Протягом своєї історії Кропивницький кілька разів змінював свою назву, що було відбиттям історичних подій. До 1924 року місто називалося Єлисаветградом на честь російської імператриці. Пізніше, за часів СРСР, Кропивницький змінив три назви: Зінов'євськ — на честь російського радянського державного діяча Григорія Зінов'єва (1924—1934); Кірово — на честь Сергія Кірова, члена ЦК ВКП(б), який був убитий у рік перейменування (1934—1939); та Кіровоград — чергова назва була пов'язана з утворенням Кіровоградської області (1939—2016). Свою сучасну назву — на честь Марка Кропивницького — місто отримало у 2016 році в рамках декомунізації.
Єлисаветград
Поява міста пов'язана з фортецею святої Єлисавети. 24 грудня 1751 року сенат Російської імперії розглянув подання серба Івана Хорвата «Про прийняття в підданство сербів, які бажають оселитися в Росії…». 29 грудня 1751 року сенат видав указ «Про поселення на Російських кордонах Сербів, що приходять». Пунктом 16 указу сенат велів «…сдѣлать земляную крѣпость, которую именовать крѣпостью Святыя Елисаветы…». Зазначений указ цариця Єлизавета підписала 4 січня 1752 року. На підставі сенатського указу генерал-майору Іванові Хорвату 11 січня 1752 року була дана жалувана грамота, а російському генерал-майору Івану Глєбову 3 лютого 1752 року була дана інструкція «Про поселення в Задніпрських місцях сербів та інших народів, що прибули з генерал-майором Хорватом».
Відповідно до пропозиції сенату фортеця отримала ім'я святої Єлисавети — покровительки цариці, котра виступала формальною засновницею фортеці. Такий вибір відповідав тогочасним традиціям (фортеця святих Петра і Павла заснована Петром І, фортеця святої Анни — царицею Анною).
Мапу нової фортеці склав прапорщик геодезії Омеляном Гур'євим, курсантами Київських гарнізонних полків сержантом Семеном Леонтьєвим та рядовим Іваном Федоровим. 21 вересня 1752 року карту одержали в Петербурзі. Урочисте закладання фортеці відбулося 18 червня 1754 року.
Поселення (міщанська слобода), навколо якого розвивалося місто, виникло в 1753 році. 18 серпня 1753 року сенат видає указ, яким дозволяє селитись південніше Нової Сербії, включно біля місця, де мала бути зведена фортеця святої Єлисавети. Цей указ фактично поклав початок Слобідському козацькому полку та дав поштовх утворенню міста. Це сталося за рік до початку будівництва. Завдяки цьому біля майбутньої фортеці була достатня кількість переселенців, зокрема «прогресивних», греків, українців (колишніх реєстрових козаків) та старообрядців, яким довелось пожити в підпольській та ханській Україні. На сьогодні зберігся найстаріший будинок на вулиці Харківській датований 1753 роком. Таким чином, фортеці ще не існувало, а поселення біля місця, де вона мала бути побудована, розросталися.
Для купців, що поселились у Міщанській слободі, був конче необхідний магістрат та Магдебурзьке право (для функціонування торгівлі, подорожей за кордон тощо). Згадки про магістрат датовані 1755 роком. Магдебурзьке право, існування магістрату й бургомістра були ознаками, притаманними місту. Вони відрізняли місто від села. Магістрат знаходився на розі вулиць Пашутінської та Преображенської, а першим бургомістром був колишній запорожець Іван Іванченко. На момент появи міста будівництво фортеці було припинене через протест Османської імперії. Після візиту в 1755 році турецького представника, будівництво було відновлене, але велось повільно. Фортеця була повністю добудована вже за часів Катерини ІІ у 1764 році. Перша згадка назви новоствореного міста датується 17 травня 1755 року. Кошовий Григорій Федоров у рапорті гетьману Кирилу Розумовському пише наступне: «кримські мурзи й інші їхні старшини в немалому жалю знаходяться, що в російській імперії роблять нове місто Єлисавет і потім домагання чинитимуть, щоб розорене російською державою турецьке місто Азов, коштом російської ж імперії зроблене було». У подальшому численні згадки назви Єлисавет зустрічаються в документах Коша Нової Січі. «Підрядилися вони у фортеці Святої Єлисавети у бурмістра тамтешнього Івана Іванченка за купленою ним у Польській області в Уманській губернії у тамтешнього жителя хлібний припас для государевого підряду своєю худобою до Єлисавета підняти» — йдеться в одному з рапортів.
У 1757 році в місті, до якого увійшли Грецька та Міщанська слободи, було 149 господарств, з яких більшість — 133 господарства — належали вихідцям з українських територій (колишнім мешканцям Задніпровських сотень Миргородського полку належало 78 господарств, вихідцям «з Польщі» (Правобережної України) — 37, переселенцям із Запоріжжя — 9, з Гетьманщини — 8, зі Слобідської України — 1 господарство). Опис Нової Сербії та Слобідського козацького полку 1764 року підтвердив, що українців була переважна більшість (65,37 %). Назва Єлисавет хоч і не була затверджена офіційно, починає вживатись з кінця 50-х, початку 60-х рр. 18 ст. в офіційних документах Російської імперії. Зокрема в рапорті Катерині II про знищення Запорізької Січі, серб генерал Текелій пише: «Після прибуття мого до корпусу, застав онний у марші не дійшли до Єлисавета, на час зборів його до онного міста…». Після знищення Запорізької Січі та впровадження назви Єлисаветград у 1775 році, все ще паралельно в офіційних документах продовжує вживатись назва Єлисавет. Після офіційного затвердження назви Єлисаветград у 1784 році назва Єлисавет починає виходити з офіційного обігу.
Не обійшла назву Єлисавет і народна творчість. «Ой з-під города, з-під Єлисавета сизі орли відлітали» — співається в пісні, яка описує події 1757 року. В різних варіантах пісні згадуються різні назви — Єлисавет, Ялисавет, Лисавет, Лизавет.
Помилково вважається, що назва Єлисавет — це спрощена назва Єлисаветград за аналогією Санкт-Петербург → Пітер. Назва Пітер почала широко вживатись лише через 100 років після появи назви Санкт-Петербург та через 50 років після появи назви Єлисавет. Назва Єлисаветград з'явилась у 1775 році, тобто через 20 років після появи назви Єлисавет. В 1787-88 рр. (тобто через 3 роки впровадження офіційної назви Єлисаветград) у листуванні Катерини з Потьомкіним назва Єлисавет вживається 31 раз, Єлисаветград — 6 разів, Пітер — жодного (лише Санкт-Петербург або Пітербург).
З появою місцевої української громади, кістяк якої складали: Опанас Михалевич, Євген Чикаленко, брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський і Панас Саксаганський), члени гуртка ідентифікували себе не лише мовою, а й вживанням української назви міста. Характерною ознакою є те, що серед спогадів, листування, інших документальних джерел, які залишили за собою ті мешканці Єлисаветграда, що не вважали себе українцями (Олександр Пашутін — міський голова, який найдовше (27 років) обіймав цю посаду, Андрій Достоєвський — архітектор, рідний брат відомого письменника, Афанасій Фет — російський поет-лірик, Дон-Амінадо — поет та письменник, представник єврейської спільноти та ін.), відсутнє згадування назви Єлисавет. Цей факт підтверджує, що назва Єлисавет вважалась винятково українською.
З утворенням Української Народної Республіки все активніше використовується назва Єлисавет. У 1918 році назва Єлисавет була офіційно затверджена Малою радою УНР Законом про поділ України на землі від 6 березня 1918 року. Нова назва починає витісняти з документообігу назву Єлисаветград, вживається в офіційних документах, на печатках, у пресі.
У радянський період назва Єлисавет продовжує вживатись. Особливо популярною назва стала в період постійних перейменувань (Єлизаветград—Зінов'євськ—Кірове—Кіровоград).
У післявоєнний період через різку зміну складу населення назва Єлисавет перестала вживатись.
В історіографічній традиції роком виникнення назви Єлисаветград вважається 1775 рік. Назва не була затверджена офіційно, але можна констатувати, що нова назва починає вживатися в офіційних документах після ліквідації Запорізької Січі. Саме тоді Катерина ІІ починає замінювати козацькі топоніми імперськими[].
Паралельно з наявною назвою Єлисавет в офіційних документах фіксуються дві нові: Єлисаветград та Єлисаветоград (два корені з'єднує літера «о»). Імовірно, що назва Єлисаветоград мала увіковічнити жіноче ім'я Єлисавета. Однак ця назва не прижилась. Прижилась Єлисаветград (без літери «о»), яка є похідною від назви Єлисавет, оскільки вона була більш звичною для мешканців та інших людей, які мали відношення до міста.
За версією кропивницького краєзнавця Костянтина Шляхового назва Єлисаветград виникла природним шляхом як синонім до вислову «Фортеця святої Єлисавети». Корінь «-град» має походження від старослов'янського (градъ) із загальним первісним значенням «обгороджене місце».
