Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Блажкевич Ukrcenter Примітки Іванна БлажкевичІм я при народженніІ

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Блажкевич.

~~|Ukrcenter=~~ ~~|Примітки=~~

Іванна Блажкевич

Ім'я при народженні	Іванна Бородієвич
Народилася	9 жовтня 1886(1886-10-09) с. Денисів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Померла	2 березня 1977(1977-03-02) (90 років) с. Денисів, Козівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Австро-Угорщина ЗУНР УНР Польща СРСР
Національність	українка
Діяльність	фольклористка, громадська діячка, просвітянка, письменниця
Сфера роботи	^d^[1], ^d^[1], політична діяльність^[1]^[1] і освіта^[d]^[1]
Мова творів	українська
Членство	Національна спілка письменників України
У шлюбі з	^d
Діти	Блажкевич Богдан Іванович



Блажкевич Іванна Омелянівна у Вікісховищі

Роботи у Вікіджерелах

Іва́нна Омеля́нівна Блажке́вич (дошлюбне Бородіє́вич; 9 жовтня 1886, село Денисів, Тернопільська область — 2 березня 1977, там же) — українська дитяча письменниця, громадська діячка, просвітниця, діячка української кооперації.

Життєпис

Народилася 9 жовтня 1886 року в с. Денисові Королівства Галичини та Володимирії третьою дитиною в родині Омеляна Бородієвича, культурно-громадського діяча і народного вчителя. Мати за походженням була полькою, але вважала себе українкою й цим дуже пишалася. Початкову освіту Іванна отримала в рідному селі, далі вчилася в Тернопільській семирічці.

Її брат Євген воював у лавах Легіону УСС та УГА, писав поезію, спогади, перекладав твори українською мовою.

У 1914 році її чоловіка, , призначають директором Залукв'янської школи; з початком Першої світової війни він мобілізований на фронт, справами школи керувала вона. Налагодила роботу відділку «Сільського господаря», кооперативу «Власна поміч», читальні, рятункового комітету помочі тим, хто повертався з заслання.

1 листопада 1918 Іванна Блажкевич була у Львові, де в числі перших склала присягу на вірність ЗУНР. На її заклик сотня молодих жителів Залукви 2 листопада перебрала владу в Галичі.

У своїх спогадах від 9 червня 1919 року Блажкевич писала, що за 12 днів пережила 17 обшуків та 8 арештів, під час яких, зокрема, до грудей сина Богдана приставляли багнета. Щоб уникнути переслідувань, кілька місяців жила в лісах поблизу с. Крилос та містечка Рожнятів.

Закінчила екстерном у 1920 році Львівську учительську семінарію. Тривалий час працювала вчителькою і вихователькою дитячих садків у галицьких селах, вела активну громадську роботу серед жінок і молоді.

У 1928 році висунута кандидаткою в посли до сейму від Української соціалістичної радикальної партії. Польська влада не перебирала засобами, щоб не допустити Іванну Блажкевич до виборів. Коли вони (зокрема, наклепи, залякування) не дали результатів, убили її дітей (двох доньок, яких поховала за три дні). Наступного дня після похорону Люби отримала листа польською, зокрема, зі словами: «Смерть твоїх хаменят — то початок нашої помсти».

15 листопада 1938 року була важко «пацифікована» польськими шовіністами — польські жандарми покарали 120 буками, по чому три місяці перебувала у лічниці Андрея Шептицького, отримала інвалідність (мала поламані кісточки навіть на пальцях рук).

У вересні 1939 року обиралась депутаткою Народних Зборів Західної України. В 1941—1943 роках була директоркою сільськогосподарської школи в с. Денисові.

У 1963 році, за наполяганням Ірини Вільде та Олеся Гончара, Іванну Блажкевич прийнято до спілки письменників України.

За даними В. Хоми, у 1973 році в її будинку проживала діячка ОУН Галина Дидик, звідки її виселили за вказівкою КДБ.

До останніх днів життя працювала на літературній ниві: писала мемуари про свої зустрічі з відомими письменниками минулого, нові вірші для дітей. Померла Іванна Блажкевич 2 березня 1977 р. в рідному Денисові.

