Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Національний музей східних мистецтв Ґіме фр Musée national des Arts asiatiques Guimet що раніше називався просто музеєм

Музей Гіме

Музей Гіме

Національний музей східних мистецтв Ґіме́, (фр. Musée national des Arts asiatiques-Guimet), що раніше називався просто музеєм Ґіме́ (фр. Musée Guimet) — музей мистецтва країн Азії, заснований в 1879 році в Ліоні й 1889 року перевезений до Парижа.

Національний музей східних мистецтв Ґіме фр. Musée national des Arts asiatiques-Guimet
image
48°51′55″ пн. ш. 2°17′38″ сх. д. / 48.86527777780555226° пн. ш. 2.29388888891666642° сх. д. / 48.86527777780555226; 2.29388888891666642Координати: 48°51′55″ пн. ш. 2°17′38″ сх. д. / 48.86527777780555226° пн. ш. 2.29388888891666642° сх. д. / 48.86527777780555226; 2.29388888891666642Типхудожня галерея і національний[1]Статус спадщиниd[1]Країнаimage Франція[1]Адреса6, place d'Iéna, 75116 ParisАрхітекторdЗасновникЕміль Етьєн ГімеЗасновано1879Відкрито1885ОператорdВідвідувачі253 223 осіб (2019)[2]СайтОфіційний сайт музею
image
image
Національний музей східних мистецтв Ґіме (Франція)
Нагороди

d

image Національний музей східних мистецтв Ґіме у Вікісховищі

Історія музею

Промисловець з міста Ліон Еміль Ґіме (фр. Émile Guimet) (1836—1918) спочатку мав намір створити музей, присвячений релігіям Єгипту, Азії, а також античним релігіям. В основу майбутнього музею передбачалося покласти колекцію, зібрану Емілем Ґіме під час його подорожей: він відвідав Грецію, арабський Єгипет, а потім здійснив навколосвітню подорож (1876) із зупинками в Японії, Китаї та Індії. Він добре приготувався до подорожі — в традиціях освітніх подорожей аристократа. Окрім валіз був узятий і художник, в обов'язки якого входило замальовувати речі і явища, які не підлягали купівлі і вивезенню у Францію (архітектурні споруди, замки, монастирі, краєвиди тощо). Під час перебування в Японії Ґіме невпинно навідувався в крамниці і покинуті монастирі, наполегливо купував картини, гравюри, скульптури, сувої. Він вивіз 300 (триста) картин, 600 (шістьсот) скульптур, 1.000 сувоїв, причетних до різних галузей мистецтва, науки, писемності.

Вперше ця колекція була виставлена в Ліоні в 1879 році. Враховуючи виняткову мистецьку і наукову вартість колекцій Ґіме вже 1889 року її вивезли до Парижа.

Ще за життя Еміля Ґіме музей спеціалізувався на азійському мистецтві. Розділ античних релігій поступово відходить на другий план, його приміщення віддають під корейську колекцію Шарля Вара (фр. Charles Varat), іконографічні зали в 1912 році звільняються під тибетську колекцію Жака Бако (фр. Jacques Bacot). Найдовше з неазійських розділів протримався Єгипетський відділ.

У 1882 році в Парижі відкривається музей Індокитаю на Трокадеро (фр. Musée Indochinois du Trocadéro), що об'єднав колекції експедицій Луї Делапорта (фр. Louis Delaporte) в Камбоджу та Сіам. У 1927 році колекцію музею Індокитаю включено до колекції музею Ґіме.

У 1920—1930 роки музей отримує найбагатші дари від Французького Археологічного Представництва в Афганістані (фр. Délégation Archéologique Française en Afghanistan).

Наприкінці XIX століття Лувр виділяє в департаменті предметів мистецтв розділ Китаю і Японії, що згодом перетворюється в незалежний департамент. Цей департамент проіснував до 1945 року, коли — під час загальної реорганізації французьких музеїв — його колекцію була передано музею Ґіме в обмін на його єгипетську колекцію. Цей обмін зробив паризький музей одним з найбільших і найбагатших у світі музеїв азійського мистецтва.

Постійна колекція

Музей містить 8 великих колекцій східного мистецтва:

Мистецтво Афганістану і Пакистану

image
«Бодхісаттва», мистецтво Гандхара, I—III століття
image
«Викрадення Європи», скарб Баграм, I століття

У 1900 році в Луврі було виставлено сотні об'єктів, вивезених з району Пешавара (нині Пакистан) індійсько-афганською експедицією Альфреда Фуше (фр. Alfred Foucher). У тому числі — яскравий зразок Гандхарського мистецтва — знаменита статуя бодхісатви (на іл. праворуч), успадкована музеєм Ґіме разом з усім департаментом східних мистецтв Лувру.

Гандхарське мистецтво — мистецтво розколу в індуїзмі. Саме в ньому вперше з'являється зображення Будди, саме гандхарська іконографія стає канонічною. Розквіт гандхарського мистецтва припадає на I—III століття — період Кушанського царства, який обіймав територію від півночі Індії до Паміру. Змішання культур трьох цивілізацій — індійської, греко-римської та китайської — було підтверджене виявленням скарбу Баграма, що містив у собі типово Матхурські твори зі слонової кістки, греко-римський посуд і лаковані дерев'яні предмети часів династії Хань. Скарби Баграма також зберігаються у музеї Ґіме.

