Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Паризька обсерваторія — астрономічна обсерваторія, чиї споруди розташовані в трьох місцях: Париж (, частина центру міста на лівому березі Сени), Медон (на місці стародавнього ) та Нансе.
| Паризька обсерваторія | |
|---|---|
|
| |
| 48°48′18″ пн. ш. 2°14′00″ сх. д. / 48.80510000002777815° пн. ш. 2.2333700000277776354° сх. д.Координати: 48°48′18″ пн. ш. 2°14′00″ сх. д. / 48.80510000002777815° пн. ш. 2.2333700000277776354° сх. д. | |
| Країна |  Франція[1][2] |
| Тип | Великі заклади (Франція) |
| Дата заснування | 1667[3] |
  Паризька обсерваторія Паризька обсерваторія (Франція) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Паризьку обсерваторію було засновано в 1667 р. з метою створити астрономічну обсерваторію оснащену точними (на той час) інструментами, що дозволили б провести детальне картування для навігації. Вона стала своєрідним доповненням до французької Академії наук заснованої на рік раніше. Ця обсерваторія зіграла дуже важливу роль у розвитку астрономії на теренах колишньої Європи. Саме там набули бурхливого розвитку у Франції такі науки як геодезія, картографія та метеорологія.
Історія
Внаслідок вимог численних науковців й особливо Адрієна Озу, який написав Луї XIV листа у 1665 році з проханням створити без заминок спеціальну установу для розвитку наук та мистецтв, король Франції та Жан-Батист Кольбер заснували у 1666 році французьку Академію наук.
На своєму першому засіданні 22 грудня 1966 академія постановила створити королівську обсерваторію, яка пізніше перетворилася на паризьку обсерваторію. Вона повинна була слугувати місцем для наукових зустрічей і для проведення експериментів всіма академіками. Але внаслідок далекого (на той час) розташування обсерваторії від Парижу з цією метою її використовували лише астрономи.
21 червня 1667 року (в день літнього сонцестояння) математики французької академії наук безпосередньо на місці майбутнього будинку обсерваторії зробили відмітки на землі щодо розташування меридіана та інших напрямків, необхідних для точного орієнтування будівлі відносно сторін світу. Будівля обсерваторії була спроєктована архітектором та лікарем Клодом Перро, який доводився братом новелісту Шарлю Перро, що працював також секретарем Кольбера. Згідно з планом вісь симетрії обсерваторії повинна визначати положення місцевого меридіана, який відтоді стали іменувати паризьким меридіаном. У 1669 р. Кольбер доручив керувати обсерваторією Джованні Кассіні, який істотно модифікував будівлю. Король Франції Луї XIV перший раз відвідав паризьку обсерваторію у травні 1682, лише через 10 років після закінчення її будівництва.
Обсерваторія Медону
Павільйон в Медоні було відкрито у 1876 р. на місці стародавнього .
Жуль Жансен презентував проєкт реставрації замку в Медоні, отримав під нього необхідні кошти (більше мільйона франків тієї епохи) і заснував там у 1876 році астрофізичну обсерваторію. Було побудовано великий купол, який містив інструменти для астрономічних спостережень. Обсерваторія Медону й по сьогоднішній день залишається ведучим інститутом Франції в галузі досліджень Сонця.
Династія Кассіні
Сім'я Кассіні керувала паризькою обсерваторією протягом 125 перших років її існування:
- Джованні Кассіні (Кассіні I), з 1669 по 1712 рік надав швидкого розвитку обсерваторії. Протягом цього періоду такі відомі астрономи як Християн Гюйгенс, Оле Ремер та інші часто відвідували обсерваторію. Жан Пікар провів там вимірювання довжини одного градуса дуги земного меридіана.
- Жак Кассіні (Кассіні II), син Джованні Кассіні, займав керівну посаду з 1712 по 1756 рік. Загалом обсерваторія перебувала під керівництвом французької Академії наук, але в дійсності директор обсерваторії міг діяти досить незалежно.
- [en] (Кассіні III, також відомий як Кассіні де Тюрі), молодший син, керував обсерваторією з 1756 по 1784 рік. Під час його керування суттєво розвинулися дослідження в галузі геодезії та картографії.
