Ерліган (кит. 二里岡) — археологічна культура бронзового періоду на території північного Китаю, що охоплювало період з 1580 по 1400 (за іншими гіпотезами 1300) роки до н. е. Основу становило декілька городищ між річками Хуанхе та Янцзи. Головне городище Ерліган (за яким отримало назву уся культура) розташовувалося на території південно-східної частини сучасного міста Чженчжоу (провінція Хенань) і належить до числа найважливіших археологічних пам'яток Китаю першої половини II тис. до н. е.
Дослідження
У 1952 році розпочалися археологічні розкопки городища Ерліган. Дослідження тривають досі. 1954 року почалися розкопки іншого ключового городища культури — Паньлунчен. Останнє розвідки відбувалися у 1963 та 1974—1976 роках.
Опис
У науковій літературі Ерліган часто ототожнюють з першою столицею найдавнішого китайського держави Шан-Інь (XVII—XI ст. До н. е.) — містом Бо (亳), яке неодноразово згадуються в більш пізніх письмових джерелах. Відомо, що це городище займало площу в 3,2 км², маючи в плані форму неправильного квадрата, і було обнесено глинобитною стіною, загальна протяжність якої становила 6960 м (західна ділянка — 1690 м, північна — 1870 м, південна і східна — по 1700 м кожен). Ширина стіни біля основи сягала 36 м, а її висота — 9,1 м. За підрахунками китайських вчених над спорудженням такої стіни, починаючи з заготівлі будівельного матеріалу, повинні були працювати 10 тис. майстрів, які б працювали 330 днів протягом 12 років.
Втім до теорії про тотожність Ерлігану і Бо, стосунок між цією культурою та раннім період Шан, скептично ставляться американські та європейські науковці. Основою для цього є те, що в Ерлігане не виявлено письмових документів, що не дозволяє зв'язати археологічні знахідки з письмовою історією.
Центром культури Ерліган була долина річки Хуанхе. Культура Ерліган перш за все відоме своїми городищами. Традиція містобудування зародилася в епоху неоліту. Тоді ж була освоєна глинобитна технологія, що стала згодом основною для вирішення містобудівних завдань і зодчества, де її використовували для зведення спеціальних платформ, що утворюють фундамент будівель. Технологічний процес передбачав кілька етапів: канаву з косими стінками (завглибшки до 2 м) поступово заповнювали шарами глиняної маси (по 6-8 або 10-20 см), кожен шар утрамбовували і пересипали піском. Шари накладали до тих пір, поки не досягали необхідної висоти. Специфіка цієї технології пояснює причину, по якій глинобитні стіни китайських міст завжди мали масивну основу і загальний трапецеподібний профіль.
Це була перша археологічна культура стародавнього Китаю, де широко розповсюдилися вироби з литої бронзи. Вже на ранньому етапі культура швидко поширилася на велику територію, досягнувши річки Янцзи.
Усередині стін Ерлігана і за їх межами виявлені залишки численних житлових будівель, а також гончарних, бронзоливарних і стенорезная майстерень, згрупованих за професійною ознакою, що вказує на відокремлення ремесла із загальної сфери господарської діяльності та поява внутрішніх градацій. До числа найбільш примітних місцевих знахідок належать глазурована кераміка, виконана з каоліну, нефритові вироби і бронзові судини, причому, іноді досить великих розмірів (наприклад, 2 котла — дін вагою 52 і 64,3 кг і заввишки 81 і 100 см відповідно). Серед бронзових виробів присутні зразки більшості основних категорій кухонного та столового начиння, характерних для виробництва часів культури Ерлітоу.
Іншим значним городищем культури Ерліган є Паньлунген на березі р. Фухе (північного притоку Янцзи), в волості Едянь, що входить в межі міста Ухань, адміністративного центру провінції Хубей. Пам'ятка площею близько 1 км² включає власне городище Паньлунчен зі стінами, ровом і фундаментами будівель палацового типу, а також пов'язані з ним поховання, будинки, майстерні, розташовані в кількох прилеглих пунктах: Ванцзяцзуй, Ліцзязцзуй, Янцзяцзуй, Янцзявань і Лоуцзівань.
Джерела
- Liu, Li; Chen, Xingcan (2012), The Archaeology of China: From the Late Paleolithic to the Early Bronze Age, Cambridge University Press, .
- Li, Feng, ed. (2013). Early China: a social and cultural history. New York: Cambridge University Press. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ерліган |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erligan kit 二里岡 arheologichna kultura bronzovogo periodu na teritoriyi pivnichnogo Kitayu sho ohoplyuvalo period z 1580 po 1400 za inshimi gipotezami 1300 roki do n e Osnovu stanovilo dekilka gorodish mizh richkami Huanhe ta Yanczi Golovne gorodishe Erligan za yakim otrimalo nazvu usya kultura roztashovuvalosya na teritoriyi pivdenno shidnoyi chastini suchasnogo mista Chzhenchzhou provinciya Henan i nalezhit do chisla najvazhlivishih arheologichnih pam yatok Kitayu pershoyi polovini II tis do n e Teritoriya kulturi Erligan poznacheno cifroyu 8DoslidzhennyaU 1952 roci rozpochalisya arheologichni rozkopki gorodisha Erligan Doslidzhennya trivayut dosi 1954 roku pochalisya rozkopki inshogo klyuchovogo gorodisha kulturi Panlunchen Ostannye rozvidki vidbuvalisya u 1963 ta 1974 1976 rokah OpisU naukovij literaturi Erligan chasto ototozhnyuyut z pershoyu stoliceyu najdavnishogo kitajskogo derzhavi Shan In XVII XI st Do n e mistom Bo 亳 yake neodnorazovo zgaduyutsya v bilsh piznih pismovih dzherelah Vidomo sho ce gorodishe zajmalo ploshu v 3 2 km mayuchi v plani formu nepravilnogo kvadrata i bulo obneseno glinobitnoyu stinoyu zagalna protyazhnist yakoyi stanovila 6960 m zahidna dilyanka 1690 m pivnichna 1870 m pivdenna i shidna po 1700 m kozhen Shirina stini bilya osnovi syagala 36 m a yiyi visota 9 1 m Za pidrahunkami kitajskih vchenih nad sporudzhennyam takoyi stini pochinayuchi z zagotivli budivelnogo materialu povinni buli pracyuvati 10 tis majstriv yaki b pracyuvali 330 dniv protyagom 12 rokiv Vtim do teoriyi pro totozhnist Erliganu i Bo stosunok mizh ciyeyu kulturoyu ta rannim period Shan skeptichno stavlyatsya amerikanski ta yevropejski naukovci Osnovoyu dlya cogo ye te sho v Erligane ne viyavleno pismovih dokumentiv sho ne dozvolyaye zv yazati arheologichni znahidki z pismovoyu istoriyeyu Centrom kulturi Erligan bula dolina richki Huanhe Kultura Erligan persh za vse vidome svoyimi gorodishami Tradiciya mistobuduvannya zarodilasya v epohu neolitu Todi zh bula osvoyena glinobitna tehnologiya sho stala zgodom osnovnoyu dlya virishennya mistobudivnih zavdan i zodchestva de yiyi vikoristovuvali dlya zvedennya specialnih platform sho utvoryuyut fundament budivel Tehnologichnij proces peredbachav kilka etapiv kanavu z kosimi stinkami zavglibshki do 2 m postupovo zapovnyuvali sharami glinyanoyi masi po 6 8 abo 10 20 sm kozhen shar utrambovuvali i peresipali piskom Shari nakladali do tih pir poki ne dosyagali neobhidnoyi visoti Specifika ciyeyi tehnologiyi poyasnyuye prichinu po yakij glinobitni stini kitajskih mist zavzhdi mali masivnu osnovu i zagalnij trapecepodibnij profil Ce bula persha arheologichna kultura starodavnogo Kitayu de shiroko rozpovsyudilisya virobi z litoyi bronzi Vzhe na rannomu etapi kultura shvidko poshirilasya na veliku teritoriyu dosyagnuvshi richki Yanczi Useredini stin Erligana i za yih mezhami viyavleni zalishki chislennih zhitlovih budivel a takozh goncharnih bronzolivarnih i stenoreznaya majsteren zgrupovanih za profesijnoyu oznakoyu sho vkazuye na vidokremlennya remesla iz zagalnoyi sferi gospodarskoyi diyalnosti ta poyava vnutrishnih gradacij Do chisla najbilsh primitnih miscevih znahidok nalezhat glazurovana keramika vikonana z kaolinu nefritovi virobi i bronzovi sudini prichomu inodi dosit velikih rozmiriv napriklad 2 kotla din vagoyu 52 i 64 3 kg i zavvishki 81 i 100 sm vidpovidno Sered bronzovih virobiv prisutni zrazki bilshosti osnovnih kategorij kuhonnogo ta stolovogo nachinnya harakternih dlya virobnictva chasiv kulturi Erlitou Inshim znachnim gorodishem kulturi Erligan ye Panlungen na berezi r Fuhe pivnichnogo pritoku Yanczi v volosti Edyan sho vhodit v mezhi mista Uhan administrativnogo centru provinciyi Hubej Pam yatka plosheyu blizko 1 km vklyuchaye vlasne gorodishe Panlunchen zi stinami rovom i fundamentami budivel palacovogo tipu a takozh pov yazani z nim pohovannya budinki majsterni roztashovani v kilkoh prileglih punktah Vanczyaczuj Liczyazczuj Yanczyaczuj Yanczyavan i Louczivan DzherelaLiu Li Chen Xingcan 2012 The Archaeology of China From the Late Paleolithic to the Early Bronze Age Cambridge University Press ISBN 978 0 521 64310 8 Li Feng ed 2013 Early China a social and cultural history New York Cambridge University Press ISBN 978 0 521 71981 0 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Erligan