Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Во́дно-болотні угі́ддя (англ. wetlands) — ділянки місцевості, ґрунт яких є аквіфером з постійною або сезонною вологістю. Такі ділянки місцевості можуть бути частково або повністю зайняті водоймищами. Водно-болотними угіддями є мілководні озера чи ділянки морського узбережжя, верхові та низові болота, також деякі інші. Вода у водно-болотних угіддях може бути прісною, морською і солонуватою. Найбільші водно-болотні угіддя у світі — Пантанал, вони розташовані в Бразилії, Болівії та Парагваї.
Рамсарська конвенція
У 1971 році прийнята міжнародна Рамсарська конвенція зі збереження водно-болотних угідь планети.
Згідно із Рамсарською Конвенцією під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм — природних або штучних‚ постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів. Також Рамсарською Конвенцією зазначається, що вони можуть включати прибережні зони, які прилягають до водно-болотних угідь, острови, або інші природні утворення розташовані глибше ніж шість метрів під час відпливу, що знаходяться всередині угіддя.
Загальновизнаними є п'ять типів водно-болотних угідь
- морські, що включають в себе прибережні заболочені землі, прибережні лагуни, скелясті береги та коралові рифи;
- лиманні — включають дельти, припливні болота та грязі, мангрові болота;
- озерні — безпосередньо всі заболочені ділянки пов'язані з озерами;
- річкові, що включають в себе заболочені ділянки вздовж річок та струмків;
- болотисті — відносяться різні болота та заболочені місцевості.
Критерії Рамсарської конвенції
Критерії Рамсарської конвенції — спеціальні характеристики ВБУ міжнародного значення, що використовується Договірними сторонами та консультативними органами для внесення угідь до Рамсарського списку, на основі їхньої унікальності чи для збереження певних видів тварин та рослин.
Вперше «Критерії для визначення водно-болотного угіддя міжнародного значення» були прийняті у 1974 р., а потім вдосконалені на наступних засіданнях, теперішні критерії були затверджені у 1990 Рекомендацією 4.2, до якої додаються критерії щодо риб. У 2005 р. доданий був критерій 9 та поправки щодо застосування інших критеріїв.
Наведені критерії для ідентифікації водно-болотних угідь міжнародного значення схвалені 7-ю (1999 р.) та 9-ю (2005 р.) Конференціями договірних сторін, замінивши попередньо схвалені:
Група критеріїв А. Угіддя, до складу яких входять типові, рідкісні або унікальні типи водно-болотних угідь:
Критерій 1: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно містить типовий, рідкісний чи унікальний приклад природного, чи квазіприродного типу водно-болотного угіддя, що існує у відповідному біогеографічному регіоні.
Група критеріїв Б. Угіддя, які мають міжнародне значення для збереження біорізноманіття та критерії щодо видів та екологічних угруповань:
Критерій 2: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно підтримує існування вразливих видів, тобто таких які знаходяться під загрозою зникнення, або видів, що зникають чи екологічних угруповань, яким загрожує небезпека;
Критерій 3: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно підтримує існування популяцій видів рослин або тварин, важливих для підтримання біологічного різноманіття певного біогеографічного регіону.
Критерій 4: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно підтримує види рослин та/або тварин на критичних стадіях їхніх життєвих циклів, або надає їм притулок при непритаманних їм умовам існування;
Виділяють також спеціальні критерії щодо водних птахів:
Критерій 5: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно регулярно підтримує знаходження в його межах понад 20 тис. водних птахів.
Критерій 6: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно регулярно підтримує існування тут 1 % чисельності осіб у популяціях одного виду або підвиду водних птахів.
Виділяють два спеціальні критерії щодо риб:
Критерій 7: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно підтримує важливі пропорції місцевих підвидів, видів або родин риб, деякі окремі стадії їхнього життєвого циклу, видову взаємодію чи популяції, які є репрезентативними щодо водно-болотних угідь або їхніх цінностей, і таким чином робить свій внесок у збереження глобального біологічного різноманіття.
Критерій 8: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно є важливим джерелом живлення для риб, нерестовищем, місцем для підростання мальків, а також міграційним шляхом, особливо якщо від нього залежать популяції риб як в межах угіддя, так і поза його межами.
Спеціальний 9 критерій щодо інших таксонів: Угіддя потрібно розглядати як ВБУ міжнародного значення, якщо воно регулярно підтримує існування тут 1 % чисельності осіб у популяціях одного виду або підвиду нелітаючих видів тварин, що залежать від ВБУ.
Водно-болотні угіддя у світі
Станом на 25 лютого 2020 року до Списку міжнародних водно-болотних угідь погоджених Рамсарською Конвенцією входить 253 870 023 га. Кількість водно-болотних угідь становить 2388. Загалом 43 % площі ВБУ (110 млн га) знаходиться в Африці, 24 % (61,6 млн га) — у Південній Америці, третю позицію займає Європа це 11 % (28 21,4 млн га), по 9 % загальної площі ВБУ у Північній Америці та Азії — 23,6 та 21,4 млн га відповідно. Станом на 11 листопада 2020 р. до Списку міжнародних водно-болотних угідь погоджених Рамсарською Конвенцією входить 2388 ВБУ загальною площею 253,87 млн га. За 45 років кількість ВБУ зросла з 33 (1974 р.) до 2387 (2019 р.).
Водно-болотні угіддя та поглинання вуглекислого газу
Процес поглинання вуглецю здебільшого опосередковується рослинами (водно-болотними макрофітами) через фотосинтез. Під час фотосинтезу рослини асимілюють атмосферний вуглекислий газ у своїх тканинах у формі простих цукрів, які перетворюються на складні матеріали, такі як лігнін і целюлоза, і відкладаються в листі, стеблах і коренях, і, нарешті, в ґрунті (у формі ґрунтового органічного вуглецю), коли рослини відмирають. Заразом відомо, що більшість водно-болотних рослин використовують атмосферний вуглекислий газ як основне джерело вуглецю, і через їх високі темпи валової первинної продукції порівняно з наземними рослинами, вони мають високу здатність до асиміляції вуглекислого газу.
Розкладання органічної речовини спричиняє утворення вуглекислого газу, який надалі вивільняється в атмосферу. Оскільки перезволоження формує безкисневі умови у водно-болотних угіддях, там переважає анаеробне розкладання. Анаеробне розкладання є набагато менш ефективним у порівнянні з аеробним розкладанням. Як наслідок, більшість органічних речовин у водно-болотних угіддях залишаються нерозкладеними й згодом похованими, що призводить до поглинання вуглецю..
Див. також
Література
- Водно-болотні угіддя України. Довідник / Під ред. Марушевського Г. Б., Жарук І. С. — К. : Чорноморська програма Ветландс Інтернешнл, 2006.
- Pupins M., Nekrasova O., Tytar V., Garkajs A., Petrov I., Morozova A., Theissinger K., Čeirāns A., Skute A., Georges J.-Y. Geographically Isolated Wetlands as a Reserve for the Conservation of Amphibian Biodiversity at the Edge of Their Range // Diversity. — 2023. — 15(3). — 461. https://doi.org/10.3390/d15030461
Посилання
- Водно-болотні угіддя // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 40-41.
- Водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- ' Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [арх. 8 лютого 2018 року] // Ramsar.org. — Дата звернення: 8 лютого 2018 року. — інформаційно-довідкова система охоронюваних водно-болотних угідь планети в рамках Рамсарської конвенції.
- Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів : ( )[укр.] // Верховна Рада України : міжнародна конвенція. — . — Дата звернення: 8 лютого 2018 року.
- Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів : ( )[укр.] // Верховна Рада України : закон України. — . — Дата звернення: 8 лютого 2018 року.
Джерела
- Were D., Kansiime F., Fetahi T., Cooper A., Jjuuko C. Carbon Sequestration by Wetlands: A Critical Review of Enhancement Measures for Climate Change Mitigation // Earth Systems and Environment. — 2019. — Vol. 3, iss. 2. — P. 327–340. — DOI:.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vo dno bolotni ugi ddya angl wetlands dilyanki miscevosti grunt yakih ye akviferom z postijnoyu abo sezonnoyu vologistyu Taki dilyanki miscevosti mozhut buti chastkovo abo povnistyu zajnyati vodojmishami Vodno bolotnimi ugiddyami ye milkovodni ozera chi dilyanki morskogo uzberezhzhya verhovi ta nizovi bolota takozh deyaki inshi Voda u vodno bolotnih ugiddyah mozhe buti prisnoyu morskoyu i solonuvatoyu Najbilshi vodno bolotni ugiddya u sviti Pantanal voni roztashovani v Braziliyi Boliviyi ta Paragvayi Floridskij Everglejds najbilshi vodno bolotni ugiddya u SShA Ramsarska konvenciya U 1971 roci prijnyata mizhnarodna Ramsarska konvenciya zi zberezhennya vodno bolotnih ugid planeti Zgidno iz Ramsarskoyu Konvenciyeyu pid vodno bolotnimi ugiddyami rozumiyut rajoni marshiv bolit dragovin torfovish abo vodojm prirodnih abo shtuchnih postijnih abo timchasovih stoyachih abo protochnih prisnih solonkuvatih abo solonih vklyuchayuchi morski akvatoriyi glibina yakih ne perevishuye shist metriv Takozh Ramsarskoyu Konvenciyeyu zaznachayetsya sho voni mozhut vklyuchati priberezhni zoni yaki prilyagayut do vodno bolotnih ugid ostrovi abo inshi prirodni utvorennya roztashovani glibshe nizh shist metriv pid chas vidplivu sho znahodyatsya vseredini ugiddya Zagalnoviznanimi ye p yat tipiv vodno bolotnih ugid morski sho vklyuchayut v sebe priberezhni zabolocheni zemli priberezhni laguni skelyasti beregi ta koralovi rifi limanni vklyuchayut delti priplivni bolota ta gryazi mangrovi bolota ozerni bezposeredno vsi zabolocheni dilyanki pov yazani z ozerami richkovi sho vklyuchayut v sebe zabolocheni dilyanki vzdovzh richok ta strumkiv bolotisti vidnosyatsya rizni bolota ta zabolocheni miscevosti Kriteriyi Ramsarskoyi konvenciyi Kriteriyi Ramsarskoyi konvenciyi specialni harakteristiki VBU mizhnarodnogo znachennya sho vikoristovuyetsya Dogovirnimi storonami ta konsultativnimi organami dlya vnesennya ugid do Ramsarskogo spisku na osnovi yihnoyi unikalnosti chi dlya zberezhennya pevnih vidiv tvarin ta roslin Vpershe Kriteriyi dlya viznachennya vodno bolotnogo ugiddya mizhnarodnogo znachennya buli prijnyati u 1974 r a potim vdoskonaleni na nastupnih zasidannyah teperishni kriteriyi buli zatverdzheni u 1990 Rekomendaciyeyu 4 2 do yakoyi dodayutsya kriteriyi shodo rib U 2005 r dodanij buv kriterij 9 ta popravki shodo zastosuvannya inshih kriteriyiv Navedeni kriteriyi dlya identifikaciyi vodno bolotnih ugid mizhnarodnogo znachennya shvaleni 7 yu 1999 r ta 9 yu 2005 r Konferenciyami dogovirnih storin zaminivshi poperedno shvaleni Grupa kriteriyiv A Ugiddya do skladu yakih vhodyat tipovi ridkisni abo unikalni tipi vodno bolotnih ugid Kriterij 1 Ugiddya potribno rozglyadati yak VBU mizhnarodnogo znachennya yaksho vono mistit tipovij ridkisnij chi unikalnij priklad prirodnogo chi kvaziprirodnogo tipu vodno bolotnogo ugiddya sho isnuye u vidpovidnomu biogeografichnomu regioni Grupa kriteriyiv B Ugiddya yaki mayut mizhnarodne znachennya dlya zberezhennya bioriznomanittya ta kriteriyi shodo vidiv ta ekologichnih ugrupovan Kriterij 2 Ugiddya potribno rozglyadati yak VBU mizhnarodnogo znachennya yaksho vono pidtrimuye isnuvannya vrazlivih vidiv tobto takih yaki znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya abo vidiv sho znikayut chi ekologichnih ugrupovan yakim zagrozhuye nebezpeka Kriterij 3 Ugiddya potribno rozglyadati yak VBU mizhnarodnogo znachennya yaksho vono pidtrimuye isnuvannya populyacij vidiv roslin abo tvarin vazhlivih dlya pidtrimannya biologichnogo riznomanittya pevnogo biogeografichnogo regionu Kriterij 4 Ugiddya potribno rozglyadati yak VBU mizhnarodnogo znachennya yaksho vono pidtrimuye vidi roslin ta abo tvarin na kritichnih stadiyah yihnih zhittyevih cikliv abo nadaye yim pritulok pri nepritamannih yim umovam isnuvannya Vidilyayut takozh specialni kriteriyi shodo vodnih ptahiv Kriterij 5 Ugiddya potribno rozglyadati yak VBU mizhnarodnogo znachennya yaksho vono regulyarno pidtrimuye znahodzhennya v jogo mezhah ponad 20 tis vodnih ptahiv Kriterij 6 Ugiddya potribno rozglyadati yak VBU mizhnarodnogo znachennya yaksho vono regulyarno pidtrimuye isnuvannya tut 1 chiselnosti osib u populyaciyah odnogo vidu abo pidvidu vodnih ptahiv Vidilyayut dva specialni kriteriyi shodo rib Kriterij 7 Ugiddya potribno rozglyadati yak VBU mizhnarodnogo znachennya yaksho vono pidtrimuye vazhlivi proporciyi miscevih pidvidiv vidiv abo rodin rib deyaki okremi stadiyi yihnogo zhittyevogo ciklu vidovu vzayemodiyu chi populyaciyi yaki ye reprezentativnimi shodo vodno bolotnih ugid abo yihnih cinnostej i takim chinom robit svij vnesok u zberezhennya globalnogo biologichnogo riznomanittya Kriterij 8 Ugiddya potribno rozglyadati yak VBU mizhnarodnogo znachennya yaksho vono ye vazhlivim dzherelom zhivlennya dlya rib nerestovishem miscem dlya pidrostannya malkiv a takozh migracijnim shlyahom osoblivo yaksho vid nogo zalezhat populyaciyi rib yak v mezhah ugiddya tak i poza jogo mezhami Specialnij 9 kriterij shodo inshih taksoniv Ugiddya potribno rozglyadati yak VBU mizhnarodnogo znachennya yaksho vono regulyarno pidtrimuye isnuvannya tut 1 chiselnosti osib u populyaciyah odnogo vidu abo pidvidu nelitayuchih vidiv tvarin sho zalezhat vid VBU Vodno bolotni ugiddya u svitiStanom na 25 lyutogo 2020 roku do Spisku mizhnarodnih vodno bolotnih ugid pogodzhenih Ramsarskoyu Konvenciyeyu vhodit 253 870 023 ga Kilkist vodno bolotnih ugid stanovit 2388 Zagalom 43 ploshi VBU 110 mln ga znahoditsya v Africi 24 61 6 mln ga u Pivdennij Americi tretyu poziciyu zajmaye Yevropa ce 11 28 21 4 mln ga po 9 zagalnoyi ploshi VBU u Pivnichnij Americi ta Aziyi 23 6 ta 21 4 mln ga vidpovidno Stanom na 11 listopada 2020 r do Spisku mizhnarodnih vodno bolotnih ugid pogodzhenih Ramsarskoyu Konvenciyeyu vhodit 2388 VBU zagalnoyu plosheyu 253 87 mln ga Za 45 rokiv kilkist VBU zrosla z 33 1974 r do 2387 2019 r Vodno bolotni ugiddya ta poglinannya vuglekislogo gazuProces poglinannya vuglecyu zdebilshogo oposeredkovuyetsya roslinami vodno bolotnimi makrofitami cherez fotosintez Pid chas fotosintezu roslini asimilyuyut atmosfernij vuglekislij gaz u svoyih tkaninah u formi prostih cukriv yaki peretvoryuyutsya na skladni materiali taki yak lignin i celyuloza i vidkladayutsya v listi steblah i korenyah i nareshti v grunti u formi gruntovogo organichnogo vuglecyu koli roslini vidmirayut Zarazom vidomo sho bilshist vodno bolotnih roslin vikoristovuyut atmosfernij vuglekislij gaz yak osnovne dzherelo vuglecyu i cherez yih visoki tempi valovoyi pervinnoyi produkciyi porivnyano z nazemnimi roslinami voni mayut visoku zdatnist do asimilyaciyi vuglekislogo gazu Rozkladannya organichnoyi rechovini sprichinyaye utvorennya vuglekislogo gazu yakij nadali vivilnyayetsya v atmosferu Oskilki perezvolozhennya formuye bezkisnevi umovi u vodno bolotnih ugiddyah tam perevazhaye anaerobne rozkladannya Anaerobne rozkladannya ye nabagato mensh efektivnim u porivnyanni z aerobnim rozkladannyam Yak naslidok bilshist organichnih rechovin u vodno bolotnih ugiddyah zalishayutsya nerozkladenimi j zgodom pohovanimi sho prizvodit do poglinannya vuglecyu Div takozhBioinzhenerni stavki Vodno bolotni ugiddya Ukrayini Ramsarska konvenciyaLiteraturaVodno bolotni ugiddya Ukrayini Dovidnik Pid red Marushevskogo G B Zharuk I S K Chornomorska programa Vetlands Interneshnl 2006 Pupins M Nekrasova O Tytar V Garkajs A Petrov I Morozova A Theissinger K Ceirans A Skute A Georges J Y Geographically Isolated Wetlands as a Reserve for the Conservation of Amphibian Biodiversity at the Edge of Their Range Diversity 2023 15 3 461 https doi org 10 3390 d15030461PosilannyaVodno bolotni ugiddya navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 40 41 Vodno bolotni ugiddya sho mayut mizhnarodne znachennya 4 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Ramsar Sites Information Service angl arh 8 lyutogo 2018 roku Ramsar org Data zvernennya 8 lyutogo 2018 roku informacijno dovidkova sistema ohoronyuvanih vodno bolotnih ugid planeti v ramkah Ramsarskoyi konvenciyi Konvenciya pro vodno bolotni ugiddya sho mayut mizhnarodne znachennya golovnim chinom yak seredovishe isnuvannya vodoplavnih ptahiv ukr Verhovna Rada Ukrayini mizhnarodna konvenciya Data zvernennya 8 lyutogo 2018 roku Pro uchast Ukrayini v Konvenciyi pro vodno bolotni ugiddya sho mayut mizhnarodne znachennya golovnim chinom yak seredovishe isnuvannya vodoplavnih ptahiv ukr Verhovna Rada Ukrayini zakon Ukrayini Data zvernennya 8 lyutogo 2018 roku DzherelaWere D Kansiime F Fetahi T Cooper A Jjuuko C Carbon Sequestration by Wetlands A Critical Review of Enhancement Measures for Climate Change Mitigation Earth Systems and Environment 2019 Vol 3 iss 2 P 327 340 DOI 10 1007 s41748 019 00094 0