Мрі́я — думка про щось бажане й приємне, інколи нездійсненне чи недосяжне. Витвір уяви, фантазії.
Мрі́яння, або ма́рення — процес фантазування, при якому людина уявляє деякі майбутні події, настання яких вона бажає. Вид уяви.
Історія слова
Слово «мрія» утворене від укр. мріяти, або мріти («ледве виднітися»; «бовваніти»; «мерехтіти»; рідко. «світати»; «мріяти»), що походить від прасл. *mьrěti, пов'язаного чергуванням голосних з *mara («мара, привид»). До того самого праслов'янського дієслова сходять і сучасні біл. мроя, мроіць («мрія»; «мріяти»).
У новій літературній мові це слово вперше засвідчене в друкованому листі харківської громади «коханим і шановним землякам, панам Галичанам», що його відправив 30 листопада 1862 року «студент Університету Василь Степанович Мова». Цитуючи «Подражаніє 11 псалму» Т. Шевченка, харківці пишуть:
І не пуста мрія, а певна, кріпка надія була у його в серці, як перед смертю казав він: "Орю свій переліг..." |
Під заголовком «Письмо з Задніпровської України» цей лист опубліковано 11 квітня 1863 року в журналі «Вечерниці».
До кінця XIX століття у творах деяких письменників, як-от І. Вагилевича, І. Франка, П. Куліша, траплялися заст. укр. мечта, мечтати, що згодом остаточно вийшли з ужитку. Коріння цих слів сягають староукраїнської книжності. Наприклад, словник Памва Беринди 1627 року подає гасло мєчтаньє: помышлєньє, албо мєчт, з тлумаченням: раптове й сильне мислення, або видіння, котрим речі далекії як присутнії і образ їх у розумі своїм огортаємо і формуємо, приводячи їх собі на мисль.
Цікаво, що в англійській (англ. dream), німецькій (нім. Traum) та французькій (фр. rêve, rêverie) мовах поняття «мрія», як і слова на його позначення, первинно пов'язані зі сновидінням. Справді, сновидіння часто віддзеркалюють бажання, так само, як і мрії, але відрізняються тим, що гірше піддаються свідомому керуванню з боку суб'єкта, а також, як правило, сприймаються ним як реальність.
Міф про «кування»
За часів радянської окупації України виник і поширився міф про належність слова «мрія» до так званих кованих слів. Мовляв, його творцем є український письменник М. Старицький, який вжив свій новотвір у написанім 1873 року вірші «До альбома О. П. К-ч», присвяченому Олені Пчілці і опублікованому в 1883 році. В інших версіях «авторство» слова приписується останній, або Лесі Українці. Насправді ж достеменно відомо, що до того часу слово «мрія» вже вживалося у творах П. Свенціцького (1865), В. Мови (1866), І. Нечуя-Левицького (1869), перекладах К. Климковича (1864), Л. Лопатинського (1864), Л. Лукашевича (1867), того ж М. Старицького (1872), німецько-українському словнику О. Партицького (1867), а також на шпальтах україномовної преси 1860-х років (у часописах «Вечерниці», «Слово» та «Русь»).
У психології
Мрії можуть бути реальними (реальна мрія), тобто такими, що дійсно можуть трапитись у майбутньому, або фантастичними (нереальна мрія), тобто такими, настання яких слід визнати практично неможливим. Мрія позитивно впливає на настрій суб'єкта, а також сприяє обдумуванню відповідного бажання, що може призвести до активізації діяльності щодо реалізації цього бажання. Тому реальна мрія корисна для настання тих подій, про які суб'єкт мріє.
З іншого боку, можна зауважити, що, внаслідок усвідомлення того факту, що мрія ще не настала, в суб'єкта може зіпсуватися настрій. Крім того, на мрію витрачається час, що може відволікти від важливіших справ. Отже, мрія має позитивні та негативні риси, і можуть бути різні думки щодо того, чи варто мріяти. Можна сказати, що реальна мрія має більше підстав вважатися корисною, ніж нереальна.
Іноді термін «мрія» розуміють ширше, включаючи сюди, наприклад, думки не тільки про майбутнє, а і про минуле. При певному широкому розумінні мрію можна ототожнити з такою фантазією, під час якої суб'єкт уявляє якісь події.
Дехто надає мрії дещо сакрального значення, вважаючи, що вона збуджує деяку надприродну субстанцію в напрямі збільшення ймовірності настання того, про що суб'єкт мріє. По суті мрія при цьому ототожнюється з молитвою. З другого боку, існує думка, що навпаки: мрію не слід плутати з молитвою, і неможливо повноцінно молитися, якщо почати мріяти замість того, щоб молитись. Описані в цьому абзаці міркування є предметом навколорелігійних вірувань і не підтверджуються науковими дослідженнями.
