Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Станом на 1 лютого 2019 року населення Чернівецької області становило 906 тис. 139 осіб, що становить 1,99% населення України. З початку року природне скорочення населення становило 133 особи, міграційний приріст 109 осіб.
Протягом 2011 року на території області народилося 11 281 немовля, померло 11 192 осіб. Природний приріст населення становив 89 осіб, хоч у попередньому році спостерігалося скорочення населення (-729 осіб). Міграційний приріст склав 898 осіб (+9,9 на 1000), що на 30% більше, ніж у минулому році (+ 635). Найбільше зростання населення спостерігалось у містах Чернівці (+ 5,49%), Новодністровськ (+ 3,47%) та Герца (+ 3,00%),Сторожинецькому (+ 2,16%) та Путильському (+ 0,99%) районах області.
Станом на 1 жовтня 2012 року міське населення становило 384 тис. 117 осіб, рівень урбанізації — 42,39%.
Чисельність населення
Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)
| рік | населення | місце серед регіонів |
|---|---|---|
| 1939 | 812 000 | 25 |
| 1941 | 879 700 | |
| 1944 | 555 000 | |
| 1959 | 774 121 | 26 |
| 1970 | 844 887 | 26 |
| 1979 | 889 930 | 26 |
| 1989 | 938 029 | 26 |
| 2001 | 922 817 | 26 |
| 2014 | 908 508 | 26 |
| 2015 | 909 185 | 26 |
Міське населення становить 379,3 тис.(41.9 %), сільське 525,1 тис.(58.1 %)
за даними Держкомстату | ||||||||||||||||||||
|
Густота населення
Середня густота населення становить 111.6 осіб на км²
Природний рух
Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950—2020 рр.
| коефіцієнт (на 1000 осіб) | 1950 | 1960 | 1970 | 1990 | 2000 | 2010 | 2020 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| народжуваності | 24,7 | 21,8 | 17,0 | 14,8 | 10,1 | 12,2 | 9,0 |
| смертності | 10,1 | 7,0 | 8,4 | 11,0 | 12,5 | 13,0 | 14,1 |
| природного приросту | 14,6 | 14,8 | 8,6 | 3,8 | -2,4 | -0,8 | -5,1 |
| Природний рух населення Чернівецької області у 1950—2020 році | |
|---|---|
| |
| Народжених Смертей |
Міграційний рух
За 2009 рік:
У межах України:
Число прибулих: 10406 (11,5 на 1000 осіб)
Число вибулих: 9875 (10,9 на 1000 осіб)
Приріст: +531 (+0,6 на 1000 осіб)
Зовнішня міграція:
Число прибулих: 614 (0,7 на 1000 осіб)
Число вибулих: 219 (0,3 на 1000 осіб)
Приріст: +395 (0,4 на 1000 осіб)
Національний склад
| Національний склад Чернівецької обл. (перепис 2001 року) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | Українці | Румуни | Молдовани | Росіяни | |||
| Чернівці | 236.691 | 79,9% | 4,5% | 1,6% | 11,3% | ||
| Новодністровськ | 10.344 | 87,1% | 0,3% | 0,9% | 10,2% | ||
| Герцаївський район | 32.316 | 5,0% | 91,5% | 2,3% | 0,9% | ||
| Глибоцький район | 72.676 | 46,8% | 45,3% | 6,1% | 1,2% | ||
| Кельменецький район | 48.468 | 97,5% | 0,1% | 1,0% | 1,3% | ||
| Хотинський район | 72.398 | 91,2% | 0,1% | 7,0% | 1,3% | ||
| Кіцманський район | 72.884 | 98,5% | 0,2% | 0,1% | 0,9% | ||
| Новоселицький район | 87.461 | 34,0% | 6,8% | 57,5% | 1,4% | ||
| Путильський район | 25.352 | 99,3% | 0,1% | 0,1% | 0,4% | ||
| Сокирянський район | 48.889 | 89,9% | 0,1% | 3,4% | 6,2% | ||
| Сторожинецький район | 95.295 | 59,6% | 36,8% | 0,3% | 1,4% | ||
| Вижницький район | 59.993 | 98,2% | 0,3% | 0,1% | 1,1% | ||
| Заставнівський район | 56.261 | 99,1% | 0,1% | 0,1% | 0,6% | ||
| Чернівецька область | 919.028 | 75,0% | 12,5% | 7,3% | 4,1% | ||
| Рік | 1930 [ 17 липня 2012 у Wayback Machine.] | 1959 | 1970 | 1979 [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] | 1989 [ 31 липня 2017 у Wayback Machine.] | 2001 [ 31 липня 2017 у Wayback Machine.] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Українці | 419 025 52,0% | 518 189 66,9% | 581 109 68,8% | 629 125 70,2% | 666 095 70,8% | 689 056 75,0% |
| Румуни | 200 829 24,9% | 79 790 10,3% | 84 878 10,0% | 90 485 10,1% | 100 317 10,7% | 114 555 12,5% |
| Молдовани | 71 645 9,3% | 85 027 9,5% | 78 390 9,3% | 84 519 9,0% | 67 225 7,3% | |
| Росіяни | 41 566 5,2% | 51 268 6,6% | 53 364 6,3% | 59 256 6,6% | 63 066 6,7% | 37 881 4,1% |
| Поляки | 23 027 2,9% | 6 007 0,8% | 5 275 0,6% | 4 700 0,5% | 3 367 0,4% | |
| Євреї | 75 410 9,4% | 42 140 5,4% | 37 459 4,4% | 22 300 2,5% | 16 469 1,8% | 1 443 0,2% |
| Німці | 43 582 5,4% | 395 0,04% |
Українці
Найбільшою етнічною громадою на території Чернівецької області є українці. За період 1989–2001 роки відбулося збільшення кількості та частки українського населення в області. Найбільша частка українського населення проживає у таких районах області: Путильський (99,3%), Заставнівський (99,1%), Кіцманський (98,5%), Вижницький (98,2%), Кельменецький (97,5%) та Хотинський (91,2%).
