Династія Шан (кит.: 商朝; піньїнь: Shāngcháo) — династія і держава в Китаї, що існувала в 1600—1046 до н. е. Заснована імператором Чен Тан у результаті перемоги племені Ся племенем Шан. Інші назви — династія Інь (Їнь) (кит.: 殷朝; піньїнь: Yīncháo) або Шан-Інь ( Шан-Їнь)(кит.: 商殷; піньїнь: Shāngyīn). Розташовувалася в землях на північ від виходу р. Хуанхе на Велику китайську рівнину. Шан є першим державним утворенням, реальність існування котрого підтверджена не тільки археологічними знахідками, а й також епіграфічними письменними довідками. Найдетальніше зображеннями історії Шан знаходиться в творі Сима Цяня «Історичні записки». У результаті розкопок були знайдені цзяґувень — ієрогліфічні надписи на панцирах черепах і гадальних кістках тварин, а також бронзових, нефритових, керамічних, кам'яних виробах. Велике число знахідок було зроблено на території столиці Їньсюй (кит. 殷墟), котра була розташована в районі сучасного міста Аньян в провінції Хенань. Територія давнього міста включена в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. За легендою його було засновано володарем Пань-геном. Повалення династії відбулося внаслідок зловживань та неправедних дій останнього представника династії Чжоу-сіня.
Шан | ||||
| ||||
Столиця | Їньсюй | |||
Мови | китайська | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- засновано | 1600 до н. е. | |||
- знищено | 1046 до н. е. | |||
|
Культури, що передували династії Шан
Перші міста на берегах Хуанхе виникли в період Луншань (близько ). Зазвичай вони складалися із палацу володаря та кількох житлових кварталів. Посеред них були розташовані ремісничі майстерні, насамперед ливарні. Від ворогів місто захищали високі мури.
Літописи називають першою династією китайських володарів — династією Ся, засновану правителем Хуан-ді. Вона нібито правила 400 років. Ще один легендарний засновник китайської держави — Юй — нібито підкорив річки, збудувавши іригаційні канали та дамби для запобігання повеням.
Утворення держави Шан
У 1562 році до нашої ери до того розрізнені китайські міста об'єднав володар міста Шан (або Шанцю) . За однією з версій його династія була пов'язана з культурою Ерлінган.
Підкоривши сусідів, Чен Тан поквапився перенести столицю до іншого міста. А нащадки першого царя і там не затрималися. Столицю змінювали ще кілька разів. Вочевидь, на початку існування китайської держави кілька міст сперечалися за першість між собою, а володарі використовували це «змагання» для зміцнення своєї влади. Поступово китайська держава перетворилася на справжню деспотію. Китайські царі, в розпорядженні яких були численні чиновники, військо та в'язниці для непокірних, стверджували, що їхні піддані — це їхня власність, така сама, як і худоба.
Щоправда, погоджувалися з цим не всі та не завжди. Коли цар Пань Ген вирішив заснувати нову столицю на протилежному березі Хуанхе, проти цього виступили і прості люди, і наближені до володаря чиновники. Але цар наполіг на своєму. Зведене за його наказом місто перевершило за величчю і красою усі попереді столиці. Називали його Інь, або — на згадку про засновника династії — . Саме тому династію перших китайських володарів іноді іменують Шан, а іноді — Інь.
Царський двір відтоді не «мандрував» країною. Проте піднесення держави невдовзі змінилося занепадом. Перекази називають винуватцем дивакуватого царя Ді Сіня. Цей володар уславився неймовірною силою — казали, що він голіруч приборкував диких звірів. Та ще більше він був відомий божевільними примхами. Ді Сінь змусив оголосити його «небесним правителем», наказав збудувати вежу, вищу за хмари, пиячив, спостерігаючи, як слуги тонуть у виритих за його розпорядженням «винних озерах», вигадував усе нові й нові способи страти непокірних.
Життя селян
Тогочасні селяни вирощували просо, пшеницю, рис, а також тутові дерева для розведення шовкопрядів і виробництва шовку. Вони розводили велику рогату худобу, овець, собак і курей. Кіньми орали ниви, запрягали їх до возів і колісниць. Населення династії Шан замість грошей спочатку використовувало коштовні черепашки каурі, а відтак — бронзу. ЇЇ, а також нефрит, чудово обробляли китайські майстри. Тогочасні люди вшановували своїх предків і зчаста перед ухваленням важливих рішень вдавались до віщунів. Шовк із ниток шовкопряда почали виробляти близько 2690 р. до н. е. за імператриці Лей Цзу. Коштовна тканина цінувалась настільки, що іноді використовувалась замість грошей, технологія її виробництва зберігалась у таємниці упродовж 3000 років.
Китайська писемність
Близько було винайдено ранню форму китайської каліграфії — малюнкове письмо, в якому кожний знак означав ціле слово. Сучасна китайська писемність походить від цієї давньої її форми.
Воїни династії Шан
Воїни Шан воювали у важких обладунках, зроблених з бамбука і дерева з підшитою тканиною. Давні китайці були войовничі, між племенами існувала кривава помста. Утворення централізованих держав, як-от Шан, поклало край багатьом суперечкам.
Бронза та вироби з неї
Династія Шан стала могутньою, бо її майстри навчилися обробляти бронзу, з якої можна було робити знаряддя праці, домашнє начиння та зброю. Бронза також використовувалась для виготовлення прикрас, релігійних атрибутів і творів мистецтва.
- Бронзовий триногий казан. 12-11 ст. до н.е.
- Бронзовий квадратний казан з людськими обличчями. 11 ст. до н.е. Музей провінції Хунань.
- «Тигриця». Посудина для зберігання напоїв. 11 ст. до н.е. Музей Чернускі. Париж.
- Бронзовий ритуальний посуд для вина. 12-11 ст. до н.е. Галерея Саклера. Вашингтон.
Загибель держави Шан
У 1027 року до нашої ери Ді Сінь вчергове збільшив податки і данину з підкорених племен. Роздратовані піддані повстали. Очолив повстання У-ван — ватажок племені чжоу. Допомагали У-вану і мешканці столиці. У вирішальній царське військо зазнало поразки і склало зброю, а володар з відчаю вкоротив собі віку. Повстанці захопили столицю.
На престол звели сина загиблого. Але коли той відмовився слухати переможців, його теж позбавили трону і безжально вбили. Родичів царя виселили до віддаленої землі, де вони працювали, як звичайні селяни, а може, навіть і як раби.
Примітки
- Мустафін О. Справжня історія стародавнього часу. Х., 2018, с.118-119
- Мустафін О. Справжня історія стародавнього часу. Х., 2018, с.119
Джерела та література
Династія Шан // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Династія Шан
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dinastiya Shan kit 商朝 pinyin Shangchao dinastiya i derzhava v Kitayi sho isnuvala v 1600 1046 do n e Zasnovana imperatorom Chen Tan u rezultati peremogi plemeni Sya plemenem Shan Inshi nazvi dinastiya In Yin kit 殷朝 pinyin Yinchao abo Shan In Shan Yin kit 商殷 pinyin Shangyin Roztashovuvalasya v zemlyah na pivnich vid vihodu r Huanhe na Veliku kitajsku rivninu Shan ye pershim derzhavnim utvorennyam realnist isnuvannya kotrogo pidtverdzhena ne tilki arheologichnimi znahidkami a j takozh epigrafichnimi pismennimi dovidkami Najdetalnishe zobrazhennyami istoriyi Shan znahoditsya v tvori Sima Cyanya Istorichni zapiski U rezultati rozkopok