Лондонська конференція великих держав була скликана 11 травня 1867 для вирішення Люксембурзького питання (суперечки Франції і Пруссії про політичну долю Люксембургу). За її підсумками між Францією і Пруссією був укладений договір, який встановив нейтральний статус незалежного Люксембургу, вирішивши таким чином протиріччя між Францією, Пруссією, Бельгією та Нідерландами через володіння спірними територіями вздовж мовного кордону.
Лондонська угода | |
---|---|
Тип | міжнародний договір |
Підписано | 11 травня 1867 |
Місце | Лондон |
Підписанти | Бельгія, Друга французька імперія, Королівство Італія, Люксембург, Нідерланди, Пруссія, Російська імперія і Австрійська імперія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Передісторія
У 1842 році істотно зменшений в розмірах Люксембург став членом Митного союзу німецьких держав, заснованого в 1834 році. Розпад Німецького союзу в 1866 році тільки підігрів інтерес прусської влади до зміцнення своїх військових позицій в Люксембурзі, що почало дратувати французьку владу. Король Нідерландів Віллем III, пов'язаний з герцогством особистою унією, також побоюючись посилення Пруссії, в оперативному порядку запропонував продати свої права на велике герцогство Наполеону III. Прусський уряд на чолі з Бісмарком і Мольтке заявив про свій намір в разі укладення угоди оголосити війну Франції.
Зміст угоди
Друга Лондонська конференція була скликана в травні 1867 року. Після довгих переговорів у вересні 1867 року був підписаний власне Лондонський договір. За його умовами проголошувався вічний нейтралітет Люксембургу на чолі з монархом династії Нассау, прусський гарнізон був виведений з герцогства, а фортеця над річкою Альзет була зруйнована. Фактично мова йшла про повну демілітаризацію Люксембургу (герцогу було дозволено містити прикордонну охорону числом не більше 300 осіб). Герцогство Лімбург визнавалося невід'ємною частиною Нідерландів.
Наслідки
Незважаючи на рішення Люксембурзького питання, інші накопичені протиріччя зробили Франко-прусську війну неминучою. Нейтралітет Люксембургу порушувався двічі німецькою стороною в 1914 і 1941 роках, але був відновлений в 1944 році. Після 1945 року Франція хотіла надати подібний Люксембургу нейтральний статус німецькій землі Саар, однак за результатами референдуму більшість саарців висловилися за возз'єднання з Німеччиною.
Примітки
- . virtualeuropa.narod.ru. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 19 жовтня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Londonska konferenciya velikih derzhav bula sklikana 11 travnya 1867 dlya virishennya Lyuksemburzkogo pitannya superechki Franciyi i Prussiyi pro politichnu dolyu Lyuksemburgu Za yiyi pidsumkami mizh Franciyeyu i Prussiyeyu buv ukladenij dogovir yakij vstanoviv nejtralnij status nezalezhnogo Lyuksemburgu virishivshi takim chinom protirichchya mizh Franciyeyu Prussiyeyu Belgiyeyu ta Niderlandami cherez volodinnya spirnimi teritoriyami vzdovzh movnogo kordonu Londonska ugodaTipmizhnarodnij dogovirPidpisano11 travnya 1867MisceLondonPidpisantiBelgiya Druga francuzka imperiya Korolivstvo Italiya Lyuksemburg Niderlandi Prussiya Rosijska imperiya i Avstrijska imperiya Mediafajli u VikishovishiPeredistoriyaU 1842 roci istotno zmenshenij v rozmirah Lyuksemburg stav chlenom Mitnogo soyuzu nimeckih derzhav zasnovanogo v 1834 roci Rozpad Nimeckogo soyuzu v 1866 roci tilki pidigriv interes prusskoyi vladi do zmicnennya svoyih vijskovih pozicij v Lyuksemburzi sho pochalo dratuvati francuzku vladu Korol Niderlandiv Villem III pov yazanij z gercogstvom osobistoyu uniyeyu takozh poboyuyuchis posilennya Prussiyi v operativnomu poryadku zaproponuvav prodati svoyi prava na velike gercogstvo Napoleonu III Prusskij uryad na choli z Bismarkom i Moltke zayaviv pro svij namir v razi ukladennya ugodi ogolositi vijnu Franciyi Fortecya Tri zholudi v misti Lyuksemburg znesena za umovami Londonskogo dogovoru bula vidtvorena v 1990 ti rokiZmist ugodiDruga Londonska konferenciya bula sklikana v travni 1867 roku Pislya dovgih peregovoriv u veresni 1867 roku buv pidpisanij vlasne Londonskij dogovir Za jogo umovami progoloshuvavsya vichnij nejtralitet Lyuksemburgu na choli z monarhom dinastiyi Nassau prusskij garnizon buv vivedenij z gercogstva a fortecya nad richkoyu Alzet bula zrujnovana Faktichno mova jshla pro povnu demilitarizaciyu Lyuksemburgu gercogu bulo dozvoleno mistiti prikordonnu ohoronu chislom ne bilshe 300 osib Gercogstvo Limburg viznavalosya nevid yemnoyu chastinoyu Niderlandiv NaslidkiNezvazhayuchi na rishennya Lyuksemburzkogo pitannya inshi nakopicheni protirichchya zrobili Franko prussku vijnu neminuchoyu Nejtralitet Lyuksemburgu porushuvavsya dvichi nimeckoyu storonoyu v 1914 i 1941 rokah ale buv vidnovlenij v 1944 roci Pislya 1945 roku Franciya hotila nadati podibnij Lyuksemburgu nejtralnij status nimeckij zemli Saar odnak za rezultatami referendumu bilshist saarciv vislovilisya za vozz yednannya z Nimechchinoyu Primitki virtualeuropa narod ru Arhiv originalu za 15 travnya 2017 Procitovano 19 zhovtnya 2017