Румуни
Румуни посідають друге місце за чисельністю і налічують 114,6 тис. осіб. Місцем компактного проживання румунів є Герцаївський, Глибоцький, Сторожинецький, Новоселицький райони та м. Чернівці.
В області функціонують 47 ДНЗ з румунською мовою навчання і виховання, у 2009–2010 н.р. діяло 76 румуномовних шкіл та 13 змішаних українською і румунською мовами навчання. Кількість учнів, які навчаються румунською мовою становила 18880 осіб. У Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича на філологічному факультеті є кафедра класичної та румунської філології, також румунська мова викладається у Педагогічному училищі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та інших навчальних закладах.
Діють румунські національно-культурні товариства:
- Всеукраїнська науково-педагогічна Асоціація «Арон Пумнул»,
- Товариство румунської культури ім. М. Емінеску,
- Товариство «Голгофа» румунського населення — жертв сталінських репресій,
- культурно-спортивний клуб «Драгош-Воде»,
- медичне товариство «Ісідор Бодя»,
- Ліга румунської молоді «Жунімя»,
- Чернівецький обласний благодійний фонд культури «Дім румунської мови»,
- «Ліга захисту прав людини»,
- Румунська спільнота України,
- Конгрес румунів України та інші.
Румуни традиційно проводять у Чернівцях національні свята «Мерцішор», та . В Чернівецькій області діють румунські національно-мистецькі колективи, найвідоміші серед них танцювальні ансамблі «Мерцішор» та «Ізвораш», оркестри румунської музики «Муґурел» та «Плай». Хор «Драгош Воде», який діє при Товаристві румунської культури ім. М. Емінеску, носить почесне звання народного аматорського хорового колективу.
Молдовани
За даними перепису 2001 року в Чернівецькій області проживає 67,2 тис. молдован. В основному, молдовське населення компактно проживає у Новоселицькому (50329 осіб, м. Новоселиця, с. Балківці, с. Берестя, с. Ванчиківці, с. Динівці, с. Драниця, с. Костичани, с. Малинівка, с. Мамалига, с. Маршинці, с. Тарасівці, с. Строїнці, с. Форосна, с. Черленівка), Хотинському (5102 особи, с. Колінківці), Глибоцькому (4425 осіб, с. Молодія, с. Привороки, с. Коровія) та Сокирянському районах (с. Шишківці).
Головою міжрайонного товариства молдовської культури обраний Стаднійчук Юрій Васильович, директор Маршинецької школи. Товариство зареєстроване у 2005 році, підтримує тісні контакти з Всеукраїнським товариством молдовської культури. Двічі на рік члени товариства та аматорські колективи з Новоселицького району беруть участь у Всеукраїнських фестивалях молдовської культури в Одеській області.
Росіяни
Загальна чисельність російської діаспори (згідно з даними перепису) становить 37 881 осіб (4,12% населення області), більшість яких проживає у містах Чернівці, Новодністровськ та Сокирянському районі області.
З 1840-х років Буковина і Біла Криниця стали найважливішими центрами російської старообрядницької діаспори і взагалі старовірів. У Білокриницькому монастирі була відновлена старообрядницька іерахія: створена старообрядницька архієрейська кафедра, перетворена потім в митрополію, а незабаром після цього виникли і зарубіжні єпархії, підлеглі Білокриницької ієрархії.
Мовний склад
Рідна мова населення Чернівецької області за результатами переписів, %
| 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|
| українська | 65,8 | 69,2 | 70,8 | 75,6 |
| румунська та молдовська | 19,0 | 17,8 | 17,8 | 18,6 |
| російська | 10,7 | 10,2 | 10,5 | 5,3 |
| інша | 4,5 | 2,8 | 0,9 | 0,4 |
Рідна мова найбільш чисельних національностей Чернівецької області за даними перепису 2001 р.
| Своєї національності | Українська | Російська | Інша | |
| Українці | 98,5% | 1,3% | 0,1% | |
| Румуни | 91,9% | 6,8% | 0,9% | 0,1% |
| Молдовани | 91,6% | 3,2% | 1,2% | 3,0% |
| Росіяни | 91,5% | 8,1% | 0,1% | |
| Поляки | 40,9% | 47,8% | 8,3% | 0,1% |
| Білоруси | 30,1% | 19,0% | 50,2% | 0,2% |
| Євреї | 20,7% | 23,8% | 55,0% | 0,3% |
| Мовний склад Чернівецької обл. (перепис 2001 року) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | Українська | Румунська | Молдовська | Російська | Польська | ||
| Чернівці | 236.691 | 79,2% | 3,3% | 1,1% | 15,3% | 0,1% | |
| Новодністровськ | 10.344 | 85,7% | 0,1% | 0,5% | 13,4% | ||
| Герцаївський район | 32.316 | 4,8% | 92,2% | 1,6% | 1,2% | ||
| Глибоцький район | 72.676 | 52,6% | 40,1% | 5,9% | 1,2% | 0,2% | |
| Кельменецький район | 48.468 | 97,8% | 0,8% | 1,3% | |||
| Хотинський район | 72.398 | 91,6% | 0,1% | 6,9% | 1,3% | ||
| Кіцманський район | 72.884 | 98,8% | 0,1% | 0,1% | 0,9% | ||
| Новоселицький район | 87.461 | 34,1% | 9,3% | 54,7% | 1,8% | ||
| Путильський район | 25.352 | 99,5% | 0,1% | 0,4% | |||
| Сокирянський район | 48.889 | 90,4% | 3,0% | 6,4% | |||
| Сторожинецький район | 95.295 | 61,4% | 35,4% | 0,2% | 1,8% | 1,0% | |
| Вижницький район | 59.993 | 98,5% | 0,3% | 0,1% | 1,0% | ||
| Заставнівський район | 56.261 | 99,2% | 0,1% | 0,6% | |||
| Чернівецька область | 919.028 | 75,6% | 11,9% | 6,8% | 5,3% | 0,2% | |
 |  | ||
| Поширення української мови | Поширення румунської та молдовської мов |
 |  | ||
| Поширення російської мови | Поширення польської мови |
Українська мова є єдиною офіційною мовою на всій території області.
За даними Державної служби статистики України у 2023/24 навчальному році в Чернівецькій області 105 874 учні здобували загальну середню освіту, з них 93 134 (87,97 %) навчалися в українськомовних класах, 12 740 (12,03 %) — у румунськомовних. З 48 486 здобувачів середньої освіти в міських закладах освіти, 47 165 (97,28 %) здобували освіту українською, 1 321 (2,72 %) — румунською. З 57 388 здобувачів середньої освіти в сільських закладах освіти, 45 969 (80,10 %) здобували освіту українською, 11 419 (19,90 %) — румунською.
Вільне володіння мовами
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 88,64% мешканців Чернівецької області вказали вільне володіння українською мовою, а 44,09% - російською мовою. 98,29% мешканців Чернівецької області вказали вільне володіння мовою своєї національності.
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Чернівецької області за даними перепису населення 2001 р.
| своєї національності | українська | російська | |
|---|---|---|---|
| Українці | 99,81% | 39,31% | |
| Румуни | 94,80% | 48,08% | 46,82% |
| Молдовани | 93,70% | 48,23% | 56,31% |
| Росіяни | 97,76% | 79,63% | |
| Поляки | 59,16% | 95,31% | 47,25% |
| Білоруси | 41,27% | 79,91% | 82,27% |
| Євреї | 29,24% | 88,91% | 88,01% |
Місце народження
За переписом 2001 року 95,8% населення Чернівецької області народилися на території України (УРСР), 4,1% населення — на території інших держав (зокрема 2,5% - на території Росії), 0,1% населення не вказали місце народження. 88,9% населення народилися на території Чернівецької області, 6,9% — у інших регіонах України.
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Чернівецької області за переписом 2001 року:
| уродженців області | кількість | частка у населенні |
| Чернівецької | 816622 | 88,9 |
| Івано-Франківської | 9911 | 1,1 |
| Хмельницької | 9543 | 1,0 |
| Вінницької | 7147 | 0,8 |
| Тернопільської | 6644 | 0,7 |
| Львівської | 3235 | 0,4 |
| Житомирської | 2688 | 0,3 |
| Одеської | 2290 | 0,2 |
| Донецької | 2128 | 0,2 |
| Київської | 1709 | 0,2 |
| Дніпропетровської | 1442 | 0,2 |
| Полтавської | 1410 | 0,2 |
| Черкаської | 1367 | 0,1 |
| Кіровоградської | 1251 | 0,1 |
| Рівненської | 1246 | 0,1 |
| Харківської | 1213 | 0,1 |
| Закарпатської | 1200 | 0,1 |
| Сумської | 1128 | 0,1 |
| Волинської | 1127 | 0,1 |
| Луганської | 1099 | 0,1 |
| Херсонської | 998 | 0,1 |
| АР Крим | 962 | 0,1 |
| Запорізької | 947 | 0,1 |
| Чернігівської | 925 | 0,1 |
| Миколаївської | 819 | 0,1 |
| м. Києва | 784 | 0,1 |
| Севастополя | 66 | 0,0 |
Зайнятість населення
Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року
| сфера діяльності | кількість зайнятих | частка |
|---|---|---|
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 155 683 | 43,8% |
| Обробна промисловість | 33 959 | 9,5% |
| Освіта | 28 073 | 7,9% |
| Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту | 27 804 | 7,8% |
| Охорона здоров'я та соціальна допомога | 20 919 | 5,9% |
| Будівництво | 19 516 | 5,5% |
| Державне управління | 17 465 | 4,9% |
| Транспорт і зв'язок | 14 013 | 3,9% |
| Послуги домашньої прислуги | 13 602 | 3,8% |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 7 482 | 2,1% |
| Готелі та ресторани | 5 120 | 1,4% |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 4 681 | 1,3% |
| Виробництво електроенергії, газу та води | 4 450 | 1,3% |
| Фінансова діяльність | 1 938 | 0,5% |
| Добувна промисловість | 652 | 0,2% |
| Рибне господарство | 244 | 0,1% |
| Екстериторіальна діяльність | 7 | 0,0% |
| Всього зайнятих економічною діяльністю | 355 608 | 100,0% |
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 17 грудня 2012.
- За період з 2001 по 2011 рік
- Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] — М., 1975
- . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2015.
- на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
- на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
- . Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 11 березня 2010.
- При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
- Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення [ 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- (рос.) [Природний рух населення регіонів республік СРСР (крім РРФСР), 1933-1976, 1977-1990]. Демоскоп Weekly (статистичний збірник). М. Архів оригіналу за 24 грудня 2021.
![image]()
- Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- Кононова М. Русская старообрядческая диаспора в странах дальнего зарубежья: генезис, формирование и современное положение [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 12 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою [ 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.] за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р.
- Про забезпечення функціонування української мови як державної. оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- (укр.) Загальна середня освіта в Україні у 2023 році — Сайт Державної служби статистики України
- . 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- . 2001.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.
Посилання
- http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/ds/kn/kn_u/kn1209_u.html [ 14 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/ds/pp/pp_u/pp1209_u.html [ 14 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/ds/mr/mr_u/mr1209_u.html [ 14 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Етнічні громади Чернівецької області // Буковина толерантна [ 22 квітня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanom na 1 lyutogo 2019 roku naselennya Cherniveckoyi oblasti stanovilo 906 tis 139 osib sho stanovit 1 99 naselennya Ukrayini Z pochatku roku prirodne skorochennya naselennya stanovilo 133 osobi migracijnij pririst 109 osib Protyagom 2011 roku na teritoriyi oblasti narodilosya 11 281 nemovlya pomerlo 11 192 osib Prirodnij pririst naselennya stanoviv 89 osib hoch u poperednomu roci sposterigalosya skorochennya naselennya 729 osib Migracijnij pririst sklav 898 osib 9 9 na 1000 sho na 30 bilshe nizh u minulomu roci 635 Najbilshe zrostannya naselennya sposterigalos u mistah Chernivci 5 49 Novodnistrovsk 3 47 ta Gerca 3 00 Storozhineckomu 2 16 ta Putilskomu 0 99 rajonah oblasti Stanom na 1 zhovtnya 2012 roku miske naselennya stanovilo 384 tis 117 osib riven urbanizaciyi 42 39 Chiselnist naselennyaIstorichna dinamika chiselnosti naselennya oblasti u suchasnih kordonah rik naselennya misce sered regioniv1939 812 000 251941 879 7001944 555 0001959 774 121 261970 844 887 261979 889 930 261989 938 029 262001 922 817 262014 908 508 262015 909 185 26 Miske naselennya stanovit 379 3 tis 41 9 silske 525 1 tis 58 1 Miski naseleni punkti z kilkistyu zhiteliv ponad 7 5 tisyach za danimi DerzhkomstatuChernivci 262 1 Gliboka 9 4Storozhinec 14 4 Sokiryani 9 4Novodnistrovsk 10 7 Zastavna 8 0Krasnoyilsk 10 0 Beregomet 7 7Hotin 9 6 Novoselicya 7 7 Gustota naselennya Serednya gustota naselennya stanovit 111 6 osib na km Prirodnij ruh Pokazniki narodzhuvanosti smertnosti ta prirodnogo prirostu naselennya u 1950 2020 rr koeficiyent na 1000 osib 1950 1960 1970 1990 2000 2010 2020narodzhuvanosti 24 7 21 8 17 0 14 8 10 1 12 2 9 0smertnosti 10 1 7 0 8 4 11 0 12 5 13 0 14 1prirodnogo prirostu 14 6 14 8 8 6 3 8 2 4 0 8 5 1 Prirodnij ruh naselennya Cherniveckoyi oblasti u 1950 2020 roci Na comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Narodzhenih Smertej Migracijnij ruh Za 2009 rik U mezhah Ukrayini Chislo pribulih 10406 11 5 na 1000 osib Chislo vibulih 9875 10 9 na 1000 osib Pririst 531 0 6 na 1000 osib Zovnishnya migraciya Chislo pribulih 614 0 7 na 1000 osib Chislo vibulih 219 0 3 na 1000 osib Pririst 395 0 4 na 1000 osib Nacionalnij skladNajbilsha nacionalnist a u mistah selishah ta selah Cherniveckoyi oblasti za perepisom 2001 r Nacionalnij sklad Cherniveckoyi obl perepis 2001 roku Naselennya Ukrayinci Rumuni Moldovani RosiyaniChernivci 236 691 79 9 4 5 1 6 11 3 Novodnistrovsk 10 344 87 1 0 3 0 9 10 2 Gercayivskij rajon 32 316 5 0 91 5 2 3 0 9 Glibockij rajon 72 676 46 8 45 3 6 1 1 2 Kelmeneckij rajon 48 468 97 5 0 1 1 0 1 3 Hotinskij rajon 72 398 91 2 0 1 7 0 1 3 Kicmanskij rajon 72 884 98 5 0 2 0 1 0 9 Novoselickij rajon 87 461 34 0 6 8 57 5 1 4 Putilskij rajon 25 352 99 3 0 1 0 1 0 4 Sokiryanskij rajon 48 889 89 9 0 1 3 4 6 2 Storozhineckij rajon 95 295 59 6 36 8 0 3 1 4 Vizhnickij rajon 59 993 98 2 0 3 0 1 1 1 Zastavnivskij rajon 56 261 99 1 0 1 0 1 0 6 Chernivecka oblast 919 028 75 0 12 5 7 3 4 1 Etnografichna karta Bukovini za danimi perepisu 1910 roku Rik 1930 17 lipnya 2012 u Wayback Machine 1959 1970 1979 3 grudnya 2013 u Wayback Machine 1989 31 lipnya 2017 u Wayback Machine 2001 31 lipnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinci 419 025 52 0 518 189 66 9 581 109 68 8 629 125 70 2 666 095 70 8 689 056 75 0 Rumuni 200 829 24 9 79 790 10 3 84 878 10 0 90 485 10 1 100 317 10 7 114 555 12 5 Moldovani 71 645 9 3 85 027 9 5 78 390 9 3 84 519 9 0 67 225 7 3 Rosiyani 41 566 5 2 51 268 6 6 53 364 6 3 59 256 6 6 63 066 6 7 37 881 4 1 Polyaki 23 027 2 9 6 007 0 8 5 275 0 6 4 700 0 5 3 367 0 4 Yevreyi 75 410 9 4 42 140 5 4 37 459 4 4 22 300 2 5 16 469 1 8 1 443 0 2 Nimci 43 582 5 4 395 0 04 Ukrayinci Najbilshoyu etnichnoyu gromadoyu na teritoriyi Cherniveckoyi oblasti ye ukrayinci Za period 1989 2001 roki vidbulosya zbilshennya kilkosti ta chastki ukrayinskogo naselennya v oblasti Najbilsha chastka ukrayinskogo naselennya prozhivaye u takih rajonah oblasti Putilskij 99 3 Zastavnivskij 99 1 Kicmanskij 98 5 Vizhnickij 98 2 Kelmeneckij 97 5 ta Hotinskij 91 2 Rumuni Dokladnishe Rumuni u Cherniveckij oblasti Rumuni posidayut druge misce za chiselnistyu i nalichuyut 114 6 tis osib Miscem kompaktnogo prozhivannya rumuniv ye Gercayivskij Glibockij Storozhineckij Novoselickij rajoni ta m Chernivci V oblasti funkcionuyut 47 DNZ z rumunskoyu movoyu navchannya i vihovannya u 2009 2010 n r diyalo 76 rumunomovnih shkil ta 13 zmishanih ukrayinskoyu i rumunskoyu movami navchannya Kilkist uchniv yaki navchayutsya rumunskoyu movoyu stanovila 18880 osib U Cherniveckomu nacionalnomu universiteti im Yuriya Fedkovicha na filologichnomu fakulteti ye kafedra klasichnoyi ta rumunskoyi filologiyi takozh rumunska mova vikladayetsya u Pedagogichnomu uchilishi Cherniveckogo nacionalnogo universitetu im Yu Fedkovicha ta inshih navchalnih zakladah Diyut rumunski nacionalno kulturni tovaristva Vseukrayinska naukovo pedagogichna Asociaciya Aron Pumnul Tovaristvo rumunskoyi kulturi im M Eminesku Tovaristvo Golgofa rumunskogo naselennya zhertv stalinskih represij kulturno sportivnij klub Dragosh Vode medichne tovaristvo Isidor Bodya Liga rumunskoyi molodi Zhunimya Cherniveckij oblasnij blagodijnij fond kulturi Dim rumunskoyi movi Liga zahistu prav lyudini Rumunska spilnota Ukrayini Kongres rumuniv Ukrayini ta inshi Rumuni tradicijno provodyat u Chernivcyah nacionalni svyata Mercishor ta V Cherniveckij oblasti diyut rumunski nacionalno mistecki kolektivi najvidomishi sered nih tancyuvalni ansambli Mercishor ta Izvorash orkestri rumunskoyi muziki Mugurel ta Plaj Hor Dragosh Vode yakij diye pri Tovaristvi rumunskoyi kulturi im M Eminesku nosit pochesne zvannya narodnogo amatorskogo horovogo kolektivu Moldovani Za danimi perepisu 2001 roku v Cherniveckij oblasti prozhivaye 67 2 tis moldovan V osnovnomu moldovske naselennya kompaktno prozhivaye u Novoselickomu 50329 osib m Novoselicya s Balkivci s Berestya s Vanchikivci s Dinivci s Dranicya s Kostichani s Malinivka s Mamaliga s Marshinci s Tarasivci s Stroyinci s Forosna s Cherlenivka Hotinskomu 5102 osobi s Kolinkivci Glibockomu 4425 osib s Molodiya s Privoroki s Koroviya ta Sokiryanskomu rajonah s Shishkivci Golovoyu mizhrajonnogo tovaristva moldovskoyi kulturi obranij Stadnijchuk Yurij Vasilovich direktor Marshineckoyi shkoli Tovaristvo zareyestrovane u 2005 roci pidtrimuye tisni kontakti z Vseukrayinskim tovaristvom moldovskoyi kulturi Dvichi na rik chleni tovaristva ta amatorski kolektivi z Novoselickogo rajonu berut uchast u Vseukrayinskih festivalyah moldovskoyi kulturi v Odeskij oblasti Rosiyani Dokladnishe Rosiyani v Cherniveckij oblasti Zagalna chiselnist rosijskoyi diaspori zgidno z danimi perepisu stanovit 37 881 osib 4 12 naselennya oblasti bilshist yakih prozhivaye u mistah Chernivci Novodnistrovsk ta Sokiryanskomu rajoni oblasti Z 1840 h rokiv Bukovina i Bila Krinicya stali najvazhlivishimi centrami rosijskoyi staroobryadnickoyi diaspori i vzagali staroviriv U Bilokrinickomu monastiri bula vidnovlena staroobryadnicka ierahiya stvorena staroobryadnicka arhiyerejska kafedra peretvorena potim v mitropoliyu a nezabarom pislya cogo vinikli i zarubizhni yeparhiyi pidlegli Bilokrinickoyi iyerarhiyi Movnij skladNajposhirenisha ridna mova u mistah i silradah Cherniveckoyi oblasti za perepisom 2001 r Najposhirenisha ridna mova u mistah i silradah Cherniveckoyi oblasti za perepisom 2001 r Ridna mova naselennya Cherniveckoyi oblasti za rezultatami perepisiv 1959 1970 1989 2001ukrayinska 65 8 69 2 70 8 75 6rumunska ta moldovska 19 0 17 8 17 8 18 6rosijska 10 7 10 2 10 5 5 3insha 4 5 2 8 0 9 0 4 Ridna mova najbilsh chiselnih nacionalnostej Cherniveckoyi oblasti za danimi perepisu 2001 r Svoyeyi nacionalnosti Ukrayinska Rosijska InshaUkrayinci 98 5 1 3 0 1 Rumuni 91 9 6 8 0 9 0 1 Moldovani 91 6 3 2 1 2 3 0 Rosiyani 91 5 8 1 0 1 Polyaki 40 9 47 8 8 3 0 1 Bilorusi 30 1 19 0 50 2 0 2 Yevreyi 20 7 23 8 55 0 0 3 Movnij sklad Cherniveckoyi obl perepis 2001 roku Naselennya Ukrayinska Rumunska Moldovska Rosijska PolskaChernivci 236 691 79 2 3 3 1 1 15 3 0 1 Novodnistrovsk 10 344 85 7 0 1 0 5 13 4 Gercayivskij rajon 32 316 4 8 92 2 1 6 1 2 Glibockij rajon 72 676 52 6 40 1 5 9 1 2 0 2 Kelmeneckij rajon 48 468 97 8 0 8 1 3 Hotinskij rajon 72 398 91 6 0 1 6 9 1 3 Kicmanskij rajon 72 884 98 8 0 1 0 1 0 9 Novoselickij rajon 87 461 34 1 9 3 54 7 1 8 Putilskij rajon 25 352 99 5 0 1 0 4 Sokiryanskij rajon 48 889 90 4 3 0 6 4 Storozhineckij rajon 95 295 61 4 35 4 0 2 1 8 1 0 Vizhnickij rajon 59 993 98 5 0 3 0 1 1 0 Zastavnivskij rajon 56 261 99 2 0 1 0 6 Chernivecka oblast 919 028 75 6 11 9 6 8 5 3 0 2 Ridni movi naselennya za perepisom 2001 roku Poshirennya ukrayinskoyi movi Poshirennya rumunskoyi ta moldovskoyi movPoshirennya rosijskoyi movi Poshirennya polskoyi movi Ukrayinska mova ye yedinoyu oficijnoyu movoyu na vsij teritoriyi oblasti Za danimi Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini u 2023 24 navchalnomu roci v Cherniveckij oblasti 105 874 uchni zdobuvali zagalnu serednyu osvitu z nih 93 134 87 97 navchalisya v ukrayinskomovnih klasah 12 740 12 03 u rumunskomovnih Z 48 486 zdobuvachiv serednoyi osviti v miskih zakladah osviti 47 165 97 28 zdobuvali osvitu ukrayinskoyu 1 321 2 72 rumunskoyu Z 57 388 zdobuvachiv serednoyi osviti v silskih zakladah osviti 45 969 80 10 zdobuvali osvitu ukrayinskoyu 11 419 19 90 rumunskoyu Vilne volodinnya movami Za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku 88 64 meshkanciv Cherniveckoyi oblasti vkazali vilne volodinnya ukrayinskoyu movoyu a 44 09 rosijskoyu movoyu 98 29 meshkanciv Cherniveckoyi oblasti vkazali vilne volodinnya movoyu svoyeyi nacionalnosti Vilne volodinnya movami najbilsh chiselnih nacionalnostej Cherniveckoyi oblasti za danimi perepisu naselennya 2001 r svoyeyi nacionalnosti ukrayinska rosijskaUkrayinci 99 81 39 31 Rumuni 94 80 48 08 46 82 Moldovani 93 70 48 23 56 31 Rosiyani 97 76 79 63 Polyaki 59 16 95 31 47 25 Bilorusi 41 27 79 91 82 27 Yevreyi 29 24 88 91 88 01 Misce narodzhennyaZa perepisom 2001 roku 95 8 naselennya Cherniveckoyi oblasti narodilisya na teritoriyi Ukrayini URSR 4 1 naselennya na teritoriyi inshih derzhav zokrema 2 5 na teritoriyi Rosiyi 0 1 naselennya ne vkazali misce narodzhennya 88 9 naselennya narodilisya na teritoriyi Cherniveckoyi oblasti 6 9 u inshih regionah Ukrayini Pitoma vaga urodzhenciv riznih regioniv Ukrayini u naselenni Cherniveckoyi oblasti za perepisom 2001 roku urodzhenciv oblasti kilkist chastka u naselenniCherniveckoyi 816622 88 9Ivano Frankivskoyi 9911 1 1Hmelnickoyi 9543 1 0Vinnickoyi 7147 0 8Ternopilskoyi 6644 0 7Lvivskoyi 3235 0 4Zhitomirskoyi 2688 0 3Odeskoyi 2290 0 2Doneckoyi 2128 0 2Kiyivskoyi 1709 0 2Dnipropetrovskoyi 1442 0 2Poltavskoyi 1410 0 2Cherkaskoyi 1367 0 1Kirovogradskoyi 1251 0 1Rivnenskoyi 1246 0 1Harkivskoyi 1213 0 1Zakarpatskoyi 1200 0 1Sumskoyi 1128 0 1Volinskoyi 1127 0 1Luganskoyi 1099 0 1Hersonskoyi 998 0 1AR Krim 962 0 1Zaporizkoyi 947 0 1Chernigivskoyi 925 0 1Mikolayivskoyi 819 0 1m Kiyeva 784 0 1Sevastopolya 66 0 0Zajnyatist naselennyaSferi zajnyatosti naselennya oblasti za perepisom 2001 roku sfera diyalnosti kilkist zajnyatih chastkaSilske gospodarstvo mislivstvo ta lisove gospodarstvo 155 683 43 8 Obrobna promislovist 33 959 9 5 Osvita 28 073 7 9 Optova ta rozdribna torgivlya torgivlya transportnimi zasobami poslugi z remontu 27 804 7 8 Ohorona zdorov ya ta socialna dopomoga 20 919 5 9 Budivnictvo 19 516 5 5 Derzhavne upravlinnya 17 465 4 9 Transport i zv yazok 14 013 3 9 Poslugi domashnoyi prislugi 13 602 3 8 Kolektivni gromadski ta osobisti poslugi 7 482 2 1 Goteli ta restorani 5 120 1 4 Operaciyi z neruhomistyu zdavannya pid najm ta poslugi yuridichnim osobam 4 681 1 3 Virobnictvo elektroenergiyi gazu ta vodi 4 450 1 3 Finansova diyalnist 1 938 0 5 Dobuvna promislovist 652 0 2 Ribne gospodarstvo 244 0 1 Eksteritorialna diyalnist 7 0 0 Vsogo zajnyatih ekonomichnoyu diyalnistyu 355 608 100 0 Div takozhChernivecka oblast Struktura naselennya Bukovini chasiv Avstrijskoyi imperiyi Naselennya ChernivcivPrimitki Arhiv originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 17 grudnya 2012 Za period z 2001 po 2011 rik Statisticheskij sbornik Naselenie SSSR Chislennost sostav i dvizhenie naseleniya 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine M 1975 Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 14 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 21 travnya 2012 Procitovano 14 kvitnya 2015 na 1 lipnya 1941 zgidno z Atlas Istoriya Ukrayini 11 klas DNVP Kartografiya 2015 na 1 travnya 1944 zgidno z Atlas Istoriya Ukrayini 11 klas DNVP Kartografiya 2015 Arhiv originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 11 bereznya 2010 Pri zaznachenni dinamiki narodonaselennya bralas do uvagi zmina za period z sichnya 2013 po sichen 2014 roku Arhiv originalu za 19 kvitnya 2015 Procitovano 12 kvitnya 2015 Demografichnij pasport regioniv Kilkist zhivonarodzhenih pomerlih i prirodnij pririst naselennya 16 travnya 2021 u Wayback Machine ros Prirodnij ruh naselennya regioniv respublik SRSR krim RRFSR 1933 1976 1977 1990 Demoskop Weekly statistichnij zbirnik M Arhiv originalu za 24 grudnya 2021 Itogi Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1970 goda Tom IV M Statistika 1973 Kononova M Russkaya staroobryadcheskaya diaspora v stranah dalnego zarubezhya genezis formirovanie i sovremennoe polozhenie 22 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 12 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 26 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 19 bereznya 2022 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu 24 zhovtnya 2019 u Wayback Machine za rezultatami Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 r Pro zabezpechennya funkcionuvannya ukrayinskoyi movi yak derzhavnoyi originalu za 2 travnya 2020 Procitovano 25 bereznya 2020 ukr Zagalna serednya osvita v Ukrayini u 2023 roci Sajt Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 2001 ukrcensus gov ua Arhiv originalu za 22 veresnya 2016 Procitovano 11 serpnya 2016 2001 ukrcensus gov ua Arhiv originalu za 22 veresnya 2016 Procitovano 11 serpnya 2016 Arhiv originalu za 17 travnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2015 Posilannyahttp www ukrstat gov ua operativ operativ2009 ds kn kn u kn1209 u html 14 listopada 2018 u Wayback Machine http www ukrstat gov ua operativ operativ2009 ds pp pp u pp1209 u html 14 listopada 2018 u Wayback Machine http www ukrstat gov ua operativ operativ2009 ds mr mr u mr1209 u html 14 listopada 2018 u Wayback Machine Etnichni gromadi Cherniveckoyi oblasti Bukovina tolerantna 22 kvitnya 2012 u Wayback Machine