Проте в середині XVIII століття в побуті не використовувалась старослов'янська мова. Корінь «-град», який типовий для болгарської топоніміки, не використовувався на території сучасних України та Росії до середини XVIII століття. Натомість були широко розповсюджені назви з додаванням кореня «-город». Зокрема біля новоствореної фортеці св. Єлисавети знаходились Архангелгород (сучасний Новоархангельськ) та Миргород (сучасний Новомиргород). Назва Єлисаветград з'явилась в один період з такими назвами як Константиноград (тепер Красноград), Новоград-Волинський (тепер Звягель), Павлоград, Згадані назви були утворені внаслідок тогочасної традиції давати відповідно до назвотворення «батьківщини православ'я» (балканського назвотворення). Поряд із назвами, які містили грецьку частину «поль», з'явились назви з болгарською частиною «град». Аналогічно до перейменування Єлисавета (або словосполучення город Єлисавет) в Єлисаветград у процесі заміни українських топонімів були перейменовані: Архангелгород на Архангельськ, Городище на Градижск (рос.), Плоскирів на Проскуров (рос.), Орлик на Ольвіополь, Звягель на Новоград-Волинський та ін.
Після анексії Кримського ханства 1783 року фортеця святої Єлисавети втратила стратегічне значення, була роззброєна, а зрештою ліквідована як військова одиниця. 11 січня 1784 року вийшов указ про заснування губернського міста Катеринославля (пізніше Катеринослав), Катеринославського намісництва, повітів та міст. Зазначений указ створював Єлисаветградський повіт та повітове місто «по назві повіту». Саме цей указ вважається офіційним затвердженням назви Єлисаветград. У рескрипті від 10 лютого 1784 року зазначалося, що фортецю «відтепер фортецями не почитати, а залишити їх у якомусь стані, щодо зроблених дотепер в них земляних укріплень, звертаючи їх у внутрішні міста чи посади». Цим указом фортеця разом із форштадтами були приєднані до міста.
З приходом до влади більшовиків в офіційний документообіг повертається назва Єлисаветград, яка поступово змінюється на Єлизаветград. Варто зазначити, що в постанові 1924 року про перейменування на Зінов'євськ зазначена назва Лисаветград, яка вживалася в усній мові.
Питання про правопис
На сторінках популярної та спеціальної літератури в обігу побутує два варіанти правопису другої назви міста: Єлисаветград і Єлизаветград. Згідно з правописом державної мови Російської імперії, за часів якої було засноване місто, його назва писалася через літеру «с» — Єлисаветград (рос. Елисаветградъ). Однак в документах тих часів часто зустрічається й через літеру «з». Коли 21 вересня 1920 року Раднарком УСРР запровадив українську мову до вживання в державних установах, радянська влада віддала перевагу вживаній формі Єлизаветград. Паралельно з цим у майбутньому Кропивницькому вживалися форми Єлисаветград одночасно з народними варіантами Лизавет, «лизаветградський» (зокрема, нарис уродженця Кропивницького, російського прозаїка та драматурга Павла Гельбаха «Любі мої земляки»).
«Українська радянська енциклопедія» згадувала обидва варіанти правопису первинної назви, однак в огляді історії міста надавала перевагу використанню букви «з» — Єлизаветградська провінція, Єлизаветградський полк.
У сучасному побуті в місті перевага віддається правопису через літеру «с»: друкувалася краєзнавча газета «Єлисавет», існує ТОВ «Єлисаветградська транспортна компанія», цей варіант популяризується низкою місцевих фахівців та аматорів історії та навіть використовується на дорожніх знаках на кшталт вказівника «Фортеця Св. Єлисавети».
Зінов'євськ
Після встановлення радянської влади в колишній Російській імперії, топоніміка зазнала серйозних змін через невідповідність багатьох (монархічних та релігійних) назв новій ідеології. Не став винятком і Єлисаветград.
Уже на початку 1920-х років керівництво міста не раз порушувало питання про зміну назви. До цього спонукав Ленінський декрет від 12 квітня 1918 року «Про зняття пам'ятників, споруджених на честь царів та їхніх слуг, і вироблення проєктів пам'ятників російської соціалістичної революції».
Поштовхом для перейменування Єлисаветграда стала зміна назви Петроград на Ленінград. На VIII партійній конференції 23 квітня делегат Амосов заявив, що «Єлисаветград давно проєктувався партійними й радянськими органами до перейменування в революційну назву». На цьому ж засіданні розглянули можливі назви міста. Робітник «Червоної зірки» пропонував наректи місто Ілліч, інший делегат — Троцьк. Від колективу заводу «Червона зірка» надходила пропозиція назвати місто Ленінськом. Однак на голосування виносилося дві назви: Зінов'ївськ і Левград (на честь вихідця з Бобринеччини Льва Троцького (Бронштейна)). 11 червня 1924 року міська комісія з перейменування приймає рішення назвати місто Зінов'євськ на честь російського радянського державного діяча Григорія Зінов'єва (справжнє ім'я Овсій-Гершен Ааро́нович Радоми́сльський), на той час члена Політбюро ЦК ВКП(б) та голови Виконкому Комінтерну, який народився у Єлисаветграді 11 (23) вересня 1883 року.
7 серпня 1924 року назва Зінов'євськ була затверджена Всеукраїнським центральним комітетом УРСР. 5 вересня 1924 року назва Зінов'євськ була затверджена Центральним виконавчим комітетом СРСР.
«Доба Кірова»
Після резонансного вбивства 1 грудня 1934 року секретаря Оргбюро та члена Політбюро ЦК ВКП(б) Сергія Кірова (Кострикова) 27 грудня 1934 року було прийнято постанову про перейменування Зінов'євська на місто Кірово.
- По-перше, Григорій Зінов'єв, на честь якого місто називалося раніше, був заарештований у грудні 1934 р. за звинуваченням у підготовці та здійсненні замаху саме на С. М. Кірова, за що був згодом розстріляний.
- По-друге, це було зумовлено хвилею аналогічних перейменувань на всій території тодішнього СРСР (2 Кірови у РРФСР: центр однойменної області та містечко в Калузькій області; Кіровабад в АзРСР; Кіровакан у Вірменській РСР; Кіровград у РРФСР; Кірове в Донецькій області УРСР; Кірове в УзРСР; Кірово-Чепецьк у РРФСР; 7 Кіровськів у різних республіках і ціла низка селищ із назвами типу Кіровський, Кіровське в усьому СРСР).
З 10 січня 1939 року місто отримало назву Кіровоград. Чергове перейменування було пов'язане з утворенням Кіровоградської області.
Спроби перейменування
Перші спроби перейменувань, які не закінчились успіхом, датовані 1928 роком. З посиленням внутрішньої партійної боротьби, президія Зінов'євського окружного виконкому ухвалила рішення про порушення перед ВУЦВК клопотання відносно чергового перейменування міста та округу. Та ідея назвати Зінов'євськ Дзержинськом не знайшла підтримки.
На початку німецької окупації у 1941 році українські націоналісти пропонували німецькій окупаційній владі назвати місто Тобілевичі на честь родини видатних українських діячів театральної культури, братів Тобілевичів — Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. Про це йшлося в статті на шпальтах місцевої газети «Український голос». Однак цей варіант не був підтриманий окупаційною владою.
З 1989 р. громадськість Кіровограда періодично зверталася до теми перейменування заідеологізованих радянських назв, головним пунктом якої є зміна назви міста. 15 серпня 1990 року при виконкомі Кіровоградської обласної ради була створена топонімічна комісія щодо заміни комуністичних назв на карті області. Протягом наступних десятиліть у місцевих ЗМІ пропонувалася низка назв, зокрема назви пов'язані із:
- Географічним розташуванням міста: Інгульськ, запропонована Юрієм Матівосом у 1990 р., Інгулоград, Золоте Поле, запропонована Миколою Смоленчуком, Златопіль, запропонована Григорієм Клочеком, Златопілля, Великий Златопіль, Степоград;
- Історичною минувшиною:
- Слов'янопіль; Скіфопіль, запропонована істориком Сергієм Плачиндою;
- Бугогардівськ або Новий Ґард — від поселення запорізьких козаків на Південному Бузі та Бугоґардівської паланки, на території якої розташовувалася фортеця св. Єлисавети;
- Лелеківськ, Великі Лелеки — від назви зимівника й нинішнього передмістя Кіровограда;
- Новокозачин, від назви Новослобідського козацького полку, центр якого був у фортеці св. Єлисавети — запропонована краєзнавцем Юрієм Матівосом;
- Кучмань — від назви чумацького шляху, що проходив територією області;
- Екзампей — сакральне місце Великої Скіфії, яке, за переказами Геродота, розміщувалось саме на території сучасної Кіровоградської області — запропонована головою Кіровоградської обласної організації ;
- Видатними особами, які проживали в місті: Тобілевичі, Кропивницький, Винниченківськ);
- Умовно-позитивні: Долеград, Доброград, Перлинодар, Благомир та інші.
25 червня 1992 року за зверненням ініціативної групи з вимогою повернути назву часів Російської імперії, Єлисаветград, на спільній сесії депутатів Кіровоградської міської ради, Ленінської та Кіровської районних рад Кіровограда було розглянуте питання «Про перейменування міста». 29 червня 1992 року на сесії відбулось голосування внаслідок якого жодного рішення щодо перейменування Кіровограда прийнято не було. За перейменування міста на Єлисаветград віддали свої голоси лише 28 депутатів зі 160 присутніх, тобто 17,5 %. За компромісне рішення відкласти питання до з'ясування громадської думки проголосувало 78 депутатів при необхідних 80.
16 квітня 2000 року, разом із Всеукраїнським референдумом було вирішено провести місцевий референдум. У ньому взяли участь тільки ті громадяни, що мали кіровоградську прописку. Їм було запропоновано визначитися: залишити місту чинну назву — Кіровоград, підтримати пропозиції щодо присвоєння обласному центру іншої назви або підтримати пропозиції про повернення місту старої назви — Єлисаветград. До списків було внесено 205 338 жителів міста — взяли участь у місцевому референдумі 119591, тобто 58,24 %. Замість одного бюлетеня з декількома запитаннями у референдумі бюлетенів було три. Кожен, хто голосував, міг відповісти «Так» відразу на 3 запитання. 70,88 % учасників місцевого референдуму проголосували за те, щоб залишити назву Кіровоград, 34,39 % — за те, щоб змінити назву на нову (Златопіль, Інгульськ, Степоград та ін.), 32,76 % — за те, щоб перейменувати на Єлисаветград.
22 жовтня 2008 року депутати Кіровоградської міської ради проголосували за проведення нового референдуму щодо повернення місту однієї з історичних назв — Єлисаветград (остаточний варіант правопису назви міста, як і те, чи будуть запропоновані інші варіанти його нової назви, мала вирішити Топонімічна комісія при міськраді). Провести референдум було заплановано одночасно з достроковими парламентськими виборами, однак оскільки рішення про проведення дочасних парламентських виборів ухвалено не було, то і референдум не відбувся.
Прийнятий 9 квітня 2015 року Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» зобов'язав змінити назву Кіровоград. Перед тим, як перейменувати місто, в Кіровограді зібрали Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Перейменувальні процеси в топоніміці як ціннісний вибір», де експерти могли самі пропонували власні варіанти назви міста. 27 серпня 2015 року відбулись громадські слухання, які не виявили варіанту назви, яка б мала підтримку більшості присутніх на слуханнях. У день проведення місцевих виборів 25 жовтня 2015 року на виборчих дільницях або на вулиці біля них відбулось громадське опитування щодо нової назви міста, хоча Законом проведення опитування не було передбачене. Опитування не було таємним, одна людина могла проголосувати необмежену кількість разів, був відсутній контроль за використанням бюлетенів та підрахунком голосів, крім того, опитування проігнорувала значна частина виборців, які відвідали дільницю. За 7 варіантів назв, які були в бюлетені, голоси розподілились наступним чином:
- Єлисаветград — 35153
- Інгульськ — 4302
- Златопіль — 3509
- Кропивницький — 1281
- Благомир — 708
- Ексампей — 624
- Козацький — 286.
Кількість громадян, які взяли участь у опитуванні — 48 983. Кількість опитувальних листків, визнаних недійсними — 3120. Загальна кількість голосів громадян, поданих за варіанти назви міста — 45 863.
28 жовтня 2015 року на сесії Кіровоградської міськради відбулось голосування за направлення пропозиції міськради до Верховної Ради щодо назви міста. За направлення до ВР назви Єлисаветград, яка лідирувала в громадському опитуванні, проголосували 35 депутатів при необхідних 38. 41 депутат проголосував за направлення до ВР результатів громадських слухань 27 серпня 2015 року (проведення яких вимагалось Законом) та результатів громадського опитування 25 жовтня 2015 року (проведення якого не було передбачено Законом). Відповідно, Верховна Рада України отримала сім варіантів назв на вибір.
Після тривалих дискусій у профільному Комітеті Верховної Ради, 14 липня 2016 року Верховною Радою України було ухвалено постанову про перейменування міста Кіровоград на Кропивницький. За таку постанову проголосували 230 народних депутатів України.
Виноски
- Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. Том 13 (ПСЗРИ-1|9919|XIII:1749-1752 роки). Именной, даный Сенату «О принятии в подданство Сербов, желающих поселиться в России…» (рос.). с. 552—558.
- Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. Том 13 (ПСЗРИ-1|9921|XIII: 1749—1752 гг.). Сенатский вследствие именного «О поселении на Российских границах приходящих Сербов» (рос.). с. 570—577.
- на доповіді Сената «Генваря 4 дня 1752 года подписано Ея императорского Величества рукою тако: быть по сему, а данную генерал майору Глебову инструкцию велено оной крепости учинить наперед план и для рассмотрения прислать в военную коллегию». Центральний державний військово-історичний архів Росії Ф.349, інв.№ 9, спр.1445, стор.2-4
- Жалованная Грамота Генералъ-Маіору Ивану Хорвату «Объ учрежденіи двухъ гусарскихъ и двухъ пандурскихъ полковъ, о дачѣ имъ земель, жалованья, привиллегіи и правъ, о именованіи новозаселенной ими страны Новою Сербіею, а сдѣланнаго тамъ укрѣпленія крѣпостью Святыя Елисаветы». {{ПСЗРИ-1|9924|XIII: 1749-1752 гг.|581–585|link = [[Файл:Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. Том 13.djvu?page=582}}]] (рос.)
- Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. Том 13. Инструкция артилерии генерал-майору Глебову «О поселении в Заднепрских местах прибывших с генерал-майором Хорватом сербов и других народов» (рос.). ПСЗРИ-1|9935|XIII: 1749—1752. с. 598—605.
- Матівос Ю. М. Місто на сивому Інгулі. — Історико-публіцистичний нарис. — Кіровоград. ТОВ «Діаграма», 2004 р. — c. 26
- Матівос Ю. М. Місто на сивому Інгулі. — Історико-публіцистичний нарис. — Кіровоград. ТОВ «Діаграма», 2004 р. — c. 27
- ДІДИК С. С. НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК (1753—1764 рр.): дис. я. канд. іст. наук: 07.00.01 / Дідик Сергій Сергійович ; Запорізький національний ун-т. Запоріжжя, 2009. [ 30 вересня 2015 у Wayback Machine.] С.50
- Матівос Ю. М. Місто на сивому Інгулі. — Історико-публіцистичний нарис. — Кіровоград. ТОВ «Діаграма», 2004 р. — c. 37
- Пашутин А. Н., Исторический очерк г. Елисаветграда / А. Н. Пашутин. — Елисаветград: Лито-типография Кр. Шполинских, 1897[недоступне посилання з квітня 2019]. — с.27-28
- Матівос Ю. М. Місто на сивому Інгулі. — Історико-публіцистичний нарис. — Кіровоград. ТОВ «Діаграма», 2004 р. — c. 72
- К.В.Шляховий. . Архів оригіналу за 15 квітня 2014.
- Матівос Ю. М. Місто на сивому Інгулі. — Історико-публіцистичний нарис. — Кіровоград. ТОВ «Діаграма», 2004 р. — c. 73
- А. Скальковский. Секретная переписка Коша Запорожского (1734—1763 г.) // Киевская старина, № 2. 1886, с.334
- Архів Коша Нової Запорозької Січі. 1734—1775: Том 1.корпус документів / ред. кол. П. С. Сохань [та ін.] ; Центр. держ. істор. арх. України, НАН України, Ін-т укр. археографії таджерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К. : [б. и.], 1998, с.382
- ДІДИК С. С. НОВОСЛОБІДСЬКИЙ КОЗАЦЬКИЙ ПОЛК (1753—1764 рр.): дис. я. канд. іст. наук: 07.00.01 / Дідик Сергій Сергійович ; Запорізький національний ун-т. Запоріжжя, 2009. [ 30 вересня 2015 у Wayback Machine.] С.152
- Кабузан В. М. Заселение Новороссии в XVII—XIX в. (Екатеринославская и Херсонская губернии в 1719—1858 гг.). — М., 1976, с.257
- Записки Одесскаго общества исторіи и древностей. Том 3, Донесеніе генералъ-поручика Текелія, Гавріилъ, Одесса, 1853, с.587
- Посунько О. М. «Такова Россия для бродяг…» (взаємовідносини запорозького козацтва з сербськими колоністами у середині XVIII ст. у контексті урядової політики) Січеславський альманах: Збірник наукових праць з історії українського козацтва/ Національна Академія наук України, Інститут історії. — Дніпропетровськ: Вид-во НГУ, 2005. — Вип.1. с. 156
- Екатерина II и Г. А. Потемкин. Личная переписка (1769—1791) Издание подготовил B.C. Лопатин М., «Наука» 1997
- Н.Бракер. [ 27 вересня 2015 у Wayback Machine.] Микола Федорович Федоровський. Перший український діяч м. Єлисавету. Опубліковано: За сто літ. Матеріяли з громадського і літературного життя України XIX і початків XX століття / Під ред. М. Грушевського. — К.: Держвидав України, 1928. — Кн. 3. — с. 46-49 [ 27 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Від Єлисаветграда до Кіровограда, Лариса Пасічник, Газета «Вечірня газета», 28 грудня 2012 р., № 1 (1293), ст.12 [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Максим Сінченко. . газета «День», №177, 30 вересня 2015. Архів оригіналу за 21 листопада 2015.
- За часів Грушевського і Винниченка наше місто називалося Єлисавет. Завірено круголою печаткою. — Володимир Босько — газета «Народне слово», № 126, — 1992 р.
- Пашутин А. Н. Исторический очерк г. Елисаветграда / А. Н. Пашутин. — Елисаветград: Лито-типография Кр. Шполинских, 1897. [ 30 жовтня 2015 у Wayback Machine.] — с.262
- Шляховий, Костянтин. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015.
- Об учреждении Губернского города в Екатеринославском Наместничестве, под названием Екатеринославля, и о составлении сего Наместничества из 15 уездов {{ПСЗРИ-1|15.910|XXII: 1784-1788 гг.|11-12|link = [[Файл:Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. Том 22.djvu?page=12}}]] (рос.)
- А. Н. Пашутин Учреждение г. Елисаветграда и те губернии, в состав которых он разновременно входил [ 9 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- О устройстве новых укреплений по границам Екатеринославской губернии {{ПСЗРИ-1|15.929|XXII: 1784-1788 гг.|21-22|link = [[Файл:Полное собрание законов Российской Империи. Собрание Первое. Том 22.djvu?page=22}}]] (рос.)
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 26 червня 2012.
- Постанова ВУЦВК від 7.08.1924 року «Про перейменування м. Лисаветграду в м. Зінов'євськ і Лисаветградської округи в Зінов'євську округу»
- «Ой, з-під города, з-під Лизавета сизі орли вилітали» // Єлисавет — 1992. — № 2 (27 травня)
- . Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 7 липня 2012.
- Матівос Ю. М. Місто на сивому Інгулі. — Історико-публіцистичний нарис. — Кіровоград. ТОВ «Діаграма», 2004 р. — с.60
- Матівос Ю. М. Місто на сивому Інгулі. — Історико-публіцистичний нарис. — Кіровоград. ТОВ «Діаграма», 2004 р. — с.61
- П.1 Постанови ЦВК СРСР від 27.12.1934 року «Об утверждении решений организаций УССР о переименованиях для увековечивания памяти т. Кирова С. М.» (рос.)
- Ст.2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.01.1939 року «Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР»
- . Архів оригіналу за 26 червня 2009. Процитовано 17 липня 2012.
- «Народне Слово» від 24 вересня 1991 року, розділ «листи читачів»
- «Народне Слово» від 27 листопада 2001 року, стаття Григорія Клочека
- Попри те, що таке місто вже існувало і нині входить до складу Новомиргорода; мешканці досі використовують у побуті топонім Златопіль, відповідно себе ідентифікуючи.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 7 липня 2012.
- Чи буде на мапі України місто Новокозачин?
- На карте Украины могут появиться Сичеслав и Елисаветград [ 29 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Елисаветград, Ескампей или Златополь — Кировоград хотят переименовать [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Максим Сінченко. . Архів оригіналу за 21 січня 2016.
- Звернення до Кіровоградської міської ради народних депутатів, газета "Народне слово" №76 (346) від 20 червня 1992 р.
- Рішення усе ще дозріває, газета «Народне слово» № 81 (351) від 2 липня 1992 р.
- Цей жаркий червень або у кого ж виявилось більше логіки, Сергій Шевченко, газета «Кіровоградська правда» від 3 липня 1992 р.
- Вечірня газета: п'ятниця, 18 квітня 2000 року. № 30 (627)
- Кіровограду — бути, газета «Кіровоградська правда» № 45 (20357) від 20 квітня 2000 р.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
- Віктор Брехуненко. . Архів оригіналу за 27 січня 2016.
- Історія про те, як Кіровоградщина позбулася радянського минулого - kropyvnytskyi-yes.com.ua (укр.). 16 грудня 2022. Процитовано 16 грудня 2022.
- . Точка доступу (укр.). Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 1 листопада 2015.
- Світлана Орел. . Архів оригіналу за 14 грудня 2015.
- . persha.kr.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 1 листопада 2015.
- . Інформаційний портал Кіровоградщини - Гречка - Новини Кіровоград. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 1 листопада 2015.
- . persha.kr.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 1 листопада 2015.
- У Кіровограді вирішили передати ВР сім версій нової назви міста та результати громадського опитування [ 24 грудня 2015 у Wayback Machine.] (Новое Время, 28.10.2015)
- . Інформаційний портал Кіровоградщини - Гречка - Новини Кіровоград. Архів оригіналу за 31 жовтня 2015. Процитовано 1 листопада 2015.
- . persha.kr.ua. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 1 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 19 липня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
Коментарі
- «крымские мурзы и прочие их старшины в немалом сожалении находятся, что в российской империи делается новый город Елисавет и потому домогательство чинить будут, чтобы разоренный российским государством турецкий город Азов, паки коштом российской же империи сделан был»
- «Подрядились они в крепости Святыя Елизаветы у бурмистра тамошнего Ивана Иванченка за купленной им в Польськой области в Уманской губернии в тамошнего ж жителя хлебной припас для государевого подряду своим скотом в Елисавет поднять»
- "По прибытии моем к корпусу, застав онный в марше не дошедшим до Елисавета, на время собрания его к онному городу…"
- «отныне крепостями не почитать, а оставить их в каком оне ныне состоянии, относительно сделанных доныне в оных земляных укреплений, обращая их во внутренние города или посады»
Література
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Кизименко П. Пам'ять степів. — Кіровоград: Поліграфічно-видавничий центр «Мавік», 2003. — 246 с.; 31 л. іл.
- Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь: Ок. 5000 единиц / Е. М. Поспєлов; Отв. ред. Р. А. Агеева. — 2-е изд., стереотип. — М.: Русские словари: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2002. — 512 с.
- Постолатій В. До історії останнього перейменування Кіровограда // Матеріали обласної історико-краєзнавчої конференції. Актуальні аспекти дослідження історії міста (до 250-річчя заснування Єлисаветграда — Кіровограда) / У 2-х част. — Кіровоград, 2005. — Част. 1. — С. 18 — 28.
- УРЕ / Вид. 2-е. — К.: Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5. — С. 202 — 203
- Шляховий К. В. Історичне значення імені Єлизавети для нашого міста, 2004
- Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник України: Словник-довідник. — К.: Знання, 1998. — 432 с. — Бібліогр.: с. 403 — 429.
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Protyagom svoyeyi istoriyi Kropivnickij kilka raziv zminyuvav svoyu nazvu sho bulo vidbittyam istorichnih podij Do 1924 roku misto nazivalosya Yelisavetgradom na chest rosijskoyi imperatrici Piznishe za chasiv SRSR Kropivnickij zminiv tri nazvi Zinov yevsk na chest rosijskogo radyanskogo derzhavnogo diyacha Grigoriya Zinov yeva 1924 1934 Kirovo na chest Sergiya Kirova chlena CK VKP b yakij buv ubitij u rik perejmenuvannya 1934 1939 ta Kirovograd chergova nazva bula pov yazana z utvorennyam Kirovogradskoyi oblasti 1939 2016 Svoyu suchasnu nazvu na chest Marka Kropivnickogo misto otrimalo u 2016 roci v ramkah dekomunizaciyi Marko KropivnickijYelisavetgradPoyava mista pov yazana z forteceyu svyatoyi Yelisaveti 24 grudnya 1751 roku senat Rosijskoyi imperiyi rozglyanuv podannya serba Ivana Horvata Pro prijnyattya v piddanstvo serbiv yaki bazhayut oselitisya v Rosiyi 29 grudnya 1751 roku senat vidav ukaz Pro poselennya na Rosijskih kordonah Serbiv sho prihodyat Punktom 16 ukazu senat veliv sdѣlat zemlyanuyu krѣpost kotoruyu imenovat krѣpostyu Svyatyya Elisavety Zaznachenij ukaz caricya Yelizaveta pidpisala 4 sichnya 1752 roku Na pidstavi senatskogo ukazu general majoru Ivanovi Horvatu 11 sichnya 1752 roku bula dana zhaluvana gramota a rosijskomu general majoru Ivanu Glyebovu 3 lyutogo 1752 roku bula dana instrukciya Pro poselennya v Zadniprskih miscyah serbiv ta inshih narodiv sho pribuli z general majorom Horvatom Sh A van Lo Portret Yelizaveti Petrivni Vidpovidno do propoziciyi senatu fortecya otrimala im ya svyatoyi Yelisaveti pokrovitelki carici kotra vistupala formalnoyu zasnovniceyu forteci Takij vibir vidpovidav togochasnim tradiciyam fortecya svyatih Petra i Pavla zasnovana Petrom I fortecya svyatoyi Anni cariceyu Annoyu Mapu novoyi forteci sklav praporshik geodeziyi Omelyanom Gur yevim kursantami Kiyivskih garnizonnih polkiv serzhantom Semenom Leontyevim ta ryadovim Ivanom Fedorovim 21 veresnya 1752 roku kartu oderzhali v Peterburzi Urochiste zakladannya forteci vidbulosya 18 chervnya 1754 roku Poselennya mishanska sloboda navkolo yakogo rozvivalosya misto viniklo v 1753 roci 18 serpnya 1753 roku senat vidaye ukaz yakim dozvolyaye selitis pivdennishe Novoyi Serbiyi vklyuchno bilya miscya de mala buti zvedena fortecya svyatoyi Yelisaveti Cej ukaz faktichno poklav pochatok Slobidskomu kozackomu polku ta dav poshtovh utvorennyu mista Ce stalosya za rik do pochatku budivnictva Zavdyaki comu bilya majbutnoyi forteci bula dostatnya kilkist pereselenciv zokrema progresivnih grekiv ukrayinciv kolishnih reyestrovih kozakiv ta staroobryadciv yakim dovelos pozhiti v pidpolskij ta hanskij Ukrayini Na sogodni zberigsya najstarishij budinok na vulici Harkivskij datovanij 1753 rokom Takim chinom forteci she ne isnuvalo a poselennya bilya miscya de vona mala buti pobudovana rozrostalisya Dlya kupciv sho poselilis u Mishanskij slobodi buv konche neobhidnij magistrat ta Magdeburzke pravo dlya funkcionuvannya torgivli podorozhej za kordon tosho Zgadki pro magistrat datovani 1755 rokom Magdeburzke pravo isnuvannya magistratu j burgomistra buli oznakami pritamannimi mistu Voni vidriznyali misto vid sela Magistrat znahodivsya na rozi vulic Pashutinskoyi ta Preobrazhenskoyi a pershim burgomistrom buv kolishnij zaporozhec Ivan Ivanchenko Na moment poyavi mista budivnictvo forteci bulo pripinene cherez protest Osmanskoyi imperiyi Pislya vizitu v 1755 roci tureckogo predstavnika budivnictvo bulo vidnovlene ale velos povilno Fortecya bula povnistyu dobudovana vzhe za chasiv Katerini II u 1764 roci Persha zgadka nazvi novostvorenogo mista datuyetsya 17 travnya 1755 roku Koshovij Grigorij Fedorov u raporti getmanu Kirilu Rozumovskomu pishe nastupne krimski murzi j inshi yihni starshini v nemalomu zhalyu znahodyatsya sho v rosijskij imperiyi roblyat nove misto Yelisavet i potim domagannya chinitimut shob rozorene rosijskoyu derzhavoyu turecke misto Azov koshtom rosijskoyi zh imperiyi zroblene bulo U podalshomu chislenni zgadki nazvi Yelisavet zustrichayutsya v dokumentah Kosha Novoyi Sichi Pidryadilisya voni u forteci Svyatoyi Yelisaveti u burmistra tamteshnogo Ivana Ivanchenka za kuplenoyu nim u Polskij oblasti v Umanskij guberniyi u tamteshnogo zhitelya hlibnij pripas dlya gosudarevogo pidryadu svoyeyu hudoboyu do Yelisaveta pidnyati jdetsya v odnomu z raportiv U 1757 roci v misti do yakogo uvijshli Grecka ta Mishanska slobodi bulo 149 gospodarstv z yakih bilshist 133 gospodarstva nalezhali vihidcyam z ukrayinskih teritorij kolishnim meshkancyam Zadniprovskih soten Mirgorodskogo polku nalezhalo 78 gospodarstv vihidcyam z Polshi Pravoberezhnoyi Ukrayini 37 pereselencyam iz Zaporizhzhya 9 z Getmanshini 8 zi Slobidskoyi Ukrayini 1 gospodarstvo Opis Novoyi Serbiyi ta Slobidskogo kozackogo polku 1764 roku pidtverdiv sho ukrayinciv bula perevazhna bilshist 65 37 Nazva Yelisavet hoch i ne bula zatverdzhena oficijno pochinaye vzhivatis z kincya 50 h pochatku 60 h rr 18 st v oficijnih dokumentah Rosijskoyi imperiyi Zokrema v raporti Katerini II pro znishennya Zaporizkoyi Sichi serb general Tekelij pishe Pislya pributtya mogo do korpusu zastav onnij u marshi ne dijshli do Yelisaveta na chas zboriv jogo do onnogo mista Pislya znishennya Zaporizkoyi Sichi ta vprovadzhennya nazvi Yelisavetgrad u 1775 roci vse she paralelno v oficijnih dokumentah prodovzhuye vzhivatis nazva Yelisavet Pislya oficijnogo zatverdzhennya nazvi Yelisavetgrad u 1784 roci nazva Yelisavet pochinaye vihoditi z oficijnogo obigu Fragment firmovogo blanku Yelisavetskoyi Kerovnichoyi Radi Ne obijshla nazvu Yelisavet i narodna tvorchist Oj z pid goroda z pid Yelisaveta sizi orli vidlitali spivayetsya v pisni yaka opisuye podiyi 1757 roku V riznih variantah pisni zgaduyutsya rizni nazvi Yelisavet Yalisavet Lisavet Lizavet Pomilkovo vvazhayetsya sho nazva Yelisavet ce sproshena nazva Yelisavetgrad za analogiyeyu Sankt Peterburg Piter Nazva Piter pochala shiroko vzhivatis lishe cherez 100 rokiv pislya poyavi nazvi Sankt Peterburg ta cherez 50 rokiv pislya poyavi nazvi Yelisavet Nazva Yelisavetgrad z yavilas u 1775 roci tobto cherez 20 rokiv pislya poyavi nazvi Yelisavet V 1787 88 rr tobto cherez 3 roki vprovadzhennya oficijnoyi nazvi Yelisavetgrad u listuvanni Katerini z Potomkinim nazva Yelisavet vzhivayetsya 31 raz Yelisavetgrad 6 raziv Piter zhodnogo lishe Sankt Peterburg abo Piterburg Z poyavoyu miscevoyi ukrayinskoyi gromadi kistyak yakoyi skladali Opanas Mihalevich Yevgen Chikalenko brati Tobilevichi Ivan Karpenko Karij Mikola Sadovskij i Panas Saksaganskij chleni gurtka identifikuvali sebe ne lishe movoyu a j vzhivannyam ukrayinskoyi nazvi mista Harakternoyu oznakoyu ye te sho sered spogadiv listuvannya inshih dokumentalnih dzherel yaki zalishili za soboyu ti meshkanci Yelisavetgrada sho ne vvazhali sebe ukrayincyami Oleksandr Pashutin miskij golova yakij najdovshe 27 rokiv obijmav cyu posadu Andrij Dostoyevskij arhitektor ridnij brat vidomogo pismennika Afanasij Fet rosijskij poet lirik Don Aminado poet ta pismennik predstavnik yevrejskoyi spilnoti ta in vidsutnye zgaduvannya nazvi Yelisavet Cej fakt pidtverdzhuye sho nazva Yelisavet vvazhalas vinyatkovo ukrayinskoyu Z utvorennyam Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki vse aktivnishe vikoristovuyetsya nazva Yelisavet U 1918 roci nazva Yelisavet bula oficijno zatverdzhena Maloyu radoyu UNR Zakonom pro podil Ukrayini na zemli vid 6 bereznya 1918 roku Nova nazva pochinaye vitisnyati z dokumentoobigu nazvu Yelisavetgrad vzhivayetsya v oficijnih dokumentah na pechatkah u presi Pechatka povitovogo starosti mista Yelisaveta U radyanskij period nazva Yelisavet prodovzhuye vzhivatis Osoblivo populyarnoyu nazva stala v period postijnih perejmenuvan Yelizavetgrad Zinov yevsk Kirove Kirovograd U pislyavoyennij period cherez rizku zminu skladu naselennya nazva Yelisavet perestala vzhivatis V istoriografichnij tradiciyi rokom viniknennya nazvi Yelisavetgrad vvazhayetsya 1775 rik Nazva ne bula zatverdzhena oficijno ale mozhna konstatuvati sho nova nazva pochinaye vzhivatisya v oficijnih dokumentah pislya likvidaciyi Zaporizkoyi Sichi Same todi Katerina II pochinaye zaminyuvati kozacki toponimi imperskimi dzherelo Paralelno z nayavnoyu nazvoyu Yelisavet v oficijnih dokumentah fiksuyutsya dvi novi Yelisavetgrad ta Yelisavetograd dva koreni z yednuye litera o Imovirno sho nazva Yelisavetograd mala uvikovichniti zhinoche im ya Yelisaveta Odnak cya nazva ne prizhilas Prizhilas Yelisavetgrad bez literi o yaka ye pohidnoyu vid nazvi Yelisavet oskilki vona bula bilsh zvichnoyu dlya meshkanciv ta inshih lyudej yaki mali vidnoshennya do mista Za versiyeyu kropivnickogo krayeznavcya Kostyantina Shlyahovogo nazva Yelisavetgrad vinikla prirodnim shlyahom yak sinonim do vislovu Fortecya svyatoyi Yelisaveti Korin grad maye pohodzhennya vid staroslov yanskogo grad iz zagalnim pervisnim znachennyam obgorodzhene misce Prote v seredini XVIII stolittya v pobuti ne vikoristovuvalas staroslov yanska mova Korin grad yakij tipovij dlya bolgarskoyi toponimiki ne vikoristovuvavsya na teritoriyi suchasnih Ukrayini ta Rosiyi do seredini XVIII stolittya Natomist buli shiroko rozpovsyudzheni nazvi z dodavannyam korenya gorod Zokrema bilya novostvorenoyi forteci