Насиджування продовжується 31-32 доби, в насиджуванні та піклуванні про пташенят беруть участь обидва батьки. З початком годівлі пташенят дорослі пелікани втрачають гребінь на дзьобі, задня поверхня голови набуває темного забарвлення, а їхні очі світлішають.
Пташенята покидають гніздо у віці 17—28 днів, ще нездатними до польоту, і формують великі групи всередині колонії. У більшості колоній молоді птахи відлітають наприкінці серпня, у віці 10—11 тижнів та приблизно через 1 тиждень після їхнього першого польоту.
Молоді птахи, на відміну від дорослих, мають оперення з помітними сіро-коричневими тонами, а повністю білими стають тільки з часу статевої зрілості.
В середньому доля успішного виведення на американських колоніях становить ~0.5-0.7 пташеня на гніздо. Загибель яєць та пташенят є доволі високою, і пелікани звичайно не відкладають повторної кладки у випадку загибелі першої.
Несприятливі погодні умови, особливо сильні грози з градом, можуть іноді призвести до помітної загибелі дорослих і, особливо, молодих пеліканів.
Основні хижаки, що погрожують гніздовим колоніям пелікана, це ворони, кілька видів великих чайок (розкльовують яйця за відсутності пеліканів на гнізді), койоти, лиси, в Канаді — вовки. Також на пташенят полюють сови та орли.
Небезпеки та лімітуючі фактори
Найбільшими загрозами для цього виду є зарегулювання водойм та забруднення навколишньго середовища ядохімікатами (особливо пестицидами), а також турбування людьми на гніздов'ях. Також в деяких місцях, переважно в латиноамериканських країнах, на американського білого пелікана часом полюють.
Загалом, цей вид не знаходиться під загрозою зникнення, але на деяких територіях вже став рідкісним.
Інші фотографії рогодзьобого пелікана
- Рогодзьобий пелікан у польоті виглядає здобич
-
- пара молодих пеліканів, 2007
- Рогодзьобий пелікан на взльоті
- Рогодзьобі пелікани у Київському зоопарку
Примітки
- BirdLife International (2012). Pelecanus erythrorhynchos: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pelikan rogodzobij source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Pelikanopodibni Pelecaniformes Rodina Pelikanovi Pelecanidae Rid Pelikan Pelecanus Vid Pelikan rogodzobij Binomialna nazva Pelecanus erythrorynchos Gmelin 1789 Poshirennya pelikana chervonodzobogo Posilannya Vikishovishe Pelecanus erythrorhynchos Vikividi Pelecanus erythrorynchos EOL 45509059 ITIS 174684 MSOP 22697611 NCBI 33618 Fossilworks 335659 Pelikan rogodzobij Pelecanus erythrorynchos vid ptahiv z rodini pelikanovih Pelecanidae duzhe velikij ptah z bilim operennyam i yaskravim oranzhevim dzobom IstoriyaAmerikanskij bilij pelikan pid chas shlyubnogo periodu Rogodzobij pelikan ye odnim z dvoh vidiv pelikaniv razom z burim pelikanom Pelecanus occidentalis yaki zustrichayutsya na teritoriyi Pivnichnoyi Ameriki Vpershe cej vid ptahiv buv opisanij nimeckim naturalistom Gmelinom u 1788 roci Vin dav jomu vidove im ya erythrorynchos sho na greckij movi oznachaye chervonodzobij Zagalna harakteristikaRogodzobij pelikan ce dosit velikij ptah ale ne dlya rodini pelikanopodibnih serednogo rozmiru dovzhina tila 127 165 sm vaga 5 9 kg rozmah kril 2 4 2 9 metri Zabarvlennya majzhe cilkom yaskravo bile z chornimi mahovimi pershoryadnimi ta zovnishnimi drugoryadnimi perami yaki dobre pomitni lishe v poloti Velikij dzob z mihurom na nizhnij shelepi zabarvlenij v temno rozhevij kolir nogi oranzhevi Na pochatku shlyubnogo sezonu dzob ta nogi nabuvayut yaskravogo zhovtogaryachogo vidtinku zgodom tmyaniyut na potilici z yavlyayetsya nevelikij bilij plyumazh a na verhnij shelepi uvtoryuyuyetsya plaskij vertikalnij grebin zhovtogaryachogo koloru i zazvichaj priblizno trikutnoyi formi Cej grebin pritamannij tilki comu pelikanu i ye harakteristichnoyu oznakoyu vidu div fotografiyu livoruch Pelikani cogo vidu nabuvayut