Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монасти́р кармелі́тів бо́сих і косте́л Ма́тері Бо́жої Шкапле́рної — колишній культовий комплекс у Львові, розташований за адресою вул. Персенківка, 10, в історичній місцевості під назвою Персенківка.
| Монастир Кармелітів Босих | |
|---|---|
 вигляд із вулиці Луганської | |
| 49°48′32″ пн. ш. 24°01′33″ сх. д. / 49.8091611° пн. ш. 24.0258556° сх. д.Координати: 49°48′32″ пн. ш. 24°01′33″ сх. д. / 49.8091611° пн. ш. 24.0258556° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Україна, Львів |
| Архітектор | Людомил Гюркович |
| Початок будівництва | 1932 |
| Кінець будівництва | 1938 |
| Стан | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Адреса | вул. Персенківка, 10 |
  Монастир кармелітів босих (Персенківка) (Україна) | |
 Монастир кармелітів босих у Вікісховищі | |
Історія
Передумови побудови нового монастиря
Внаслідок декрету Йосифа II від 12 січня 1782 рокукармеліти босі втратили монастир у Львові при нинішній вулиці Винниченка 1784 року. Ченців примусово переселено до міста Заґуж, а їх монастир спочатку був переданий орденові реформатів, а пізніше — кармелітам черевичковим (нині це Храм Архистратига Михаїла і монастир студитів). У часи Другої Речі Посполитої кармеліти робили спроби повернення втраченого майна. Однак львівський монастир повернути не вдалось, відтак прийнято рішення про будівництво нового. Зокрема одним із завдань було влаштування філософсько-теологічної колегії при монастирі.
1930 року Антоній Фощинський звернувся до магістрату у справі купівлі 3 моргів землі у Персенківці — місцевості, щойно включеній до меж міста поблизу «Східних торгів». Кармеліти висловили побажання, придбати ділянку приблизно між іподромом і залізничною колією. Однак ідея кармелітів не до кінця узгоджувалось із тодішньою містобудівною концепцією Львова. Близько року тривали перемовини. Пропонувались різні ділянки, але усі — далі (південніше) відносно жаданої кармелітами території. Нарешті земля, обрана кармелітами ще на самому початку, була придбана у міста у 1931 році. Це була кутова ділянка площею 1,789 га у місці де до вулиці Персенківки примикала (парна сторона Освічої). Оплата проводилась частинами протягом 5 років і остаточна угода купівлі-продажу була підписана 9 квітня 1936 року, коли монастир був збудований більш ніж на половину.
Хроніка будівництва
У 1931 році монастирським хроністом занотовано, що із пропозиціями щодо майбутнього будівництва зверталась «Спілка архітекторів Людомила Гюрковича і Станіслава Маліни». Проект храмового комплексу розробив Людомил Гюркович. Збереглись оригінали проекту (1932 р.) і перший ескіз (1931 р.) — усі підписані Гюрковичем. Спілка опрацювала кошторис, згідно з яким вартість будівництва за виключенням деяких елементів становила 470 тис. злотих. Цікавим є те, що до якоїсь міри посередником у зв'язках Гюрковича і кармелітів міг бути брат Гюрковича — Адам, катехит в IV державній гімназії та капелан кармеліток босих.
Велося будівництво власним коштом кармелітів. Керівником будівництва призначено Володимира Ващишина. Зі сторони кармелітів відповідальним призначено отця Андрія (Франц Ґдовський), чиї записи стали основним матеріалом для відновлення хронології подій. На початку квітня 1932 року почато роботи зі спорудження фундаменту, на початку травня підведено водопровід, почато гасіння вапна. Річковий шутер для бетонування привезено зі Стрия і Давидова. Значний рівень безробіття полегшував найняття працівників і щодня до будівництва вдавалось залучити кількадесят осіб. В серпні того ж року вже було збудовано два поверхи монастиря. Однак ще у червні магістрат висунув вимогу припинити роботи, через відсутність дозволів на будівництво. Інспекція воєводства обстежила обʼєкт і завдяки втручанню керівництва церкви і архітекторів, дала дозвіл на продовження робіт. Було, однак заборонено будувати спроектовану Гюрковичем високу вежу, через протести власника сусідньої ділянки.
У вересні магістрат знову примусово зупинив будівництво із вимогою внести зміни до проекту. Вимагалось ступінчастий фронтон замінити трикутним. Проект перероблено швидко, однак міські чиновники зволікали із затвердженням, а недобудований храм взято під поліційну варту. Після втручанню архієпископа і президента міста, варту знято і продовжено будівництво. Цікавим є факт, що формальний дозвіл на будівництво було видано лише 27 лютого 1933 року.
5 лютого 1933 Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь тимчасової каплиці. У червні 1933 року підвали монастиря затопила вода, котру відкачано лише у серпні. Влаштовано каналізацію із власним колектором поєднаним із міською каналізаційною системою. Покращилось транспортне сполучення завдяки відкриттю нової трамвайної лінії із кінцевою зупинкою біля Костелу св. Софії. 15 лютого 1934 року Гюркович повідомив про розрив спілки зі . У травні зроблено електричну проводку. 19 липня 1935 року викуплено у власників сусідні земельні ділянки розміром 0,6713 га. У тому ж році келії оснащено печами (усього 30).
1936 року новим настоятелем монастиря став отець Григорій (Болеслав Садовський), котрий зайнявся активною діяльністю зі збирання коштів на завершення будівництва, з цією метою створив спеціальний комітет, куди входили чільні міські чиновники разом із президентом міста Станіславом Островським, а також деякі посадові особи державних і приватних підприємств Львова. 24 січня 1936 року проведено телефон. В березні Володимир Ващишин виконав обміри кухонної печі у краківському Монастирі кармелітів, що на вулиці Раковицькій, для облаштування подібного у Львові.
9 травня 1937 року для збору коштів на завершення будівництва було влаштовано благодійний концерт Львівського академічного хору у будинку польського «Сокола» (нині будинок № 8 на вул. Дудаєва). Диригував Франц Рилінг, солістка Ольга Сікорська-Ґродзінська, акомпанували віолончелісти Адам Шмара (проф. консерваторії) і Ірена Ліпчинська. 28 жовтня 1937 року у магістраті відбулась чергова зустріч. Кармеліти домовились про будівництво дороги. Коштом міста планувалось закупити бруківку і виконати роботи із мощення дороги.
16 липня 1938 року, на свято Матері Божої Шкаплерної, архієпископ Болеслав Твардовський у присутності представників церковної та міської влади освятив костел. Після освячення будівельні роботи було продовжено. Зокрема переобладнано систему опалення храму (попередня виявилась неефективною). 20 листопада електростанцією почато роботи з електрифікації костелу, виконані безоплатно.
10 липня 1939 року Комунальна ощадна каса зробила пожертву розміром 500 злотих. Остання згадка про довоєнне життя храму стосується пожертви біжутерії Анною Ґіртлер де Клебор для побудови головного вівтаря.
Друга світова війна і подальша доля монастиря
В часи Другої світової монастир зайняла радянська армія. Потім — німецька військово-будівельна команда (т. зв. Організація Тодта нім. Organisation Todt). В цей час відбувались активні перебудови і перепланування. Збудована нова сходова клітка, деякі келії переобладнано на ванні кімнати. Площа перед костелом була зайнята польовою кухнею, частина площі заставлена важкою військовою технікою. 6 травня 1946 кармеліти остаточно полишили Львів у рамках програми репатріації поляків. Костел і монастир перетворено на магазин і станцію техобслуговування. До 2012 року комплекс був поділений між Львівським автобусним заводом і ВАТ «Укравтобуспром». Декілька років тому ЛАЗ збанкрутів та припинив своє існування, а приміщення святині знаходиться у повному запустінні та руйнується під впливом природних та людських чинників.
Опис храму
Монастир розміщений на розі вулиць Персенківки і неіснуючої нині . Має центральний вхід із вулиці Освічої і фасад розміщений паралельно до неї. Донині є номером 10 на вулиці Персенківці.
Храм має форму прямокутної тринавної базиліки. Вівтарна частина відділена від основного приміщення внаслідок невеликого підвищення підлоги. Зі східного боку до храму був прибудований ґанок. Із західного, за планом, мала б бути зведена квадратна за перетином вежа. Замість неї були прибудовані приміщення келій. Храм цегляний, тинькований, перекриття та колони — залізобетонні. Дах храму і монастиря вкритий черепицею, над східною навою черепиця втрачена і замінена бляхою.
