Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Пили́пович Мишу́га (Олександер Мишу́ґа; (псевдонім — Філіппі-Мишуґа; англ. Mishuga Oleksandr, пол. Myszuga Aleksander, рос. Мишуга Александр; 7 (20) червня 1853, c. Новий Витків — 9 березня 1922, Фрайбург) — український оперний артист (лірико-драматичний тенор) і вокальний педагог.
| Олександр Мишуга | |
|---|---|
 | |
| Олександр Мишуга | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 20 червня 1853 |
| Місце народження | c. Новий Витків, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Дата смерті | 9 березня 1922 (68 років) |
| Місце смерті | Фрайбург,  Веймарська республіка |
| Поховання | Новий Витків |
| Громадянство | Долитавщина |
| Національність | українець |
| Професія | оперний співак |
| Освіта | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | тенор |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Дитинство. Перші кроки в музиці
Батько його, Пилип Мишуга, був сільським шевцем. Згодом Олександр увічнив ім'я свого батька у сценічному псевдонімі Філіппі.
1868 — батько взяв сина зі собою до Львова на храмове свято. У Соборі Святого Юра хлопець так захоплено підспівував церковному хору, що на нього звернув увагу регент Микита Гетман і влаштував до дяківської бурси. По тому були виснажливі й нужденні роки навчання у гімназії та вчительській семінарії, праця вчителем у Львові.
Втілення мрії. Дебют співака
Проте мрія стати професійним співаком не покидала його. Вона привела молодого вчителя в 1878 році до найшанованішого у Львові педагога співу, професора консерваторії при Галицькому музичному товаристві Валерія Висоцького. Сам у минулому славний співак (бас), Висоцький виховав цілу плеяду оперних артистів найвищого рівня, у нього навчались і українські співаки, зокрема Соломія Крушельницька.
Вже 14 вересня 1880 Мишуга постав перед львівською публікою в опері С. Монюшка «Страшний двір». Відгуки меломанів і преси були дуже прихильними до молодого співака. Заохочений першими успіхами, Мишуга вирішує продовжити студії в Італії. Найбільшою перешкодою для цього був брак коштів, проте шанувальники таланту зібрали 1200 золотих ринських, і 1881 року Мишуга вирушив до Мілана.
Перший успіх в Італії
В Італії Мишуга, крім занять співом, вивчає анатомію і фізіологію, опановує італійську, німецьку, російську, англійську, французьку мови.
1883 — відбувся дебют молодого співака у театрі міста Форлі в ліричній опері німецького композитора «Марта». Ця прем'єра стала тріумфом Мишуги, й він одразу отримав десятки пропозицій з найкращих театрів Європи.
За пречудове виконання партії Каніо в опері «Паяци» її автор — італійський композитор Руджеро Леонкавалло — подарував Мишузі свій клавір із написом: «У Мілані, в день відкриття сезону, слухав сіньйора Філіппі в партії Каніо і був незмірно задоволений його точною інтерпретацією і чарівним мистецтвом співу».
Європейський тріумф
Мишуга співав у Мілані, Турині, Варшаві, Кракові, Києві, Санкт-Петербурзі, Берліні, Лондоні, Відні, Парижі. Критика не шкодувала для його голосу найвищих похвал, вистави з його участю відбувалися з аншлагами.
«Мишуга був співаком із Божої ласки. Коли Карузо заливав блиском сили й металу, то Мишуга чарував, а враження, яке викликала його гра, то була тайна експресії, настрою, переконуючої сили, гіпнозу і дечого, що виривалося з-під всякого аналізу. В цьому було щось, про що говорив великий Еверарді: не звук співає — співає душа!» — писав про нього Степан Чарнецький.
Він був блискучим Герцогом у «Ріголетто» Верді, зворушливим Йонтеком у «Гальці» Монюшка, винятковим Фаустом в опері Гуно.
4 жовтня 1900 року на відкритті Великого міського театру (тепер Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької) Олександр Мишуга співав провідну партію у лірико-драматичній опері Владислава Желенського «Янек» — про життя карпатських верховинців, яка була спеціально написана для славетного українського тенора з нагоди відкриття театру.
Часто відвідував Львів з концертами, включав до програм українську музику. Солоспіви Миколи Лисенка, Віктора Матюка, арії з опери Семена Гулака-Артемовського завжди прикрашали його програми.
Виконання Мишуги вирізнялося високою музичною культурою, задушевністю. Він володів яскравим драматичним талантом.
Педагогічна діяльність
Працював на педагогічній ниві у Львові, Варшаві, Мілані, Римі, Стокгольмі та Києві.
