Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ма р ян Миха йлович Крушельни цький 18 квітня 1897 с Пилява нині Бучацький район 5 квітня 1963 Київ український актор те

Мар'ян Крушельницький

Мар'ян Крушельницький

Ма́р'ян Миха́йлович Крушельни́цький (18 квітня 1897, с. Пилява, нині Бучацький район — 5 квітня 1963, Київ) — український актор, театральний режисер. Народний артист СРСР (1944). Народний артист Української РСР (1939), професор, один із фундаторів українського театру. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.

Мар'ян Михайлович Крушельницький
image
Народився18 квітня 1897(1897-04-18)
с. Пилява, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер5 квітня 1963(1963-04-05) (65 років)
Київ, УРСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
Громадянствоimage ЗУНР → image СРСР
Діяльністьактор, режисер
Alma materКарлів університет
Відомі учніІванчо Іван Михайлович
ЗакладХарківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського і Березіль[1]
Роки діяльності1916—1963
ДружинаПетрова Євгенія Олексіївна
IMDbnm0472886
Нагороди та премії
image image image image image image image
image Мар'ян Михайлович Крушельницький у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крушельницький.

Життєпис

Народився 18 квітня 1897 року в селі Пилява, нині Бучацького району Тернопільської області (тоді Бучацький повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина) в родині небагатих галицьких селян Михайла Антоновича та Марії Йосипівни Крушельницьких. У віці трьох років з батьками переїхав до села Глещава.

Навчався у парафіяльній школі в Глещаві, у Теребовлянській (з 1907), потім Львівській українській, з 1910 року в Тернопільській українській гімназіях (в 1913/1914 навч. році був учнем VIIb класу, його однокласником був Антін Король). Був учасником трупи «Тернопільські театральні вечори».

У період існування маріонеткової Галицької ССР мав якусь посаду. Наприкінці 1923 року театр товариства «Руська Бесіда» було ліквідовано, а згодом у Галичині закрили всі українські культурні заклади. Крушельницький виїжджає до Праги, де вступає на філософський факультет Празького університету. У 1924 році їде в Українську РСР, а в грудні цього ж року вступає до театру «Березіль» у Києві (з 1926 року — в Харкові), де працювали такі видатні діячі театрального мистецтва, як режисер-постановник і художній керівник театру Лесь Курбас, актори Амвросій Бучма, Данило Антонович, Наталя Ужвій.

Першою режисерською роботою М. Крушельницького в Харкові була постановка п'єси В. Катаєва «Квадратура кола» на сцені театру «Веселий Пролетар» у 1928 році. У цей період ініціює створення в радянській Україні першого режисерського факультету.

У 1933—1952 роках — художній керівник, режисер та актор Харківського українського драматичного театру імені Тараса Шевченка. Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1952—1963 роках — актор та головний режисер Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Працюючи в Києві, Крушельницький досяг розквіту акторської і режисерської майстерності в ролі Омелька і Борулі в п'єсі «Мартин Боруля» Карпенка-Карого. Падури «Маклена Граса» М. Куліша, Б. Хмельницького у виставі «Б. Хмельницький» О. Корнійчука, Ліра «Король Лір» В. Шекспіра; як режисер постановок «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, «Ярослав Мудрий» І. Кочерги. Знімався в кінофільмах «Ягідка кохання», «Кривавий світанок», «Мартин Боруля», «Суєта» та інших. З 1952 року і майже до останніх днів працював у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, вів курс режисури та майстерності актора.

image
Меморіальна дошка на будинку по вул. Архітектора Городецького, 11-а, в якому мешкав Мар'ян Крушельницький у 1955—1963 роках
image
Надгробок Мар'яна Крушельницького на Байковому кладовищі

Дружина — Євгенія Олексіївна Петрова.

Помер 5 квітня 1963 року, похований на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 1; надгробок — мармур, граніт; скульптор Г. Н. Кальченко; встановлений у 1964 році).