Фасад костелу прикрашала різьблена фігура Богородиці, висотою 2,6 м, поставлена в нішу, а також вікно-розетка. Перед храмом була встановлена фігура Св. Йосипа висотою 1,5 м. Обидві скульптури виконав Мар'ян Шпіндлер. Загальний стиль костелу поєднував в собі поміркований модерн та окремі деталі стилю традиційних костелів кармелітів XVII—XVIII століть. Також помітний вплив образу храму Матері Божої Остробрамської. Тимчасовий вівтар прикрашала точна копія розп'яття, роботи видатного німецького скульптора Віта Ствоша, виконана львівським майстром .
Оздоблення храму
5 лютого 1933 кармелітки босі подарували костелові невеликий вівтар з іконою Богоматері із Немовлям Ісусом в оточені св. Йоана і св. Терези. 19 жовтня 1933 Гюркович і подарували стальний хрест розміщений на аттику. У 1934 році Катажиною Кушнєж подаровано ікону Ісуса Христа, що страждає. 13 лютого 1936 мешканці Персенківки подарували скульптуру Матері Божої Шкаплерної виконаної на зразок аналогічної з гори Кармель. У травні 1937 року сестри-домініканки подарували церковну білизну, комжі, корпорали, . Перед посвяченням костелу в 1938 році було відремонтовано тимчасовий головний вівтар, привезений із Кракова. Того ж року краківська фірма M. Rothe подарувала ліхтарі із зображеннями Матері Божої Шкаплерної.
15 червня 1939 Марія Кулікова подарувала храмові розп'яття — точну копію скульптури Віта Ствоша, виконану львівським скульптором Анджеєм Альбрехтом. 7 липня привезено ікону до головного вівтаря, намальовану сестрою-бернардинкою Францискою Вєжбицькою. Владислав Коважик, згідно з заповітом померлої дружини, подарував храмові образ Зняття з хреста.
Алебастрові вівтарі для храму планувалось виготовити на Фабриці алебастрових виробів князів Чарторийських у Журавно. Зберігся проект авторства Юзефа Шестакевича. Однак через високу ціну і занедбання Шестакевичем справи, керівництво звернулося до Франциска Мончинського, який 12 травня 1939 приїхав до монастиря, виготовив проект мармурових вівтарів і замовив фірмі Трембецького у Кракові. До початку війни вівтарі не реалізовано.
Див. також
- Костел і монастир кармелітів босих (Львів) по вул. Винниченка, 22, Львів
Примітки
- Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів : Світ, 1996. — С. 145. — .
- www.karmel.pl Karmelici bosi w Polsce od XVI do XIX wieku [ 27 січня 2012 у Wayback Machine.] Переглянуто 27 червня, 2010
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 553. — ..
- Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 494—495. — ..
- Skrabski J. Kościół i klasztor OO. Karmelitów Bosych na Persenkówce // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 279—292. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)
Посилання
- Монастир Кармелітів Босих. Відео з дрона
- Smirnow J. Historia świątyń rzymskokatolickich Lwowa. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.) Переглянуто 25 червня, 2010
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel i monastir karmelitiv bosih Lviv Monasti r karmeli tiv bo sih i koste l Ma teri Bo zhoyi Shkaple rnoyi kolishnij kultovij kompleks u Lvovi roztashovanij za adresoyu vul Persenkivka 10 v istorichnij miscevosti pid nazvoyu Persenkivka Monastir Karmelitiv Bosihviglyad iz vulici Luganskoyi49 48 32 pn sh 24 01 33 sh d 49 8091611 pn sh 24 0258556 sh d 49 8091611 24 0258556 Koordinati 49 48 32 pn sh 24 01 33 sh d 49 8091611 pn sh 24 0258556 sh d 49 8091611 24 0258556Tip sporudicerkvaRoztashuvannyaUkrayina LvivArhitektorLyudomil GyurkovichPochatok budivnictva1932Kinec