Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Ля́дське — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на південному сході району. До 2020 року адміністративний центр Лядської сільської ради, якій було підпорядковане с. Бобрівники. До Лядського приєднано хутір Вербка, у зв'язку з переселенням жителів, хутори Вербна і Комарівка виключені з облікових даних.
село Лядське | |
---|---|
Вид на село Лядське | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Монастириська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060310250076301 |
Облікова картка | Лядське |
Основні дані | |
Населення | 434 |
Територія | 2.810 км² |
Поштовий індекс | 48343 |
Телефонний код | +380 3555 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°00′34″ пн. ш. 25°04′15″ сх. д. / 49.00944° пн. ш. 25.07083° сх. д.Координати: 49°00′34″ пн. ш. 25°04′15″ сх. д. / 49.00944° пн. ш. 25.07083° сх. д. |
Водойми | Золота Липа |
Відстань до районного центру | 16 км |
Найближча залізнична станція | Бучач |
Відстань до залізничної станції | 33 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
Карта | |
Лядське | |
Лядське | |
Мапа | |
Лядське у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.
Статистичні дані
Площа населеного пункту — 308 га.
Станом на 01.01.2010 року, у населеному пункті налічується 197 дворів, у тому числі 147 наявних і 50 тимчасово відсутніх, населення — 373 особи, за національністю — українці.
У 1939 році населення села становило 1310 осіб, серед них українців — 1090 осіб, поляків — 210 осіб, євреїв — 10 осіб, було 250 дворів.
Віддаль до районного центру м.Монастириська — 16 км, до найближчої залізничної станції у м.Бучач — 33 км.
Середня температура в липні становить +25 — +30 °C, в січні — 17 — 22 °C, місцевість горбиста, вкрита лісами та чагарниками, ґрунти суглинкові.
Соціально-економічна сфера
Працює Лядська амбулаторія лікаря загальної практики сімейної медицини, бібліотека та сільський клуб, який було побудовано на початку 20-го століття.
На території села функціонують: ТзОВ «Лядське» та Приватне підприємство з вирощування свиней «Ландрас-Агро».
Герб та прапор
Герб — блакитного кольору, щит фігурної форми, на якому у верхній частині розміщений тризуб, посередині у перехрещенні: пшеничний сніп і накладений на ньому меч. Унизу між двома восьмикутними зірочками півколом напис — Лядське. Усі зображення на щиті золотистого кольору.
Прапор — жовто-блакитний стяг.
Етимологія
Існує дві версії походження назви населеного пункту. Перша — від прізвища пана Лядського, який утримував землі і кріпаків і друга, правдивіша і мабуть давніша, — від лісистої місцевості. Навколо села було багато лісів і село називалось Лісове — Лісне. У польській мові «ліс» це «ляс» і в розмовному процесі Лісове — Лясне перетворилося на Лясове чи Лясне — Ляцке — Лядське. Частина істориків вважає назву давнішою і виводить від терміну «лази», яким у Галичині позначали листяний ліс. 1963—1991 називалося Червоне. Відповідно до Постанови Президії Верховної Ради України № 289 від 18 лютого 1992 року відновлено колишнє найменування Лядське.
Історія
У літописах першою згадкою про містечко Лядське, яке мало статус Магдебурзького права, датується 1445 рік (з архівних даних польське видання томів «Лєвим і правим»). 1502 року майбутній руський воєвода Ян Фредро ділив з родичами село Ляцьке (себто Лядське).
1564 та 1578 згадане як містечко — власність Львівського римо-католицького архиєпископства.
За козацької доби неподалік села відбулися дві великі битви із татарами.
Культурно-освітній рух у селі почався у 1868—1889 роках за ініціативою тодішнього дяка, а потім війта Томи Ляшкевича, українського шляхтича.
У 1870 році коштами громади побудовано школу, в якій навчалися діти із Лядського та Бобрівника. Перший український вчитель Костянтин Кушніренко пробув у селі з 1870 по 1894 рік. Через незгоду із священиком у 1894 році переїхав до Озерян Бучацького повіту; цього року прийшла вчителька Ольга Грабовецька.
У 1895 році було засновано філію українського товариства «Просвіта» за ініціативою студента Сенатовича та Івана і Степана Грабовських.
У 1900 році при читальні утворено збіжовий збір для допомоги біднішим селянам.
У 1905 році засновано філію спортивно-руханкового пожежного товариства «Січ», яке у 1906 році призупинило свою діяльність, а в 1908 році його діяльність була відновлена.
В лютому 1906 в ході польського терору жандармерія і військо за участь у вічі в с. Нижнів (нині Тлумацького району Івано-Франківської області) вбили 3 особи, 5 поранили, 19 заарештували. Ця трагедія увіковічнена на сторінках «Енциклопедії Історії України» як одна з найважливіших подій, що сталася в Україні.
Незабаром після кривавих подій, влітку 1906 року у Лядському спалахнув страйк сільськогосподарських робітників, що працювали в посесора Гольденберґа. Біля панського поля була виставлена варта, що не впускала робітників, яких посесор заманював з інших сіл. Хоч вимоги страйкарів були скромними (полягали у підвищенні оплати праці), страйк налякав посесора, він негайно погодився на умови робітників. Лютневі події 1906 року показали, що не вдалося селян залякати розстрілом і арештом, а навпаки, згуртували.
1910 року була утворена кооператива «Власна поміч», яка досить добре розвинулась.
Під час Першої світової війни товариства, а також школа призупинили діяльність.
Перші бої під селом відбулися 28 серпня 1914 року, а 31 серпня австрійці відступили в Карпати.
4 липня 1915 року бойовий фронт зупинився у селі Лядське понад Золотою Липою і стояв до 28 серпня 1915 року. Донині збереглися викопані окопи у лісах і на горах понад селом.
У 1916 році фронт знову проходить через село, а 9 і 10 серпня 1916 року відбувся сильний бій під с. Лазарівка. Після чого австрійці відступають на позиції до Галича.
У 1920 році фронт знову двічі проходить через Лядське. Бої точилися між російськими і польсько-українськими військами.
Вихідці із села Лядське служили в УСС, УГА.
Під час війни зруйновано 24 господарства, розбито церкву і школу. У 1921 році їх відновлено і в школі почалося навчання.
У 1923 році відновлено діяльність читальні «Просвіта». Почав працювати аматорський гурток. Першою виставою яку він поставив, була «Наталка-Полтавка».
У 1930 році поводилась польська «пацифікація», але у Лядському вона не відбулася. Було заарештовано кооперативного діловода і забрано документи і кооперативні книги в поліцію в Комарівку, та через тиждень усе повернуто.
У 1932 році засновано молодіжне товариство «Союз української Поступової молоді ім. Драгоманова „Каменярі“».
У 1937 році почало діяти товариство «Союз українських працюючих жінок „Жіноча громада“».
У 1932 році у село Лядське навідалася письменниця Іванна Блажкевич.
З початком Другої світової війни багато громадян вступили в ОУН та УПА.
Список воїнів УПА, членів ОУН, уродженців села Лядське:
- Бойко Микола Степанович — 1920 р.н., загинув 1946 р. у с. Лядське
- Бойко Степан Михайлович — 1925 р.н., 1948 р. — не відомо
- Безтільна Ганна Олексіївна — 1924 р.н., закатована 1948 р. у с. Лядське
- Безтільний Іван Олексійович — 1928 р.н., 1946 р. — не відомо
- Безтільний Микола Михайлович — 1926 р.н., 1947 р.- не відомо
- Безтільний Степан Олексійович — 1926 р.н., 1946 р. — не відомо
- Безтільний Петро Іванович — 1917 р.н., загинув 1940 р. м. Чортків
- Букатинський Адам Михайлович — 1920 р.н., 1949 р. — не відомо
- Букатинський Василь Петрович — 1925 р.н. 1947 р. — с. Лядське
- Дволітко Петро Васильович — 1918 р.н., 1940 р. м. Чортків
- Дволітко Степан Петрович — 1913 р.н., 1956 р. м. Красноярськ
- Дволітко Федір Пилипович — 1907 р.н. 1946 р. с. Лядське
- Доміна Микола Адамович — 1909 р.н., 1940 р. м. Чортків
- Кобітович Степан Михайлович — 1925 р.н. 1947 р. — не відомо
- Недільський Петро Олексійович — 1921 р.н. 1947 р. -не відомо
- Смучок Василь Михайлович — 1932 р.н 1950 р. — не відомо
- Тиголь Степан Михайлович — 1923 р.н., 1946 р. с. Лядське
- Цебрій Василь Іванович — 1917 р.н., 1946 р. с. Бобрівники
- Цебрій Микола Михайлович — 1900 р.н., 1953 р. с. Лядське
- Цебрій Степан Миколайович — 1921 р.н., 1949 р.тюрма не вдомо
- Цебрій Петро Іванович — 1921 р.н., 1951 р. х. Зелена
- Шумега Степан Олексійович — 1923 р.н., 1950 р. не відомо
- Шумега Степан Петрович — 1926 р.н., 1947 р. не відомо
72 селян воювали на боці радянських військ, 26 із них стали орденоносцями, 31 загинув на фронті.
Список жителів громади сіл Лядське та Бобрівник, полеглих у Другій світовій війні:
- Ганущак Степан Васильович — 1917 р.н.
- Атаманюк Михайло Григорович — 1919 р.н.
- Пилипко Василь Семенович −1907 р.н.
- Коржик Федір Миколайович — 1919 р.н.
- Грабовський Йосип Іванович — 1919 р.н.
- Максимчук Михайло Григорович — 1919 р.н.
- Почерева Петро Михайлович — 1919 р.н.
- Костюшко Євстахій Войтилович — 1919 р.н.
- Мотуз Федір Миколайович — 1918 р.н.
- Лісецький Степан Іванович — 1906 р.н.
- Гасяк Іван Андрійович — 1911 р.н.
- Бойко Петро Васильович — 1907 р.н.
- Гудима Степан Степанович −1918 р.н.
- Кулик Петро Йосипович — 1917 р.н.
- Одуд Микола Іванович — 1918 р.н.
- Недільський Петро Семенович — 1906 р.н.
- Недільський Микола Тимкович — 1903 р.н.
- Недільський Степан Федорович — 1909 р.н.
- Шумега Михайло Олексійович — 1907 р.н.
- Заєць Василь Олексійович — 1909 р.н.
- Костюшко Доміна Войтилович — 1913 р.н.
- Бучок Микола Петрович — 1918 р.н.
- Костіль Парсковія Іванівна — 1886 р.н.
- Лісецька Ганна Костянтинівна — 1901 р.н.
- Лісецька Марія Костянтинівна — 1929 р.н.
- Гладун Іван Миколайович — 1913 р.н.
- Фішер Михайло Іванович — 1929 р.н.
- Стемпурський Степан Михайлович — 1930 р.н.
- Турчин Михайло Степанович — 1909 р.н.
- Когут Степан Григорович — 1932 р.н.
Внаслідок пожежі 1944 згоріла половина будівель. 1957 — велика повінь.
У 1944 році Лядське зайняте радянськими військами. Були створені органи влади. Першим головою сільської ради був Пилипко Микола Семенович, а секретарем Доміна Василь Адамович.
19 серпня 1950 року НКВС вчинило масову репресію громадян, яких вивезли в табори до Сибіру цілими сім'ями.
У січні 1950 року в селі створений колгосп ім. Леніна, а у 1955 його об'єднано із Бобрівницьким колгоспом «Комсомолець України» під назвою «Шляхом Леніна», до якого ще ввійшло село Комарівка та хутори Підвивіз, Лядська Вербка, Грабок, Добромишль та Кудярка.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району.
З 1979 року по 1989 рік колгосп носив назву «Україна», а з 1989 по 2000 рік селянська спілка «Україна». У 2000 році селянську спілку реорганізовано у ТзОВ «Гарант», у 2005 році — ТзОВ «Лядське».
У 1989 році в селі заснований осередок Народного Руху України, який налічував 35 членів.
Релігія
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1781, дерев'яна). У 1912 році був проведений ремонт. У 1996 році поставлено новий іконостас, тетрапод та кивот. Дзвіниця, за переказами, навіть старіша від церкви.
Пам'ятки
- Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1973),
- Пам'ятник розстріляним учасникам повстання 1906 (1980, скульптор В. Млинко),
- Пам'ятний знак на честь скасування панщини (1991),
- Символічна могила Борцям за волю України (1992).
Відомі люди
У Лядському перебували громадсько-політичні діячі Ернест Теодор Брайтер, Семен Вітик, Євген Олесницький.
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - . Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 2 липня 2017.
- Про відновлення селу Червоне Монастириського району Тернопільської області колишнього найменування Лядське
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Дорожній знак на в'їзді у с. Лядське
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці 1781
Джерела
- Шумега М., Уніят В. Лядське // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 418. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2016 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2016 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2016 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2016 Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni kviten 2016 Lya dske selo v Ukrayini u Monastiriskij miskij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Zolota Lipa na pivdennomu shodi rajonu Do 2020 roku administrativnij centr Lyadskoyi silskoyi radi yakij bulo pidporyadkovane s Bobrivniki Do Lyadskogo priyednano hutir Verbka u zv yazku z pereselennyam zhiteliv hutori Verbna i Komarivka viklyucheni z oblikovih danih selo Lyadske Vid na selo LyadskeVid na selo Lyadske Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij rajon Gromada Monastiriska miska gromada Kod KATOTTG UA61060310250076301 Oblikova kartka Lyadske Osnovni dani Naselennya 434 Teritoriya 2 810 km Poshtovij indeks 48343 Telefonnij kod 380 3555 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 00 34 pn sh 25 04 15 sh d 49 00944 pn sh 25 07083 sh d 49 00944 25 07083 Koordinati 49 00 34 pn sh 25 04 15 sh d 49 00944 pn sh 25 07083 sh d 49 00944 25 07083 Vodojmi Zolota Lipa Vidstan do rajonnogo centru 16 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Buchach Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 33 km Misceva vlada Adresa radi 48300 Ternopilska obl Chortkivskij r n m Monastiriska vul Shevchenka bud 19 Karta Lyadske Lyadske Mapa Lyadske u Vikishovishi Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Simvolichna mogila Borcyam za volyu Ukrayini Klub Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Monastiriskoyi miskoyi gromadi Statistichni daniLyadske Vid na selo She odin vid na selo Plosha naselenogo punktu 308 ga Stanom na 01 01 2010 roku u naselenomu punkti nalichuyetsya 197 dvoriv u tomu chisli 147 nayavnih i 50 timchasovo vidsutnih naselennya 373 osobi za nacionalnistyu ukrayinci U 1939 roci naselennya sela stanovilo 1310 osib sered nih ukrayinciv 1090 osib polyakiv 210 osib yevreyiv 10 osib bulo 250 dvoriv Viddal do rajonnogo centru m Monastiriska 16 km do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi u m Buchach 33 km Serednya temperatura v lipni stanovit 25 30 C v sichni 17 22 C miscevist gorbista vkrita lisami ta chagarnikami grunti suglinkovi Socialno ekonomichna sferaPracyuye Lyadska ambulatoriya likarya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini biblioteka ta silskij klub yakij bulo pobudovano na pochatku 20 go stolittya Na teritoriyi sela funkcionuyut TzOV Lyadske ta Privatne pidpriyemstvo z viroshuvannya svinej Landras Agro Gerb ta praporGerb blakitnogo koloru shit figurnoyi formi na yakomu u verhnij chastini rozmishenij trizub poseredini u perehreshenni pshenichnij snip i nakladenij na nomu mech Unizu mizh dvoma vosmikutnimi zirochkami pivkolom napis Lyadske Usi zobrazhennya na shiti zolotistogo koloru Prapor zhovto blakitnij styag EtimologiyaIsnuye dvi versiyi pohodzhennya nazvi naselenogo punktu Persha vid prizvisha pana Lyadskogo yakij utrimuvav zemli i kripakiv i druga pravdivisha i mabut davnisha vid lisistoyi miscevosti Navkolo sela bulo bagato lisiv i selo nazivalos Lisove Lisne U polskij movi lis ce lyas i v rozmovnomu procesi Lisove Lyasne peretvorilosya na Lyasove chi Lyasne Lyacke Lyadske Chastina istorikiv vvazhaye nazvu davnishoyu i vivodit vid terminu lazi yakim u Galichini poznachali listyanij lis 1963 1991 nazivalosya Chervone Vidpovidno do Postanovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini 289 vid 18 lyutogo 1992 roku vidnovleno kolishnye najmenuvannya Lyadske IstoriyaRukopisKopiya rukopisuKopiya rukopisuKopiya rukopisuKopiya rukopisuKopiya rukopisuKopiya rukopisuKopiya rukopisuKopiya rukopisuKopiya rukopisuKopiya rukopisuKopiya rukopisuKopiya rukopisuKopiya rukopisu U litopisah pershoyu zgadkoyu pro mistechko Lyadske yake malo status Magdeburzkogo prava datuyetsya 1445 rik z arhivnih danih polske vidannya tomiv Lyevim i pravim 1502 roku majbutnij ruskij voyevoda Yan Fredro diliv z rodichami selo Lyacke sebto Lyadske 1564 ta 1578 zgadane yak mistechko vlasnist Lvivskogo rimo katolickogo arhiyepiskopstva Za kozackoyi dobi nepodalik sela vidbulisya dvi veliki bitvi iz tatarami Kulturno osvitnij ruh u seli pochavsya u 1868 1889 rokah za iniciativoyu todishnogo dyaka a potim vijta Tomi Lyashkevicha ukrayinskogo shlyahticha U 1870 roci koshtami gromadi pobudovano shkolu v yakij navchalisya diti iz Lyadskogo ta Bobrivnika Pershij ukrayinskij vchitel Kostyantin Kushnirenko probuv u seli z 1870 po 1894 rik Cherez nezgodu iz svyashenikom u 1894 roci pereyihav do Ozeryan Buchackogo povitu cogo roku prijshla vchitelka Olga Grabovecka U 1895 roci bulo zasnovano filiyu ukrayinskogo tovaristva Prosvita za iniciativoyu studenta Senatovicha ta Ivana i Stepana Grabovskih U 1900 roci pri chitalni utvoreno zbizhovij zbir dlya dopomogi bidnishim selyanam U 1905 roci zasnovano filiyu sportivno ruhankovogo pozhezhnogo tovaristva Sich yake u 1906 roci prizupinilo svoyu diyalnist a v 1908 roci jogo diyalnist bula vidnovlena V lyutomu 1906 v hodi polskogo teroru zhandarmeriya i vijsko za uchast u vichi v s Nizhniv nini Tlumackogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti vbili 3 osobi 5 poranili 19 zaareshtuvali Cya tragediya uvikovichnena na storinkah Enciklopediyi Istoriyi Ukrayini yak odna z najvazhlivishih podij sho stalasya v Ukrayini Nezabarom pislya krivavih podij vlitku 1906 roku u Lyadskomu spalahnuv strajk silskogospodarskih robitnikiv sho pracyuvali v posesora Goldenberga Bilya panskogo polya bula vistavlena varta sho ne vpuskala robitnikiv yakih posesor