Гамлет (англ. Hamlet) — центральний персонаж п'єси Шекспіра «Гамлет». У п'єсі він є принцом Данії, племінником короля Клавдія та сином колишнього короля Гамлета.
Гамлет | |
---|---|
англ. Hamlet | |
Педру Америку. Видіння Гамлета (1893) | |
Творець: | Вільям Шекспір |
Твори: | «Гамлет» |
Стать: | чоловіча |
Національність: | Данія |
Раса: | європеоїдна |
Родина: | Король Гамлет — батько Гертруда — мати Клавдій — дядько, вітчим |
Прототип: | принц Амлет |
Медіафайли у Вікісховищі |
Дошекспірівський Гамлет
Прототипом Гамлета був напівлегендарний принц Амлет, ім'я якого зустрічається в одній із ісландських саг Сноррі Стурлусона. Це дозволяє припустити, що сюжет про Гамлета, ймовірно, був предметом низки давніх переказів.
Перша літературна пам'ятка, у якій розповідається сага про помсту Гамлета, належав перу середньовічного данського літописця Саксона Граматика. В «Історії данів», написаній близько 1200 року, він повідомляє, що ця історія сталася ще в язичницькі часи, тобто до 827 року, коли Данія прийняла християнство.
Короткий вміст повісті, викладений Саксоном Граматиком.
Данський феодал Горвенділ прославився силою і мужністю. Його слава викликала заздрість норвезького короля Коллера, і той викликав його на двобій. Вони домовилися, що переможцеві перейдуть всі багатства переможеного. Двобій закінчився перемогою Горвенділа, який вбив Коллера і отримав усе його багатство. Тоді данський король Рерік віддав за дружину Горвенділу свою дочку Геруту. Від цього шлюбу народився Амлет. У Горвенділа був брат, Фенгон, який заздрив його успіхам і відчував до нього таємну ворожнечу. Вони обидва спільно правили Ютландією. Фенгон став побоюватися, що Горвенділ скористається ставленням короля Реріка і прибере до рук владу над усією Ютландією. Попри те, що для такої підозри не було достатніх підстав, Фенгон вирішив позбутися можливого суперника. Під час одного з бенкетів він відкрито напав на Горвенділа і вбив його в присутності всіх придворних. На виправдання вбивства він заявив, що нібито захищав честь Герути, ображеної своїм чоловіком. Хоча це було брехнею, ніхто не став спростовувати його пояснень. Панування над Ютландією перейшло до Фенгона, який одружився з Герутою. До цього між Фенгоном і Герутою близькості не було.
Амлет був у той момент ще дуже юний. Однак Фенгон побоювався, що, ставши дорослим, Амлет помститься йому за смерть батька. Юний принц був розумний і хитрий. Він здогадувався про побоювання свого дядька Фенгона. А для того щоб відвести від себе всякі підозри в таємні наміри проти Фенгона, Амлет вирішив прикинутися божевільним. Він псував себе брудом і бігав по вулицях з дикими криками. Дехто з придворних став здогадуватися, що Амлет тільки прикидається божевільним. Вони порадили зробити так, щоб Амлет зустрівся з підісланою до нього красивою дівчиною, яка мала звабити його своїми ласками і виявити, що він аж ніяк не збожеволів. Але один з придворних попередив Амлета. До того ж виявилося, що дівчина, яку обрали для цього, була закохана в Амлета. Вона теж дала йому зрозуміти, що хочуть перевірити справжність його божевілля. Таким чином, перша спроба викрити Амлета не вдалася.
Тоді один з придворних запропонував випробувати Амлета в такий спосіб: Фенгон повідомить, що він їде, Амлета зведуть з матір'ю, і, можливо, він відкриє їй свої таємні задуми, а радник Фенгона підслухає їх розмову. Однак Амлет здогадався про те й, прийшовши до матері, він поповодився як схиблений — заспівав півнем і схопився на ковдру, розмахуючи руками. Але тут він відчув, що під ковдрою хтось захований. Вихопивши меча, він тут же вбив радника короля, що ховався під ковдрою, потім розрубав його тіло на шматки й кинув в стічну яму. Зробивши все це, Амлет повернувся до матері і став дорікати їй за зраду Горвенділу і шлюб з убивцею чоловіка. Герута покаялася у своїй провині, і тоді Амлет відкрив їй, що він хоче помститися Фенгону. Герута благословила його намір.
Отже Фенгон нічого не дізнався й цього разу. Але навіженість Амлета лякала короля, і той вирішив позбутися його раз і назавжди. З цією метою він відправив Амлета в супроводі двох придворних в Англію. Супутникам Амлета були вручені таблички з листом, які вони повинні були таємно передати англійському королю. У листі Фенгон просив стратити Амлета, як тільки він висадиться в Англії. Під час плавання на кораблі, поки його супутники спали, Амлет розшукав таблички і, прочитавши, що там було написано, стер своє ім'я, а замість нього написав імена придворних. Понад те він дописав, що Фенгон просить видати за Амлета дочку англійського короля. Придворних, звісно, стратили, а Амлета заручили з дочкою англійського короля.
Пройшов рік, і Амлет повернувся до Ютландії, де його вважали померлим. Він потрапив на тризну, яку справляли по ньому. Нітрохи не зніяковівши, Амлет взяв участь у бенкеті і напоїв всіх присутніх. Коли вони, сп'янівши, звалилися на підлогу і заснули, він накрив всіх великим килимом і прибив його до підлоги так, щоб ніхто не зміг вибратися з-під нього. Після того він підпалив палац, і в вогні згоріли Фенгон і його наближені.
Амлет стає королем і править з дружиною, яка була гідною і як дружина, і як королева. Після її смерті Амлет побрався з шотландською королевою Гермтрудою, яка була йому невірна і покинула свого чоловіка в біді. Коли після Рьоріка королем Данії став Віглет, він не побажав миритися з незалежною поведінкою Амлета, який був його васалом, і вбив його в битві.
Після винаходу друкарства були надруковані тексти Саксона Граматика. Це привернуло до них увагу французького письменника , який включив сагу про Амлета до другого тому «Трагічних історій», надрукованого в 1576 році. Оповідання Бельфоре переважно повторює сюжет Саксона Граматика. Три елементи сюжету були змінені. По-перше, між Фенгоном і Герутою існував зв'язок ще за життя її чоловіка. По-друге, Герута стає співучасницею помсти Амлета. Вона готує все необхідне для розправи Амлета з придворними. Принц не спалює придворних, а проколює піками. Король гине не разом з придворними. В кінці бенкету він вирушає до опочивальні, принц прослідковує за ним і вбиває, відрубавши голову.
«Принц Ютландії» — єдина у світі екранізація саги про дошекспірівського Амлета.
Образ Гамлета в п'єсі
Шекспір на основі грубого за змістом оповідання Саксона Граматика створив більш витончену сюжетну канву. Увагу було перенесено із зовнішньої боротьби на духовну драму героя. Месники ранніх трагедій були людьми енергійними, одержимими прагненням здійснити своє «завдання». Їх відрізняла простота звичаїв, поривчастість і непохитність. Вони з натхненням виконували криваву справу, яку вважали своїм обов'язком. Гамлет Шекспіра — «шляхетний, вчений, воїн» (зі слів Офелії) — герой зовсім іншого душевного складу.
Трактування ролі Гамлета
Про «Гамлета» написано кілька тисяч книг і статей. Але серед них важко знайти два твори, які б повністю збігалися в інтерпретації твору Шекспіра. Жоден шедевр світової літератури не породив настільки великої кількості думок, як «Гамлет».
Критика шекспірівського «Гамлета» відбила боротьбу майже всіх течій суспільно-філософської та естетичної думки, починаючи з XVII століття. Ця історія показує, що в кожен період суспільного життя проблема «Гамлета» поставала в новому світлі й отримувала рішення відповідно світогляду критиків, які зверталися до неї. У кожну епоху представники того чи іншого напряму вважали свою точку зору не тільки найправильнішою, але й найбільш відповідною задумам Шекспіра.
Див. також
Література
- А. Аникст. Трагедия Шекспира «Гамлет»: Лит. комментарий. — М. : Просвещение, 1986. — 223 с. (рос.)
- И. Аксёнов. Гамлет и другие опыты, в содействие отечественной шекспирологии, в которых говорится о медвежьих травлях, о пиратских изданиях, о родовой мести, о счетных книгах мистера Генсло, о несостоятельности формального анализа, о золотой инфляции в царствование королевы Елисаветы, о тематическом анализе временной композиции, о переодевании пьес, о немецком романтизме, об огораживании земельной собственности, о жизни и смерти английского народного театра, о классовой сущности догмата о божественном предопределении, а также о многих иных любопытных и назидательных вещах. — М. : Федерация, 1930. — 217 с. (рос.)
- И. Аксёнов. Трагедия о Гамлете, принце датском, и как она была сыграна актерами Театра имени Вахтангова // Советский театр. — 1932. — № 9. — С. 21. (рос.)
- Т. Бачелис. Шекспир и Крэг. — М. : Наука, 1983. — 352 с. (рос.)
- Т. Бачелис. Гамлет и Арлекин. — М. : Аграф, 2007. — 576 с — . (рос.)
- В. Гаевский. Флейта Гамлета. — М.: Союзтеатр, 1990. — 352 с. (Сб. статей и эссе). (рос.)
- И. Гарин. Шекспир // Пророки и поэты. В 7 т. — Т. 6. — М. : Терра, 1994. (рос.)
- Г. Козинцев. Наш современник Вильям Шекспир. — 2-е изд., перераб. и доп. — Л.—М. : Искусство, 1966. — 350 с. (рос.)
- А. Чернова. …Все краски мира, кроме жёлтой: Опыт пластической характеристики персонажа у Шекспира. — М. : Искусство, 1987. — 221 с. (рос.)
Посилання
- Монолог Гамлета у перекладі О. Тільної [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gamlet angl Hamlet centralnij personazh p yesi Shekspira Gamlet U p yesi vin ye princom Daniyi pleminnikom korolya Klavdiya ta sinom kolishnogo korolya Gamleta Gamletangl HamletPedru Ameriku Vidinnya Gamleta 1893 Tvorec Vilyam ShekspirTvori Gamlet Stat cholovichaNacionalnist DaniyaRasa yevropeoyidnaRodina Korol Gamlet batko Gertruda mati Klavdij dyadko vitchimPrototip princ Amlet Mediafajli u VikishovishiDoshekspirivskij GamletPrototipom Gamleta buv napivlegendarnij princ Amlet im ya yakogo zustrichayetsya v odnij iz islandskih sag Snorri Sturlusona Ce dozvolyaye pripustiti sho syuzhet pro Gamleta jmovirno buv predmetom nizki davnih perekaziv Persha literaturna pam yatka u yakij rozpovidayetsya saga pro pomstu Gamleta nalezhav peru serednovichnogo danskogo litopiscya Saksona Gramatika V Istoriyi daniv napisanij blizko 1200 roku vin povidomlyaye sho cya istoriya stalasya she v yazichnicki chasi tobto do 827 roku koli Daniya prijnyala hristiyanstvo Korotkij vmist povisti vikladenij Saksonom Gramatikom Danskij feodal Gorvendil proslavivsya siloyu i muzhnistyu Jogo slava viklikala zazdrist norvezkogo korolya Kollera i toj viklikav jogo na dvobij Voni domovilisya sho peremozhcevi perejdut vsi bagatstva peremozhenogo Dvobij zakinchivsya peremogoyu Gorvendila yakij vbiv Kollera i otrimav use jogo bagatstvo Todi danskij korol Rerik viddav za druzhinu Gorvendilu svoyu dochku Gerutu Vid cogo shlyubu narodivsya Amlet U Gorvendila buv brat Fengon yakij zazdriv jogo uspiham i vidchuvav do nogo tayemnu vorozhnechu Voni obidva spilno pravili Yutlandiyeyu Fengon stav poboyuvatisya sho Gorvendil skoristayetsya stavlennyam korolya Rerika i pribere do ruk vladu nad usiyeyu Yutlandiyeyu Popri te sho dlya takoyi pidozri ne bulo dostatnih pidstav Fengon virishiv pozbutisya mozhlivogo supernika Pid chas odnogo z benketiv vin vidkrito napav na Gorvendila i vbiv jogo v prisutnosti vsih pridvornih Na vipravdannya vbivstva vin zayaviv sho nibito zahishav chest Geruti obrazhenoyi svoyim cholovikom Hocha ce bulo brehneyu nihto ne stav sprostovuvati jogo poyasnen Panuvannya nad Yutlandiyeyu perejshlo do Fengona yakij odruzhivsya z Gerutoyu Do cogo mizh Fengonom i Gerutoyu blizkosti ne bulo Amlet buv u toj moment she duzhe yunij Odnak Fengon poboyuvavsya sho stavshi doroslim Amlet pomstitsya jomu za smert batka Yunij princ buv rozumnij i hitrij Vin zdogaduvavsya pro poboyuvannya svogo dyadka Fengona A dlya togo shob vidvesti vid sebe vsyaki pidozri v tayemni namiri proti Fengona Amlet virishiv prikinutisya bozhevilnim Vin psuvav sebe brudom i bigav po vulicyah z dikimi krikami Dehto z pridvornih stav zdogaduvatisya sho Amlet tilki prikidayetsya bozhevilnim Voni poradili zrobiti tak shob Amlet zustrivsya z pidislanoyu do nogo krasivoyu divchinoyu yaka mala zvabiti jogo svoyimi laskami i viyaviti sho vin azh niyak ne zbozhevoliv Ale odin z pridvornih poperediv Amleta Do togo zh viyavilosya sho divchina yaku obrali dlya cogo bula zakohana v Amleta Vona tezh dala jomu zrozumiti sho hochut pereviriti spravzhnist jogo bozhevillya Takim chinom persha sproba vikriti Amleta ne vdalasya Todi odin z pridvornih zaproponuvav viprobuvati Amleta v takij sposib Fengon povidomit sho vin yide Amleta zvedut z matir yu i mozhlivo vin vidkriye yij svoyi tayemni zadumi a radnik Fengona pidsluhaye yih rozmovu Odnak Amlet zdogadavsya pro te j prijshovshi do materi vin popovodivsya yak shiblenij zaspivav pivnem i shopivsya na kovdru rozmahuyuchi rukami Ale tut vin vidchuv sho pid kovdroyu htos zahovanij Vihopivshi mecha vin tut zhe vbiv radnika korolya sho hovavsya pid kovdroyu potim rozrubav jogo tilo na shmatki j kinuv v stichnu yamu Zrobivshi vse ce Amlet povernuvsya do materi i stav dorikati yij za zradu Gorvendilu i shlyub z ubivceyu cholovika Geruta pokayalasya u svoyij provini i todi Amlet vidkriv yij sho vin hoche pomstitisya Fengonu Geruta blagoslovila jogo namir Otzhe Fengon nichogo ne diznavsya j cogo razu Ale navizhenist Amleta lyakala korolya i toj virishiv pozbutisya jogo raz i nazavzhdi Z ciyeyu metoyu vin vidpraviv Amleta v suprovodi dvoh pridvornih v Angliyu Suputnikam Amleta buli vrucheni tablichki z listom yaki voni povinni buli tayemno peredati anglijskomu korolyu U listi Fengon prosiv stratiti Amleta yak tilki vin visaditsya v Angliyi Pid chas plavannya na korabli poki jogo suputniki spali Amlet rozshukav tablichki i prochitavshi sho tam bulo napisano ster svoye im ya a zamist nogo napisav imena pridvornih Ponad te vin dopisav sho Fengon prosit vidati za Amleta dochku anglijskogo korolya Pridvornih zvisno stratili a Amleta zaruchili z dochkoyu anglijskogo korolya Projshov rik i Amlet povernuvsya do Yutlandiyi de jogo vvazhali pomerlim Vin potrapiv na triznu yaku spravlyali po nomu Nitrohi ne zniyakovivshi Amlet vzyav uchast u benketi i napoyiv vsih prisutnih Koli voni sp yanivshi zvalilisya na pidlogu i zasnuli vin nakriv vsih velikim kilimom i pribiv jogo do pidlogi tak shob nihto ne zmig vibratisya z pid nogo Pislya togo vin pidpaliv palac i v vogni zgorili Fengon i jogo nablizheni Amlet staye korolem i pravit z druzhinoyu yaka bula gidnoyu i yak druzhina i yak koroleva Pislya yiyi smerti Amlet pobravsya z shotlandskoyu korolevoyu Germtrudoyu yaka bula jomu nevirna i pokinula svogo cholovika v bidi Koli pislya Rorika korolem Daniyi stav Viglet vin ne pobazhav miritisya z nezalezhnoyu povedinkoyu Amleta yakij buv jogo vasalom i vbiv jogo v bitvi Pislya vinahodu drukarstva buli nadrukovani teksti Saksona Gramatika Ce privernulo do nih uvagu francuzkogo pismennika yakij vklyuchiv sagu pro Amleta do drugogo tomu Tragichnih istorij nadrukovanogo v 1576 roci Opovidannya Belfore