У 1922 році французький і афганський уряди підписують угоду, за якою створюється Французьке Археологічне Представництво в Афганістані. Під керівництвом Жозефа Акена (фр. Joseph Hackin) делегація проводить розкопки в районі Кабула, в ході яких, зокрема, було виявлено стела «Велике диво Будди» (назва стели відсилає до легенди з життя Будди, в якій розповідається про поєдинок чудес між буддистами і «єретиками»).

Мистецтво Гімалаїв

image
Маска Бхайрава, Непал, кінець XVI-початок XVII століття

Ще в 1879 році Еміль Ґіме виставляв в Ліоні декілька предметів ужитку тибетських лам, що склали початок колекції мистецтва Гімалаїв. Сьогодні розділ містить близько 1 600 предметів мистецтва.

У 1912 році східно-тибетська експедиція Жака Бако привозить до музею Ґіме значну кількість картин і бронзових виробів XVIII—XIX століть. Тибетське мистецтво цієї епохи знаходилося під сильним впливом Китаю, і до недавнього часу в музеї було представлено тільки ця доволі кітаїзована спадщина Тибету. Лише недавні придбання дозволили розширити панораму мистецтва Гімалаїв, включивши, зокрема, в експозицію безліч предметів питомо непальського мистецтва.

Маска Бхайрава (на іл. праворуч) — один з предметів непальського мистецтва, виставлених у музеї Ґіме. Такого роду маски знаходилися біля підніжжя храмів під час свят Бхайрави та Індри, що проходять в Катманду в кінці вересня. Техніка, в якій виконана маска, є продовженням індійської скульптурної традиції, що розповсюдила свій вплив на всі Гімалаї, підтверджуючи таким чином тісний зв'язок культури з сусідньою Індією.

Мистецтво Південно-Східної Азії

image
Фронтон храму в , бл. 967 р., Камбоджа

Відділ мистецтв Південно-Східної Азії було створено в кінці 1920-х років через злиття двох колекцій кхмерського мистецтва: колекції Еміля Ґіме (у тому числі набутки експедиції до Камбоджі Етьєна Еймон (фр. Etienne Aymonier) та колекції музею Індокитаю на Трокадеро.

Аж до 1936 року колекція поповнювалася дарами Французького інституту Далекого Сходу (фр. Ecole française d'Extrême-Orient), серед них такі експонати, як фронтон храму в (на іл. ліворуч). Горельєф фронтону, що відтворює епізод Махабхарати, в ході якого два демони-асури Сунде та Упасунда б'ються за володіння німфою-апсарою Тілоттамою, створеною богами навмисне щоб посварити двох братів і відновити мир на землі. Стиль Бантеай Срей дуже відрізняється від традиційного кхмерського мистецтва, надто кодифікованого й безособового.

image
Маска, глина, кінець VI-початок VII століття, Сіньцзян

Надзвичайно багата колекція кхмерських скульптур, яка немає рівної в західному світі, ілюструє історію кхмерського мистецтва від його зародження до наших днів. Крім кхмерської колекції (Камбоджа і індійська частину В'єтнаму) відділ Південно-Східної Азії представляє твори мистецтва з Таїланду, Індонезії, китайської частини В'єтнаму, Бірми та Лаосу.

Мистецтво Центральної Азії

Сухий клімат Центральної Азії уможливив збереження унікальних манускриптів та картин буддистської культури цього регіону. Французькі археологи — Дютрей де Рен (фр. Dutreuil de Rhins), і Жозеф Акан — багато працювали на розкопках міст Шовкового Шляху — культурних центрів епохи.

У музеї представлені глиняні статуї монастирів Кучі (на іл. праворуч) — частково обпалена пожежею маска Маскарона), дві з половиною сотні манускриптів з Печер Могао і безліч інших творів, що дають повне уявлення про буддистське мистецтво Центральної Азії.

Мистецтво Китаю

image
Брошка з головою барана; бронза, срібло, золото, бірюза; IV—III століття до н. е.

Китайська колекція музею Ґіме складається з більш ніж 20 000 предметів. Нефритові й керамічні вироби неоліту, бронза династій Шан та Чжоу, статуетки, збруя, бронзові дзеркала й шпильки, монети й лаковані декоративні шкатулки — експонати музею Ґіме охоплюють 7 тисячоліть китайського мистецтва: від його зародження до XVIII століття.

Порцеляна Китаю

image
Таріль період Канхі, птахи і квіти.
image
ваза з золотими рибками 16 ст.

Більше 10 000 предметів нараховує колекція китайської кераміки. Якщо випалити вироби з глини при температурі 500 чи 1130 градусів за Цельсіем, то отримаєм фаянс. Порцеляна потребує інших домішок і вищої температури опалення — 1280 градусів за Цельсіем. а вироби після опалення стають склоподібними. Китай подарував навіть назву глини, з якої виробляли порцеляну. Це гора Гаолін біля міста Джиньдеджень. Від назви гори — назва каолін.