Низка дослідників у своїх працях займалися питанням зв'язку між сновидіннями і креативністю. Чи то С. Шехтер, Г. Шмайдлер і Ф. Сталь, які виявили позитивний зв'язок між рівнем креативності і мірою вираженої у сновидінні уяви, чи Ф. Клепель, М. Шредль і А. Ґеріц, згідно з якими люди практикують ідеї своїх сновидінь у реальному житті приблизно кожні два місяці. Сни на яву, тобто мрії, не є винятком із цієї тенденції. Вони дають змогу поглянути на певну проблему з нових, на перший погляд, нелогічних ракурсів, з чого, проте, може випливати невідоме раніше розв'язання. Крім того, мрії можуть слугувати нагадуванням про факти, які зосереджений розум просто ігнорує, оскільки вони не потрапляють у вузьку сферу уваги. Тому мріяння часто порівнюють із мозковим штурмом, який позитивно впливає на звільнення від обмежень чи пошук аналогій і абсолютно нових шляхів, адже воно так само може надати імпульс до творчої діяльності. Дослідження С. Кантера (1982), наприклад, показало, що учасники, які частіше піддавалися мріям, дали менше відповідей, ніж ті, хто мріяв рідше, але їхні відповіді були більш оригінальними та інноваційними, що свідчить про більшу креативність.
Див. також
Коментарі
- Слово мріяти подає словник М. Закревського 1862 року, в одній статті з гаслом мріти (рос. казаться, неясно быть видимым, мелькать). Словник Є. Желехівського засвідчує також діалектне значення «ставати темним».
- У словнику Є. Желехівського засвідчені також діалектні значення слова мріти — «ставати темним, туманним»; «дрімати»; «роїтися».
- Фонетична форма біл. мроя є результатом дії вторинного аблауту oi паралельно з ě < ē, відповідно до регулярного чергування ě/oi (наприклад: pěti — pojǫ, rějati — rojь).
- В оригіналі: Ґвалтовноє а силноє мышлє(н)є, або видєньє, которы(м) рєчи далєкїи ꙗкъ притомныи и кшталтъ ихъ в̾ розꙋмѣ своє(м) ѡгортꙋємо и формꙋємо, приводѧчи ихъ собѣ на мысль.
Примітки
- Мрія // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Марення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Мрія // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. — Т. 22 : Мр — На. — 712 с. — .
- Мри̂ти // Закревскій Н. В. Старосвѣтскій бандуриста. — М. : В Унив. тип., 1861. — Кн. 3 : Словарь малороссійскихъ идіомовъ. — С. 399.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- Мріти // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — .
- Мроі // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 1—10. Выданне працягваецца. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
- Письмо зъ Задніпровськои Украіни. Процитовано 5 лютого 2024.
- Лексикон словенороський Памви Беринди / Підг. тексту і вступ. ст. В. В. Німчука. — К., 1961 (Пам'ятки української мови XVII ст.). — С. 63 — 271 с.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 29 червня 2013.
- Yu Calvin Kai-Ching. Green and dreams can facilitate creativity // Dreaming. — 2020. — Vol. 30, iss. 1 (03). — P. 92–99. — ISSN 1573-3351. — DOI: . Процитовано 2024-02-08.
- Glausiusz Josie. Living in a Dream World // Scientific American Mind. — 2011. — Т. 22, вип. 1 (03). — С. 24–31. — ISSN 1555-2284. — DOI: . Процитовано 2024-02-08.
- Joshi Aravind Krishna. Proceedings of the Ninth International Joint Conference on Artificial Intelligence. — Elsevier, 1985. Процитовано 2024-02-08.
- Kanter Steve. Divergent Thinking Abilities as a Function of Daydreaming Frequency // Journal for the Education of the Gifted. — 1982. Процитовано 2024-02-08.
Джерела
- Мрія // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
- Мрійник, Мрія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1045-1046. — 1000 екз.
