Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скит Манявський Український Афон Хресто Воздвиженський чоловічий монастир православний монастир заснований Йовом Княгини

Манявський Скит

Манявський Скит

Скит Манявський (Український Афон, Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир) — православний монастир, заснований Йовом Княгиницьким та Іваном Вишенським у 1606 р. біля села Манява (Івано-Франківський район, Івано-Франківська область), пам'ятка архітектури початку XVII ст.

Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир
image
48°39′22″ пн. ш. 24°23′34″ сх. д. / 48.6561462° пн. ш. 24.3927352° сх. д. / 48.6561462; 24.3927352Координати: 48°39′22″ пн. ш. 24°23′34″ сх. д. / 48.6561462° пн. ш. 24.3927352° сх. д. / 48.6561462; 24.3927352
Статусмонастир
Країнаimage Україна
Розташуваннясело Манява, Богородчанський район, Івано-Франківська область
КонфесіяПравославна Церква України
ЄпархіяІванофранківсько-Галицька
Тип монастирячоловічий
Матеріалкамінь, дерево
ЗасновникЙов Княгиницький, Іван Вишенський
Засновано1606
Будівництво1611 — 1621
Відомі мешканціЙов Княгиницький
Стандіючий
image
image
Манявський скит (Івано-Франківська область)
image Манявський скит у Вікісховищі

Манявський скит являє собою аскетичний чоловічий монастир східного обряду, визначний осередок духовності, культури і мистецтва України. Колись Скит налічував близько 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, Буковині та Молдові. Був одним із осередків культурного життя в Галичині. Мав велику бібліотеку, славився головним іконостасом, виконаним українським живописцем Йовом Кондзелевичем. Пізніше, після закриття монастиря в 1785 р., іконостас знаходився в церкві смт Богородчани, з 1924 р. іконостас перебуває у Національному музеї у Львові ім. Андрія Шептицького.

Споруди храмів, келій, господарських приміщень виконані з каменю і є класичним зразком церковної архітектури XVII–XVIII ст. На території Скиту збереглись: монастирська вежа-скарбниця, церква св. Бориса і Гліба, підземна церква архистратига Михаїла. У Манявському Хресто-Воздвиженському монастирі зберігається чудотворна ікона Божої Матері «Ізбавительниця», написана 1788 року на горі Афон та передана 2003 року до Манявської обителі архимандритом Філагрієм (Камінським).

В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 239).

У 1980 році було відкрито історико-архітектурний музей. 28 травня 1998 року було відкрито Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир.

Історія

image
Інформаційна табличка

Святе місце з цілющою, за повір'ями, джерельною водою знаходиться у мальовничому карпатському міжгір'ї з оздоровчим мікрокліматом, первісною дикою природою.

image
Пам'ятна таблиця, присвячена засновникові Скиту Манявського Йову Княгиницькому
image
Дзвіниця Манявського скиту. 1936 рік

Засновником та першим ігуменом (настоятелем) монастиря був Йов (Іван) Княгиницький (1550—1621), родом з м. Тисмениці — один з плеяди видатних представників церкви, котрі активно займалися богослужбовою і культурно-просвітницькою діяльністю. Разом з Іваном Вишенським та Захарією Копистенським у 1606 році створено чернечу общину (громаду). Роки заснування Скиту Манявського — 1606–1785.

У 1620 р., пізніше в 1748 році Скит отримав ставропігію від Константинопольського патріарха — це означало, що монастир не підлягав ні Львівському єпископу, ні Київському митрополитові, а був підлеглим безпосередньо Константинополю.

З 1621 р. монастир був обнесений кам'яним муром з трьома оборонними вежами, за якими ховалися жителі навколишніх сіл під час нападів турків і татар.

У 1628 році на Київському соборі удостоєний звання прота — головуючого монастирів воєводств Руського (Галицького), Белзького і Кам'янець-Подільського. Скитові підпорядковувалось тоді 556 інших монастирів.

У 1785 р. був закритий австрійським урядом в рамках релігійної реформи імператора Йосифа ІІ.

Скит — духовний трибунал на вибір митрополитів на Львівську кафедру та видання богослужбових книжок (приклади з Йосипом Тисовським та Кирилом Ставровецьким)

Окрім православних молдавських покровителів, благодійниками і причетниками, а то й ченцями Скиту були Касіян Сакович, Кирило Ставровецький, Йов Залізо (Почаївський), та ін. Монастирський цвинтар (великий площею і досліджений ленінградськими вченими на початку 80-х років) став місцем вічного спочинку для тисяч віруючих християн різних конфесій та ченців Скиту.

На думку вчених, саме у Манявському скиті поховано гетьмана Івана Виговського, оскільки він особисто просив про це за життя, і навіть убивця Маковський погодився «відіслати тіло в маєток у Руду» і як «русина по-руськи поховати». Тут, у Галичині, в Руді або в Скиті, біля чоловіка Івана Виговського, ймовірно, похована і його дружина Олена Статкевичівна. В 30-х роках робилися спроби розшукати могилу гетьмана, але останків не виявлено.

Як оригінальний експонат у Скиті залишилась надгробна плита, під якою були захоронені перші два ігумени: Йов Княгиницький та Феодосій. Крім того, в музеї зберігаються 6 давніх ікон і 5 копій з ікон Богородчанського іконостасу, хоругви, ризи, декілька хрестів, зразків рельєфної різьби та виробів з металу культового призначення.

Архітектура

Архітектурний монастирський комплекс будівель становить ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами й бійницями — вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних забудов. Між схилами гір, покритих смерековим лісом, з трьох сторін омивається водами (потік Батерс) (Скитець) правої притоки річки Манявки. Колись це було місце для молитви, очищення, сповіді і причастя, а рівночасно надійне сховище в часи нападів кримських татар і турецьких агресорів. Майдан монастиря має підземні склепінчасті пивниці з потаємними виходами в гори, сполучними переходами між будівлями.

image
Блаженний камінь

Блаженний камінь

 — це місце молитви й очищення від скверни, це перше житло — скит, де поселилися «перші апостоли карпатського Підгір'я» (І. Франко. Твори в 20 томах. — К., 1951, т. IV, с. 36), за І. Вагилевичем у 1281 році. Кажуть, що цілюще джерело Блаженного каменя має такі ж властивості, як і води Лурду.

Блаженний камінь знаходиться майже на кілометровій відстані від мосту на р. Манявці, по лісовій дорозі, поряд зі Скитом, монастирським озером (1617 рік), далі гірською долиною на південний схід до критого дерев'яного місточка, на піддашші якого був напис: «До Блаженного каменя — 300 метрів». Камінь — нагадує велетенський ґорґан, ніби пащу застиглого динозавра або нішу (заглиблення 10×3 м), тобто типове давнє житло ченців, скит. З цього каменя віками витікала вода.

Святі

image
Поштовий блок «Манявський скит» (Преподобні Іов і Феодосій Манявські), Укрпошта, 2003

Прп. Йов Княгиницький († 29.12.1621) і прп. Феодосій, ігум. Манявський († 24.09.1629) канонізовані рішенням Священного Синоду Православної церкви України, день пам'яті — 7 липня. Також є 23 преподобномученики Манявські, місцевошановані святі Івано-Франківсько-Галицької єпархії ПЦУ, день пам'яті — 19 вересня.

Сучасний стан

28 травня 1998 року було відкрито Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир Івано-Франківської єпархії УПЦ КП.

9 листопада 2013 року Високопреосвященний Іоасаф — митрополит Івано-Франківський і Галицький — звершив чин освячення новозбудованого Спасо-Преображенського храму скиту, після чого очолив у ньому відправу першої Божественної літургії.

18 лютого 2019 року до обителі привезли Томос про автокефалію ПЦУ. Відбувся подячний молебень за участі настоятеля монастиря митрополита Іоасафа, предстоятеля ПЦУ — блж. Епіфанія та президента України Петра Порошенка.

26 вересня Блаженнійший Митрополит Епіфаній освятив монастирський храм на честь Святого Духа.

Світлини монастиря

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
    інтер'єр Хрестовоздвиженського собору
  • image
    Дзвіниця Манявського скиту
  • image
  • image
    Надбрамна вежа біля південно-східного виходу з монастиря
  • image
    Вежа

Джерела та література

Примітки

  1. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  2. . pravoslavie.if.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
  3. . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 21 лютого 2021.
  4. . Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 17 листопада 2013.
  5. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 19 лютого 2019.

Посилання

  • Скит Манявський // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Манявський скит
  • https://skit.org.ua/ [ 5 лютого 2016 у Wayback Machine.]
  • https://www.facebook.com/manyavskiyskit/
  • Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир [ 8 січня 2015 у Wayback Machine.] — офіційний сайт.
  • . // Сайт Івано-Франківської єпархії Православної Церкви України
  • Замки та храми України — Манявський скит [ 22 серпня 2008 у Wayback Machine.].
  • Історичні пам'ятки Маняви [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.].
  • .
  • Дерев'яні храми України [ 11 лютого 2010 у Wayback Machine.].
  • Загадковий Скит Манявський[недоступне посилання з липня 2019].

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Skit Manyavskij Ukrayinskij Afon Hresto Vozdvizhenskij cholovichij monastir pravoslavnij monastir zasnovanij Jovom Knyaginickim ta Ivanom Vishenskim u 1606 r bilya sela Manyava Ivano Frankivskij rajon Ivano Frankivska oblast pam yatka arhitekturi pochatku XVII st Manyavskij Hresto Vozdvizhenskij cholovichij monastir48 39 22 pn sh 24 23 34 sh d 48 6561462 pn sh 24 3927352 sh d 48 6561462 24 3927352 Koordinati 48 39 22 pn sh 24 23 34 sh d 48 6561462 pn sh 24 3927352 sh d 48 6561462 24 3927352StatusmonastirKrayina UkrayinaRoztashuvannyaselo Manyava Bogorodchanskij rajon Ivano Frankivska oblastKonfesiyaPravoslavna Cerkva UkrayiniYeparhiyaIvanofrankivsko GalickaTip monastiryacholovichijMaterialkamin derevoZasnovnikJov Knyaginickij Ivan VishenskijZasnovano1606Budivnictvo1611 1621Vidomi meshkanciJov KnyaginickijStandiyuchijManyavskij skit Ivano Frankivska oblast Manyavskij skit u Vikishovishi Manyavskij skit yavlyaye soboyu asketichnij cholovichij monastir shidnogo obryadu viznachnij oseredok duhovnosti kulturi i mistectva Ukrayini Kolis Skit nalichuvav blizko 200 chenciv i desyatki pidporyadkovanih monastiriv u Galichini Bukovini ta Moldovi Buv odnim iz oseredkiv kulturnogo zhittya v Galichini Mav veliku biblioteku slavivsya golovnim ikonostasom vikonanim ukrayinskim zhivopiscem Jovom Kondzelevichem Piznishe pislya zakrittya monastirya v 1785 r ikonostas znahodivsya v cerkvi smt Bogorodchani z 1924 r ikonostas perebuvaye u Nacionalnomu muzeyi u Lvovi im Andriya Sheptickogo Sporudi hramiv kelij gospodarskih primishen vikonani z kamenyu i ye klasichnim zrazkom cerkovnoyi arhitekturi XVII XVIII st Na teritoriyi Skitu zbereglis monastirska vezha skarbnicya cerkva sv Borisa i Gliba pidzemna cerkva arhistratiga Mihayila U Manyavskomu Hresto Vozdvizhenskomu monastiri zberigayetsya chudotvorna ikona Bozhoyi Materi Izbavitelnicya napisana 1788 roku na gori Afon ta peredana 2003 roku do Manyavskoyi obiteli arhimandritom Filagriyem Kaminskim V radyanski chasi cerkva ohoronyalas yak pam yatka arhitekturi Ukrayinskoyi RSR 239 U 1980 roci bulo vidkrito istoriko arhitekturnij muzej 28 travnya 1998 roku bulo vidkrito Manyavskij Hresto Vozdvizhenskij cholovichij monastir IstoriyaInformacijna tablichka Svyate misce z cilyushoyu za povir yami dzherelnoyu vodoyu znahoditsya u malovnichomu karpatskomu mizhgir yi z ozdorovchim mikroklimatom pervisnoyu dikoyu prirodoyu Pam yatna tablicya prisvyachena zasnovnikovi Skitu Manyavskogo Jovu Knyaginickomu Dzvinicya Manyavskogo skitu 1936 rik Zasnovnikom ta pershim igumenom nastoyatelem monastirya buv Jov Ivan Knyaginickij 1550 1621 rodom z m Tismenici odin z pleyadi vidatnih predstavnikiv cerkvi kotri aktivno zajmalisya bogosluzhbovoyu i kulturno prosvitnickoyu diyalnistyu Razom z Ivanom Vishenskim ta Zahariyeyu Kopistenskim u 1606 roci stvoreno chernechu obshinu gromadu Roki zasnuvannya Skitu Manyavskogo 1606 1785 U 1620 r piznishe v 1748 roci Skit otrimav stavropigiyu vid Konstantinopolskogo patriarha ce oznachalo sho monastir ne pidlyagav ni Lvivskomu yepiskopu ni Kiyivskomu mitropolitovi a buv pidleglim bezposeredno Konstantinopolyu Z 1621 r monastir buv obnesenij kam yanim murom z troma oboronnimi vezhami za yakimi hovalisya zhiteli navkolishnih sil pid chas napadiv turkiv i tatar U 1628 roci na Kiyivskomu sobori udostoyenij zvannya prota golovuyuchogo monastiriv voyevodstv Ruskogo Galickogo Belzkogo i Kam yanec Podilskogo Skitovi pidporyadkovuvalos todi 556 inshih monastiriv U 1785 r buv zakritij avstrijskim uryadom v ramkah religijnoyi reformi imperatora Josifa II Skit duhovnij tribunal na vibir mitropolitiv na Lvivsku kafedru ta vidannya bogosluzhbovih knizhok prikladi z Josipom Tisovskim ta Kirilom Stavroveckim Okrim pravoslavnih moldavskih pokroviteliv blagodijnikami i prichetnikami a to j chencyami Skitu buli Kasiyan Sakovich Kirilo Stavroveckij Jov Zalizo Pochayivskij ta in Monastirskij cvintar velikij plosheyu i doslidzhenij leningradskimi vchenimi na pochatku 80 h rokiv stav miscem vichnogo spochinku dlya tisyach viruyuchih hristiyan riznih konfesij ta chenciv Skitu Na dumku vchenih same u Manyavskomu skiti pohovano getmana Ivana Vigovskogo oskilki vin osobisto prosiv pro ce za zhittya i navit ubivcya Makovskij pogodivsya vidislati tilo v mayetok u Rudu i yak rusina po ruski pohovati Tut u Galichini v Rudi abo v Skiti bilya cholovika Ivana Vigovskogo jmovirno pohovana i jogo druzhina Olena Statkevichivna V 30 h rokah robilisya sprobi rozshukati mogilu getmana ale ostankiv ne viyavleno Yak originalnij eksponat u Skiti zalishilas nadgrobna plita pid yakoyu buli zahoroneni pershi dva igumeni Jov Knyaginickij ta Feodosij Krim togo v muzeyi zberigayutsya 6 davnih ikon i 5 kopij z ikon Bogorodchanskogo ikonostasu horugvi rizi dekilka hrestiv zrazkiv relyefnoyi rizbi ta virobiv z metalu kultovogo priznachennya ArhitekturaArhitekturnij monastirskij kompleks budivel stanovit ansambl kam yanih i derev yanih sporud obgorodzhenih visokoyu kam yanoyu stinoyu z vezhami j bijnicyami vdalij sintez girskogo relyefu i fortifikacijnih zabudov Mizh shilami gir pokritih smerekovim lisom z troh storin omivayetsya vodami potik Baters Skitec pravoyi pritoki richki Manyavki Kolis ce bulo misce dlya molitvi ochishennya spovidi i prichastya a rivnochasno nadijne shovishe v chasi napadiv krimskih tatar i tureckih agresoriv Majdan monastirya maye pidzemni sklepinchasti pivnici z potayemnimi vihodami v gori spoluchnimi perehodami mizh budivlyami Blazhennij kaminBlazhennij kamin ce misce molitvi j ochishennya vid skverni ce pershe zhitlo skit de poselilisya pershi apostoli karpatskogo Pidgir ya I Franko Tvori v 20 tomah K 1951 t IV s 36 za I Vagilevichem u 1281 roci Kazhut sho cilyushe dzherelo Blazhennogo kamenya maye taki zh vlastivosti yak i vodi Lurdu Blazhennij kamin znahoditsya majzhe na kilometrovij vidstani vid mostu na r Manyavci po lisovij dorozi poryad zi Skitom monastirskim ozerom 1617 rik dali girskoyu dolinoyu na pivdennij shid do kritogo derev yanogo mistochka na piddashshi yakogo buv napis Do Blazhennogo kamenya 300 metriv Kamin nagaduye veletenskij gorgan nibi pashu zastiglogo dinozavra abo nishu zagliblennya 10 3 m tobto tipove davnye zhitlo chenciv skit Z cogo kamenya vikami vitikala voda SvyatiPoshtovij blok Manyavskij skit Prepodobni Iov i Feodosij Manyavski Ukrposhta 2003 Prp Jov Knyaginickij 29 12 1621 i prp Feodosij igum Manyavskij 24 09 1629 kanonizovani rishennyam Svyashennogo Sinodu Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini den pam yati 7 lipnya Takozh ye 23 prepodobnomucheniki Manyavski miscevoshanovani svyati Ivano Frankivsko Galickoyi yeparhiyi PCU den pam yati 19 veresnya Suchasnij stan28 travnya 1998 roku bulo vidkrito Manyavskij Hresto Vozdvizhenskij cholovichij monastir Ivano Frankivskoyi yeparhiyi UPC KP 9 listopada 2013 roku Visokopreosvyashennij Ioasaf mitropolit Ivano Frankivskij i Galickij zvershiv chin osvyachennya novozbudovanogo Spaso Preobrazhenskogo hramu skitu pislya chogo ocholiv u nomu vidpravu pershoyi Bozhestvennoyi liturgiyi 18 lyutogo 2019 roku do obiteli privezli Tomos pro avtokefaliyu PCU Vidbuvsya podyachnij moleben za uchasti nastoyatelya monastirya mitropolita Ioasafa predstoyatelya PCU blzh Epifaniya ta prezidenta Ukrayini Petra Poroshenka 26 veresnya Blazhennijshij Mitropolit Epifanij osvyativ monastirskij hram na chest Svyatogo Duha Svitlini monastiryainter yer Hrestovozdvizhenskogo soboru Dzvinicya Manyavskogo skitu Nadbramna vezha bilya pivdenno shidnogo vihodu z monastirya VezhaDzherela ta literaturaMicik Yu A Manyavskij skit 7 sichnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 501 ISBN 978 966 00 1028 1 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dovidnik z istoriyi Ukrayini za red I Pidkovi ta R Shusta 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine K Geneza 1993 Skit Manyavskij Korotkij krayeznavchij putivnik Ivano Frankivsk Misto NV 2003 16 s ISBN 966 8090 18 7 Franc Vikengauzer Geschichte des Bistums Radauts und des Klosters Gross Skitt nim Primitki Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 9 veresnya 2021 Procitovano 9 veresnya 2021 pravoslavie if ua ukr Arhiv originalu za 25 serpnya 2017 Procitovano 25 serpnya 2017 zakon rada gov ua Arhiv originalu za 5 travnya 2021 Procitovano 21 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2014 Procitovano 17 listopada 2013 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Arhiv originalu za 22 kvitnya 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 PosilannyaSkit Manyavskij Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Manyavskij skit https skit org ua 5 lyutogo 2016 u Wayback Machine https www facebook com manyavskiyskit Hresto Vozdvizhenskij Manyavskij cholovichij monastir 8 sichnya 2015 u Wayback Machine oficijnij sajt Sajt Ivano Frankivskoyi yeparhiyi Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Zamki ta hrami Ukrayini Manyavskij skit 22 serpnya 2008 u Wayback Machine Istorichni pam yatki Manyavi 10 chervnya 2015 u Wayback Machine Derev yani hrami Ukrayini 11 lyutogo 2010 u Wayback Machine Zagadkovij Skit Manyavskij nedostupne posilannya z lipnya 2019

Дата публікації:
Топ