Нога́йці (ног. Ногай, Noğay в однині; ног. Ногайлар, Noğaylar у множині) — тюркський народ на Північному Кавказі, що сформувався у Ногайській орді, до населення якої застосовується назва «ногаї». 104 тисячі ногайців мешкає у Росії в Ставропольському краю, Дагестані (національний район), Карачаєво-Черкесії (створений у 2005 році ногайський район) та інших регіонах. В Україні за даними перепису 2001 року мешкає 385 ногайців.
Ногайці | |
---|---|
Кількість | 200 000 |
Ареал | Росія: 109 042 Болгарія: 500 |
Походження | кипчаки, печеніги |
Близькі до: | кримські татари, башкири, казахи, кумики |
Мова | ногайська, російська мови |
Релігія | іслам суннітського толку |
Історія
Початки ногайської історії пов'язуються з іменами хана Ногая, який заснував Ногайський улус у Буджаку та темника Єдигея, родоначальника династії ногайських ханів. Утворена пізніше Ногайська орда займала території навколо нижньої течії Волги, у сучасних Астраханській області, Калмикії, Західному Казахстані. У XVII столітті Орда була розбита калмиками, що наступали зі Сходу.
Після знищення державності частина ногаїв залишилася у степах на Північно-Західному березі Каспійського моря, частина — відступила на схід до казахів. Однак найбільше з них розселилися на Кубані та Південній Україні (Північний Крим, Буджак, Єдисан, Джамбуйлук). Вони сформували Малу ногайську орду, яка розпалася на Білгородську, Єдичкульську, Єдисанську та Джамбуйлуцьку орди. Зокрема, назва Джамбуйлук (нинішня Херсонська область) походить від ногайської вимови назви річки Емби в Казахстані, звідки переселилася тамтешня група ногаїв. Ці ногаї дали назву місту Ногайськ (зараз — Приморськ Запорізької області), а через нього — Ногайському районові (зараз — Приморський).
У 1782—1783 роках, після російсько-турецької війни, над ногаями було проведено каральну операцію по переселенню з Кубані у заволзькі степи під керівництвом Олександра Суворова.
Подальша доля різних груп ногаїв склалася наступним чином:
- Ногаї Причорномор'я підпорядкувалися Кримському ханству, і влилися до складу кримських татар, сформувавши північний (степовий) діалект кримськотатарської мови, що, на відміну від середнього та південнобережного, належить до ногайсько-кипчацької підгрупи тюркських мов. Після включення Кримського ханства до складу Росії частина ногаїв ханства відступила до Добруджі, сформувавши ядро румунських татар; частина — емігрувала до Туреччини та влилися до складу турків; решта — остаточно злилася з кримськими татарами.
- Східні ногаї взяли участь у формуванні казахського народу.
- Частина прикаспійських ногаїв влилася в число астраханських татар.
- Решта ногаїв Каспійського узбережжя та Кубані, хоч вони і розселені окремими віддаленими ареалами, сформувала сучасний ногайський народ.
Кумики, як і ногайці, з'явилися на Кавказі в 13 столітті і їх мови належать до однієї гілки тюркських мов.
Розселення та етнічні групи
Ногайці проживають дисперсно у степових районах Північного Кавказу.
Найбільша група ногайців зосереджена у Ногайському степу над Тереком та Кумою — в Північному Дагестані (Ногайський район (Дагестан), де вони складають 87 % населення) та прилеглих районах Ставропольского краю (Нефтекумський район, де їхня доля зменшилася через трудову міграцію росіян та даргинців) і Чечні (Шелковський район, витіснялися чеченцями). Частка ногайців в Дагестані — 1,4 %, і вона може продовжувати зменшуватися через вищу народжуваність у гірських народів.
На північ від цієї групи окремим вкрапеленнями тягнуться групи ногайців та астраханських татар ногайського походження у Калмикії ( або ) та Астраханській області ( та , вони ж ).
Найвіддаленішою групою є ногайці Карачаєво-Черкесії, нащадки кубанських ногайців. Колись вони займали усю територію на північ від р. Кубань, пізніше зайняту Чорноморським козацьким військом. Поступово територія їхнього розселення була звужена до нинішньої, що займає Ногайський район (Карачаєво-Черкесія). У Ногайському районі вони складають 77 % населення, а в усій республіці — 3,3 %.
- Народи Дагестану. Ногайці займають крайній Північний Захід
Національний рух
Перший з'їзд (курултай) ногайського народу відбувся у 1988 році. На другому курултаї у грудні 1989 року була утворена діюча і досі національна організація Бірлік, ціллю якої є утворення ногайської автономії в Росії та збереження культури і мови ногайців. На третьому з'їзді ногайців була проголошена на землях ногайців Дагестану, Ставропілля та Чечні, яка не відбулася фактично.
У 2005 році на підставі референдуму був утворений Ногайський район у Карачаєво-Черкеській республіці.
Найбільшу проблему представники руху вбачають у адміністративно-територіальній роздробленості навіть району компактного проживання терських ногайців та відсутності власної автономії. Як загроза розглядається розростання кутанів (початково — стоянок на зимових рівнинних пасовищах), заселених гірськими народами Дагестану.
Повідомлялося про окремі ногайські загони Кавказького емірату, втім нечисельні.
Культура
Ключовим елементом традиційної культури є давній ногайський епос (інша назва — Сорок богатирів), також запозичений у ногайців іншими тюркськими народами.
В Дагестані діє Ногайський державний драматичний театр, у 2013—2015 роках повідомлялося про створення державного ногайського театру у Карачаєво-Черкесії.
Ногайською мовою видаються газети «Шоьл тавысы» (Дагестан) та «Ногай давысы» (Карачаєво-Черкесія).
Мова
Ногайці спілкуються ногайською мовою, також володіють російською. Ногайська мова належить до ногайської підгрупи кипчацької групи тюркських мов. Ногайська близька до інших мов своєї підгрупи, зокрема є взаємно зрозумілою з казаською мовою. У ногайській мові виділяється астраханський діалект.
До 1928 використовувалась арабська, пізніше — латинська, з 1938 — російська графіка. Сучасну абетку затверджено 1950 року.
Антропологія
Різні групи ногайців мають різні расові типи. Серед кубанських (Карачаєво-Черкесія) і кримських ногайців (Крим) переважає понтійський і світлий європеоїдний тип європеоїдної раси, караногайці (Дагестан, Чеченська Республіка) ж мають риси представників метисної південносибірської раси, ачікулакські ногайці (Ставропольський край) і ногайці Карагаш (Астраханська область) представляють собою змішання південносибірських і європеоїдних антропологічних ознак.
Основним заняттям більшості ногаїв було кочове екстенсивне скотарство. Вони не заготовляли кормів та загонів для худоби. Землеробством займались переважно кубанські ногаї.
Як і в інших кочових народів царської Росії, в ногаїв включно до 20 сторіччя панували патріархально-феодальні відносини, виділились князі (мурзи), дрібніша знать, а також мусульманське духовенство. Разом з тим у них довго зберігались пережитки первісної епохи (племена, роди).
Джерела
- Бачинський А. Д Едисанские ногаи в степях Нижнего Побужья// Тез. плен. і секційних доп. (Результати польових археолог. досліджень 1970—1971 років на території України). — Одеса,1972;
- Гизер С. Н. Жилые дома причерноморских ногайцев в записках путешественников // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 10. — С. 102—107.
Примітки
- Алексеев А. Н., Алексеева Т. А. Ногайцы в степях Приазовья //Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2019, № 14, с. 52-61; Крылов Н. В., Крылова А. Н. Они были кочевниками //Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2019, № 14, с. 61-67
- Загурский Л. П. Этнологическая классификация кавказских народов. — Тифлис, 1888. — С. 11. — 12 с.
Посилання
- Ногайці // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1152. — 1000 екз.
- Грибовський Владислав. Ногайський слід в історії України // Локальна історія. — 16 травня 2023.
- (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z nagajbakami Noga jci nog Nogaj Nogay v odnini nog Nogajlar Nogaylar u mnozhini tyurkskij narod na Pivnichnomu Kavkazi sho sformuvavsya u Nogajskij ordi do naselennya yakoyi zastosovuyetsya nazva nogayi 104 tisyachi nogajciv meshkaye u Rosiyi v Stavropolskomu krayu Dagestani nacionalnij rajon Karachayevo Cherkesiyi stvorenij u 2005 roci nogajskij rajon ta inshih regionah V Ukrayini za danimi perepisu 2001 roku meshkaye 385 nogajciv NogajciKilkist200 000Areal Rosiya 109 042 Rumuniya 20 000 Ukrayina 1000 Bolgariya 500Pohodzhennyakipchaki pechenigiBlizki do krimski tatari bashkiri kazahi kumikiMovanogajska rosijska moviReligiyaislam sunnitskogo tolku Nogajska Orda v kinci XV st IstoriyaPochatki nogajskoyi istoriyi pov yazuyutsya z imenami hana Nogaya yakij zasnuvav Nogajskij ulus u Budzhaku ta temnika Yedigeya rodonachalnika dinastiyi nogajskih haniv Utvorena piznishe Nogajska orda zajmala teritoriyi navkolo nizhnoyi techiyi Volgi u suchasnih Astrahanskij oblasti Kalmikiyi Zahidnomu Kazahstani U XVII stolitti Orda bula rozbita kalmikami sho nastupali zi Shodu Pislya znishennya derzhavnosti chastina nogayiv zalishilasya u stepah na Pivnichno Zahidnomu berezi Kaspijskogo morya chastina vidstupila na shid do kazahiv Odnak najbilshe z nih rozselilisya na Kubani ta Pivdennij Ukrayini Pivnichnij Krim Budzhak Yedisan Dzhambujluk Voni sformuvali Malu nogajsku ordu yaka rozpalasya na Bilgorodsku Yedichkulsku Yedisansku ta Dzhambujlucku ordi Zokrema nazva Dzhambujluk ninishnya Hersonska oblast pohodit vid nogajskoyi vimovi nazvi richki Embi v Kazahstani zvidki pereselilasya tamteshnya grupa nogayiv Ci nogayi dali nazvu mistu Nogajsk zaraz Primorsk Zaporizkoyi oblasti a cherez nogo Nogajskomu rajonovi zaraz Primorskij U 1782 1783 rokah pislya rosijsko tureckoyi vijni nad nogayami bulo provedeno karalnu operaciyu po pereselennyu z Kubani u zavolzki stepi pid kerivnictvom Oleksandra Suvorova Podalsha dolya riznih grup nogayiv sklalasya nastupnim chinom Nogayi Prichornomor ya pidporyadkuvalisya Krimskomu hanstvu i vlilisya do skladu krimskih tatar sformuvavshi pivnichnij stepovij dialekt krimskotatarskoyi movi sho na vidminu vid serednogo ta pivdennoberezhnogo nalezhit do nogajsko kipchackoyi pidgrupi tyurkskih mov Pislya vklyuchennya Krimskogo hanstva do skladu Rosiyi chastina nogayiv hanstva vidstupila do Dobrudzhi sformuvavshi yadro rumunskih tatar chastina emigruvala do Turechchini ta vlilisya do skladu turkiv reshta ostatochno zlilasya z krimskimi tatarami Shidni nogayi vzyali uchast u formuvanni kazahskogo narodu Chastina prikaspijskih nogayiv vlilasya v chislo astrahanskih tatar Reshta nogayiv Kaspijskogo uzberezhzhya ta Kubani hoch voni i rozseleni okremimi viddalenimi arealami sformuvala suchasnij nogajskij narod Kumiki yak i nogajci z yavilisya na Kavkazi v 13 stolitti i yih movi nalezhat do odniyeyi gilki tyurkskih mov Rozselennya ta etnichni grupiNogajci prozhivayut dispersno u stepovih rajonah Pivnichnogo Kavkazu Krimske hanstvo u 1600 roci Nogayi zajmayut usi oblasti okrim vlasne Krimu Najbilsha grupa nogajciv zoseredzhena u Nogajskomu stepu nad Terekom ta Kumoyu v Pivnichnomu Dagestani Nogajskij rajon Dagestan de voni skladayut 87 naselennya ta prileglih rajonah Stavropolskogo krayu Neftekumskij rajon de yihnya dolya zmenshilasya cherez trudovu migraciyu rosiyan ta darginciv i Chechni Shelkovskij rajon vitisnyalisya chechencyami Chastka nogajciv v Dagestani 1 4 i vona mozhe prodovzhuvati zmenshuvatisya cherez vishu narodzhuvanist u girskih narodiv Na pivnich vid ciyeyi grupi okremim vkrapelennyami tyagnutsya grupi nogajciv ta astrahanskih tatar nogajskogo pohodzhennya u Kalmikiyi abo ta Astrahanskij oblasti ta voni zh Najviddalenishoyu grupoyu ye nogajci Karachayevo Cherkesiyi nashadki kubanskih nogajciv Kolis voni zajmali usyu teritoriyu na pivnich vid r Kuban piznishe zajnyatu Chornomorskim kozackim vijskom Postupovo teritoriya yihnogo rozselennya bula zvuzhena do ninishnoyi sho zajmaye Nogajskij rajon Karachayevo Cherkesiya U Nogajskomu rajoni voni skladayut 77 naselennya a v usij respublici 3 3 Narodi Dagestanu Nogajci zajmayut krajnij Pivnichnij ZahidNacionalnij ruhPershij z yizd kurultaj nogajskogo narodu vidbuvsya u 1988 roci Na drugomu kurultayi u grudni 1989 roku bula utvorena diyucha i dosi nacionalna organizaciya Birlik cillyu yakoyi ye utvorennya nogajskoyi avtonomiyi v Rosiyi ta zberezhennya kulturi i movi nogajciv Na tretomu z yizdi nogajciv bula progoloshena na zemlyah nogajciv Dagestanu Stavropillya ta Chechni yaka ne vidbulasya faktichno U 2005 roci na pidstavi referendumu buv utvorenij Nogajskij rajon u Karachayevo Cherkeskij respublici Najbilshu problemu predstavniki ruhu vbachayut u administrativno teritorialnij rozdroblenosti navit rajonu kompaktnogo prozhivannya terskih nogajciv ta vidsutnosti vlasnoyi avtonomiyi Yak zagroza rozglyadayetsya rozrostannya kutaniv pochatkovo stoyanok na zimovih rivninnih pasovishah zaselenih girskimi narodami Dagestanu Povidomlyalosya pro okremi nogajski zagoni Kavkazkogo emiratu vtim nechiselni Nogayec 1830 tiKulturaKlyuchovim elementom tradicijnoyi kulturi ye davnij nogajskij epos insha nazva Sorok bogatiriv takozh zapozichenij u nogajciv inshimi tyurkskimi narodami V Dagestani diye Nogajskij derzhavnij dramatichnij teatr u 2013 2015 rokah povidomlyalosya pro stvorennya derzhavnogo nogajskogo teatru u Karachayevo Cherkesiyi Nogajska princesa Pavlo Yakiv Laminit za Omelyanom Kornyevim 1812 Nacionalnij muzej u Varshavi Nogajskoyu movoyu vidayutsya gazeti Shol tavysy Dagestan ta Nogaj davysy Karachayevo Cherkesiya MovaNogajci spilkuyutsya nogajskoyu movoyu takozh volodiyut rosijskoyu Nogajska mova nalezhit do nogajskoyi pidgrupi kipchackoyi grupi tyurkskih mov Nogajska blizka do inshih mov svoyeyi pidgrupi zokrema ye vzayemno zrozumiloyu z kazaskoyu movoyu U nogajskij movi vidilyayetsya astrahanskij dialekt Do 1928 vikoristovuvalas arabska piznishe latinska z 1938 rosijska grafika Suchasnu abetku zatverdzheno 1950 roku AntropologiyaRizni grupi nogajciv mayut rizni rasovi tipi Sered kubanskih Karachayevo Cherkesiya i krimskih nogajciv Krim perevazhaye pontijskij i svitlij yevropeoyidnij tip yevropeoyidnoyi rasi karanogajci Dagestan Chechenska Respublika zh mayut risi predstavnikiv metisnoyi pivdennosibirskoyi rasi achikulakski nogajci Stavropolskij kraj i nogajci Karagash Astrahanska oblast predstavlyayut soboyu zmishannya pivdennosibirskih i yevropeoyidnih antropologichnih oznak Osnovnim zanyattyam bilshosti nogayiv bulo kochove ekstensivne skotarstvo Voni ne zagotovlyali kormiv ta zagoniv dlya hudobi Zemlerobstvom zajmalis perevazhno kubanski nogayi Yak i v inshih kochovih narodiv carskoyi Rosiyi v nogayiv vklyuchno do 20 storichchya panuvali patriarhalno feodalni vidnosini vidililis knyazi murzi dribnisha znat a takozh musulmanske duhovenstvo Razom z tim u nih dovgo zberigalis perezhitki pervisnoyi epohi plemena rodi DzherelaBachinskij A D Edisanskie nogai v stepyah Nizhnego Pobuzhya Tez plen i sekcijnih dop Rezultati polovih arheolog doslidzhen 1970 1971 rokiv na teritoriyi Ukrayini Odesa 1972 Gizer S N Zhilye doma prichernomorskih nogajcev v zapiskah puteshestvennikov Zapiski istorichnogo fakultetu Odeskogo derzhavnogo universitetu im I I Mechnikova Odesa 1999 Vip 10 S 102 107 PrimitkiAlekseev A N Alekseeva T A Nogajcy v stepyah Priazovya Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2019 14 s 52 61 Krylov N V Krylova A N Oni byli kochevnikami Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2019 14 s 61 67 Zagurskij L P Etnologicheskaya klassifikaciya kavkazskih narodov Tiflis 1888 S 11 12 s PosilannyaNogajci Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1152 1000 ekz Gribovskij Vladislav Nogajskij slid v istoriyi Ukrayini Lokalna istoriya 16 travnya 2023 ros ros ros