Пастух Орест Валерійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пастух.

Орест Валерійович Пастух (нар. 2 липня 1987, Косів, Івано-Франківська область, УРСР) — український актор, режисер, письменник, драматург.

Пастух Орест Валерійович
Народився	2 липня 1987(1987-07-02) (37 років) Косів, Івано-Франківська область, УРСР
Діяльність	актор режисер письменник драматург
Alma mater	Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Роки активності	з 2008
2009 — «Суєта» Івана Карпенко-Карого; реж. Ростислав Коломієць — Петро 2009 — «На полі крові» за драматичною поемою Лесі Українки; реж. Орест Пастух — Юда Хмельницький обласний український музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького  — «Блез» Клода Маньє; реж. Орест Пастух — Блез Д'амбріє 2011 — «Ревізор» комедією Миколи Гоголя; реж. Орест Пастух — Хлєстаков 2011 — «AZA 2011» Михайла Старицького; реж. Мирослав Гринишин — Панас Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка 2012 — «…майже ніколи не навпаки» Марії Матіос; реж. Ростислав Держипільський — Іван Варварчук 2013 — «Три сестри» за драмою Антона Чехова; реж. Ростислав Держипільський — Федір Ілліч Кулигін 2013 — «Готель двох світів» Еріка-Емманюеля Шмітта; реж. Орест Пастух — Раджапур, маг / Жульєн Порталь 2015 — «Гамлет у гострому соусі» Альдо Ніколаї; реж. Орест Пастух — Гамлет 2017 — «Пристрасті Тіля» за «Тілем» Григорія Горіна; реж. Максим Голенко — Філіпп, король 2018 — «Модільяні» за мотивами сценарію ^[en] художнього фільму 2004 року Міка Девіса; реж. Ростислав Держипільський — Пабло Пікассо «Новий театр» (Івано-Франківськ) 2016 — «Собака» ; реж. Тарас Бенюк — Він «Дикий Театр» (Київ) 2018 — «Ла-Ла-Лай-Но» за мотивами «Геркулеса та Авгієвих стаєнь» Фрідріха Дюрренматта; реж. Олексій Доричевський — Полібій 2020] — «Червоне, чорне і знову червоне» сценарної команди «Піратська Бухта»; реж. Максим Голенко Київський академічний театр «Золоті ворота» (введення) — «Гедда Ґаблер» за п'єсою Генріка Ібсена; реж. Олена Щурська — Йорґен Тессман (введення 18 вересня 2018) — «Сьогодні вечері не буде» третя частина п'єси «Хворі» Антоніо Аламо; реж. Жуль Одрі — Лаврентій Берія (введення з 14 жовтня 2018) — «Місто богів» Славка Грума; реж. Юрій Диваков — Преліх 2019 — «Отелло/Україна/Facebook» Павла Ар'є та Марини Смілянець; реж. Стас Жирков — Орест Пастух / Отелло / Дездемона / Породілля / Телеоператор / Пацанчік 2019 — «Бери од жизні всьо» Руслана Горового та Татусі Бо; реж. 2019 — «MIŁOŚĆ / Любов» Миколая Миколайчика; реж. Миколай Миколайчик 2020 — «Родина патологоанатома Людмили» Павла Ар'є; реж. Олена Апчел 2020 — «Мудак» Андрія Бондаренка; реж.  — Ігор, еко-полісмен 2022 — «Тест» ; реж. Тамара Трунова — Францек, помічник депутата Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька 2019 — «Енеїда-XXI» Віталія Ченського за одноіменною поемою Івана Котляревського; реж. Максим Голенко (спільний проєкт із Диким Театром), м. Київ) — Ахат Режисерські роботи в театрі Орест Пастух доклав максимум зусиль, аби адаптувати п’єсу Біляни Срблянович до незагартованого івано-франківського глядача, і зробив виставу, в якій послідовно досліджуються стосунки батьків і дітей. Ця тема справді є універсальною та завжди на часі. Вистава, у якій режисер також є сценографом та автором музичного вирішення, починається з лаконічного прологу: на авансцені перед закритою напівпрозорою завісою чемно сидять на стільчиках усі герої. На головах у них – кумедні дитячі святкові ковпачки, в очах – очікування свята. За завісою ми бачимо постать, яка тримає у руці величезний оберемок різнокольорових повітряних кульок. Свято ось-ось має розпочатися… , театрознавець Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича 2009, 17 травня — «На полі крові» за драматичною поемою Лесі Українки Хмельницький обласний український музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького 2009 — «Кішки-мишки» Олександра Марданя  — «Блез» Клода Маньє 2010 — «Бременські музиканти» Василя Ліванова, Юрія Ентіна, за мотивами казки братів Грімм 2011 — «Ревізор» за комедією Миколи Гоголя 2011 — «Відомі таємниці» Йогана Нестроя Хмельницька обласна філармонія 2016 — «Назар Стодоля» за «п'єсою Тараса Шевченка, Костянтина Данькевича (опера) 2016 — «Украдене щастя» опера Юлій Мейтуса, Максима