1904—1911 (з перервами) — викладав у Музично-драматичній школі М. Лисенка в Києві, якій надавав значної фінансової підтримки. Він виховав цілу плеяду співаків: Михайло Микиша, Марія Тессейр-Донець, Софія Мирович, Марія Гребінецька, Ірена Строковська, Яніна Королевич-Вайдова, В'ячеслав Гур'янов, Євгенія Штрассерн, Ванда Рашковська, Майя Чінберг тощо.
Меценатство
Тільки з допомогою Мишуги вийшла у світ збірка Івана Франка «Зів'яле листя».
Перший том фундаментального дослідження «Українське мистецтво» побачив світ завдяки допомозі Олександра Мишуги музею Полтавського земства, який підготував цю працю.
Надавав матеріальну допомогу театру Миколи Садовського, українській газеті «Рада» (Київ).
Допомагав студентам і погорільцям, дитячим притулкам, різним товариствам і лікарням. На схилку літ усе своє майно і гроші Мишуга заповів Вищому музичному інститутові ім. М. Лисенка у Львові, де заснував кілька стипендій для малозабезпечених студентів.
Останній притулок
Після смерті співака його друзі, виконуючи заповіт, перевезли прах на батьківщину і 29 вересня 1922 поховали у рідному Виткові.
Документи, листи, спогади, поезії Олександра Мишуги збереглись лише частково. Деякі з матеріалів було збережено його племінником і вихованцем Лукою Мишугою.
Про творчість Мишуги
 | Він завжди і всюди твердо заявляв, що він син свого народу […]. Пригадую собі цього героя самопосвяти, цього фанатика краси, який з нічого дійшов до всього власними силами, який силою волі піднявся з нужденного провінційного оточення до найбільших світових сцен; який невтомною працею поборов, здавалось, непереможні обставини і перешкоди та осягнув найвищу славу; який, не маючи з природи фізичних даних для оперного артиста (по невеликий голосовий матеріал включно), став одним з найвидатніших оперних світил, і все це тільки завдяки фанатичній любові до мистецтва, завдяки силі своєї волі і непохитному прямуванню до мети. |  |
— Олександр Кошиць, диригент і композитор. | ||
Аудіо
Особисте життя
Перша дружина — полька Марія Прус-Гловацька, обвінчалися у Краківському костелі кармелітів, прожили разом недовго, мали сина, розлучилися через тиск батьків та родичів дружини через — на їхню думку — мезальянс доньки. Друге кохання — полька Марія Вісновська, талановита драматична артистка, загинула від кулі корнета царської лейбгвардія (мотиви вбивства до кінця не з'ясовано).
Примітки
- Янина Вайда-Королевич. Жизнь и искусство (Воспоминания оперной певицы): Пер. с польск. и прим. М. П. Малькова. — М.-Л.: Искусство, 1965. — С. 29-31, 42, 48, 56, 65, 299, 317. (рос.)
- Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с. — С. 287. — .
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 червня 2015.
Джерела
- Видатний співак Олександр Мишуга (спогади). — Львів : Каменяр, 1964.
- Лазанська Т. І. Мишуга Олександр Пилипович [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 696. — .
- Олександр Мишуга: спогади, матеріали, листи / упоряд. М. Головащенко. — Київ, 1971.
- М. Мальков. Книга о великом украинском певце. [ 24 липня 2015 у Wayback Machine.] (рец. на кн.: Александр Мышуга. Статьи и воспоминания) // Сов. музыка. — 1972. — № 7. — С. 132—134. (рос.)
Література
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.287-296
Посилання
- Мишуга Олександр Пилипович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 402-403.
- Мишуга Олександр Пилипович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 234.
- Мишуга Олександер // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 990-991. — 1000 екз.
- Король тенорів Олександр Мишуга // Історична правда, 12.03.2012 [ 15 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Олександр Мишуга. Zaśpiewaj mi moją pieśń (Відео)
- Долинська-Михалевич В. Слава тобі, мій великий вчителю! / В. Долинська-Михалевич // Олександр Мишуга — король тенорів / автор-упорядник М. Головащенко. — К.: Музична Україна, 2004. — С.160-162.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mishuga Oleksa ndr Pili povich Mishu ga Oleksander Mishu ga psevdonim Filippi Mishuga angl Mishuga Oleksandr pol Myszuga Aleksander ros Mishuga Aleksandr 7 20 chervnya 1853 c Novij Vitkiv 9 bereznya 1922 Frajburg ukrayinskij opernij artist liriko dramatichnij tenor i vokalnij pedagog Oleksandr MishugaZobrazhennyaOleksandr MishugaOsnovna informaciyaData narodzhennya20 chervnya 1853 1853 06 20 Misce narodzhennyac Novij Vitkiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaData smerti9 bereznya 1922 1922 03 09 68 rokiv Misce smertiFrajburg Vejmarska respublikaPohovannyaNovij VitkivGromadyanstvoDolitavshinaNacionalnistukrayinecProfesiyaopernij spivakOsvitaLvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaSpivackij golostenorInstrumentivokal d Zhanritenor Fajli u VikishovishiZhittyepisDitinstvo Pershi kroki v muzici Batko jogo Pilip Mishuga buv silskim shevcem Zgodom Oleksandr uvichniv im ya svogo batka u scenichnomu psevdonimi Filippi 1868 batko vzyav sina zi soboyu do Lvova na hramove svyato U Sobori Svyatogo Yura hlopec tak zahopleno pidspivuvav cerkovnomu horu sho na nogo zvernuv uvagu regent Mikita Getman i vlashtuvav do dyakivskoyi bursi Po tomu buli visnazhlivi j nuzhdenni roki navchannya u gimnaziyi ta vchitelskij seminariyi pracya vchitelem u Lvovi Vtilennya mriyi Debyut spivaka Marka do 150 richchya z dnya narodzhennya O Mishugi Prote mriya stati profesijnim spivakom ne pokidala jogo Vona privela molodogo vchitelya v 1878 roci do najshanovanishogo u Lvovi pedagoga spivu profesora konservatoriyi pri Galickomu muzichnomu tovaristvi Valeriya Visockogo Sam u minulomu slavnij spivak bas Visockij vihovav cilu pleyadu opernih artistiv najvishogo rivnya u nogo navchalis i ukrayinski spivaki zokrema Solomiya Krushelnicka Vzhe 14 veresnya 1880 Mishuga postav pered lvivskoyu publikoyu v operi S Monyushka Strashnij dvir Vidguki melomaniv i presi buli duzhe prihilnimi do molodogo spivaka Zaohochenij pershimi uspihami Mishuga virishuye prodovzhiti studiyi v Italiyi Najbilshoyu pereshkodoyu dlya cogo buv brak koshtiv prote shanuvalniki talantu zibrali 1200 zolotih rinskih i 1881 roku Mishuga virushiv do Milana Pershij uspih v Italiyi V Italiyi Mishuga krim zanyat spivom vivchaye anatomiyu i fiziologiyu opanovuye italijsku nimecku rosijsku anglijsku francuzku movi 1883 vidbuvsya debyut molodogo spivaka u teatri mista Forli v lirichnij operi nimeckogo kompozitora Marta Cya prem yera stala triumfom Mishugi j vin odrazu otrimav desyatki propozicij z najkrashih teatriv Yevropi Za prechudove vikonannya partiyi Kanio v operi Payaci yiyi avtor italijskij kompozitor Rudzhero Leonkavallo podaruvav Mishuzi svij klavir iz napisom U Milani v den vidkrittya sezonu sluhav sinjora Filippi v partiyi Kanio i buv nezmirno zadovolenij jogo tochnoyu interpretaciyeyu i charivnim mistectvom spivu Yevropejskij triumf Mishuga spivav u Milani Turini Varshavi Krakovi Kiyevi Sankt Peterburzi Berlini Londoni Vidni Parizhi Kritika ne shkoduvala dlya jogo golosu najvishih pohval vistavi z jogo uchastyu vidbuvalisya z anshlagami Mishuga buv spivakom iz Bozhoyi laski Koli Karuzo zalivav bliskom sili j metalu to Mishuga charuvav a vrazhennya yake viklikala jogo gra to bula tajna ekspresiyi nastroyu perekonuyuchoyi sili gipnozu i dechogo sho virivalosya z pid vsyakogo analizu V comu bulo shos pro sho govoriv velikij Everardi ne zvuk spivaye spivaye dusha pisav pro nogo Stepan Charneckij Vin buv bliskuchim Gercogom u Rigoletto Verdi zvorushlivim Jontekom u Galci Monyushka vinyatkovim Faustom v operi Guno Oleksandr Mishuga Faust v operi Faust Sharlya Guno 4 zhovtnya 1900 roku na vidkritti Velikogo miskogo teatru teper Lvivskij nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu imeni Solomiyi Krushelnickoyi Oleksandr Mishuga spivav providnu partiyu u liriko dramatichnij operi Vladislava Zhelenskogo Yanek pro zhittya karpatskih verhovinciv yaka bula specialno napisana dlya slavetnogo ukrayinskogo tenora z nagodi vidkrittya teatru