Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (травень 2023) |
| Креветки | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Надродини | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Креветки (Caridea) — ракоподібні ряду десятиногих раків, налічують 250 родів та приблизно 2 тисячі видів. Поширені в усіх морях та океанах, трапляються в деяких прісних водоймах, найбільше видове різноманіття спостерігається в тропічних морях. В Україні наявні в Чорному та Азовському морях.
Будова
Розміри від 2 до 30 см. Тіло креветок стиснуте з боків, складається з головогрудей та сегментованого черевця, яке є довшим ніж головогруди. Передні ноги мають клешні. Є три пари ногощелеп, за допомогою яких частинки їжі транспортуються до жувалець, на яких є щетинки, що визначають харчову цінність їжі. Головогруди креветок попереду мають виступ — рострум, який має зубці та виступи. Черевце більш товсте та розвинене в самиць. На черевці розміщені 5 пар плавальних ніжок — плеоподів, за допомогою яких креветка плаває. Крім того, у самців плеоподи слугують для прикріплення сперматофора до тіла самиці. У самиці на плеоподи прикріплюються яйця, при цьому плеоподи забезпечують їх притоком свіжої води та очищують від бруду. Останні черевні кінцівки разом із хвостом утворюють віяло. У разі небезпеки креветка різко згинає черевце та робить швидке переміщення назад.
Мають досить довгі антени — органи дотику, також вони допомагають орієнтуватись у просторі. Біля антен є невеликі антенули — органи хімічного чуття. У місці з'єднання антен з головою є орган рівноваги — статоцист. Він є порожниною з чутливими щетинками. На щетинках розташовані статоліти, своїм тиском вони орієнтують креветку відносно сили тяжіння. Функцію статоліту виконують піщинки, які креветки кладуть у порожнину статоцисту після линяння.
Очі креветок фасеткові, кількість фасеток збільшується з віком. Креветка гарно бачить тільки на короткій відстані (до кількох сантиметрів), в орієнтуванні тварини більшу роль відіграють органи нюху та дотику. Але органи зору відіграють велику роль у регулюванні життєдіяльності тварини. У стеблинках очей містяться залози, які виробляють гормони, що регулюють зміну забарвлення, частоту линяння та ріст, рівень цукру у крові, обмін речовин, накопичення кальцію в організмі.
Забарвлення
Креветки можуть бути прозорими або забарвленими, деякі глибоководні види мають пігменти, що світяться в темряві (допомагає тваринам знаходити в темряві партнера в період розмноження). Забарвлення креветок зумовлюється здебільшого каротиноїдами, переважно астаксантином. Разом з білками він утворює синій і бурий колір. Під дією високої температури ці пігменти руйнуються, астаксантин вивільняється, що надає креветкам червоного кольору під час термічної обробки. Пігменти в тілі креветки зосереджені в особливих органах — хроматофорах, які розташовані в товщі покривів тварини. Хроматофори мають дуже розгалужену структуру, якою переміщуються зерна пігменту. Завдяки такій будові деякі види можуть змінювати забарвлення. Коли зерна пігменту зосереджені в центрі хроматофору, креветка світлішає, коли пігмент розподіляється по усім розгалуженням — рачок набуває кольору пігменту. У деяких видів пігментів може бути кілька, наприклад, у креветки крангон (Crangon) — жовтий, чорний, білий і червоний. До хроматофорів не підходять нерви, тому забарвлення не регулюється нервовою системою напряму. Розподілення пігментів стимулюється дією певних гормонів крові, які виробляють залози під дією світла.
Спосіб життя
Більшість видів креветок живе в солоній воді, але трапляються і прісноводні види. Більшість видів бентосні організми, але є пелагічні види. Кормова база креветок досить різноманітна. Вони можуть живитись планктоном, відмерлими частинами рослин, дрібними безхребетними (черви, личинками комах), детритом тощо. Деякі види креветок живуть у симбіозі з іншими тваринами. Так, представники роду Stenopus живуть в екосистемах коралових рифів у симбіозі з великими рибами, вони збирають з риби зовнішніх паразитів та відмерлу луску. Креветки підродини Pontoniinae живуть на губках, актиніях та морських ліліях і забарвлені під їх колір. Анемонові креветки родів Periclimenes та Hyppolysmata живуть на анемонах серед їх отруйних щупалець і живляться залишками їжі анемонів.
Линяння
Тіло креветки вкрите панциром (зовнішній скелет), який містить хітин та неорганічні речовини, що забезпечують йому міцність. Він слугує опорою для тіла креветки, але не може рости разом з організмом тварини. Тому у процесі росту тварина вимушена періодично линяти, скидаючи старий панцир та утворюючи новий. Під час линяння у панцирі між головогрудьми та черевцем утворюється щілина. Креветка спочатку витягає зі старого панцира головогруди, а потім черевце. Ріст організму може відбуватись тільки у проміжок часу, поки панцир не просочений мінеральними речовинами та ще не став твердим.
Розмноження
Креветки відкладають велику кількість яєць (до 150 тисяч у креветки Розенберга). Велика кількість яєць, що відкладаються, обумовлена тим, що більшість молодих особин гине на стадії личинки, лише кілька відсотків з них доживуть до дорослого стану. Личинки є дрібними планктонними організмами, які слугують їжею багатьом видам тварин. Крім того, личинки дуже чутливі до факторів зовнішнього середовища.
Яйця креветок розвиваються кілька тижнів, час розвитку залежить від температури — у теплій воді швидкість розвитку збільшується. У креветок існує турбота про потомство — самиця носить яйця на черевних ніжках, доки не з'являться личинки. Личинки пелагічні, проходять кілька стадій (наупліус, протозоеа, зоеа, мізис, декапотидна стадія). Будова личинок на перших трьох стадіях суттєво відрізняється від будови дорослої особини. Тільки на стадії мізису личинка набуває вигляду дорослої особини. Личинки досить дрібні (до кількох міліметрів), малорухливі, вони не збирають їжу активно, а збирають той корм, який торкається їх. Раціон личинок становлять мікроскопічні водорості та організми до 1 мм у діаметрі. Личинки креветок та дорослі форми живуть у різних екологічних нішах та не конкурують за кормову базу.
Значення
Креветки мають велике промислове значення, близько 300 видів становлять економічну цінність. Частка креветок становить 70 % від кількості всіх ракоподібних, яких виловлюють для споживання. Світовий промисел креветок становить 3,4 млн тонн на рік, загальною вартістю близько 10 мільярдів доларів (за даними на 2009 рік). У деяких країнах, що розвиваються, добування креветок є важливим джерелом доходу та працевлаштування. Головним регіоном вилову креветок є Азія. Частка цього регіону у промислі становить 55 %. Загалом більше 100 країн експортують значні обсяги креветок. Основними ринками збуту цього продукту є США, Японія та Європа. Однак в наш час неконтрольований вилов призвів до виснаження ресурсів цих тварин, знищення придонних водоростей та деградації прибережних екосистем. Це відбувається внаслідок того, що разом з креветками під час лову до тралів потрапляє велика кількість риби (у тому числі молодь важливих промислових видів, таких як макрель, тріска, морський окунь тощо), бентосних організмів, водоростей. Ці супутні організми гинуть, крім того, гинуть молоді особини креветок, що робить неможливим відновлення їх популяції. Унаслідок цього природоохоронні організації вимагають скоротити вилов креветок та модернізувати засоби лову.
Страви з креветок поширені в кухнях багатьох країн світу. М'ясо креветок відрізняється дуже гарними смаковими якостями. Крім того, воно містить велику кількість вітаміну В12 та жиророзчинних вітамінів A, E та D. З мікроелементів креветки багаті на кальцій та йод. У продаж креветки надходять варено-мороженими або замороженими, у панцирі або очищені. На упаковці зазвичай вказують цифри, наприклад 50/70, 90/120, якими позначають кількість креветок на 1 кг ваги. Завдяки смачному м'ясу, неповторному аромату, легкості приготування існує величезна кількість страв з цих тварин, вони є одними з найпопулярніших безхребетних організмів у кулінарії.
Деякі види прісноводних креветок є об'єктом розведення в акваріумах.
Література
- Креветки [ 7 січня 2009 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
Посилання
- Промисел креветок [ 10 листопада 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti traven 2023 Krevetki Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukarya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Rakopodibni Crustacea Klas Vishi rakopodibni Malacostraca Ryad Desyatinogi Decapoda Pidryad Pleocimati Pleocyemata Infraryad Krevetki Caridea Dana 1852 Nadrodini Atyoidea Crangonoidea Palaemonoidea Posilannya Vikishovishe Caridea Vikividi Caridea EOL 2602479 ITIS 96106 NCBI 6694 Fossilworks 133270 Krevetki Caridea rakopodibni ryadu desyatinogih rakiv nalichuyut 250 rodiv ta priblizno 2 tisyachi vidiv Poshireni v usih moryah ta okeanah traplyayutsya v deyakih prisnih vodojmah najbilshe vidove riznomanittya sposterigayetsya v tropichnih moryah V Ukrayini nayavni v Chornomu ta Azovskomu moryah BudovaRozmiri vid 2 do 30 sm Tilo krevetok stisnute z bokiv skladayetsya z golovogrudej ta segmentovanogo cherevcya yake ye dovshim nizh golovogrudi Peredni nogi mayut kleshni Ye tri pari nogoshelep za dopomogoyu yakih chastinki yizhi transportuyutsya do zhuvalec na yakih ye shetinki sho viznachayut harchovu cinnist yizhi Golovogrudi krevetok poperedu mayut vistup rostrum yakij maye zubci ta vistupi Cherevce bilsh tovste ta rozvinene v samic Na cherevci rozmisheni 5 par plavalnih nizhok pleopodiv za dopomogoyu yakih krevetka plavaye Krim togo u samciv pleopodi sluguyut dlya prikriplennya spermatofora do tila samici U samici na pleopodi prikriplyuyutsya yajcya pri comu pleopodi zabezpechuyut yih pritokom svizhoyi vodi ta ochishuyut vid brudu Ostanni cherevni kincivki razom iz hvostom utvoryuyut viyalo U razi nebezpeki krevetka rizko zginaye cherevce ta robit shvidke peremishennya nazad Mayut dosit dovgi anteni organi dotiku takozh voni dopomagayut oriyentuvatis u prostori Bilya anten ye neveliki antenuli organi himichnogo chuttya U misci z yednannya anten z golovoyu ye organ rivnovagi statocist Vin ye porozhninoyu z chutlivimi shetinkami Na shetinkah roztashovani statoliti svoyim tiskom voni oriyentuyut krevetku vidnosno sili tyazhinnya Funkciyu statolitu vikonuyut pishinki yaki krevetki kladut u porozhninu statocistu pislya linyannya Ochi krevetok fasetkovi kilkist fasetok zbilshuyetsya z vikom Krevetka garno bachit tilki na korotkij vidstani do kilkoh santimetriv v oriyentuvanni tvarini bilshu rol vidigrayut organi nyuhu ta dotiku Ale organi zoru vidigrayut veliku