Молотоголов | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Scopus umbretta Gmelin, 1789 | ||||||||||||||||||||
Поширення молотоголова | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Молотоголов (Scopus umbretta) — вид лелекоподібних птахів, єдиний представник родини молотоголовових (Scopidae). Назву отримав завдяки своєрідній формі голови та видовженому дзьобу. Поширений у водно-болотяних угіддях в Африці, на Мадагаскарі та Аравійському півострові та місцями є доволі звичайним птахом.
Таксономія
Вперше вид було описано французьким зоологом Матюренном Жаком Бріссоном у 1760 році. Видову назву було надано в 1788 році французьким натуралістом Йоганном Фрідріхом Гмеліним.
Молотоголова виділяють до окремої родини. Його зазвичай відносять до ряду Лелекоподібних (Ciconiiformes), інколи — до Пеліканоподібних (Pelecaniformes). Нещодавні дослідження показали, що його найближчими родичами є пелікани і китоголов.
Опис
Птах середнього розміру — довжина тіла 50–56 см, маса 415—430 г. Оперення коричневого кольору. Дзьоб довгий — 80-85 мм та злегка гачкуватий на кінці; у доврослих — чорний, у молодих — коричневого кольору. Хвіст темно-коричневий зі слабко вираженими смугами. Шия та ноги відносно короткі, у порівнянні з іншими представниками Лелекоподібних. Між пальцями є невелика плавальна перетинка, призначення якої незрозуміле. Крила широкі, тому птах може використовувати ширяння під час польоту.
Поширення та місця існування
Молотоголов поширений в Африці на південь від Сахари, на Мадагаскарі та вздовж південно-західного узбережжя Аравійського півострова. Населяє різноманітні біотопи — від лісів до напівпустель, але з обов'язковою наявністю прісноводних водойм. Віддає перевагу мілководдям вздовж річок, озер, боліт, тимчасових сезонних ставків, іригаційних систем тощо. Обов'язковою є наявність дерев — для розташування гнізд і відпочинку птахів.
Вид є осілим, може здійснювати кочівлі у посушливих районах та дисперсію в період дощів.
Підвиди
Виділяють два підвиди — номінативний, широко поширений S. u. umbretta та менший за розмірами, поширений у Західній Африці S. u. minor (Bates, 1931). Інколи виділяють ще два підвиди — S. u. bannermani (поширений у південно-західній Кенії, зазвичай його відносять до номінативного підвиду) та S. u. tenuirostris (поширений на Мадагаскарі).
Гніздування
Молтоголов влаштовує гнізда на деревах, інколи — на скелях і навіть на землі. Їхній розмір є однією з цікавих особливостей цього птаха — гнізда інколи досягають 1,5 м в діаметрі та можуть витримувати вагу людини. Гнізда найчастіше влаштовані у розвилці стовбура, воно збудовано з гілок та ґрунту. Усередині воно має камеру достатню за розміром для самки та молодих птахів. До камери веде вхід діаметром 13-18 см і довжиною близько 60 см. На побудову гнізда уходить від 10 до 14 тижнів. Пара молотоголовів будує від 3 до 7 гнізд на своїй території. Гнізда будують обидва члени пари. У великих гніздах молотоголовів можуть також влаштовувати гнізда інші птахи (шпаки, ткачикові, голуби), змії та навіть невеликі ссавці (генета). Сипуха та пугач можуть виганяти молотоголовів з їхніх гнізд, проте після того, як сови залишать гніздо, молотоголови можуть до них повертатись. Щільність гніздування молотоголовів може бути доволі великою — наприклад, в Уганді на площі 8 км2 було виявлено 639 гнізд, що відповідає не менше 80 парам молотоголовів. Попри близьке розташування гнізд, ці птахи не є колоніальними та є територіальними — вони захищають свою територію.
Гніздовий період у Східній Африці триває протягом усього року, тоді як в інших частинах ареалу існує пауза між періодами розмноження. Кладка нараховує від 3 до 7 яєць, їхній розмір становить у середньому 44,5 × 33,9 мм та вага 27,8 г. Кладку насиджують обидва члени пари. Яйця відкладаються з інтервалом 1-3 доби. Інкубація триває 30 діб від першого відкладеного яйця, вилуплення відбувається асинхронно. Вигодовують пташенят обидва з батьків, цей процес триває також довго після вильоту молодих з гнізда. Пташенята залишають гніздо у віці 44-50 днів.
Живлення
Збирає поживу поодиноко, парами або зграями. Це всеїдний птах, хоча основу живлення становлять земноводні (особливо види роду Шпоркова жаба (Xenopus) — як дорослі, так і пуголовки) та риби. До раціону також входять ракоподібні, черви, комахи та дрібні ссавці. Основним методом полювання є пересування по мілководдю, де птах хапає здобич з води, її поверхні або навколоводних рослин.
Молотоголов і людина
Чисельність молотоголова і стабільною, потенційною загрозою для виду є меліорація водно-болотяних угідь та використання пестицидів.
З молотоголовом пов'язано чимало місцевих легенд, він займає чільне місце в африканській міфології.
На молотоголова полюють та його використовують у традиційній медицині в Нігерії.
Посилання
- Фесенко Г. В., Шидловський І. В. Зоогеографічні особливості поширення птахів. Частина 2. Палеогейська і Арктогейська суші // Біологічні студії. — 2013. — Т. 7, № 1. — С. 205—226.
- Van Tuinen, Marcel; Butvill, Dave Brian; Kirsch, John A. W.; Hedges, S. Blair (2001). (PDF). Proceedings of the Royal Society of London. 26 (8): 1345—1350. Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2008. Процитовано 14 жовтня 2017.
- Ericson, P. G. P.; Anderson, C. L.; Britton, T.; Elzanowski, A.; Johansson, U. S.; Källersjö, M.; Ohlson, J. I.; Parsons, T. J.; Zuccon, D.; Mayr, G. (2006). Diversification of Neoaves: integration of molecular sequence data and fossils. Biology Letters. 2 (4): 543—547. doi:10.1098/rsbl.2006.0523. PMC 1834003. PMID 17148284.
- Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal. Handbook of the Birds of the World. — Volume 1: Ostrich to Ducks. — Lynx Edicions, 1992. — 696 с. — .
- BirdLife International. 2016. Scopus umbretta. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T22697356A93610351. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22697356A93610351.en [ 1 липня 2019 у Wayback Machine.]. Downloaded on 14 October 2017.
- Elliott, A.; Garcia, E.F.J.; Boesman, P. (2017). del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Sargatal, Jordi; Christie, David A.; de Juana, Eduardo (ред.). Hamerkop (Scopus umbretta). Handbook of the Birds of the World Alive. Barcelona, Spain: Lynx Edicions. Процитовано 18 червня 2017.
- Shukla, Arvind N.; Tyagi, Rajiv (2004). . Anmol Publications PVT. LTD. с. 234. ISBN . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 25 вересня 2008.