Саме з міста Джиньдеджень Ост-Індська компанія почала вивозити великі партії китайської порцеляни і познайомила з нею Європу. Почалося шалене захоплення цими виробами, що викликало цілу низку європейських імітацій — порцеляна Делфта, м'яка порцеляна Медичі тощо. Лише на початку 18 століття в Саксонії виробили власну європейську порцеляну, рівну і кращу за порцеляну Китаю.

Представлені практично всі відомі китайські виробники порцеляни й фаянсу (селадон, санкай, порцеляна рожевої і зеленої родини тощо). За колекцією музею можна простежити розвиток технології виробництва кераміки, зміни пануючого в імперії смаку в кожну з епох.

У музеї також представлені вироби з цінних порід дерева і тисячі картин та ілюстрацій від династії Тан до династії Цін.

Див. також сайт колекції Грандідье (фр. Grandidier) — колекції китайської кераміки музею Ґіме.

  • image
    Охоронець храму, селадон 12 століття
  • image
    Ваза, селадон 11 ст.
  • image
    Келих на трьох ногах, селадон 10 ст.
  • image
    таріль, селадон 11-12 ст.
  • image
    порцеляновий келих 17 ст.
  • image
    порцелянова пляшка 1735 р.
  • image
    міфологічна сцена 18 ст.
  • image
    таріль з голландським вітрильником 18 ст.

Мистецтво Кореї

image
Тисячорукий Авалокітешвара; залізо, X—XI століття; Корея

Корейська колекція музею бере початок з експедиції Шарля Вара 1888 року. Довгий час Корея була закрита для іноземців, і привезена експедицією колекція вперше дозволила європейцям ознайомитися з корейським мистецтвом. У 20-30-ті роки XX століття корейська колекція тимчасово переноситься з виставкових залів музею, поступаючись місцем японської колекції, що постійно розширюється. Але вже після Другої світової війни колекція повертається до залів, збагачена колекцією золота Сілли, подарованої музею Артюром Саш (фр. Arthur Sachs).

У наступні роки колекція корейського мистецтва постійно поповнювалася, в 1980-х роках площа, відведена під корейську колекцію збільшується до 69 м ², а ще через 20 років — до 360 м ². Колекція містить сьогодні близько 1 000 предметів, що охоплюють практично всю історію Кореї.

Одне з недавніх придбань музею — колекція бронзи епохи Корьо, серед експонатів якої — «тисячорукий Авалокітешвара» (на іл. праворуч).

Мистецтво Індії

image
Торс Будди; початок VI століття; Уттар-Прадеш
image
Жіноче погруддя; X—XI століття; Мадхья-Прадеш

Музей Ґіме має велику колекцію індійських скульптур (глина, камінь, бронза, дерево), що датуються від III тисячоліття до н. е. до XVIII—XIX століть нашої ери, а також колекцією індійських картин і мініатюр XV—XIX століть.

Серед скульптур індійської колекції можна виділити торс Будди (на іл. ліворуч) — типовий представник Матхурської школи періоду династії Гупта. Будда зображений анфас, тіло абсолютно симетричне. Навколо голови колись красувався німб, залишки якого можна бачити над лівим плечем Будди. Права рука — що також не дійшла до наших днів — швидше за все висловлювала жест абхая-мудра, що символізує відсутність страху.

Традиційно стіни храмів прикрашалися безліччю таких статуй другорядних божеств: девата (фр. devatâ), догоджали богам своєю присутністю, і шалабханіжка (lang-fr|shâlabhanjikâ) (на іл. праворуч), що символізують родючість.

Колекція текстилю

Музей Ґіме має в своєму розпорядженні також унікальною колекцією індійського текстилю. Велику частину цієї колекції було зібрано Крішною Рибу (фр. Krishnâ Riboud), який заснував у 1979 році на Асоціацію Вивчення Азійського Текстилю (фр. Association pour l'Etude et la Documentation des Textiles d 'Asie). У 1990 році Рибу дарує частину своєї колекції музею Ґіме, а в 2003 році вся колекція (близько 4000 об'єктів текстилю, малюнків, документів та інших предметів, пов'язаних з виробництвом текстилю в Індії) було передано музею Ґіме.

У колекції представлені предмети, що охоплюють період від V століття до н. е. до наших днів. Представлено всі регіони Азії й практично всі відомі техніки текстильного виробництва.

Мистецтво Японії

image
Догу «в лижних окулярах»; 1000—300 рр. до н. е.
image
Лакована маска Но епохи Едо.

Японська колекція музею Ґіме, яка налічує близько 11 000 експонатів, представляє широку панораму японського мистецтва від його зародження в III—II тисячоліттях до н. е. до початку епохи Мейдзі (1868 рік).

Велика кількість глиняних скульптур та ваз свідчить про розвиток буддистського мистецтва в Японії. Серед них вирізняється Догу «в лижних окулярах» (на іл. праворуч), ім'я якого відсилає до форми його горизонтально приплюснуті очей — їхня форма нагадує традиційний ескімоський захист очей від зайвих променів сонячного світла, що відбиваються від снігу .

