Рух за незалежність

Рух за незалежність — це прагнення людей до створення вільної, незалежної, суверенної держави.

Рух за незалежність УНР (до 1917 р.)

Емблема У. С.С (Українських січових стрільців), легіону, який боровся за незалежність України під час Першої Світової Війни

Ідеологічні передумови:

• Розвиток українського національного руху в XIX—XX століттях.
• Виникнення ідей українського державотворення.

Становище України в Російській імперії:

• Політична і економічна відсталість України.
• Насильницька русифікація України.

У XIX столітті в Україні розвивався український національний рух, який ставив за мету відродження української нації та її культури. У другій половині XIX століття виникли ідеї українського державотворення. У 1848 році в Києві було створено Кирило-Мефодіївське братство, яке ставило за мету створення незалежної української держави. У 1899 році було створено Революційну українську партію, яка також виступала за створення незалежної України.

У 1917 році в Україні відбулися події, які призвели до незалежної УНР:

• Лютнева революція в Росії: В результаті революції в Росії було повалено царський режим і створено Тимчасовий уряд. Тимчасовий уряд проголосив свободу слова, друку, зборів і віросповідання. Це створило умови для розвитку українського національно-визвольного руху.
• Утворення Центральної Ради: 4 березня 1917 року в Києві було створено Центральну Раду, яка стала органом, що представляв інтереси українського населення в Російській імперії.

Рух за незалежність України (1930—1991)

Очільник ОУН Євген Коновалець (1929—1938)

Боротьба ОУН за незалежність України

Організація українських націоналістів (ОУН) була однією з найважливіших сил, які боролися за незалежність України в XX столітті. ОУН була заснована в 1929 році і ставила за мету створення незалежної соборної української держави.

ОУН вела боротьбу за незалежність України в різних формах, включаючи:

• Підпільну діяльність — ОУН створювала підпільні організації і мережі, які проводили пропагандистську роботу, організовували терористичні акти проти представників радянської влади та німецьких окупантів.
• Збройну боротьбу — у 1942 році ОУН створила Українську повстанську армію (УПА), яка вела збройну боротьбу проти радянських військ, німецьких окупантів і польських бандерівців.

ОУН була неоднозначною організацією. Вона була об'єктом критики за використання насильства і тероризму. Однак, незважаючи на критику, ОУН є важливою частиною української історії і культури. Її боротьба за незалежність є прикладом героїзму і відданості українській національній ідеї.

Основні етапи боротьби ОУН за незалежність

• 1929—1939 роки — ОУН здійснювала підпільну діяльність в Україні та інших країнах, де проживали українці. Вона проводила пропагандистську роботу, організовувала терористичні акти проти представників радянської влади та польської влади.
• 1939—1945 роки — ОУН вела боротьбу проти радянської влади та німецьких окупантів. У 1942 році була створена УПА, яка стала військовим крилом ОУН.
• 1945—1991 роки — ОУН продовжувала вести підпільну діяльність в Україні. Вона була розгромлена радянськими спецслужбами в 1950-х роках, однак її ідеї продовжували надихати українців у боротьбі за незалежність.

Вплив боротьби ОУН на незалежність України

Боротьба ОУН за незалежність України мала значний вплив на розвиток української держави. Вона:

• Сприяла пробудженню української національної свідомості.
• Стала символом української боротьби за незалежність.
• Вплинула на розвиток українського національного руху.

ОУН була однією з найважливіших сил, які призвели до створення незалежної України в 1991 році. Її боротьба за незалежність є важливим фактором, який вплинув на сучасний розвиток України.

Заключні висновки

Боротьба ОУН за незалежність України була тривалою і важкою. ОУН була неоднозначною організацією, однак її внесок у розвиток України є неоціненним. Її боротьба за незалежність є прикладом героїзму і відданості українській національній ідеї.

Дисидентський рух

Дисидентський рух в Україні виник в 1960-х роках як протест проти радянського режиму. Діячі дисидентського руху виступали за дотримання прав людини, свободу слова та незалежність України.

Причини виникнення дисидентського руху

Причинами виникнення дисидентського руху в Україні були такі:

• Радянський режим проводив політику русифікації та придушення української національної ідентичності.
• Радянський режим порушував права людини, такі як свобода слова, друку, зборів і віросповідання.
• В Україні виникла нова інтелігенція, яка була освіченою і незалежна у своїх поглядах.

Форми діяльності дисидентів

Діячі дисидентського руху використовували різні форми діяльності для вираження свого протесту проти радянського режиму.

До них відносилися:

• Публічне поширення інформації про порушення прав людини і свободи слова в СРСР.
• Створення підпільних організацій і гуртків, які займалися політичною та культурною діяльністю.
• Акції протесту, такі як голодування, демонстрації та пікети.

Репресії проти дисидентів

Радянська влада жорстоко переслідувала діячів дисидентського руху. Вони були засуджені до тюремного ув'язнення, заслання або психіатричних лікарень.

Вплив дисидентського руху

Дисидентський рух в Україні зіграв важливу роль у боротьбі за незалежність. Він сприяв пробудженню української національної свідомості і показав, що українці не згодні з радянським режимом. Дисидентський рух був одним із чинників, які призвели до розпаду Радянського Союзу.

Діячі дисидентського руху

Серед найвідоміших діячів дисидентського руху в Україні були:

• Іван Дзюба — літературознавець, дисидент, лауреат Нобелівської премії миру (2000).
• Василь Стус — поет, дисидент, лауреат Шевченківської премії (1989, посмертно).
• Ліна Костенко — поетеса, дисидентка, лауреатка Шевченківської премії (1987).
• Іван Гель — правозахисник, дисидент, лауреат Шевченківської премії (2006, посмертно).
• Микола Руденко — правозахисник, дисидент, лауреат Шевченківської премії (2002, посмертно).

Діячі дисидентського руху є героями українського народу. Їхня боротьба за права людини і свободу слова була важливою частиною української історії.

Примітки

1. ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917. resource.history.org.ua. Процитовано 4 жовтня 2023.
2. 17 березня 1917 року утворено Українську Центральну Раду, - Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. www.rada.gov.ua. Процитовано 4 жовтня 2023.
3. УІНП (4 лютого 2019). Головний урок ОУН: боротьба за свободу має бути безкомпромісною. УІНП (укр.). Процитовано 4 жовтня 2023.
4. ДИСИДЕНТСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.nbuv.gov.ua. Процитовано 4 жовтня 2023.
5. Форми діяльності дисидентів - ОПОЗИЦІЙНИЙ РУХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 60-Х - НА ПОЧАТКУ 70-Х РОКІВ (друга хвиля опозиційного (дисидентського) руху) - УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ (середина 60-х — початок 80-х років) - Історія України опорні конспекти 11 клас. uahistory.co (укр.). Процитовано 4 жовтня 2023.
6. КГБ проти дисидентів. Сорок років погрому шістдесятників. Історична правда. Процитовано 4 жовтня 2023.
7. Видатні діячі дисидентського руху в Україні - реферат з Історії України - шкільна програма 12 класів. uahistory.co (укр.). Процитовано 4 жовтня 2023.