Про неї ходили легенди і за її життя, і після нього. Блажкевич залишила по собі цікаву літературну спадщину і світлу пам'ять серед галичан, а надто серед односельців-денисівців, з якими, будучи українською патріоткою, жила, творила, займалася громадською діяльністю. Її завжди оточували найкращі представники української інтелігенції, письменники, хоч сама мала родинне коріння серед польської шляхти.

Премія імені Іванни Блажкевич

Всеукраїнська літературно-мистецька премія. Заснована 1993 року Тернопільським обласним управлінням по пресі та редактор журналу «Тернопіль» за твори для дітей, педагогічний доробок і пропаганду творчості письменниці . Від 2002 року премія отримала статус обласної літературної, нею нині нагороджує Тернопільська обласна організація НСПУ.

Сім'я

Чоловік — вчитель . Коли мав намір отримати посаду вчителя в Прошовій, шкільний інспектор відповів, зокрема: «…прошу пана, не маю нічого проти, але ви одружуєтеся з Бородієвичівною, а я від неї „нє мам жиця“». Двох доньок — Любу (18.7.1924—17.9.1928), Софію (8.12.1922—14.9.1928) — вбили, отруївши за допомогою шоколаду польські шовіністи («якийсь пан») в той час, коли батьки поїхали до Львова. Іванна з горя посивіла. Син Богдан Іванович Блажкевич (28.08.1912 - 10.10.1986) — доктор технічних наук, Заслужений діяч науки УРСР. Мали також доньку Дарію., онуків Марію, Ярему, Івана, Ігоря. Правнуків Ольгу, Вікторію, Ірину, Івана, Тараса, Мар'яну, Наталію, Христину.

Сестра Меланія Грушкевич (1882—1967)
Брат Остап Бородієвич (1883—1920) — сотник УГА, Ветеринарний референт Державного секретаріату військових справ.
Брат Євген Бородієвич (1889—1924) — сотник УГА, командир саперної сотні, письменник і перекладач.

Публікації

Виступала в різних жанрах дитячої літератури: поезії, драматургії.

Іванна Блажкевич — авторка спогадів про Івана Франка, Ольгу Кобилянську, Василя Стефаника, Тимотея Бордуляка, О. Вітошинського, Павла Думку, Корнила Устияновича, Олену Кульчицьку.

Збирала пісні, афоризми, етнографічні матеріали. Ініціювала створення Денисівського краєзнавчого музею.

Книжки

«Святий Миколай у 1920 році» (про важке дитинство після Першої світової війни),
«Тарас у дяка» (присвячена Тарасові Шевченку),
«Діло в честь Тараса» (присвячена Тарасові Шевченку),
«Івась-характерник» (про Івана Франка),
«В мамин день»,
«Оповідання»

Поетичні збірки для дітей

«Подоляночка»,
«Прилетіли лелеки»,
«Чи є в світі що світліше?»,
«Прилетіла ластівка».

Пам'ять

У Денисові створено .

Восени 1988 року в Денисові споруджено їй пам'ятник роботи скульптора Івана Мулярчука.

У 1993 році встановлено літературну премію імені Іванни Блажкевич, яка щороку видається українським літераторам у її рідному селі на день народження письменниці.

На її честь названі і Тернопільська школа-ліцей № 9.

Її ім'я присвоєно Тернопільському НВК «Загальноосвітня школа-економічний ліцей № 9 імені Іванни Блажкевич». На початку грудня 2014 року на стіні школи-ліцею відкрили барельєф Іванні Блажкевич (скульптор Іван Сонсядло).

Експонати музею-садиби
Експонати музею-садиби
Експонати музею-садиби
Експонати музею-садиби
Експонати музею-садиби

Бібліографія

Блажкевич Іванна Омелянівна // УЛЕ. — К., 1988. — Т. 1. — С. 194.
Медведик П. К. Блажкевич Іванна Омелянівна // Мистецтво України : Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 1. — С. 212.
Мельничук Б., Хома В. Блажкевич Іванна Омелянівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 142. — .
Блажкевич Іванна // Енциклопедія українознавства // Під ред. В. Кубійовича. — Львів, 1993. — Т. 1. — С. 140.
Іванна Блажкевич // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод. № 2. — Тернопіль, 1991. — С. 6.
Іванна Блажкевич: Бібліогр. покажчик // Упоряд.: Баб'як П. Г., Хома В. І. — Львів, 1980. — 44 с.