sv Yelisaveti znahodilis Arhangelgorod suchasnij Novoarhangelsk ta Mirgorod suchasnij Novomirgorod Nazva Yelisavetgrad z yavilas v odin period z takimi nazvami yak Konstantinograd teper Krasnograd Novograd Volinskij teper Zvyagel Pavlograd Zgadani nazvi buli utvoreni vnaslidok togochasnoyi tradiciyi davati vidpovidno do nazvotvorennya batkivshini pravoslav ya balkanskogo nazvotvorennya Poryad iz nazvami yaki mistili grecku chastinu pol z yavilis nazvi z bolgarskoyu chastinoyu grad Analogichno do perejmenuvannya Yelisaveta abo slovospoluchennya gorod Yelisavet v Yelisavetgrad u procesi zamini ukrayinskih toponimiv buli perejmenovani Arhangelgorod na Arhangelsk Gorodishe na Gradizhsk ros Ploskiriv na Proskurov ros Orlik na Olviopol Zvyagel na Novograd Volinskij ta in Pislya aneksiyi Krimskogo hanstva 1783 roku fortecya svyatoyi Yelisaveti vtratila strategichne znachennya bula rozzbroyena a zreshtoyu likvidovana yak vijskova odinicya 11 sichnya 1784 roku vijshov ukaz pro zasnuvannya gubernskogo mista Katerinoslavlya piznishe Katerinoslav Katerinoslavskogo namisnictva povitiv ta mist Zaznachenij ukaz stvoryuvav Yelisavetgradskij povit ta povitove misto po nazvi povitu Same cej ukaz vvazhayetsya oficijnim zatverdzhennyam nazvi Yelisavetgrad U reskripti vid 10 lyutogo 1784 roku zaznachalosya sho fortecyu vidteper fortecyami ne pochitati a zalishiti yih u yakomus stani shodo zroblenih doteper v nih zemlyanih ukriplen zvertayuchi yih u vnutrishni mista chi posadi Cim ukazom fortecya razom iz forshtadtami buli priyednani do mista Z prihodom do vladi bilshovikiv v oficijnij dokumentoobig povertayetsya nazva Yelisavetgrad yaka postupovo zminyuyetsya na Yelizavetgrad Varto zaznachiti sho v postanovi 1924 roku pro perejmenuvannya na Zinov yevsk zaznachena nazva Lisavetgrad yaka vzhivalasya v usnij movi Pitannya pro pravopis Na storinkah populyarnoyi ta specialnoyi literaturi v obigu pobutuye dva varianti pravopisu drugoyi nazvi mista Yelisavetgrad i Yelizavetgrad Zgidno z pravopisom derzhavnoyi movi Rosijskoyi imperiyi za chasiv yakoyi bulo zasnovane misto jogo nazva pisalasya cherez literu s Yelisavetgrad ros Elisavetgrad Odnak v dokumentah tih chasiv chasto zustrichayetsya j cherez literu z Koli 21 veresnya 1920 roku Radnarkom USRR zaprovadiv ukrayinsku movu do vzhivannya v derzhavnih ustanovah radyanska vlada viddala perevagu vzhivanij formi Yelizavetgrad Paralelno z cim u majbutnomu Kropivnickomu vzhivalisya formi Yelisavetgrad odnochasno z narodnimi variantami Lizavet lizavetgradskij zokrema naris urodzhencya Kropivnickogo rosijskogo prozayika ta dramaturga Pavla Gelbaha Lyubi moyi zemlyaki Ukrayinska radyanska enciklopediya zgaduvala obidva varianti pravopisu pervinnoyi nazvi odnak v oglyadi istoriyi mista nadavala perevagu vikoristannyu bukvi z Yelizavetgradska provinciya Yelizavetgradskij polk U suchasnomu pobuti v misti perevaga viddayetsya pravopisu cherez literu s drukuvalasya krayeznavcha gazeta Yelisavet isnuye TOV Yelisavetgradska transportna kompaniya cej variant populyarizuyetsya nizkoyu miscevih fahivciv ta amatoriv istoriyi ta navit vikoristovuyetsya na dorozhnih znakah na kshtalt vkazivnika Fortecya Sv Yelisaveti Zinov yevskGrigorij Zinov yev Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v kolishnij Rosijskij imperiyi toponimika zaznala serjoznih zmin cherez nevidpovidnist bagatoh monarhichnih ta religijnih nazv novij ideologiyi Ne stav vinyatkom i Yelisavetgrad Uzhe na pochatku 1920 h rokiv kerivnictvo mista ne raz porushuvalo pitannya pro zminu nazvi Do cogo sponukav Leninskij dekret vid 12 kvitnya 1918 roku Pro znyattya pam yatnikiv sporudzhenih na chest cariv ta yihnih slug i viroblennya proyektiv pam yatnikiv rosijskoyi socialistichnoyi revolyuciyi Poshtovhom dlya perejmenuvannya Yelisavetgrada stala zmina nazvi Petrograd na Leningrad Na VIII partijnij konferenciyi 23 kvitnya delegat Amosov zayaviv sho Yelisavetgrad davno proyektuvavsya partijnimi j radyanskimi organami do perejmenuvannya v revolyucijnu nazvu Na comu zh zasidanni rozglyanuli mozhlivi nazvi mista Robitnik Chervonoyi zirki proponuvav narekti misto Illich inshij delegat Trock Vid kolektivu zavodu Chervona zirka nadhodila propoziciya nazvati misto Leninskom Odnak na golosuvannya vinosilosya dvi nazvi Zinov yivsk i Levgrad na chest vihidcya z Bobrinechchini Lva Trockogo Bronshtejna 11 chervnya 1924 roku miska komisiya z perejmenuvannya prijmaye rishennya nazvati misto Zinov yevsk na chest rosijskogo radyanskogo derzhavnogo diyacha Grigoriya Zinov yeva spravzhnye im ya Ovsij Gershen Aaro novich Radomi slskij na toj chas chlena Politbyuro CK VKP b ta golovi Vikonkomu Kominternu yakij narodivsya u Yelisavetgradi 11 23 veresnya 1883 roku 7 serpnya 1924 roku nazva Zinov yevsk bula zatverdzhena Vseukrayinskim centralnim komitetom URSR 5 veresnya 1924 roku nazva Zinov yevsk bula zatverdzhena Centralnim vikonavchim komitetom SRSR Doba Kirova Pam yatnik S M Kirovu u m Kirovograd ustanovlenij 1937 r foto 1948 r skulptor M G Manizer Pislya rezonansnogo vbivstva 1 grudnya 1934 roku sekretarya Orgbyuro ta chlena Politbyuro CK VKP b Sergiya Kirova Kostrikova 27 grudnya 1934 roku bulo prijnyato postanovu pro perejmenuvannya Zinov yevska na misto Kirovo Po pershe Grigorij Zinov yev na chest yakogo misto nazivalosya ranishe buv zaareshtovanij u grudni 1934 r za zvinuvachennyam u pidgotovci ta zdijsnenni zamahu same na S M Kirova za sho buv zgodom rozstrilyanij Po druge ce bulo zumovleno hvileyu analogichnih perejmenuvan na vsij teritoriyi todishnogo SRSR 2 Kirovi u RRFSR centr odnojmennoyi oblasti ta mistechko v Kaluzkij oblasti Kirovabad v AzRSR Kirovakan u Virmenskij RSR Kirovgrad u RRFSR Kirove v Doneckij oblasti URSR Kirove v UzRSR Kirovo Chepeck u RRFSR 7 Kirovskiv u riznih respublikah i cila nizka selish iz nazvami tipu Kirovskij Kirovske v usomu SRSR Z 10 sichnya 1939 roku misto otrimalo nazvu Kirovograd Chergove perejmenuvannya bulo pov yazane z utvorennyam Kirovogradskoyi oblasti Sprobi perejmenuvannyaPershi sprobi perejmenuvan yaki ne zakinchilis uspihom datovani 1928 rokom Z posilennyam vnutrishnoyi partijnoyi borotbi prezidiya Zinov yevskogo okruzhnogo vikonkomu uhvalila rishennya pro porushennya pered VUCVK klopotannya vidnosno chergovogo perejmenuvannya mista ta okrugu Ta ideya nazvati Zinov yevsk Dzerzhinskom ne znajshla pidtrimki Na pochatku nimeckoyi okupaciyi u 1941 roci ukrayinski nacionalisti proponuvali nimeckij okupacijnij vladi nazvati misto Tobilevichi na chest rodini vidatnih ukrayinskih diyachiv teatralnoyi kulturi brativ Tobilevichiv Ivana Karpenka Karogo Mikoli Sadovskogo ta Panasa Saksaganskogo Pro ce jshlosya v statti na shpaltah miscevoyi gazeti Ukrayinskij golos Odnak cej variant ne buv pidtrimanij okupacijnoyu vladoyu Z 1989 r gromadskist Kirovograda periodichno zvertalasya do temi perejmenuvannya zaideologizovanih radyanskih nazv golovnim punktom yakoyi ye zmina nazvi mista 15 serpnya 1990 roku pri vikonkomi Kirovogradskoyi oblasnoyi radi bula stvorena toponimichna komisiya shodo zamini komunistichnih nazv na karti oblasti Protyagom nastupnih desyatilit u miscevih ZMI proponuvalasya nizka nazv zokrema nazvi pov yazani iz Geografichnim roztashuvannyam mista Ingulsk zaproponovana Yuriyem Mativosom u 1990 r Ingulograd Zolote Pole zaproponovana Mikoloyu Smolenchukom Zlatopil zaproponovana Grigoriyem Klochekom Zlatopillya Velikij Zlatopil Stepograd Istorichnoyu minuvshinoyu Slov yanopil Skifopil zaproponovana istorikom Sergiyem Plachindoyu Bugogardivsk abo Novij Gard vid poselennya zaporizkih kozakiv