Порожні глиняні фігури Догу випалювалися при досить низькій температурі — 800 °C. Наразі використання Догу достеменно невідоме. Більшість цих фігур було знайдено в похованнях недалеко від сіл. Зазвичай Догу розбивалися перед закопуванням, що дозволяє зробити припущення про їхню захисну функцію. Жіноча фігура Догу робить також можливою гіпотезу про використання їх в культах родючості.

Пік виготовлення Догу припадає на кінець періоду Джьомон на півночі Хонсю. Починаючи з періоду Яйой культура Догу занепадає.

У музеї представлено також картини на шовку VIII—XV століть. Об'єкти XIX—XX століть — каліграфія (kakemono, makimono), віяла, а також близько 3 000 естампів — показують світську сторону японського мистецтва. У колекції знаходяться також лаковані й керамічні предмети, у тому числі сервізи для чайної церемонії, вироби зі слонової кістки (нецке), шаблі й піхви, а також інші предмети декоративно-ужиткового мистецтва Японії.

Мистецтво Японії взагалі розвивалось особливим шляхом, іноді не маючи прямих аналогів з етапами розвитку мистецтв у Західній Європі. Так, в мистецтві Японії дуже мало фресок чи монументального стінопису. Цю роль узяли на себе розмальовані ширми. Тому вивчення стінопису Японії — це часто вивчення залишків стінописів в монастирях та вивчення і збереження середньовічних ширм.

Буддистський Пантеон

image
Буддистський Пантеон

Частина експозиції музею розташовується в так званому «буддистському Пантеоні» (фр. Panthéon Bouddhique) — особняку Альфреда Гейдельбаха (Alfred Heidelbach), що був придбаний державою в 1955 році, відреставрований і переданий музею в 1991 році. У Пантеоні виставлено частину первісної японської колекції Еміля Ґіме.

Адреса Пантеону: 19 avenue d'Iéna, 75116 Paris.

Музей Еннрі

У музеї Еннрі (фр. Musée d'Ennery) зберігається східна колекція мадам Клеманс Еннрі. Більшість колекції відноситься до XVII—XIX століть. Урочиста інавгурація музею відбулася 27 травня 1908 року, з 2004 року музей є частиною Музею Ґіме.

Адреса музею: 59 avenue Foch, 75116 Paris. З 2008 року музей Енрі закрито на реконструкцію на невизначений період.

Практична інформація

Музей розташований в XVI окрузі Парижа, найближчі станції метро — Iéna, Trocadéro і Boissière.

Музей відчинений щодня крім вівторка й святкових днів.

Години роботи: з 10:00 до 18:00.

Див. також

  • Музей Чернускі — інший французький музей східних мистецтв, розташований у Парижі.

Примітки

  1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
    d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
  2. Міністерство культури Франції Fréquentation des Musées de France — Міністерство культури Франції.
    d:Track:Q384602d:Track:Q29914460
  3. pgs/u1/p1/DL0015m.htm «Great Miracle at Shravasti»[недоступне посилання з липня 2019] в університеті Штату Огайо

Література

  • Les musées parisiens: histoire, architecture et décor / Action Artistique de la Ville de Paris. Dir. par Béatrice de Andia, 304 с. 2-913246-49-4
  • Emile Guimet: Huit jours aux Indes in: Le Tour du Monde, перевидання, Paris, 2007, Phébus,

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Musée Guimet
  • Офіційний сайт, а також План залів музею.
  • Le musée national des arts asiatiques — Guimet
  • Chefs-d’œuvre de la collection Grandidier — китайська кераміка

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nacionalnij muzej shidnih mistectv Gime fr Musee national des Arts asiatiques Guimet sho ranishe nazivavsya prosto muzeyem Gime fr Musee Guimet muzej mistectva krayin Aziyi zasnovanij v 1879 roci v Lioni j 1889 roku perevezenij do Parizha Nacionalnij muzej shidnih mistectv Gimefr Musee national des Arts asiatiques Guimet48 51 55 pn sh 2 17 38 sh d 48 86527777780555226 pn sh 2 29388888891666642 sh d 48 86527777780555226 2 29388888891666642 Koordinati 48 51 55 pn sh 2 17 38 sh d 48 86527777780555226 pn sh 2 29388888891666642 sh d 48 86527777780555226 2 29388888891666642Tiphudozhnya galereya i nacionalnij 1 Status spadshinid 1 Krayina Franciya 1 Adresa6 place d Iena 75116 ParisArhitektordZasnovnikEmil Etyen GimeZasnovano1879Vidkrito1885OperatordVidviduvachi253 223 osib 2019 2 SajtOficijnij sajt muzeyuNacionalnij muzej shidnih mistectv Gime Franciya Nagorodi d Nacionalnij muzej shidnih mistectv Gime u VikishovishiIstoriya muzeyuPromislovec z mista Lion Emil Gime fr Emile Guimet 1836 1918 spochatku mav namir stvoriti muzej prisvyachenij religiyam Yegiptu Aziyi a takozh antichnim religiyam V osnovu majbutnogo muzeyu peredbachalosya poklasti kolekciyu zibranu Emilem Gime pid chas jogo podorozhej vin vidvidav Greciyu arabskij Yegipet a potim zdijsniv navkolosvitnyu podorozh 1876 iz zupinkami v Yaponiyi Kitayi ta Indiyi Vin dobre prigotuvavsya do podorozhi v tradiciyah osvitnih podorozhej aristokrata Okrim valiz buv uzyatij i hudozhnik v obov yazki yakogo vhodilo zamalovuvati rechi i yavisha yaki ne pidlyagali kupivli i vivezennyu u Franciyu arhitekturni sporudi zamki monastiri krayevidi tosho Pid chas perebuvannya v Yaponiyi Gime nevpinno naviduvavsya v kramnici i pokinuti monastiri napoleglivo kupuvav kartini gravyuri skulpturi suvoyi Vin viviz 300 trista kartin 600 shistsot skulptur 1 000 suvoyiv prichetnih do riznih galuzej mistectva nauki pisemnosti Vpershe cya kolekciya bula vistavlena v Lioni v 1879 roci Vrahovuyuchi vinyatkovu mistecku i naukovu vartist kolekcij Gime vzhe 1889 roku yiyi vivezli do Parizha She za zhittya Emilya Gime muzej specializuvavsya na azijskomu mistectvi Rozdil antichnih religij postupovo vidhodit na drugij plan jogo primishennya viddayut pid korejsku kolekciyu Sharlya Vara fr Charles Varat ikonografichni zali v 1912 roci zvilnyayutsya pid tibetsku kolekciyu Zhaka Bako fr Jacques Bacot Najdovshe z neazijskih rozdiliv protrimavsya Yegipetskij viddil U 1882 roci v Parizhi vidkrivayetsya muzej Indokitayu na Trokadero fr Musee Indochinois du Trocadero sho ob yednav kolekciyi ekspedicij Luyi Delaporta fr Louis Delaporte v Kambodzhu ta Siam U 1927 roci kolekciyu muzeyu Indokitayu vklyucheno do kolekciyi muzeyu Gime U 1920 1930 roki muzej otrimuye najbagatshi dari vid Francuzkogo Arheologichnogo Predstavnictva v Afganistani fr Delegation Archeologique Francaise en Afghanistan Naprikinci XIX stolittya Luvr vidilyaye v departamenti predmetiv mistectv rozdil Kitayu i Yaponiyi sho zgodom peretvoryuyetsya v nezalezhnij departament Cej departament proisnuvav do 1945 roku koli pid chas zagalnoyi reorganizaciyi francuzkih muzeyiv jogo kolekciyu bula peredano muzeyu Gime v obmin na jogo yegipetsku kolekciyu Cej obmin zrobiv parizkij muzej odnim z najbilshih i najbagatshih u sviti muzeyiv azijskogo mistectva Postijna kolekciyaMuzej mistit 8 velikih kolekcij shidnogo mistectva Mistectvo Afganistanu j Pakistanu Mistectvo Gimalayiv Mistectvo Pivdenno Shidnoyi Aziyi Mistectvo Centralnoyi Aziyi Mistectvo Kitayu Mistectvo Koreyi Mistectvo Indiyi Mistectvo YaponiyiMistectvo Afganistanu i Pakistanu Bodhisattva mistectvo Gandhara I III stolittya Vikradennya Yevropi skarb Bagram I stolittya U 1900 roci v Luvri bulo vistavleno sotni ob yektiv vivezenih z rajonu Peshavara nini Pakistan indijsko afganskoyu ekspediciyeyu Alfreda Fushe fr Alfred Foucher U tomu chisli yaskravij zrazok Gandharskogo mistectva znamenita statuya bodhisatvi na il pravoruch uspadkovana muzeyem Gime razom z usim departamentom shidnih mistectv Luvru Gandharske mistectvo mistectvo rozkolu v induyizmi Same v nomu vpershe z yavlyayetsya zobrazhennya Buddi same gandharska ikonografiya staye kanonichnoyu