Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

LOFAR англ LOw Frequency ARray низькочастотний масив великий радіотелескоп із мережею антен розташованих в основному в Н

LOFAR

LOFAR

LOFAR (англ. LOw Frequency ARray, низькочастотний масив) — великий радіотелескоп із мережею антен, розташованих, в основному, в Нідерландах, а також у 7 інших європейських країнах (станом на 2019 рік). Початково розроблений і побудований нідерландським радіоастрономічним інститутом ASTRON, він був відкритий королевою Нідерландів Беатрікс у 2010 році, і відтоді ним керує ASTRON від імені консорціуму Міжнародного телескопа LOFAR (International LOFAR Telescope, ILT).

Low-Frequency Array
image
Одне з ядер LOFAR біля Ексло
Розташування3 км на північ від Ексло, Нідерланди
Координати52°54′32″ пн. ш. 6°52′08″ сх. д. / 52.90888900002777717° пн. ш. 6.868889000027778025° сх. д. / 52.90888900002777717; 6.868889000027778025
ОрганізаціяASTRON
Довжина хвилі30 - 1,3 м (радіохвилі)
Збудовано2006–2012
Стиль телескопафазована решітка з ~20,000 дипольних антен
Діаметр1000 км або більше
Збиральна площа телескопадо 1 км2
Монтуванняфіксоване
Вебсайтlofar.org
image LOFAR у Вікісховищі

LOFAR складається з великого масиву всенаправлених радіоантен. Вони не з'єднані безпосередньо електрично в одну велику антену, як у більшості інших антенних решіток. Натомість сигнали від груп антен об'єднуються в аналоговій електроніці, потім оцифровуються, а потім об'єднуються вже по всій станції. Цей поетапний підхід забезпечує велику гнучкість у налаштуванні та швидку зміну спрямованості станції на небі. Дані з усіх станцій передаються через оптоволокно до центрального цифрового процесора та об'єднуються, надаючи радіотелескопу роздільної здатності, що відповідає найбільшій відстані між антенними станціями по всій Європі. До 2014 року обробку даних виконував суперкомп'ютер Blue Gene/P, розташований у Нідерландах у Гронінгенському університеті. З 2014 року LOFAR використовує для цього завдання корелятор COBALT на основі GPU.

LOFAR використовує близько 20 000 малих антен, зосереджених на 52 станціях з 2019 року. 38 із цих станцій розташовані по всій території Нідерландів і побудовані за рахунок регіонального та національного фінансування. Шість станцій у Німеччині, три в Польщі та по одній у Франції, Великій Британії, Ірландії, Латвії та Швеції використовують різне національне, регіональне й місцеве фінансування та мають різну форму власності. Італія офіційно приєдналася до LOFAR у 2018 році й планує будівництво своєї станції. Подальші станції в інших європейських країнах знаходяться на різних стадіях планування. Загальна ефективна збираюча площа становить близько 300 000 квадратних метрів, залежно від частоти та конфігурації антени. LOFAR також використовується для розробки технологій для майбутнього Масиву площею квадратний кілометр.

Історія

image
Будівля Цернікеборг, у якій розташований обчислювальний центр Університету Гронінгена

На початку 1990-х років нідерландський радіоастрономічний інститут ASTRON активно вивчав технологію апертурних решіток для радіоастрономії, що призвело до появи інтересу до низькочастотного радіотелескопа в самому ASTRON і в нідерландських університетах. Протягом 1999 року проводились техніко-економічне обґрунтування та пошук міжнародних партнерів. У 2000 році був створений Нідерландський керівний комітет LOFAR за участю представників ASTRON та всіх зацікавлених кафедр нідерландських університетів.

У листопаді 2003 року уряд Нідерландів виділив для фінансування LOFAR 52 мільйони євро. У грудні 2003 року запрацювала випробувальна станція LOFAR, що складалась з 60 V-подібних диполів. У серпні-вересні 2006 року запрацювала перша станція LOFAR у Нідерландах (Core Station CS001), а в листопаді 2007 року — перша міжнародна станція (DE601, поруч із Еффельберзьким радіотелескопом).

26 квітня 2005 року для обробки даних LOFAR в математичному центрі Університету Гронінгена був встановлений суперкомп'ютер IBM Blue Gene/L. На той час це був другий за потужністю суперкомп'ютер у Європі після MareNostrum у Барселоні. З 2014 року зведенням сигналів від окремих станцій LOFAR займається ще потужніший обчислювальний кластер під назвою COBALT.

LOFAR був офіційно відкритий 12 червня 2010 року королевою Нідерландів Беатрікс. Регулярні спостереження розпочалися в грудні 2012 року.

Конструкція

image
Низькочастотна антена з кабіною для електроніки на задньому плані

Антенна решітка

LOFAR був спроєктований, щоб досягти рекордно високої чутливості радіоастрономічних спостережень на частотах нижче 250 МГц. Він використовує всенаправлені дипольні антени як елементи фазованої решітки на окремих станціях і поєднує ці фазовані решітки за допомогою технології апертурного синтезу, розробленої в 1950-х роках. Його конструкція використовує велику кількість відносно дешевих антен без рухомих частин. Наведення на потрібну ділянку неба виконується електронним способом шляхом вибору потрібних затримок сигналу між антенами. LOFAR може спостерігати в кількох напрямках одночасно, доки потрібна для цього сукупна швидкість передачі даних не перевищує встановленого обмеження. Це дозволяє одночасну роботу телескопа на замовлення багатьох користувачів.

LOFAR спостерігає на частотах від 10 до 240 МГц. Він використовує два типи антен: антена низькочастотного діапазону (Low Band Antenna, LBA) і антена високочастотного діапазону (High Band Antenna, HBA), оптимізовані для частот 10–80 МГц і 120—240 МГц відповідно. Електричні сигнали від станцій LOFAR оцифровують, передають до центрального цифрового процесора та об'єднують разом за допомогою спеціального програмного забезпечення. У вартості телескопів такого типу домінує вартість електроніки, тому вони здебільшого підпорядковані закону Мура, з часом стаючи дешевшими, що дозволяє будувати все більші телескопи. Кожна антена досить проста й дешева, але в масиві LOFAR їх близько 20 000.

Передача і збереження даних

Вимоги до передачі даних лежать у межах кількох гігабітів на секунду на станцію, а необхідна потужність обробки становить кілька десятків терафлопів. Дані з LOFAR зберігаються в довгостроковому архіві LOFAR. Архів реалізовано як розподілене сховище даних, розташоване в Центрі інформаційних технологій Дональда Смітса в Університеті Гронінгена, [nl] в Амстердамі та Юліхському дослідницькому центрі в Німеччині.

Чутливість

Ціллю LOFAR є картографування неба на радіочастотах від ~10 до 240 МГц з більшою роздільною здатністю та більшою чутливістю, ніж будь-які попередні дослідження. LOFAR залишатиметься найчутливішою радіообсерваторією на низьких частотах, доки наприкінці 2020-х років не запрацює масив Масив площею квадратний кілометр, який, однак, спостерігатиме лише на частотах >50 МГц. Коли задіяна вся транс'європейська мережа станцій, кутова роздільна здатність LOFAR становить порядку кількох кутових секунд, а чутливість — порядку кількох міліянских.

Станції LOFAR

Щоб отримувати радіозображення високої роздільної здатності, антени згруповані в кластери, розкидані по площі понад 1000 км в діаметрі. LOFAR отримує дані від 24 основних станцій (в нідерландському селі Ексло), 14 віддалених станцій у Нідерландах і 14 міжнародних станцій. Кожна з основних і віддалених станцій має 48 HBA і 96 LBA і загалом 48 цифрових приймальних блоків. Міжнародні станції мають 96 LBA та 96 HBA та загалом 96 цифрових приймальних блоків.

image
На передньому плані — ефельсберзька станція LOFAR, складена з 96 дипольних антен, за нею — 100-метровий Еффельсберзький радіотелескоп
image
Ірландський масив LOFAR у Біррі

Розташування міжнародних станцій LOFAR:

NenuFAR

Докладніше: NenuFAR

Телескоп NenuFAR розташований поруч із радіотелескопом Нансе. Це розширення станції Nançay LOFAR (FR606), до якої додано 96 низькочастотних плиток, кожна з яких складається з «міні-решітки» з 19 перехрещених дипольних антен, розподілених по колу діаметром близько 400 м. Кожна плитка являє собою шестикутний кластер з аналогічно фазованими антенами. Телескоп може вловлювати радіочастоти в діапазоні 10–85 МГц, що охоплює низькочастотний діапазон LOFAR (30–80 МГц). Масив NenuFAR може працювати як високочутлива LOFAR-сумісна супер-LBA станція (LOFAR-compatible super-LBA station, LSS), працюючи разом з рештою LOFAR і підвищуючи глобальну чутливість масиву майже вдвічі. Завдяки спеціальному приймачу NenuFAR також може працювати як автономний інструмент в режимі, званому NenuFAR/Standalone (самостійний NenuFAR).

KAIRA

Докладніше: KAIRA

Крім того, комплект антен LOFAR розгорнуто в KAIRA біля [en] у Фінляндії. Ця установка функціонує як ультракороткохвильовий приймач або в автономному режимі, або як частина бістатичної радіолокаційної системи разом із передавачем EISCAT у Тромсе.

Наукові результати

Одним із найважливіших, але технічно найскладніших застосувань LOFAR є пошук червоного зміщення радіолінії водню 21 см від епохи реіонізації. LOFAR планує спостерігати цю радіолінію в діапазоні червоних зміщень від z=11,5 (115 МГц) до z=6,5 (190 МГц). Очікуваний сигнал невеликий, і його складно відділити від значно потужнішого випромінювання фонових радіоджерел.

Ще одним дуже важливим застосуванням LOFAR є проведення великих оглядів неба, які мають забезпечити унікальні каталоги радіоджерел для різних галузей астрофізики, включаючи формування масивних чорних дір, галактик і скупчень галактик. У лютому 2021 року за результатами LOFAR опублікували зображення на ультранизьких частотах з дуже високою роздільною здатністю 25 000 активних надмасивних чорних дір, охопивши 4% північної небесної півкулі.

Здатність LOFAR одночасно спостерігати велику частину неба робить його потужним інструментом для пошуку транзієнтних низькочастотних радіосигналів, як вибухи зір, спалахи на сонцеподібних зорях, радіоспалахи від екзопланет або навіть сигнали від позаземних цивілізацій. Виявлені радіосигнали швидко локалізують та повідомляють спостерігачів для якнайшвидшого пошуку сигналів від тих самих подій на інших довжинах хвиль.

У галактиці Чумацький Шлях LOFAR виявив багато нових пульсарів у межах кількох кілопарсеків від Сонця.

LOFAR також дозволяє досліджувати космічні промені високих та надвисоких енергій з енергіями 1015−1020,5 еВ шляхом спостереження радіоімпульсів, які утворюються, коли первинна частинка космічних променів потрапляє в атмосферу та створює широку атмосферну зливу.

Очікується, що LOFAR дозволить вперше побачити низькоенергетичні синхротронні радіохвилі, випромінювані електронами космічних променів у слабких магнітних полях. LOFAR також має вимірювати ефект Фарадея (обертання площини поляризації низькочастотних радіохвиль), що дасть ще один інструмент для виявлення слабких магнітних полів.

У межах Сонячної системи LOFAR виявляє корональні викиди маси від Сонця та створює великомасштабні карти сонячного вітру, що допомагає прогнозувати геомагнітні бурі.

Примітки

  1. Broekema, P. Chris; Mol, J. Jan David; Nijboer, R.; Van Amesfoort, A.S.; Brentjens, M.A.; Loose, G. Marcel; Klijn, W.F.A.; Romein, J.W. (2018). Cobalt: A GPU-based correlator and beamformer for LOFAR. Astronomy and Computing. 23: 180—192. arXiv:1801.04834. Bibcode:2018A&C....23..180B. doi:10.1016/j.ascom.2018.04.006.
  2. What we look forward to in LOFAR 2.0: LOFAR expands to Italy. ASTRON. 18 червня 2020.
  3. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2011.
  4. . Архів оригіналу за 26 листопада 2009. Процитовано 24 травня 2024.
  5. COBALT A new correlator for LOFAR. 2013
  6. . Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 13 червня 2010.
  7. Van Haarlem, M. P. та ін. (2013). LOFAR Overview. Astronomy and Astrophysics. 556. arXiv:1305.3550. Bibcode:2013A&A...556A...2V. doi:10.1051/0004-6361/201220873.
  8. Antenna Description. ASTRON. Процитовано 12 травня 2015.
  9. Many-Core Processing for the LOFAR Software Telescope (PDF).
  10. Van Haarlem, M. P. та ін. (2013). LOFAR Overview. Astronomy and Astrophysics. 556. arXiv:1305.3550. Bibcode:2013A&A...556A...2V. doi:10.1051/0004-6361/201220873.
  11. Belikov, A.; Boxhoorn, D.; Dijkstra, F.; Holties, H.A.; Vriend, W.-J (2011). Target for LOFAR Long Term Archive: Architecture and Implementation. Proc. Of ADASS XXI, ASP Conf. Series. 461: 693. arXiv:1111.6443. Bibcode:2012ASPC..461..693B.
  12. LOFAR Imaging capabilities and sensitivity - ASTRON Science. https://science.astron.nl/ (амер.). Процитовано 21 квітня 2023.
  13. LOFAR Stations: Description and Layout. ASTRON. Процитовано 12 травня 2015.
  14. . ASTRON. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 12 травня 2015.
  15. Low Frequency Array (LOFAR).
  16. LOFAR: Radioastronomie im digitalen Zeitalter.
  17. LOFAR-Station Norderstedt.
  18. LOFAR:UK. ASTRON. Процитовано 12 травня 2015.
  19. image LOFAR-UK Chilbolton Station Tour на YouTube
  20. LOFAR in France. ASTRON. Процитовано 12 травня 2015.
  21. LOFAR at Onsala Space Observatory. Chalmers University of Technology. Процитовано 12 травня 2015.
  22. Onsala Space Observatory Division | Chalmers. www.chalmers.se. Процитовано 15 серпня 2021.
  23. . Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 28 грудня 2017.
  24. What we look forward to in LOFAR 2.0: LOFAR expands to Italy. ASTRON. 18 червня 2020.
  25. LOFAR-BG (брит.). Процитовано 17 травня 2023.
  26. From LOFAR to NenuFAR (PDF). Процитовано 21 червня 2017.
  27. NenuFAR, the LOFAR Super Station (PDF). Процитовано 21 червня 2017.
  28. McKay-Bukowski та ін. (2015). KAIRA: The Kilpisjärvi Atmospheric Imaging Receiver Array—System Overview and First Results. IEEE Transactions on Geoscience and Remote Sensing. 53 (3): 1440—1451. Bibcode:2015ITGRS..53.1440M. doi:10.1109/TGRS.2014.2342252.
  29. . lofar.org. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 23 лютого 2011.
  31. Starr, Michelle (22 лютого 2021). The White Dots in This Image Are Not Stars or Galaxies. They're Black Holes. . Процитовано 22 лютого 2021.
  32. Surveys Key Science Project
  33. Johnson, Owen (5 грудня 2023). Seti: how we're searching for alien life at previously unexplored frequencies. The Conversation (амер.). Процитовано 6 грудня 2023.
  34. Transients Key Science Project
  35. Fender, R. P. (June 12–15, 2007). LOFAR Transients and the Radio Sky Monitor. Proceedings of "Bursts, Pulses and Flickering: wide-field monitoring of the dynamic radio sky". Kerastari, Tripolis, Greece. с. 30. Bibcode:2007wmdr.confE..30F.
  36. LOFAR Science Case: Ultra High Energy Cosmic Rays [ 2005-11-10 у Wayback Machine.]
  37. scholarpedia.org
  38. Cosmic Magnetism Key Science Project

Література

  • Rainer Beck. Square kilometre array // Scholarpedia. — 2010. — Vol. 5, iss. 3. — P. 9321. — DOI:10.4249/scholarpedia.9321.
  • Rainer Beck. Das Square Kilometre Array // Sterne und Weltraum. — 2006. — H. 9 (September). — S. 22-33.

Посилання

Англомовні

  • Офіційний сайт LOFAR
  • Національні сайти LOFAR: Німеччина — Велика Британія — Швеція — Франція — Польща — Ірландія — Фінляндія
  • Сайт інституту ASTRON

Україномовні

  • Вчені знайшли тисячі нових галактик за допомогою масиву телескопів LOFAR

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

LOFAR angl LOw Frequency ARray nizkochastotnij masiv velikij radioteleskop iz merezheyu anten roztashovanih v osnovnomu v Niderlandah a takozh u 7 inshih yevropejskih krayinah stanom na 2019 rik Pochatkovo rozroblenij i pobudovanij niderlandskim radioastronomichnim institutom ASTRON vin buv vidkritij korolevoyu Niderlandiv Beatriks u 2010 roci i vidtodi nim keruye ASTRON vid imeni konsorciumu Mizhnarodnogo teleskopa LOFAR International LOFAR Telescope ILT Low Frequency ArrayOdne z yader LOFAR bilya EksloRoztashuvannya3 km na pivnich vid Ekslo NiderlandiKoordinati52 54 32 pn sh 6 52 08 sh d 52 90888900002777717 pn sh 6 868889000027778025 sh d 52 90888900002777717 6 868889000027778025OrganizaciyaASTRONDovzhina hvili30 1 3 m radiohvili Zbudovano2006 2012Stil teleskopafazovana reshitka z 20 000 dipolnih antenDiametr1000 km abo bilsheZbiralna plosha teleskopado 1 km2MontuvannyafiksovaneVebsajtlofar org LOFAR u Vikishovishi LOFAR skladayetsya z velikogo masivu vsenapravlenih radioanten Voni ne z yednani bezposeredno elektrichno v odnu veliku antenu yak u bilshosti inshih antennih reshitok Natomist signali vid grup anten ob yednuyutsya v analogovij elektronici potim ocifrovuyutsya a potim ob yednuyutsya vzhe po vsij stanciyi Cej poetapnij pidhid zabezpechuye veliku gnuchkist u nalashtuvanni ta shvidku zminu spryamovanosti stanciyi na nebi Dani z usih stancij peredayutsya cherez optovolokno do centralnogo cifrovogo procesora ta ob yednuyutsya nadayuchi radioteleskopu rozdilnoyi zdatnosti sho vidpovidaye najbilshij vidstani mizh antennimi stanciyami po vsij Yevropi Do 2014 roku obrobku danih vikonuvav superkomp yuter Blue Gene P roztashovanij u Niderlandah u Groningenskomu universiteti Z 2014 roku LOFAR vikoristovuye dlya cogo zavdannya korelyator COBALT na osnovi GPU LOFAR vikoristovuye blizko 20 000 malih anten zoseredzhenih na 52 stanciyah z 2019 roku 38 iz cih stancij roztashovani po vsij teritoriyi Niderlandiv i pobudovani za rahunok regionalnogo ta nacionalnogo finansuvannya Shist stancij u Nimechchini tri v Polshi ta po odnij u Franciyi Velikij Britaniyi Irlandiyi Latviyi ta Shveciyi vikoristovuyut rizne nacionalne regionalne j misceve finansuvannya ta mayut riznu formu vlasnosti Italiya oficijno priyednalasya do LOFAR u 2018 roci j planuye budivnictvo svoyeyi stanciyi Podalshi stanciyi v inshih yevropejskih krayinah znahodyatsya na riznih stadiyah planuvannya Zagalna efektivna zbirayucha plosha stanovit blizko 300 000 kvadratnih metriv zalezhno vid chastoti ta konfiguraciyi anteni LOFAR takozh vikoristovuyetsya dlya rozrobki tehnologij dlya majbutnogo Masivu plosheyu kvadratnij kilometr IstoriyaBudivlya Cernikeborg u yakij roztashovanij obchislyuvalnij centr Universitetu Groningena Na pochatku 1990 h rokiv niderlandskij radioastronomichnij institut ASTRON aktivno vivchav tehnologiyu aperturnih reshitok dlya radioastronomiyi sho prizvelo do poyavi interesu do nizkochastotnogo radioteleskopa v samomu ASTRON i v niderlandskih universitetah Protyagom 1999 roku provodilis tehniko ekonomichne obgruntuvannya ta poshuk mizhnarodnih partneriv U 2000 roci buv stvorenij Niderlandskij kerivnij komitet LOFAR za uchastyu predstavnikiv ASTRON ta vsih zacikavlenih kafedr niderlandskih universitetiv U listopadi 2003 roku uryad Niderlandiv vidiliv dlya finansuvannya LOFAR 52 miljoni yevro U grudni 2003 roku zapracyuvala viprobuvalna stanciya LOFAR sho skladalas z 60 V podibnih dipoliv U serpni veresni 2006 roku zapracyuvala persha stanciya LOFAR u Niderlandah Core Station CS001 a v listopadi 2007 roku persha mizhnarodna stanciya DE601 poruch iz Effelberzkim radioteleskopom 26 kvitnya 2005 roku dlya obrobki danih LOFAR v matematichnomu centri Universitetu Groningena buv vstanovlenij superkomp yuter IBM Blue Gene L Na toj chas ce buv drugij za potuzhnistyu superkomp yuter u Yevropi pislya MareNostrum u Barseloni Z 2014 roku zvedennyam signaliv vid okremih stancij LOFAR zajmayetsya she potuzhnishij obchislyuvalnij klaster pid nazvoyu COBALT LOFAR buv oficijno vidkritij 12 chervnya 2010 roku korolevoyu Niderlandiv Beatriks Regulyarni sposterezhennya rozpochalisya v grudni 2012 roku KonstrukciyaNizkochastotna antena z kabinoyu dlya elektroniki na zadnomu plani Antenna reshitka LOFAR buv sproyektovanij shob dosyagti rekordno visokoyi chutlivosti radioastronomichnih sposterezhen na chastotah nizhche 250 MGc Vin vikoristovuye vsenapravleni dipolni anteni yak elementi fazovanoyi reshitki na okremih stanciyah i poyednuye ci fazovani reshitki za dopomogoyu tehnologiyi aperturnogo sintezu rozroblenoyi v 1950 h rokah Jogo konstrukciya vikoristovuye veliku kilkist vidnosno deshevih anten bez ruhomih chastin Navedennya na potribnu dilyanku neba vikonuyetsya elektronnim sposobom shlyahom viboru potribnih zatrimok signalu mizh antenami LOFAR mozhe sposterigati v kilkoh napryamkah odnochasno doki potribna dlya cogo sukupna shvidkist peredachi danih ne perevishuye vstanovlenogo obmezhennya Ce dozvolyaye odnochasnu robotu teleskopa na zamovlennya bagatoh koristuvachiv LOFAR sposterigaye na chastotah vid 10 do 240 MGc Vin vikoristovuye dva tipi anten antena nizkochastotnogo diapazonu Low Band Antenna LBA i antena visokochastotnogo diapazonu High Band Antenna HBA optimizovani dlya chastot 10 80 MGc i 120 240 MGc vidpovidno Elektrichni signali vid stancij LOFAR ocifrovuyut peredayut do centralnogo cifrovogo procesora ta ob yednuyut razom za dopomogoyu specialnogo programnogo zabezpechennya U vartosti teleskopiv takogo tipu dominuye vartist elektroniki tomu voni zdebilshogo pidporyadkovani zakonu Mura z chasom stayuchi deshevshimi sho dozvolyaye buduvati vse bilshi teleskopi Kozhna antena dosit prosta j desheva ale v masivi LOFAR yih blizko 20 000 Peredacha i zberezhennya danih Vimogi do peredachi danih lezhat u mezhah kilkoh gigabitiv na sekundu na stanciyu a neobhidna potuzhnist obrobki stanovit kilka desyatkiv teraflopiv Dani z LOFAR zberigayutsya v dovgostrokovomu arhivi LOFAR Arhiv realizovano yak rozpodilene shovishe danih roztashovane v Centri informacijnih tehnologij Donalda Smitsa v Universiteti Groningena nl v Amsterdami ta Yulihskomu doslidnickomu centri v Nimechchini Chutlivist Cillyu LOFAR ye kartografuvannya neba na radiochastotah vid 10 do 240 MGc z bilshoyu rozdilnoyu zdatnistyu ta bilshoyu chutlivistyu nizh bud yaki poperedni doslidzhennya LOFAR zalishatimetsya najchutlivishoyu radioobservatoriyeyu na nizkih chastotah doki naprikinci 2020 h rokiv ne zapracyuye masiv Masiv plosheyu kvadratnij kilometr yakij odnak sposterigatime lishe na chastotah gt 50 MGc Koli zadiyana vsya trans yevropejska merezha stancij kutova rozdilna zdatnist LOFAR stanovit poryadku kilkoh kutovih sekund a chutlivist poryadku kilkoh miliyanskih Stanciyi LOFARShob otrimuvati radiozobrazhennya visokoyi rozdilnoyi zdatnosti anteni zgrupovani v klasteri rozkidani po ploshi ponad 1000 km v diametri LOFAR otrimuye dani vid 24 osnovnih stancij v niderlandskomu seli Ekslo 14 viddalenih stancij u Niderlandah i 14 mizhnarodnih stancij Kozhna z osnovnih i viddalenih stancij maye 48 HBA i 96 LBA i zagalom 48 cifrovih prijmalnih blokiv Mizhnarodni stanciyi mayut 96 LBA ta 96 HBA ta zagalom 96 cifrovih prijmalnih blokiv Na perednomu plani efelsberzka stanciya LOFAR skladena z 96 dipolnih anten za neyu 100 metrovij Effelsberzkij radioteleskop Irlandskij masiv LOFAR u Birri Roztashuvannya mizhnarodnih stancij LOFAR Nimechchina Effelsberg keruyetsya Institutom radioastronomiyi Maksa Planka na majdanchiku Effelsberzkogo radioteleskopa Untervajlenbah Garhing keruyetsya Institutom astrofiziki Maksa Planka Tautenburg v Tyuringskij derzhavnij observatoriyi Potsdam Bornim keruyetsya Potsdamskim astrofizichnim institutom Yulih keruyetsya Bohumskim universitetom en ta Yulihskim doslidnickim centrom Nordershtet keruyetsya Gamburzkoyu observatoriyeyu ta Bilenfeldskim universitetom Velika Britaniya en na majdanchiku Chilboltonskoyi observatoriyi Franciya Nanse na majdanchiku Radioobservatoriyi Nanse Shveciya en na majdanchiku Unsalskoyi kosmichnoyi observatoriyi Polsha en keruyetsya Varminsko Mazurskim universitetom v Olshtini Boruvec keruyetsya Centrom kosmichnih doslidzhen Polskoyi akademiyi nauk Lazi keruyetsya Yagellonskim universitetom Irlandiya en na teritoriyi zamku Birr keruyetsya Triniti koledzhem Dublina Latviya Ventspils na teritoriyi Ventspilskogo mizhnarodnogo radioastronomichnogo centru v Irbene Italiya planuyetsya na majdanchiku Medichinskoyi radioobservatoriyi Bolgariya planuyetsya na majdanchiku Nacionalnoyi astronomichnoyi observatoriyi Rozhen NenuFAR Dokladnishe NenuFAR Teleskop NenuFAR roztashovanij poruch iz radioteleskopom Nanse Ce rozshirennya stanciyi Nancay LOFAR FR606 do yakoyi dodano 96 nizkochastotnih plitok kozhna z yakih skladayetsya z mini reshitki z 19 perehreshenih dipolnih anten rozpodilenih po kolu diametrom blizko 400 m Kozhna plitka yavlyaye soboyu shestikutnij klaster z analogichno fazovanimi antenami Teleskop mozhe vlovlyuvati radiochastoti v diapazoni 10 85 MGc sho ohoplyuye nizkochastotnij diapazon LOFAR 30 80 MGc Masiv NenuFAR mozhe pracyuvati yak visokochutliva LOFAR sumisna super LBA stanciya LOFAR compatible super LBA station LSS pracyuyuchi razom z reshtoyu LOFAR i pidvishuyuchi globalnu chutlivist masivu majzhe vdvichi Zavdyaki specialnomu prijmachu NenuFAR takozh mozhe pracyuvati yak avtonomnij instrument v rezhimi zvanomu NenuFAR Standalone samostijnij NenuFAR KAIRA Dokladnishe KAIRA Krim togo komplekt anten LOFAR rozgornuto v KAIRA bilya en u Finlyandiyi Cya ustanovka funkcionuye yak ultrakorotkohvilovij prijmach abo v avtonomnomu rezhimi abo yak chastina bistatichnoyi radiolokacijnoyi sistemi razom iz peredavachem EISCAT u Tromse Naukovi rezultatiOdnim iz najvazhlivishih ale tehnichno najskladnishih zastosuvan LOFAR ye poshuk chervonogo zmishennya radioliniyi vodnyu 21 sm vid epohi reionizaciyi LOFAR planuye sposterigati cyu radioliniyu v diapazoni chervonih zmishen vid z 11 5 115 MGc do z 6 5 190 MGc Ochikuvanij signal nevelikij i jogo skladno viddiliti vid znachno potuzhnishogo viprominyuvannya fonovih radiodzherel She odnim duzhe vazhlivim zastosuvannyam LOFAR ye provedennya velikih oglyadiv neba yaki mayut zabezpechiti unikalni katalogi radiodzherel dlya riznih galuzej astrofiziki vklyuchayuchi formuvannya masivnih chornih dir galaktik i skupchen galaktik U lyutomu 2021 roku za rezultatami LOFAR opublikuvali zobrazhennya na ultranizkih chastotah z duzhe visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu 25 000 aktivnih nadmasivnih chornih dir ohopivshi 4 pivnichnoyi nebesnoyi pivkuli Zdatnist LOFAR odnochasno sposterigati veliku chastinu neba robit jogo potuzhnim instrumentom dlya poshuku tranziyentnih nizkochastotnih radiosignaliv yak vibuhi zir spalahi na soncepodibnih zoryah radiospalahi vid ekzoplanet abo navit signali vid pozazemnih civilizacij Viyavleni radiosignali shvidko lokalizuyut ta povidomlyayut sposterigachiv dlya yaknajshvidshogo poshuku signaliv vid tih samih podij na inshih dovzhinah hvil U galaktici Chumackij Shlyah LOFAR viyaviv bagato novih pulsariv u mezhah kilkoh kiloparsekiv vid Soncya LOFAR takozh dozvolyaye doslidzhuvati kosmichni promeni visokih ta nadvisokih energij z energiyami 1015 1020 5 eV shlyahom sposterezhennya radioimpulsiv yaki utvoryuyutsya koli pervinna chastinka kosmichnih promeniv potraplyaye v atmosferu ta stvoryuye shiroku atmosfernu zlivu Ochikuyetsya sho LOFAR dozvolit vpershe pobachiti nizkoenergetichni sinhrotronni radiohvili viprominyuvani elektronami kosmichnih promeniv u slabkih magnitnih polyah LOFAR takozh maye vimiryuvati efekt Faradeya obertannya ploshini polyarizaciyi nizkochastotnih radiohvil sho dast she odin instrument dlya viyavlennya slabkih magnitnih poliv U mezhah Sonyachnoyi sistemi LOFAR viyavlyaye koronalni vikidi masi vid Soncya ta stvoryuye velikomasshtabni karti sonyachnogo vitru sho dopomagaye prognozuvati geomagnitni buri PrimitkiBroekema P Chris Mol J Jan David Nijboer R Van Amesfoort A S Brentjens M A Loose G Marcel Klijn W F A Romein J W 2018 Cobalt A GPU based correlator and beamformer for LOFAR Astronomy and Computing 23 180 192 arXiv 1801 04834 Bibcode 2018A amp C 23 180B doi 10 1016 j ascom 2018 04 006 What we look forward to in LOFAR 2 0 LOFAR expands to Italy ASTRON 18 chervnya 2020 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 26 listopada 2009 Procitovano 24 travnya 2024 COBALT A new correlator for LOFAR 2013 Arhiv originalu za 24 lipnya 2011 Procitovano 13 chervnya 2010 Van Haarlem M P ta in 2013 LOFAR Overview Astronomy and Astrophysics 556 arXiv 1305 3550 Bibcode 2013A amp A 556A 2V doi 10 1051 0004 6361 201220873 Antenna Description ASTRON Procitovano 12 travnya 2015 Many Core Processing for the LOFAR Software Telescope PDF Van Haarlem M P ta in 2013 LOFAR Overview Astronomy and Astrophysics 556 arXiv 1305 3550 Bibcode 2013A amp A 556A 2V doi 10 1051 0004 6361 201220873 Belikov A Boxhoorn D Dijkstra F Holties H A Vriend W J 2011 Target for LOFAR Long Term Archive Architecture and Implementation Proc Of ADASS XXI ASP Conf Series 461 693 arXiv 1111 6443 Bibcode 2012ASPC 461 693B LOFAR Imaging capabilities and sensitivity ASTRON Science https science astron nl amer Procitovano 21 kvitnya 2023 LOFAR Stations Description and Layout ASTRON Procitovano 12 travnya 2015 ASTRON Arhiv originalu za 30 grudnya 2017 Procitovano 12 travnya 2015 Low Frequency Array LOFAR LOFAR Radioastronomie im digitalen Zeitalter LOFAR Station Norderstedt LOFAR UK ASTRON Procitovano 12 travnya 2015 LOFAR UK Chilbolton Station Tour na YouTube LOFAR in France ASTRON Procitovano 12 travnya 2015 LOFAR at Onsala Space Observatory Chalmers University of Technology Procitovano 12 travnya 2015 Onsala Space Observatory Division Chalmers www chalmers se Procitovano 15 serpnya 2021 Arhiv originalu za 30 chervnya 2018 Procitovano 28 grudnya 2017 What we look forward to in LOFAR 2 0 LOFAR expands to Italy ASTRON 18 chervnya 2020 LOFAR BG brit Procitovano 17 travnya 2023 From LOFAR to NenuFAR PDF Procitovano 21 chervnya 2017 NenuFAR the LOFAR Super Station PDF Procitovano 21 chervnya 2017 McKay Bukowski ta in 2015 KAIRA The Kilpisjarvi Atmospheric Imaging Receiver Array System Overview and First Results IEEE Transactions on Geoscience and Remote Sensing 53 3 1440 1451 Bibcode 2015ITGRS 53 1440M doi 10 1109 TGRS 2014 2342252 lofar org Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2017 Procitovano 23 lyutogo 2011 Starr Michelle 22 lyutogo 2021 The White Dots in This Image Are Not Stars or Galaxies They re Black Holes Procitovano 22 lyutogo 2021 Surveys Key Science Project Johnson Owen 5 grudnya 2023 Seti how we re searching for alien life at previously unexplored frequencies The Conversation amer Procitovano 6 grudnya 2023 Transients Key Science Project Fender R P June 12 15 2007 LOFAR Transients and the Radio Sky Monitor Proceedings of Bursts Pulses and Flickering wide field monitoring of the dynamic radio sky Kerastari Tripolis Greece s 30 Bibcode 2007wmdr confE 30F LOFAR Science Case Ultra High Energy Cosmic Rays 2005 11 10 u Wayback Machine scholarpedia org Cosmic Magnetism Key Science ProjectLiteraturaRainer Beck Square kilometre array Scholarpedia 2010 Vol 5 iss 3 P 9321 DOI 10 4249 scholarpedia 9321 Rainer Beck Das Square Kilometre Array Sterne und Weltraum 2006 H 9 September S 22 33 PosilannyaAnglomovni Oficijnij sajt LOFAR Nacionalni sajti LOFAR Nimechchina Velika Britaniya Shveciya Franciya Polsha Irlandiya Finlyandiya Sajt institutu ASTRON Ukrayinomovni Vcheni znajshli tisyachi novih galaktik za dopomogoyu masivu teleskopiv LOFAR

Дата публікації:
Топ