na Pivdennomu Buzi ta Bugogardivskoyi palanki na teritoriyi yakoyi roztashovuvalasya fortecya sv Yelisaveti Lelekivsk Veliki Leleki vid nazvi zimivnika j ninishnogo peredmistya Kirovograda Novokozachin vid nazvi Novoslobidskogo kozackogo polku centr yakogo buv u forteci sv Yelisaveti zaproponovana krayeznavcem Yuriyem Mativosom Kuchman vid nazvi chumackogo shlyahu sho prohodiv teritoriyeyu oblasti Ekzampej sakralne misce Velikoyi Skifiyi yake za perekazami Gerodota rozmishuvalos same na teritoriyi suchasnoyi Kirovogradskoyi oblasti zaproponovana golovoyu Kirovogradskoyi oblasnoyi organizaciyi Vidatnimi osobami yaki prozhivali v misti Tobilevichi Kropivnickij Vinnichenkivsk Umovno pozitivni Dolegrad Dobrograd Perlinodar Blagomir ta inshi 25 chervnya 1992 roku za zvernennyam iniciativnoyi grupi z vimogoyu povernuti nazvu chasiv Rosijskoyi imperiyi Yelisavetgrad na spilnij sesiyi deputativ Kirovogradskoyi miskoyi radi Leninskoyi ta Kirovskoyi rajonnih rad Kirovograda bulo rozglyanute pitannya Pro perejmenuvannya mista 29 chervnya 1992 roku na sesiyi vidbulos golosuvannya vnaslidok yakogo zhodnogo rishennya shodo perejmenuvannya Kirovograda prijnyato ne bulo Za perejmenuvannya mista na Yelisavetgrad viddali svoyi golosi lishe 28 deputativ zi 160 prisutnih tobto 17 5 Za kompromisne rishennya vidklasti pitannya do z yasuvannya gromadskoyi dumki progolosuvalo 78 deputativ pri neobhidnih 80 16 kvitnya 2000 roku razom iz Vseukrayinskim referendumom bulo virisheno provesti miscevij referendum U nomu vzyali uchast tilki ti gromadyani sho mali kirovogradsku propisku Yim bulo zaproponovano viznachitisya zalishiti mistu chinnu nazvu Kirovograd pidtrimati propoziciyi shodo prisvoyennya oblasnomu centru inshoyi nazvi abo pidtrimati propoziciyi pro povernennya mistu staroyi nazvi Yelisavetgrad Do spiskiv bulo vneseno 205 338 zhiteliv mista vzyali uchast u miscevomu referendumi 119591 tobto 58 24 Zamist odnogo byuletenya z dekilkoma zapitannyami u referendumi byuleteniv bulo tri Kozhen hto golosuvav mig vidpovisti Tak vidrazu na 3 zapitannya 70 88 uchasnikiv miscevogo referendumu progolosuvali za te shob zalishiti nazvu Kirovograd 34 39 za te shob zminiti nazvu na novu Zlatopil Ingulsk Stepograd ta in 32 76 za te shob perejmenuvati na Yelisavetgrad 22 zhovtnya 2008 roku deputati Kirovogradskoyi miskoyi radi progolosuvali za provedennya novogo referendumu shodo povernennya mistu odniyeyi z istorichnih nazv Yelisavetgrad ostatochnij variant pravopisu nazvi mista yak i te chi budut zaproponovani inshi varianti jogo novoyi nazvi mala virishiti Toponimichna komisiya pri miskradi Provesti referendum bulo zaplanovano odnochasno z dostrokovimi parlamentskimi viborami odnak oskilki rishennya pro provedennya dochasnih parlamentskih viboriv uhvaleno ne bulo to i referendum ne vidbuvsya Prijnyatij 9 kvitnya 2015 roku Zakon Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki zobov yazav zminiti nazvu Kirovograd Pered tim yak perejmenuvati misto v Kirovogradi zibrali Vseukrayinsku naukovo praktichnu konferenciyu Perejmenuvalni procesi v toponimici yak cinnisnij vibir de eksperti mogli sami proponuvali vlasni varianti nazvi mista 27 serpnya 2015 roku vidbulis gromadski sluhannya yaki ne viyavili variantu nazvi yaka b mala pidtrimku bilshosti prisutnih na sluhannyah U den provedennya miscevih viboriv 25 zhovtnya 2015 roku na viborchih dilnicyah abo na vulici bilya nih vidbulos gromadske opituvannya shodo novoyi nazvi mista hocha Zakonom provedennya opituvannya ne bulo peredbachene Opituvannya ne bulo tayemnim odna lyudina mogla progolosuvati neobmezhenu kilkist raziv buv vidsutnij kontrol za vikoristannyam byuleteniv ta pidrahunkom golosiv krim togo opituvannya proignoruvala znachna chastina viborciv yaki vidvidali dilnicyu Za 7 variantiv nazv yaki buli v byuleteni golosi rozpodililis nastupnim chinom Yelisavetgrad 35153 Ingulsk 4302 Zlatopil 3509 Kropivnickij 1281 Blagomir 708 Eksampej 624 Kozackij 286 Kilkist gromadyan yaki vzyali uchast u opituvanni 48 983 Kilkist opituvalnih listkiv viznanih nedijsnimi 3120 Zagalna kilkist golosiv gromadyan podanih za varianti nazvi mista 45 863 28 zhovtnya 2015 roku na sesiyi Kirovogradskoyi miskradi vidbulos golosuvannya za napravlennya propoziciyi miskradi do Verhovnoyi Radi shodo nazvi mista Za napravlennya do VR nazvi Yelisavetgrad yaka lidiruvala v gromadskomu opituvanni progolosuvali 35 deputativ pri neobhidnih 38 41 deputat progolosuvav za napravlennya do VR rezultativ gromadskih sluhan 27 serpnya 2015 roku provedennya yakih vimagalos Zakonom ta rezultativ gromadskogo opituvannya 25 zhovtnya 2015 roku provedennya yakogo ne bulo peredbacheno Zakonom Vidpovidno Verhovna Rada Ukrayini otrimala sim variantiv nazv na vibir Pislya trivalih diskusij u profilnomu Komiteti Verhovnoyi Radi 14 lipnya 2016 roku Verhovnoyu Radoyu Ukrayini bulo uhvaleno postanovu pro perejmenuvannya mista Kirovograd na Kropivnickij Za taku postanovu progolosuvali 230 narodnih deputativ Ukrayini VinoskiPolnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Pervoe Tom 13 PSZRI 1 9919 XIII 1749 1752 roki Imennoj danyj Senatu O prinyatii v poddanstvo Serbov zhelayushih poselitsya v Rossii ros s 552 558 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Pervoe Tom 13 PSZRI 1 9921 XIII 1749 1752 gg Senatskij vsledstvie imennogo O poselenii na Rossijskih granicah prihodyashih Serbov ros s 570 577 na dopovidi Senata Genvarya 4 dnya 1752 goda podpisano Eya imperatorskogo Velichestva rukoyu tako byt po semu a dannuyu general majoru Glebovu instrukciyu veleno onoj kreposti uchinit napered plan i dlya rassmotreniya prislat v voennuyu kollegiyu Centralnij derzhavnij vijskovo istorichnij arhiv Rosiyi F 349 inv 9 spr 1445 stor 2 4 Zhalovannaya Gramota General Maioru Ivanu Horvatu Ob uchrezhdenii dvuh gusarskih i dvuh pandurskih polkov o dachѣ im zemel zhalovanya privillegii i prav o imenovanii novozaselennoj imi strany Novoyu Serbieyu a sdѣlannago tam ukrѣpleniya krѣpostyu Svyatyya Elisavety PSZRI 1 9924 XIII 1749 1752 gg 581 585 link Fajl Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Pervoe Tom 13 djvu page 582 ros Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Pervoe Tom 13 Instrukciya artilerii general majoru Glebovu O poselenii v Zadneprskih mestah pribyvshih s general majorom Horvatom serbov i drugih narodov ros PSZRI 1 9935 XIII 1749 1752 s 598 605 Mativos Yu M Misto na sivomu Inguli Istoriko publicistichnij naris Kirovograd TOV Diagrama 2004 r c 26 Mativos Yu M Misto na sivomu Inguli Istoriko publicistichnij naris Kirovograd TOV Diagrama 2004 r c 27 DIDIK S S NOVOSLOBIDSKIJ KOZACKIJ POLK 1753 1764 rr dis ya kand ist nauk 07 00 01 Didik Sergij Sergijovich Zaporizkij nacionalnij un t Zaporizhzhya 2009 30 veresnya 2015 u Wayback Machine S 50 Mativos Yu M Misto na sivomu Inguli Istoriko publicistichnij naris Kirovograd TOV Diagrama 2004 r c 37 Pashutin A N Istoricheskij ocherk g Elisavetgrada A N Pashutin Elisavetgrad Lito tipografiya Kr Shpolinskih 1897 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 s 27 28 Mativos Yu M Misto na sivomu Inguli Istoriko publicistichnij naris Kirovograd TOV Diagrama 2004 r c 72 K V Shlyahovij Arhiv originalu za 15 kvitnya 2014 Mativos Yu M Misto na sivomu Inguli Istoriko publicistichnij naris Kirovograd TOV Diagrama 2004 r c 73 A Skalkovskij Sekretnaya perepiska Kosha Zaporozhskogo 1734 1763 g Kievskaya starina 2 1886 s 334 Arhiv Kosha Novoyi Zaporozkoyi Sichi 1734 1775 Tom 1 korpus dokumentiv red kol P S Sohan ta in Centr derzh istor arh Ukrayini NAN Ukrayini In t