Франсуа Фелікс Тіссеран (фр. François Félix Tisserand; 13 січня 1845 — 20 жовтня 1896) — французький астроном, член Паризької АН (1878).
Фелікс Тіссеран | |
---|---|
фр. Félix Tisserand | |
Ім'я при народженні | фр. François Félix Tisserand |
Народився | 13 січня 1845[1][2][3] Нюї-Сен-Жорж |
Помер | 20 жовтня 1896[4][1][…] (51 рік) Париж, Франція ·геморагічний інсульт |
Поховання | цвинтар Монпарнас |
Країна | Франція |
Діяльність | астроном, математик |
Alma mater | Вища нормальна школа |
Галузь | астрономія |
Заклад | Паризька обсерваторія Тулузька обсерваторія Паризький університет |
Науковий ступінь | доктор наук[d][5] (1868) |
Аспіранти, докторанти | d d |
Членство | Шведська королівська академія наук Французька академія наук Російська академія наук Нідерландська королівська академія наук Національна академія наук США d Французьке астрономічне товариство |
Нагороди | |
Фелікс Тіссеран у Вікісховищі |
Наукова біографія
Родився в Нюї-Сен-Жорж (департамент Кот-д'Ор). У 1866 закінчив Вищу нормальну школу в Парижі і був прийнятий на посаду ад'юнкт-астронома Паризької обсерваторії, де проводив спостереження на екваторіалі і меридіанних інструментах. У 1873—1878 — професор університету і директор обсерваторії в Тулузі. У 1878—1892 — професор Паризького університету, з 1892 — директор Паризької обсерваторії.
Наукові роботи відносяться до небесної механіки. Вніс великий внесок у теорію кометних орбіт. Розробив теорію захоплення періодичних комет і дав критерій, який дозволяє встановити приналежність комет до одного і того ж сімейства, а також встановити тотожність комет (критерій Тіссерана). Займаючись питаннями стійкості Сонячної системи, досліджував довгоперіодичні збурення планет і знайшов, що вони не можуть привести до порушення стійкості. На основі точних розрахунків показав, що Нептун повинен мати сплюснуту фігуру. У 1868 брав участь в експедиції на півострів Малакка для спостереження повного сонячного затемнення. З метою визначення паралакса Сонця здійснив дві експедиції для спостереження проходжень Венери по диску Сонця (9.XII 1874 і 6.XII 1882).
Відома праця Тіссерана «Небесна механіка» (т. 1—4, 1889—1896) містить систематичний виклад основних досягнень класичної небесної механіки до кінця XIX ст. Склав примітки до «Математичних начал натуральної філософії» Ісаака Ньютона.
З 1884 керував виданням журналу «Bulletin astronomique».
Іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1883), член Бюро довгот в Парижі.
Його ім'ям названі кратер на Місяці й астероїд 3663 Tisserand.
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Encyclopædia Britannica
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://henripoincarepapers.univ-lorraine.fr/chp/text/tisserand.html
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Тиссеран Франсуа Феликс. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tisseran Fransua Feliks Tisseran fr Francois Felix Tisserand 13 sichnya 1845 18450113 20 zhovtnya 1896 francuzkij astronom chlen Parizkoyi AN 1878 Feliks Tisseranfr Felix TisserandIm ya pri narodzhenni fr Francois Felix TisserandNarodivsya 13 sichnya 1845 1845 01 13 1 2 3 Nyuyi Sen ZhorzhPomer 20 zhovtnya 1896 1896 10 20 4 1 51 rik Parizh Franciya gemoragichnij insultPohovannya cvintar MonparnasKrayina FranciyaDiyalnist astronom matematikAlma mater Visha normalna shkolaGaluz astronomiyaZaklad Parizka observatoriya Tuluzka observatoriya Parizkij universitetNaukovij stupin doktor nauk d 5 1868 Aspiranti doktoranti d dChlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA d Francuzke astronomichne tovaristvoNagorodi premiya Lalanda 1874 Feliks Tisseran u VikishovishiNaukova biografiyaRodivsya v Nyuyi Sen Zhorzh departament Kot d Or U 1866 zakinchiv Vishu normalnu shkolu v Parizhi i buv prijnyatij na posadu ad yunkt astronoma Parizkoyi observatoriyi de provodiv sposterezhennya na ekvatoriali i meridiannih instrumentah U 1873 1878 profesor universitetu i direktor observatoriyi v Tuluzi U 1878 1892 profesor Parizkogo universitetu z 1892 direktor Parizkoyi observatoriyi Naukovi roboti vidnosyatsya do nebesnoyi mehaniki Vnis velikij vnesok u teoriyu kometnih orbit Rozrobiv teoriyu zahoplennya periodichnih komet i dav kriterij yakij dozvolyaye vstanoviti prinalezhnist komet do odnogo i togo zh simejstva a takozh vstanoviti totozhnist komet kriterij Tisserana Zajmayuchis pitannyami stijkosti Sonyachnoyi sistemi doslidzhuvav dovgoperiodichni zburennya planet i znajshov sho voni ne mozhut privesti do porushennya stijkosti Na osnovi tochnih rozrahunkiv pokazav sho Neptun povinen mati splyusnutu figuru U 1868 brav uchast v ekspediciyi na pivostriv Malakka dlya sposterezhennya povnogo sonyachnogo zatemnennya Z metoyu viznachennya paralaksa Soncya zdijsniv dvi ekspediciyi dlya sposterezhennya prohodzhen Veneri po disku Soncya 9 XII 1874 i 6 XII 1882 Vidoma pracya Tisserana Nebesna mehanika t 1 4 1889 1896 mistit sistematichnij viklad osnovnih dosyagnen klasichnoyi nebesnoyi mehaniki do kincya XIX st Sklav primitki do Matematichnih nachal naturalnoyi filosofiyi Isaaka Nyutona Z 1884 keruvav vidannyam zhurnalu Bulletin astronomique Inozemnij chlen korespondent Peterburzkoyi AN 1883 chlen Byuro dovgot v Parizhi Jogo im yam nazvani krater na Misyaci j asteroyid 3663 Tisserand PrimitkiArhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https henripoincarepapers univ lorraine fr chp text tisserand htmlDzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Tisseran Fransua Feliks Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros