Маас, Мез (нід. Maas, фр. Meuse, валлон. Moûze, лімб. Maos чи Maas) — велика європейська річка, що витікає у Франції і протікає через Бельгію та Нідерланди, а потім впадає в Північне море з дельти Рейну-Маасу-Шельди. Довжина 925 км, площа басейну 36 тис. км².
Маас | |
---|---|
Маас на північ від Маастріхту | |
| |
51°51′59″ пн. ш. 4°01′08″ сх. д. / 51.86638900002777319° пн. ш. 4.01888900002777749° сх. д. | |
Витік | плато Ланґр |
• координати | 47°58′27″ пн. ш. 5°38′00″ сх. д. / 47.97435000002777628° пн. ш. 5.6335388889166777560° сх. д. |
• висота, м | 409 м |
Гирло | Рейн |
• координати | 51°42′54″ пн. ш. 4°40′04″ сх. д. / 51.71500000002777853° пн. ш. 4.667777777805577344° сх. д. |
Басейн | d |
Країни: | Франція, Бельгія, Нідерланди. |
Регіон | Верхня Марна Вогези Мез Арденни Намюр Льєж Лімбург Лімбург Північний Брабант Гелдерланд |
Довжина | 925 км |
Площа басейну: | 36000 км² |
Середньорічний стік | 230 м³/с |
Притоки: | Рур, Самбр, d, d, d, d, d, Ш'єр, Mouzon[d], d, d, d, d, d, Aroffe[d], Sormonne[d], d, d, d, Гір (притока Маас), d, d, Бар[d], d, d, d, d, d, d, d, d, d, Samson[d], d, Wiseppe[d], d, d, d, d, Leffe[d], Forges[d], d, Givonne[d], d, d, d, d, d, d, Rupt[d], d, d, Vence[d], d, d, Yoncq[d], d, d, d, d, Féron[d], d, d, d, d, d, d, d, Q3547854?, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, Heer[d], d і d |
Водойми в руслі | d |
Медіафайли у Вікісховищі |
На річці розташовано (ГЕС Літ/Алфен).
Історія
1301 року верхів'я Маасу стало приблизно позначати західний кордон Священної Римської імперії з Королівством Франція, після того, як граф отримав західну частину графства Бар (фр. Barrois mouvant) як французьке феодальне володіння з рук короля Філіпа IV Вродливого. Кордон залишався сталим до загарблення Трьох єпископств Мец, Туль і Верден королем Генріхом II 1552 року та захоплення герцогства Лотарингії військами короля Людовіка XIII 1633 року. Його нижня бельгійська (валлонська) частина, нині знана як [ru], стала першою повністю промислово розвиненою областю у континентальній Європі.
Нинішній головний рукав створився в пізньому середньовіччі, коли сильна повінь з'єднала Маас і [en] у місті [en]. Колишня головна гілка Маасу згодом [ru] і сьогодні називається [en]. Наприкінці 19-го і на початку 20-го століття сполучення між Маасом і Рейном було перекрито, і для Маасу вирили новий канал — [en]. Отримане розділення річок Рейн і Маас зменшило ризик повеней і вважалося найбільшим досягненням нідерландської гідротехніки аж до завершення проєктів зведення дамб «Зейдерзе» і «Дельта». Колишній головний рукав після побудови дамби на його південному вході 1904 року було перейменовано в Афґедамде-Маас, що більше не живиться водами Маасу.
Маас і його переправи були ключовою метою нацистського війська у Французької кампанії в травні 1940 року () і передостаннього великого контрнаступу Третього рейху на Західноєвропейському фронті, у битві за Арденни в грудні 1944 року та січні 1945 року.
Маас представлено у документальному фільмі «Люди річки» (англ. The River People), який створив 2012 року французький фотограф і режисер Ксав'єр Істас.
У липні 2021 року басейн Маасу був одним із багатьох регіонів Європи, які зазнали катастрофічних повеней під час європейських повеней 2021 року.
Морського плазуна крейдової доби Мозазавра названо на честь річки Маас. Перші його скам'янілості виявили поза Маастрихту 1780 року.
Етимологія
Французька назва річки Meuse походить від латинської назви Mosa, яка своєю чергою походить від кельтської або пракельтської назви *Mosā. Слово, ймовірно, є коґнатом до англійського maze («лабіринт»), застосовуване до поворотів річок.
Нідерландська назва Maas походить від середньонідерландського Mase, яке походить від передбачуваної, але непідтвердженої старонідерландської форми *Masa, від прагерманського *Masō. Сучасні нідерландське й німецьке Maas та лімбурзьке Maos зберігають цю германську форму. Незважаючи на подібність, германська назва, імовірно, не походить від кельтської, судячи з властивої для германських мов зміни раннішого o на a.
Географія
Річка бере початок в Пуї-ан-Басіньї (фр. Pouilly-en-Bassigny), комуні Ле-Шатле-сюр-Мез на [fr] у Франції, тече на північ до Седана і Шарлевіль-Мезьєра, потім тече територією Бельгії.
У Намюрі до річки вливається Самбр. За Намюром Маас петляє на схід, огинає Арденни і проходить повз Льєжа, перш ніж повернути на північ. Потім річка становить частину бельгійсько-нідерландського кордону, окрім відрізку, де в Маастрихті смуга кордон виходить далі суходолом на захід. У Нідерландах вона продовжується на північ через Венло неподалік кордону з Німеччиною, потім повертає на захід, де проходить паралельно річки Вааль й утворює частину великої дельти Рейну-Маасу-Шельди разом із власне Шельдою на півдні та Рейном на півночі. Річку було розгалужено коло [en] на Афґедамде-Маас праворуч і Берґсе-Маас ліворуч. Остання під назвою [en] протікає крізь національний парк Де-Бісбос. Афґедамде-Маас вливається до Ваалі, головного стовбура Рейну, у [en], а потім тече під назвою [en] в Хардинксфелд-Гісендам, де поділяється на [en] і [en]. Поблизу [en] Ньїве-Мерведе впадає в Амер, утворюючи Голландс-Діп, який поділяється на Ґрефелінґен та Гарінґфліт, перш ніж, нарешті, впасти у Північне море.
Маас перетинають залізничні мости між такими станціями (на лівому та правому берегах відповідно):
- Бельгія:
- Нідерланди:
- [en] – Рурмонд
- [en] – Венло
- [en] – Мок-Моленгук
- [en] – Віхен
- Хертогенбос – Залтбоммел
Є також численні автомобільні мости та близько 32 поромних переправ.
Маас є судноплавною до верхів'їв: у Нідерландах і Бельгії річка є частиною основної інфраструктури внутрішнього судноплавства, що сполучає портові райони Роттердам-Амстердам-Антверпен з промисловими районами вгору за течією — Хертогенбос, Венло, Маастрихт, Льєж, Намюр. Між Маастрихтом і [en] несудохідну ділянку Маасу оминає 36-кілометровий [en]. На південь від Намюру, вище за течією, річка може перевозити лише скромніші судна, хоча баржа 100 м завдовжки ще може дістатися до французького прикордонного міста Живе.
Живлення переважне дощове, а також снігове. Середня витрата води в нижній течії 230 м³/с.
Річка судноплавна до верхів'їв, сполучена каналами з такими річками, як Шельда, Сена, Рейн і інші. Вище за місто Седан шлюзована. Протягом значної частини нижньої течії рівень води розташований вище прилеглої низовинної рівнини, тому для запобігання повеням русло Мааса обмежене греблями.
Басейн річки
2002 року в бельгійському Генті було підписано міжнародну угоду щодо управління річкою між Францією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами і Бельгією. В угоді також брали участь бельгійські регіональні уряди Фландрії, Валлонії та Брюсселя (останній не знаходиться в басейні Маасу, але зливає каналізаційні води в Маас).
Більшість площі басейну (бл. 36 000 км²) перебуває у Валлонії (12 000 км²), яку слідують Франція (9 000 км²), Нідерланди (8 000 км²), Німеччина (2 000 км²), Фландрія (2 000 км²) і Люксембург (кілька км²).
Міжнародна комісія з Маасу несе відповідальність за виконання договору.
Витрати цієї комісії покриваються всіма цими країнами пропорційно їхній власній території в басейні Мааса: Нідерланди 30%, Валлонія 30%, Франція 15%, Німеччина 14,5%, Фландрія 5%, Брюссель 4,5%, Королівство Бельгії 0,5% та Люксембург 0,5%.
До тексту договору було приєднано карту басейну річки Маас.
Стосовно культури, долина річки Маас стала джерелом мистецтва Мааська школи (Валлонія і Франція).
Першим пейзажем, написаним за доби Відродження, був краєвид Маасу Йоахіма Патініра. Ймовірно, він був дядьком фламандського митця Геррі мет-де-Блес, якого іноді визначають мосанським художником-пейзажистом, творивший у другій третині 16 століття (друге покоління пейзажистів).
Притоки
Основні притоки Маасу перераховані нижче за течією вгору, з містом, де притока впадає в річку:
- (біля Хертогенбосу )
- (у Хертогенбосі )
- (у Хертогенбосі )
- (у Хертогенбосі )
- (у Граве )
- (у Граве )
- (у Геннепі )
- (у )
- Рур (у Рурмонді )
- (у Гайнсбергу )
- (у Лінніху )
- (у Юліху )
- (біля )
- (біля )
- Geer/Jeker (в Маастрихті )
- (в )
- (біля , муніципалітет )
- (в Льєжі )
- (в Юї )
- (у )
- Самбр (у Намюрі )
- (у Намюрі )
- (в )
- (в )
- (в , муніципалітет Дінану)
- (у Віре-Молені )
- (в Ревені )
- (у Монтерме )
- (у Варку )
- Бар (біля Дом-ле-Меній )
- Ш'єр (у Базей )
- (у Монмеді )
- (в Максе-сюр-Мезі )
- (у Нефшато )
- Сонель (у Куссе )
Відгалуження
Середньорічна швидкість стоку Мааса була відносно сталою протягом кількох останніх тисяч років. За оцінками одного недавнього дослідження, середній стік збільшився приблизно на 10% з 2000 до н.е. Гідрологічний розподіл Маасу змінився в пізньому середньовіччі, коли сильна повінь змістила основне русло на північ, у бік річки Мерведе. Відтоді кілька ділянок первісного Мерведе було перейменовано на «Маас», ставши слугувати основним стоком головної річки. Ці гілки наразі знані як Ньїве-Маас («Новий Маас») й Ауде-Маас («Старий Маас»).
Однак під час чергової низки сильних повеней Маас знайшов додатковий шлях до моря, внаслідок чого утворилися водно-болотні угіддя Бісбос та естуарії Голландс-Діп. Після цього Маас розділився біля Хойсдена на два основні рукави: один тече на північ, приєднуючись до Мерведе, а другий тече у море. Рукав Мааса, що веде прямо до моря, зрештою замулився (і тепер утворює струмок [en]), але 1904 року було вирито канал [en], який взяв на себе завдання попереднього замуленого рукава. Водночас рукав, що веде до Мерведе, було перекрито греблею в Хеусдені (і відтоді знаний як Афґедамде-Маас), так що мало води з Маасу потрапляло у власні старі русла або у відгалуження Рейна. Отриманий поділ річок Рейн і Маас вважався найбільшим досягненням нідерландської гідротехніки аж до завершення проєктів дамб «Зейдерзе» і «Дельта». 1970 року було доспоруджено [en]. Відтоді возз'єднані води Рейну і Мааса досягають Північного моря або в цьому місці, або, під час нижнього стоку Рейну, в [en].
У дослідженні 2008 року зазначається, що різниця між обсягами літнього і зимового стоків значно збільшилася за останні 100-200 років. У ньому вказується, що частота серйозних повеней (тобто потоки > 1000% від норми) помітно зросла. Вчені передбачають, що зимова повінь Мааса може стати повторюваною проблемою протягом найближчих десятиліть.
Прирічкові поселення
Маас протікає через наступні департаменти Франції, [en], провінції Нідерландів та міста:
- Верхня Марна
- Вогези: Нефшато
- Мез: Коммерсі, Сен-Мієль, Верден, Стене
- Арденни: Седан, Шарлевіль-Мезьєр, Живе
- Намюр: Дінан, Намюр
- Льєж: Юї, Льєж, Візе
- Лімбурґ: [en], Маастрихт, [en], [en], Рурмонд, Венло, Геннеп
- Лімбург: Маасейк (між Стейном і Маасбрахтом)
- Північний Брабант: Боксмеер, [en], Граве, [en], [en], [en], [en], [en]
- Гелдерланд: Маасдріл
- Південна Голландія: Дордрехт, Маасслюйс, Роттердам
Згадування в патріотичних піснях
Маас згадується в першій строфі старого національного гімну Німеччини — Deutschlandlied («Пісня Німеччини»). Однак з дня його повторного прийняття як державний гімн 1952 року тільки третя строфа Deutschlandlied виконувалася як національний гімн Німеччини, а першу і другу строфи було опущено. Це утвердилося після возз'єднання Німеччини 1991 року, коли лише третю строфу було визначено як офіційний гімн. У текстах, написаних 1841 року, описується тодішня розрізнена Німеччина з річкою Маас як її західний кордон, коли король Віллем I Нідерландський приєднався до Німецького союзу зі своїм герцогством Лімбурґ 1839 року. Хоча землі герцогства офіційно стали невіддільною частиною Нідерландів за Лондонською угодою 1867 року, текстовий уривок залишився незмінним, коли Deutschlandlied було оголошено державним гімном Веймарської республіки 1922 року.
Маас також є присутнім у назві французької патріотичної пісні (фр. Le Régiment de Sambre-et-Meuse), написаній після поразки французів у франко-прусській війні 1870 року та бувша популярною піснею наприкінці XIX століття й у XX столітті.
Див. також
- 3016 Маас — астероїд, названий на честь річки.
- Повені в Європі (2021)
Примітки
- (фр.) . Ministère de la Région wallonne. Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 29 вересня 2007.
- (нід.) Van der Aalst & De Jongh (2004). Honderd Jaar Bergse Maas. Pictures Publishing. ISBN .
- (нід.) Wols, Rien (2011). De Uitvoering van de Maasmondingswerken. Brabants Historisch Informatie Centrum.
- (англ.) Presentation of The River People on Eurochannel
- Mosa - Wiktionary. 25 липня 2021. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
- (фр.) . "Fiche cours d'eau - La Meuse (B---0000)" [ 23 травня 2022 у Wayback Machine.]
- (фр.) Accord international sur la Meuse [ 23 травня 2022 у Wayback Machine.]
- (фр.) Les rochers par lesquels l'art gothique suggère conventionnellement un site sauvage et désertique, sont présents. Comme d'aucuns l'ont remarqué, ces pics rocheux qui vont devenir chez Patinier, indissociables de l'évocation d'un paysage ressemblent à ceux qu'il a pu voir dans la région (...) Mais il va de soi que les paysages représentés ne sont jamais dans leur ensemble la transposition de sites existants. L'espace tel que le conçoit Patinier est d'un autre ordre que celui qui s'offre au spectateur dans la réalité. in 'L'essor du paysage' in Jacques Stiennon, Jean-Patrick Duchesne, Yves Randaxhe, Cinq siècles de peinture en Wallonie, Les éditeurs d'art associés, Bruxelles, 1988, p. 67-72. Краєвид долини Мосан надихнув Патініра, але вислідом цього натхнення не стало зображення цього краєвиду.
- (англ.) Contribution of scientific methods to the understanding of the work of the 16th century painter, Henri Bles Université de Liège[недоступне посилання з 01.03.2019]
- (англ.) Ward PJ, H Renssen, JCJH Aerts, RT van Balen & J Vandenberghe (2008), "Strong increases in flood frequency and discharge of the River Meuse over the Late Holocene: impacts of long-term anthropogenic land use change and climate variability". Hydrol. Earth Syst. Sci. 12: 159-175. http://www.hydrol-earth-syst-sci.net/12/159/2008/hess-12-159-2008.pdf [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] [Ward et al., 2008]
- (нід.) Wols, Rien (2011). . Brabants Historisch Informatie Centrum. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 23 травня 2022.
- Rijkswaterstaat: Water Management in the Netherlands, 2011
- Ward et al., 2008
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Meuse River |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Maas Maas Mez nid Maas fr Meuse vallon Mouze limb Maos chi Maas velika yevropejska richka sho vitikaye u Franciyi i protikaye cherez Belgiyu ta Niderlandi a potim vpadaye v Pivnichne more z delti Rejnu Maasu Sheldi Dovzhina 925 km plosha basejnu 36 tis km MaasMaas na pivnich vid Maastrihtu51 51 59 pn sh 4 01 08 sh d 51 86638900002777319 pn sh 4 01888900002777749 sh d 51 86638900002777319 4 01888900002777749Vitik plato Langr koordinati 47 58 27 pn sh 5 38 00 sh d 47 97435000002777628 pn sh 5 6335388889166777560 sh d 47 97435000002777628 5 6335388889166777560 visota m 409 mGirlo Rejn koordinati 51 42 54 pn sh 4 40 04 sh d 51 71500000002777853 pn sh 4 667777777805577344 sh d 51 71500000002777853 4 667777777805577344Basejn dKrayini Franciya Belgiya Niderlandi Region Verhnya Marna Vogezi Mez Ardenni Namyur Lyezh Limburg Limburg Pivnichnij Brabant GelderlandDovzhina 925 kmPlosha basejnu 36000 km Serednorichnij stik 230 m sPritoki Rur Sambr d d d d d Sh yer Mouzon d d d d d d Aroffe d Sormonne d d d d Gir pritoka Maas d d Bar d d d d d d d d d d Samson d d Wiseppe d d d d d Leffe d Forges d d Givonne d d d d d d d Rupt d d d Vence d d d Yoncq d d d d d Feron d d d d d d d d Q3547854 d d d d d d d d d d d d d d d d d d d d Heer d d i dVodojmi v rusli d Mediafajli u Vikishovishi Na richci roztashovano GES Lit Alfen Istoriya1301 roku verhiv ya Maasu stalo priblizno poznachati zahidnij kordon Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z Korolivstvom Franciya pislya togo yak graf otrimav zahidnu chastinu grafstva Bar fr Barrois mouvant yak francuzke feodalne volodinnya z ruk korolya Filipa IV Vrodlivogo Kordon zalishavsya stalim do zagarblennya Troh yepiskopstv Mec Tul i Verden korolem Genrihom II 1552 roku ta zahoplennya gercogstva Lotaringiyi vijskami korolya Lyudovika XIII 1633 roku Jogo nizhnya belgijska vallonska chastina nini znana yak ru stala pershoyu povnistyu promislovo rozvinenoyu oblastyu u kontinentalnij Yevropi Ogyust Pol Sharl Anastazi Bereg Maasu u Zvindrehti Gollandiya bl 1857 r litografiya Viddil kolekcij zobrazhen Biblioteka Nacionalnoyi galereyi mistectv Vashington okrug Kolumbiya SShA Ninishnij golovnij rukav stvorivsya v piznomu serednovichchi koli silna povin z yednala Maas i en u misti en Kolishnya golovna gilka Maasu zgodom ru i sogodni nazivayetsya en Naprikinci 19 go i na pochatku 20 go stolittya spoluchennya mizh Maasom i Rejnom bulo perekrito i dlya Maasu virili novij kanal en Otrimane rozdilennya richok Rejn i Maas zmenshilo rizik povenej i vvazhalosya najbilshim dosyagnennyam niderlandskoyi gidrotehniki azh do zavershennya proyektiv zvedennya damb Zejderze i Delta Kolishnij golovnij rukav pislya pobudovi dambi na jogo pivdennomu vhodi 1904 roku bulo perejmenovano v Afgedamde Maas sho bilshe ne zhivitsya vodami Maasu Maas i jogo perepravi buli klyuchovoyu metoyu nacistskogo vijska u Francuzkoyi kampaniyi v travni 1940 roku i peredostannogo velikogo kontrnastupu Tretogo rejhu na Zahidnoyevropejskomu fronti u bitvi za Ardenni v grudni 1944 roku ta sichni 1945 roku Maas predstavleno u dokumentalnomu filmi Lyudi richki angl The River People yakij stvoriv 2012 roku francuzkij fotograf i rezhiser Ksav yer Istas U lipni 2021 roku basejn Maasu buv odnim iz bagatoh regioniv Yevropi yaki zaznali katastrofichnih povenej pid chas yevropejskih povenej 2021 roku Morskogo plazuna krejdovoyi dobi Mozazavra nazvano na chest richki Maas Pershi jogo skam yanilosti viyavili poza Maastrihtu 1780 roku EtimologiyaFrancuzka nazva richki Meuse pohodit vid latinskoyi nazvi Mosa yaka svoyeyu chergoyu pohodit vid keltskoyi abo prakeltskoyi nazvi Mosa Slovo jmovirno ye kognatom do anglijskogo maze labirint zastosovuvane do povorotiv richok Niderlandska nazva Maas pohodit vid serednoniderlandskogo Mase yake pohodit vid peredbachuvanoyi ale nepidtverdzhenoyi staroniderlandskoyi formi Masa vid pragermanskogo Masō Suchasni niderlandske j nimecke Maas ta limburzke Maos zberigayut cyu germansku formu Nezvazhayuchi na podibnist germanska nazva imovirno ne pohodit vid keltskoyi sudyachi z vlastivoyi dlya germanskih mov zmini rannishogo o na a GeografiyaVid na Maas iz suputnika SPOT Poselennya v pravomu nizhnomu kutku svitlini Bonyi syur Mez u livomu verhnomu kutku Reven Richka bere pochatok v Puyi an Basinyi fr Pouilly en Bassigny komuni Le Shatle syur Mez na fr u Franciyi teche na pivnich do Sedana i Sharlevil Mezyera potim teche teritoriyeyu Belgiyi U Namyuri do richki vlivayetsya Sambr Za Namyurom Maas petlyaye na shid oginaye Ardenni i prohodit povz Lyezha persh nizh povernuti na pivnich Potim richka stanovit chastinu belgijsko niderlandskogo kordonu okrim vidrizku de v Maastrihti smuga kordon vihodit dali suhodolom na zahid U Niderlandah vona prodovzhuyetsya na pivnich cherez Venlo nepodalik kordonu z Nimechchinoyu potim povertaye na zahid de prohodit paralelno richki Vaal j utvoryuye chastinu velikoyi delti Rejnu Maasu Sheldi razom iz vlasne Sheldoyu na pivdni ta Rejnom na pivnochi Richku bulo rozgaluzheno kolo en na Afgedamde Maas pravoruch i Bergse Maas livoruch Ostannya pid nazvoyu en protikaye kriz nacionalnij park De Bisbos Afgedamde Maas vlivayetsya do Vaali golovnogo stovbura Rejnu u en a potim teche pid nazvoyu en v Hardinksfeld Gisendam de podilyayetsya na en i en Poblizu en Nyive Mervede vpadaye v Amer utvoryuyuchi Gollands Dip yakij podilyayetsya na Grefelingen ta Garingflit persh nizh nareshti vpasti u Pivnichne more Maas peretinayut zaliznichni mosti mizh takimi stanciyami na livomu ta pravomu beregah vidpovidno Belgiya Gasselt Belgiya Maastriht Niderlandi Niderlandi en Rurmond en Venlo en Mok Molenguk en Vihen Hertogenbos Zaltbommel Ye takozh chislenni avtomobilni mosti ta blizko 32 poromnih pereprav Maas ye sudnoplavnoyu do verhiv yiv u Niderlandah i Belgiyi richka ye chastinoyu osnovnoyi infrastrukturi vnutrishnogo sudnoplavstva sho spoluchaye portovi rajoni Rotterdam Amsterdam Antverpen z promislovimi rajonami vgoru za techiyeyu Hertogenbos Venlo Maastriht Lyezh Namyur Mizh Maastrihtom i en nesudohidnu dilyanku Maasu ominaye 36 kilometrovij en Na pivden vid Namyuru vishe za techiyeyu richka mozhe perevoziti lishe skromnishi sudna hocha barzha 100 m zavdovzhki she mozhe distatisya do francuzkogo prikordonnogo mista Zhive Zhivlennya perevazhne doshove a takozh snigove Serednya vitrata vodi v nizhnij techiyi 230 m s Richka sudnoplavna do verhiv yiv spoluchena kanalami z takimi richkami yak Shelda Sena Rejn i inshi Vishe za misto Sedan shlyuzovana Protyagom znachnoyi chastini nizhnoyi techiyi riven vodi roztashovanij vishe prilegloyi nizovinnoyi rivnini tomu dlya zapobigannya povenyam ruslo Maasa obmezhene greblyami Krayevid dolini Maasa u Francuzkih Ardennah municipalitet LefurBasejn richkiMaas i navproti na pivden vid Dinana Maas v Namyuri stolici belgijskoyi Valloniyi Maas v Lyezhi tretij richkovij port Yevropi Maas v Maastrihti Maas nepodalik Gennepa Maas bilya Grave Maas poblizu Appelterna 2002 roku v belgijskomu Genti bulo pidpisano mizhnarodnu ugodu shodo upravlinnya richkoyu mizh Franciyeyu Nimechchinoyu Lyuksemburgom Niderlandami i Belgiyeyu V ugodi takozh brali uchast belgijski regionalni uryadi Flandriyi Valloniyi ta Bryusselya ostannij ne znahoditsya v basejni Maasu ale zlivaye kanalizacijni vodi v Maas Bilshist ploshi basejnu bl 36 000 km perebuvaye u Valloniyi 12 000 km yaku sliduyut Franciya 9 000 km Niderlandi 8 000 km Nimechchina 2 000 km Flandriya 2 000 km i Lyuksemburg kilka km Mizhnarodna komisiya z Maasu nese vidpovidalnist za vikonannya dogovoru Vitrati ciyeyi komisiyi pokrivayutsya vsima cimi krayinami proporcijno yihnij vlasnij teritoriyi v basejni Maasa Niderlandi 30 Valloniya 30 Franciya 15 Nimechchina 14 5 Flandriya 5 Bryussel 4 5 Korolivstvo Belgiyi 0 5 ta Lyuksemburg 0 5 Do tekstu dogovoru bulo priyednano kartu basejnu richki Maas Stosovno kulturi dolina richki Maas stala dzherelom mistectva Maaska shkoli Valloniya i Franciya Pershim pejzazhem napisanim za dobi Vidrodzhennya buv krayevid Maasu Joahima Patinira Jmovirno vin buv dyadkom flamandskogo mitcya Gerri met de Bles yakogo inodi viznachayut mosanskim hudozhnikom pejzazhistom tvorivshij u drugij tretini 16 stolittya druge pokolinnya pejzazhistiv Pritoki Osnovni pritoki Maasu pererahovani nizhche za techiyeyu vgoru z mistom de pritoka vpadaye v richku bilya Hertogenbosu u Hertogenbosi u Hertogenbosi u Hertogenbosi u Grave u Grave u Gennepi u Rur u Rurmondi u Gajnsbergu u Linnihu u Yulihu bilya bilya Geer Jeker v Maastrihti v bilya municipalitet v Lyezhi bilya Lyezhu u u Trua Poni bilya Malmedi v Yuyi u Sambr u Namyuri u Namyuri v v v municipalitet Dinanu u Vire Moleni v Reveni u Monterme u Varku Bar bilya Dom le Menij Sh yer u Bazej u Monmedi v Makse syur Mezi u Nefshato Sonel u Kusse Vidgaluzhennya Dokladnishe Aude Maas ta Nyive Maas Nizhnya chastina delti Rejnu Maasu Serednorichna shvidkist stoku Maasa bula vidnosno staloyu protyagom kilkoh ostannih tisyach rokiv Za ocinkami odnogo nedavnogo doslidzhennya serednij stik zbilshivsya priblizno na 10 z 2000 do n e Gidrologichnij rozpodil Maasu zminivsya v piznomu serednovichchi koli silna povin zmistila osnovne ruslo na pivnich u bik richki Mervede Vidtodi kilka dilyanok pervisnogo Mervede bulo perejmenovano na Maas stavshi sluguvati osnovnim stokom golovnoyi richki Ci gilki narazi znani yak Nyive Maas Novij Maas j Aude Maas Starij Maas Odnak pid chas chergovoyi nizki silnih povenej Maas znajshov dodatkovij shlyah do morya vnaslidok chogo utvorilisya vodno bolotni ugiddya Bisbos ta estuariyi Gollands Dip Pislya cogo Maas rozdilivsya bilya Hojsdena na dva osnovni rukavi odin teche na pivnich priyednuyuchis do Mervede a drugij teche u more Rukav Maasa sho vede pryamo do morya zreshtoyu zamulivsya i teper utvoryuye strumok en ale 1904 roku bulo virito kanal en yakij vzyav na sebe zavdannya poperednogo zamulenogo rukava Vodnochas rukav sho vede do Mervede bulo perekrito grebleyu v Heusdeni i vidtodi znanij yak Afgedamde Maas tak sho malo vodi z Maasu potraplyalo u vlasni stari rusla abo u vidgaluzhennya Rejna Otrimanij podil richok Rejn i Maas vvazhavsya najbilshim dosyagnennyam niderlandskoyi gidrotehniki azh do zavershennya proyektiv damb Zejderze i Delta 1970 roku bulo dosporudzheno en Vidtodi vozz yednani vodi Rejnu i Maasa dosyagayut Pivnichnogo morya abo v comu misci abo pid chas nizhnogo stoku Rejnu v en U doslidzhenni 2008 roku zaznachayetsya sho riznicya mizh obsyagami litnogo i zimovogo stokiv znachno zbilshilasya za ostanni 100 200 rokiv U nomu vkazuyetsya sho chastota serjoznih povenej tobto potoki gt 1000 vid normi pomitno zrosla Vcheni peredbachayut sho zimova povin Maasa mozhe stati povtoryuvanoyu problemoyu protyagom najblizhchih desyatilit Pririchkovi poselennyaMaas protikaye cherez nastupni departamenti Franciyi en provinciyi Niderlandiv ta mista Verhnya Marna Vogezi Nefshato Mez Kommersi Sen Miyel Verden Stene Ardenni Sedan Sharlevil Mezyer Zhive Namyur Dinan Namyur Lyezh Yuyi Lyezh Vize Limburg en Maastriht en en Rurmond Venlo Gennep Limburg Maasejk mizh Stejnom i Maasbrahtom Pivnichnij Brabant Boksmeer en Grave en en en en en Gelderland Maasdril Pivdenna Gollandiya Dordreht Maasslyujs RotterdamZgaduvannya v patriotichnih pisnyahMaas zgaduyetsya v pershij strofi starogo nacionalnogo gimnu Nimechchini Deutschlandlied Pisnya Nimechchini Odnak z dnya jogo povtornogo prijnyattya yak derzhavnij gimn 1952 roku tilki tretya strofa Deutschlandlied vikonuvalasya yak nacionalnij gimn Nimechchini a pershu i drugu strofi bulo opusheno Ce utverdilosya pislya vozz yednannya Nimechchini 1991 roku koli lishe tretyu strofu bulo viznacheno yak oficijnij gimn U tekstah napisanih 1841 roku opisuyetsya todishnya rozriznena Nimechchina z richkoyu Maas yak yiyi zahidnij kordon koli korol Villem I Niderlandskij priyednavsya do Nimeckogo soyuzu zi svoyim gercogstvom Limburg 1839 roku Hocha zemli gercogstva oficijno stali neviddilnoyu chastinoyu Niderlandiv za Londonskoyu ugodoyu 1867 roku tekstovij urivok zalishivsya nezminnim koli Deutschlandlied bulo ogolosheno derzhavnim gimnom Vejmarskoyi respubliki 1922 roku Maas takozh ye prisutnim u nazvi francuzkoyi patriotichnoyi pisni fr Le Regiment de Sambre et Meuse napisanij pislya porazki francuziv u franko prusskij vijni 1870 roku ta buvsha populyarnoyu pisneyu naprikinci XIX stolittya j u XX stolitti Div takozh3016 Maas asteroyid nazvanij na chest richki Poveni v Yevropi 2021 Primitki fr Ministere de la Region wallonne Arhiv originalu za 31 travnya 2013 Procitovano 29 veresnya 2007 nid Van der Aalst amp De Jongh 2004 Honderd Jaar Bergse Maas Pictures Publishing ISBN 90 73187 50 8 nid Wols Rien 2011 De Uitvoering van de Maasmondingswerken Brabants Historisch Informatie Centrum angl Presentation of The River People on Eurochannel Mosa Wiktionary 25 lipnya 2021 Arhiv originalu za 23 travnya 2022 Procitovano 23 travnya 2022 fr Fiche cours d eau La Meuse B 0000 23 travnya 2022 u Wayback Machine fr Accord international sur la Meuse 23 travnya 2022 u Wayback Machine fr Les rochers par lesquels l art gothique suggere conventionnellement un site sauvage et desertique sont presents Comme d aucuns l ont remarque ces pics rocheux qui vont devenir chez Patinier indissociables de l evocation d un paysage ressemblent a ceux qu il a pu voir dans la region Mais il va de soi que les paysages representes ne sont jamais dans leur ensemble la transposition de sites existants L espace tel que le concoit Patinier est d un autre ordre que celui qui s offre au spectateur dans la realite in L essor du paysage in Jacques Stiennon Jean Patrick Duchesne Yves Randaxhe Cinq siecles de peinture en Wallonie Les editeurs d art associes Bruxelles 1988 p 67 72 Krayevid dolini Mosan nadihnuv Patinira ale vislidom cogo nathnennya ne stalo zobrazhennya cogo krayevidu angl Contribution of scientific methods to the understanding of the work of the 16th century painter Henri Bles Universite de Liege nedostupne posilannya z 01 03 2019 angl Ward PJ H Renssen JCJH Aerts RT van Balen amp J Vandenberghe 2008 Strong increases in flood frequency and discharge of the River Meuse over the Late Holocene impacts of long term anthropogenic land use change and climate variability Hydrol Earth Syst Sci 12 159 175 http www hydrol earth syst sci net 12 159 2008 hess 12 159 2008 pdf 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ward et al 2008 nid Wols Rien 2011 Brabants Historisch Informatie Centrum Arhiv originalu za 3 listopada 2014 Procitovano 23 travnya 2022 Rijkswaterstaat Water Management in the Netherlands 2011 Ward et al 2008 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Meuse River