ukr arheografiyi tadzhereloznavstva im M S Grushevskogo K b i 1998 s 382 DIDIK S S NOVOSLOBIDSKIJ KOZACKIJ POLK 1753 1764 rr dis ya kand ist nauk 07 00 01 Didik Sergij Sergijovich Zaporizkij nacionalnij un t Zaporizhzhya 2009 30 veresnya 2015 u Wayback Machine S 152 Kabuzan V M Zaselenie Novorossii v XVII XIX v Ekaterinoslavskaya i Hersonskaya gubernii v 1719 1858 gg M 1976 s 257 Zapiski Odesskago obshestva istorii i drevnostej Tom 3 Donesenie general poruchika Tekeliya Gavriil Odessa 1853 s 587 Posunko O M Takova Rossiya dlya brodyag vzayemovidnosini zaporozkogo kozactva z serbskimi kolonistami u seredini XVIII st u konteksti uryadovoyi politiki Sicheslavskij almanah Zbirnik naukovih prac z istoriyi ukrayinskogo kozactva Nacionalna Akademiya nauk Ukrayini Institut istoriyi Dnipropetrovsk Vid vo NGU 2005 Vip 1 s 156 Ekaterina II i G A Potemkin Lichnaya perepiska 1769 1791 Izdanie podgotovil B C Lopatin M Nauka 1997 N Braker 27 veresnya 2015 u Wayback Machine Mikola Fedorovich Fedorovskij Pershij ukrayinskij diyach m Yelisavetu Opublikovano Za sto lit Materiyali z gromadskogo i literaturnogo zhittya Ukrayini XIX i pochatkiv XX stolittya Pid red M Grushevskogo K Derzhvidav Ukrayini 1928 Kn 3 s 46 49 27 veresnya 2015 u Wayback Machine Vid Yelisavetgrada do Kirovograda Larisa Pasichnik Gazeta Vechirnya gazeta 28 grudnya 2012 r 1 1293 st 12 25 veresnya 2015 u Wayback Machine Maksim Sinchenko gazeta Den 177 30 veresnya 2015 Arhiv originalu za 21 listopada 2015 Za chasiv Grushevskogo i Vinnichenka nashe misto nazivalosya Yelisavet Zavireno krugoloyu pechatkoyu Volodimir Bosko gazeta Narodne slovo 126 1992 r Pashutin A N Istoricheskij ocherk g Elisavetgrada A N Pashutin Elisavetgrad Lito tipografiya Kr Shpolinskih 1897 30 zhovtnya 2015 u Wayback Machine s 262 Shlyahovij Kostyantin Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Ob uchrezhdenii Gubernskogo goroda v Ekaterinoslavskom Namestnichestve pod nazvaniem Ekaterinoslavlya i o sostavlenii sego Namestnichestva iz 15 uezdov PSZRI 1 15 910 XXII 1784 1788 gg 11 12 link Fajl Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Pervoe Tom 22 djvu page 12 ros A N Pashutin Uchrezhdenie g Elisavetgrada i te gubernii v sostav kotoryh on raznovremenno vhodil 9 listopada 2012 u Wayback Machine ros O ustrojstve novyh ukreplenij po granicam Ekaterinoslavskoj gubernii PSZRI 1 15 929 XXII 1784 1788 gg 21 22 link Fajl Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj Imperii Sobranie Pervoe Tom 22 djvu page 22 ros Arhiv originalu za 28 lyutogo 2014 Procitovano 26 chervnya 2012 Postanova VUCVK vid 7 08 1924 roku Pro perejmenuvannya m Lisavetgradu v m Zinov yevsk i Lisavetgradskoyi okrugi v Zinov yevsku okrugu Oj z pid goroda z pid Lizaveta sizi orli vilitali Yelisavet 1992 2 27 travnya Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 7 lipnya 2012 Mativos Yu M Misto na sivomu Inguli Istoriko publicistichnij naris Kirovograd TOV Diagrama 2004 r s 60 Mativos Yu M Misto na sivomu Inguli Istoriko publicistichnij naris Kirovograd TOV Diagrama 2004 r s 61 P 1 Postanovi CVK SRSR vid 27 12 1934 roku Ob utverzhdenii reshenij organizacij USSR o pereimenovaniyah dlya uvekovechivaniya pamyati t Kirova S M ros St 2 Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 01 1939 roku Pro utvorennya Sumskoyi Kirovogradskoyi ta Zaporizkoyi oblastej u skladi Ukrayinskoyi RSR Arhiv originalu za 26 chervnya 2009 Procitovano 17 lipnya 2012 Narodne Slovo vid 24 veresnya 1991 roku rozdil listi chitachiv Narodne Slovo vid 27 listopada 2001 roku stattya Grigoriya Klocheka Popri te sho take misto vzhe isnuvalo i nini vhodit do skladu Novomirgoroda meshkanci dosi vikoristovuyut u pobuti toponim Zlatopil vidpovidno sebe identifikuyuchi Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2008 Procitovano 7 lipnya 2012 Chi bude na mapi Ukrayini misto Novokozachin Na karte Ukrainy mogut poyavitsya Sicheslav i Elisavetgrad 29 lipnya 2015 u Wayback Machine ros Elisavetgrad Eskampej ili Zlatopol Kirovograd hotyat pereimenovat 25 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Maksim Sinchenko Arhiv originalu za 21 sichnya 2016 Zvernennya do Kirovogradskoyi miskoyi radi narodnih deputativ gazeta Narodne slovo 76 346 vid 20 chervnya 1992 r Rishennya use she dozrivaye gazeta Narodne slovo 81 351 vid 2 lipnya 1992 r Cej zharkij cherven abo u kogo zh viyavilos bilshe logiki Sergij Shevchenko gazeta Kirovogradska pravda vid 3 lipnya 1992 r Vechirnya gazeta p yatnicya 18 kvitnya 2000 roku 30 627 Kirovogradu buti gazeta Kirovogradska pravda 45 20357 vid 20 kvitnya 2000 r Arhiv originalu za 27 veresnya 2015 Procitovano 5 serpnya 2015 Viktor Brehunenko Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Istoriya pro te yak Kirovogradshina pozbulasya radyanskogo minulogo kropyvnytskyi yes com ua ukr 16 grudnya 2022 Procitovano 16 grudnya 2022 Tochka dostupu ukr Arhiv originalu za 22 sichnya 2016 Procitovano 1 listopada 2015 Svitlana Orel Arhiv originalu za 14 grudnya 2015 persha kr ua Arhiv originalu za 5 sichnya 2016 Procitovano 1 listopada 2015 Informacijnij portal Kirovogradshini Grechka Novini Kirovograd Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2015 Procitovano 1 listopada 2015 persha kr ua Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2015 Procitovano 1 listopada 2015 U Kirovogradi virishili peredati VR sim versij novoyi nazvi mista ta rezultati gromadskogo opituvannya 24 grudnya 2015 u Wayback Machine Novoe Vremya 28 10 2015 Informacijnij portal Kirovogradshini Grechka Novini Kirovograd Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2015 Procitovano 1 listopada 2015 persha kr ua Arhiv originalu za 20 listopada 2015 Procitovano 1 listopada 2015 Arhiv originalu za 16 lipnya 2016 Procitovano 25 lipnya 2016 Arhiv originalu za 19 lipnya 2016 Procitovano 25 lipnya 2016 Komentari krymskie murzy i prochie ih starshiny v nemalom sozhalenii nahodyatsya chto v rossijskoj imperii delaetsya novyj gorod Elisavet i potomu domogatelstvo chinit budut chtoby razorennyj rossijskim gosudarstvom tureckij gorod Azov paki koshtom rossijskoj zhe imperii sdelan byl Podryadilis oni v kreposti Svyatyya Elizavety u burmistra tamoshnego Ivana Ivanchenka za kuplennoj im v Polskoj oblasti v Umanskoj gubernii v tamoshnego zh zhitelya hlebnoj pripas dlya gosudarevogo podryadu svoim skotom v Elisavet podnyat Po pribytii moem k korpusu zastav onnyj v marshe ne doshedshim do Elisaveta na vremya sobraniya ego k onnomu gorodu otnyne krepostyami ne pochitat a ostavit ih v kakom one nyne sostoyanii otnositelno sdelannyh donyne v onyh zemlyanyh ukreplenij obrashaya ih vo vnutrennie goroda ili posady LiteraturaEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Kizimenko P Pam yat stepiv Kirovograd Poligrafichno vidavnichij centr Mavik 2003 246 s 31 l il Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar Ok 5000 edinic E M Pospyelov Otv red R A Ageeva 2 e izd stereotip M Russkie slovari OOO Izdatelstvo Astrel OOO Izdatelstvo AST 2002 512 s Postolatij V Do istoriyi ostannogo perejmenuvannya Kirovograda Materiali oblasnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi Aktualni aspekti doslidzhennya istoriyi mista do 250 richchya zasnuvannya Yelisavetgrada Kirovograda U 2 h chast Kirovograd 2005 Chast 1 S 18 28 URE Vid 2 e K Golovna redakciya URE 1980 T 5 S 202 203 Shlyahovij K V Istorichne znachennya imeni Yelizaveti dlya nashogo mista 2004 Yanko M T Toponimichnij slovnik dovidnik Ukrayini Slovnik dovidnik K Znannya 1998 432 s Bibliogr s 403 429 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi