Лідери ескадрених міноносців проєкту 48 (типу «Київ») | ||
---|---|---|
Лидеры эскадренных миноносцев проекта 48
| ||
Служба | ||
Держава прапора | СРСР | |
Належність | Військово-морський флот СРСР | |
Корабельня | ССЗ № 198 їм. Андре Марті (0+5 од.) (0+3 од.) (0+2 од.) | |
Закладено | 29 вересня 1939 | |
Спущено на воду | Два лідери були спущені на воду, але не були добудовані. Пізніше затоплені як кораблі-мішені. | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 2350 т (стандартна), 2697 т (нормальна), 3045 т (повна) | |
Довжина | 126 м (КВЛ) 127,8 м (найбільша) | |
Ширина | 11,7 м (найбільша на міделі) | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | Котлотурбінна ГЕУ, 3 турбозубчатих агрегати, 3 головних котли | |
Гвинти | 3 | |
Потужність | 81 000 к. с. (повна), 90 000 к. с. (максимальна) | |
Швидкість | 20 вузлів (економічна) 43 вузлів (повна) | |
Дальність плавання | 910 морських миль на 42 вузлах, 2500 миль на 20 вузлах 4100 миль на 15,2 вузлах | |
Екіпаж | 264 (269 зі штабом), у тому числі 16+5 офіцерів, 50 старшин, рядових 198 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 3 × 130-мм гармати | |
Торпедно-мінне озброєння | 2×5 533-мм ТА (16 торпед 53-Ф або 53-36 або 53-38 до 68 морських мін до 76-84 (на різних кораблях) мін загородження зразка 1926 року до 124 мін зразка 1908—1939 років 2 бомбозкидувачі (10 глибинних бомб Б-1 і 20 М-1 або до 36 глибинних бомб М-1) | |
Зенітне озброєння | 2×1 76-мм/55 АУ 4×2 12,7 мм кулемети ДШКМ-2Б |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2021) |
Лідери ескадрених міноносців проєкту 48, відомі також як лідери ескадрених міноносців типу «Київ» (за назвою головного корабля) — тип лідерів ескадрених міноносців, що будувалися у 1939-1941 роках для радянського Військово-Морського Флоту. Всього за проєктом 48 «Великого флоту» СРСР на радянських верфях планувалося побудувати двадцять лідерів ескадрених міноносців. За документами, до осені 1940 року були закладені вісім лідерів. Будівництво трьох з них, як і плазові роботи по ще трьох кораблях, у жовтні 1940 року було припинено на користь будівництва з універсальною артилерією головного калібру. Ще два лідери, заплановані до закладки на суднобудівному заводі № 402 у Молотовську, так і не були закладені. У 1944—1950 роках у в конструкторському бюро заводу № 444 велася розробка коректованого проєкту 48-К, по якому повинні були добудовуватися спущені на воду корпусу лідерів «Київ» і «Єреван», але у 1950 році керівництвом суднобудівної промисловості було прийнято рішення про відмову від добудови цих двох кораблів. Обидва недобудованих корабля були переобладнані в кораблі-мішені та в різний час затоплені при випробуваннях протикорабельних ракет.
Передісторія
У 1935—1936 роках Народним комісаріатом оборони СРСР із залученням працівників промисловості була розроблена десятирічна програма будівництва Військово-морського флоту. Основним завданням програми було будівництво «Великого флоту» у складі 533 бойових кораблів основних класів. Метою програми було створення морських сил, які могли б вести активну боротьбу з флотом будь-якої капіталістичної держави, або їх коаліцій". Створюваний «Великий морський та океанічний флот» СРСР згідно з цією програмою призначався «для боротьби як з окремими з'єднаннями противника, так і з його головними силами у віддаленні від своїх баз і біля берегів противника».
Згідно затвердженої 26 червня 1936 року «Програми великого морського суднобудування 1936 року», крім добудови шести вже споруджуваних (проєкти 1 і 38), планувалося побудувати 11 лідерів нового типу «І», за основу якого була взята конструкція лідера «Ташкент». Однак результатом політичних репресій командування Морських сил РСЧА і керівництва у травні — липні 1937 року став критичний перегляд перспективної програми розвитку флоту до 1947 року, затвердженої 26 червня 1936 року урядовою постановою «Про програму великого морського суднобудування». Новим командуванням флоту, на основі аналізу подій війни в Іспанії і з урахуванням виникнення вогнищ військових конфліктів у Європі та на Далекому Сході, був розроблений оновлений План будівництва бойових кораблів Морських сил РСЧА". План був представлений у вигляді доповіді комісії під головуванням наркома оборони К. Є. Ворошилова.
У розділі VI прийнятої за цією доповіддю постанови при РНК СРСР «Про будівництво бойових кораблів для Морських сил РСЧА» (від 13/15 серпня 1937 року) було сказано:
Визнати, що володіють хорошими тактико-технічними даними. Надалі до спроектування лідерів поліпшеної конструкції, продовжити будівництво цих кораблів. При подальшій закладці лідерів цього типу, внести наступні зміни:
а) встановити шість 130-мм гармат у трьох двогарматних баштах (дві - в носі та одну - в кормі) і одну двогарматну 76-мм зенітну батарею;
б) збільшити дальність плавання до 4000 миль;
в) передбачити захист особового складу і механізмів на верхній палубі від атак штурмової авіації;
г) встановити систему МПКАЗВ (Морських приладів керування артилерійським зенітним вогнем) для зенітної артилерії;
д) посилити міцність корпусу та опрацювати питання про льодовий пояс і підкріплення для забезпечення плавання у битому льоду;
е) визнати, що лідер типу «І» не має особливих тактичних переваг перед поліпшеним лідером типу «Ленінград». Питання про подальше спорудження лідерів типу «І» вирішити після випробувань лідера цього типу, що будується у Італії. Від наміченої побудови двох лідерів типу «І» на вітчизняних заводах утриматися до одержання результатів випробувань. Замість запланованої закладки двох «італійських» лідерів закласти два лідери типу «Ленінград» за новим покращеним проектом;
ж) ВМФ і НКОП вирішити питання про єдиний калібр артилерії для лідерів і есмінців.
Таким чином, спочатку передбачалося не проєктування корабля нового типу, а корекція проєкту 1. проєкт «корегованого» лідера отримав індекс 48. За нової десятирічної програми військового кораблебудування 1937 року разом із іншими кораблями передбачалося побудувати двадцять нових лідерів проєкту 48.
Історія проєктування і конструкція
Тактико-технічне завдання
Тактико-технічне завдання (ТТЗ) проєкту 48 було розроблено спільно з інститутами Управління Військово-морських Сил РСЧА (УВМС РСЧА) у вигляді переліку пропозицій щодо поліпшення лідерів ескадрених міноносців (проєкт 1) та затверджено 13 грудня 1937 року флагманом флоту 1 рангу М. В. Вікторовим.
ТТЗ передбачало посилити на нових лідерах артилерію головного калібру, підвищити бойову стійкість корабля в умовах повітряного нападу, поліпшити його морехідні якості, підсилити міцність і підвищити експлуатаційну надійність корпусів. Порівняно з лідерами проєктів 1 та 38 передбачалося замінити п'ять щитових палубних 130-мм артилерійських установок Б-13 гарматами цього ж калібру, розміщеними в трьох двогарматних баштових установках Б2-ЛМ, дві 76-мм відкритих зенітних установки системи 34-К — однією двоствольною 76-мм системою, і додатково встановити чотири-п'ять 45-мм (або 37-мм зенітних автомата та стільки ж 12,7-мм зенітних кулеметів. Торпедне озброєння повинно було складатися з трьох тритрубних 533-мм торпедних апаратів.
Тонкою бронею на кораблі повинні були захищатися пости навідників торпедних апаратів, контрольно-дальномірний піст і головний командний пункт. У цілях підвищення ефективності зенітної стрільби замість допоміжної централі на кораблі встановлювалися (МПУАЗО) зі стабілізованим постом. Приміщення на кораблі повинні були мати покращену теплоізоляцію, надбудови і містки мали бути виконані обтічними. Лідер проєкту 48 передбачалося зробити більш енергоозброєним: головна енергетична установка — трьохвальна котлотурбінна потужністю 27 000 л. с. на вал. Головні турбіни були уніфіковані з турбінами ескадрених міноносців проєкту 30. ГЕУ мала підвищені параметри пари — 27 атмосфер проти 22 на лідерах типу «Ленінград» і температуру 350 °C. Швидкість ходу була визначена технічним завданням у 43 вузли, дальність плавання — близько 4000 морських миль при запасі палива 600 т, завдяки конструкції парових турбін високого тиску з головними турбозубчатими агрегатами зі спеціальними ступенями економічного ходу. Корпус лідера передбачалося посилити порівняно з корпусом лідера проєкту 1, для цього в районі конструктивної ватерлінії від 0 до 90 шпангоута передбачалися додаткові підкріплення.
В основу тактико-технічного завдання було закладено ряд тактико-технічних елементів лідера проєкту 20І. Пізніше, на етапі розгляду та погодження ТТЗ у , було прийнято рішення прийняти для лідерів проєкту 48 і уніфікацію однакових типів озброєння, головних і допоміжних механізмів та іншого обладнання у основному співвідношенні 1,5:1. У ТТЗ зазначалося, що стандартна водотоннажність лідера повинна була дорівнювати 1937 т.
Ескізний проєкт
Початковий проєкт
Проєктування лідерів проєкту 48 велося у конструкторському бюро суднобудівного заводу ім. А. Марті (завод № 198) у Миколаєві (Українська РСР). Розробка ескізного проєкту здійснювалася у спеціально організованій групі чисельністю 30 осіб під керівництвом начальника корпусного відділу Я. І. Купенського і головного конструктора В. А. Рибалка. При проєктуванні конструктори намагалися врахувати досвід світового кораблебудування — Франції, Італії, Німеччини, США. У проєкті були використані деякі конструктивні особливості лідера «Ташкент» (проєкт 20І). Ескізний проєкт був виконаний на досить високому технічному рівні. Після проходу через необхідну експертизу проєкт отримав схвалення і Другого Головного управління наркомату оборонної промисловості.
17 липня 1938 року ескізний проєкт 48 було розглянуто Й. В. Сталіним і 19 липня затверджено рішенням заступника наркома ВМФ СРСР флагмана 1 рангу І. С. Ісакова для подальшого проєктування із урахуванням зауважень КК РСЧФ. Проєкт 48 повинен був стати тимчасовим типом лідерів есмінців, так як для вирішення завдання будівництва великого океанського флоту проєктна дальність 4000 морських миль була визнана недостатньою, а для майбутніх лідерів дальність ходу встановлювалася мінімум 6000 миль.
Очевидний і швидкий прогрес військово-морської техніки, а також дворазова зміна керівництва ВМФ СРСР наприкінці 1937- першій половині 1938 року призвели до зміни офіційного погляду на проєкт 48. Нарком ВМФ став розглядати проєкт 48 вже не як покращений лідер проєкту 1, а як лідер нового типу, що стоїть на рівні найсучасніших оперативно-тактичних вимог. Новий лідер повинен був взяти з проєкту 1 його найкращі якості — швидкохідність, маневрені якості, надійність роботи механізмів і зручність у експлуатації, у поєднанні з застосуванням нових зразків озброєння (баштова артилерія, прилади керування артилерійським вогнем тощо).
У результаті розробки ескізного проєкту конструктори отримали тактико-технічні елементи корабля, що не відповідали в ряді випадків вимогам флоту, — остійність виявилася нижче, ніж на лідерах типу «Ленінград», зросла стандартна водотоннажність (2220 т проти 2030 т), дальність плавання була недостатньою, артилерійське озброєння — різнокаліберним (на кораблі використовувалися п'ять калібрів — 130-, 76-, 45-мм гармати і 12,7-, 7,62-мм кулемети). Це пояснювалося відсутністю досвіду проєктування кораблів у заводських конструкторів.
Коригування ескізного проєкту
За рішенням заступника наркома ВМФ І. С. Ісакова і висновком Управління кораблебудування РСЧФ конструкторському бюро заводу № 198 було запропоновано при розробці технічного проєкту з метою одержання необхідної остійності максимально полегшити корабель, забезпечити йому швидкість ходу не менше отриманої на «Ленінграді» та дальність плавання 15-вузловим економічним ходом 3500 морських миль; замінити три тритрубні торпедні апарати двома пятитрубними, розмістити 12,7-мм кулемети в закритих спарених установках; відмовитися від запасних торпед, 45-мм напівавтоматів і 7,62-мм кулеметів, авіаційного озброєння, 1,5-м далекоміра (у зв'язку зі зняттям напівавтоматів), 90-см прожекторів, замінивши їх на 60-сантиметрові, допоміжного холодильника; відмовитися від виконання вимог мати другий агрегат живлення приладів управління стрільбою і вимог мати другий гірокомпас; зменшити кількість боєзапасу, застосувати електрообладнання напругою 220 В (два турбогенератора по 100 кВт і дизель-генератор потужністю 50 кВт). У технічному проєкті передбачалося забезпечити: мінімально досяжну водотоннажність; метацентричну висоту (показник остійності) не менше 0,85 м; зручність управління кораблем і зброєю, а також розміщення постів спостереження на ; захистити ходовий місток 8-мм бронею. Конструкторське бюро заводу № 198 та 2-ге Головне Управління прийняли ці зауваження і пропозиції ВМФ до виконання при коригуванні проєкту.
7 вересня 1938 року нарком оборонної промисловості М. М. Каганович і тимчасовий виконувач обов'язків наркома ВМФ П. І. Смирнов-Світловський представили голові комітету оборони при РНК СРСР В. М. Молотову доповідь про закінчення розробки ескізного проєкту 48 з додатком проєкту постанови про затвердження його основних елементів. Проєкт відрізнявся від затвердженого 19 липня збільшеною стандартною водотоннажністю (2150 т проти 1970 т), зниженою дальністю плавання 20-вузловим ходом (2500 морських миль замість 4000).
До весни 1939 року в черговий раз змінилося керівництво флотом: замість активного учасника політичних репресій на флоті М. П. Фріновського посаду наркома ВМФ зайняв флагман 2 рангу М. Г. Кузнєцов. До цього часу основні елементи лідера в процесі розробки технічного проєкту були уточнені: швидкість ходу корабля на випробуваннях обмежили величиною 42 вузли, дальність плавання 3500 морських миль 15-вузловим ходом стали оцінювати як максимальну.
У березні 1939 року на розгляд і Військово-морського флоту був представлений розроблений конструкторським бюро заводу № 198 технічний проєкт 48. У висновку по ньому, зробленому у формі доповіді Управлінню кораблебудування ВМФ, підкреслювалося, що проєкт виконаний недоброякісно та некомплектно. Порівняно з проєктом 1, у новому проєкті значно погіршувалися кораблебудівні елементи (плавучість, остійність, непотоплюваність, швидкість ходу та дальність плавання). У проєкті були застосовані головні турбозубчаті агрегати, розроблені ЦКБ-17 для , які ще потребували доопрацювання. Так як проєкт у запропонованому вигляді не міг бути затверджений навіть в Управлінні кораблебудування ВМФ, конструкторському бюро заводу № 198 було доручено до 1 серпня 1939 року відкоригувати проєкт за зауваженнями спостереження (виконати це доручення не вдалося), а замість технічного проєкту 13 липня 1939 року постановою комітету оборони при РНК СРСР було затверджено новий ескізний проєкт лідера.
У прийнятій постанові РНК СРСР стандартна водотоннажність лідера підвищувався до 2350 т, найбільша дальність плавання приймалася рівною не менше 3200 морським милям, метацентрична висота при нормальній водотоннажності — не менше 1,19 м. Новий теоретичний кресленик лідера був розроблений головним інститутом Наркомату суднобудівної промисловості — ЦНДІ-45. У проєкті була передбачена нова ГЕУ, що забезпечує необхідну швидкість ходу. У постанові також зазначалося, що розроблюваний проєкт лідера, також як і , є «тимчасовим типом», на зміну якому має прийти новий лідер зі значним збільшенням дальності плавання, що не буде поступатися і в інших елементах іноземним кораблям цього класу.
У процесі розгляду ескізного проєкту була виявлена необхідність прийняття для лідера проєкту 48 двокорпусних головних турбозубчатих агрегатів (ГТЗА) номінальною потужністю 27 000 к. с. розробки Кіровського заводу замість запропонованих конструкторським бюро заводу № 190 трьокорпусних ГТЗА, створених для . Вперше у радянському суднобудуванні в двокорпусній ГТЗА була застосована двокорпусна конструкція редуктора, що дозволило істотно скоротити його масу і габарити.
Технічний проєкт
Технічний проєкт 48 був представлений на розгляд і ВМФ 20 вересня 1939 року. Наприкінці жовтня він був розглянутий на засіданні одночасно з і ГТЗА для них. Засідання проводилося у Овальному залі за участю Й. В. Сталіна, з короткими доповідями виступили головні конструктори А. М. Юновидов (проєкт 30), В. А. Рибалко (проєкт 48) і Л. А. Шубейко-Шубін (проєкт ГТЗА); після них позитивні висновки висловили Н. В. Ісаченков (від Військово-морського флоту) і А. М. Редькін (від наркомату оборонної промисловості). М. Г. Кузнєцов та І. І. Носенко коротко виклали міркування стосовно проєктів і пропозиції про порядок будівництва нових лідерів і есмінців.
У процесі засідання Й. В. Сталін уважно розглядав представлені демонстраційні креслення лідера і есмінця і таблиці їх основних елементів у порівнянні з вітчизняними (проєктів 1 і 38) та іноземними лідерами ескадрених міноносців. Після доповідей головних конструкторів і виступів присутніх Сталін задав конструкторам питання про надійність і живучість передбачуваних нових кораблів, їх бойові якості в порівнянні з іноземними, після чого запропонував затвердити технічні проєкти 48 і 30 для будівництва кораблів на суднобудівних заводах у відповідності з затвердженими планами.
Постанова Ради народних комісарів СРСР про затвердження проєкту 48 вийшла 21 листопада. Згідно з постановою лідер повинен мати такі основні елементи: стандартна водотоннажність — 2350 т, повна водотоннажність — 3045 т, Головні розміри судна по конструктивній ватерлінії — 126×11,7×3,88 м. Озброєння повинно було включати три двоствольні баштові 130-мм артустановки Б-2-ЛМ, одну двоствольну зенітну 76-мм напівавтоматичну установку 39-К, чотири спарені зенітні установки 12,7-мм кулеметів і два п'ятитрубні торпедних апарати. Прилади управління стрільбою були представлені: ПУС головного калібру ПУС «Міна» в забезпеченні КДП2-4л-I і двох приладів 1-Н; ПУС зенітного калібру далекого бою «Союз» у забезпеченні СВП-29; відкрито розташованими далекомірами ДМ-3 та ЗД (по 2 комплекти); приладами управління торпедною стрільбою ПУТС «Міна» II черги з ТАС-1 у забезпеченні двох інклінометрів ПМР-21. Механічна установка ешелонного типу була виконана тривальною, паротурбінною, сумарною потужністю 81 000 к. с. і забезпечувала лідерам швидкість 42,5 вузли та дальність плавання 4100 морських миль на економічній швидкості (15,2 вузловим ходом); у технічному проєкті зазначалося, що реальна дальність плавання мала бути визначена при проведенні державних випробувань. Рухливо-кермовий комплекс складався з трьох трилопатевих гребних гвинтів і одного напівбалансирного керма, розташованого в діаметральної площини, пости керування кермом перебували в , і . Особовий склад лідера складався з 269 осіб — 21 офіцера (у тому числі п'ять із них перебували в складі штабу з'єднання кораблів), 50 старшин і 198 рядових.
Історія будівництва
Будівництво за проєктом 48
Згідно з планами замовлень Військово-морського флоту СРСР у 1939-1940 роках щорічно повинні були закладатися три кораблі підкласу «лідер ескадрених міноносців»; п'ятирічний план військового суднобудування (1938—1942) припускав, що шість лідерів проєкту 48 будуть здані флоту в 1942-му році. На підставі постанови Комітету Оборони № 21сс від 9 січня 1940 року цей план був відкоригований, у будівництві в 1940 році повинно було знаходитися дванадцять лідерів та 48.
19 жовтня 1940 року Радою Народних Комісарів СРСР і ЦВК ВКП(б) було прийнято постанову № 2073–877сс «Про план військового суднобудування на 1941 рік», пункт 8 якого відміняв нові закладки лідерів есмінців, пункт 9 вимагав припинити будівництво на заводі № 190 лідера № 542 («Душанбе»), пункт 10 вимагав «споруджуваних на заводі № 198 2 лідера есмінців № 357 („Київ“) та 358 („Єреван“) будівництво продовжувати зі здачею одного в III кварталі та другого в IV кварталі 1942 року». Метою постанови № 2073–877сс було зосередження зусиль на будівництві малих і середніх бойових кораблів та добудові великих бойових кораблів, що перебувають у великій мірі готовності.
За документами, крім лідерів № 357, 358 та 542 у Миколаєві були закладені ще три лідера проєкту 48: «Петрозаводськ», «Очаків» і «Перекоп», а в Ленінграді на заводі № 190 — лідери «Ашхабад» та «Алма-Ата», але до кінця 1940 року всі вони були виключені з планів військового суднобудування, до цього моменту вдалося завершити лише плазові роботи за цими кораблями. Закладка запланованих до будівництва на заводі № 402 в Молотовську лідерів «Архангельськ» і «Мурманськ» навіть не проводилася.
Серйозним чином на скасування будівництва цих корпусів вплинула поява з універсальною артилерією головного калібру, ескізний проєкт якого був остаточно затверджений у листопаді 1940 року. Оскільки перспективний есмінець ні в чому не поступався лідеру, губився всякий сенс будівництва кораблів підкласу «лідер ескадрених міноносців»; у відмові від подальшого будівництва кораблів проєкту 48 зіграв свою роль і його незенітний головний калібр, що до цього часу вважався уже архаїзмом.
Головний лідер проєкту 48 «Київ» спустили на воду 11 грудня 1940 року і до липня 1941 року добудовували на плаву у стінки заводу № 198 в Миколаєві. Лідер «Єреван» був спущений на воду 29 червня 1941 року на восьмий день німецько-радянської війни. Після 10 липня 1941 будівництво цих кораблів фактично припинилося. Перед захопленням Миколаєва в серпні 1941 року вермахтом «Київ» і «Єреван» у числі кількох інших недобудованих кораблів відбуксирували в Севастополь. 6 серпня лідер «Єреван» був відбуксований у Керч, лідер «Київ» 12 серпня був відбуксований у Камиш-Бурун. Однак у зв'язку з швидкою зміною обстановки на фронті, кораблі довелося переводити на нові пункти базування: до 18 вересня «Єреван» знаходився вже на стоянці в Єйську, а «Київ» 6 жовтня було забрано в Поті. У період з 15 по 17 жовтня «Єреван» був евакуйований з Єйська в Керч під конвоєм тральщика «Штурман» і катерів-тральщиків «Циклон» і «Шквал» Азовської військової флотилії. До 4 січня 1942 року обидва недобудованих лідера були переведені в Батумі, де перебували до осені 1945 року, а потім обидва кораблі були переведені в Миколаїв для їх добудови за проєктом 48К.
- Етапи будівництва кораблів проєкту 48
Найменування корабля | Суднобудівний завод | Заводський номер | Дата закладки | Дата спуску на воду | Технічна готовність на 22 червня 1941 року | Плановий рік здачі. |
---|---|---|---|---|---|---|
«Київ» | № 198 | З-357 | 29 вересня 1939 | 11 грудня 1940 | 48,9 % | III квартал 1942 |
«Єреван» | № 198 | З-358 | 30 грудня 1939 | 30 червня 1941 | 25,4 % | IV квартал 1942 |
«Душанбе» | № 190 | З-542 | 27 грудня 1939 | — | розібраний на стапелі | - |
«Петрозаводськ» | № 198 | З-359 | — | — | — | - |
«Очаків» | № 198 | З-360 | — | — | — | - |
«Перекоп» | № 198 | З-361 | — | — | — | - |
«Ашхабад» | № 190 | З-545 | 1940 | 19 жовтня 1940 будівництво законсервовано | розібраний на стапелі | - |
«Алма-Ата» | № 190 | З-546 | 1940 | 19 жовтня 1940 будівництво законсервовано | розібраний на стапелі | - |
«Архангельськ» | № 402 | не присвоювався | не закладався | — | — | - |
«Мурманськ» | № 402 | не присвоювався | не закладався | — | — | - |
Корегований проєкт 48-К
Розробка корегованого проєкту
У січні 1944 року було прийнято рішення про коригування проєкту 48 для подальшої добудови двох вже спущених на воду кораблів. Розробка корегованого проєкту була доручена ЦКБ-17. Нові вимоги спочатку зводилися до встановлення на проєкті замість зенітних кулеметів восьми 37-мм автоматів , двох бомбометів, гідролокаційної станції і заміні двох п'ятитрубних апаратів на два тритрубні, але вже у листопаді цього року старі вимоги були скасовані. Відповідно до вимог ВМФ на лідери повинні були встановлюватись нові системи озброєння: 85-мм зенітна установка (замість 76-мм ), п'ять спарених 37-мм автоматів (замість 70) зі штативними бронещитами і два п'ятитрубні одноярусні торпедні апарати. На кораблі повинні були встановлюватись нові прилади управління стрільбою за типом, прийнятим на есмінцях проєкту 30-К, два бомбомети з боєзапасом 40 глибинних бомб; передбачалася установка РЛС , («Редан-2»), , , , а також ГАС «Тамір». 19 грудня 1944 року наркомом суднобудівної промисловості І. С. Носенком був відданий наказ покласти коригування технічного проєкту 48 (48-К) і розробку робочих креслень для добудови лідерів «Київ» і «Єреван» на завод № 444 (колишній завод № 198) ім. А. Марті і відновити діяльність його конструкторського бюро. Головним конструктором проєкту 48-К був призначений старший інженер-конструктор цього конструкторського бюро М. І. Жулай.
Восени 1945 року обидва кораблі були повернені на стапелі у Миколаїв. Однак ескізне опрацювання доповнення до технічного проєкту 48, виконане у 1945 році конструкторським бюро заводу № 444 за завданням флоту, показало, що внесення змін згідно вимогам ВМФ призводить до значного погіршення кораблебудівних елементів проєкту 48 (стандартна водотоннажність зростала до 2740 т, остійність знижувалася, швидкість повного ходу знижувалася до 37,5 вузлів, погіршувалися і непотоплюваність). У результаті, наприкінці 1945 року за пропозицією наркомату суднобудівної промисловості добудову «Києва» і «Єревана» за корегованим проєктом відклали, а корпуси законсервували. Крім необхідності переробки вимог ВМФ, рішення щодо консервації кораблів було обумовлене і іншими причинами:
По-перше, сам завод ще не був відновлений після окупації... По-друге, відсутній заділ по комплектуючим, зокрема артилерійським баштам Б-2-ЛМ, але і ця проблема повинна була незабаром вирішитися, так як на добудові знаходилося ще десяток корпусів есмінців проекту 30, а значить, випуск веж все одно доведеться організовувати. Але головне, що всім було абсолютно очевидно, що сам проект безнадійно застарів.
У серпні 1946 року в ході навчань Чорноморського флоту корпус лідера «Київ» затопили в морі, а корпус лідера «Єреван» використовувався як плавуча казарма. 24 березня 1947 року знову було вирішено добудовувати ці кораблі за корегуючим проєктом, тому «Київ» був піднятий і знову відправлений у Миколаїв і поставлений на відстій у акваторії заводу ім. А. Марті (по документах він значився таким, що перебуває у добудові).
Одночасно з формальною постановкою кораблів на добудову в 1947 році була розпочата радикальна переробка попереднього варіанту корегованого проєкту лідера: незенітні 130-мм установки замінювалися на універсальні двогарматні установки аналогічного калібру, малокаліберна артилерія — на три чотирьохствольних 45-мм і два чотирьохствольних 25-мм зенітних автомати, — на систему «Зеніт», торпедні апарати на нові пятитрубні . Лідери повинні були оснащуватися РЛС управління вогнем головного калібру , приладами управління торпедної стрільбою, 8-мм бронювання головного командного посту, артилерійських установок і торпедних апаратів посилювалося до 20 мм, також лідери повинні були розвивати хід 36 вузлів і на 13-вузловий швидкості мати дальність плавання 3500 морських миль. По суті, на думку А. В. Платонова, мова йшла про створення проєкту нового есмінця у старому корпусі лідера. Але з ряду причин — неготовність артилерійських установок БЛ-109 і 45-мм зенітних автоматів у металі і неможливість отримати ці нові зразки озброєння у найближчі терміни — конструктори були змушені повернутися до старого складу озброєння.
Тактико-технічне завдання на розроблення та коригування проєкту 48, підписане від ГУК ВМФ інженер-капітаном А. К. Усискіним і затверджене головнокомандувачем ВМС адміралом І. С. Юмашевим і заступником суднобудівної промисловості , було видано в 1948 році конструкторському бюро миколаївського заводу № 444. Головним конструктором проєкту був призначений М. І. Жулай. ТТЗ передбачало розміщення на лідері проєкту 48-К шести 130-мм гармат Б-2ЛМ у трьох двогарматних баштових установках та дванадцяти 37-мм зенітних автоматів у шести спарених стабілізованих установках В-11. Отриманий за час німецько-радянської війни досвід не був врахований, і посилене торпедне озброєння на лідерах зберігалося. За ТТЗ передбачалося опрацювати можливість установки на лідері двох п'ятитрубних торпедних апаратів ПТА-53-47 або двох тритрубних ТТА-53.
Примітно, що у всіх проєктних документах термін «лідер» був замінений на «есмінець», а 12 січня 1949 року пішла офіційна перекласифікація усіх лідерів ескадрених міноносців у есмінці.
У 1950 році керівництво суднобудівної промисловості вирішило відмовитися від добудови «Києва» та «Єревана». На прийняття цього рішення вплинули, по-перше, недостатня остійність кораблів, що робила неможливим установлення на них РЛС управління вогнем «Залп», нових торпедних апаратів і бомбометів. По-друге, добудова цих кораблів скорочувала серію , так як колишні лідери займали їх будівничі місця і «забирали» комплектуючі. Суднобудівна промисловість як компенсацію дала обіцянку побудувати замість «Києва» і «Єревана» три надпланових есмінці проєкту 30-біс, з чим ВМФ погодився.
Конструкція корегованого проєкту
За проєктом 48-К (креслення 48К А-100-304) корпус лідера зберіг напівбачну архітектуру та мав досить розвинену носову надбудову, дві похилих труби та невелику кормову надбудову. Інших значних за обсягом конструкцій проєкт 48-К не мав, що робило силует корабля «малопомітним і лаконічним, незважаючи на порівняно високий надводний борт».
Корпус корабля поділявся 13-ма водонепроникними перебірками на чотирнадцять відсіків. Нижче верхньої палуби розміщувалися три проміжних палуби (платформи). Нижня палуба і 1-ша платформа переривалися у районі машинно-котельного відділення. Подвійне дно йшло по всій довжині корабля від шпангоута № 10 до шпангоута № 158 і мало в краях корпусу своїм продовженням 2-гу платформу.
Артилерійське озброєння повинно було встановлюватися відповідно ТТЗ. Двогарматні баштові артустановки Б-2ЛМ передбачалося встановлювати в діаметральній площині корабля, причому другу вежу — на високому барбеті. Вежі управлялися як зсередини (місцеве управління), так і дистанційно — з центрального поста за допомогою системи дистанційного керування. Два тритрубних торпедних апарати повинні були встановлюватися на палубі в діаметральній площині попереду та позаду другої димової труби. Лідер устатковувався бомбозкидувачами для глибинних бомб і параван-охоронцями.
Пости різного роду станцій і приладів керування кораблем, озброєнням, а також засобів виявлення та зв'язку розташовувалися у приміщеннях триярусної носової надбудови. Екіпаж був розміщений переважно на палубах носової частини корабля і, частково, в кормовій частині. проєкту 48-К складалося із одного , розміщеного в районі першої труби на палубі по правому борту, великого , установлений з лівого борту, а також двох шестивесельних ялів, розташованих побортно у районі кормової надбудови.
Головна енергетична установка — котлотурбінна, у складі трьох турбозубчатих агрегатів (ТЗА) сумарною потужністю 90 000 к. с. і трьох головних котлів із тиском 27 кг/см2 і температурою пари 350 °C. Рульовий пристрій складався з одного напівбалансирного керма, розташованого в діаметральній площині; пости керування кермом перебували в , румпельному відділенні і на кормовому містку. Рушіями були три трилопатевих гребних гвинти. Запас котельної води становив 65 т, нормальний запас палива — 600 т мазуту .
Основні тактико-технічні елементи лідерів ескадрених міноносців проєкту 48 | ||
---|---|---|
Основні елементи | проєкт 48 | проєкт 48-К |
Водотоннажність, т | ||
Стандартна водотоннажність | 2350 | 2722 |
Нормальна водотоннажність | 2697 | - |
Повна водотоннажність | 3045 | - |
Головні параметри, м | ||
Найбільша довжина | 127,8 | |
Ширина найбільша | 11,7 | |
Осадка | 4,2 | - |
Головні механізми | ||
Тип головної енергетичної установки | котлотурбінна | |
Потужність (повна), к. с. | 90 000 | |
ТЗА | 3 | |
Головні котли | 3 | |
Тиск пари, кг/см2 | 27 | |
Температура пари, °C | 350 | |
Число гвинтів | 3 | |
Джерела електроенергії | ||
Турбогенератори | 2×165 кВт | |
Дизельгенератори | 2×50 кВт | |
Вироблений струм | Постійний 120 В | |
Нормальний запас палива, т | 600, мазут | |
Повний запас палива, т | 750 | 625 |
Швидкість ходу найбільша, вузлів | 42 | 39,5 |
Дальність плавання швидкістю ходу 42 вузла, морських миль | 910 | - |
Дальність плавання швидкістю ходу 20 вузлів, морських миль | 2500 | 3000 |
Дальність плавання швидкістю ходу 15 вузлів, морських миль | 4100 | - |
Озброєння | ||
Радіопеленгатори | ||
Гірокомпаси | ||
Магнітні компаси | 4 127-мм | |
Лаги | ||
Лоти | ||
Артилерія головного калібру | 3×2 130-мм АУ | |
Боєкомплект артилерії ГК | 900 | |
Прилади управління стрільбою ГК | «Міна» + два прилади 1-Н | |
Зенітне озброєння | 1×2 76-мм АУ , 4×2 12,7-мм кулеметів ДШКМ-2Б | 1×2 85-мм АУ , 8×2 37-мм АУ |
Торпедні апарати, боєзапас | 2×5 (10 торпед) | 2×5 ПТА-53 (10 торпед) |
Міни, боєзапас | 86 зразка 1926 р. | - |
Глибинні бомби | 10 , 20 (2 бомбозкидувача) | 48 ББ-1 (4 бомбомети) |
Паравани, комплектів | 2 | - |
Бойові прожектори | МПЕ-е6,0-4, МПЕ-э9,0 | - |
РЛС виявлення повітряних цілей | ||
РЛС виявлення надводних цілей | — | |
РЛС управління вогнем головного калібру | - | («Марс-2») |
ГАС | — | |
Звукопідводний зв'язок | «Полярис» | - |
Екіпаж | 16 офіцерів + 5 у складі штабу 50 старшин 198 рядових Усього — 264 (269 зі штабом з'єднання) | Усього — 350 |
Служба як тестових суден
«Київ»
8 серпня 1952 року наказом Військово-морського міністра № 7784/с «Київ» був знятий із будівництва та протягом трьох років знаходився на відстої. У 1955-у його перевели з Волго-Донському каналу на Каспійське море, де зарахували до складу Каспійської флотилії і використовували в експериментальних цілях. На початку 1960-х років, так і не будучи добудованим, він був переведений назад на Чорне море, але дещо пізніше був знову переведений на Каспій, де у четвертому кварталі 1962 року як корабля-мішень брав участь у забезпеченні розгорнутих в районі Баку випробувань крилатої ракети П-35. Один із запусків крилатої ракети був проведений по «Києву» з ОЗ-15 (переобладнаного в 1959 році суховантажника «Ілеть»). У ході випробувань ракета П-35 з інертною бойовою частиною (без вибухової речовини) потрапила в ліву вилицю корабля і, розкривши палубу на довжині близько 50 м, зруйнувалася; двигун ракети пробив днище «Києва», внаслідок чого лідер через три хвилини затонув.
«Єреван»
У 1953 році «Єреван» перевели на Каспійське море і включили до складу Каспійської флотилії. На підставі наказу головнокомандувача ВМФ від 8 травня 1954 року «Єреван» перекласифікували у корабель-мішень для забезпечення відпрацювання бойових вправ і дослідних ракетних стрільб.
У березні — квітні 1957 року «Єреван» разом з трофейною БСН-20 взяв участь у льотно-корабельних випробуваннях протикорабельної ракети (корабельний снаряд «Щука»), пуски ракет проводилися з ескадреного міноносця проєкту 56М між мисами Опук і Чауда у водній акваторії бойового поля полігону «Піщана Балка» (недалеко від Феодосії). Недобудований лідер повинен був при пусках ракет № 3, 4, 5, 6 та 7 (проводилися з 1 березня по 29 квітня 1957 року) імітувати за своєю відбивною здатності американський . З цією метою корабель обладнали кутковими відбивачами типу К-1,25, піднятими над палубою на спеціальній фермі висотою 6 м для імітації відбивної здатності; надводною мережею по всій довжині палуби на щоглах висотою 6-9,5 м з розміром вічка мережі 0,35×0,35 м; підводною мережею по всій довжині мішені на глибину 10 м та з розмірами комірки мережі 0,1×0,1 м. На пуски № 3, 4 і 5 «Єреван» обладнали кіноапаратурою для проведення підводних зйомок бойової частини під час її руху під водою. При проведенні пусків № 3, 4, 5, 6 і 7 над «Єреваном» на безпечній висоті 1500 м баражував літаків Ан-2, який з допомогою апаратури АФА-2 проводив планову зйомку підлету ракети до мішені. Непарні пуски йшли на відстань 25 км, а парні — 30 км від есмінця «Бідовий». Довжина підводного ходу бойових частин на пуски № 3, 4, 5 і 7 становила від 8 до 40 м (за проєктом: від 40 до 70 м). При пуску № 6 підводного ходу бойової частини не було, було зафіксовано пряме попадання бойової частини ракети в ферму кутового відбивача на висоті 1,7 м від палуби корабля.
30 серпня 1957 року при проведенні державних випробувань ракети КСЩ у тому ж районі в борт лідера «Єреван», який виступав у ролі корабля-мішені, було забезпечено потрапляння випробуваної протикорабельної ракети з інертною бойовою частиною. У результаті попадання у борті утворилася пробоїна 2,0×2,2 м, а її нижня кромка опинилася на 0,3 м нижче ватерлінії. У результаті прямого попадання лідер затонув, але незабаром був піднятий і зданий Головвторчермету для оброблення на метал.
Порівняльна оцінка
До другої половини 1930-х років у світі сформувались кілька основних напрямів бойового застосування кораблів, за якими в російській традиції закріпилася назва лідерів ескадрених міноносців. При цьому необхідно мати на увазі, що класифікація французьких та італійських кораблів як лідерів є радше даниною традиції, оскільки безпосередньо для лідирування ескадрених міноносців ці кораблі не призначалися.
У рамках одного з напрямків передбачалося використання лідерів як кораблів, призначених для лідирування з'єднань ескадрених міноносців, виконання коротких потужних ударів по кораблях противника, на конвої і десантні загони, ведення розвідки. У британському флоті такі кораблі отримали назву «лідерів флотилій» (англ. Flotilla Leader), у радянському флоті — «лідерів ескадрених міноносців». У британському флоті лідери флотилій зазвичай були дев'ятим корпусом у серії з восьми есмінців, які зводилися у один дивізіон, і відрізнялися від серійних кораблів дещо більшими розмірами та наявністю додаткової п'ятої гармати. Британська система лідирування фактично існувала до кінця 1930-х років і зникла після того, як водотоннажність і артилерійська потужність серійних ескадрених міноносців перевершила аналогічні характеристики лідерів у процесі безперервного суперництва з ескадреними міноносцями Німеччини.
У США було побудовано тринадцять кораблів класу лідер — (вісім типу і п'ять типу ). Вони будувалися як великі морехідні океанські есмінці для дій у загальних з'єднаннях та офіційно в американському флоті класифікувалися як ескадрені міноносці (англ. Destroyers), хоча мали більш потужне артилерійське озброєння, ніж у англійських, радянських, а також більшості французьких лідерів. Разом з тим фактично «Портери» використовувалися і як класичні лідери як флагманські кораблі з'єднань (ескадр) ескадрених міноносців.
У французькому флоті лідеру відводилася роль корабля, призначеного для боротьби з ескадреними міноносцями противника і присвоювалася назва контр-міноносця (фр. Contre-Torpilleura). З 1926 по 1936 роки французький флот поповнився тридцятьма контр-міноносцями, побудованими п'ятьма серіями по шість кораблів. Характерними особливостями французьких лідерів були: порівняно велика водотоннажність, висока швидкість ходу (до 40 і більше вузлів), гарна маневреність і керованість, наявність потужного, від серії до серії підсилюваного артилерійського озброєння, переважаючого над торпедним; наявність потужної та надійної енергетичної установки, параметри якої також постійно поліпшувалися.
В італійському флоті передбачалося використовувати лідер як «розвідника-скаута» (італ. Esploratore). У рамках цієї концепції у 1927—1930 роках було побудовано дванадцять кораблів , які спочатку відносилися до класу ескадрених міноносців. Скаути типу «Навігатори» мали потужне артилерійське озброєння (шість 120-мм гармат), високу швидкість повного ходу (до 39 вузлів при стандартній водотоннажності) і дальність плавання 18-вузловим ходом — 3800 морських миль. У 1938 році всі кораблі типу «Навігатори» були повернуті в клас ескадрених міноносців.
У середині 1930-х років французькі кораблебудівники також звернулися до ідеї будівництва «розвідника-скаута». Для дій у складі швидкохідних з'єднань на чолі з лінкорами «Дюнкерк» та «Страсбург» у 1934—1939 роках були побудовані «океанські розвідники» типу «Могадор», які стали вищою точкою розвитку французьких лідерів ескадрених міноносців. У цілому ці кораблі наближалися до категорії легких крейсерів: при повній водотоннажності 3954 т, найбільшій довжині 137,1 м, ширині — 12,67 м і осадці — 4,67 м вони несли вісім 138-мм гармат M1934 у чотирьох двогарматних баштових установках за крейсерським зразком проти п'яти аналогічних гармат на попередніх типах французьких лідерів. Потужне артилерійське озброєння лідерів типу «Могадор» робило їх на момент вступу в лад (1939 рік) найбільш сильноозброєними в європейських водах кораблями підкласу «лідер ескадрених міноносців». Зенітне озброєння складалося з чотирьох одноствольних 37-мм зенітних напівавтоматичних гармат M1933 і чотирьох 13,2-мм кулеметів M1929 (останні мали невдале розташування — на напівбаку поруч з надбудовою). Торпедне озброєння кораблів складався з двох тритрубних і двох двотрубних 550-мм торпедних апаратів, протичовнове озброєння складалося з двох бомбометів для 200-кг глибинних бомб. Головна енергетична установка потужністю 92 000 к. с. забезпечувала кораблям швидкість повного ходу 39 вузлів (на випробуваннях «Могадор» досяг середньої швидкості 41,274 вузла, «Вольта» — 42,09). Прогресивним нововведенням було застосування на лідерах типу «Могадор» котлів із підвищеною температурою і тиском пари (350 °C і 27 атмосфер відповідно). Котли могли забезпечувати швидке підняття парів, що скорочувало час на збільшення ходу із 14 до 35 вузлів з 20 до 5-7 хвилин.
Основні тактико-технічні елементи лідерів ескадрених міноносців 1930-х років | |||||
---|---|---|---|---|---|
Основні елементи | «Київ» (проєкт 48) | Тип «Ле Террібль» | «Ташкент» | ||
Зовнішній вигляд | немає зображення | ||||
Водотоннажність, т | |||||
Стандартна водотоннажність | 2350 | 1850 | 2569 | 2884 | 2836 |
Нормальна водотоннажність | 2697 | н/д | 2724-2800 | н/д | 3216 |
Повна водотоннажність | 3045 | 2130 | 3380 | 3954 | 4175 |
Головні параметри, м | |||||
Найбільша довжина | 127,8 | 113 | 132,4 | 137,5 | 139,7 |
Ширина найбільша | 11,7 | 10,9 | 12,25 | 12,5 | 13,7 |
Середня осадка | 4,2 | 3,1 | 4,3 | 4,57 | 4,2 |
Енергетична установка | |||||
Потужність ГЕУ (повна/максимальна), к. с. | 81 000/90 000 | 52 000 | 74 000/96 419 | 90 000/104 925 | 130 000 |
ТЗА | 3 | 2 | 2 | 2 | 2 |
Головні котли | 3 | 4 | 4 | 6 | 4 |
Тиск пари, кг/см2 | 27 | 40 | н/д | 27 | Н/д |
Температура пари, °C | 350 | 440 | н/д | 350 | Н/д |
Швидкість ходу найбільша, вузлів | 42,5 | 37 | 42,7-45,2 | 43,78 | 42,7 |
Запас палива, т (нормальний/повний/найбільший) | 600/750/? | 600 | 580/?/650 | 630/?/721 | н/д |
Дальність плавання, морських миль | 900 (на 42 вузлах) 2500 (на 20 вузлах) 4100 (на 15 вузлах) | 7500 (на 15 вузлах) | 4000 (на 15 вузлах) 3000 (на 21 вузлах) 2500 (на 25 вузлах) 1300 (на 32 вузлах) 700 (на 37 вузлах) | 4000 (на 18 вузлах) 4200 (на 15 вузлах) | 5030 (на 20 вузлах) |
Озброєння | |||||
Артилерія головного калібру | 3 × 2 | 4 × 2 127-мм/38 | 5 × 1 138-мм/45 | 4 × 2 138-мм/52 | 3 × 2 |
Боєкомплект артилерії ГК на ствол | 150 | н/д | 240 | 180 | н/д |
Зенітне озброєння | 1 × 2 76-мм 39-К, 4×2 12,7-мм ДШК | 2×4 28-мм | 2×2 37-мм M1933, 13-мм кулемети | 4×1 37-мм M1933, 4 13-мм кулемета | 1×2 76-мм 39-К, 6×37 мм/62 70-До, 6 12,7-мм ДШК |
Торпедні апарати, боєзапас | 2×5 533-мм 2-Н | 3×4 533-мм | 3×3 550 мм | 2×3, 2×2 550-мм | 3×3 533-мм (18 торпед) |
Бомбове озброєння, боєзапас (глибинних бомб) | 2 бомбоскидувачі | 2 бомбоскидувачі | 2 бомбомети (16) | 2 бомбомети | 2 бомбоскидувачі (4 ББ-1, 20 БМ-1) |
Екіпаж | 264 (269 зі штабом) | 198 | 210 | 238 чи 264 | 250 |
Примітки
- Краснов В. М., 2005, с. 11, 12.
- Качур, П. І., Морін А. Б., 2003.
- Качур П. І., Морін А. Б, 2003.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюКМ66
не вказано текст - Качур П. І., 2008, с. 17.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюК17
не вказано текст - Conway's All the world's Fighting Ships, 1922-1946, 1980, с. 330.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюКМ67
не вказано текст - Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюКМ68
не вказано текст - Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюКМ69
не вказано текст - Качур П. В., 2008, с. 18.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюКМ70
не вказано текст - Платонов А. В., 2002, с. 146.
- Качур П. І., 2008, с. 20.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюК20
не вказано текст - Краснов В. М., 2005, с. 42.
- Качур П. В., 2008, с. 26.
- Краснов Ст. М., 2005, с. 106.
- Краснов В. М., 2005, с. 107.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюК26
не вказано текст - Літинський Д. Ю., 1998, с. 26.
- Платонов А. В., 2003.
- Качур П. І., 2008, с. 129.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюК129
не вказано текст - Краснов Ст. М., 1995, с. 27-28.
- Качур П. І., 2008, с. 26, 30.
- Краснов Ст. М., 1995.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюК18
не вказано текст - Качур П. І. В., 2008, с. 137.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюП69
не вказано текст - Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюК137
не вказано текст - Качур П. І., 2008, с. 48.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюК48
не вказано текст - Качур П. І., 2008, с. 49.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюК49
не вказано текст - Платонов А. В., 2002, с. 145.
- Широкорад А. Б., 2004.
- Кофман В. Л., 2008, с. 2.
- Рубанов О. А., 2004, с. 2.
- Рубанов О. А., 2004.
- Friedman N., 1982, с. 84.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюП32
не вказано текст - Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюFriedman_84
не вказано текст - Патянин С. В., 2003, с. 5.
- Патянин С. В., 2003.
- Трубіцин С. Б., 2002, с. 4.
- Трубіцин С. Б., 2002.
- Трубіцин С. Б., 2002, с. 8.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюТруб4
не вказано текст - Кофман В. Л., 2008.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюПа4143
не вказано текст
Коментарі
- М. В. Вікторів був знятий з посади 30 грудня 1937 року і потім арештований; 15 січня 1938 року першим наркомом ВМФ СРСР став армійський комісар 1 рангу Павло Олександрович Смірнов, знятий з посади 22 червня 1938 року та заарештований 30 червня як «ворог народу». Після Смірнова обов'язки наркома ВМФ СРСР до 8 вересня 1938 займав флагман флоту 2 рангу П. І. Смірнов-Світловський.
- Цю назву станція носила до прийняття на озброєння Військово-морського флотом СРСР.
- У радянських та російських публікаціях термін Esploratore традиційно перекладають як «лідер ескадрених міноносців» (у буквальному перекладі цей термін означає «розвідник») і зараховують до лідерів кораблі типу «Навігатори», хоча в зарубіжній літературі ці кораблі класифікують як есмінці, але самі італійці до 1938 року відрізняли клас есмінців від Esploratore. В італійській технічній документації терміном Esploratore також позначався і побудований у Італії радянський лідер «Ташкент».
Література
Публікації про історію розробки та служби кораблів проєкту 48
- Качур П. І., Морін А. Б. Лідери ескадрених міноносців ВМФ СРСР. — СПб. : Острів, 2003. — 240 с. — ISBN 5-94500-19-1.
- Качур П. І. «Гончі пси» Червоного флоту. «Ташкент», «Баку», «Ленінград». — Москва : Яуза, Колекція, Ексмо, 2008. — 144 с. — .
- Краснов В. Н. Суднобудування та судноремонт на Чорному морі в 1941-1945 роках // Гангут. — СПб. : Видавництво «Гангут», 1995. — № 9. — С. 22-35. — .
- Краснов В. Н. Військове суднобудування напередодні Великої Вітчизняної війни. — М. : Наука, 2005. — 215 с. — .
- Платонов А. В. Радянські міноносці. — СПб. : Галея-Принт, 2003. — 90 с. — .
- Широкорад О. Б. Вогненний меч Російського флоту. — М. : Яуза, ЕКСМО, 2004. — 416 с. — .
Інші публікації
- Кофман В. Л. Лідери типу «Могадор» // Морська колекція. — 2008. — Вип. 8 (107). — ISBN 5-94500-19-1.
- Літинський Д. Ю. Супересмінці радянського флоту. — Спеціальний випуск альманаху «Тайфун». — СПб., 1998. — 72 с.
- Патянин С. В. Лідери, ескадрені міноносці та міноносці Франції у Другій світовій війні. — СПб. : Кораблі і битви, 2003. — 112 с. — (Бойові кораблі світу)
- Рубанов О. А. Ескадрені міноносці Англії у Другій світовій війні. Ч. 1 (1925-1939). — СПб. : Кораблі і битви, 2004. — 62 с. — (Бойові кораблі світу)
- Трубіцин С. Б. Ескадрені міноносці типу «Навігатори». — СПб. : Кораблі та битви, 2002. — 48 с. — (Бойові кораблі світу)
- Campbell J. Naval weapons of World War Two. — Annapolis, Maryland : Naval Institute Press, 1985. — .
- conway's All the World's Fighting Ships, 1922-1946. — London : Conway Maritime Press, 1980. — .
- Fraccaroli A. Italian warships of World War II. — London : Ian Allan Ltd, 1968. — .
- Friedman N. The U. S. Destroyers: An Illustrated Design History. — Annapolis, Maryland, U. S. A. : Naval Institute Press, 1982. — P. 95. — .
- Hodges P., Friednan N. Destroyer weapons of World War Two. — London : Conway Maritime Press, 1985. — .
- McComb, Dave. U. S. destroyers 1934-1945. Pre war classes. — Oxford : Osprey Publishing, 2010. — P. 48. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kiyiv znachennya Lideri eskadrenih minonosciv proyektu 48 tipu Kiyiv Lidery eskadrennyh minonoscev proekta 48 Sluzhba Derzhava prapora SRSR Nalezhnist Vijskovo morskij flot SRSR Korabelnya SSZ 198 yim Andre Marti 0 5 od 0 3 od 0 2 od Zakladeno 29 veresnya 1939 Spusheno na vodu Dva lideri buli spusheni na vodu ale ne buli dobudovani Piznishe zatopleni yak korabli misheni Identifikaciya Parametri Tonnazh 2350 t standartna 2697 t normalna 3045 t povna Dovzhina 126 m KVL 127 8 m najbilsha Shirina 11 7 m najbilsha na mideli Tehnichni dani Ruhova ustanovka Kotloturbinna GEU 3 turbozubchatih agregati 3 golovnih kotli Gvinti 3 Potuzhnist 81 000 k s povna 90 000 k s maksimalna Shvidkist 20 vuzliv ekonomichna 43 vuzliv povna Dalnist plavannya 910 morskih mil na 42 vuzlah 2500 mil na 20 vuzlah 4100 mil na 15 2 vuzlah Ekipazh 264 269 zi shtabom u tomu chisli 16 5 oficeriv 50 starshin ryadovih 198 Ozbroyennya Artileriya 3 130 mm garmati Torpedno minne ozbroyennya 2 5 533 mm TA 16 torped 53 F abo 53 36 abo 53 38 do 68 morskih min do 76 84 na riznih korablyah min zagorodzhennya zrazka 1926 roku do 124 min zrazka 1908 1939 rokiv 2 bombozkiduvachi 10 glibinnih bomb B 1 i 20 M 1 abo do 36 glibinnih bomb M 1 Zenitne ozbroyennya 2 1 76 mm 55 AU 4 2 12 7 mm kulemeti DShKM 2B Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2021 Lideri eskadrenih minonosciv proyektu 48 vidomi takozh yak lideri eskadrenih minonosciv tipu Kiyiv za nazvoyu golovnogo korablya tip lideriv eskadrenih minonosciv sho buduvalisya u 1939 1941 rokah dlya radyanskogo Vijskovo Morskogo Flotu Vsogo za proyektom 48 Velikogo flotu SRSR na radyanskih verfyah planuvalosya pobuduvati dvadcyat lideriv eskadrenih minonosciv Za dokumentami do oseni 1940 roku buli zakladeni visim lideriv Budivnictvo troh z nih yak i plazovi roboti po she troh korablyah u zhovtni 1940 roku bulo pripineno na korist budivnictva z universalnoyu artileriyeyu golovnogo kalibru She dva lideri zaplanovani do zakladki na sudnobudivnomu zavodi 402 u Molotovsku tak i ne buli zakladeni U 1944 1950 rokah u v konstruktorskomu byuro zavodu 444 velasya rozrobka korektovanogo proyektu 48 K po yakomu povinni buli dobudovuvatisya spusheni na vodu korpusu lideriv Kiyiv i Yerevan ale u 1950 roci kerivnictvom sudnobudivnoyi promislovosti bulo prijnyato rishennya pro vidmovu vid dobudovi cih dvoh korabliv Obidva nedobudovanih korablya buli pereobladnani v korabli misheni ta v riznij chas zatopleni pri viprobuvannyah protikorabelnih raket PeredistoriyaU 1935 1936 rokah Narodnim komisariatom oboroni SRSR iz zaluchennyam pracivnikiv promislovosti bula rozroblena desyatirichna programa budivnictva Vijskovo morskogo flotu Osnovnim zavdannyam programi bulo budivnictvo Velikogo flotu u skladi 533 bojovih korabliv osnovnih klasiv Metoyu programi bulo stvorennya morskih sil yaki mogli b vesti aktivnu borotbu z flotom bud yakoyi kapitalistichnoyi derzhavi abo yih koalicij Stvoryuvanij Velikij morskij ta okeanichnij flot SRSR zgidno z ciyeyu programoyu priznachavsya dlya borotbi yak z okremimi z yednannyami protivnika tak i z jogo golovnimi silami u viddalenni vid svoyih baz i bilya beregiv protivnika Zgidno zatverdzhenoyi 26 chervnya 1936 roku Programi velikogo morskogo sudnobuduvannya 1936 roku krim dobudovi shesti vzhe sporudzhuvanih proyekti 1 i 38 planuvalosya pobuduvati 11 lideriv novogo tipu I za osnovu yakogo bula vzyata konstrukciya lidera Tashkent Odnak rezultatom politichnih represij komanduvannya Morskih sil RSChA i kerivnictva u travni lipni 1937 roku stav kritichnij pereglyad perspektivnoyi programi rozvitku flotu do 1947 roku zatverdzhenoyi 26 chervnya 1936 roku uryadovoyu postanovoyu Pro programu velikogo morskogo sudnobuduvannya Novim komanduvannyam flotu na osnovi analizu podij vijni v Ispaniyi i z urahuvannyam viniknennya vognish vijskovih konfliktiv u Yevropi ta na Dalekomu Shodi buv rozroblenij onovlenij Plan budivnictva bojovih korabliv Morskih sil RSChA Plan buv predstavlenij u viglyadi dopovidi komisiyi pid golovuvannyam narkoma oboroni K Ye Voroshilova U rozdili VI prijnyatoyi za ciyeyu dopoviddyu postanovi pri RNK SRSR Pro budivnictvo bojovih korabliv dlya Morskih sil RSChA vid 13 15 serpnya 1937 roku bulo skazano Viznati sho volodiyut horoshimi taktiko tehnichnimi danimi Nadali do sproektuvannya lideriv polipshenoyi konstrukciyi prodovzhiti budivnictvo cih korabliv Pri podalshij zakladci lideriv cogo tipu vnesti nastupni zmini a vstanoviti shist 130 mm garmat u troh dvogarmatnih bashtah dvi v nosi ta odnu v kormi i odnu dvogarmatnu 76 mm zenitnu batareyu b zbilshiti dalnist plavannya do 4000 mil v peredbachiti zahist osobovogo skladu i mehanizmiv na verhnij palubi vid atak shturmovoyi aviaciyi g vstanoviti sistemu MPKAZV Morskih priladiv keruvannya artilerijskim zenitnim vognem dlya zenitnoyi artileriyi d posiliti micnist korpusu ta opracyuvati pitannya pro lodovij poyas i pidkriplennya dlya zabezpechennya plavannya u bitomu lodu e viznati sho lider tipu I ne maye osoblivih taktichnih perevag pered polipshenim liderom tipu Leningrad Pitannya pro podalshe sporudzhennya lideriv tipu I virishiti pislya viprobuvan lidera cogo tipu sho buduyetsya u Italiyi Vid namichenoyi pobudovi dvoh lideriv tipu I na vitchiznyanih zavodah utrimatisya do oderzhannya rezultativ viprobuvan Zamist zaplanovanoyi zakladki dvoh italijskih lideriv zaklasti dva lideri tipu Leningrad za novim pokrashenim proektom zh VMF i NKOP virishiti pitannya pro yedinij kalibr artileriyi dlya lideriv i esminciv Takim chinom spochatku peredbachalosya ne proyektuvannya korablya novogo tipu a korekciya proyektu 1 proyekt koregovanogo lidera otrimav indeks 48 Za novoyi desyatirichnoyi programi vijskovogo korablebuduvannya 1937 roku razom iz inshimi korablyami peredbachalosya pobuduvati dvadcyat novih lideriv proyektu 48 Istoriya proyektuvannya i konstrukciyaTaktiko tehnichne zavdannya Taktiko tehnichne zavdannya TTZ proyektu 48 bulo rozrobleno spilno z institutami Upravlinnya Vijskovo morskih Sil RSChA UVMS RSChA u viglyadi pereliku propozicij shodo polipshennya lideriv eskadrenih minonosciv proyekt 1 ta zatverdzheno 13 grudnya 1937 roku flagmanom flotu 1 rangu M V Viktorovim TTZ peredbachalo posiliti na novih liderah artileriyu golovnogo kalibru pidvishiti bojovu stijkist korablya v umovah povitryanogo napadu polipshiti jogo morehidni yakosti pidsiliti micnist i pidvishiti ekspluatacijnu nadijnist korpusiv Porivnyano z liderami proyektiv 1 ta 38 peredbachalosya zaminiti p yat shitovih palubnih 130 mm artilerijskih ustanovok B 13 garmatami cogo zh kalibru rozmishenimi v troh dvogarmatnih bashtovih ustanovkah B2 LM dvi 76 mm vidkritih zenitnih ustanovki sistemi 34 K odniyeyu dvostvolnoyu 76 mm sistemoyu i dodatkovo vstanoviti chotiri p yat 45 mm abo 37 mm zenitnih avtomata ta stilki zh 12 7 mm zenitnih kulemetiv Torpedne ozbroyennya povinno bulo skladatisya z troh tritrubnih 533 mm torpednih aparativ Tonkoyu broneyu na korabli povinni buli zahishatisya posti navidnikiv torpednih aparativ kontrolno dalnomirnij pist i golovnij komandnij punkt U cilyah pidvishennya efektivnosti zenitnoyi strilbi zamist dopomizhnoyi centrali na korabli vstanovlyuvalisya MPUAZO zi stabilizovanim postom Primishennya na korabli povinni buli mati pokrashenu teploizolyaciyu nadbudovi i mistki mali buti vikonani obtichnimi Lider proyektu 48 peredbachalosya zrobiti bilsh energoozbroyenim golovna energetichna ustanovka trohvalna kotloturbinna potuzhnistyu 27 000 l s na val Golovni turbini buli unifikovani z turbinami eskadrenih minonosciv proyektu 30 GEU mala pidvisheni parametri pari 27 atmosfer proti 22 na liderah tipu Leningrad i temperaturu 350 C Shvidkist hodu bula viznachena tehnichnim zavdannyam u 43 vuzli dalnist plavannya blizko 4000 morskih mil pri zapasi paliva 600 t zavdyaki konstrukciyi parovih turbin visokogo tisku z golovnimi turbozubchatimi agregatami zi specialnimi stupenyami ekonomichnogo hodu Korpus lidera peredbachalosya posiliti porivnyano z korpusom lidera proyektu 1 dlya cogo v rajoni konstruktivnoyi vaterliniyi vid 0 do 90 shpangouta peredbachalisya dodatkovi pidkriplennya V osnovu taktiko tehnichnogo zavdannya bulo zakladeno ryad taktiko tehnichnih elementiv lidera proyektu 20I Piznishe na etapi rozglyadu ta pogodzhennya TTZ u bulo prijnyato rishennya prijnyati dlya lideriv proyektu 48 i unifikaciyu odnakovih tipiv ozbroyennya golovnih i dopomizhnih mehanizmiv ta inshogo obladnannya u osnovnomu spivvidnoshenni 1 5 1 U TTZ zaznachalosya sho standartna vodotonnazhnist lidera povinna bula dorivnyuvati 1937 t Eskiznij proyekt Pochatkovij proyekt Proyektuvannya lideriv proyektu 48 velosya u konstruktorskomu byuro sudnobudivnogo zavodu im A Marti zavod 198 u Mikolayevi Ukrayinska RSR Rozrobka eskiznogo proyektu zdijsnyuvalasya u specialno organizovanij grupi chiselnistyu 30 osib pid kerivnictvom nachalnika korpusnogo viddilu Ya I Kupenskogo i golovnogo konstruktora V A Ribalka Pri proyektuvanni konstruktori namagalisya vrahuvati dosvid svitovogo korablebuduvannya Franciyi Italiyi Nimechchini SShA U proyekti buli vikoristani deyaki konstruktivni osoblivosti lidera Tashkent proyekt 20I Eskiznij proyekt buv vikonanij na dosit visokomu tehnichnomu rivni Pislya prohodu cherez neobhidnu ekspertizu proyekt otrimav shvalennya i Drugogo Golovnogo upravlinnya narkomatu oboronnoyi promislovosti 17 lipnya 1938 roku eskiznij proyekt 48 bulo rozglyanuto J V Stalinim i 19 lipnya zatverdzheno rishennyam zastupnika narkoma VMF SRSR flagmana 1 rangu I S Isakova dlya podalshogo proyektuvannya iz urahuvannyam zauvazhen KK RSChF Proyekt 48 povinen buv stati timchasovim tipom lideriv esminciv tak yak dlya virishennya zavdannya budivnictva velikogo okeanskogo flotu proyektna dalnist 4000 morskih mil bula viznana nedostatnoyu a dlya majbutnih lideriv dalnist hodu vstanovlyuvalasya minimum 6000 mil Ochevidnij i shvidkij progres vijskovo morskoyi tehniki a takozh dvorazova zmina kerivnictva VMF SRSR naprikinci 1937 pershij polovini 1938 roku prizveli do zmini oficijnogo poglyadu na proyekt 48 Narkom VMF stav rozglyadati proyekt 48 vzhe ne yak pokrashenij lider proyektu 1 a yak lider novogo tipu sho stoyit na rivni najsuchasnishih operativno taktichnih vimog Novij lider povinen buv vzyati z proyektu 1 jogo najkrashi yakosti shvidkohidnist manevreni yakosti nadijnist roboti mehanizmiv i zruchnist u ekspluataciyi u poyednanni z zastosuvannyam novih zrazkiv ozbroyennya bashtova artileriya priladi keruvannya artilerijskim vognem tosho U rezultati rozrobki eskiznogo proyektu konstruktori otrimali taktiko tehnichni elementi korablya sho ne vidpovidali v ryadi vipadkiv vimogam flotu ostijnist viyavilasya nizhche nizh na liderah tipu Leningrad zrosla standartna vodotonnazhnist 2220 t proti 2030 t dalnist plavannya bula nedostatnoyu artilerijske ozbroyennya riznokalibernim na korabli vikoristovuvalisya p yat kalibriv 130 76 45 mm garmati i 12 7 7 62 mm kulemeti Ce poyasnyuvalosya vidsutnistyu dosvidu proyektuvannya korabliv u zavodskih konstruktoriv Koriguvannya eskiznogo proyektu Za rishennyam zastupnika narkoma VMF I S Isakova i visnovkom Upravlinnya korablebuduvannya RSChF konstruktorskomu byuro zavodu 198 bulo zaproponovano pri rozrobci tehnichnogo proyektu z metoyu oderzhannya neobhidnoyi ostijnosti maksimalno polegshiti korabel zabezpechiti jomu shvidkist hodu ne menshe otrimanoyi na Leningradi ta dalnist plavannya 15 vuzlovim ekonomichnim hodom 3500 morskih mil zaminiti tri tritrubni torpedni aparati dvoma pyatitrubnimi rozmistiti 12 7 mm kulemeti v zakritih sparenih ustanovkah vidmovitisya vid zapasnih torped 45 mm napivavtomativ i 7 62 mm kulemetiv aviacijnogo ozbroyennya 1 5 m dalekomira u zv yazku zi znyattyam napivavtomativ 90 sm prozhektoriv zaminivshi yih na 60 santimetrovi dopomizhnogo holodilnika vidmovitisya vid vikonannya vimog mati drugij agregat zhivlennya priladiv upravlinnya strilboyu i vimog mati drugij girokompas zmenshiti kilkist boyezapasu zastosuvati elektroobladnannya naprugoyu 220 V dva turbogeneratora po 100 kVt i dizel generator potuzhnistyu 50 kVt U tehnichnomu proyekti peredbachalosya zabezpechiti minimalno dosyazhnu vodotonnazhnist metacentrichnu visotu pokaznik ostijnosti ne menshe 0 85 m zruchnist upravlinnya korablem i zbroyeyu a takozh rozmishennya postiv sposterezhennya na zahistiti hodovij mistok 8 mm broneyu Konstruktorske byuro zavodu 198 ta 2 ge Golovne Upravlinnya prijnyali ci zauvazhennya i propoziciyi VMF do vikonannya pri koriguvanni proyektu 7 veresnya 1938 roku narkom oboronnoyi promislovosti M M Kaganovich i timchasovij vikonuvach obov yazkiv narkoma VMF P I Smirnov Svitlovskij predstavili golovi komitetu oboroni pri RNK SRSR V M Molotovu dopovid pro zakinchennya rozrobki eskiznogo proyektu 48 z dodatkom proyektu postanovi pro zatverdzhennya jogo osnovnih elementiv Proyekt vidriznyavsya vid zatverdzhenogo 19 lipnya zbilshenoyu standartnoyu vodotonnazhnistyu 2150 t proti 1970 t znizhenoyu dalnistyu plavannya 20 vuzlovim hodom 2500 morskih mil zamist 4000 Do vesni 1939 roku v chergovij raz zminilosya kerivnictvo flotom zamist aktivnogo uchasnika politichnih represij na floti M P Frinovskogo posadu narkoma VMF zajnyav flagman 2 rangu M G Kuznyecov Do cogo chasu osnovni elementi lidera v procesi rozrobki tehnichnogo proyektu buli utochneni shvidkist hodu korablya na viprobuvannyah obmezhili velichinoyu 42 vuzli dalnist plavannya 3500 morskih mil 15 vuzlovim hodom stali ocinyuvati yak maksimalnu U berezni 1939 roku na rozglyad i Vijskovo morskogo flotu buv predstavlenij rozroblenij konstruktorskim byuro zavodu 198 tehnichnij proyekt 48 U visnovku po nomu zroblenomu u formi dopovidi Upravlinnyu korablebuduvannya VMF pidkreslyuvalosya sho proyekt vikonanij nedobroyakisno ta nekomplektno Porivnyano z proyektom 1 u novomu proyekti znachno pogirshuvalisya korablebudivni elementi plavuchist ostijnist nepotoplyuvanist shvidkist hodu ta dalnist plavannya U proyekti buli zastosovani golovni turbozubchati agregati rozrobleni CKB 17 dlya yaki she potrebuvali doopracyuvannya Tak yak proyekt u zaproponovanomu viglyadi ne mig buti zatverdzhenij navit v Upravlinni korablebuduvannya VMF konstruktorskomu byuro zavodu 198 bulo dorucheno do 1 serpnya 1939 roku vidkoriguvati proyekt za zauvazhennyami sposterezhennya vikonati ce doruchennya ne vdalosya a zamist tehnichnogo proyektu 13 lipnya 1939 roku postanovoyu komitetu oboroni pri RNK SRSR bulo zatverdzheno novij eskiznij proyekt lidera U prijnyatij postanovi RNK SRSR standartna vodotonnazhnist lidera pidvishuvavsya do 2350 t najbilsha dalnist plavannya prijmalasya rivnoyu ne menshe 3200 morskim milyam metacentrichna visota pri normalnij vodotonnazhnosti ne menshe 1 19 m Novij teoretichnij kreslenik lidera buv rozroblenij golovnim institutom Narkomatu sudnobudivnoyi promislovosti CNDI 45 U proyekti bula peredbachena nova GEU sho zabezpechuye neobhidnu shvidkist hodu U postanovi takozh zaznachalosya sho rozroblyuvanij proyekt lidera takozh yak i ye timchasovim tipom na zminu yakomu maye prijti novij lider zi znachnim zbilshennyam dalnosti plavannya sho ne bude postupatisya i v inshih elementah inozemnim korablyam cogo klasu U procesi rozglyadu eskiznogo proyektu bula viyavlena neobhidnist prijnyattya dlya lidera proyektu 48 dvokorpusnih golovnih turbozubchatih agregativ GTZA nominalnoyu potuzhnistyu 27 000 k s rozrobki Kirovskogo zavodu zamist zaproponovanih konstruktorskim byuro zavodu 190 trokorpusnih GTZA stvorenih dlya Vpershe u radyanskomu sudnobuduvanni v dvokorpusnij GTZA bula zastosovana dvokorpusna konstrukciya reduktora sho dozvolilo istotno skorotiti jogo masu i gabariti Tehnichnij proyekt Tehnichnij proyekt 48 buv predstavlenij na rozglyad i VMF 20 veresnya 1939 roku Naprikinci zhovtnya vin buv rozglyanutij na zasidanni odnochasno z i GTZA dlya nih Zasidannya provodilosya u Ovalnomu zali za uchastyu J V Stalina z korotkimi dopovidyami vistupili golovni konstruktori A M Yunovidov proyekt 30 V A Ribalko proyekt 48 i L A Shubejko Shubin proyekt GTZA pislya nih pozitivni visnovki vislovili N V Isachenkov vid Vijskovo morskogo flotu i A M Redkin vid narkomatu oboronnoyi promislovosti M G Kuznyecov ta I I Nosenko korotko viklali mirkuvannya stosovno proyektiv i propoziciyi pro poryadok budivnictva novih lideriv i esminciv U procesi zasidannya J V Stalin uvazhno rozglyadav predstavleni demonstracijni kreslennya lidera i esmincya i tablici yih osnovnih elementiv u porivnyanni z vitchiznyanimi proyektiv 1 i 38 ta inozemnimi liderami eskadrenih minonosciv Pislya dopovidej golovnih konstruktoriv i vistupiv prisutnih Stalin zadav konstruktoram pitannya pro nadijnist i zhivuchist peredbachuvanih novih korabliv yih bojovi yakosti v porivnyanni z inozemnimi pislya chogo zaproponuvav zatverditi tehnichni proyekti 48 i 30 dlya budivnictva korabliv na sudnobudivnih zavodah u vidpovidnosti z zatverdzhenimi planami Postanova Radi narodnih komisariv SRSR pro zatverdzhennya proyektu 48 vijshla 21 listopada Zgidno z postanovoyu lider povinen mati taki osnovni elementi standartna vodotonnazhnist 2350 t povna vodotonnazhnist 3045 t Golovni rozmiri sudna po konstruktivnij vaterliniyi 126 11 7 3 88 m Ozbroyennya povinno bulo vklyuchati tri dvostvolni bashtovi 130 mm artustanovki B 2 LM odnu dvostvolnu zenitnu 76 mm napivavtomatichnu ustanovku 39 K chotiri spareni zenitni ustanovki 12 7 mm kulemetiv i dva p yatitrubni torpednih aparati Priladi upravlinnya strilboyu buli predstavleni PUS golovnogo kalibru PUS Mina v zabezpechenni KDP2 4l I i dvoh priladiv 1 N PUS zenitnogo kalibru dalekogo boyu Soyuz u zabezpechenni SVP 29 vidkrito roztashovanimi dalekomirami DM 3 ta ZD po 2 komplekti priladami upravlinnya torpednoyu strilboyu PUTS Mina II chergi z TAS 1 u zabezpechenni dvoh inklinometriv PMR 21 Mehanichna ustanovka eshelonnogo tipu bula vikonana trivalnoyu paroturbinnoyu sumarnoyu potuzhnistyu 81 000 k s i zabezpechuvala lideram shvidkist 42 5 vuzli ta dalnist plavannya 4100 morskih mil na ekonomichnij shvidkosti 15 2 vuzlovim hodom u tehnichnomu proyekti zaznachalosya sho realna dalnist plavannya mala buti viznachena pri provedenni derzhavnih viprobuvan Ruhlivo kermovij kompleks skladavsya z troh trilopatevih grebnih gvintiv i odnogo napivbalansirnogo kerma roztashovanogo v diametralnoyi ploshini posti keruvannya kermom perebuvali v i Osobovij sklad lidera skladavsya z 269 osib 21 oficera u tomu chisli p yat iz nih perebuvali v skladi shtabu z yednannya korabliv 50 starshin i 198 ryadovih Istoriya budivnictvaBudivnictvo za proyektom 48 Lideri eskadrenih minonosciv pr 48 na stapeli zavodu 198 u Mikolayevi 1939 rik Zgidno z planami zamovlen Vijskovo morskogo flotu SRSR u 1939 1940 rokah shorichno povinni buli zakladatisya tri korabli pidklasu lider eskadrenih minonosciv p yatirichnij plan vijskovogo sudnobuduvannya 1938 1942 pripuskav sho shist lideriv proyektu 48 budut zdani flotu v 1942 mu roci Na pidstavi postanovi Komitetu Oboroni 21ss vid 9 sichnya 1940 roku cej plan buv vidkorigovanij u budivnictvi v 1940 roci povinno bulo znahoditisya dvanadcyat lideriv ta 48 19 zhovtnya 1940 roku Radoyu Narodnih Komisariv SRSR i CVK VKP b bulo prijnyato postanovu 2073 877ss Pro plan vijskovogo sudnobuduvannya na 1941 rik punkt 8 yakogo vidminyav novi zakladki lideriv esminciv punkt 9 vimagav pripiniti budivnictvo na zavodi 190 lidera 542 Dushanbe punkt 10 vimagav sporudzhuvanih na zavodi 198 2 lidera esminciv 357 Kiyiv ta 358 Yerevan budivnictvo prodovzhuvati zi zdacheyu odnogo v III kvartali ta drugogo v IV kvartali 1942 roku Metoyu postanovi 2073 877ss bulo zoseredzhennya zusil na budivnictvi malih i serednih bojovih korabliv ta dobudovi velikih bojovih korabliv sho perebuvayut u velikij miri gotovnosti Za dokumentami krim lideriv 357 358 ta 542 u Mikolayevi buli zakladeni she tri lidera proyektu 48 Petrozavodsk Ochakiv i Perekop a v Leningradi na zavodi 190 lideri Ashhabad ta Alma Ata ale do kincya 1940 roku vsi voni buli viklyucheni z planiv vijskovogo sudnobuduvannya do cogo momentu vdalosya zavershiti lishe plazovi roboti za cimi korablyami Zakladka zaplanovanih do budivnictva na zavodi 402 v Molotovsku lideriv Arhangelsk i Murmansk navit ne provodilasya Serjoznim chinom na skasuvannya budivnictva cih korpusiv vplinula poyava z universalnoyu artileriyeyu golovnogo kalibru eskiznij proyekt yakogo buv ostatochno zatverdzhenij u listopadi 1940 roku Oskilki perspektivnij esminec ni v chomu ne postupavsya lideru gubivsya vsyakij sens budivnictva korabliv pidklasu lider eskadrenih minonosciv u vidmovi vid podalshogo budivnictva korabliv proyektu 48 zigrav svoyu rol i jogo nezenitnij golovnij kalibr sho do cogo chasu vvazhavsya uzhe arhayizmom Korpus nezavershenogo lidera Yerevan buksiruyetsya z Mikolayeva u Sevastopol serpen 1941 Golovnij lider proyektu 48 Kiyiv spustili na vodu 11 grudnya 1940 roku i do lipnya 1941 roku dobudovuvali na plavu u stinki zavodu 198 v Mikolayevi Lider Yerevan buv spushenij na vodu 29 chervnya 1941 roku na vosmij den nimecko radyanskoyi vijni Pislya 10 lipnya 1941 budivnictvo cih korabliv faktichno pripinilosya Pered zahoplennyam Mikolayeva v serpni 1941 roku vermahtom Kiyiv i Yerevan u chisli kilkoh inshih nedobudovanih korabliv vidbuksiruvali v Sevastopol 6 serpnya lider Yerevan buv vidbuksovanij u Kerch lider Kiyiv 12 serpnya buv vidbuksovanij u Kamish Burun Odnak u zv yazku z shvidkoyu zminoyu obstanovki na fronti korabli dovelosya perevoditi na novi punkti bazuvannya do 18 veresnya Yerevan znahodivsya vzhe na stoyanci v Yejsku a Kiyiv 6 zhovtnya bulo zabrano v Poti U period z 15 po 17 zhovtnya Yerevan buv evakujovanij z Yejska v Kerch pid konvoyem tralshika Shturman i kateriv tralshikiv Ciklon i Shkval Azovskoyi vijskovoyi flotiliyi Do 4 sichnya 1942 roku obidva nedobudovanih lidera buli perevedeni v Batumi de perebuvali do oseni 1945 roku a potim obidva korabli buli perevedeni v Mikolayiv dlya yih dobudovi za proyektom 48K Etapi budivnictva korabliv proyektu 48 Najmenuvannya korablya Sudnobudivnij zavod Zavodskij nomer Data zakladki Data spusku na vodu Tehnichna gotovnist na 22 chervnya 1941 roku Planovij rik zdachi Kiyiv 198 Z 357 29 veresnya 1939 11 grudnya 1940 48 9 III kvartal 1942 Yerevan 198 Z 358 30 grudnya 1939 30 chervnya 1941 25 4 IV kvartal 1942 Dushanbe 190 Z 542 27 grudnya 1939 rozibranij na stapeli Petrozavodsk 198 Z 359 Ochakiv 198 Z 360 Perekop 198 Z 361 Ashhabad 190 Z 545 1940 19 zhovtnya 1940 budivnictvo zakonservovano rozibranij na stapeli Alma Ata 190 Z 546 1940 19 zhovtnya 1940 budivnictvo zakonservovano rozibranij na stapeli Arhangelsk 402 ne prisvoyuvavsya ne zakladavsya Murmansk 402 ne prisvoyuvavsya ne zakladavsya Koregovanij proyekt 48 K Rozrobka koregovanogo proyektu U sichni 1944 roku bulo prijnyato rishennya pro koriguvannya proyektu 48 dlya podalshoyi dobudovi dvoh vzhe spushenih na vodu korabliv Rozrobka koregovanogo proyektu bula doruchena CKB 17 Novi vimogi spochatku zvodilisya do vstanovlennya na proyekti zamist zenitnih kulemetiv vosmi 37 mm avtomativ dvoh bombometiv gidrolokacijnoyi stanciyi i zamini dvoh p yatitrubnih aparativ na dva tritrubni ale vzhe u listopadi cogo roku stari vimogi buli skasovani Vidpovidno do vimog VMF na lideri povinni buli vstanovlyuvatis novi sistemi ozbroyennya 85 mm zenitna ustanovka zamist 76 mm p yat sparenih 37 mm avtomativ zamist 70 zi shtativnimi broneshitami i dva p yatitrubni odnoyarusni torpedni aparati Na korabli povinni buli vstanovlyuvatis novi priladi upravlinnya strilboyu za tipom prijnyatim na esmincyah proyektu 30 K dva bombometi z boyezapasom 40 glibinnih bomb peredbachalasya ustanovka RLS Redan 2 a takozh GAS Tamir 19 grudnya 1944 roku narkomom sudnobudivnoyi promislovosti I S Nosenkom buv viddanij nakaz poklasti koriguvannya tehnichnogo proyektu 48 48 K i rozrobku robochih kreslen dlya dobudovi lideriv Kiyiv i Yerevan na zavod 444 kolishnij zavod 198 im A Marti i vidnoviti diyalnist jogo konstruktorskogo byuro Golovnim konstruktorom proyektu 48 K buv priznachenij starshij inzhener konstruktor cogo konstruktorskogo byuro M I Zhulaj Voseni 1945 roku obidva korabli buli poverneni na stapeli u Mikolayiv Odnak eskizne opracyuvannya dopovnennya do tehnichnogo proyektu 48 vikonane u 1945 roci konstruktorskim byuro zavodu 444 za zavdannyam flotu pokazalo sho vnesennya zmin zgidno vimogam VMF prizvodit do znachnogo pogirshennya korablebudivnih elementiv proyektu 48 standartna vodotonnazhnist zrostala do 2740 t ostijnist znizhuvalasya shvidkist povnogo hodu znizhuvalasya do 37 5 vuzliv pogirshuvalisya i nepotoplyuvanist U rezultati naprikinci 1945 roku za propoziciyeyu narkomatu sudnobudivnoyi promislovosti dobudovu Kiyeva i Yerevana za koregovanim proyektom vidklali a korpusi zakonservuvali Krim neobhidnosti pererobki vimog VMF rishennya shodo konservaciyi korabliv bulo obumovlene i inshimi prichinami Po pershe sam zavod she ne buv vidnovlenij pislya okupaciyi Po druge vidsutnij zadil po komplektuyuchim zokrema artilerijskim bashtam B 2 LM ale i cya problema povinna bula nezabarom virishitisya tak yak na dobudovi znahodilosya she desyatok korpusiv esminciv proektu 30 a znachit vipusk vezh vse odno dovedetsya organizovuvati Ale golovne sho vsim bulo absolyutno ochevidno sho sam proekt beznadijno zastariv U serpni 1946 roku v hodi navchan Chornomorskogo flotu korpus lidera Kiyiv zatopili v mori a korpus lidera Yerevan vikoristovuvavsya yak plavucha kazarma 24 bereznya 1947 roku znovu bulo virisheno dobudovuvati ci korabli za koreguyuchim proyektom tomu Kiyiv buv pidnyatij i znovu vidpravlenij u Mikolayiv i postavlenij na vidstij u akvatoriyi zavodu im A Marti po dokumentah vin znachivsya takim sho perebuvaye u dobudovi Odnochasno z formalnoyu postanovkoyu korabliv na dobudovu v 1947 roci bula rozpochata radikalna pererobka poperednogo variantu koregovanogo proyektu lidera nezenitni 130 mm ustanovki zaminyuvalisya na universalni dvogarmatni ustanovki analogichnogo kalibru malokaliberna artileriya na tri chotirohstvolnih 45 mm i dva chotirohstvolnih 25 mm zenitnih avtomati na sistemu Zenit torpedni aparati na novi pyatitrubni Lideri povinni buli osnashuvatisya RLS upravlinnya vognem golovnogo kalibru priladami upravlinnya torpednoyi strilboyu 8 mm bronyuvannya golovnogo komandnogo postu artilerijskih ustanovok i torpednih aparativ posilyuvalosya do 20 mm takozh lideri povinni buli rozvivati hid 36 vuzliv i na 13 vuzlovij shvidkosti mati dalnist plavannya 3500 morskih mil Po suti na dumku A V Platonova mova jshla pro stvorennya proyektu novogo esmincya u staromu korpusi lidera Ale z ryadu prichin negotovnist artilerijskih ustanovok BL 109 i 45 mm zenitnih avtomativ u metali i nemozhlivist otrimati ci novi zrazki ozbroyennya u najblizhchi termini konstruktori buli zmusheni povernutisya do starogo skladu ozbroyennya Taktiko tehnichne zavdannya na rozroblennya ta koriguvannya proyektu 48 pidpisane vid GUK VMF inzhener kapitanom A K Usiskinim i zatverdzhene golovnokomanduvachem VMS admiralom I S Yumashevim i zastupnikom sudnobudivnoyi promislovosti bulo vidano v 1948 roci konstruktorskomu byuro mikolayivskogo zavodu 444 Golovnim konstruktorom proyektu buv priznachenij M I Zhulaj TTZ peredbachalo rozmishennya na lideri proyektu 48 K shesti 130 mm garmat B 2LM u troh dvogarmatnih bashtovih ustanovkah ta dvanadcyati 37 mm zenitnih avtomativ u shesti sparenih stabilizovanih ustanovkah V 11 Otrimanij za chas nimecko radyanskoyi vijni dosvid ne buv vrahovanij i posilene torpedne ozbroyennya na liderah zberigalosya Za TTZ peredbachalosya opracyuvati mozhlivist ustanovki na lideri dvoh p yatitrubnih torpednih aparativ PTA 53 47 abo dvoh tritrubnih TTA 53 Primitno sho u vsih proyektnih dokumentah termin lider buv zaminenij na esminec a 12 sichnya 1949 roku pishla oficijna pereklasifikaciya usih lideriv eskadrenih minonosciv u esminci U 1950 roci kerivnictvo sudnobudivnoyi promislovosti virishilo vidmovitisya vid dobudovi Kiyeva ta Yerevana Na prijnyattya cogo rishennya vplinuli po pershe nedostatnya ostijnist korabliv sho robila nemozhlivim ustanovlennya na nih RLS upravlinnya vognem Zalp novih torpednih aparativ i bombometiv Po druge dobudova cih korabliv skorochuvala seriyu tak yak kolishni lideri zajmali yih budivnichi miscya i zabirali komplektuyuchi Sudnobudivna promislovist yak kompensaciyu dala obicyanku pobuduvati zamist Kiyeva i Yerevana tri nadplanovih esminci proyektu 30 bis z chim VMF pogodivsya Konstrukciya koregovanogo proyektu Za proyektom 48 K kreslennya 48K A 100 304 korpus lidera zberig napivbachnu arhitekturu ta mav dosit rozvinenu nosovu nadbudovu dvi pohilih trubi ta neveliku kormovu nadbudovu Inshih znachnih za obsyagom konstrukcij proyekt 48 K ne mav sho robilo siluet korablya malopomitnim i lakonichnim nezvazhayuchi na porivnyano visokij nadvodnij bort Korpus korablya podilyavsya 13 ma vodoneproniknimi perebirkami na chotirnadcyat vidsikiv Nizhche verhnoyi palubi rozmishuvalisya tri promizhnih palubi platformi Nizhnya paluba i 1 sha platforma pererivalisya u rajoni mashinno kotelnogo viddilennya Podvijne dno jshlo po vsij dovzhini korablya vid shpangouta 10 do shpangouta 158 i malo v krayah korpusu svoyim prodovzhennyam 2 gu platformu Artilerijske ozbroyennya povinno bulo vstanovlyuvatisya vidpovidno TTZ Dvogarmatni bashtovi artustanovki B 2LM peredbachalosya vstanovlyuvati v diametralnij ploshini korablya prichomu drugu vezhu na visokomu barbeti Vezhi upravlyalisya yak zseredini misceve upravlinnya tak i distancijno z centralnogo posta za dopomogoyu sistemi distancijnogo keruvannya Dva tritrubnih torpednih aparati povinni buli vstanovlyuvatisya na palubi v diametralnij ploshini poperedu ta pozadu drugoyi dimovoyi trubi Lider ustatkovuvavsya bombozkiduvachami dlya glibinnih bomb i paravan ohoroncyami Posti riznogo rodu stancij i priladiv keruvannya korablem ozbroyennyam a takozh zasobiv viyavlennya ta zv yazku roztashovuvalisya u primishennyah triyarusnoyi nosovoyi nadbudovi Ekipazh buv rozmishenij perevazhno na palubah nosovoyi chastini korablya i chastkovo v kormovij chastini proyektu 48 K skladalosya iz odnogo rozmishenogo v rajoni pershoyi trubi na palubi po pravomu bortu velikogo ustanovlenij z livogo bortu a takozh dvoh shestiveselnih yaliv roztashovanih pobortno u rajoni kormovoyi nadbudovi Golovna energetichna ustanovka kotloturbinna u skladi troh turbozubchatih agregativ TZA sumarnoyu potuzhnistyu 90 000 k s i troh golovnih kotliv iz tiskom 27 kg sm2 i temperaturoyu pari 350 C Rulovij pristrij skladavsya z odnogo napivbalansirnogo kerma roztashovanogo v diametralnij ploshini posti keruvannya kermom perebuvali v rumpelnomu viddilenni i na kormovomu mistku Rushiyami buli tri trilopatevih grebnih gvinti Zapas kotelnoyi vodi stanoviv 65 t normalnij zapas paliva 600 t mazutu Osnovni taktiko tehnichni elementi lideriv eskadrenih minonosciv proyektu 48 Osnovni elementi proyekt 48 proyekt 48 K Vodotonnazhnist t Standartna vodotonnazhnist 2350 2722 Normalna vodotonnazhnist 2697 Povna vodotonnazhnist 3045 Golovni parametri m Najbilsha dovzhina 127 8 Shirina najbilsha 11 7 Osadka 4 2 Golovni mehanizmi Tip golovnoyi energetichnoyi ustanovki kotloturbinna Potuzhnist povna k s 90 000 TZA 3 Golovni kotli 3 Tisk pari kg sm2 27 Temperatura pari C 350 Chislo gvintiv 3 Dzherela elektroenergiyi Turbogeneratori 2 165 kVt Dizelgeneratori 2 50 kVt Viroblenij strum Postijnij 120 V Normalnij zapas paliva t 600 mazut Povnij zapas paliva t 750 625 Shvidkist hodu najbilsha vuzliv 42 39 5 Dalnist plavannya shvidkistyu hodu 42 vuzla morskih mil 910 Dalnist plavannya shvidkistyu hodu 20 vuzliv morskih mil 2500 3000 Dalnist plavannya shvidkistyu hodu 15 vuzliv morskih mil 4100 Ozbroyennya Radiopelengatori Girokompasi Magnitni kompasi 4 127 mm Lagi Loti Artileriya golovnogo kalibru 3 2 130 mm AU Boyekomplekt artileriyi GK 900 Priladi upravlinnya strilboyu GK Mina dva priladi 1 N Zenitne ozbroyennya 1 2 76 mm AU 4 2 12 7 mm kulemetiv DShKM 2B 1 2 85 mm AU 8 2 37 mm AU Torpedni aparati boyezapas 2 5 10 torped 2 5 PTA 53 10 torped Mini boyezapas 86 zrazka 1926 r Glibinni bombi 10 20 2 bombozkiduvacha 48 BB 1 4 bombometi Paravani komplektiv 2 Bojovi prozhektori MPE e6 0 4 MPE e9 0 RLS viyavlennya povitryanih cilej RLS viyavlennya nadvodnih cilej RLS upravlinnya vognem golovnogo kalibru Mars 2 GAS Zvukopidvodnij zv yazok Polyaris Ekipazh 16 oficeriv 5 u skladi shtabu 50 starshin 198 ryadovih Usogo 264 269 zi shtabom z yednannya Usogo 350Sluzhba yak testovih suden Kiyiv 8 serpnya 1952 roku nakazom Vijskovo morskogo ministra 7784 s Kiyiv buv znyatij iz budivnictva ta protyagom troh rokiv znahodivsya na vidstoyi U 1955 u jogo pereveli z Volgo Donskomu kanalu na Kaspijske more de zarahuvali do skladu Kaspijskoyi flotiliyi i vikoristovuvali v eksperimentalnih cilyah Na pochatku 1960 h rokiv tak i ne buduchi dobudovanim vin buv perevedenij nazad na Chorne more ale desho piznishe buv znovu perevedenij na Kaspij de u chetvertomu kvartali 1962 roku yak korablya mishen brav uchast u zabezpechenni rozgornutih v rajoni Baku viprobuvan krilatoyi raketi P 35 Odin iz zapuskiv krilatoyi raketi buv provedenij po Kiyevu z OZ 15 pereobladnanogo v 1959 roci suhovantazhnika Ilet U hodi viprobuvan raketa P 35 z inertnoyu bojovoyu chastinoyu bez vibuhovoyi rechovini potrapila v livu vilicyu korablya i rozkrivshi palubu na dovzhini blizko 50 m zrujnuvalasya dvigun raketi probiv dnishe Kiyeva vnaslidok chogo lider cherez tri hvilini zatonuv Yerevan U 1953 roci Yerevan pereveli na Kaspijske more i vklyuchili do skladu Kaspijskoyi flotiliyi Na pidstavi nakazu golovnokomanduvacha VMF vid 8 travnya 1954 roku Yerevan pereklasifikuvali u korabel mishen dlya zabezpechennya vidpracyuvannya bojovih vprav i doslidnih raketnih strilb U berezni kvitni 1957 roku Yerevan razom z trofejnoyu BSN 20 vzyav uchast u lotno korabelnih viprobuvannyah protikorabelnoyi raketi korabelnij snaryad Shuka puski raket provodilisya z eskadrenogo minonoscya proyektu 56M mizh misami Opuk i Chauda u vodnij akvatoriyi bojovogo polya poligonu Pishana Balka nedaleko vid Feodosiyi Nedobudovanij lider povinen buv pri puskah raket 3 4 5 6 ta 7 provodilisya z 1 bereznya po 29 kvitnya 1957 roku imituvati za svoyeyu vidbivnoyu zdatnosti amerikanskij Z ciyeyu metoyu korabel obladnali kutkovimi vidbivachami tipu K 1 25 pidnyatimi nad paluboyu na specialnij fermi visotoyu 6 m dlya imitaciyi vidbivnoyi zdatnosti nadvodnoyu merezheyu po vsij dovzhini palubi na shoglah visotoyu 6 9 5 m z rozmirom vichka merezhi 0 35 0 35 m pidvodnoyu merezheyu po vsij dovzhini misheni na glibinu 10 m ta z rozmirami komirki merezhi 0 1 0 1 m Na puski 3 4 i 5 Yerevan obladnali kinoaparaturoyu dlya provedennya pidvodnih zjomok bojovoyi chastini pid chas yiyi ruhu pid vodoyu Pri provedenni puskiv 3 4 5 6 i 7 nad Yerevanom na bezpechnij visoti 1500 m barazhuvav litakiv An 2 yakij z dopomogoyu aparaturi AFA 2 provodiv planovu zjomku pidletu raketi do misheni Neparni puski jshli na vidstan 25 km a parni 30 km vid esmincya Bidovij Dovzhina pidvodnogo hodu bojovih chastin na puski 3 4 5 i 7 stanovila vid 8 do 40 m za proyektom vid 40 do 70 m Pri pusku 6 pidvodnogo hodu bojovoyi chastini ne bulo bulo zafiksovano pryame popadannya bojovoyi chastini raketi v fermu kutovogo vidbivacha na visoti 1 7 m vid palubi korablya 30 serpnya 1957 roku pri provedenni derzhavnih viprobuvan raketi KSSh u tomu zh rajoni v bort lidera Yerevan yakij vistupav u roli korablya misheni bulo zabezpecheno potraplyannya viprobuvanoyi protikorabelnoyi raketi z inertnoyu bojovoyu chastinoyu