- [en] (Кассіні IV), один із молодших синів, зазнав переслідувань під час Французької революції й керував обсерваторією з початку 1784 р. Роком пізніше він прийняв на роботу трьох учнів: , та , яких було згодом визнано астрономами (професорами). Оскільки Жан-Домінік Кассіні був монархістом, то його було усунуто з посади у 1793 році.
Усі представники роду Кассіні брали активну участь у роботі й житті обсерваторії та безпосередньо там жили.
Після революції
Після усунення з посади директора Жана Кассіні обсерваторія зазнала деяких утисків під час Французької революції внаслідок своїх тісних зв'язків з французькою монархією. 16 липня 1789 р. в районі обсерваторії було проведено обшук у пошуках зброї та продовольства, проте в самій обсерваторії нічого не знайшли. Забрали тільки гроші.
Декретом від 25 липня 1795 р. було засноване бюро довгот, якому підпорядкували також і паризьку обсерваторію. Проте її основним завданням залишився розвиток астрономії. Астрономи Жозеф Лаланд, [en], П'єр Меше та Жан-Батіст Деламбр були поновлені в правах й отримували зарплатню.
З 1795 року посаду директора обсерваторії послідовно обіймали:
- Лаланд, з 1795 по 1800 рік, під керівництвом якого обсерваторія зробила 10 грудня 1799 р. стандартизацію мір, метра та кілограма. Ці два еталони мір зберігалися в обсерваторії до 1889 року. Опісля їх було перенесено до новоствореного в Серві міжнародного бюро мір та ваг.
- П'єр Мешен з 1800 по 1804 рік.
- Жан-Батіст Деламбр з 1804 по 1822 рік.
Протягом цього періоду директор обсерваторії був водночас і президентом (якого щороку поновлювали) Бюро довгот і займався загалом адміністративною роботою. Тому астрономи могли діяти автономно, коли це стосувалося їхньої наукової праці. З 1808 р. [en] був скарбником Бюро довгот і виконував адміністративні обов'язки в обсерваторії аж до своєї смерті у 1843 р. У квітні 1834 р., згідно з новим регламентом Бюро довгот, директором паризької обсерваторії було номіновано Франсуа Араго, який повинен був керувати повсякденною роботою обсерваторії, працею астрономів та їхніх учнів.
Франсуа Араго розвивав в обсерваторії та вперше виконав дагеротипію Сонця. Він встановив у башті великий оптичний телескоп з екваторіальним монтуванням. Для цього у 1846—1847 роках архітектор збільшив башту та переобладнав її новим куполом. Проте з технічних причин телескоп не можна було використовувати ще з 25 років. Протягом цього часу Леон Фуко почав використовувати відбиваюче дзеркало покрите сріблом.
Урбен Левер'є обіймав посаду директора з 1854 р. по 1870 р. Він започаткував в обсерваторії метеорологію, заснував метеорологічне бюро й потім переніс його в . Будучи досить близьким до і водночас членом французького Сенату, він значно розширив повноваження директора паризької обсерваторії й зумів підняти зарплату астрономам. Проте його авторитарний характер привів до напружених відношень з персоналом обсерваторії. Відповідно, після колективної заяви 14 астрономів, його було звільнено з посади директора.
З 1878 року аж до своєї смерті в 1892 році обсерваторією керував . У 1887 році він вирішив створити «Карту зоряного неба». У той час над цим проєктом працювало близько 180 обсерваторій світу. Він поновив інструментальну базу обсерваторії, відкрив її для проведення публічних екскурсій й привів місцевий час Франції до часу паризького меридіана.
Фелікс Тіссеран обіймав посаду директора обсерваторії з 1892 р. аж до своєї смерті у 1896 р. Присвятивши більшість свого часу розробці «Трактату про небесну механіку», він також приділяв увагу проведенню інших робіт та спостережень в обсерваторії.
З 1897 р. до 1907 р. паризькою обсерваторією керував Моріс Леві. Він брав активну участь у створенні та вдосконаленні «Карти зоряного неба».
[en] обіймав посаду директора обсерваторії з 1908 р. по 1926 р. Він ініціював створення Міжнародного бюро часу, яке згодом увійшло до Міжнародного бюро мір і ваг. Також він брав активну участь в обновленні астрономічного обладнання та інструментів на французьких обсерваторіях.
З 1927 р. по 1929 р. посаду директора обіймав Анрі Деландр, який одночасно був директором і астрономічної обсерваторії в Медоні. Об'єднання цих двох обсерваторій в єдину організацію допомогло йому стати також на чолі і паризької обсерваторії. Деляндр намагався перевезти більшість астрономічного обладнання з паризької обсерваторії (яка по суті опинилася вже в центрі міста) в медонську обсерваторію, розташування якої було зручнішим для проведення астрономічних спостережень. Паризькій обсерваторії він планував надати загалом лише адміністративні функції. Проте цей проєкт ніколи не було втілено у життя.
Період в околі Другої світової війни
[en] керував паризькою обсерваторією в період з 1927 по 1944 р. Він був одним з ініціаторів створення телефонних послуг у 1932 р. Під час окупації Франції Німеччиною Есклагон разом зі співробітниками перебралися до Бордо, щоб продовжити надавати Службу часу. Тимчасові обов'язки директора Паризької обсерваторії виконував на той час . Після Комп'єнського перемир'я 1940 р. обсерваторія продовжувала працювати в нормальному режимі. Проте, у 1943 році Ламберта було заарештовано німецькою владою як єврея і відправлено до концтабору в Аушвіц, звідки він вже не повернувся.
Після війни
З кінця Другої світової війни аж до 1963 р. посаду директора обсерваторії обіймав Андре-Луї Данжон. У 1953 р. радіообсерваторію Нансе було приєднано до Паризької обсерваторії. Це дало можливість здійснити численні відкриття в галузі вивчення природи сонячної корони та Юпітера.
Сучасна епоха
Розмістивши свої астрономічні павільйони в Парижі, Медоні та Нансе, паризька обсерваторія є великою установою, що діє під егідою . Вона є основоположним членом фундації .
Очолювана Клодом Катала паризька обсерваторія є найбільшим національним інститутом, що проводить дослідження в галузі астрономії. Сьогоденна діяльність дослідників обсерваторії покриває всі сучасні області астрономії та астрофізики:
- Сонце та сонячно-земні зв'язки
- Планети та планетні системи
- Формування зір
- Міжзоряне середовище
- Формування та еволюція галактик
- Космологія
- Метрологія простору та часу
- Історія та філософія наук
Перелік директорів
- Джованні Кассіні (1671—1712)
- Жак Кассіні (фр. Jacques Cassini (1712—1756)
- [fr] (1756—1784)
- [fr] (1784—1793)
- , тимчасовий директор (вересень 1793—1794)
- [fr], тимчасовий директор (близько 1794—1795)
- Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд (1795—1800)
- П'єр Франсуа Андре Мешен (1800—1804)
- Жан-Батіст Жозеф Деламбр (1804—1822)
- [en] (1822—1843)
- Франсуа Араго (1843—1853)
- Урбен Левер'є (1854—1870)
- Шарль Ежен Делоне (1870—1872)
- Урбен Левер'є (1873—1877)
- [fr] (1878—1892)
- Фелікс Тіссеран (1892—1896)
- [fr] (1896—1907)
- [en] (1908—1926)
- Анрі Деландр (1926—1929)
- [fr] (1929—1944)
- Андре-Луї Данжон (1945—1963)
- [fr] (1963—1967)
- [fr] (1967—1971)
- (1971—1976)
- (1976—1981)
- (1981—1991)
- [fr] (1991–1999)
- (1999—2003)
- (2003—2011)
- (2011—)
Навчання
Нині обсерваторія пропонує навчання в галузі астрономії та астрофізики для осіб, що вже мають ступінь магістра, зі здобуттям наукового ступеня доктора філософії (український аналог кандидата наук). Обсерваторія надає також можливість дистанційного навчання.
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- archINFORM — 1994.
- History and Heritage
- Suzanne Débarbat, S. Grillot et J. Lévy (Observatoire de Paris), Comprendre — Histoire — observatoire de Paris IX: direction du Bureau des Longitudes (1795—1854), Paris, Institut de mécanique céleste et de calcul des éphémérides (IMCCE/UFE), c. 2007 (CD-ROM en ligne [ 20 травня 2011 у Wayback Machine.]).
- див. ici.
- L'équatorial de la tour de l'est de l'Observatoire de Paris
- «П'ять великих паризьких шкіл створили фундацію» в «Le Monde» від 16 квітня 2010.
- Навчання в паризькій Обсерваторії. Observatoire de Paris. L'enseignement à l'Observatoire de Paris. Процитовано 5.квітня.2011.
Див. також
Посилання
- Офіційний сайт Паризької обсерваторії
Джерела
- Jean-René Roy, L'Astronomie et son histoire, Editions Presses Univ. Québec/Masson, 1982. 2-225-77781-0
- Aubin, D. (2003). The fading star of the Paris Observatory in the nineteenth century: astronomers' urban culture of circulation and observation. Osiris. 18: 79—100.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parizka observatoriya astronomichna observatoriya chiyi sporudi roztashovani v troh miscyah Parizh chastina centru mista na livomu berezi Seni Medon na misci starodavnogo ta Nanse Parizka observatoriya48 48 18 pn sh 2 14 00 sh d 48 80510000002777815 pn sh 2 2333700000277776354 sh d 48 80510000002777815 2 2333700000277776354 Koordinati 48 48 18 pn sh 2 14 00 sh d 48 80510000002777815 pn sh 2 2333700000277776354 sh d 48 80510000002777815 2 2333700000277776354Krayina Franciya 1 2 Tip Veliki zakladi Franciya Data zasnuvannya 1667 3 Parizka observatoriyaParizka observatoriya Franciya Mediafajli u VikishovishiPivnichnij fasad Statuya Urbena Lever ye Parizku observatoriyu bulo zasnovano v 1667 r z metoyu stvoriti astronomichnu observatoriyu osnashenu tochnimi na toj chas instrumentami sho dozvolili b provesti detalne kartuvannya dlya navigaciyi Vona stala svoyeridnim dopovnennyam do francuzkoyi Akademiyi nauk zasnovanoyi na rik ranishe Cya observatoriya zigrala duzhe vazhlivu rol u rozvitku astronomiyi na terenah kolishnoyi Yevropi Same tam nabuli burhlivogo rozvitku u Franciyi taki nauki yak geodeziya kartografiya ta meteorologiya IstoriyaBudivlya Parizkoyi observatoriyi na suvenirnij tarilci Vnaslidok vimog chislennih naukovciv j osoblivo Adriyena Ozu yakij napisav Luyi XIV lista u 1665 roci z prohannyam stvoriti bez zaminok specialnu ustanovu dlya rozvitku nauk ta mistectv korol Franciyi ta Zhan Batist Kolber zasnuvali u 1666 roci francuzku Akademiyu nauk Na svoyemu pershomu zasidanni 22 grudnya 1966 akademiya postanovila stvoriti korolivsku observatoriyu yaka piznishe peretvorilasya na parizku observatoriyu Vona povinna bula sluguvati miscem dlya naukovih zustrichej i dlya provedennya eksperimentiv vsima akademikami Ale vnaslidok dalekogo na toj chas roztashuvannya observatoriyi vid Parizhu z ciyeyu metoyu yiyi vikoristovuvali lishe astronomi 21 chervnya 1667 roku v den litnogo soncestoyannya matematiki francuzkoyi akademiyi nauk bezposeredno na misci majbutnogo budinku observatoriyi zrobili vidmitki na zemli shodo roztashuvannya meridiana ta inshih napryamkiv neobhidnih dlya tochnogo oriyentuvannya budivli vidnosno storin svitu Budivlya observatoriyi bula sproyektovana arhitektorom ta likarem Klodom Perro yakij dovodivsya bratom novelistu Sharlyu Perro sho pracyuvav takozh sekretarem Kolbera Zgidno z planom vis simetriyi observatoriyi povinna viznachati polozhennya miscevogo meridiana yakij vidtodi stali imenuvati parizkim meridianom U 1669 r Kolber doruchiv keruvati observatoriyeyu Dzhovanni Kassini yakij istotno modifikuvav budivlyu Korol Franciyi Luyi XIV pershij raz vidvidav