budivnictva1938Stanpam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniAdresavul Persenkivka 10Monastir karmelitiv bosih Persenkivka Ukrayina Monastir karmelitiv bosih u VikishovishiIstoriyaPeredumovi pobudovi novogo monastirya Vnaslidok dekretu Josifa II vid 12 sichnya 1782 rokukarmeliti bosi vtratili monastir u Lvovi pri ninishnij vulici Vinnichenka 1784 roku Chenciv primusovo pereseleno do mista Zaguzh a yih monastir spochatku buv peredanij ordenovi reformativ a piznishe karmelitam cherevichkovim nini ce Hram Arhistratiga Mihayila i monastir studitiv U chasi Drugoyi Rechi Pospolitoyi karmeliti robili sprobi povernennya vtrachenogo majna Odnak lvivskij monastir povernuti ne vdalos vidtak prijnyato rishennya pro budivnictvo novogo Zokrema odnim iz zavdan bulo vlashtuvannya filosofsko teologichnoyi kolegiyi pri monastiri 1930 roku Antonij Foshinskij zvernuvsya do magistratu u spravi kupivli 3 morgiv zemli u Persenkivci miscevosti shojno vklyuchenij do mezh mista poblizu Shidnih torgiv Karmeliti vislovili pobazhannya pridbati dilyanku priblizno mizh ipodromom i zaliznichnoyu koliyeyu Odnak ideya karmelitiv ne do kincya uzgodzhuvalos iz todishnoyu mistobudivnoyu koncepciyeyu Lvova Blizko roku trivali peremovini Proponuvalis rizni dilyanki ale usi dali pivdennishe vidnosno zhadanoyi karmelitami teritoriyi Nareshti zemlya obrana karmelitami she na samomu pochatku bula pridbana u mista u 1931 roci Ce bula kutova dilyanka plosheyu 1 789 ga u misci de do vulici Persenkivki primikala parna storona Osvichoyi Oplata provodilas chastinami protyagom 5 rokiv i ostatochna ugoda kupivli prodazhu bula pidpisana 9 kvitnya 1936 roku koli monastir buv zbudovanij bilsh nizh na polovinu Hronika budivnictva U 1931 roci monastirskim hronistom zanotovano sho iz propoziciyami shodo majbutnogo budivnictva zvertalas Spilka arhitektoriv Lyudomila Gyurkovicha i Stanislava Malini Proekt hramovogo kompleksu rozrobiv Lyudomil Gyurkovich Zbereglis originali proektu 1932 r i pershij eskiz 1931 r usi pidpisani Gyurkovichem Spilka opracyuvala koshtoris zgidno z yakim vartist budivnictva za viklyuchennyam deyakih elementiv stanovila 470 tis zlotih Cikavim ye te sho do yakoyis miri poserednikom u zv yazkah Gyurkovicha i karmelitiv mig buti brat Gyurkovicha Adam katehit v IV derzhavnij gimnaziyi ta kapelan karmelitok bosih Velosya budivnictvo vlasnim koshtom karmelitiv Kerivnikom budivnictva priznacheno Volodimira Vashishina Zi storoni karmelitiv vidpovidalnim priznacheno otcya Andriya Franc Gdovskij chiyi zapisi stali osnovnim materialom dlya vidnovlennya hronologiyi podij Na pochatku kvitnya 1932 roku pochato roboti zi sporudzhennya fundamentu na pochatku travnya pidvedeno vodoprovid pochato gasinnya vapna Richkovij shuter dlya betonuvannya privezeno zi Striya i Davidova Znachnij riven bezrobittya polegshuvav najnyattya pracivnikiv i shodnya do budivnictva vdavalos zaluchiti kilkadesyat osib V serpni togo zh roku vzhe bulo zbudovano dva poverhi monastirya Odnak she u chervni magistrat visunuv vimogu pripiniti roboti cherez vidsutnist dozvoliv na budivnictvo Inspekciya voyevodstva obstezhila obʼyekt i zavdyaki vtruchannyu kerivnictva cerkvi i arhitektoriv dala dozvil na prodovzhennya robit Bulo odnak zaboroneno buduvati sproektovanu Gyurkovichem visoku vezhu cherez protesti vlasnika susidnoyi dilyanki U veresni magistrat znovu primusovo zupiniv budivnictvo iz vimogoyu vnesti zmini do proektu Vimagalos stupinchastij fronton zaminiti trikutnim Proekt pererobleno shvidko odnak miski chinovniki zvolikali iz zatverdzhennyam a nedobudovanij hram vzyato