U rezultati popadannya u borti utvorilasya proboyina 2 0 2 2 m a yiyi nizhnya kromka opinilasya na 0 3 m nizhche vaterliniyi U rezultati pryamogo popadannya lider zatonuv ale nezabarom buv pidnyatij i zdanij Golovvtorchermetu dlya obroblennya na metal Porivnyalna ocinkaDo drugoyi polovini 1930 h rokiv u sviti sformuvalis kilka osnovnih napryamiv bojovogo zastosuvannya korabliv za yakimi v rosijskij tradiciyi zakripilasya nazva lideriv eskadrenih minonosciv Pri comu neobhidno mati na uvazi sho klasifikaciya francuzkih ta italijskih korabliv yak lideriv ye radshe daninoyu tradiciyi oskilki bezposeredno dlya lidiruvannya eskadrenih minonosciv ci korabli ne priznachalisya U ramkah odnogo z napryamkiv peredbachalosya vikoristannya lideriv yak korabliv priznachenih dlya lidiruvannya z yednan eskadrenih minonosciv vikonannya korotkih potuzhnih udariv po korablyah protivnika na konvoyi i desantni zagoni vedennya rozvidki U britanskomu floti taki korabli otrimali nazvu lideriv flotilij angl Flotilla Leader u radyanskomu floti lideriv eskadrenih minonosciv U britanskomu floti lideri flotilij zazvichaj buli dev yatim korpusom u seriyi z vosmi esminciv yaki zvodilisya u odin divizion i vidriznyalisya vid serijnih korabliv desho bilshimi rozmirami ta nayavnistyu dodatkovoyi p yatoyi garmati Britanska sistema lidiruvannya faktichno isnuvala do kincya 1930 h rokiv i znikla pislya togo yak vodotonnazhnist i artilerijska potuzhnist serijnih eskadrenih minonosciv perevershila analogichni harakteristiki lideriv u procesi bezperervnogo supernictva z eskadrenimi minonoscyami Nimechchini U SShA bulo pobudovano trinadcyat korabliv klasu lider visim tipu i p yat tipu Voni buduvalisya yak veliki morehidni okeanski esminci dlya dij u zagalnih z yednannyah ta oficijno v amerikanskomu floti klasifikuvalisya yak eskadreni minonosci angl Destroyers hocha mali bilsh potuzhne artilerijske ozbroyennya nizh u anglijskih radyanskih a takozh bilshosti francuzkih lideriv Razom z tim faktichno Porteri vikoristovuvalisya i yak klasichni lideri yak flagmanski korabli z yednan eskadr eskadrenih minonosciv U francuzkomu floti lideru vidvodilasya rol korablya priznachenogo dlya borotbi z eskadrenimi minonoscyami protivnika i prisvoyuvalasya nazva kontr minonoscya fr Contre Torpilleura Z 1926 po 1936 roki francuzkij flot popovnivsya tridcyatma kontr minonoscyami pobudovanimi p yatma seriyami po shist korabliv Harakternimi osoblivostyami francuzkih lideriv buli porivnyano velika vodotonnazhnist visoka shvidkist hodu do 40 i bilshe vuzliv garna manevrenist i kerovanist nayavnist potuzhnogo vid seriyi do seriyi pidsilyuvanogo artilerijskogo ozbroyennya perevazhayuchogo nad torpednim nayavnist potuzhnoyi ta nadijnoyi energetichnoyi ustanovki parametri yakoyi takozh postijno polipshuvalisya V italijskomu floti peredbachalosya vikoristovuvati lider yak rozvidnika skauta ital Esploratore U ramkah ciyeyi koncepciyi u 1927 1930 rokah bulo pobudovano dvanadcyat korabliv yaki spochatku vidnosilisya do klasu eskadrenih minonosciv Skauti tipu Navigatori mali potuzhne artilerijske ozbroyennya shist 120 mm garmat visoku shvidkist povnogo hodu do 39 vuzliv pri standartnij vodotonnazhnosti i dalnist plavannya 18 vuzlovim hodom 3800 morskih mil U 1938 roci vsi korabli tipu Navigatori buli povernuti v klas eskadrenih minonosciv U seredini 1930 h rokiv francuzki korablebudivniki takozh zvernulisya do ideyi budivnictva rozvidnika skauta Dlya dij u skladi shvidkohidnih z yednan na choli z linkorami Dyunkerk ta Strasburg u 1934 1939 rokah buli pobudovani okeanski rozvidniki tipu Mogador yaki stali vishoyu tochkoyu rozvitku francuzkih lideriv eskadrenih minonosciv U cilomu ci korabli nablizhalisya do kategoriyi legkih krejseriv pri povnij vodotonnazhnosti 3954 t najbilshij dovzhini 137 1 m shirini 12 67 m i osadci 4 67 m voni nesli visim 138 mm garmat M1934 u chotiroh dvogarmatnih bashtovih ustanovkah za krejserskim zrazkom proti p yati analogichnih garmat na poperednih tipah francuzkih lideriv Potuzhne artilerijske ozbroyennya lideriv tipu Mogador robilo yih na moment vstupu v lad 1939 rik najbilsh silnoozbroyenimi v yevropejskih vodah korablyami pidklasu lider eskadrenih minonosciv Zenitne ozbroyennya skladalosya z chotiroh odnostvolnih 37 mm zenitnih napivavtomatichnih garmat M1933 i chotiroh 13 2 mm kulemetiv M1929 ostanni mali nevdale roztashuvannya na napivbaku poruch z nadbudovoyu Torpedne ozbroyennya korabliv skladavsya z dvoh tritrubnih i dvoh dvotrubnih 550 mm torpednih aparativ protichovnove ozbroyennya skladalosya z dvoh bombometiv dlya 200 kg glibinnih bomb Golovna energetichna ustanovka potuzhnistyu 92 000 k s zabezpechuvala korablyam shvidkist povnogo hodu 39 vuzliv na viprobuvannyah Mogador dosyag serednoyi shvidkosti 41 274 vuzla Volta 42 09 Progresivnim novovvedennyam bulo zastosuvannya na liderah tipu Mogador kotliv iz pidvishenoyu temperaturoyu i tiskom pari 350 C i 27 atmosfer vidpovidno Kotli mogli zabezpechuvati shvidke pidnyattya pariv sho skorochuvalo chas na zbilshennya hodu iz 14 do 35 vuzliv z 20 do 5 7 hvilin Osnovni taktiko tehnichni elementi lideriv eskadrenih minonosciv 1930 h rokiv Osnovni elementi Kiyiv proyekt 48 Tip Le Terribl Tashkent Zovnishnij viglyad nemaye zobrazhennya Vodotonnazhnist t Standartna vodotonnazhnist 2350 1850 2569 2884 2836 Normalna vodotonnazhnist 2697 n d 2724 2800 n d 3216 Povna vodotonnazhnist 3045 2130 3380 3954 4175 Golovni parametri m Najbilsha dovzhina 127 8 113 132 4 137 5 139 7 Shirina najbilsha 11 7 10 9 12 25 12 5 13 7 Serednya osadka 4 2 3 1 4 3 4 57 4 2 Energetichna ustanovka Potuzhnist GEU povna maksimalna k s 81 000 90 000 52 000 74 000 96 419 90 000 104 925 130 000 TZA 3 2 2 2 2 Golovni kotli 3 4 4 6 4 Tisk pari kg sm2 27 40 n d 27 N d Temperatura pari C 350 440 n d 350 N d Shvidkist hodu najbilsha vuzliv 42 5 37 42 7 45 2 43 78 42 7 Zapas paliva t normalnij povnij najbilshij 600 750 600 580 650 630 721 n d Dalnist plavannya morskih mil 900 na 42 vuzlah 2500 na 20 vuzlah 4100 na 15 vuzlah 7500 na 15 vuzlah 4000 na 15 vuzlah 3000 na 21 vuzlah 2500 na 25 vuzlah 1300 na 32 vuzlah 700 na 37 vuzlah 4000 na 18 vuzlah 4200 na 15 vuzlah 5030 na 20 vuzlah Ozbroyennya Artileriya golovnogo kalibru 3 2 4 2 127 mm 38 5 1 138 mm 45 4 2 138 mm 52 3 2 Boyekomplekt artileriyi GK na stvol 150 n d 240 180 n d Zenitne ozbroyennya 1 2 76 mm 39 K 4 2 12 7 mm DShK 2 4 28 mm 2 2 37 mm M1933 13 mm kulemeti 4 1 37 mm M1933 4 13 mm kulemeta 1 2 76 mm 39 K 6 37 mm 62 70 Do 6 12 7 mm DShK Torpedni aparati boyezapas 2 5 533 mm 2 N 3 4 533 mm 3 3 550 mm 2 3 2 2 550 mm 3 3 533 mm 18 torped Bombove ozbroyennya boyezapas glibinnih bomb 2 bomboskiduvachi 2 bomboskiduvachi 2 bombometi 16 2 bombometi 2 bomboskiduvachi 4 BB 1 20 BM 1 Ekipazh 264 269 zi shtabom 198 210 238 chi 264 250PrimitkiKrasnov V M 2005 s 11 12 Kachur P I Morin A B 2003 Kachur P I Morin A B 2003 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu KM66 ne vkazano tekst Kachur P I 2008 s 17 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu K17 ne vkazano tekst Conway s All the world s Fighting Ships 1922 1946 1980 s 330 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu KM67 ne vkazano tekst Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu KM68 ne vkazano tekst Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu KM69 ne vkazano tekst Kachur P V 2008 s 18 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu KM70 ne vkazano tekst Platonov A V 2002 s 146 Kachur P I 2008 s 20 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu K20 ne vkazano tekst Krasnov V M 2005 s 42 Kachur P V 2008 s 26 Krasnov St M 2005 s 106 Krasnov V M 2005 s 107 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu K26 ne vkazano tekst Litinskij D Yu 1998 s 26 Platonov A V 2003 Kachur P I 2008 s 129 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu K129 ne vkazano tekst Krasnov St M 1995 s 27 28 Kachur P I 2008 s 26 30 Krasnov St M 1995 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu K18 ne vkazano tekst Kachur P I V 2008 s 137 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu P69 ne vkazano tekst Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu K137 ne vkazano tekst Kachur P I 2008 s 48 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu K48 ne vkazano tekst Kachur P I 2008 s 49 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu K49 ne vkazano tekst Platonov A V 2002 s 145 Shirokorad A B 2004 Kofman V L 2008 s 2 Rubanov O A 2004 s 2 Rubanov O A 2004 Friedman N 1982 s 84 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu P32 ne vkazano tekst Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Friedman 84 ne vkazano tekst Patyanin S V 2003 s 5 Patyanin S V 2003 Trubicin S B 2002 s 4 Trubicin S B 2002 Trubicin S B 2002 s 8 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Trub4 ne vkazano tekst Kofman V L 2008 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Pa4143 ne vkazano tekst Komentari M V Viktoriv buv znyatij z posadi 30 grudnya 1937 roku i potim areshtovanij 15 sichnya 1938 roku pershim narkomom VMF SRSR stav armijskij komisar 1 rangu Pavlo Oleksandrovich Smirnov znyatij z posadi 22 chervnya 1938 roku ta zaareshtovanij 30 chervnya yak vorog narodu Pislya Smirnova obov yazki narkoma VMF SRSR do 8 veresnya 1938 zajmav flagman flotu 2 rangu P I Smirnov Svitlovskij Cyu nazvu stanciya nosila do prijnyattya na ozbroyennya Vijskovo morskogo flotom SRSR U radyanskih ta rosijskih publikaciyah termin Esploratore tradicijno perekladayut yak lider eskadrenih minonosciv u bukvalnomu perekladi cej termin oznachaye rozvidnik i zarahovuyut do lideriv korabli tipu Navigatori hocha v zarubizhnij literaturi ci korabli klasifikuyut yak esminci ale sami italijci do 1938 roku vidriznyali klas esminciv vid Esploratore V italijskij tehnichnij dokumentaciyi terminom Esploratore takozh poznachavsya i pobudovanij u Italiyi radyanskij lider Tashkent LiteraturaPublikaciyi pro istoriyu rozrobki ta sluzhbi korabliv proyektu 48 Kachur P I Morin A B Lideri eskadrenih minonosciv VMF SRSR SPb Ostriv 2003 240 s ISBN 5 94500 19 1 Kachur P I Gonchi psi Chervonogo flotu Tashkent Baku Leningrad Moskva Yauza Kolekciya Eksmo 2008 144 s ISBN 978 5 699 31614 4 Krasnov V N Sudnobuduvannya ta sudnoremont na Chornomu mori v 1941 1945 rokah Gangut SPb Vidavnictvo Gangut 1995 9 S 22 35 ISBN 5 85875 031 1 Krasnov V N Vijskove sudnobuduvannya naperedodni Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni M Nauka 2005 215 s ISBN 5 02 033780 3 Platonov A V Radyanski minonosci SPb Galeya Print 2003 90 s ISBN 5 8172 0078 3 Shirokorad O B Vognennij mech Rosijskogo flotu M Yauza EKSMO 2004 416 s ISBN 5 87849 155 9 Inshi publikaciyi Kofman V L Lideri tipu Mogador Morska kolekciya 2008 Vip 8 107 ISBN 5 94500 19 1 Litinskij D Yu Superesminci radyanskogo flotu Specialnij vipusk almanahu Tajfun SPb 1998 72 s Patyanin S V Lideri eskadreni minonosci ta minonosci Franciyi u Drugij svitovij vijni SPb Korabli i bitvi 2003 112 s Bojovi korabli svitu Rubanov O A Eskadreni minonosci Angliyi u Drugij svitovij vijni Ch 1 1925 1939 SPb Korabli i bitvi 2004 62 s Bojovi korabli svitu Trubicin S B Eskadreni minonosci tipu Navigatori SPb Korabli ta bitvi 2002 48 s Bojovi korabli svitu Campbell J Naval weapons of World War Two Annapolis Maryland Naval Institute Press 1985 ISBN 0 87021 459 4 conway s All the World s Fighting Ships 1922 1946 London Conway Maritime Press 1980 ISBN 0 85177 146 7 Fraccaroli A Italian warships of World War II London Ian Allan Ltd 1968 ISBN 07110 0002 6 Friedman N The U S Destroyers An Illustrated Design History Annapolis Maryland U S A Naval Institute Press 1982 P 95 ISBN 0 87021 7333 Hodges P Friednan N Destroyer weapons of World War Two London Conway Maritime Press 1985 ISBN 0 87021 929 4 McComb Dave U S destroyers 1934 1945 Pre war classes Oxford Osprey Publishing 2010 P 48 ISBN 978 1 84603 443 3