Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Радіообсерваторія Нансе (французька: Station de Radioastronomie de Nançay) – обсерваторія відкрита в 1956 році, є частиною Паризької обсерваторії, а також пов'язана з Орлеанським університетом. Розташована у департаменті Шер у регіоні Солонь у Франції. Станція складається з кількох приладів. Найбільш знаковим з них є великий дециметричний радіотелескоп, який є одним із найбільших радіотелескопів у світі. Давно відомі також радіогеліограф, Т-подібна решітка та дециметрична решітка, що працюють на довжинах хвиль між 3 м і 30 м.
 | |
47°22′49″ пн. ш. 2°11′42″ сх. д. / 47.3804166666947779° пн. ш. 2.1950277778055778° сх. д.Координати: 47°22′49″ пн. ш. 2°11′42″ сх. д. / 47.3804166666947779° пн. ш. 2.1950277778055778° сх. д. | |
| Країна |  Франція |
| Розташування | Центр — Долина Луари Нансе |
| Відкрито | 1995 |
| Сайт: | obs-nancay.fr |
  Радіообсерваторія Нансе Радіообсерваторія Нансе (Франція) | |
 Радіообсерваторія Нансе у Вікісховищі | |
Історія
Радіоастрономія виникла після Другої світової війни, коли експерти та надлишкове обладнання стали доступними для цивільного використання. Вища нормальна школа отримала три 7,5 метрові Вюрцбурзьких радари, яку англійці захопили в німців під час війни. Спочатку вони були розгорнуті в дослідницькому центрі французького флоту в Маркусі.
Було визнано, що для радіоастрономії потрібна велика, рівна та віддалена ділянка для розміщення антен, розташованих на відстані – км або значного розміру, а також щоб уникнути небажаних радіохвиль від людської техніки. А 150 га ділянка лісу поблизу Нансе стала доступною і була придбана в 1953 році. Спочатку встановлювали різні невеликі прилади – одиночні тарілки – інтерферометри. 6 було побудовано залізничні колії завширшки м, одна зі сходу на захід і одна з півночі на південь, які перенесуть екваторіально встановлені 40 тонні Вюрцбурзькі антени.
Попередник нинішнього геліографа мав 16 антен із 5 м діаметром рівномірно вздовж 1500 м завдовжки базової лінії схід-захід, тоді як вісім антен по 6 м в діаметрі були вирівняні з півночі на південь. Спостережена частота становила 169 МГц (1,77 м довжини хвилі).
Великий радіотелескоп
Великий радіотелескоп (французькою мовою: le Grand Radiotélescope або ніжно le Grand Miroir) був побудований між 1960 і 1965 роками. Спочатку лише центральні 20% основного та додаткового дзеркал були зведені як доказ концепції. У 1964 році дзеркала були збільшені до свого поточного розміру, а в 1965 році телескоп був офіційно відкритий Шарлем де Голлем. Наукові спостереження почалися в 1967 році.
Великий радіотелескоп є транзитним телескопом типу Крауса. Головне дзеркало на північному кінці інсталяції є плоским дзеркалом розміром 200 м в ширину і 40 м у висоту. Його можна нахиляти для налаштування висоти спостережуваного об’єкта. Він складається з п'яти 20 сегменти завширшки по 40 м кожен t маса. Радіохвилі відбиваються горизонтально у вторинне дзеркало 460 м на південь. Форма вторинної частини є формою сегмента сфери 300 м завширшки і 35 м заввишки. Вторинна обмотка відбиває радіохвилі назад у свою точку фокусування 280 м на його північ і близько 60% відстані назад до основного. В упорі розташована кабіна з подальшими дзеркалами і ствольною коробкою. Під час спостереження кабіну переміщують із заходу на схід, щоб відстежувати спостережуваний об’єкт протягом приблизно години навколо його проходження через меридіан.
Первинне і вторинне дзеркала утворені металевою дротяною сіткою з отворами 12,5 мм. Відбиваючі поверхні мають точність до 4 мм, що дозволяє використовувати на довжинах хвиль понад 8 см. Таким чином, телескоп розрахований на дециметрові хвилі, включаючи 21 см спектральна лінія нейтрального атомарного водню (HI) і 18 см спектральна лінія радикала ОН.
Детектор радіохвиль охолоджується до 20 K, щоб зменшити шум від приймача і тим самим підвищити чутливість до небесного випромінювання.
LOFAR і NenuFAR
LOFAR складається з приблизно 50 антенних решіток або «станцій» по всій Європі. Вони підключені високошвидкісним Інтернетом до комп’ютера в Нідерландах. Він оптимізований для 110 МГц до 250 МГц (2,7 м до 1,2 м), але все ще має скромну продуктивність на 30 МГц до 80 МГц (10 м до 3,7 м).
NenuFAR (New E extension in Nançay U pgrading LOFAR, англ. Нове оновлене розширення Нансе) — це дуже низькочастотна фазована антена, оптимізована для частотного діапазону від 10 МГц до 85 МГц (30 м до 4 м). Це найдовші радіохвилі, не блоковані іоносферою. Перші наукові роботи мають розпочатися у 2019 році. Основними науковими завданнями є:.
- виявлення та дослідження (магнітосфери) екзопланет на довжинах радіохвиль,
- виявлення епохи формування перших зірок і галактик близько 100 мільйонів років після Великого вибуху, коли нейтральний атомарний водень був повторно іонізований,
- дослідження пульсарів, включаючи спектроскопію, через Чумацький Шлях, на низьких частотах.
Після завершення буде 1938 антен. Більшість буде в ядрі з 400 м діаметром, але 114 антен будуть розподілені до 3 км відстані.
- радіотелескоп, який одночасно спостерігає кілька позицій,
- автономний радіоприймач, що створює радіозображення з роздільною здатністю 1° за секунди та 10' за години,
- «суперстанція» LOFAR, тобто велике розширення станції Nançay LOFAR, що дозволяє комбінувати NenuFAR і LOFAR для створення радіозображень із субсекундною роздільною здатністю.
Дивись також
Примітки
- Jean-Louis Steinberg (2004). La création de la station de Nançay. L'Astronomie. 118: 626–631. ISSN 0004-6302.
- Jean-Louis Steinberg (2004). Radioastronomie interférométrie. L'Astronomie. 118: 622–625. ISSN 0004-6302.
- Gilles Theureau, Ismaël Cognard (2004). Le grand miroir. L'Astronomie. 118: 10–16. Bibcode:2004LAstr.118...10T. ISSN 0004-6302.
- Jean-Louis Steinberg (2004). Les cinquante ans de Nançay. L'Astronomie. 118: 5–9. ISSN 0004-6302.
- NenuFAR – New Extension in Nançay Upgrading LOFAR. Процитовано 15 листопада 2019.
- Inauguration de NenuFAR, un radiotélescope unique au monde. 3 жовтня 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
Література
- Wayne Orchiston, James Lequeux, Jean-Louis Steinberg, Jean Delannoy (2007). Highlighting the history of French radio astronomy – 3: The Würzburg antennas at Marcoussis, Meudon and Nançay. Journal of Astronomical History and Heritage. 10 (3): 221–245. Bibcode:2007JAHH...10..221O. doi:10.3724/SP.J.1440-2807.2007.03.12. ISSN 1440-2807.
- Wayne Orchiston, Jean-Louis Steinberg, Mukui Kundu, Jacques Arsac, Émile-Jacques Blum, André Boischot (2009). Highlighting the history of French radio astronomy – 4: Early solar research at the École Normale Supérieure, Marcoussis and Nançay. Journal of Astronomical History and Heritage. 12 (3): 175–188. doi:10.3724/SP.J.1440-2807.2009.03.01. ISSN 1440-2807.
- James Lequeux, Jean-Louis Steinberg, Wayne Orchiston (2010). Highlighting the history of French radio astronomy – 5: The Nançay Large Radio Telescope. Journal of Astronomical History and Heritage. 13 (1): 29–42. Bibcode:2010JAHH...13...29L. doi:10.3724/SP.J.1440-2807.2010.01.03. ISSN 1440-2807.
- Monique Pick, Jean-Louis Steinberg, Wayne Orchiston, André Boischot (2011). Highlighting the history of French radio astronomy – 6: The multi-element grating arrays at Nançay. Journal of Astronomical History and Heritage. 14 (1): 57–77. doi:10.3724/SP.J.1440-2807.2011.01.05. ISSN 1440-2807.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радіообсерваторія Нансе- Nançay Radio Observatory (official site, in French)
- Pôle des Étoiles (official site of the visitor centre, in French)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radioobservatoriya Nanse francuzka Station de Radioastronomie de Nancay observatoriya vidkrita v 1956 roci ye chastinoyu Parizkoyi observatoriyi a takozh pov yazana z Orleanskim universitetom Roztashovana u departamenti Sher u regioni Solon u Franciyi Stanciya skladayetsya z kilkoh priladiv Najbilsh znakovim z nih ye velikij decimetrichnij radioteleskop yakij ye odnim iz najbilshih radioteleskopiv u sviti Davno vidomi takozh radiogeliograf T podibna reshitka ta decimetrichna reshitka sho pracyuyut na dovzhinah hvil mizh 3 m i 30 m Radioobservatoriya Nanse47 22 49 pn sh 2 11 42 sh d 47 3804166666947779 pn sh 2 1950277778055778 sh d 47 3804166666947779 2 1950277778055778 Koordinati 47 22 49 pn sh 2 11 42 sh d 47 3804166666947779 pn sh 2 1950277778055778 sh d 47 3804166666947779 2 1950277778055778Krayina FranciyaRoztashuvannyaCentr Dolina Luari NanseVidkrito1995Sajt obs nancay frRadioobservatoriya NanseRadioobservatoriya Nanse Franciya Radioobservatoriya Nanse u VikishovishiIstoriyaRadioastronomiya vinikla pislya Drugoyi svitovoyi vijni koli eksperti ta nadlishkove obladnannya stali dostupnimi dlya civilnogo vikoristannya Visha normalna shkola otrimala tri 7 5 metrovi Vyurcburzkih radari yaku anglijci zahopili v nimciv pid chas vijni Spochatku voni buli rozgornuti v doslidnickomu centri francuzkogo flotu v Markusi Odna z anten Vyurcburzkogo giganta v Nanse Bulo viznano sho dlya radioastronomiyi potribna velika rivna ta viddalena dilyanka dlya rozmishennya anten roztashovanih na vidstani km abo znachnogo rozmiru a takozh shob uniknuti nebazhanih radiohvil vid lyudskoyi tehniki A 150 ga dilyanka lisu poblizu Nanse stala dostupnoyu i bula pridbana v 1953 roci Spochatku vstanovlyuvali rizni neveliki priladi odinochni tarilki interferometri 6 bulo pobudovano zaliznichni koliyi zavshirshki m odna zi shodu na zahid i odna z pivnochi na pivden yaki perenesut ekvatorialno vstanovleni 40 tonni Vyurcburzki anteni Poperednik ninishnogo geliografa mav 16 anten iz 5 m diametrom rivnomirno vzdovzh 1500 m zavdovzhki bazovoyi liniyi shid zahid todi yak visim anten po 6 m v diametri buli virivnyani z pivnochi na pivden Sposterezhena chastota stanovila 169 MGc 1 77 m dovzhini hvili Velikij radioteleskopMaket velikogo radioteleskopa Osnovne dzerkalo i fokusna kabina Zadnya chastina povorotnogo osnovnogo dzerkala Sferichne vtorinne dzerkalo Peresuvna fokusna kabina Velikij radioteleskop francuzkoyu movoyu le Grand Radiotelescope abo nizhno le Grand Miroir buv pobudovanij mizh 1960 i 1965 rokami Spochatku lishe centralni 20 osnovnogo ta dodatkovogo dzerkal buli zvedeni yak dokaz koncepciyi U 1964 roci dzerkala buli zbilsheni do svogo potochnogo rozmiru a v 1965 roci teleskop buv oficijno vidkritij Sharlem de Gollem Naukovi sposterezhennya pochalisya v 1967 roci Velikij radioteleskop ye tranzitnim teleskopom tipu Krausa Golovne dzerkalo na pivnichnomu kinci instalyaciyi ye ploskim dzerkalom rozmirom 200 m v shirinu i 40 m u visotu Jogo mozhna nahilyati dlya nalashtuvannya visoti sposterezhuvanogo ob yekta Vin skladayetsya z p yati 20 segmenti zavshirshki po 40 m kozhen t masa Radiohvili vidbivayutsya gorizontalno u vtorinne dzerkalo 460 m na pivden Forma vtorinnoyi chastini ye formoyu segmenta sferi 300 m zavshirshki i 35 m zavvishki Vtorinna obmotka vidbivaye radiohvili nazad u svoyu tochku fokusuvannya 280 m na jogo pivnich i blizko 60 vidstani nazad do osnovnogo V upori roztashovana kabina z podalshimi dzerkalami i stvolnoyu korobkoyu Pid chas sposterezhennya kabinu peremishuyut iz zahodu na shid shob vidstezhuvati sposterezhuvanij ob yekt protyagom priblizno godini navkolo jogo prohodzhennya cherez meridian Pervinne i vtorinne dzerkala utvoreni metalevoyu drotyanoyu sitkoyu z otvorami 12 5 mm Vidbivayuchi poverhni mayut tochnist do 4 mm sho dozvolyaye vikoristovuvati na dovzhinah hvil ponad 8 sm Takim chinom teleskop rozrahovanij na decimetrovi hvili vklyuchayuchi 21 sm spektralna liniya nejtralnogo atomarnogo vodnyu HI i 18 sm spektralna liniya radikala ON Detektor radiohvil oholodzhuyetsya do 20 K shob zmenshiti shum vid prijmacha i tim samim pidvishiti chutlivist do nebesnogo viprominyuvannya LOFAR i NenuFARLOFAR skladayetsya z priblizno 50 antennih reshitok abo stancij po vsij Yevropi Voni pidklyucheni visokoshvidkisnim Internetom do komp yutera v Niderlandah Vin optimizovanij dlya 110 MGc do 250 MGc 2 7 m do 1 2 m ale vse she maye skromnu produktivnist na 30 MGc do 80 MGc 10 m do 3 7 m Anteni yadra NenuFAR NenuFAR New E extension in Nancay U pgrading LOFAR angl Nove onovlene rozshirennya Nanse ce duzhe nizkochastotna fazovana antena optimizovana dlya chastotnogo diapazonu vid 10 MGc do 85 MGc 30 m do 4 m Ce najdovshi radiohvili ne blokovani ionosferoyu Pershi naukovi roboti mayut rozpochatisya u 2019 roci Osnovnimi naukovimi zavdannyami ye viyavlennya ta doslidzhennya magnitosferi ekzoplanet na dovzhinah radiohvil viyavlennya epohi formuvannya pershih zirok i galaktik blizko 100 miljoniv rokiv pislya Velikogo vibuhu koli nejtralnij atomarnij voden buv povtorno ionizovanij doslidzhennya pulsariv vklyuchayuchi spektroskopiyu cherez Chumackij Shlyah na nizkih chastotah Pislya zavershennya bude 1938 anten Bilshist bude v yadri z 400 m diametrom ale 114 anten budut rozpodileni do 3 km vidstani radioteleskop yakij odnochasno sposterigaye kilka pozicij avtonomnij radioprijmach sho stvoryuye radiozobrazhennya z rozdilnoyu zdatnistyu 1 za sekundi ta 10 za godini superstanciya LOFAR tobto velike rozshirennya stanciyi Nancay LOFAR sho dozvolyaye kombinuvati NenuFAR i LOFAR dlya stvorennya radiozobrazhen iz subsekundnoyu rozdilnoyu zdatnistyu Divis takozhSpisok astronomichnih observatorij Spisok radioteleskopivPrimitkiJean Louis Steinberg 2004 La creation de la station de Nancay L Astronomie 118 626 631 ISSN 0004 6302 Jean Louis Steinberg 2004 Radioastronomie interferometrie L Astronomie 118 622 625 ISSN 0004 6302 Gilles Theureau Ismael Cognard 2004 Le grand miroir L Astronomie 118 10 16 Bibcode 2004LAstr 118 10T ISSN 0004 6302 Jean Louis Steinberg 2004 Les cinquante ans de Nancay L Astronomie 118 5 9 ISSN 0004 6302 NenuFAR New Extension in Nancay Upgrading LOFAR Procitovano 15 listopada 2019 Inauguration de NenuFAR un radiotelescope unique au monde 3 zhovtnya 2019 Procitovano 15 listopada 2019 LiteraturaWayne Orchiston James Lequeux Jean Louis Steinberg Jean Delannoy 2007 Highlighting the history of French radio astronomy 3 The Wurzburg antennas at Marcoussis Meudon and Nancay Journal of Astronomical History and Heritage 10 3 221 245 Bibcode 2007JAHH 10 221O doi 10 3724 SP J 1440 2807 2007 03 12 ISSN 1440 2807 Wayne Orchiston Jean Louis Steinberg Mukui Kundu Jacques Arsac Emile Jacques Blum Andre Boischot 2009 Highlighting the history of French radio astronomy 4 Early solar research at the Ecole Normale Superieure Marcoussis and Nancay Journal of Astronomical History and Heritage 12 3 175 188 doi 10 3724 SP J 1440 2807 2009 03 01 ISSN 1440 2807 James Lequeux Jean Louis Steinberg Wayne Orchiston 2010 Highlighting the history of French radio astronomy 5 The Nancay Large Radio Telescope Journal of Astronomical History and Heritage 13 1 29 42 Bibcode 2010JAHH 13 29L doi 10 3724 SP J 1440 2807 2010 01 03 ISSN 1440 2807 Monique Pick Jean Louis Steinberg Wayne Orchiston Andre Boischot 2011 Highlighting the history of French radio astronomy 6 The multi element grating arrays at Nancay Journal of Astronomical History and Heritage 14 1 57 77 doi 10 3724 SP J 1440 2807 2011 01 05 ISSN 1440 2807 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Radioobservatoriya Nanse Nancay Radio Observatory official site in French Pole des Etoiles official site of the visitor centre in French