Ця стаття не містить . (липень 2017) |
Морелія (тараска Uaiahnario) — столиця та найбільше місто мексиканського штату Мічоакан. Місто розташоване на висоті 1921 м над рівнем моря в долині Ґуаянґарео, оточене пагорбами Пунуато і Кінсео. Населення міста з околицями становить 642 тис. мешканців (608 тис. власне у місті, перепис 2005 року). Муніципалітет Морелія, центром якого є місто, займає площу 1 199 02 км² та має населення 684 тис. мешканців, також включаючи міста і .
Морелія Morelia | |||
---|---|---|---|
| |||
Координати: 19°46′06″ пн. ш. 101°11′22″ зх. д. / 19.76833° пн. ш. 101.18944° зх. д. | |||
Країна | Мексика | ||
Штат | Мічоакан | ||
Муніципалітет | |||
Засноване | 18 травня 1541 | ||
Уряд | |||
- Муніципальний президент | Фаусто Вальєхо Фіґуероа (PRI) | ||
Висота над р.м. | 1921 м | ||
Населення | |||
- Місто | 608,049 | ||
- Агломерація | 735,624 | ||
Часовий пояс | UTC-6 | ||
Postal code | 58000 | ||
Телефонний код(и) | 443 | ||
Вебсайт: http://morelia.gob.mx | |||
Морелія | |||
Історичний центр міста Морелія | |
---|---|
Historic Centre of Morelia | |
Світова спадщина | |
19°42′10″ пн. ш. 101°11′32″ зх. д. / 19.70277777780555795° пн. ш. 101.19222222225000962° зх. д. | |
Країна | Мексика |
Тип | Культурний |
(Критерії) | ii, iv, vi |
Об'єкт № | 585 |
Регіон | Латинська Америка і Кариби |
Зареєстровано: | 1991 (15 сесія) |
| |
Морелія у Вікісховищі |
Історичний центр міста, що містить понад 1000 колоніальних будівель та церков, з 1991 року занесений до списку Світової спадщини.
Історія
До прибуття іспанців долина Ґуаянґарео на навколишні райони були населені індіанцями . Іспанське місто було засноване 18 травня 1541 першим віце-королем Нової Іспанії Антоніо де Мендосою під назвою «Сьєдад-де-Мічоакан» (Ciudad de Michoacan). Також тут були оселені 50 знатних родин індіанців Пурепеча (перевезених з і ). В 1545 році місто було перейменоване на Вальядолід.
Протягом довгого часу місто залишалося конкурентом у регіоні місту Пацкуаро, проте на відміну від останнього, населеного індіанцями, Вальядолід був переважно іспанським, населеним нащадками конкістадорів та переселенцями з метрополії. В 1547 році поселення офіційно отримало статус міста, а в 1553 році отримало власний герб.
Суперництво між Пацкуаро і Вальядолідом стало очевидним під час вибору місця розташування центру єпископства Мічоакан. Хоча іспанця наполягали на тому, щоб зробити єпископським містом Вальядолід, перший єпископ Мічоакану Васко де Кіроґа, що завжди захищав індіанців від іспанців, зробив столицею Пацкуаро. В 1571 році, через шість років після смерті Кіроґи, король Філіп II перенес єпископську столицю до Вальядоліду. В 1580 році Вальядолід також замінив Пацкуаро як столицю провінції Мічоакан.
Протягом колоніального періоду у місті було засновано велике число релігійних орденів, що зробило місто важливим центром мистецтва та культури Нової Іспанії.
Відоми будівлі
Історичний центр міста (Centro Histórico), що входить до Світової спадщини ЮНЕСКО, охоплює приблизно 150 міських кварталів у центрі міста, що приблизно відповідає розмірам міста наприкінці 18 століття.
Більша частина історичних будівель належить до колоніального періоду. Найвідомішими є Кафедральний собор Морелії в стилі Бароко (закінчений в 1744 році), конвент Сан-Франсіско (збудований в 1513 році), Конвент Сан-Аґустін (закінчений в 1550 році); колледж і храм Ла-Компанія-де-Хесус (зараз відомий як палац Клавіхеро, будівництво почалося в 1580 році), конвент Ель-Кармен (1597 рік), конвент Санта-Катаріна та інші.
Через центр міста також проходить акведук, збудований між 1785 і 1789 роками.
Уродженці міста
У 1765 році у місті народився Хосе Марія Морелос, на честь якого місто отримало нову назву 12 вересня 1828 року. Хосе Марія Морелос разом з Мігелем Ідальго-і-Костілья почали війну за незалежність Мексики від Іспанії в 1810 році.
У Морелії також народилися Аґустін де Ітурбіде (1783), перший імператор Мексики, і , що грала важливу роль у незалежницькому русі.