- Мрія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 79.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mriya znachennya Mri ya dumka pro shos bazhane j priyemne inkoli nezdijsnenne chi nedosyazhne Vitvir uyavi fantaziyi Mriya Pol Ello Mri yannya abo ma rennya proces fantazuvannya pri yakomu lyudina uyavlyaye deyaki majbutni podiyi nastannya yakih vona bazhaye Vid uyavi Istoriya slovaSlovo mriya utvorene vid ukr mriyati abo mriti ledve vidnitisya bovvaniti merehtiti ridko svitati mriyati sho pohodit vid prasl mreti pov yazanogo cherguvannyam golosnih z mara mara privid Do togo samogo praslov yanskogo diyeslova shodyat i suchasni bil mroya mroic mriya mriyati U novij literaturnij movi ce slovo vpershe zasvidchene v drukovanomu listi harkivskoyi gromadi kohanim i shanovnim zemlyakam panam Galichanam sho jogo vidpraviv 30 listopada 1862 roku student Universitetu Vasil Stepanovich Mova Cituyuchi Podrazhaniye 11 psalmu T Shevchenka harkivci pishut I ne pusta mriya a pevna kripka nadiya bula u jogo v serci yak pered smertyu kazav vin Oryu svij perelig Pid zagolovkom Pismo z Zadniprovskoyi Ukrayini cej list opublikovano 11 kvitnya 1863 roku v zhurnali Vechernici Do kincya XIX stolittya u tvorah deyakih pismennikiv yak ot I Vagilevicha I Franka P Kulisha traplyalisya zast ukr mechta mechtati sho zgodom ostatochno vijshli z uzhitku Korinnya cih sliv syagayut staroukrayinskoyi knizhnosti Napriklad slovnik Pamva Berindi 1627 roku podaye gaslo myechtanye pomyshlyenye albo myecht z tlumachennyam raptove j silne mislennya abo vidinnya kotrim rechi dalekiyi yak prisutniyi i obraz yih u rozumi svoyim ogortayemo i formuyemo privodyachi yih sobi na misl Cikavo sho v anglijskij angl dream nimeckij nim Traum ta francuzkij fr reve reverie movah ponyattya mriya yak i slova na jogo poznachennya pervinno pov yazani zi snovidinnyam Spravdi snovidinnya chasto viddzerkalyuyut bazhannya tak samo yak i mriyi ale vidriznyayutsya tim sho girshe piddayutsya svidomomu keruvannyu z boku sub yekta a takozh yak pravilo sprijmayutsya nim yak realnist Mif pro kuvannya Za chasiv radyanskoyi okupaciyi Ukrayini vinik i poshirivsya mif pro nalezhnist slova mriya do tak zvanih kovanih sliv Movlyav jogo tvorcem ye ukrayinskij pismennik M Starickij yakij vzhiv svij novotvir u napisanim 1873 roku virshi Do alboma O P K ch prisvyachenomu Oleni Pchilci i opublikovanomu v 1883 roci V inshih versiyah avtorstvo slova pripisuyetsya ostannij abo Lesi Ukrayinci Naspravdi zh dostemenno vidomo sho do togo chasu slovo mriya vzhe vzhivalosya u tvorah P Svencickogo 1865 V Movi 1866 I Nechuya Levickogo 1869 perekladah K Klimkovicha 1864 L Lopatinskogo 1864 L Lukashevicha 1867 togo zh M Starickogo 1872 nimecko ukrayinskomu slovniku O Partickogo 1867 a takozh na shpaltah ukrayinomovnoyi presi 1860 h rokiv u chasopisah Vechernici Slovo ta Rus U psihologiyiMriyi mozhut buti realnimi realna mriya tobto takimi sho dijsno mozhut trapitis u majbutnomu abo fantastichnimi nerealna mriya tobto takimi nastannya yakih slid viznati praktichno nemozhlivim Mriya pozitivno vplivaye na nastrij sub yekta a takozh spriyaye obdumuvannyu vidpovidnogo bazhannya sho mozhe prizvesti do aktivizaciyi diyalnosti shodo realizaciyi cogo bazhannya Tomu realna mriya korisna dlya nastannya tih podij pro yaki sub yekt mriye Z inshogo boku mozhna zauvazhiti sho vnaslidok usvidomlennya togo faktu sho mriya she ne nastala v sub yekta mozhe zipsuvatisya nastrij Krim togo na mriyu vitrachayetsya chas sho mozhe vidvolikti vid vazhlivishih sprav Otzhe mriya maye pozitivni ta negativni risi i mozhut buti rizni dumki shodo togo chi varto mriyati Mozhna skazati sho realna mriya maye bilshe pidstav vvazhatisya korisnoyu nizh nerealna Inodi termin mriya rozumiyut shirshe vklyuchayuchi syudi napriklad dumki ne tilki pro majbutnye a i pro minule Pri pevnomu shirokomu rozuminni mriyu mozhna ototozhniti z takoyu fantaziyeyu pid chas yakoyi sub yekt uyavlyaye yakis podiyi Dehto nadaye mriyi desho sakralnogo znachennya vvazhayuchi sho vona zbudzhuye deyaku nadprirodnu substanciyu v napryami zbilshennya jmovirnosti nastannya togo pro sho sub yekt mriye Po suti mriya pri comu ototozhnyuyetsya z molitvoyu Z drugogo boku isnuye dumka sho navpaki mriyu ne slid plutati z molitvoyu i nemozhlivo povnocinno molitisya yaksho pochati mriyati zamist togo shob molitis Opisani v comu abzaci mirkuvannya ye predmetom navkoloreligijnih viruvan i ne pidtverdzhuyutsya naukovimi doslidzhennyami Nizka doslidnikiv u svoyih pracyah zajmalisya pitannyam zv yazku mizh snovidinnyami i kreativnistyu Chi to S Shehter G Shmajdler i F Stal yaki viyavili pozitivnij zv yazok mizh rivnem kreativnosti i miroyu virazhenoyi u snovidinni uyavi chi F Klepel M Shredl i A Geric zgidno z yakimi lyudi praktikuyut ideyi svoyih snovidin u realnomu zhitti priblizno kozhni dva misyaci Sni na yavu tobto mriyi ne ye vinyatkom iz ciyeyi tendenciyi Voni dayut zmogu poglyanuti na pevnu problemu z novih na pershij poglyad nelogichnih rakursiv z chogo prote mozhe viplivati nevidome ranishe rozv yazannya Krim togo mriyi mozhut sluguvati nagaduvannyam pro fakti yaki zoseredzhenij rozum prosto ignoruye oskilki voni ne potraplyayut u vuzku sferu uvagi Tomu mriyannya chasto porivnyuyut iz mozkovim shturmom yakij pozitivno vplivaye na zvilnennya vid obmezhen chi poshuk analogij i absolyutno novih shlyahiv adzhe vono tak samo mozhe nadati impuls do tvorchoyi diyalnosti Doslidzhennya S Kantera 1982 napriklad pokazalo sho uchasniki yaki chastishe piddavalisya mriyam dali menshe vidpovidej nizh ti hto mriyav ridshe ale yihni vidpovidi buli bilsh originalnimi ta innovacijnimi sho svidchit pro bilshu kreativnist Div takozhIdeya Nesvidome Majbutnye Prognozuvannya Fantaziya Amerikanska mriya Antonov An 225 MriyaKomentariSlovo mriyati podaye slovnik M Zakrevskogo 1862 roku v odnij statti z gaslom mriti ros kazatsya neyasno byt vidimym melkat Slovnik Ye Zhelehivskogo zasvidchuye takozh dialektne znachennya stavati temnim U slovniku Ye Zhelehivskogo zasvidcheni takozh dialektni znachennya slova mriti stavati temnim tumannim drimati royitisya Fonetichna forma bil mroya ye rezultatom diyi vtorinnogo ablautu oi paralelno z e lt e vidpovidno do regulyarnogo cherguvannya e oi napriklad peti pojǫ rejati roj V originali Gvaltovnoye a silnoye myshlye n ye abo vidyenye kotory m ryechi dalyekyii ꙗk pritomnyi i kshtalt ih v rozꙋmѣ svoye m ѡgortꙋyemo i formꙋyemo privodѧchi ih sobѣ na mysl PrimitkiMriya Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Marennya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Mriya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2020 T 22 Mr Na 712 s ISBN 978 966 02 9362 5 Mri ti Zakrevskij N V Starosvѣtskij bandurista M V Univ tip 1861 Kn 3 Slovar malorossijskih idiomov S 399 Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 Mriti Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M 552 s ISBN 5 12 001263 9 Mroi Etymalagichny sloynik belaruskaj movy T 1 10 Vydanne pracyagvaecca In t movaznaystva imya Yakuba Kolasa NAN Belarusi Minsk Belaruskaya navuka 1978 2017 Pismo z Zadniprovskoi Ukraini Procitovano 5 lyutogo 2024 Leksikon slovenoroskij Pamvi Berindi Pidg tekstu i vstup st V V Nimchuka K 1961 Pam yatki ukrayinskoyi movi XVII st S 63 271 s Arhiv originalu za 13 sichnya 2013 Procitovano 29 chervnya 2013 Yu Calvin Kai Ching Green and dreams can facilitate creativity Dreaming 2020 Vol 30 iss 1 03 P 92 99 ISSN 1573 3351 DOI 10 1037 drm0000126 Procitovano 2024 02 08 Glausiusz Josie Living in a Dream World Scientific American Mind 2011 T 22 vip 1 03 S 24 31 ISSN 1555 2284 DOI 10 1038 scientificamericanmind0311 24 Procitovano 2024 02 08 Joshi Aravind Krishna Proceedings of the Ninth International Joint Conference on Artificial Intelligence Elsevier 1985 Procitovano 2024 02 08 Kanter Steve Divergent Thinking Abilities as a Function of Daydreaming Frequency Journal for the Education of the Gifted 1982 Procitovano 2024 02 08 DzherelaMriya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 PosilannyaMrijnik Mriya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1045 1046 1000 ekz Mriya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 79