Рильського за п'єсою Івана Франком Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка 2011 — «Тітонька Чарлі» за Брендоном Томасом 2012 — «Фатальні жінки Бальзамінова» Олександра Островського 2013 — «Готель двох світів» за Еріком-Емманюелєм Шміттом 2014 — «У неділю рано зілля копала» Ольги Кобилянської 2014 — «Змішані почуття» Річарда Баєра 2015 — «Сарана» Біляни Срблянович 2015 — «Оце так Анна…!» Марка Камолетті 2015, 6 грудня — «Гамлет у гострому соусі» Альдо Ніколаї 2016 — «Кар'єрні ігри» Жорді Гальсерана 2017, 4 березня — «За двома зайцями» за п'єсою Михайла Старицького 2017, 5 листопада — «Той, хто платить…» Іва Жаміака 2018 — «Любов до гробу» за мотивами п'єси «Не п’ята, а дев’ята» Альдо Ніколаї Інші проєкти 2015, 6 червня — «Легені» («Lungs») ^[en] — читка п'єси фіналістами конкурсу «Сучасна британська драма на українській сцені» Київський академічний театр «Золоті ворота» 2016, 30 вересня — «Як не стати порохом» ^[en] Фільмографія 2018 — «Король Данило»; реж. Тарас Химич — Орбан 2019 — ; реж. Заза Буадзе — Зенон 2019 — «ЕКС» / The Raid; реж. Сергій Лисенко — Чорний 2019 — «Артист» (телесеріал); реж. Анатолій Матешко — Артур Нагороди 2011 — VIII театральний фестиваль-конкурс найкращих прем'єрних постановок сезону «Прем'єри сезону 2011» (Івано-Франківськ) Спеціальний приз журі за «Режисуру та виконання заголовної ролі» у виставі «Ревізор» 2011 — IX Всеукраїнський фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют — 2011» Диплом III-го ступеня за «Найкращу режисерську роботу» у виставі «Ревізор» 2012 — Х Всеукраїнський фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют — 2012» Диплом II-го ступеня за «Найкращу режисерську роботу» у виставі «Фатальні жінки Бальзамінова» 2014 — III Всеукраїнський фестиваль молодої режисури ім. Леся Курбаса (Київ) Диплом учасника за виставу «Готель двох світів» Е. Шмітта 2016 — XIV Всеукраїнський фестиваль «Тернопільські театральні вечори» Диплом за участь у мистецькому тижні присвяченому світлій пам'яті Михайла Форгеля за виставу «Готель двох світів» Е. Шмітта 2017 — Театральний фестиваль «Зірковий листопад» (Мукачево) Диплом учасника фестивалю за виставу «Готель двох світів» Е. Шмітта Примітки Володимир БОДАК (18 липня 2014). Орест ПАСТУХ: «У класичній п’єсі намагаюся відшукати сьогодення» (укр.). «Західний кур’єр». Процитовано 2018-1-17. . Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018. . Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019. Фейки, маніпуляції і вміння аналізувати: режисер Жирков про прем'єру вистави за Шекспіром Любов ЗАГОРОВСЬКА (18 липня 2014). Орест Пастух: «Найцікавіше в цій професії — не знати, що спіткає тебе на творчому фронті, а твого героя в його сюжетному житті…» (укр.). «Правда.if.ua». Процитовано 2019-2-03. «Свічадо зореслова» Наталія ТКАЧИК (25 червня 2016). Орест ПАСТУХ: «Театр — це дитячий садок, в якому замість манної каші платять зарплату» (укр.). «Галицький Кореспондент». Процитовано 2018-1-17. Леся ТУГАЙ (22 червня 2013). Чехов — на галицькій сцені (укр.). «Галичина». Процитовано 2018-1-17. Притчу про душі між небом та землею показали на "Тернопільських театральних вечорах" (укр.). г-та «20 хвилин». 21 вересня 2016. Процитовано 2018-1-17. Світлана ЛЕЛИК (11 грудня 2015). Гамлет на кухні. У Франківську показали комедійну виставу Ореста Пастуха (укр.). «Репортер». Процитовано 2018-1-17. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 18 липня 2019. Ольга СУРОВСЬКА (18 квітня 2018). (укр.). «Репортер». Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 2018-5-23. Сергій ВИННИЧЕНКО (3 червня 2018). Франківськ – Модільяні – Весна. Частина 3 (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 16 жовтня 2020. “Новий театр” Франківська поставив трагікомедію про людей «Собака» (укр.). «Репортер». 