Галерея
- Собор Морелії
- Фонтан тарасків
- Площа Троянд
- Палац Клавіхеро
- Палац Уряду
- Проспект Мадера-Норте
- Проспект Мадера-Сур
Джерела
- * Назва в офіційному англомовному списку
Посилання
Це незавершена стаття з географії Мексики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2017 Moreliya taraska Uaiahnario stolicya ta najbilshe misto meksikanskogo shtatu Michoakan Misto roztashovane na visoti 1921 m nad rivnem morya v dolini Guayangareo otochene pagorbami Punuato i Kinseo Naselennya mista z okolicyami stanovit 642 tis meshkanciv 608 tis vlasne u misti perepis 2005 roku Municipalitet Moreliya centrom yakogo ye misto zajmaye ploshu 1 199 02 km ta maye naselennya 684 tis meshkanciv takozh vklyuchayuchi mista i Moreliya MoreliaPrapor GerbKoordinati 19 46 06 pn sh 101 11 22 zh d 19 76833 pn sh 101 18944 zh d 19 76833 101 18944KrayinaMeksikaShtatMichoakanMunicipalitetZasnovane 18 travnya 1541Uryad Municipalnij prezidentFausto Valyeho Figueroa PRI Visota nad r m 1921 m Naselennya Misto 608 049 Aglomeraciya 735 624Chasovij poyas UTC 6Postal code 58000Telefonnij kod i 443Vebsajt http morelia gob mxMoreliyaIstorichnij centr mista MoreliyaHistoric Centre of Morelia Svitova spadshina19 42 10 pn sh 101 11 32 zh d 19 70277777780555795 pn sh 101 19222222225000962 zh d 19 70277777780555795 101 19222222225000962Krayina MeksikaTip KulturnijKriteriyi ii iv viOb yekt 585Region Latinska Amerika i KaribiZareyestrovano 1991 15 sesiya Moreliya u Vikishovishi Istorichnij centr mista sho mistit ponad 1000 kolonialnih budivel ta cerkov z 1991 roku zanesenij do spisku Svitovoyi spadshini IstoriyaDo pributtya ispanciv dolina Guayangareo na navkolishni rajoni buli naseleni indiancyami Ispanske misto bulo zasnovane 18 travnya 1541 pershim vice korolem Novoyi Ispaniyi Antonio de Mendosoyu pid nazvoyu Syedad de Michoakan Ciudad de Michoacan Takozh tut buli oseleni 50 znatnih rodin indianciv Purepecha perevezenih z i V 1545 roci misto bulo perejmenovane na Valyadolid Protyagom dovgogo chasu misto zalishalosya konkurentom u regioni mistu Packuaro prote na vidminu vid ostannogo naselenogo indiancyami Valyadolid buv perevazhno ispanskim naselenim nashadkami konkistadoriv ta pereselencyami z metropoliyi V 1547 roci poselennya oficijno otrimalo status mista a v 1553 roci otrimalo vlasnij gerb Supernictvo mizh Packuaro i Valyadolidom stalo ochevidnim pid chas viboru miscya roztashuvannya centru yepiskopstva Michoakan Hocha ispancya napolyagali na tomu shob zrobiti yepiskopskim mistom Valyadolid pershij yepiskop Michoakanu Vasko de Kiroga sho zavzhdi zahishav indianciv vid ispanciv zrobiv stoliceyu Packuaro V 1571 roci cherez shist rokiv pislya smerti Kirogi korol Filip II perenes yepiskopsku stolicyu do Valyadolidu V 1580 roci Valyadolid takozh zaminiv Packuaro yak stolicyu provinciyi Michoakan Protyagom kolonialnogo periodu u misti bulo zasnovano velike chislo religijnih ordeniv sho zrobilo misto vazhlivim centrom mistectva ta kulturi Novoyi Ispaniyi Vidomi budivliIstorichnij centr mista Centro Historico sho vhodit do Svitovoyi spadshini YuNESKO ohoplyuye priblizno 150 miskih kvartaliv u centri mista sho priblizno vidpovidaye rozmiram mista naprikinci 18 stolittya Bilsha chastina istorichnih budivel nalezhit do kolonialnogo periodu Najvidomishimi ye Kafedralnij sobor Moreliyi v stili Baroko zakinchenij v 1744 roci konvent San Fransisko zbudovanij v 1513 roci Konvent San Agustin zakinchenij v 1550 roci kolledzh i hram La Kompaniya de Hesus zaraz vidomij yak palac Klavihero budivnictvo pochalosya v 1580 roci konvent El Karmen 1597 rik konvent Santa Katarina ta inshi Cherez centr mista takozh prohodit akveduk zbudovanij mizh 1785 i 1789 rokami Urodzhenci mistaU 1765 roci u misti narodivsya Hose Mariya Morelos na chest yakogo misto otrimalo novu nazvu 12 veresnya 1828 roku Hose Mariya Morelos razom z Migelem Idalgo i Kostilya pochali vijnu za nezalezhnist Meksiki vid Ispaniyi v 1810 roci U Moreliyi takozh narodilisya Agustin de Iturbide 1783 pershij imperator Meksiki i sho grala vazhlivu rol u nezalezhnickomu rusi GalereyaSobor Moreliyi Fontan taraskiv Plosha Troyand Palac Klavihero Palac Uryadu Prospekt Madera Norte Prospekt Madera SurDzherela Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuPosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Meksiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi