Емі́ль Етьє́н Ґіме́ (фр. Émile Étienne Guimet; 26 червня 1836, Ліон — 12 жовтня 1918, Флер'є-сюр-Сон) — ліонський промисловець і мистецтвознавець. Здійснив численні подорожі на Далекий Схід, звідки привіз велику колекцію творів мистецтва й різноманітних артефактів від Афганістану до Японії з особливим акцентом на Китай, Індію та Японію. Еміля Ґіме вважають одним із найвпливовіших дослідників історії мистецтва Азії (і зокрема Японії) XIX століття.
Еміль Ґіме | |
---|---|
фр. Émile Guimet | |
Ім'я при народженні | фр. Émile Étienne Guimet |
Народився | 2 червня 1836[4][2][…] Ліон[5][6] |
Помер | 12 жовтня 1918[1][2][…] (82 роки) Флер'є-сюр-Сон[4][6] |
Поховання | d[6] |
Країна | Франція |
Діяльність | колекціонер мистецтва, археолог, промисловець, композитор, письменник |
Знання мов | французька[1] |
Членство | d (12 жовтня 1918)[6] і Академія надписів та красного письменства |
Жанр | опера |
Посада | d і d |
Батько | Жан-Батіст Ґіме[6] |
Мати | d[6] |
Діти | d[6] |
Нагороди | |
|
Біографія
Ґіме походив із заможної та впливової французької промислової родини. Його батько Жан-Батіст Ґіме (1795—1871) був хіміком і винахідником. Він був президентом фірми Henry Merle et Compagnie у Флер'є-сюр-Сон поблизу Ліона, Ця фабрика виробляла синтетичний ультрамарин, за технологією розробленою Ґіме. Згодом фабрика стала частиною промислової групи [de]. Еміль Ґіме також вивчав хімію, розраховуючи з часом перейняти справу свого батька, проте більше цікавився вивченням мистецтва та подорожами. 1860 року, на 65-ий День народження батька, він офіційно взяв на себе управління фірмою, але батько продовжував працювати аж до своєї смерті в 1871 році, щоб уможливити для сина проведення тривалих експедицій.
Еміль Ґіме також був музично обдарованим. Він написав кілька музичних творів та оперу «Тай-Цунг», в основі якої лежить життя Тан Тайчжуна (Лі Шиміня).
У Еміля Ґіме був син Жан Ґіме (1880—1920).
Подорожі
Під час подорожі до Єгипту 1865 року, яку Еміль Ґіме описав у своїй книзі «Croquis égyptiens: journal d'un touriste», опублікованій 1867 року, він відкрив для себе археологію, історію цивілізації та релігії та почав збирати предмети мистецтва. Спочатку Ґіме зосередився на релігієзнавстві. Водночас він брав участь у наукових зустрічах та приєднався до Товариства японських досліджень Леона де Росні. Після того, як Філіп Франц фон Зібольд своєю дослідницькою роботою в Японії відкрив шлях для європейських дослідників історії і культури, Ґіме також вирішив вирушити в експедицію з вивчення релігій Далекого Сходу, яка мала завершитися відвідуванням важливих релігійних пам'яток Японії.
Ґіме вдалося отримати дипломатичний паспорт від уряду Франції та офіційний контракт на дослідження від міністра освіти. У подорож він вирушив з великим почтом. Його співвітчизник, художник Фелікс Реґаме (1844—1907), супроводжував його для ілюстрації подій експедиції; його також супроводжувала велика група носіїв, помічників, перекладачів та урядовців. Ґіме навіть вирішив взяти з собою особистого шеф-кухаря, коли прочитав про досвід Чернускі з японською кухнею. Маршрут переважно йшов за слідами Анрі Чернусі та Теодора Дюре. Ґіме відвідав усі найважливіші релігійні місця Японії та зібрав численні свідчення про японський буддизм.
1878 року Ґіме презентував частину своєї колекції на Паризькій Всесвітній виставці та опублікував книжку «Японські прогулянки». 1900 року він був обраний віцепрезидентом Французько-японського товариства в Парижі.
Музей
1879 року Ґіме заснував у Ліоні музей, що містив лише колекцію японського та китайського релігійного мистецтва, проте музей не мав великого успіху, хоча проіснував до 2007 року. 1885 року Гіме заповів французькій державі найкоштовніші експонати своїх колекцій. 1889 року на основі колекції Ґіме в Парижі засновано Національний музей азійських мистецтв, який зараз офіційно називається Музей Ґіме. На сьогодні музей містить понад 50 000 витворів мистецтва з 17 країн Азії. Поряд з музеєм розташована Галерея Буддійського пантеону Японії та Китаю, де можна побачити буддійські малюнки та скульптури, які Ґіме привіз до Франції в 1876 році. У 2017 році на його честь було засновано Премію Еміля Гіме за азійську літературу.
Праці
- 1867: Croquis égyptiens: journal d'un touriste.
- 1868: Huit jours aux Indes.
- 1873: Arabes et Kabyles, pasteurs et agriculteurs. (араби і кабіли)
- 1876: Bonjour Kanagawa. Mit Illustrationen von Félix Régamey.
- 1877: Rapport du Ministre de l'instruction publique et des beaux-arts sur la mission scientifique de M. Guimet dans l'Extrème Orient.
- 1877: Lettres sur l'Algerie.
- 1880: Promenades japonaises: Tokio — Nikko.
- 1894: Tai-Tsoung. (опера)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Auboyer J. Guimet, Emile // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T035608
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #117576735 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Saint-Pierre D. Dictionnaire historique des Académiciens de Lyon: 1700-2016 — Lyon: Académie des sciences, belles-lettres et arts de Lyon, 2017. — P. 1369. —
- Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 12. Cambridge University Press. с. 696. (англ.) - Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 12. Cambridge University Press. с. 696. (англ.) - . Архів оригіналу за 21 грудня 2016.
- MNAAG Prix littéraire.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Література
- Aruna D'Souza, Tom McDonough: The Invisible Flaneuse? Gender, Public Space and Visual Culture in the nineteenth-century Paris. Manchester University Press, 2005, .
- Emile Guimet: Huit jours aux Indes. In: Le Tour du Monde., Phébus, 2007, .
- Keiko Omoto und Francis Macouin: Emile Guimet et les arts d'Asie. Collections Découvertes Gallimard, 2001, .
Посилання
- Музей Ґіме [ 5 березня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gime Emi l Etye n Gime fr Emile Etienne Guimet 26 chervnya 1836 Lion 12 zhovtnya 1918 Fler ye syur Son lionskij promislovec i mistectvoznavec Zdijsniv chislenni podorozhi na Dalekij Shid zvidki priviz veliku kolekciyu tvoriv mistectva j riznomanitnih artefaktiv vid Afganistanu do Yaponiyi z osoblivim akcentom na Kitaj Indiyu ta Yaponiyu Emilya Gime vvazhayut odnim iz najvplivovishih doslidnikiv istoriyi mistectva Aziyi i zokrema Yaponiyi XIX stolittya Emil Gimefr Emile GuimetIm ya pri narodzhennifr Emile Etienne GuimetNarodivsya2 chervnya 1836 1836 06 02 4 2 Lion 5 6 Pomer12 zhovtnya 1918 1918 10 12 1 2 82 roki Fler ye syur Son 4 6 Pohovannyad 6 Krayina FranciyaDiyalnistkolekcioner mistectva arheolog promislovec kompozitor pismennikZnannya movfrancuzka 1 Chlenstvod 12 zhovtnya 1918 6 i Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstvaZhanroperaPosadad i dBatkoZhan Batist Gime 6 Matid 6 Ditid 6 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Emil Gime 1910 BiografiyaGime pohodiv iz zamozhnoyi ta vplivovoyi francuzkoyi promislovoyi rodini Jogo batko Zhan Batist Gime 1795 1871 buv himikom i vinahidnikom Vin buv prezidentom firmi Henry Merle et Compagnie u Fler ye syur Son poblizu Liona Cya fabrika viroblyala sintetichnij ultramarin za tehnologiyeyu rozroblenoyu Gime Zgodom fabrika stala chastinoyu promislovoyi grupi de Emil Gime takozh vivchav himiyu rozrahovuyuchi z chasom perejnyati spravu svogo batka prote bilshe cikavivsya vivchennyam mistectva ta podorozhami 1860 roku na 65 ij Den narodzhennya batka vin oficijno vzyav na sebe upravlinnya firmoyu ale batko prodovzhuvav pracyuvati azh do svoyeyi smerti v 1871 roci shob umozhliviti dlya sina provedennya trivalih ekspedicij Emil Gime takozh buv muzichno obdarovanim Vin napisav kilka muzichnih tvoriv ta operu Taj Cung v osnovi yakoyi lezhit zhittya Tan Tajchzhuna Li Shiminya U Emilya Gime buv sin Zhan Gime 1880 1920 PodorozhiPid chas podorozhi do Yegiptu 1865 roku yaku Emil Gime opisav u svoyij knizi Croquis egyptiens journal d un touriste opublikovanij 1867 roku vin vidkriv dlya sebe arheologiyu istoriyu civilizaciyi ta religiyi ta pochav zbirati predmeti mistectva Spochatku Gime zoseredivsya na religiyeznavstvi Vodnochas vin brav uchast u naukovih zustrichah ta priyednavsya do Tovaristva yaponskih doslidzhen Leona de Rosni Pislya togo yak Filip Franc fon Zibold svoyeyu doslidnickoyu robotoyu v Yaponiyi vidkriv shlyah dlya yevropejskih doslidnikiv istoriyi i kulturi Gime takozh virishiv virushiti v ekspediciyu z vivchennya religij Dalekogo Shodu yaka mala zavershitisya vidviduvannyam vazhlivih religijnih pam yatok Yaponiyi Gime vdalosya otrimati diplomatichnij pasport vid uryadu Franciyi ta oficijnij kontrakt na doslidzhennya vid ministra osviti U podorozh vin virushiv z velikim pochtom Jogo spivvitchiznik hudozhnik Feliks Regame 1844 1907 suprovodzhuvav jogo dlya ilyustraciyi podij ekspediciyi jogo takozh suprovodzhuvala velika grupa nosiyiv pomichnikiv perekladachiv ta uryadovciv Gime navit virishiv vzyati z soboyu osobistogo shef kuharya koli prochitav pro dosvid Chernuski z yaponskoyu kuhneyu Marshrut perevazhno jshov za slidami Anri Chernusi ta Teodora Dyure Gime vidvidav usi najvazhlivishi religijni miscya Yaponiyi ta zibrav chislenni svidchennya pro yaponskij buddizm 1878 roku Gime prezentuvav chastinu svoyeyi kolekciyi na Parizkij Vsesvitnij vistavci ta opublikuvav knizhku Yaponski progulyanki 1900 roku vin buv obranij viceprezidentom Francuzko yaponskogo tovaristva v Parizhi Muzej1879 roku Gime zasnuvav u Lioni muzej sho mistiv lishe kolekciyu yaponskogo ta kitajskogo religijnogo mistectva prote muzej ne mav velikogo uspihu hocha proisnuvav do 2007 roku 1885 roku Gime zapoviv francuzkij derzhavi najkoshtovnishi eksponati svoyih kolekcij 1889 roku na osnovi kolekciyi Gime v Parizhi zasnovano Nacionalnij muzej azijskih mistectv yakij zaraz oficijno nazivayetsya Muzej Gime Na sogodni muzej mistit ponad 50 000 vitvoriv mistectva z 17 krayin Aziyi Poryad z muzeyem roztashovana Galereya Buddijskogo panteonu Yaponiyi ta Kitayu de mozhna pobachiti buddijski malyunki ta skulpturi yaki Gime priviz do Franciyi v 1876 roci U 2017 roci na jogo chest bulo zasnovano Premiyu Emilya Gime za azijsku literaturu Praci1867 Croquis egyptiens journal d un touriste 1868 Huit jours aux Indes 1873 Arabes et Kabyles pasteurs et agriculteurs arabi i kabili 1876 Bonjour Kanagawa Mit Illustrationen von Felix Regamey 1877 Rapport du Ministre de l instruction publique et des beaux arts sur la mission scientifique de M Guimet dans l Extreme Orient 1877 Lettres sur l Algerie 1880 Promenades japonaises Tokio Nikko 1894 Tai Tsoung opera PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Auboyer J Guimet Emile Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2017 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T035608 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q103930340d Track Q810196d Track Q21431157d Track Q1547776 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Deutsche Nationalbibliothek Record 117576735 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Saint Pierre D Dictionnaire historique des Academiciens de Lyon 1700 2016 Lyon Academie des sciences belles lettres et arts de Lyon 2017 P 1369 ISBN 978 2 9559433 0 4 d Track Q3035447d Track Q730513d Track Q100708549d Track Q456 Odne abo dekilka z poperednih rechen vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Guimet Jean Baptiste s v Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 12 Cambridge University Press s 696 angl Odne abo dekilka z poperednih rechen vklyuchaye tekst z publikaciyi yaka teper perebuvaye v suspilnomu nadbanni Hugh Chisholm red 1911 Guimet Jean Baptiste s v Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 12 Cambridge University Press s 696 angl Arhiv originalu za 21 grudnya 2016 MNAAG Prix litteraire a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya LiteraturaAruna D Souza Tom McDonough The Invisible Flaneuse Gender Public Space and Visual Culture in the nineteenth century Paris Manchester University Press 2005 ISBN 0719067847 Emile Guimet Huit jours aux Indes In Le Tour du Monde Phebus 2007 ISBN 9782752902511 Keiko Omoto und Francis Macouin Emile Guimet et les arts d Asie Collections Decouvertes Gallimard 2001 ISBN 2 07 076084 7 PosilannyaMuzej Gime 5 bereznya 2011 u Wayback Machine