Нобелій (No, лат. Nobelium) — штучно отриманий хімічний елемент групи актиноїдів з атомним номером 102. Має 19 ізотопів (2 — ще не добуті), найбільш довгоживучий з яких 259No має період напіврозпаду 58 хвилин.
Електронна конфігурація [Rn]5f147s2; період 7, f-блок(актиноїд). 255No (3 хвилини) утворюється при бомбардуванні кюрія ядрами вуглецю 12С або 13С. Ступені окиснення +2 (стабільніший) і +3
Проста речовина — нобелій. Сам метал не добутий, твердих сполук не одержано.
Історія
Першою про відкриття 102-го елемента заявила в 1957 році група вчених, які працювали в Стокгольмі (Швеція). Вони ж і запропонували назвати елемент «нобелій» в честь Альфреда Нобеля. Проте пізніше ці дані не були підтверджені роботами інших лабораторій. 102-й елемент був вперше отриманий в ході експериментів на прискорювачі Об'єднаного інституту ядерних досліджень в Дубні у 1963 — 1967 роках групою Г. Н. Фльорова. Незалежно від них приблизно в той же час елемент був отриманий і в Каліфорнійському університеті.
Але лише у 1968 році в Берклі було отримано близько 3000 атомів 255No з 249Cf та 12C.
У 1992 році міжнародне наукове співтовариство визнало відкриття 102-го елементу. Радянські дослідники запропонували назвати новий елемент жоліотій (Jl) на честь Фредеріка Жоліо-Кюрі, а американці дали йому ім'я нобелій (No). Обидва ці назви (Jl і No) мали використання у виданих в різні роки в періодичні таблиці елементів, поки згідно з рішенням ІЮПАК, за 102-м елементом не було закріплено назву «нобелій».
Отримання
У різний час різні ізотопи нобелію були отримані на циклотронах в результаті бомбардування мішеней з важких елементів легкими іонами. Як мішень можуть використовуватися ізотопи урану, ряду трансуранових елементів (америцій, кюрій, ейнштейній, плутоній, каліфорній) або свинцю. Для бомбардування мішені беруться іони неону 22Ne, кисню 18O, вуглецю 12С, кальцію 48Ca і деякі інші. Нижче наведено приклад однієї ядерної реакції, що приводить до утворення ізотопу 257No:
Посилання
- Нобелій — історія відкриття в C&EN [ 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. —
Примітки
- . — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nobelij No lat Nobelium shtuchno otrimanij himichnij element grupi aktinoyidiv z atomnim nomerom 102 Maye 19 izotopiv 2 she ne dobuti najbilsh dovgozhivuchij z yakih 259No maye period napivrozpadu 58 hvilin Nobelij No Atomnij nomer 102Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini radioaktivnij metalVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 259 1009 a o m g mol Radius atoma 285 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 640 6 63 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Rn 5f14 7s2Himichni vlastivostiKovalentnij radius n a pmRadius iona n a pmElektronegativnist za Polingom 1 3Elektrodnij potencial No No3 1 2V No No2 2 5VStupeni okisnennya 3 2Termodinamichni vlastivostiGustina n a g sm Molyarna teployemnist n a Dzh K mol Teploprovidnist n a Vt m K Temperatura plavlennya 1100 KTeplota plavlennya n a kDzh molTemperatura kipinnya n a KTeplota viparovuvannya n a kDzh molMolyarnij ob yem n a sm molKristalichna gratkaPeriod gratki n a AVidnoshennya s a n aTemperatura Debaya n a KH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Nobelij u Vikishovishi Elektronna konfiguraciya Rn 5f147s2 period 7 f blok aktinoyid 255No 3 hvilini utvoryuyetsya pri bombarduvanni kyuriya yadrami vuglecyu 12S abo 13S Stupeni okisnennya 2 stabilnishij i 3 Prosta rechovina nobelij Sam metal ne dobutij tverdih spoluk ne oderzhano IstoriyaPershoyu pro vidkrittya 102 go elementa zayavila v 1957 roci grupa vchenih yaki pracyuvali v Stokgolmi Shveciya Voni zh i zaproponuvali nazvati element nobelij v chest Alfreda Nobelya Prote piznishe ci dani ne buli pidtverdzheni robotami inshih laboratorij 102 j element buv vpershe otrimanij v hodi eksperimentiv na priskoryuvachi Ob yednanogo institutu yadernih doslidzhen v Dubni u 1963 1967 rokah grupoyu G N Florova Nezalezhno vid nih priblizno v toj zhe chas element buv otrimanij i v Kalifornijskomu universiteti Ale lishe u 1968 roci v Berkli bulo otrimano blizko 3000 atomiv 255No z 249Cf ta 12C 98 249 C f 6 12 C 2 n a 102 255 N o displaystyle mathrm 249 98 Cf 6 12 C xrightarrow 2n alpha 102 255 No U 1992 roci mizhnarodne naukove spivtovaristvo viznalo vidkrittya 102 go elementu Radyanski doslidniki zaproponuvali nazvati novij element zholiotij Jl na chest Frederika Zholio Kyuri a amerikanci dali jomu im ya nobelij No Obidva ci nazvi Jl i No mali vikoristannya u vidanih v rizni roki v periodichni tablici elementiv poki zgidno z rishennyam IYuPAK za 102 m elementom ne bulo zakripleno nazvu nobelij OtrimannyaU riznij chas rizni izotopi nobeliyu buli otrimani na ciklotronah v rezultati bombarduvannya mishenej z vazhkih elementiv legkimi ionami Yak mishen mozhut vikoristovuvatisya izotopi uranu ryadu transuranovih elementiv americij kyurij ejnshtejnij plutonij kalifornij abo svincyu Dlya bombarduvannya misheni berutsya ioni neonu 22Ne kisnyu 18O vuglecyu 12S kalciyu 48Ca i deyaki inshi Nizhche navedeno priklad odniyeyi yadernoyi reakciyi sho privodit do utvorennya izotopu 257No 96 248 Cm 6 13 C 102 257 No 4 0 1 n displaystyle 96 248 textrm Cm 6 13 textrm C rightarrow 102 257 textrm No 4 0 1 textrm n PosilannyaNobelij istoriya vidkrittya v C amp EN 5 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl LiteraturaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0Primitki Chinnij vid 01 10 2019 K DP UkrNDNC 2019 S 2