statevoyi zrilosti u vici 3 rokiv i v prirodnih umovah mozhut dosyagati viku 25 rokiv RozpovsyudzhennyaAmerikanski bili pelikani na vidpochinku Rogodzobij pelikan mozhe meshkati v shirokomu diapazoni vodnih biotopiv vklyuchayuchi richki ozera shtuchni vodoshovisha bud yakogo rozmiru estuariyi bolota ta morski uzberezhzhya Vsi ci biotopi vikoristovuyutsya dlya gnizduvannya harchuvannya ta vidpochinku Zvichajno na vidpochinok pelikani roztashovuyutsya na nevelikih ostrivcyah posered vodojm dovgih pivostrovah ta na krutih skelyah sho zahishaye yih vid hizhih ssavciv div fotografiyu livoruch Gnizdovi koloniyi zvichajno roztashovani na ostrovah posered prisnih abo solonuvatovodnih vodojm abo ridshe na pivostrovah Pivnichna mezha gnizduvannya prohodit priblizno po 61 pivnichnoyi shiroti Cej pelikan dosit zvichajnij v SShA ta Kanadi ale na atlantichnomu uzberezhzhi kontinentu na pivnich vid pivostrova Florida v ostanni 100 rokiv stav ridkisnim Gnizdovi koloniyi ta miscya harchuvannya mozhut zajmati odne i te same misce protyagom 50 70 rokiv Najbilsha populyaciya amerikanskogo bilogo pelikana protyagom ostannih 30 rokiv znahoditsya na Aptekarskomu ozeri v shtati Montana SShA MigraciyiAmerikanskij bilij pelikan v poloti Rogodzobij pelikan pid chas sezonnih migracij zdaten pokrivati dovoli veliku vidstan osnovni teritoriyi zimivel znahodyatsya u Floridi na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki vid pivnochi shtatu Florida do pivostrova Yukatan v Meksici i na tihookeanskomu uzberezhzhi kontinentu vid pivnichnoyi Kaliforniyi do pivdnya Gondurasu div kartu Takozh zgidno z deyakih povidomlen neveliki zimuyuchi koloniyi mozhut rik vid roku zustrichatis u vnutrishnih rajonah SShA Cikavo sho rizni ptahi z odniyeyi i tiyeyi zh koloniyi mozhut litati na zimovku yak na zahid zimovogo arealu meksikanske uzberezhzhya Karibskogo morya tak i na shid Florida V poloti zgrayi pelikaniv shikuyutsya v odnu chi kilka kosih linij pri comu kozhen nastupnij ptah nasliduye polit poperednogo tomu vsya zgraya zazvichaj sinhronno vimahuye krilami abo perehodit do planuyuchogo polotu Zazvichaj ptahi povertayutsya dlya rozmnozhennya v tu samu koloniyu de voni narodilis ale z cogo pravila mozhut buti vinyatki ZhivlennyaKolektivne polyuvannya Amerikanskih bilih pelikaniv Nacionalnij park Jelloustoun Vajoming SShA Vodojmi sho pelikani vikoristovuyut dlya zhivlennya mozhut buti roztashovani na vidstani 100 i bilshe do 300 kilometriv vid miscya postijnogo prozhivannya Cej vid pelikaniv vikoristovuye dlya zhivlennya yak ribu koropopodibni shuka rizni okuni meresnici na solonih ta solonuvatih vodojmah bichki kefal tak i amfibij zhabi tritoni ta yihnih lichinok pugolovkiv ta velikih lichinok tigrovoyi salamandri Ambystoma tigrinum Pid chas gnizduvannya v koloniyah u vnutrishnih rajonah SShA ta Kanadi v harchuvanni pelikaniv rizko zbilshuyetsya dolya amerikanskogo kanalnogo somika Ictalurus nebulosus Takozh osoblivo na morskih akvatoriyah pelikani spozhivayut i rakopodibnih krevetki krabi Pelikani mozhut polyuvati yak poodinci tak i kolektivno otochuyuchi ribu ta viganyayuchi yiyi na milinu Pri organizaciyi kolektivnogo harchuvannya iz zaluchennyam inshih viduiv ptahiv najchastishe vuhatogo baklana Phalacrocorax auritus zvichajnimi ye kradizhki zdobichi v ptahiv inshogo vidu kleptoparazitizm Doroslij pelikan rogodzobij zvichajno spozhivaye za den kilkist yizhi sho stanovit 20 40 vid vagi jogo tila priblizno 1 8 kg GnizduvannyaKoloniya amerikanskih bilih pelikaniv Cej vid pelikaniv gnizditsya zazvichaj na ostrovah posered vodojm abo na dobre izolovanih pivostrovah Gnizdo diametrom 30 50 santimetriv pobudovane na zemli v nevelikih zagliblennyah abo na nevisokih nasipah yaksho misce vologe z ulamkiv gilok roslinnogo smittya ta gruntu na rivnomu misci abo na neznachnomu shili Pri comu mozhet vikoristovuvatis yak prirodni tak i shtuchni ostrivci napriklad vinikli pri roboti zemlecherpalok ta inshih podibnih mashin Zvichajno gnizda roztashovani na vidkritomi misci ale majzhe zavzhdi poblizu zarostej ocheretu chi chagarniku kup plavnika abo pid skelyami Zagalom cej vid pelikaniv velmi socializovanij i zvichajno protyagom vsogo roku zustrichayetsya u skladi zgraj Ale pri gnizduvanni zgrayi dodatkovo ob yednuyutsya i utvoryuyut gnizdovi koloniyi rozmirom v serednomu bilshe nizh 1000 par najbilshi do 5 5 5 tisyach Gnizdovi koloniyi rogodzobogo pelikana zvichajno zmishani z gnizdami inshih kolovodnih ptahiv dvochubogo baklana Phalacrocorax auritus kvakvi Nycticorax nycticorax riznih vidiv chapel ta chajok RozmnozhennyaYajce rogodzobogo pelikana Zvichajno na miscya roztashuvannya gnizdovih kolonij amerikanski bili pelikani pribuvayut v kinci bereznya kvitni vidkladannya yayec ta nasidzhuvannya vidbuvayutsya z kincya kvitnya do kincya travnya ptashenyata viluplyuyutsya na pochatku chervnya Ale na deyakih teritoriyah na mezhah arealu sposterigayutsya vidhilennya vid zagalnogo rozkladu v Tehasi pelikani vidkladayut yajcya v travni lipni a v Kanadi gnizduvannya rozpochinayetsya v travni abo navit v chervni pri comu vivedennya ptashenyat v pershih gnizdah mozhe viperedzhati vidkladennya yayec v ostannih Amerikanski bilij pelikan posered koloniyi Rozmir kladki stanovit 1 3 yajcya najchastishe 2 rozmirom priblizno 8 9 na 5 9 santimetri krejdyano bilogo koloru z ne duzhe gladkoyu poverhneyu Nezvazhayuchi na taku kilkist yayec vipadki koli odna para pelikaniv viroshuye bilshe odnogo ptashenya ye duzhe ridkisnimi Nasidzhuvannya prodovzhuyetsya 31 32 dobi v nasidzhuvanni ta pikluvanni pro ptashenyat berut uchast obidva batki Z pochatkom godivli ptashenyat dorosli pelikani vtrachayut grebin na dzobi zadnya poverhnya golovi nabuvaye temnogo zabarvlennya a yihni ochi svitlishayut Ptashenyata pokidayut gnizdo u vici 17 28 dniv she nezdatnimi do polotu i formuyut veliki grupi vseredini koloniyi U bilshosti kolonij molodi ptahi vidlitayut naprikinci serpnya u vici 10 11 tizhniv ta priblizno cherez 1 tizhden pislya yihnogo pershogo polotu Molodi ptahi na vidminu vid doroslih mayut operennya z pomitnimi siro korichnevimi tonami a povnistyu bilimi stayut tilki z chasu statevoyi zrilosti V serednomu dolya uspishnogo vivedennya na amerikanskih koloniyah stanovit 0 5 0 7 ptashenya na gnizdo Zagibel yayec ta ptashenyat ye dovoli visokoyu i pelikani zvichajno ne vidkladayut povtornoyi kladki u vipadku zagibeli pershoyi Nespriyatlivi pogodni umovi osoblivo silni grozi z gradom mozhut inodi prizvesti do pomitnoyi zagibeli doroslih i osoblivo molodih pelikaniv Osnovni hizhaki sho pogrozhuyut gnizdovim koloniyam pelikana ce voroni kilka vidiv velikih chajok rozklovuyut yajcya za vidsutnosti pelikaniv na gnizdi kojoti lisi v Kanadi vovki Takozh na ptashenyat polyuyut sovi ta orli Nebezpeki ta limituyuchi faktoriNajbilshimi zagrozami dlya cogo vidu ye zaregulyuvannya vodojm ta zabrudnennya navkolishngo seredovisha yadohimikatami osoblivo pesticidami a takozh turbuvannya lyudmi na gnizdov yah Takozh v deyakih miscyah perevazhno v latinoamerikanskih krayinah na amerikanskogo bilogo pelikana chasom polyuyut Zagalom cej vid ne znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya ale na deyakih teritoriyah vzhe stav ridkisnim Inshi fotografiyi rogodzobogo pelikanaRogodzobij pelikan u poloti viglyadaye zdobich Pelikani bilya skeli na Slave River poblizu Fort Smith Kanada 1998 para molodih pelikaniv 2007 Rogodzobij pelikan na vzloti Rogodzobi pelikani u Kiyivskomu zooparkuPrimitkiBirdLife International 2012 Pelecanus erythrorhynchos informaciya na sajti MSOP versiya 2013 2 angl 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Posilannya