Chasto vidviduvav Lviv z koncertami vklyuchav do program ukrayinsku muziku Solospivi Mikoli Lisenka Viktora Matyuka ariyi z operi Semena Gulaka Artemovskogo zavzhdi prikrashali jogo programi Vikonannya Mishugi viriznyalosya visokoyu muzichnoyu kulturoyu zadushevnistyu Vin volodiv yaskravim dramatichnim talantom Pedagogichna diyalnist Pracyuvav na pedagogichnij nivi u Lvovi Varshavi Milani Rimi Stokgolmi ta Kiyevi 1904 1911 z perervami vikladav u Muzichno dramatichnij shkoli M Lisenka v Kiyevi yakij nadavav znachnoyi finansovoyi pidtrimki Vin vihovav cilu pleyadu spivakiv Mihajlo Mikisha Mariya Tessejr Donec Sofiya Mirovich Mariya Grebinecka Irena Strokovska Yanina Korolevich Vajdova V yacheslav Gur yanov Yevgeniya Shtrassern Vanda Rashkovska Majya Chinberg tosho Mecenatstvo Tilki z dopomogoyu Mishugi vijshla u svit zbirka Ivana Franka Ziv yale listya Pershij tom fundamentalnogo doslidzhennya Ukrayinske mistectvo pobachiv svit zavdyaki dopomozi Oleksandra Mishugi muzeyu Poltavskogo zemstva yakij pidgotuvav cyu pracyu Nadavav materialnu dopomogu teatru Mikoli Sadovskogo ukrayinskij gazeti Rada Kiyiv Dopomagav studentam i pogorilcyam dityachim pritulkam riznim tovaristvam i likarnyam Na shilku lit use svoye majno i groshi Mishuga zapoviv Vishomu muzichnomu institutovi im M Lisenka u Lvovi de zasnuvav kilka stipendij dlya malozabezpechenih studentiv Ostannij pritulok Pislya smerti spivaka jogo druzi vikonuyuchi zapovit perevezli prah na batkivshinu i 29 veresnya 1922 pohovali u ridnomu Vitkovi Dokumenti listi spogadi poeziyi Oleksandra Mishugi zbereglis lishe chastkovo Deyaki z materialiv bulo zberezheno jogo pleminnikom i vihovancem Lukoyu Mishugoyu Pro tvorchist MishugiVin zavzhdi i vsyudi tverdo zayavlyav sho vin sin svogo narodu Prigaduyu sobi cogo geroya samoposvyati cogo fanatika krasi yakij z nichogo dijshov do vsogo vlasnimi silami yakij siloyu voli pidnyavsya z nuzhdennogo provincijnogo otochennya do najbilshih svitovih scen yakij nevtomnoyu praceyu poborov zdavalos neperemozhni obstavini i pereshkodi ta osyagnuv najvishu slavu yakij ne mayuchi z prirodi fizichnih danih dlya opernogo artista po nevelikij golosovij material vklyuchno stav odnim z najvidatnishih opernih svitil i vse ce tilki zavdyaki fanatichnij lyubovi do mistectva zavdyaki sili svoyeyi voli i nepohitnomu pryamuvannyu do meti Oleksandr Koshic dirigent i kompozitor AudioVorrei morire source source Zaspivaj meni moyu pisnyu polska narodna pisnya source source Pri problemah glyante v dovidku Osobiste zhittyaPersha druzhina polka Mariya Prus Glovacka obvinchalisya u Krakivskomu kosteli karmelitiv prozhili razom nedovgo mali sina rozluchilisya cherez tisk batkiv ta rodichiv druzhini cherez na yihnyu dumku mezalyans donki Druge kohannya polka Mariya Visnovska talanovita dramatichna artistka zaginula vid kuli korneta carskoyi lejbgvardiya motivi vbivstva do kincya ne z yasovano PrimitkiYanina Vajda Korolevich Zhizn i iskusstvo Vospominaniya opernoj pevicy Per s polsk i prim M P Malkova M L Iskusstvo 1965 S 29 31 42 48 56 65 299 317 ros Vasil Veriga Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok XIX st Lviv Svit 1996 448 s S 287 ISBN 5 7773 0359 5 PDF Arhiv originalu PDF za 16 lyutogo 2015 Procitovano 16 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 25 chervnya 2015 DzherelaVidatnij spivak Oleksandr Mishuga spogadi Lviv Kamenyar 1964 Lazanska T I Mishuga Oleksandr Pilipovich 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 696 ISBN 978 966 00 1028 1 Oleksandr Mishuga spogadi materiali listi uporyad M Golovashenko Kiyiv 1971 M Malkov Kniga o velikom ukrainskom pevce 24 lipnya 2015 u Wayback Machine rec na kn Aleksandr Myshuga Stati i vospominaniya Sov muzyka 1972 7 S 132 134 ros LiteraturaIstoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 287 296PosilannyaMishuga Oleksandr Pilipovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 402 403 Mishuga Oleksandr Pilipovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 234 Mishuga Oleksander Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 990 991 1000 ekz Korol tenoriv Oleksandr Mishuga Istorichna pravda 12 03 2012 15 bereznya 2012 u Wayback Machine Oleksandr Mishuga Zaspiewaj mi moja piesn Video Dolinska Mihalevich V Slava tobi mij velikij vchitelyu V Dolinska Mihalevich Oleksandr Mishuga korol tenoriv avtor uporyadnik M Golovashenko K Muzichna Ukrayina 2004 S 160 162