parizku observatoriyu u travni 1682 lishe cherez 10 rokiv pislya zakinchennya yiyi budivnictva Observatoriya Medonu Velikij kupol nad zamkom v Medoni Paviljon v Medoni bulo vidkrito u 1876 r na misci starodavnogo Zhul Zhansen prezentuvav proyekt restavraciyi zamku v Medoni otrimav pid nogo neobhidni koshti bilshe miljona frankiv tiyeyi epohi i zasnuvav tam u 1876 roci astrofizichnu observatoriyu Bulo pobudovano velikij kupol yakij mistiv instrumenti dlya astronomichnih sposterezhen Observatoriya Medonu j po sogodnishnij den zalishayetsya veduchim institutom Franciyi v galuzi doslidzhen Soncya Dinastiya Kassini abo zal Kassini Sim ya Kassini keruvala parizkoyu observatoriyeyu protyagom 125 pershih rokiv yiyi isnuvannya Dzhovanni Kassini Kassini I z 1669 po 1712 rik nadav shvidkogo rozvitku observatoriyi Protyagom cogo periodu taki vidomi astronomi yak Hristiyan Gyujgens Ole Remer ta inshi chasto vidviduvali observatoriyu Zhan Pikar proviv tam vimiryuvannya dovzhini odnogo gradusa dugi zemnogo meridiana Zhak Kassini Kassini II sin Dzhovanni Kassini zajmav kerivnu posadu z 1712 po 1756 rik Zagalom observatoriya perebuvala pid kerivnictvom francuzkoyi Akademiyi nauk ale v dijsnosti direktor observatoriyi mig diyati dosit nezalezhno en Kassini III takozh vidomij yak Kassini de Tyuri molodshij sin keruvav observatoriyeyu z 1756 po 1784 rik Pid chas jogo keruvannya suttyevo rozvinulisya doslidzhennya v galuzi geodeziyi ta kartografiyi en Kassini IV odin iz molodshih siniv zaznav peresliduvan pid chas Francuzkoyi revolyuciyi j keruvav observatoriyeyu z pochatku 1784 r Rokom piznishe vin prijnyav na robotu troh uchniv ta yakih bulo zgodom viznano astronomami profesorami Oskilki Zhan Dominik Kassini buv monarhistom to jogo bulo usunuto z posadi u 1793 roci Usi predstavniki rodu Kassini brali aktivnu uchast u roboti j zhitti observatoriyi ta bezposeredno tam zhili Pislya revolyuciyi Vid na observatoriyu z verhivki gori MonparnasKupol Arago Pislya usunennya z posadi direktora Zhana Kassini observatoriya zaznala deyakih utiskiv pid chas Francuzkoyi revolyuciyi vnaslidok svoyih tisnih zv yazkiv z francuzkoyu monarhiyeyu 16 lipnya 1789 r v rajoni observatoriyi bulo provedeno obshuk u poshukah zbroyi ta prodovolstva prote v samij observatoriyi nichogo ne znajshli Zabrali tilki groshi Dekretom vid 25 lipnya 1795 r bulo zasnovane byuro dovgot yakomu pidporyadkuvali takozh i parizku observatoriyu Prote yiyi osnovnim zavdannyam zalishivsya rozvitok astronomiyi Astronomi Zhozef Laland en P yer Meshe ta Zhan Batist Delambr buli ponovleni v pravah j otrimuvali zarplatnyu Z 1795 roku posadu direktora observatoriyi poslidovno obijmali Laland z 1795 po 1800 rik pid kerivnictvom yakogo observatoriya zrobila 10 grudnya 1799 r standartizaciyu mir metra ta kilograma Ci dva etaloni mir zberigalisya v observatoriyi do 1889 roku Opislya yih bulo pereneseno do novostvorenogo v Servi mizhnarodnogo byuro mir ta vag P yer Meshen z 1800 po 1804 rik Zhan Batist Delambr z 1804 po 1822 rik Protyagom cogo periodu direktor observatoriyi buv vodnochas i prezidentom yakogo shoroku ponovlyuvali Byuro dovgot i zajmavsya zagalom administrativnoyu robotoyu Tomu astronomi mogli diyati avtonomno koli ce stosuvalosya yihnoyi naukovoyi praci Z 1808 r en buv skarbnikom Byuro dovgot i vikonuvav administrativni obov yazki v observatoriyi azh do svoyeyi smerti u 1843 r U kvitni 1834 r zgidno z novim reglamentom Byuro dovgot direktorom parizkoyi observatoriyi bulo nominovano Fransua Arago yakij povinen buv keruvati povsyakdennoyu robotoyu observatoriyi praceyu astronomiv ta yihnih uchniv Fransua Arago rozvivav v observatoriyi ta vpershe vikonav dagerotipiyu Soncya Vin vstanoviv u bashti velikij optichnij teleskop z ekvatorialnim montuvannyam Dlya cogo u 1846 1847 rokah arhitektor zbilshiv bashtu ta pereobladnav yiyi novim kupolom Prote z tehnichnih prichin teleskop ne mozhna bulo vikoristovuvati she z 25 rokiv Protyagom cogo chasu Leon Fuko pochav vikoristovuvati vidbivayuche dzerkalo pokrite sriblom Urben Lever ye obijmav posadu direktora z 1854 r po 1870 r Vin zapochatkuvav v observatoriyi meteorologiyu zasnuvav meteorologichne byuro j potim perenis jogo v Buduchi dosit blizkim do i vodnochas chlenom francuzkogo Senatu vin znachno rozshiriv povnovazhennya direktora parizkoyi observatoriyi j zumiv pidnyati zarplatu astronomam Prote jogo avtoritarnij harakter priviv do napruzhenih vidnoshen z personalom observatoriyi Vidpovidno pislya kolektivnoyi zayavi 14 astronomiv jogo bulo zvilneno z posadi direktora Z 1878 roku azh do svoyeyi smerti v 1892 roci observatoriyeyu keruvav U 1887 roci vin virishiv stvoriti Kartu zoryanogo neba U toj chas nad cim proyektom pracyuvalo blizko 180 observatorij svitu Vin ponoviv instrumentalnu bazu observatoriyi vidkriv yiyi dlya provedennya publichnih ekskursij j priviv miscevij chas Franciyi do chasu parizkogo meridiana Feliks Tisseran obijmav posadu direktora observatoriyi z 1892 r azh do svoyeyi smerti u 1896 r Prisvyativshi bilshist svogo chasu rozrobci Traktatu pro nebesnu mehaniku vin takozh pridilyav uvagu provedennyu inshih robit ta sposterezhen v observatoriyi Z 1897 r do 1907 r parizkoyu observatoriyeyu keruvav Moris Levi Vin brav aktivnu uchast u stvorenni ta vdoskonalenni Karti zoryanogo neba en obijmav posadu direktora observatoriyi z 1908 r po 1926 r Vin iniciyuvav stvorennya Mizhnarodnogo byuro chasu yake zgodom uvijshlo do Mizhnarodnogo byuro mir i vag Takozh vin brav aktivnu uchast v obnovlenni astronomichnogo obladnannya ta instrumentiv na francuzkih observatoriyah Z 1927 r po 1929 r posadu direktora obijmav Anri Delandr yakij odnochasno buv direktorom i astronomichnoyi observatoriyi v Medoni Ob yednannya cih dvoh observatorij v yedinu organizaciyu dopomoglo jomu stati takozh na choli i parizkoyi observatoriyi Delyandr namagavsya perevezti bilshist astronomichnogo obladnannya z parizkoyi observatoriyi yaka po suti opinilasya vzhe v centri mista v medonsku observatoriyu roztashuvannya yakoyi bulo zruchnishim dlya provedennya astronomichnih sposterezhen Parizkij observatoriyi vin planuvav nadati zagalom lishe administrativni funkciyi Prote cej proyekt nikoli ne bulo vtileno u zhittya Period v okoli Drugoyi svitovoyi vijni en keruvav parizkoyu observatoriyeyu v period z 1927 po 1944 r Vin buv odnim z iniciatoriv stvorennya telefonnih poslug u 1932 r Pid chas okupaciyi Franciyi Nimechchinoyu Esklagon razom zi spivrobitnikami perebralisya do Bordo shob prodovzhiti nadavati Sluzhbu chasu Timchasovi obov yazki direktora Parizkoyi observatoriyi vikonuvav na toj chas Pislya Komp yenskogo peremir