Rozkvit gandharskogo mistectva pripadaye na I III stolittya period Kushanskogo carstva yakij obijmav teritoriyu vid pivnochi Indiyi do Pamiru Zmishannya kultur troh civilizacij indijskoyi greko rimskoyi ta kitajskoyi bulo pidtverdzhene viyavlennyam skarbu Bagrama sho mistiv u sobi tipovo Mathurski tvori zi slonovoyi kistki greko rimskij posud i lakovani derev yani predmeti chasiv dinastiyi Han Skarbi Bagrama takozh zberigayutsya u muzeyi Gime U 1922 roci francuzkij i afganskij uryadi pidpisuyut ugodu za yakoyu stvoryuyetsya Francuzke Arheologichne Predstavnictvo v Afganistani Pid kerivnictvom Zhozefa Akena fr Joseph Hackin delegaciya provodit rozkopki v rajoni Kabula v hodi yakih zokrema bulo viyavleno stela Velike divo Buddi nazva steli vidsilaye do legendi z zhittya Buddi v yakij rozpovidayetsya pro poyedinok chudes mizh buddistami i yeretikami Mistectvo Gimalayiv Maska Bhajrava Nepal kinec XVI pochatok XVII stolittya She v 1879 roci Emil Gime vistavlyav v Lioni dekilka predmetiv uzhitku tibetskih lam sho sklali pochatok kolekciyi mistectva Gimalayiv Sogodni rozdil mistit blizko 1 600 predmetiv mistectva U 1912 roci shidno tibetska ekspediciya Zhaka Bako privozit do muzeyu Gime znachnu kilkist kartin i bronzovih virobiv XVIII XIX stolit Tibetske mistectvo ciyeyi epohi znahodilosya pid silnim vplivom Kitayu i do nedavnogo chasu v muzeyi bulo predstavleno tilki cya dovoli kitayizovana spadshina Tibetu Lishe nedavni pridbannya dozvolili rozshiriti panoramu mistectva Gimalayiv vklyuchivshi zokrema v ekspoziciyu bezlich predmetiv pitomo nepalskogo mistectva Maska Bhajrava na il pravoruch odin z predmetiv nepalskogo mistectva vistavlenih u muzeyi Gime Takogo rodu maski znahodilisya bilya pidnizhzhya hramiv pid chas svyat Bhajravi ta Indri sho prohodyat v Katmandu v kinci veresnya Tehnika v yakij vikonana maska ye prodovzhennyam indijskoyi skulpturnoyi tradiciyi sho rozpovsyudila svij vpliv na vsi Gimalayi pidtverdzhuyuchi takim chinom tisnij zv yazok kulturi z susidnoyu Indiyeyu Mistectvo Pivdenno Shidnoyi Aziyi Fronton hramu v bl 967 r Kambodzha Viddil mistectv Pivdenno Shidnoyi Aziyi bulo stvoreno v kinci 1920 h rokiv cherez zlittya dvoh kolekcij khmerskogo mistectva kolekciyi Emilya Gime u tomu chisli nabutki ekspediciyi do Kambodzhi Etyena Ejmon fr Etienne Aymonier ta kolekciyi muzeyu Indokitayu na Trokadero Azh do 1936 roku kolekciya popovnyuvalasya darami Francuzkogo institutu Dalekogo Shodu fr Ecole francaise d Extreme Orient sered nih taki eksponati yak fronton hramu v na il livoruch Gorelyef frontonu sho vidtvoryuye epizod Mahabharati v hodi yakogo dva demoni asuri Sunde ta Upasunda b yutsya za volodinnya nimfoyu apsaroyu Tilottamoyu stvorenoyu bogami navmisne shob posvariti dvoh brativ i vidnoviti mir na zemli Stil Banteaj Srej duzhe vidriznyayetsya vid tradicijnogo khmerskogo mistectva nadto kodifikovanogo j bezosobovogo Maska glina kinec VI pochatok VII stolittya Sinczyan Nadzvichajno bagata kolekciya khmerskih skulptur yaka nemaye rivnoyi v zahidnomu sviti ilyustruye istoriyu khmerskogo mistectva vid jogo zarodzhennya do nashih dniv Krim khmerskoyi kolekciyi Kambodzha i indijska chastinu V yetnamu viddil Pivdenno Shidnoyi Aziyi predstavlyaye tvori mistectva z Tayilandu Indoneziyi kitajskoyi chastini V yetnamu Birmi ta Laosu Mistectvo Centralnoyi Aziyi Suhij klimat Centralnoyi Aziyi umozhliviv zberezhennya unikalnih manuskriptiv ta kartin buddistskoyi kulturi cogo regionu Francuzki arheologi Dyutrej de Ren fr Dutreuil de Rhins i Zhozef Akan bagato pracyuvali na rozkopkah mist Shovkovogo Shlyahu kulturnih centriv epohi U muzeyi predstavleni glinyani statuyi monastiriv Kuchi na il pravoruch chastkovo obpalena pozhezheyu maska Maskarona dvi z polovinoyu sotni manuskriptiv z Pecher Mogao i bezlich inshih tvoriv sho dayut povne uyavlennya pro buddistske mistectvo Centralnoyi Aziyi Mistectvo Kitayu Broshka z golovoyu barana bronza sriblo zoloto biryuza IV III stolittya do n e Kitajska kolekciya muzeyu Gime skladayetsya z bilsh nizh 20 000 predmetiv Nefritovi j keramichni virobi neolitu bronza dinastij Shan ta Chzhou statuetki zbruya bronzovi dzerkala j shpilki moneti j lakovani dekorativni shkatulki eksponati muzeyu Gime ohoplyuyut 7 tisyacholit kitajskogo mistectva vid jogo zarodzhennya do XVIII stolittya Porcelyana Kitayu Taril period Kanhi ptahi i kviti vaza z zolotimi ribkami 16 st Bilshe 10 000 predmetiv narahovuye kolekciya kitajskoyi keramiki Yaksho vipaliti virobi z glini pri temperaturi 500 chi 1130 gradusiv za Celsiem to otrimayem fayans Porcelyana potrebuye inshih domishok i vishoyi temperaturi opalennya 1280 gradusiv za Celsiem a virobi pislya opalennya stayut sklopodibnimi Kitaj podaruvav navit nazvu glini z yakoyi viroblyali porcelyanu Ce gora Gaolin bilya mista Dzhindedzhen Vid nazvi gori nazva kaolin Same z mista Dzhindedzhen Ost Indska kompaniya pochala vivoziti veliki partiyi kitajskoyi porcelyani i poznajomila z neyu Yevropu Pochalosya shalene zahoplennya cimi virobami sho viklikalo cilu nizku yevropejskih imitacij porcelyana Delfta m yaka porcelyana Medichi tosho Lishe na pochatku 18 stolittya v Saksoniyi virobili vlasnu yevropejsku porcelyanu rivnu i krashu za porcelyanu Kitayu Predstavleni praktichno vsi vidomi kitajski virobniki porcelyani j fayansu seladon sankaj porcelyana rozhevoyi i zelenoyi rodini tosho Za kolekciyeyu muzeyu mozhna prostezhiti rozvitok tehnologiyi virobnictva keramiki zmini panuyuchogo v imperiyi smaku v kozhnu z epoh U muzeyi takozh predstavleni virobi z cinnih porid dereva i tisyachi kartin ta ilyustracij vid dinastiyi Tan do dinastiyi Cin Div takozh sajt kolekciyi Grandide fr Grandidier kolekciyi kitajskoyi keramiki muzeyu Gime Ohoronec hramu seladon 12 stolittya Vaza seladon 11 st Kelih na troh nogah seladon 10 st taril seladon 11 12 st porcelyanovij kelih 17 st porcelyanova plyashka 1735 r mifologichna scena 18 st taril z gollandskim vitrilnikom 18 st Mistectvo Koreyi Tisyachorukij Avalokiteshvara zalizo X XI stolittya Koreya Korejska kolekciya muzeyu bere pochatok z ekspediciyi Sharlya Vara 1888 roku Dovgij chas Koreya bula zakrita dlya inozemciv i privezena ekspediciyeyu kolekciya vpershe dozvolila yevropejcyam oznajomitisya z korejskim mistectvom U 20 30 ti roki XX stolittya korejska kolekciya timchasovo perenositsya z vistavkovih zaliv muzeyu postupayuchis miscem yaponskoyi kolekciyi sho postijno rozshiryuyetsya Ale vzhe pislya Drugoyi svitovoyi vijni kolekciya povertayetsya do zaliv zbagachena kolekciyeyu zolota Silli podarovanoyi muzeyu Artyurom Sash fr Arthur Sachs U nastupni roki kolekciya korejskogo mistectva postijno popovnyuvalasya v 1980 h rokah plosha vidvedena pid korejsku kolekciyu zbilshuyetsya do 69 m a she cherez 20 rokiv do 360 m Kolekciya mistit sogodni blizko 1 000 predmetiv sho ohoplyuyut praktichno vsyu istoriyu Koreyi Odne z nedavnih pridban muzeyu kolekciya bronzi epohi Koro sered eksponativ yakoyi tisyachorukij Avalokiteshvara na il pravoruch Mistectvo Indiyi Tors Buddi pochatok VI stolittya Uttar PradeshZhinoche pogruddya X XI stolittya Madhya Pradesh Muzej Gime maye veliku kolekciyu indijskih skulptur glina kamin bronza derevo sho datuyutsya vid III tisyacholittya do n e do XVIII XIX stolit nashoyi eri a takozh kolekciyeyu indijskih kartin i miniatyur XV XIX stolit Sered skulptur indijskoyi kolekciyi mozhna vidiliti tors Buddi na il livoruch tipovij predstavnik Mathurskoyi shkoli periodu dinastiyi Gupta Budda zobrazhenij anfas tilo absolyutno simetrichne Navkolo golovi kolis krasuvavsya nimb zalishki yakogo mozhna bachiti nad livim plechem Buddi Prava ruka sho takozh ne dijshla do nashih dniv shvidshe za vse vislovlyuvala zhest abhaya mudra sho simvolizuye vidsutnist strahu Tradicijno stini hramiv prikrashalisya bezlichchyu takih statuj drugoryadnih bozhestv devata fr devata dogodzhali bogam svoyeyu prisutnistyu i shalabhanizhka lang fr shalabhanjika na il pravoruch sho simvolizuyut rodyuchist Kolekciya tekstilyu Muzej Gime maye v svoyemu rozporyadzhenni takozh unikalnoyu kolekciyeyu indijskogo tekstilyu Veliku chastinu ciyeyi kolekciyi bulo zibrano Krishnoyu Ribu fr Krishna Riboud yakij zasnuvav u 1979 roci na Asociaciyu Vivchennya Azijskogo Tekstilyu fr Association pour l Etude et la Documentation des Textiles d Asie U 1990 roci Ribu daruye chastinu svoyeyi kolekciyi muzeyu Gime a v 2003 roci vsya kolekciya blizko 4000 ob yektiv tekstilyu malyunkiv dokumentiv ta inshih predmetiv pov yazanih z virobnictvom tekstilyu v Indiyi bulo peredano muzeyu Gime U kolekciyi predstavleni predmeti sho ohoplyuyut period vid V stolittya do n e do nashih dniv Predstavleno vsi regioni Aziyi j praktichno vsi vidomi tehniki tekstilnogo virobnictva Mistectvo Yaponiyi Dogu v lizhnih okulyarah 1000 300 rr do n e Lakovana maska No epohi Edo Yaponska kolekciya muzeyu Gime yaka nalichuye blizko 11 000 eksponativ predstavlyaye shiroku panoramu yaponskogo mistectva vid jogo zarodzhennya v III II tisyacholittyah do n e do pochatku epohi Mejdzi 1868 rik Velika kilkist glinyanih skulptur ta vaz svidchit pro rozvitok buddistskogo mistectva v Yaponiyi Sered nih viriznyayetsya Dogu v lizhnih okulyarah na il pravoruch im ya yakogo vidsilaye do formi jogo gorizontalno priplyusnuti ochej yihnya forma nagaduye tradicijnij eskimoskij zahist ochej vid zajvih promeniv sonyachnogo svitla sho vidbivayutsya vid snigu Porozhni glinyani figuri Dogu vipalyuvalisya pri dosit nizkij temperaturi 800 C Narazi vikoristannya Dogu dostemenno nevidome Bilshist cih figur bulo znajdeno v pohovannyah nedaleko vid sil Zazvichaj Dogu rozbivalisya pered zakopuvannyam sho dozvolyaye zrobiti pripushennya pro yihnyu zahisnu funkciyu Zhinocha figura Dogu robit takozh mozhlivoyu gipotezu pro vikoristannya yih v kultah rodyuchosti Pik vigotovlennya Dogu pripadaye na kinec periodu Dzhomon na pivnochi Honsyu Pochinayuchi z periodu Yajoj kultura Dogu zanepadaye U muzeyi predstavleno takozh kartini na shovku VIII XV stolit Ob yekti XIX XX stolit kaligrafiya kakemono makimono viyala a takozh blizko 3 000 estampiv pokazuyut svitsku storonu yaponskogo mistectva U kolekciyi znahodyatsya takozh lakovani j keramichni predmeti u tomu chisli servizi dlya chajnoyi ceremoniyi virobi zi slonovoyi kistki necke shabli j pihvi a takozh inshi predmeti dekorativno uzhitkovogo mistectva Yaponiyi Mistectvo Yaponiyi vzagali rozvivalos osoblivim shlyahom inodi ne mayuchi pryamih analogiv z etapami rozvitku mistectv u Zahidnij Yevropi Tak v mistectvi Yaponiyi duzhe malo fresok chi monumentalnogo stinopisu Cyu rol uzyali na sebe rozmalovani shirmi Tomu vivchennya stinopisu Yaponiyi ce chasto vivchennya zalishkiv stinopisiv v monastiryah ta vivchennya i zberezhennya serednovichnih shirm Buddistskij PanteonBuddistskij Panteon Chastina ekspoziciyi muzeyu roztashovuyetsya v tak zvanomu buddistskomu Panteoni fr Pantheon Bouddhique osobnyaku Alfreda Gejdelbaha Alfred Heidelbach sho buv pridbanij derzhavoyu v 1955 roci vidrestavrovanij i peredanij muzeyu v 1991 roci U Panteoni vistavleno chastinu pervisnoyi yaponskoyi kolekciyi Emilya Gime Adresa Panteonu 19 avenue d Iena 75116 Paris Muzej EnnriU muzeyi Ennri fr Musee d Ennery zberigayetsya shidna kolekciya madam Klemans Ennri Bilshist kolekciyi vidnositsya do XVII XIX stolit Urochista inavguraciya muzeyu vidbulasya 27 travnya 1908 roku z 2004 roku muzej ye chastinoyu Muzeyu Gime Adresa muzeyu 59 avenue Foch 75116 Paris Z 2008 roku muzej Enri zakrito na rekonstrukciyu na neviznachenij period Praktichna informaciyaMuzej roztashovanij v XVI okruzi Parizha najblizhchi stanciyi metro Iena Trocadero i Boissiere Muzej vidchinenij shodnya krim vivtorka j svyatkovih dniv Godini roboti z 10 00 do 18 00 Div takozhMuzej Chernuski inshij francuzkij muzej shidnih mistectv roztashovanij u Parizhi Primitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 Ministerstvo kulturi Franciyi Frequentation des Musees de France Ministerstvo kulturi Franciyi d Track Q384602d Track Q29914460 pgs u1 p1 DL0015m htm Great Miracle at Shravasti nedostupne posilannya z lipnya 2019 v universiteti Shtatu OgajoLiteraturaLes musees parisiens histoire architecture et decor Action Artistique de la Ville de Paris Dir par Beatrice de Andia 304 s 2 913246 49 4 Emile Guimet Huit jours aux Indes in Le Tour du Monde perevidannya Paris 2007 Phebus ISBN 978 2 7529 0251 1PosilannyaPortal Muzeyi Portal Franciya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Musee GuimetOficijnij sajt a takozh Plan zaliv muzeyu Le musee national des arts asiatiques Guimet Chefs d œuvre de la collection Grandidier kitajska keramika

Дата публікації:
Топ