Джерела
- Молотоголов на сайті Internet Bird Collection — відео, фото, голос [ 13 грудня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Hamerkop [ 7 січня 2011 у Wayback Machine.] - The Atlas of Southern African Birds(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Molotogolov Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Ptahi Aves Ryad Lelekopodibni Ciconiiformes Rodina Molotogolovovi Scopidae Bonaparte 1849 Rid Molotogolov Scopus Brisson 1760 Vid Molotogolov Binomialna nazva Scopus umbretta Gmelin 1789 Poshirennya molotogolova Posilannya Vikishovishe Scopus umbretta Vikividi Scopus umbretta EOL 45513852 ITIS 174894 MSOP 22697356 NCBI 33581 Fossilworks 373471 Molotogolov Scopus umbretta vid lelekopodibnih ptahiv yedinij predstavnik rodini molotogolovovih Scopidae Nazvu otrimav zavdyaki svoyeridnij formi golovi ta vidovzhenomu dzobu Poshirenij u vodno bolotyanih ugiddyah v Africi na Madagaskari ta Aravijskomu pivostrovi ta miscyami ye dovoli zvichajnim ptahom TaksonomiyaVpershe vid bulo opisano francuzkim zoologom Matyurennom Zhakom Brissonom u 1760 roci Vidovu nazvu bulo nadano v 1788 roci francuzkim naturalistom Jogannom Fridrihom Gmelinim Molotogolova vidilyayut do okremoyi rodini Jogo zazvichaj vidnosyat do ryadu Lelekopodibnih Ciconiiformes inkoli do Pelikanopodibnih Pelecaniformes Neshodavni doslidzhennya pokazali sho jogo najblizhchimi rodichami ye pelikani i kitogolov OpisPidvid S u minor menshij za rozmirami ta temnishij Ptah serednogo rozmiru dovzhina tila 50 56 sm masa 415 430 g Operennya korichnevogo koloru Dzob dovgij 80 85 mm ta zlegka gachkuvatij na kinci u dovroslih chornij u molodih korichnevogo koloru Hvist temno korichnevij zi slabko virazhenimi smugami Shiya ta nogi vidnosno korotki u porivnyanni z inshimi predstavnikami Lelekopodibnih Mizh palcyami ye nevelika plavalna peretinka priznachennya yakoyi nezrozumile Krila shiroki tomu ptah mozhe vikoristovuvati shiryannya pid chas polotu Poshirennya ta miscya isnuvannyaMolotogolov poshirenij v Africi na pivden vid Sahari na Madagaskari ta vzdovzh pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Aravijskogo pivostrova Naselyaye riznomanitni biotopi vid lisiv do napivpustel ale z obov yazkovoyu nayavnistyu prisnovodnih vodojm Viddaye perevagu milkovoddyam vzdovzh richok ozer bolit timchasovih sezonnih stavkiv irigacijnih sistem tosho Obov yazkovoyu ye nayavnist derev dlya roztashuvannya gnizd i vidpochinku ptahiv Vid ye osilim mozhe zdijsnyuvati kochivli u posushlivih rajonah ta dispersiyu v period doshiv PidvidiVidilyayut dva pidvidi nominativnij shiroko poshirenij S u umbretta ta menshij za rozmirami poshirenij u Zahidnij Africi S u minor Bates 1931 Inkoli vidilyayut she dva pidvidi S u bannermani poshirenij u pivdenno zahidnij Keniyi zazvichaj jogo vidnosyat do nominativnogo pidvidu ta S u tenuirostris poshirenij na Madagaskari GnizduvannyaGnizdo molotogolova na derevi Doroslij ptah iz gnizdovim materialom Moltogolov vlashtovuye gnizda na derevah inkoli na skelyah i navit na zemli Yihnij rozmir ye odniyeyu z cikavih osoblivostej cogo ptaha gnizda inkoli dosyagayut 1 5 m v diametri ta mozhut vitrimuvati vagu lyudini Gnizda najchastishe vlashtovani u rozvilci stovbura vono zbudovano z gilok ta gruntu Useredini vono maye kameru dostatnyu za rozmirom dlya samki ta molodih ptahiv Do kameri vede vhid diametrom 13 18 sm i dovzhinoyu blizko 60 sm Na pobudovu gnizda uhodit vid 10 do 14 tizhniv Para molotogoloviv buduye vid 3 do 7 gnizd na svoyij teritoriyi Gnizda buduyut obidva chleni pari U velikih gnizdah molotogoloviv mozhut takozh vlashtovuvati gnizda inshi ptahi shpaki tkachikovi golubi zmiyi ta navit neveliki ssavci geneta Sipuha ta pugach mozhut viganyati molotogoloviv z yihnih gnizd prote pislya togo yak sovi zalishat gnizdo molotogolovi mozhut do nih povertatis Shilnist gnizduvannya molotogoloviv mozhe buti dovoli velikoyu napriklad v Ugandi na ploshi 8 km2 bulo viyavleno 639 gnizd sho vidpovidaye ne menshe 80 param molotogoloviv Popri blizke roztashuvannya gnizd ci ptahi ne ye kolonialnimi ta ye teritorialnimi voni zahishayut svoyu teritoriyu Gnizdovij period u Shidnij Africi trivaye protyagom usogo roku todi yak v inshih chastinah arealu isnuye pauza mizh periodami rozmnozhennya Kladka narahovuye vid 3 do 7 yayec yihnij rozmir stanovit u serednomu 44 5 33 9 mm ta vaga 27 8 g Kladku nasidzhuyut obidva chleni pari Yajcya vidkladayutsya z intervalom 1 3 dobi Inkubaciya trivaye 30 dib vid pershogo vidkladenogo yajcya viluplennya vidbuvayetsya asinhronno Vigodovuyut ptashenyat obidva z batkiv cej proces trivaye takozh dovgo pislya vilotu molodih z gnizda Ptashenyata zalishayut gnizdo u vici 44 50 dniv ZhivlennyaMolotogolov yakij zhivitsya dribnoyu riboyu Zbiraye pozhivu poodinoko parami abo zgrayami Ce vseyidnij ptah hocha osnovu zhivlennya stanovlyat zemnovodni osoblivo vidi rodu Shporkova zhaba Xenopus yak dorosli tak i pugolovki ta ribi Do racionu takozh vhodyat rakopodibni chervi komahi ta dribni ssavci Osnovnim metodom polyuvannya ye peresuvannya po milkovoddyu de ptah hapaye zdobich z vodi yiyi poverhni abo navkolovodnih roslin Molotogolov i lyudinaChiselnist molotogolova i stabilnoyu potencijnoyu zagrozoyu dlya vidu ye melioraciya vodno bolotyanih ugid ta vikoristannya pesticidiv Z molotogolovom pov yazano chimalo miscevih legend vin zajmaye chilne misce v afrikanskij mifologiyi Na molotogolova polyuyut ta jogo vikoristovuyut u tradicijnij medicini v Nigeriyi PosilannyaFesenko G V Shidlovskij I V Zoogeografichni osoblivosti poshirennya ptahiv Chastina 2 Paleogejska i Arktogejska sushi Biologichni studiyi 2013 T 7 1 S 205 226 Van Tuinen Marcel Butvill Dave Brian Kirsch John A W Hedges S Blair 2001 PDF Proceedings of the Royal Society of London 26 8 1345 1350 Arhiv originalu PDF za 29 travnya 2008 Procitovano 14 zhovtnya 2017 Ericson P G P Anderson C L Britton T Elzanowski A Johansson U S Kallersjo M Ohlson J I Parsons T J Zuccon D Mayr G 2006 Diversification of Neoaves integration of molecular sequence data and fossils Biology Letters 2 4 543 547 doi 10 1098 rsbl 2006 0523 PMC 1834003 PMID 17148284 Josep del Hoyo Andrew Elliott Jordi Sargatal Handbook of the Birds of the World Volume 1 Ostrich to Ducks Lynx Edicions 1992 696 s ISBN 84 87334 10 5 BirdLife International 2016 Scopus umbretta The IUCN Red List of Threatened Species 2016 e T22697356A93610351 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T22697356A93610351 en 1 lipnya 2019 u Wayback Machine Downloaded on 14 October 2017 Elliott A Garcia E F J Boesman P 2017 del Hoyo Josep Elliott Andrew Sargatal Jordi Christie David A de Juana Eduardo red Hamerkop Scopus umbretta Handbook of the Birds of the World Alive Barcelona Spain Lynx Edicions Procitovano 18 chervnya 2017 Shukla Arvind N Tyagi Rajiv 2004 Anmol Publications PVT LTD s 234 ISBN 81 261 0967 X Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2008 DzherelaMolotogolov na sajti Internet Bird Collection video foto golos 13 grudnya 2013 u Wayback Machine angl Hamerkop 7 sichnya 2011 u Wayback Machine The Atlas of Southern African Birds angl