ya 1940 r observatoriya prodovzhuvala pracyuvati v normalnomu rezhimi Prote u 1943 roci Lamberta bulo zaareshtovano nimeckoyu vladoyu yak yevreya i vidpravleno do konctaboru v Aushvic zvidki vin vzhe ne povernuvsya Pislya vijni Z kincya Drugoyi svitovoyi vijni azh do 1963 r posadu direktora observatoriyi obijmav Andre Luyi Danzhon U 1953 r radioobservatoriyu Nanse bulo priyednano do Parizkoyi observatoriyi Ce dalo mozhlivist zdijsniti chislenni vidkrittya v galuzi vivchennya prirodi sonyachnoyi koroni ta Yupitera Suchasna epoha Ekvatorialnij teleskop pid kupolom Arago Zagalom cej teleskop vikoristovuyut dlya navchannya v observatoriyi studentiv Rozmistivshi svoyi astronomichni paviljoni v Parizhi Medoni ta Nanse parizka observatoriya ye velikoyu ustanovoyu sho diye pid egidoyu Vona ye osnovopolozhnim chlenom fundaciyi Ocholyuvana Klodom Katala parizka observatoriya ye najbilshim nacionalnim institutom sho provodit doslidzhennya v galuzi astronomiyi Sogodenna diyalnist doslidnikiv observatoriyi pokrivaye vsi suchasni oblasti astronomiyi ta astrofiziki Sonce ta sonyachno zemni zv yazki Planeti ta planetni sistemi Formuvannya zir Mizhzoryane seredovishe Formuvannya ta evolyuciya galaktik Kosmologiya Metrologiya prostoru ta chasu Istoriya ta filosofiya nauk Parizkij meridian prohodit vzdovzh osi ciyeyi vulici Kupol Arago yakogo vidno z terasiPerelik direktoriv Dzhovanni Kassini 1671 1712 Zhak Kassini fr Jacques Cassini 1712 1756 fr 1756 1784 fr 1784 1793 timchasovij direktor veresen 1793 1794 fr timchasovij direktor blizko 1794 1795 Zhozef Zherom Lefransua de Laland 1795 1800 P yer Fransua Andre Meshen 1800 1804 Zhan Batist Zhozef Delambr 1804 1822 en 1822 1843 Fransua Arago 1843 1853 Urben Lever ye 1854 1870 Sharl Ezhen Delone 1870 1872 Urben Lever ye 1873 1877 fr 1878 1892 Feliks Tisseran 1892 1896 fr 1896 1907 en 1908 1926 Anri Delandr 1926 1929 fr 1929 1944 Andre Luyi Danzhon 1945 1963 fr 1963 1967 fr 1967 1971 1971 1976 1976 1981 1981 1991 fr 1991 1999 1999 2003 2003 2011 2011 NavchannyaPivdenna terasa Nini observatoriya proponuye navchannya v galuzi astronomiyi ta astrofiziki dlya osib sho vzhe mayut stupin magistra zi zdobuttyam naukovogo stupenya doktora filosofiyi ukrayinskij analog kandidata nauk Observatoriya nadaye takozh mozhlivist distancijnogo navchannya Primitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 archINFORM 1994 d Track Q265049 History and Heritage Suzanne Debarbat S Grillot et J Levy Observatoire de Paris Comprendre Histoire observatoire de Paris IX direction du Bureau des Longitudes 1795 1854 Paris Institut de mecanique celeste et de calcul des ephemerides IMCCE UFE c 2007 CD ROM en ligne 20 travnya 2011 u Wayback Machine div ici L equatorial de la tour de l est de l Observatoire de Paris P yat velikih parizkih shkil stvorili fundaciyu v Le Monde vid 16 kvitnya 2010 Navchannya v parizkij Observatoriyi Observatoire de Paris L enseignement a l Observatoire de Paris Procitovano 5 kvitnya 2011 Div takozhByuro dovgotPosilannya Oficijnij sajt Parizkoyi observatoriyiDzherelaJean Rene Roy L Astronomie et son histoire Editions Presses Univ Quebec Masson 1982 2 225 77781 0 Aubin D 2003 The fading star of the Paris Observatory in the nineteenth century astronomers urban culture of circulation and observation Osiris 18 79 100