Ідальго, Ідальго-і-Костілья Мігель (ісп. Hidalgo у Costilla; 8 травня 1753, , штат Гуанахуато — 30 липня 1811, Чіуауа, штат Чіуауа), національний герой Мексики, керівник народного повстання 1810—11 років, що переросло у війну за незалежність Мексики від Іспанії (1810—1821).
Мігель Грегоріо Антоніо Ігнасіо Ідальго-і-Костілья-і-Гальяга Мондарте Вільясеньор Miguel Gregorio Antonio Ignacio Hidalgo y Costilla y Gallaga Mondarte Villaseñor | |
---|---|
Ім'я при народженні | ісп. Miguel Gregorio Antonio Ignacio Hidalgo y Costilla y Gallaga Mondarte Villaseñor |
Народився | 8 травня 1753 d, Нова Галісія, Нова Іспанія |
Помер | 30 червня 1811 (58 років) Чіуауа, d, Нова Іспанія ·страта |
Поховання | Ангел Незалежності |
Громадянство | Іспанська імперія |
Національність | мексиканець |
Діяльність | керівник народного повстання 1810-11 років за незалежність Мексики від Іспанії. |
Галузь | католицтво[1] і Рух за незалежність[1] |
Відомий завдяки | національний герой Мексики, |
Alma mater | d і d |
Відомі учні | Хосе Марія Морелос |
Знання мов | іспанська[2][1] |
Заклад | d |
Учасник | Мексиканська війна за незалежність |
Роки активності | з 1810 |
Титул | "Генерал-капітан Америки" |
Військове звання | генералісимус |
Конфесія | католик |
Батько | Q17628146? |
Автограф | |
|
Біографія
Закінчив духовну семінарію у Вальядоліді (нині Морелія), де пізніше був викладачем, а потім ректором. Розжалуваний в парафіяльні священики за поширення ідей французьких енциклопедистів, Ідальго продовжував виступати за незалежність країни і поліпшення економічного і правового положення індіанського населення. 16 вересня 1810 року в місті Долорес Ідальго звернувся до народу із закликом піднятися на визвольну війну («Клич Долорес») і на чолі революційної армії, що складалася головним чином з селян-індіанців, робітників копалень, пеонів, виступив проти іспанців. Проголошений «генерал-капітаном Америки», а потім генералісимусом, Ідальго 30 жовтня 1810 року здобув перемогу над іспанськими військами на перевалі і на чолі 80-тисячної армії підійшов до Мехіко. Не зважившись на штурм столиці, він попрямував до Гвадалахари.
У листопаді 1810 року в місті Гвадалахара було створено уряд на чолі з Ідальго; уряд проголосив скасування рабства, опублікував закон про повернення індіанцям общинних земель і про зниження податків. Ідальго опублікував маніфест до населення, відозву «до всіх жителів Америки» і звернення «до американської нації». Налякана розмахом і радикальним характером руху, більша частина креольської верхівки перейшла на бік іспанців, що дозволило останнім активізувати боротьбу проти патріотів. 17 січня 1811 року поблизу мосту Кальдерон іспанські війська розгромили головні сили Ідальго, а 21 березня захопили його в полон разом із залишками повстанської армії. Ідальго розстріляли 31 липня 1811 року в Чіуауа.
Див. також
- 944 Ідальго — астероїд, названий на честь діяча.
Джерела
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мігель Ідальго
- * Леонтій Войтович, Віктор Голубко, ілюстрації Е. Гугалова. Розділ 26. Війни за незалежність американських колоній // Від професійних найманих армій до масових (мобілізаційних) армій (початок XVI ст. – початок ХХ ст.). — Litres. — 2019. — С. 683. — .
- Мігель Ідальго в іспаномовному розділі Вікітеки [Архівовано 24 липня 2010 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Національний архів Мексики [ 17 вересня 2010 у Wayback Machine.] (ісп.)
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Idalgo Idalgo Idalgo i Kostilya Migel isp Hidalgo u Costilla 8 travnya 1753 shtat Guanahuato 30 lipnya 1811 Chiuaua shtat Chiuaua nacionalnij geroj Meksiki kerivnik narodnogo povstannya 1810 11 rokiv sho pereroslo u vijnu za nezalezhnist Meksiki vid Ispaniyi 1810 1821 Migel Gregorio Antonio Ignasio Idalgo i Kostilya i Galyaga Mondarte Vilyasenor Miguel Gregorio Antonio Ignacio Hidalgo y Costilla y Gallaga Mondarte VillasenorIm ya pri narodzhenniisp Miguel Gregorio Antonio Ignacio Hidalgo y Costilla y Gallaga Mondarte VillasenorNarodivsya8 travnya 1753 1753 05 08 d Nova Galisiya Nova IspaniyaPomer30 chervnya 1811 1811 06 30 58 rokiv Chiuaua d Nova Ispaniya strataPohovannyaAngel NezalezhnostiGromadyanstvoIspanska imperiyaNacionalnistmeksikanecDiyalnistkerivnik narodnogo povstannya 1810 11 rokiv za nezalezhnist Meksiki vid Ispaniyi Galuzkatolictvo 1 i Ruh za nezalezhnist 1 Vidomij zavdyakinacionalnij geroj Meksiki Alma materd i dVidomi uchniHose Mariya MorelosZnannya movispanska 2 1 ZakladdUchasnikMeksikanska vijna za nezalezhnistRoki aktivnostiz 1810Titul General kapitan Ameriki Vijskove zvannyageneralisimusKonfesiyakatolikBatkoQ17628146 Avtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZakinchiv duhovnu seminariyu u Valyadolidi nini Moreliya de piznishe buv vikladachem a potim rektorom Rozzhaluvanij v parafiyalni svyasheniki za poshirennya idej francuzkih enciklopedistiv Idalgo prodovzhuvav vistupati za nezalezhnist krayini i polipshennya ekonomichnogo i pravovogo polozhennya indianskogo naselennya 16 veresnya 1810 roku v misti Dolores Idalgo zvernuvsya do narodu iz zaklikom pidnyatisya na vizvolnu vijnu Klich Dolores i na choli revolyucijnoyi armiyi sho skladalasya golovnim chinom z selyan indianciv robitnikiv kopalen peoniv vistupiv proti ispanciv Progoloshenij general kapitanom Ameriki a potim generalisimusom Idalgo 30 zhovtnya 1810 roku zdobuv peremogu nad ispanskimi vijskami na perevali i na choli 80 tisyachnoyi armiyi pidijshov do Mehiko Ne zvazhivshis na shturm stolici vin popryamuvav do Gvadalahari U listopadi 1810 roku v misti Gvadalahara bulo stvoreno uryad na choli z Idalgo uryad progolosiv skasuvannya rabstva opublikuvav zakon pro povernennya indiancyam obshinnih zemel i pro znizhennya podatkiv Idalgo opublikuvav manifest do naselennya vidozvu do vsih zhiteliv Ameriki i zvernennya do amerikanskoyi naciyi Nalyakana rozmahom i radikalnim harakterom ruhu bilsha chastina kreolskoyi verhivki perejshla na bik ispanciv sho dozvolilo ostannim aktivizuvati borotbu proti patriotiv 17 sichnya 1811 roku poblizu mostu Kalderon ispanski vijska rozgromili golovni sili Idalgo a 21 bereznya zahopili jogo v polon razom iz zalishkami povstanskoyi armiyi Idalgo rozstrilyali 31 lipnya 1811 roku v Chiuaua Div takozh944 Idalgo asteroyid nazvanij na chest diyacha DzherelaCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Migel Idalgo Leontij Vojtovich Viktor Golubko ilyustraciyi E Gugalova Rozdil 26 Vijni za nezalezhnist amerikanskih kolonij Vid profesijnih najmanih armij do masovih mobilizacijnih armij pochatok XVI st pochatok HH st Litres 2019 S 683 ISBN 9785041605049 Migel Idalgo v ispanomovnomu rozdili Vikiteki Arhivovano 24 lipnya 2010 u Wayback Machine isp Nacionalnij arhiv Meksiki 17 veresnya 2010 u Wayback Machine isp Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi