Лютневий заколот у Чехословаччині або Лютий 1948 (чеськ. Únor 1948, словац. Február 1948); у прокомуністичній історіографії — Звитяжний лютий (чеськ. Vítězný únor, словац. Víťazný február) — державний заколот 20-25 лютого 1948 року в Чехословацькій республіці, у результаті якого владу отримала Комуністична партія Чехословаччини.
До цього країна лишалась останньою зі східноєвропейських держав, що по Другій Світовій війні були зайняті радянськими військами і де доти влада не належала комуністичному уряду. Лютневий заколот 1948 року став важливою подією чесько-словацької та європейської історії XX століття, що серйозно вплинув на розстановку сил у повоєнній Європі, визначив устрій та розподіл континенту на блоки капіталістичних і соціалістичних держав.
Урядова криза
У лютому 1948 року коаліційний кабінет, до складу якого входили члени усіх великих партій Чехословаччини, зазнав гострої політичної кризи. Спричинила її вимога представників Національно-соціальної партії надати звіт про дії МВС, очолюваного членом Комуністичної партії, оскільки його дії були сприйняті як намагання здійснити політично вмотивовану чистку особового складу. Коли МВС відмовилось виконати вказівку уряду, міністри від Національно-соціальної, Народної та Демократичної партії подали у відставку, маючи на меті тим самим спричинити розпуск кабінету та ініціювати нові вибори. Однак Соціал-демократична партія це рішення не підтримала, і два безпартійних міністри теж, і, таким чином, оскільки свої посади залишили лише 12 із 26 членів кабінету, уряд на чолі з комуністом Клементом Готвальдом зберіг свої повноваження, і прем'єр-міністр висунув вимогу до президента Едварда Бенеша на отримання мандату для заміщення міністрів, які вибули, новими.
Політична криза
Використавши момент, компартія перейшла в наступ, організувавши в усій країні масові мітинги й страйки на підтримку своїх поглядів. Найбільшим заходом став мітинг на Старомєстській площі в Празі 21 лютого, коли, попри аномально холодну для регіону погоду (-25 °C), на майдані зібралось понад 100 тисяч осіб. 24 лютого почався одногодинний страйк на підтримку комуністів, у якому взяли участь понад 2,5 мільйонів осіб. Після запеклих дискусій Соціал-демократична партія перейшла на бік комуністів, а тим часом змінилось партійне керівництво і в Національно-соціальній, і в Народній партіях, де гору взяли прихильники спілки з Компартією.
Наслідки
Під загальним тиском і загрозою нового загального страйку Едвард Бенеш вимушений був прийняти відставку кабінету й затвердити новий склад уряду, в якому комуністи отримали вже 11 посад. 27 лютого новий уряд було приведено до присяги.
Відразу потому розпочалися гоніння опозиціонерів, і близько 250 тисяч членів опозиційних партій були позбавлені роботи, 3 тисячі осіб змушені були емігрувати
Реакція міжнародної спільноти
Попри поширену думку про причетність Радянської армії до подій так званого «Звитяжного лютого», підрозділів радянських військ на території Чехословаччини на той час не було (хоча це не стосується радянських радників та інших військових фахівців), і, попри прохання Готвальда, СРСР відмовився навіть провести маневри у прикордонній зоні. США, Французька республіка та Велика Британія обмежились моральним засудженням дій компартії.
Оцінки в історіографії
За аналогією з Жовтневим заколотом 1917 року в Російській республіці існує широкий спектр оцінок подій «Лютого 1948 року» в Чехословаччині. Для прикладу можна навести два крайні погляди (перший є застарілим і характерним для радянської та ЧССРівської історіографії, другий — сучасний, як у національних історіографіях — чеській та словацькій —, так і в європейській):
- Лютнева революція була соціалістичною революцією, у результаті якої чехословацький робочий клас на чолі з Компартією здійснив повалення буржуазної республіки й встановив диктатуру пролетаріату.
- Лютий 1948 року являв собою комуністичний заколот у Чехословаччині, здійснений Комуністичною партією Чехословаччини, що на двадцять років обмежила демократичні права й свободи в країні до короткочасної спроби оновити політичне життя (так звана «Празька весна»), яка знов-таки була придушена, цього разу зусиллями СРСР та інших країн ОВД.
Примітки
- Краткая история Чехословакии., стор. 420 (рос.)
- Снитил З., Цезар Я. Чехословацкая революция 1944—1948 гг., стор 259 (рос.)
- Краткая история Чехословакии., стор 421 (рос.)
- Encyklopédia Slovenska. Zv. 2., стор 71 (словац.)
- Снитил З., Цезар Я. Чехословацкая революция 1944—1948 гг., стор. 270 (рос.)
- Чехия и Словакия в XX веке. Кн. 2., стор. 76.
- Kaplan K. Československo v letech 1943—1953. стор. 11 (чес.)
- Steininger R. Austria, Germany, and the Cold War: From the Anschluss to the State Treaty 1938—1955., стор. 82 (англ.)
- Чехия и Словакия в XX веке. Кн. 2., стор. 74 (рос.)