Перелік театральних робіт

«Тернопільські театральні вечори»

Український театр (м. Тернопіль)

Новий Львівський Театр

Театр товариства «Руська бесіда»

«Березіль»

Державний академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка

  • Іван Непокритий — «Дай серцю волю, заведе у неволю» М. Кропивницького,
  • Швандя — «Любов Ярова» К. Треньова,
  • Ленін — «Правда» О. Корнійчука,
  • Контаньяк — «Дружина Клода» А. Дюма-сина,
  • Гаврило — «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука,
  • Аркашка Щасливцев — «Ліс» О. Островського,
  • Галушка — «В степах України» О. Корнійчука,
  • Гранде — «Євгенія Гранде» О. Бальзака,
  • Тев'є — «Тев'є-молочник» за Шоломом-Алейхемом,
  • Фаюнін — «Навала» Л. Леонова,
  • Березін — «Далеко від Сталінграда» А. Сурова,
  • Буличов — «Єгор Буличов та інші» М. Горького,
  • Ватутін — «Генерал Ватутін» Л. Дмитерка (Сталінська премія другого ступеня),
  • Мурзавецький — «Вовки і вівці» О. Островського,
  • Мак-Хілл — «Змова приречених» М. Вірти,
  • Перкінс — «Місія містера Перкінса в країну більшовиків» О. Корнійчука,
  • Артур — «Овід» Е.-Л. Войнич,
  • Габу — «Люди доброї волі» Г. Мдівані.

Київський державний академічний український драматичний театр імені Івана Франка

  • Буличов — «Єгор Буличов та інші» М. Горького,
  • Іван — «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького,
  • Полудін — «Персональна справа» О. Штейна,
  • Гуля — «Арсенал» В. Суходольського,
  • Цвійович — «Д-р» Б. Нушича,
  • Морж — «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука,
  • Лір — «Король Лір» В. Шекспіра,
  • Мак — «Над Дніпром» О. Корнійчука.

Фільми

Відзнаки

Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Двічі лауреат Сталінської премії (1947, 1948).

Пам'ять

Примітки

  1. http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CB%5CE%5CBerezil
  2. Городиський Л., Зінчишин І. В гості до земляків Мар'яна Крушельницького… — С. 164—165.
  3. IX. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1913/1914 [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Тернопіль, 1914. — С. 84.
  4. Медведик П. Крушельницький Мар'ян Михайлович… — С. 257.
  5. Городиський Л., Зінчишин І. В гості до земляків Мар'яна Крушельницького… — С. 168.
  6. Дія Бабіївна. Кілька слів на добру пам'ять Мар'яна Крушельницького[недоступне посилання з липня 2019] // Просценіум, випуск 1-2 за 2008 рік
  7. Феномен Мар'яна Крушельницького у театральному мистецтві УРСР - ternopil-trend.in.ua (укр.). Процитовано 31 серпня 2022.
  8. Городиський Л., Зінчишин І. В гості до земляків Мар'яна Крушельницького… світлини
  9. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.

Джерела

  • Городиський Л., Зінчишин І. В гості до земляків Мар'яна Крушельницького // Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с., іл. — С. 164—170. — .
  • Мар'ян Крушельницький. Спогади. Статті. — К., 1969.
  • Медведик П. Крушельницький Мар'ян Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 257. — .
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 338—339.
  • Митці України. — К., 1992. — С. 337.
  • Сто найвідоміших українців. — К., 2001. — С. 342—350.
  • Танюк Л. С. Мар'ян Крушельницький. — К., 1974.
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 729.
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 388. (рос.)

Посилання

  • Мар'ян Крушельницький на порталі Експеримент [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ma r yan Miha jlovich Krushelni ckij 18 kvitnya 1897 s Pilyava nini Buchackij rajon 5 kvitnya 1963 Kiyiv ukrayinskij aktor teatralnij rezhiser Narodnij artist SRSR 1944 Narodnij artist Ukrayinskoyi RSR 1939 profesor odin iz fundatoriv ukrayinskogo teatru Deputat Verhovnoyi Radi URSR 3 go sklikannya Mar yan Mihajlovich KrushelnickijNarodivsya18 kvitnya 1897 1897 04 18 s Pilyava Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer5 kvitnya 1963 1963 04 05 65 rokiv Kiyiv URSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheGromadyanstvo ZUNR SRSRDiyalnistaktor rezhiserAlma materKarliv universitetVidomi uchniIvancho Ivan MihajlovichZakladHarkivskij nacionalnij universitet mistectv imeni Ivana Kotlyarevskogo i Berezil 1 Roki diyalnosti1916 1963DruzhinaPetrova Yevgeniya OleksiyivnaIMDbnm0472886Nagorodi ta premiyi Mar yan Mihajlovich Krushelnickij u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krushelnickij ZhittyepisNarodivsya 18 kvitnya 1897 roku v seli Pilyava nini Buchackogo rajonu Ternopilskoyi oblasti todi Buchackij povit Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorshina v rodini nebagatih galickih selyan Mihajla Antonovicha ta Mariyi Josipivni Krushelnickih U vici troh rokiv z batkami pereyihav do sela Gleshava Navchavsya u parafiyalnij shkoli v Gleshavi u Terebovlyanskij z 1907 potim Lvivskij ukrayinskij z 1910 roku v Ternopilskij ukrayinskij gimnaziyah v 1913 1914 navch roci buv uchnem VIIb klasu jogo odnoklasnikom buv Antin Korol Buv uchasnikom trupi Ternopilski teatralni vechori U period isnuvannya marionetkovoyi Galickoyi SSR mav yakus posadu Naprikinci 1923 roku teatr tovaristva Ruska Besida bulo likvidovano a zgodom u Galichini zakrili vsi ukrayinski kulturni zakladi Krushelnickij viyizhdzhaye do Pragi de vstupaye na filosofskij fakultet Prazkogo universitetu U 1924 roci yide v Ukrayinsku RSR a v grudni cogo zh roku vstupaye do teatru Berezil u Kiyevi z 1926 roku v Harkovi de pracyuvali taki vidatni diyachi teatralnogo mistectva yak rezhiser postanovnik i hudozhnij kerivnik teatru Les Kurbas aktori Amvrosij Buchma Danilo Antonovich Natalya Uzhvij Pershoyu rezhiserskoyu robotoyu M Krushelnickogo v Harkovi bula postanovka p yesi V Katayeva Kvadratura kola na sceni teatru Veselij Proletar u 1928 roci U cej period iniciyuye stvorennya v radyanskij Ukrayini pershogo rezhiserskogo fakultetu U 1933 1952 rokah hudozhnij kerivnik rezhiser ta aktor Harkivskogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru imeni Tarasa Shevchenka Chlen VKP b z 1943 roku U 1952 1963 rokah aktor ta golovnij rezhiser Kiyivskogo akademichnogo dramatichnogo teatru imeni Ivana Franka Pracyuyuchi v Kiyevi Krushelnickij dosyag rozkvitu aktorskoyi i rezhiserskoyi majsternosti v roli Omelka i Boruli v p yesi Martin Borulya Karpenka Karogo Paduri Maklena Grasa M Kulisha B Hmelnickogo u vistavi B Hmelnickij O Kornijchuka Lira Korol Lir V Shekspira yak rezhiser postanovok Daj sercyu volyu zavede v nevolyu M Kropivnickogo Yaroslav Mudrij I Kochergi Znimavsya v kinofilmah Yagidka kohannya Krivavij svitanok Martin Borulya Suyeta ta inshih Z 1952 roku i majzhe do ostannih dniv pracyuvav u Kiyivskomu instituti teatralnogo mistectva im I K Karpenka Karogo viv kurs rezhisuri ta majsternosti aktora Memorialna doshka na budinku po vul Arhitektora Gorodeckogo 11 a v yakomu meshkav Mar yan Krushelnickij u 1955 1963 rokah Nadgrobok Mar yana Krushelnickogo na Bajkovomu kladovishi Druzhina Yevgeniya Oleksiyivna Petrova Pomer 5 kvitnya 1963 roku pohovanij na Bajkovomu kladovishi v Kiyevi dilyanka 1 nadgrobok marmur granit skulptor G N Kalchenko vstanovlenij u 1964 roci Perelik teatralnih robit Ternopilski teatralni vechori Malchonka Daj sercyu volyu M Kropivnickogo Parubok Vechornici P Nishinskogo Prokip Martin Borulya I Karpenko Karogo Pafnutij Kuma Marta O Shatkovskogo Turskij Palivoda XVIII stolittya I Karpenko Karogo Mikola Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo Imam Zaporozhec za Dunayem S Gulaka Artemovskogo Timish Svatannya na Goncharivci G Kvitki Osnov yanenka Gershko Verhovinci Yu Kozhenovskogo Dmitro Oj ne hodi Gricyu M Starickogo Nedorizanij Nevolnik M Kropivnickogo Vanya kozachok Suyeta I Karpenko Karogo Yankel Najmichka I Karpenko Karogo Parubok Hmari P Suhodolskogo Nomernij Voskresinnya V Chubatogo Ivan Palivoda XVIII stolittya I Karpenko Karogo Vanko Ciganka Aza M Starickogo 1 j Selyanin Borci za mriyi I Tobogochnogo Pershij kozak Liha iskra pole spalit I Karpenko Karogo Lejzar Bathen Satana Ya Gardina Ovsij Stepovij gist B Grinchenka Omelko Martin Borulya I Karpenko Karogo Ostap Neshasne kohannya V Manka Sluga Ivan Pershe povmirali I Karpenko Karogo Puza Ciganka Aza M Starickogo Ivan Beztalanna I Karpenko Karogo Stecko Svatannya na Goncharivci I Karpenko Karogo Kuksa Poshilis u durni M Kropivnickogo Nichipir Poshilis u durni M Kropivnickogo Trohim Martin Borulya I Karpenko Karogo Makar Barilchenko Suyeta I Karpenko Karogo Orendator Bondarivna I Karpenko Karogo Les Pro sho tirsa shelestit S Cherkasenka Ukrayinskij teatr m Ternopil Shelmenko Shelmenko denshik G Kvitki Osnov yanenka Mikola Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo Ivan Beztalanna I Karpenko Karogo Dmitro Oj ne hodi Gricyu M Starickogo Imam Zaporozhec za Dunayem S Gulaka Artemovskogo Novij Lvivskij Teatr Amand Molodist M Galbe Maksim Nevolnik M Kropivnickogo Luka Vedmid A Chehova Omelko Martin Borulya I Karpenko Karogo Sluga kavalera Hazyajka gotelyu K Goldoni Orendator Bondarivna I Karpenko Karogo Ivan Beztalanna I Karpenko Karogo Mikola Strug Zimovij vechir M Starickogo Teatr tovaristva Ruska besida Bobchinskij M Gogolya Fabricio Mirandolina K Goldoni Valer Tartyuf Zh B Molyera Orgon Tartyuf Zh B Molyera Vermelskirh Viznik Genshel G Gauptmana Engstrand Prividi G Ibsena Kartyar Osinni skripki I Surguchova Gert Bij metelikiv G Zudermana Selm Idealnij muzh O Uajlda Bergamen Romantichni E Rostana Sluga Miss Gobbs Dzh K Dzheroma Vanya Carevich G Zapolskoyi Vasil Osinni skripki I Surguchova Doktor Rank Nora G Ibsena Podkolosin Odruzhennya M Gogolya Rodrigo Otello V Shekspira Tesman Gedda Gabler G Ibsena Yan Shalaput K Galinskogo Ivan Suyeta I Karpenko Karogo Kanonik Chezyubel Yak vazhlivo buti serjoznim O Uajlda Petkov Shokoladnij voyachik B Shou Kuklinskij Palivoda XVIII stolittya I Karpenko Karogo Berezil Kuksa Poshilis u durni M Kropivnickogo Rezhiser Za dvoma zajcyami M Starickogo Georg anglijskij korol Dzhimmi Higgins E Sinkler Gonorij Zhakeriya P Merime Konfederat Gajdamaki M Kulisha Chuhalo Komuna v stepah M Kropivnickogo Pobyedonoscev Naperedodni O Popovskogo Nichipir Poshilis u durni M Kropivnickogo Barbyulesk Zolote cherevo F Krommelinka Buhgalter Shpana V Yaroshenka Dzho Gorn Sedi S Moema i U Koltona Koko Mikado A Sallivana Pobyedonoscov Prolog L Kurbasa i S Bondarchuka Yavorskij Sava Chalij I Karpenko Karogo Malahij Stakanchik Narodnij Malahij M Kulisha Svyashenik Tetnuld Sh Dadiani Taras Mina Mazajlo M Kulisha Svinka Alo na hvili 477 O Vishni M Jogansena K Bureviya Gnat Girya 97 M Kulisha Maloshtan Diktatura I Mikitenka Shkinder Kadri I Mikitenka Bednya Placdarm M Irchana Padur Maklena Grasa M Kulisha Buhta Zagibel eskadri O Kornijchuka Fedot Rozhenko Bastiliya bozhoyi materi I Mikitenka Borulya Martin Borulya I Karpenko Karogo Bublik Platon Krechet O Kornijchuka Derzhavnij akademichnij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Tarasa Shevchenka Ivan Nepokritij Daj sercyu volyu zavede u nevolyu M Kropivnickogo Shvandya Lyubov Yarova K Trenova Lenin Pravda O Kornijchuka Kontanyak Druzhina Kloda A Dyuma sina Gavrilo Bogdan Hmelnickij O Kornijchuka Arkashka Shaslivcev Lis O Ostrovskogo Galushka V stepah Ukrayini O Kornijchuka Grande Yevgeniya Grande O Balzaka Tev ye Tev ye molochnik za Sholomom Alejhemom Fayunin Navala L Leonova Berezin Daleko vid Stalingrada A Surova Bulichov Yegor Bulichov ta inshi M Gorkogo Vatutin General Vatutin L Dmiterka Stalinska premiya drugogo stupenya Murzaveckij Vovki i vivci O Ostrovskogo Mak Hill Zmova prirechenih M Virti Perkins Misiya mistera Perkinsa v krayinu bilshovikiv O Kornijchuka Artur Ovid E L Vojnich Gabu Lyudi dobroyi voli G Mdivani Kiyivskij derzhavnij akademichnij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka Bulichov Yegor Bulichov ta inshi M Gorkogo Ivan Daj sercyu volyu zavede v nevolyu M Kropivnickogo Poludin Personalna sprava O Shtejna Gulya Arsenal V Suhodolskogo Cvijovich D r B Nushicha Morzh Chomu posmihalisya zori O Kornijchuka Lir Korol Lir V Shekspira Mak Nad Dniprom O Kornijchuka Filmi Yagidka kohannya 1926 Zhan Kovbasyuk Priyemnogo apetitu 1933 Zherebkov Koliyivshina 1933 polkovnik Martin Borulya 1953 Omelko Suyeta 1956 Tarabanov Krivavij svitanok 1956 Andrij Volik VidznakiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora medalyami Dvichi laureat Stalinskoyi premiyi 1947 1948 Pam yatJomu prisvyacheno dokumentalnu strichku Mar yan Krushelnickij 1960 rezh V Lyahoveckij Kiyivnaukfilm U 1995 r Harkivska miska rada zasnuvala premiyu jogo imeni Primitkihttp www encyclopediaofukraine com display asp linkpath pages 5CB 5CE 5CBerezil Gorodiskij L Zinchishin I V gosti do zemlyakiv Mar yana Krushelnickogo S 164 165 IX Zvit direkciyi c k gimnaziyi Franc Josifa I v Ternopoli za rik shkilnij 1913 1914 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Ternopil 1914 S 84 Medvedik P Krushelnickij Mar yan Mihajlovich S 257 Gorodiskij L Zinchishin I V gosti do zemlyakiv Mar yana Krushelnickogo S 168 Diya Babiyivna Kilka sliv na dobru pam yat Mar yana Krushelnickogo nedostupne posilannya z lipnya 2019 Proscenium vipusk 1 2 za 2008 rik Fenomen Mar yana Krushelnickogo u teatralnomu mistectvi URSR ternopil trend in ua ukr Procitovano 31 serpnya 2022 Gorodiskij L Zinchishin I V gosti do zemlyakiv Mar yana Krushelnickogo svitlini Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il DzherelaGorodiskij L Zinchishin I V gosti do zemlyakiv Mar yana Krushelnickogo Mandrivka po Terebovli i Terebovlyanshini Istorichnij naris putivnik Lviv Kamenyar 1998 294 s il S 164 170 ISBN 966 7255 01 8 Mar yan Krushelnickij Spogadi Statti K 1969 Medvedik P Krushelnickij Mar yan Mihajlovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 257 ISBN 966 528 199 2 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 338 339 Mitci Ukrayini K 1992 S 337 Sto najvidomishih ukrayinciv K 2001 S 342 350 Tanyuk L S Mar yan Krushelnickij K 1974 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 USE Universalnij slovnik enciklopediya K 1999 S 729 Vsemirnyj biograficheskij Enciklopedicheskij slovar M 1998 S 388 ros PosilannyaMar yan Krushelnickij na portali Eksperiment 4 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