Видання творів

Блажкевич І. Весна прийшла: Чотири дитячі пісні для голосу в супроводі фортепіано. — К.: Мистецтво, 1971. — 9 с.
Блажкевич І. Драматичні твори для дітей. — Тернопіль: Діалог, 1993. — 106 с.
Блажкевич І. Подоляночка: (Поезії для дітей). — Львів: Кн.-журн. вид-во, 1958. — 32 с.
Блажкевич І. Прилетів лелека: Вірші та оповідання. — К.: Веселка, 1971. — 51 с.
Блажкевич І. У дитячому садочку: Для дітей дошк. віку. — Тернопіль: Кн.-журн. вид-во, 1993. — 32 с.
Блажкевич І. Чи є у світі що світліше?: [Вірші]. — К.: Веселка, 1977. — 24 с.
Блажкевич І. Кленові листки; Новий рік: [Вірші] // Ровесник. — 1972. — 1 січ.
Блажкевич І. Птахи прилітають: Форма і зміст: [З нових поезій] // Ровесник. — 1970. — 7 берез.
Блажкевич І. Спогади (30.07.1914 — 4.10.1921 рр.) // Дзвін. — 1991. — № 5. — С. 117–129.
Блажкевич І. Спогади. Рік 1932 // Тернопіль. — 1993. — № 1. — С. 44 — 45; № 2. — С. 44–45.
Божий Сину, зішли згоду на Вкраїну: Різдвяний вертеп // Упоряд. у 1931 р. І. Блажкевич з фондів держархіву область // Вісник Тернопілля. — 1995. — 22 груд.
Блажкевич І. Українець я малий: Віршики для маленьких сонечок. — Тернопіль, 2015. — 16 с.

Про Іванну Блажкевич

"Бармак М. " Жінка незламного духу. Іванна Блажкевич (1886-1977)/ Микола Бармак, Мар'яна Чорна.&nbsp — Тернопіль: Астон, 2021.&nbsp 400 с.&nbsp — /
Божковська-Павелко О. Спогади про вчительку Іванну Блажкевич // Денисівський вісник. — 2002. — № 9 (жовт.-груд.). — С. 3.
Бурма В. З чистої криниці: [Спогад про І. Блажкевич: її садибу в Денисові] // Вільне життя. — 2002. — 9 листоп., фотогр.
Держило М. Постаті в жіночому русі // Вільне слово. — 2004. — 23 жовт.
Дерій В. Легендарна Іванна Блажкевич (До 120-річчя з дня народження письменниці) // Вільне життя. — 2006. — 21 жовт.
Дерій В. Незвичайна жінка: В музеї І. Блажкевич // Вільне життя. — 2002. — 19 листоп. — (Два штрихи з історії Денисова).
Драгомирецька О. Блажкевич Іванна Омелянівна // Тернопілля'98 — 99: Регіон. річник. — Тернопіль, 2002. — С. 246–247.
Премія імені Іванни Блажкевич: Історія // Русалка Дністрова. — 1996. — № 18 (жовт.).
Рутило І. З архіву Іванни Блажкевич: [Свідчення нац. свідомості письменниці] // Вільне слово. — 2003. — 13 верес.
Рутило І. Іванна Блажкевич і дошкільництво // Наукові записки Терноп. держ. пед. університету Сер.: Педагогіка. — Тернопіль, 2002. — № 11. — С. 104–108.
Рутило І. Історію пізнають не з книжок: [Дії І. Блажкевич під час голоду 1933 р.] // Вільне слово. — 2003. — 21 черв.
Рутило І. «Кладу низький поклін порогові хати…»: До 115-річчя від дня народж. Іванни Блажкевич // Вільне слово. — 2001. — 6 жовт.
Савак Б. Вшанування землячки: [Ювілейні урочини] // Вільне слово. — 2001. — 13 жовт.
Савак Б. Іванна Блажкевич. До 130-річчя з дня народження письменниці, святкування уродин якої відбулося у селі Денисові 9 жовтня цього року // Слово Провіти. — 2016. — № 41 (885) (13—19 жовт.). — С. 10. (Постать)
Савків Л. Буду людям помагати Україну будувати: [Про укр. письменницю І. Блажкевич] // Свобода. — 2002. — 5 жовт., фотогр.
Сорока П. Ярмо і тягар, сповідь перейшлих літ // Дзвін. — 2014. — Ч. 10. — С. 37—38, 56—57.
Федик Я. «Урочиста хвиля: вознеслися вгору правиці»: Іванна Блажкевич — свідок і учасниця Листопадового Зриву // Вільне життя. — 2003. — 1 листоп. — (Рядок з біографії краю).
Федик Я. Іванна Блажкевич — свідок і активна учасниця Листопадового зриву // Вільне слово. — 2003. — 1 листоп.
Федик-Балацька Я. Як нам бракує її безкомпромісності // Свобода. — 2016. — № 82 (3120) (21 жовт.). — С. 4.
Хома В. Письменниця із Денисова // Вільне життя. — 2001. — 18 груд.
Ханас В. Перші лауреати премії Іванни Блажкевич: [Заснована премія у 1993 р.] // Русалка Дністрова. — 1993. — № 20 (листоп.).