zamanyuvav z inshih sil Hoch vimogi strajkariv buli skromnimi polyagali u pidvishenni oplati praci strajk nalyakav posesora vin negajno pogodivsya na umovi robitnikiv Lyutnevi podiyi 1906 roku pokazali sho ne vdalosya selyan zalyakati rozstrilom i areshtom a navpaki zgurtuvali 1910 roku bula utvorena kooperativa Vlasna pomich yaka dosit dobre rozvinulas Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni tovaristva a takozh shkola prizupinili diyalnist Pershi boyi pid selom vidbulisya 28 serpnya 1914 roku a 31 serpnya avstrijci vidstupili v Karpati 4 lipnya 1915 roku bojovij front zupinivsya u seli Lyadske ponad Zolotoyu Lipoyu i stoyav do 28 serpnya 1915 roku Donini zbereglisya vikopani okopi u lisah i na gorah ponad selom U 1916 roci front znovu prohodit cherez selo a 9 i 10 serpnya 1916 roku vidbuvsya silnij bij pid s Lazarivka Pislya chogo avstrijci vidstupayut na poziciyi do Galicha U 1920 roci front znovu dvichi prohodit cherez Lyadske Boyi tochilisya mizh rosijskimi i polsko ukrayinskimi vijskami Vihidci iz sela Lyadske sluzhili v USS UGA Pid chas vijni zrujnovano 24 gospodarstva rozbito cerkvu i shkolu U 1921 roci yih vidnovleno i v shkoli pochalosya navchannya U 1923 roci vidnovleno diyalnist chitalni Prosvita Pochav pracyuvati amatorskij gurtok Pershoyu vistavoyu yaku vin postaviv bula Natalka Poltavka U 1930 roci povodilas polska pacifikaciya ale u Lyadskomu vona ne vidbulasya Bulo zaareshtovano kooperativnogo dilovoda i zabrano dokumenti i kooperativni knigi v policiyu v Komarivku ta cherez tizhden use povernuto U 1932 roci zasnovano molodizhne tovaristvo Soyuz ukrayinskoyi Postupovoyi molodi im Dragomanova Kamenyari U 1937 roci pochalo diyati tovaristvo Soyuz ukrayinskih pracyuyuchih zhinok Zhinocha gromada U 1932 roci u selo Lyadske navidalasya pismennicya Ivanna Blazhkevich Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni bagato gromadyan vstupili v OUN ta UPA GalereyaStara fotografiya Spisok voyiniv UPA chleniv OUN urodzhenciv sela Lyadske Bojko Mikola Stepanovich 1920 r n zaginuv 1946 r u s Lyadske Bojko Stepan Mihajlovich 1925 r n 1948 r ne vidomo Beztilna Ganna Oleksiyivna 1924 r n zakatovana 1948 r u s Lyadske Beztilnij Ivan Oleksijovich 1928 r n 1946 r ne vidomo Beztilnij Mikola Mihajlovich 1926 r n 1947 r ne vidomo Beztilnij Stepan Oleksijovich 1926 r n 1946 r ne vidomo Beztilnij Petro Ivanovich 1917 r n zaginuv 1940 r m Chortkiv Bukatinskij Adam Mihajlovich 1920 r n 1949 r ne vidomo Bukatinskij Vasil Petrovich 1925 r n 1947 r s Lyadske Dvolitko Petro Vasilovich 1918 r n 1940 r m Chortkiv Dvolitko Stepan Petrovich 1913 r n 1956 r m Krasnoyarsk Dvolitko Fedir Pilipovich 1907 r n 1946 r s Lyadske Domina Mikola Adamovich 1909 r n 1940 r m Chortkiv Kobitovich Stepan Mihajlovich 1925 r n 1947 r ne vidomo Nedilskij Petro Oleksijovich 1921 r n 1947 r ne vidomo Smuchok Vasil Mihajlovich 1932 r n 1950 r ne vidomo Tigol Stepan Mihajlovich 1923 r n 1946 r s Lyadske Cebrij Vasil Ivanovich 1917 r n 1946 r s Bobrivniki Cebrij Mikola Mihajlovich 1900 r n 1953 r s Lyadske Cebrij Stepan Mikolajovich 1921 r n 1949 r tyurma ne vdomo Cebrij Petro Ivanovich 1921 r n 1951 r h Zelena Shumega Stepan Oleksijovich 1923 r n 1950 r ne vidomo Shumega Stepan Petrovich 1926 r n 1947 r ne vidomo 72 selyan voyuvali na boci radyanskih vijsk 26 iz nih stali ordenonoscyami 31 zaginuv na fronti Spisok zhiteliv gromadi sil Lyadske ta Bobrivnik poleglih u Drugij svitovij vijni Ganushak Stepan Vasilovich 1917 r n Atamanyuk Mihajlo Grigorovich 1919 r n Pilipko Vasil Semenovich 1907 r n Korzhik Fedir Mikolajovich 1919 r n Grabovskij Josip Ivanovich 1919 r n Maksimchuk Mihajlo Grigorovich 1919 r n Pochereva Petro Mihajlovich 1919 r n Kostyushko Yevstahij Vojtilovich 1919 r n Motuz Fedir Mikolajovich 1918 r n Liseckij Stepan Ivanovich 1906 r n Gasyak Ivan Andrijovich 1911 r n Bojko Petro Vasilovich 1907 r n Gudima Stepan Stepanovich 1918 r n Kulik Petro Josipovich 1917 r n Odud Mikola Ivanovich 1918 r n Nedilskij Petro Semenovich 1906 r n Nedilskij Mikola Timkovich 1903 r n Nedilskij Stepan Fedorovich 1909 r n Shumega Mihajlo Oleksijovich 1907 r n Zayec Vasil Oleksijovich 1909 r n Kostyushko Domina Vojtilovich 1913 r n Buchok Mikola Petrovich 1918 r n Kostil Parskoviya Ivanivna 1886 r n Lisecka Ganna Kostyantinivna 1901 r n Lisecka Mariya Kostyantinivna 1929 r n Gladun Ivan Mikolajovich 1913 r n Fisher Mihajlo Ivanovich 1929 r n Stempurskij Stepan Mihajlovich 1930 r n Turchin Mihajlo Stepanovich 1909 r n Kogut Stepan Grigorovich 1932 r n Vnaslidok pozhezhi 1944 zgorila polovina budivel 1957 velika povin U 1944 roci Lyadske zajnyate radyanskimi vijskami Buli stvoreni organi vladi Pershim golovoyu silskoyi radi buv Pilipko Mikola Semenovich a sekretarem Domina Vasil Adamovich 19 serpnya 1950 roku NKVS vchinilo masovu represiyu gromadyan yakih vivezli v tabori do Sibiru cilimi sim yami U sichni 1950 roku v seli stvorenij kolgosp im Lenina a u 1955 jogo ob yednano iz Bobrivnickim kolgospom Komsomolec Ukrayini pid nazvoyu Shlyahom Lenina do yakogo she vvijshlo selo Komarivka ta hutori Pidviviz Lyadska Verbka Grabok Dobromishl ta Kudyarka Protyagom 1962 1966 selo nalezhalo do Buchackogo rajonu Pislya likvidaciyi Monastiriskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku selo uvijshlo do Chortkivskogo rajonu Z 1979 roku po 1989 rik kolgosp nosiv nazvu Ukrayina a z 1989 po 2000 rik selyanska spilka Ukrayina U 2000 roci selyansku spilku reorganizovano u TzOV Garant u 2005 roci TzOV Lyadske U 1989 roci v seli zasnovanij oseredok Narodnogo Ruhu Ukrayini yakij nalichuvav 35 chleniv ReligiyaCerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1781 Ye cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1781 derev yana U 1912 roci buv provedenij remont U 1996 roci postavleno novij ikonostas tetrapod ta kivot Dzvinicya za perekazami navit starisha vid cerkvi Pam yatkiPam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1973 Pam yatnik rozstrilyanim uchasnikam povstannya 1906 1980 skulptor V Mlinko Pam yatnij znak na chest skasuvannya panshini 1991 Simvolichna mogila Borcyam za volyu Ukrayini 1992 Vidomi lyudiU Lyadskomu perebuvali gromadsko politichni diyachi Ernest Teodor Brajter Semen Vitik Yevgen Olesnickij Primitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Arhiv originalu za 4 lipnya 2017 Procitovano 2 lipnya 2017 Pro vidnovlennya selu Chervone Monastiriskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti kolishnogo najmenuvannya Lyadske Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Dorozhnij znak na v yizdi u s Lyadske Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1781DzherelaPortal Ternopilshina Shumega M Uniyat V Lyadske Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 418 ISBN 966 528 199 2