rol u regulyuvanni zhittyediyalnosti tvarini U steblinkah ochej mistyatsya zalozi yaki viroblyayut gormoni sho regulyuyut zminu zabarvlennya chastotu linyannya ta rist riven cukru u krovi obmin rechovin nakopichennya kalciyu v organizmi ZabarvlennyaProzora krevetka z chervonimi plyamami pigmentu Krevetki mozhut buti prozorimi abo zabarvlenimi deyaki glibokovodni vidi mayut pigmenti sho svityatsya v temryavi dopomagaye tvarinam znahoditi v temryavi partnera v period rozmnozhennya Zabarvlennya krevetok zumovlyuyetsya zdebilshogo karotinoyidami perevazhno astaksantinom Razom z bilkami vin utvoryuye sinij i burij kolir Pid diyeyu visokoyi temperaturi ci pigmenti rujnuyutsya astaksantin vivilnyayetsya sho nadaye krevetkam chervonogo koloru pid chas termichnoyi obrobki Pigmenti v tili krevetki zoseredzheni v osoblivih organah hromatoforah yaki roztashovani v tovshi pokriviv tvarini Hromatofori mayut duzhe rozgaluzhenu strukturu yakoyu peremishuyutsya zerna pigmentu Zavdyaki takij budovi deyaki vidi mozhut zminyuvati zabarvlennya Koli zerna pigmentu zoseredzheni v centri hromatoforu krevetka svitlishaye koli pigment rozpodilyayetsya po usim rozgaluzhennyam rachok nabuvaye koloru pigmentu U deyakih vidiv pigmentiv mozhe buti kilka napriklad u krevetki krangon Crangon zhovtij chornij bilij i chervonij Do hromatoforiv ne pidhodyat nervi tomu zabarvlennya ne regulyuyetsya nervovoyu sistemoyu napryamu Rozpodilennya pigmentiv stimulyuyetsya diyeyu pevnih gormoniv krovi yaki viroblyayut zalozi pid diyeyu svitla Sposib zhittyaKrevetka sho zhive na anemoni Bilshist vidiv krevetok zhive v solonij vodi ale traplyayutsya i prisnovodni vidi Bilshist vidiv bentosni organizmi ale ye pelagichni vidi Kormova baza krevetok dosit riznomanitna Voni mozhut zhivitis planktonom vidmerlimi chastinami roslin dribnimi bezhrebetnimi chervi lichinkami komah detritom tosho Deyaki vidi krevetok zhivut u simbiozi z inshimi tvarinami Tak predstavniki rodu Stenopus zhivut v ekosistemah koralovih rifiv u simbiozi z velikimi ribami voni zbirayut z ribi zovnishnih parazitiv ta vidmerlu lusku Krevetki pidrodini Pontoniinae zhivut na gubkah aktiniyah ta morskih liliyah i zabarvleni pid yih kolir Anemonovi krevetki rodiv Periclimenes ta Hyppolysmata zhivut na anemonah sered yih otrujnih shupalec i zhivlyatsya zalishkami yizhi anemoniv LinyannyaTilo krevetki vkrite pancirom zovnishnij skelet yakij mistit hitin ta neorganichni rechovini sho zabezpechuyut jomu micnist Vin sluguye oporoyu dlya tila krevetki ale ne mozhe rosti razom z organizmom tvarini Tomu u procesi rostu tvarina vimushena periodichno linyati skidayuchi starij pancir ta utvoryuyuchi novij Pid chas linyannya u panciri mizh golovogrudmi ta cherevcem utvoryuyetsya shilina Krevetka spochatku vityagaye zi starogo pancira golovogrudi a potim cherevce Rist organizmu mozhe vidbuvatis tilki u promizhok chasu poki pancir ne prosochenij mineralnimi rechovinami ta she ne stav tverdim RozmnozhennyaNauplius odna z lichinkovih stadij krevetki Krevetki vidkladayut veliku kilkist yayec do 150 tisyach u krevetki Rozenberga Velika kilkist yayec sho vidkladayutsya obumovlena tim sho bilshist molodih osobin gine na stadiyi lichinki lishe kilka vidsotkiv z nih dozhivut do doroslogo stanu Lichinki ye dribnimi planktonnimi organizmami yaki sluguyut yizheyu bagatom vidam tvarin Krim togo lichinki duzhe chutlivi do faktoriv zovnishnogo seredovisha Yajcya krevetok rozvivayutsya kilka tizhniv chas rozvitku zalezhit vid temperaturi u teplij vodi shvidkist rozvitku zbilshuyetsya U krevetok isnuye turbota pro potomstvo samicya nosit yajcya na cherevnih nizhkah doki ne z yavlyatsya lichinki Lichinki pelagichni prohodyat kilka stadij nauplius protozoea zoea mizis dekapotidna stadiya Budova lichinok na pershih troh stadiyah suttyevo vidriznyayetsya vid budovi dorosloyi osobini Tilki na stadiyi mizisu lichinka nabuvaye viglyadu dorosloyi osobini Lichinki dosit dribni do kilkoh milimetriv maloruhlivi voni ne zbirayut yizhu aktivno a zbirayut toj korm yakij torkayetsya yih Racion lichinok stanovlyat mikroskopichni vodorosti ta organizmi do 1 mm u diametri Lichinki krevetok ta dorosli formi zhivut u riznih ekologichnih nishah ta ne konkuruyut za kormovu bazu ZnachennyaTrauler dlya lovu krevetok Kinnij promisel krevetok v Ostdyunkerku Belgiya Krevetki v magazini Krevetki mayut velike promislove znachennya blizko 300 vidiv stanovlyat ekonomichnu cinnist Chastka krevetok stanovit 70 vid kilkosti vsih rakopodibnih yakih vilovlyuyut dlya spozhivannya Svitovij promisel krevetok stanovit 3 4 mln tonn na rik zagalnoyu vartistyu blizko 10 milyardiv dolariv za danimi na 2009 rik U deyakih krayinah sho rozvivayutsya dobuvannya krevetok ye vazhlivim dzherelom dohodu ta pracevlashtuvannya Golovnim regionom vilovu krevetok ye Aziya Chastka cogo regionu u promisli stanovit 55 Zagalom bilshe 100 krayin eksportuyut znachni obsyagi krevetok Osnovnimi rinkami zbutu cogo produktu ye SShA Yaponiya ta Yevropa Odnak v nash chas nekontrolovanij vilov prizviv do visnazhennya resursiv cih tvarin znishennya pridonnih vodorostej ta degradaciyi priberezhnih ekosistem Ce vidbuvayetsya vnaslidok togo sho razom z krevetkami pid chas lovu do traliv potraplyaye velika kilkist ribi u tomu chisli molod vazhlivih promislovih vidiv takih yak makrel triska morskij okun tosho bentosnih organizmiv vodorostej Ci suputni organizmi ginut krim togo ginut molodi osobini krevetok sho robit nemozhlivim vidnovlennya yih populyaciyi Unaslidok cogo prirodoohoronni organizaciyi vimagayut skorotiti vilov krevetok ta modernizuvati zasobi lovu Stravi z krevetok poshireni v kuhnyah bagatoh krayin svitu M yaso krevetok vidriznyayetsya duzhe garnimi smakovimi yakostyami Krim togo vono mistit veliku kilkist vitaminu V12 ta zhirorozchinnih vitaminiv A E ta D Z mikroelementiv krevetki bagati na kalcij ta jod U prodazh krevetki nadhodyat vareno morozhenimi abo zamorozhenimi u panciri abo ochisheni Na upakovci zazvichaj vkazuyut cifri napriklad 50 70 90 120 yakimi poznachayut kilkist krevetok na 1 kg vagi Zavdyaki smachnomu m yasu nepovtornomu aromatu legkosti prigotuvannya isnuye velichezna kilkist strav z cih tvarin voni ye odnimi z najpopulyarnishih bezhrebetnih organizmiv u kulinariyi Deyaki vidi prisnovodnih krevetok ye ob yektom rozvedennya v akvariumah LiteraturaKrevetki 7 sichnya 2009 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros PosilannyaPromisel krevetok 10 listopada 2009 u Wayback Machine ros