buli znajdeni czyaguven iyeroglifichni nadpisi na pancirah cherepah i gadalnih kistkah tvarin a takozh bronzovih nefritovih keramichnih kam yanih virobah Velike chislo znahidok bulo zrobleno na teritoriyi stolici Yinsyuj kit 殷墟 kotra bula roztashovana v rajoni suchasnogo mista Anyan v provinciyi Henan Teritoriya davnogo mista vklyuchena v spisok vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Za legendoyu jogo bulo zasnovano volodarem Pan genom Povalennya dinastiyi vidbulosya vnaslidok zlovzhivan ta nepravednih dij ostannogo predstavnika dinastiyi Chzhou sinya Shan 1600 do n e 1046 do n e Sya istorichni kordoni na karti Stolicya Yinsyuj Movi kitajska Forma pravlinnya monarhiya Istoriya zasnovano 1600 do n e znisheno 1046 do n e Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya ShanKulturi sho pereduvali dinastiyi ShanIstoriya Kitayu Istoriya Kitayu Tri praviteli i p yat imperatoriv Dinastiya Sya Dinastiya Shan Dinastiya Chzhou Zahidna Chzhou Shidna Chzhou Period Chuncyu Period Chzhango Dinastiya Cin Dinastiya Chu smutnij chas Dinastiya Han Zahidna Han Dinastiya Sin Van Man Shidna Han Epoha troh derzhav Dinastiya Vej Dinastiya Shu Dinastiya U Czin Zahidna Czin Shistnadcyat varvarskih derzhav Shidna Czin Pivdenni ta Pivnichni dinastiyi Dinastiya Suj Dinastiya Tan Dinastiya Lyao 5 dinastij i 10 carstv Pivnichna Sun Dinastiya Sun Dinastiya Czin Si Sya Pivdenna Sun Dinastiya Yuan Dinastiya Min Dinastiya Cin Respublika Kitaj Kitajska Narodna Respublika Respublika Kitaj Pershi mista na beregah Huanhe vinikli v period Lunshan blizko Zazvichaj voni skladalisya iz palacu volodarya ta kilkoh zhitlovih kvartaliv Posered nih buli roztashovani remisnichi majsterni nasampered livarni Vid vorogiv misto zahishali visoki muri Litopisi nazivayut pershoyu dinastiyeyu kitajskih volodariv dinastiyeyu Sya zasnovanu pravitelem Huan di Vona nibito pravila 400 rokiv She odin legendarnij zasnovnik kitajskoyi derzhavi Yuj nibito pidkoriv richki zbuduvavshi irigacijni kanali ta dambi dlya zapobigannya povenyam Utvorennya derzhavi ShanU 1562 roci do nashoyi eri do togo rozrizneni kitajski mista ob yednav volodar mista Shan abo Shancyu Za odniyeyu z versij jogo dinastiya bula pov yazana z kulturoyu Erlingan Pidkorivshi susidiv Chen Tan pokvapivsya perenesti stolicyu do inshogo mista A nashadki pershogo carya i tam ne zatrimalisya Stolicyu zminyuvali she kilka raziv Vochevid na pochatku isnuvannya kitajskoyi derzhavi kilka mist sperechalisya za pershist mizh soboyu a volodari vikoristovuvali ce zmagannya dlya zmicnennya svoyeyi vladi Postupovo kitajska derzhava peretvorilasya na spravzhnyu despotiyu Kitajski cari v rozporyadzhenni yakih buli chislenni chinovniki vijsko ta v yaznici dlya nepokirnih stverdzhuvali sho yihni piddani ce yihnya vlasnist taka sama yak i hudoba Shopravda pogodzhuvalisya z cim ne vsi ta ne zavzhdi Koli car Pan Gen virishiv zasnuvati novu stolicyu na protilezhnomu berezi Huanhe proti cogo vistupili i prosti lyudi i nablizheni do volodarya chinovniki Ale car napolig na svoyemu Zvedene za jogo nakazom misto perevershilo za velichchyu i krasoyu usi poperedi stolici Nazivali jogo In abo na zgadku pro zasnovnika dinastiyi Same tomu dinastiyu pershih kitajskih volodariv inodi imenuyut Shan a inodi In Carskij dvir vidtodi ne mandruvav krayinoyu Prote pidnesennya derzhavi nevdovzi zminilosya zanepadom Perekazi nazivayut vinuvatcem divakuvatogo carya Di Sinya Cej volodar uslavivsya nejmovirnoyu siloyu kazali sho vin goliruch priborkuvav dikih zviriv Ta she bilshe vin buv vidomij bozhevilnimi primhami Di Sin zmusiv ogolositi jogo nebesnim pravitelem nakazav zbuduvati vezhu vishu za hmari piyachiv sposterigayuchi yak slugi tonut u viritih za jogo rozporyadzhennyam vinnih ozerah vigaduvav use novi j novi sposobi strati nepokirnih Zhittya selyanTogochasni selyani viroshuvali proso pshenicyu ris a takozh tutovi dereva dlya rozvedennya shovkopryadiv i virobnictva shovku Voni rozvodili veliku rogatu hudobu ovec sobak i kurej Kinmi orali nivi zapryagali yih do voziv i kolisnic Naselennya dinastiyi Shan zamist groshej spochatku vikoristovuvalo koshtovni cherepashki kauri a vidtak bronzu YiYi a takozh nefrit chudovo obroblyali kitajski majstri Togochasni lyudi vshanovuvali svoyih predkiv i zchasta pered uhvalennyam vazhlivih rishen vdavalis do vishuniv Shovk iz nitok shovkopryada pochali viroblyati blizko 2690 r do n e za imperatrici Lej Czu Koshtovna tkanina cinuvalas nastilki sho inodi vikoristovuvalas zamist groshej tehnologiya yiyi virobnictva zberigalas u tayemnici uprodovzh 3000 rokiv Kitajska pisemnistBlizko bulo vinajdeno rannyu formu kitajskoyi kaligrafiyi malyunkove pismo v yakomu kozhnij znak oznachav cile slovo Suchasna kitajska pisemnist pohodit vid ciyeyi davnoyi yiyi formi Voyini dinastiyi ShanVoyini Shan voyuvali u vazhkih obladunkah zroblenih z bambuka i dereva z pidshitoyu tkaninoyu Davni kitajci buli vojovnichi mizh plemenami isnuvala krivava pomsta Utvorennya centralizovanih derzhav yak ot Shan poklalo kraj bagatom superechkam Bronza ta virobi z neyiDinastiya Shan stala mogutnoyu bo yiyi majstri navchilisya obroblyati bronzu z yakoyi mozhna bulo robiti znaryaddya praci domashnye nachinnya ta zbroyu Bronza takozh vikoristovuvalas dlya vigotovlennya prikras religijnih atributiv i tvoriv mistectva Bronzovij trinogij kazan 12 11 st do n e Bronzovij kvadratnij kazan z lyudskimi oblichchyami 11 st do n e Muzej provinciyi Hunan Tigricya Posudina dlya zberigannya napoyiv 11 st do n e Muzej Chernuski Parizh Bronzovij ritualnij posud dlya vina 12 11 st do n e Galereya Saklera Vashington Zagibel derzhavi ShanU 1027 roku do nashoyi eri Di Sin vchergove zbilshiv podatki i daninu z pidkorenih plemen Rozdratovani piddani povstali Ocholiv povstannya U van vatazhok plemeni chzhou Dopomagali U vanu i meshkanci stolici U virishalnij carske vijsko zaznalo porazki i sklalo zbroyu a volodar z vidchayu vkorotiv sobi viku Povstanci zahopili stolicyu Na prestol zveli sina zagiblogo Ale koli toj vidmovivsya sluhati peremozhciv jogo tezh pozbavili tronu i bezzhalno vbili Rodichiv carya viselili do viddalenoyi zemli de voni pracyuvali yak zvichajni selyani a mozhe navit i yak rabi PrimitkiMustafin O Spravzhnya istoriya starodavnogo chasu H 2018 s 118 119 Mustafin O Spravzhnya istoriya starodavnogo chasu H 2018 s 119Dzherela ta literaturaDinastiya Shan 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Kurs lekcij K Libid 1996 Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Pidruchnik K Libid 2000 2002 2006 592 s ISBN 966 06 0245 6 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dinastiya Shan