pid policijnu vartu Pislya vtruchannyu arhiyepiskopa i prezidenta mista vartu znyato i prodovzheno budivnictvo Cikavim ye fakt sho formalnij dozvil na budivnictvo bulo vidano lishe 27 lyutogo 1933 roku 5 lyutogo 1933 Boleslav Tvardovskij osvyativ narizhnij kamin timchasovoyi kaplici U chervni 1933 roku pidvali monastirya zatopila voda kotru vidkachano lishe u serpni Vlashtovano kanalizaciyu iz vlasnim kolektorom poyednanim iz miskoyu kanalizacijnoyu sistemoyu Pokrashilos transportne spoluchennya zavdyaki vidkrittyu novoyi tramvajnoyi liniyi iz kincevoyu zupinkoyu bilya Kostelu sv Sofiyi 15 lyutogo 1934 roku Gyurkovich povidomiv pro rozriv spilki zi U travni zrobleno elektrichnu provodku 19 lipnya 1935 roku vikupleno u vlasnikiv susidni zemelni dilyanki rozmirom 0 6713 ga U tomu zh roci keliyi osnasheno pechami usogo 30 1936 roku novim nastoyatelem monastirya stav otec Grigorij Boleslav Sadovskij kotrij zajnyavsya aktivnoyu diyalnistyu zi zbirannya koshtiv na zavershennya budivnictva z ciyeyu metoyu stvoriv specialnij komitet kudi vhodili chilni miski chinovniki razom iz prezidentom mista Stanislavom Ostrovskim a takozh deyaki posadovi osobi derzhavnih i privatnih pidpriyemstv Lvova 24 sichnya 1936 roku provedeno telefon V berezni Volodimir Vashishin vikonav obmiri kuhonnoyi pechi u krakivskomu Monastiri karmelitiv sho na vulici Rakovickij dlya oblashtuvannya podibnogo u Lvovi 9 travnya 1937 roku dlya zboru koshtiv na zavershennya budivnictva bulo vlashtovano blagodijnij koncert Lvivskogo akademichnogo horu u budinku polskogo Sokola nini budinok 8 na vul Dudayeva Diriguvav Franc Riling solistka Olga Sikorska Grodzinska akompanuvali violonchelisti Adam Shmara prof konservatoriyi i Irena Lipchinska 28 zhovtnya 1937 roku u magistrati vidbulas chergova zustrich Karmeliti domovilis pro budivnictvo dorogi Koshtom mista planuvalos zakupiti brukivku i vikonati roboti iz moshennya dorogi 16 lipnya 1938 roku na svyato Materi Bozhoyi Shkaplernoyi arhiyepiskop Boleslav Tvardovskij u prisutnosti predstavnikiv cerkovnoyi ta miskoyi vladi osvyativ kostel Pislya osvyachennya budivelni roboti bulo prodovzheno Zokrema pereobladnano sistemu opalennya hramu poperednya viyavilas neefektivnoyu 20 listopada elektrostanciyeyu pochato roboti z elektrifikaciyi kostelu vikonani bezoplatno 10 lipnya 1939 roku Komunalna oshadna kasa zrobila pozhertvu rozmirom 500 zlotih Ostannya zgadka pro dovoyenne zhittya hramu stosuyetsya pozhertvi bizhuteriyi Annoyu Girtler de Klebor dlya pobudovi golovnogo vivtarya Druga svitova vijna i podalsha dolya monastirya V chasi Drugoyi svitovoyi monastir zajnyala radyanska armiya Potim nimecka vijskovo budivelna komanda t zv Organizaciya Todta nim Organisation Todt V cej chas vidbuvalis aktivni perebudovi i pereplanuvannya Zbudovana nova shodova klitka deyaki keliyi pereobladnano na vanni kimnati Plosha pered kostelom bula zajnyata polovoyu kuhneyu chastina ploshi zastavlena vazhkoyu vijskovoyu tehnikoyu 6 travnya 1946 karmeliti ostatochno polishili Lviv u ramkah programi repatriaciyi polyakiv Kostel i monastir peretvoreno na magazin i stanciyu tehobslugovuvannya Do 2012 roku kompleks buv podilenij mizh Lvivskim avtobusnim zavodom i VAT Ukravtobusprom Dekilka rokiv tomu LAZ zbankrutiv ta pripiniv svoye isnuvannya a primishennya svyatini znahoditsya u povnomu zapustinni ta rujnuyetsya pid vplivom prirodnih ta lyudskih chinnikiv Opis hramuMonastir rozmishenij na rozi vulic Persenkivki i neisnuyuchoyi nini Maye centralnij vhid iz vulici Osvichoyi i fasad rozmishenij paralelno do neyi Donini ye nomerom 10 na vulici Persenkivci Hram maye formu pryamokutnoyi trinavnoyi baziliki Vivtarna chastina viddilena vid osnovnogo primishennya vnaslidok nevelikogo pidvishennya pidlogi Zi shidnogo boku do hramu buv pribudovanij ganok Iz zahidnogo za planom mala b buti zvedena kvadratna za peretinom vezha Zamist neyi buli pribudovani primishennya kelij Hram ceglyanij tinkovanij perekrittya ta koloni zalizobetonni Dah hramu i monastirya vkritij cherepiceyu nad shidnoyu navoyu cherepicya vtrachena i zaminena blyahoyu Fasad kostelu prikrashala rizblena figura Bogorodici visotoyu 2 6 m postavlena v nishu a takozh vikno rozetka Pered hramom bula vstanovlena figura Sv Josipa visotoyu 1 5 m Obidvi skulpturi vikonav Mar yan Shpindler Zagalnij stil kostelu poyednuvav v sobi pomirkovanij modern ta okremi detali stilyu tradicijnih kosteliv karmelitiv XVII XVIII stolit Takozh pomitnij vpliv obrazu hramu Materi Bozhoyi Ostrobramskoyi Timchasovij vivtar prikrashala tochna kopiya rozp yattya roboti vidatnogo nimeckogo skulptora Vita Stvosha vikonana lvivskim majstrom Ozdoblennya hramu5 lyutogo 1933 karmelitki bosi podaruvali kostelovi nevelikij vivtar z ikonoyu Bogomateri iz Nemovlyam Isusom v otocheni sv Joana i sv Terezi 19 zhovtnya 1933 Gyurkovich i podaruvali stalnij hrest rozmishenij na attiku U 1934 roci Katazhinoyu Kushnyezh podarovano ikonu Isusa Hrista sho strazhdaye 13 lyutogo 1936 meshkanci Persenkivki podaruvali skulpturu Materi Bozhoyi Shkaplernoyi vikonanoyi na zrazok analogichnoyi z gori Karmel U travni 1937 roku sestri dominikanki podaruvali cerkovnu biliznu komzhi korporali Pered posvyachennyam kostelu v 1938 roci bulo vidremontovano timchasovij golovnij vivtar privezenij iz Krakova Togo zh roku krakivska firma M Rothe podaruvala lihtari iz zobrazhennyami Materi Bozhoyi Shkaplernoyi 15 chervnya 1939 Mariya Kulikova podaruvala hramovi rozp yattya tochnu kopiyu skulpturi Vita Stvosha vikonanu lvivskim skulptorom Andzheyem Albrehtom 7 lipnya privezeno ikonu do golovnogo vivtarya namalovanu sestroyu bernardinkoyu Franciskoyu Vyezhbickoyu Vladislav Kovazhik zgidno z zapovitom pomerloyi druzhini podaruvav hramovi obraz Znyattya z hresta Alebastrovi vivtari dlya hramu planuvalos vigotoviti na Fabrici alebastrovih virobiv knyaziv Chartorijskih u Zhuravno Zberigsya proekt avtorstva Yuzefa Shestakevicha Odnak cherez visoku cinu i zanedbannya Shestakevichem spravi kerivnictvo zvernulosya do Franciska Monchinskogo yakij 12 travnya 1939 priyihav do monastirya vigotoviv proekt marmurovih vivtariv i zamoviv firmi Trembeckogo u Krakovi Do pochatku vijni vivtari ne realizovano Div takozhKostel i monastir karmelitiv bosih Lviv po vul Vinnichenka 22 LvivPrimitkiVeriga V Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok XIX st Lviv Svit 1996 S 145 ISBN 5 7773 0359 5 www karmel pl Karmelici bosi w Polsce od XVI do XIX wieku 27 sichnya 2012 u Wayback Machine Pereglyanuto 27 chervnya 2010DzherelaArhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 553 ISBN 978 966 7022 77 8 Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 S 494 495 ISBN 978 966 7007 99 7 Skrabski J Kosciol i klasztor OO Karmelitow Bosych na Persenkowce Koscioly i klasztory Lwowa z wiekow XIX i XX Krakow Miedzynarodowy Centrum Kultury 2004 S 279 292 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 89273 17 9 pol PosilannyaMonastir Karmelitiv Bosih Video z drona Smirnow J Historia swiatyn rzymskokatolickich Lwowa 4 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Pereglyanuto 25 chervnya 2010