Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андре-Луї Данжон (фр. André-Louis Danjon; 6 квітня 1890 — 21 квітня 1967) — французький астроном, член Паризької АН (1948).
| Андре-Луї Данжон | |
|---|---|
| фр. André Danjon | |
 | |
| Народився | 6 квітня 1890[1][2][…] Кан |
| Помер | 21 квітня 1967[1][3][…] (77 років) Париж, Франція |
| Поховання | Баньє (цвинтар) |
| Місце проживання | Франція |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | астроном, викладач університету, фізик, дослідник |
| Alma mater | Вища нормальна школа |
| Галузь | астрономія[6] |
| Заклад | Страсбурзький університет Паризький університет |
| Посада | президент[d][7] |
| Науковий керівник | d[8] і d[8] |
| Аспіранти, докторанти | d[8] |
| Членство | Французька академія наук |
| Війна | Перша світова війна |
| Нагороди | |
 Андре-Луї Данжон у Вікісховищі | |
Родився в Кані (Нормандія). Закінчив Вищу нормальну школу в Парижі. Учасник першої світової війни, в результаті поранення втратив око. Після війни працював у Страсбурзькій обсерваторії (з 1930 — директор), викладав у Страсбурзькому університеті, з 1945-директор Паризької обсерваторії, з 1954 — також директор Інституту астрофізики в Парижі; викладав в Паризькому університеті (професор астрономії цього університету).
Основні дослідження відносяться до практичної астрономії. Створив ряд приладів для (зокрема, фотометр «котяче око») і інтерферометри. Вивчав з їхньою допомогою змінні зорі, визначав альбедо і фазові криві Меркурія, Венери і Землі (в останньому випадку шляхом вимірювання попелястого світла Місяця). Виконав численні вимірювання подвійних зірок, діаметрів планет та їхніх супутників. Показав, що за допомогою інтерферометрів можна вивчати атмосферну турбулентність, і знайшов залежність між турбулентністю, якістю зображення і роздільною здатністю телескопа. Заснований на цій залежності метод оцінки якості зображень (метод Данжона — Кудера) широко використовується при дослідженнях астроклімата. Великого поширення в астрономічних обсерваторіях отримала призмова астролябія Данжона — інструмент для визначення довготи (часу) і широти місця, За допомогою цього приладу з великою точністю визначається момент, коли зірка опиняється на зенітній відстані 30. Астролябія Данжона забезпечена безособовим мікрометром, що дозволяє автоматично утримувати зображення зірки на хресті ниток візирного пристрою. За допомогою астролябії Данжона були проведені великі ряди спостережень за визначенням широти і часу в Паризькій та інших обсерваторіях. Перший примірник її був побудований в Паризькій обсерваторії в 1953.
Великі заслуги Данжона у розвитку астрономії у Франції. У Паризькій обсерваторії спільно з Б. Ґіно займався всесторонньою розробкою методу рівних висот. Розробив проект і очолив будівництво обсерваторії у Французьких Альпах (), керував створенням для неї 193-сантиметрового рефлектора. За його ініціативою в 1933 в Страсбурзі був організований перший французький інститут астрофізики. Реконструював і розширив Медонську обсерваторію і сприяв створенню радіоастрономічної обсерваторії в Нансі (обидві входять до складу Паризької обсерваторії). У 1960 в Бюро довгот заснував дослідний центр з фундаментальної астрономії і небесної механіки.
Автор (спільно з А. Ж. Кудером) книги «Підзорні труби і телескопи» (1935).
Член Бюро довгот в Парижі (1948), Королівського наукового товариства в Льєжі, Міжнародної академії астронавтики, президент Міжнародного астрономічного союзу (1955—1958), двічі був президентом Французького астрономічного товариства.
Премії ім. А. А. Беккереля (1925), ім. П. Гусмана (1935) та ім. А. де Парвіля (1938) Паризької АН, Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1958), Золота медаль Національного центру наукових досліджень (Франція, 1960).
На його честь названо астероїд 1594 Данжон.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- Bischoff G., Foessel G., Baechler C. Nouveau dictionnaire de biographie alsacienne / Fédération des sociétés d'histoire et d'archéologie d'Alsace — 1982. — Vol. 7. — P. 575. — 4434 с.
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Czech National Authority Database
- французька Вікіпедія — 2001.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Астронет [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andre Luyi Danzhon fr Andre Louis Danjon 6 kvitnya 1890 21 kvitnya 1967 francuzkij astronom chlen Parizkoyi AN 1948 Andre Luyi Danzhonfr Andre DanjonNarodivsya6 kvitnya 1890 1890 04 06 1 2 KanPomer21 kvitnya 1967 1967 04 21 1 3 77 rokiv Parizh FranciyaPohovannyaBanye cvintar Misce prozhivannyaFranciyaKrayina FranciyaDiyalnistastronom vikladach universitetu fizik doslidnikAlma materVisha normalna shkolaGaluzastronomiya 6 ZakladStrasburzkij universitet Parizkij universitetPosadaprezident d 7 Naukovij kerivnikd 8 i d 8 Aspiranti doktorantid 8 ChlenstvoFrancuzka akademiya naukVijnaPersha svitova vijnaNagorodizolota medal Nacionalnogo centru naukovih doslidzhen 1959 premiya Zhulya Zhansena 1950 d 1959 d d 1935 d Q123605822 1929 Q110929260 1938 Andre Luyi Danzhon u Vikishovishi Rodivsya v Kani Normandiya Zakinchiv Vishu normalnu shkolu v Parizhi Uchasnik pershoyi svitovoyi vijni v rezultati poranennya vtrativ oko Pislya vijni pracyuvav u Strasburzkij observatoriyi z 1930 direktor vikladav u Strasburzkomu universiteti z 1945 direktor Parizkoyi observatoriyi z 1954 takozh direktor Institutu astrofiziki v Parizhi vikladav v Parizkomu universiteti profesor astronomiyi cogo universitetu Osnovni doslidzhennya vidnosyatsya do praktichnoyi astronomiyi Stvoriv ryad priladiv dlya zokrema fotometr kotyache oko i interferometri Vivchav z yihnoyu dopomogoyu zminni zori viznachav albedo i fazovi krivi Merkuriya Veneri i Zemli v ostannomu vipadku shlyahom vimiryuvannya popelyastogo svitla Misyacya Vikonav chislenni vimiryuvannya podvijnih zirok diametriv planet ta yihnih suputnikiv Pokazav sho za dopomogoyu interferometriv mozhna vivchati atmosfernu turbulentnist i znajshov zalezhnist mizh turbulentnistyu yakistyu zobrazhennya i rozdilnoyu zdatnistyu teleskopa Zasnovanij na cij zalezhnosti metod ocinki yakosti zobrazhen metod Danzhona Kudera shiroko vikoristovuyetsya pri doslidzhennyah astroklimata Velikogo poshirennya v astronomichnih observatoriyah otrimala prizmova astrolyabiya Danzhona instrument dlya viznachennya dovgoti chasu i shiroti miscya Za dopomogoyu cogo priladu z velikoyu tochnistyu viznachayetsya moment koli zirka opinyayetsya na zenitnij vidstani 30 Astrolyabiya Danzhona zabezpechena bezosobovim mikrometrom sho dozvolyaye avtomatichno utrimuvati zobrazhennya zirki na hresti nitok vizirnogo pristroyu Za dopomogoyu astrolyabiyi Danzhona buli provedeni veliki ryadi sposterezhen za viznachennyam shiroti i chasu v Parizkij ta inshih observatoriyah Pershij primirnik yiyi buv pobudovanij v Parizkij observatoriyi v 1953 Veliki zaslugi Danzhona u rozvitku astronomiyi u Franciyi U Parizkij observatoriyi spilno z B Gino zajmavsya vsestoronnoyu rozrobkoyu metodu rivnih visot Rozrobiv proekt i ocholiv budivnictvo observatoriyi u Francuzkih Alpah keruvav stvorennyam dlya neyi 193 santimetrovogo reflektora Za jogo iniciativoyu v 1933 v Strasburzi buv organizovanij pershij francuzkij institut astrofiziki Rekonstruyuvav i rozshiriv Medonsku observatoriyu i spriyav stvorennyu radioastronomichnoyi observatoriyi v Nansi obidvi vhodyat do skladu Parizkoyi observatoriyi U 1960 v Byuro dovgot zasnuvav doslidnij centr z fundamentalnoyi astronomiyi i nebesnoyi mehaniki Avtor spilno z A Zh Kuderom knigi Pidzorni trubi i teleskopi 1935 Chlen Byuro dovgot v Parizhi 1948 Korolivskogo naukovogo tovaristva v Lyezhi Mizhnarodnoyi akademiyi astronavtiki prezident Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu 1955 1958 dvichi buv prezidentom Francuzkogo astronomichnogo tovaristva Premiyi im A A Bekkerelya 1925 im P Gusmana 1935 ta im A de Parvilya 1938 Parizkoyi AN Zolota medal Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1958 Zolota medal Nacionalnogo centru naukovih doslidzhen Franciya 1960 Na jogo chest nazvano asteroyid 1594 Danzhon PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Bischoff G Foessel G Baechler C Nouveau dictionnaire de biographie alsacienne Federation des societes d histoire et d archeologie d Alsace 1982 Vol 7 P 575 4434 s d Track Q29033102d Track Q3102304d Track Q103760883d Track Q15712417d Track Q101047697 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Czech National Authority Database d Track Q13550863 francuzka Vikipediya 2001 d Track Q8447 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaAstronet 24 grudnya 2010 u Wayback Machine