23 березня 2016. Процитовано 2018-1-17. Ганна ЩОКАНЬ (2 липня 2020). Обираємо героїв на порожньому місці, буквально молимось на них, а потім так само щиро втоптуємо в багнюку - режисер (укр.). «Gazeta.ua». Процитовано 16 жовтня 2020. Олена МИГАШКО (24 липня 2020). Анархия и петухи. «Красное, черное и снова красное» в Диком театре: ад для консерваторов и моралфагов (рос.). «Yabl». Процитовано 16 жовтня 2020. Стас Жирков: посилом вистави «Отелло» є те, що люди мають намагатися думати своєю головою Богдана ОРЛЕАНОВА (25 вересня 2020). Эпидемия печали. Спектакль «MUDAK»: секс с деревьями и мрачное будущее в премьере «Золотых ворот» (рос.). «Yabl». Процитовано 2020-9-26. Ганна ТУРЛО (12 жовтня 2020). Еко-диктатура, або 50 років потому. У театрі «Золоті ворота» відбулася прем’єра з провокативною назвою «Мудак» (укр.). «День» №193. Процитовано 13 жовтня 2020. (30 квітня 2022). Тест на людяність. Буквально напередодні війни в театрі «Золоті ворота» Тамара Трунова представила прем‘єру (укр.). «День». Процитовано 2022-4-30. Ірен АДЛЕР (14 березня 2019). Кровь, мат, эротика: Украинский театр показал «Энеиду» только для взрослых (рос.). «Думская». Процитовано 16 жовтня 2020. (16 березня 2015). (укр.). CultUA.media. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 січня 2018. Ранок на Поділлі — Орест Пастух та Ольга Абакумова Леся ТУГАЙ (12 травня 2012). Марна мантра Васі Бальзамінова (укр.). «Галичина». Процитовано 2018-1-17. . Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 січня 2018. Ю. Тимощук (30 січня 2013). Нова прем’єра Івано-Франківського облмуздрамтеатру – «Готель двох світів» (укр.). г-та «Вікна». Процитовано 2018-1-17. . Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 січня 2018. Світлана ЛЕЛИК (9 жовтня 2014). Франківський облмуздрамтеатр готує вистави на щодень (укр.). «Репортер». Процитовано 2018-1-17. Леся ТУГАЙ (07 березня 2015). Трагіфарс, в якому ми живемо (укр.). «Галичина». Процитовано 2018-1-17. . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 17 січня 2018. . Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 18 липня 2019. . Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 17 січня 2018. . Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 15 грудня 2021. Ірина ГАВРИЛЮК (5 березня 2017). У франківському драмтеатрі відбулась прем’єра вистави «За двома зайцями» (укр.). «Репортер». Процитовано 2018-1-17. . Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 8 листопада 2019. Ольга СУРОВСЬКА (6 листопада 2017). “Той, хто платить”. Франківський драмтеатр показав прем’єру про гроші та ілюзії (укр.). «Репортер». Процитовано 2018-1-17. ОТБ Галичина. Ранок-панок. Орест Пастух про виставу «Любов до гробу» Людмила ПУЛЯЄВА (6 березня 2018). Маю музичні гени. У нашій родині всі вчилися у музичних школах (укр.). Г-та «Високий замок». Процитовано 12 червня 2022. Нова британська драма: Легені — Орест Пастух (відео) Сценічні читання нової британської драми Аліса АНТОНЕНКО (31 липня 2015). Переможцем конкурсу «Сучасна британська драма на українській сцені» стала харків’янка (укр.). День. Процитовано 2020-08-9. . Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018. Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (12 грудня 2016). (укр.). CultUA.media. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 17 січня 2018. Ірина ЧУЖИНОВА (15 листопада 2016). Обережний сміх (укр.). День. Процитовано 17 січня 2018. «Король Данило». Сашко Алексеєв, «Нічлава», «Характерник» в українському історичному бойовику Оля САГАЛЬ (28 лютого 2018). У Бережанах розпочалися зйомки фільму «Червоний. Без лінії фронту» (укр.). «Нова тернопільська газета». Процитовано 2018-5-23. Прикарпатський актор та режисер Орест Пастух знімається у фільмі «ЕКС/The Raid» Телеканал «Україна». Т/C «Артист» 5 нагород на фестивалі «Прем'єри сезону» — в Івано-Франківського облмуздрамтеатру . Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018. У столиці відкриється III фестиваль молодої режисури імені леся Курбаса (укр.). «Дзеркало тижня». 25 вересня 2014. Процитовано 2018-1-17. Посилання Орест Пастух на сайті Театру «Золоті ворота» Орест Пастух на сайті Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка Орест Пастух на сайті Інститута мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Франківці. Орест Пастух, режисер, актор театру і кіно (ВІДЕО) АНТОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ (#27) Finita la tragedia, Костенко Ліна Василівна. Читає – Орест Пастух «Після перегляду деяких вистав розумієш, що цеглина просто так ні на кого не падає» інтерв'ю для Gazeta.ua (вересень 2020) Театр ще живий чи ні? | Актор, режисер Орест Пастух про розвиток театрів в Україні | BIT ПОДКАСТ #14 інтерв'ю для bit.ua (14 жовтня 2021)