perevazhno povtoryuye syuzhet Saksona Gramatika Tri elementi syuzhetu buli zmineni Po pershe mizh Fengonom i Gerutoyu isnuvav zv yazok she za zhittya yiyi cholovika Po druge Geruta staye spivuchasniceyu pomsti Amleta Vona gotuye vse neobhidne dlya rozpravi Amleta z pridvornimi Princ ne spalyuye pridvornih a prokolyuye pikami Korol gine ne razom z pridvornimi V kinci benketu vin virushaye do opochivalni princ proslidkovuye za nim i vbivaye vidrubavshi golovu Princ Yutlandiyi yedina u sviti ekranizaciya sagi pro doshekspirivskogo Amleta Obraz Gamleta v p yesiShekspir na osnovi grubogo za zmistom opovidannya Saksona Gramatika stvoriv bilsh vitonchenu syuzhetnu kanvu Uvagu bulo pereneseno iz zovnishnoyi borotbi na duhovnu dramu geroya Mesniki rannih tragedij buli lyudmi energijnimi oderzhimimi pragnennyam zdijsniti svoye zavdannya Yih vidriznyala prostota zvichayiv porivchastist i nepohitnist Voni z nathnennyam vikonuvali krivavu spravu yaku vvazhali svoyim obov yazkom Gamlet Shekspira shlyahetnij vchenij voyin zi sliv Ofeliyi geroj zovsim inshogo dushevnogo skladu Traktuvannya roli GamletaDiv takozh Pro Gamleta napisano kilka tisyach knig i statej Ale sered nih vazhko znajti dva tvori yaki b povnistyu zbigalisya v interpretaciyi tvoru Shekspira Zhoden shedevr svitovoyi literaturi ne porodiv nastilki velikoyi kilkosti dumok yak Gamlet Kritika shekspirivskogo Gamleta vidbila borotbu majzhe vsih techij suspilno filosofskoyi ta estetichnoyi dumki pochinayuchi z XVII stolittya Cya istoriya pokazuye sho v kozhen period suspilnogo zhittya problema Gamleta postavala v novomu svitli j otrimuvala rishennya vidpovidno svitoglyadu kritikiv yaki zvertalisya do neyi U kozhnu epohu predstavniki togo chi inshogo napryamu vvazhali svoyu tochku zoru ne tilki najpravilnishoyu ale j najbilsh vidpovidnoyu zadumam Shekspira Div takozhButi chi ne butiLiteraturaA Anikst Tragediya Shekspira Gamlet Lit kommentarij M Prosveshenie 1986 223 s ros I Aksyonov Gamlet i drugie opyty v sodejstvie otechestvennoj shekspirologii v kotoryh govoritsya o medvezhih travlyah o piratskih izdaniyah o rodovoj mesti o schetnyh knigah mistera Genslo o nesostoyatelnosti formalnogo analiza o zolotoj inflyacii v carstvovanie korolevy Elisavety o tematicheskom analize vremennoj kompozicii o pereodevanii pes o nemeckom romantizme ob ogorazhivanii zemelnoj sobstvennosti o zhizni i smerti anglijskogo narodnogo teatra o klassovoj sushnosti dogmata o bozhestvennom predopredelenii a takzhe o mnogih inyh lyubopytnyh i nazidatelnyh veshah M Federaciya 1930 217 s ros I Aksyonov Tragediya o Gamlete prince datskom i kak ona byla sygrana akterami Teatra imeni Vahtangova Sovetskij teatr 1932 9 S 21 ros T Bachelis Shekspir i Kreg M Nauka 1983 352 s ros T Bachelis Gamlet i Arlekin M Agraf 2007 576 s ISBN 978 5 7784 0344 4 ros V Gaevskij Flejta Gamleta M Soyuzteatr 1990 352 s Sb statej i esse ros I Garin Shekspir Proroki i poety V 7 t T 6 M Terra 1994 ros G Kozincev Nash sovremennik Vilyam Shekspir 2 e izd pererab i dop L M Iskusstvo 1966 350 s ros A Chernova Vse kraski mira krome zhyoltoj Opyt plasticheskoj harakteristiki personazha u Shekspira M Iskusstvo 1987 221 s ros PosilannyaMonolog Gamleta u perekladi O Tilnoyi 13 serpnya 2020 u Wayback Machine