Примітки

Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
Чорна, Мар’яна (2012). Кооперативна діяльність Іванни Блажкевич у Східній Галичині (1905–1939 рр.) (укр.). Процитовано 19 грудня 2023.
Сорока П. Ярмо і тягар, сповідь перейшлих літ… — С. 38.
Шевелєва, Мар'яна (9 жовтня 2020). . Український інтерес (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
Савак Б., Хома В. Бородієвич Євген Омелянович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 173. — .
Савак Б. Іванна Блажкевич. До 130-річчя з дня народження… — С. 10.
Романчук Л. За що ви, панове, убили дітей? // Свобода. — 2016. — № 81 (3119) (19 жовт.). — С. 4.
за іншими даними — 130
Дем'янова І. Дидик Галина Томівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 494. — .
Хома В. Блажкевич Іван Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 142. — .
Сорока П. Ярмо і тягар, сповідь перейшлих літ… — С. 56.
Савак Б., Хома В. Блажкевич Богдан Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 142. — .
В Тернополі відкрили барельєф Іванні Блажкевич [ 20 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 5 грудня.

Посилання

Блажкевич // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Твори Іванни Блажкевич на сайті Читанка [ 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
Твори Іванни Блажкевич на сайті Укрцентр [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Іванна Блажкевич. Оповідання. Львів, Світ дитини, 1937. [ 21 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вірші-присвяти Іванні Блажкевич [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
9 жовтня - 130 років від дня народження Іванни Блажкевич [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Інформація про місця пам’яті Української революції 1917-1921 рр. [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Czech_National_Authority_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-1] Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863

[2] Чорна, Мар’яна (2012). Кооперативна діяльність Іванни Блажкевич у Східній Галичині (1905–1939 рр.) (укр.). Процитовано 19 грудня 2023.

[СП38-3] Сорока П. Ярмо і тягар, сповідь перейшлих літ… — С. 38.

[4] Шевелєва, Мар'яна (9 жовтня 2020). . Український інтерес (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.

[5] Савак Б., Хома В. Бородієвич Євген Омелянович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 173. — .

[СБ10-6] Савак Б. Іванна Блажкевич. До 130-річчя з дня народження… — С. 10.

[Р4-7] Романчук Л. За що ви, панове, убили дітей? // Свобода. — 2016. — № 81 (3119) (19 жовт.). — С. 4.

[8] за іншими даними — 130

[9] Дем'янова І. Дидик Галина Томівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 494. — .

[10] Хома В. Блажкевич Іван Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 142. — .

[СП56-11] Сорока П. Ярмо і тягар, сповідь перейшлих літ… — С. 56.

[12] Савак Б., Хома В. Блажкевич Богдан Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 142. — .

[13] В Тернополі відкрили барельєф Іванні Блажкевич [ 20 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 5 грудня.

[1]