- див. детальніше Центрально-Восточная Европа во второй половине XX века. Т. 1. стор. 226—230 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyutnevij zakolot u Chehoslovachchini abo Lyutij 1948 chesk Unor 1948 slovac Februar 1948 u prokomunistichnij istoriografiyi Zvityazhnij lyutij chesk Vitezny unor slovac Vitazny februar derzhavnij zakolot 20 25 lyutogo 1948 roku v Chehoslovackij respublici u rezultati yakogo vladu otrimala Komunistichna partiya Chehoslovachchini Istoriya ChehiyiStarodavnya ChehiyaUneticka kulturaBoyiMarkomaniSeredni VikiDerzhava SamoVelika MoraviyaPrzhemislovichiCheske knyazivstvoCheske korolivstvoGusitski vijniYagelloniDinastiya GabsburgivEra GabsburgivGabsburzka monarhiyaTridcyatirichna vijnaAvstrijska imperiyaAvstro UgorshinaPersha svitova vijnaChehoslovachchinaPersha Chehoslovacka RespublikaDruga Chehoslovacka RespublikaNimecka okupaciyaLyutnevij zakolotTretya Chehoslovacka RespublikaChehoslovacka Socialistichna RespublikaPrazka vesnaOperaciya Dunaj Cheska Socialistichna RespublikaOksamitova revolyuciyaCheska i Slovacka Federativna RespublikaOksamitove rozluchennyaSuchasnistCheska RespublikaPortal Chehiya pereglyanutiredaguvatiIstoriya SlovachchiniStarodavnya SlovachchinaRimska epohaLangobardiSeredni VikiDavni slov yaniAvarskij kaganatDerzhava SamoNitranske knyazivstvoVelika MoraviyaBlatenske knyazivstvoUgorske korolivstvo 10 e stolittya 1526 Matush ChakOmodej AbaOsmanska imperiyaUjvarskij eyaletBudajskij eyaletEgerskij eyaletKnyazivstvo Imre TekeliEra GabsburgivGabsburzka Korolivska UgorshinaAvstrijska imperiyaSlovacke povstannya 1848 1849 Avstro UgorshinaPersha svitova vijnaChehoslovachchinaPersha Chehoslovacka RespublikaSlovacka Radyanska RespublikaDruga Chehoslovacka RespublikaPersha Slovacka RespublikaSlovacke nacionalne povstannyaTretya Chehoslovacka RespublikaLyutnevij zakolotChehoslovacka Socialistichna RespublikaOperaciya Dunaj Slovacka Socialistichna RespublikaOksamitova revolyuciyaCheska i Slovacka Federativna RespublikaOksamitove rozluchennyaSuchasnistSlovacka RespublikaPortal Slovachchina pereglyanutiredaguvati Do cogo krayina lishalas ostannoyu zi shidnoyevropejskih derzhav sho po Drugij Svitovij vijni buli zajnyati radyanskimi vijskami i de doti vlada ne nalezhala komunistichnomu uryadu Lyutnevij zakolot 1948 roku stav vazhlivoyu podiyeyu chesko slovackoyi ta yevropejskoyi istoriyi XX stolittya sho serjozno vplinuv na rozstanovku sil u povoyennij Yevropi viznachiv ustrij ta rozpodil kontinentu na bloki kapitalistichnih i socialistichnih derzhav Uryadova krizaU lyutomu 1948 roku koalicijnij kabinet do skladu yakogo vhodili chleni usih velikih partij Chehoslovachchini zaznav gostroyi politichnoyi krizi Sprichinila yiyi vimoga predstavnikiv Nacionalno socialnoyi partiyi nadati zvit pro diyi MVS ocholyuvanogo chlenom Komunistichnoyi partiyi oskilki jogo diyi buli sprijnyati yak namagannya zdijsniti politichno vmotivovanu chistku osobovogo skladu Koli MVS vidmovilos vikonati vkazivku uryadu ministri vid Nacionalno socialnoyi Narodnoyi ta Demokratichnoyi partiyi podali u vidstavku mayuchi na meti tim samim sprichiniti rozpusk kabinetu ta iniciyuvati novi vibori Odnak Social demokratichna partiya ce rishennya ne pidtrimala i dva bezpartijnih ministri tezh i takim chinom oskilki svoyi posadi zalishili lishe 12 iz 26 chleniv kabinetu uryad na choli z komunistom Klementom Gotvaldom zberig svoyi povnovazhennya i prem yer ministr visunuv vimogu do prezidenta Edvarda Benesha na otrimannya mandatu dlya zamishennya ministriv yaki vibuli novimi Politichna krizaVikoristavshi moment kompartiya perejshla v nastup organizuvavshi v usij krayini masovi mitingi j strajki na pidtrimku svoyih poglyadiv Najbilshim zahodom stav miting na Staromyestskij ploshi v Prazi 21 lyutogo koli popri anomalno holodnu dlya regionu pogodu 25 C na majdani zibralos ponad 100 tisyach osib 24 lyutogo pochavsya odnogodinnij strajk na pidtrimku komunistiv u yakomu vzyali uchast ponad 2 5 miljoniv osib Pislya zapeklih diskusij Social demokratichna partiya perejshla na bik komunistiv a tim chasom zminilos partijne kerivnictvo i v Nacionalno socialnij i v Narodnij partiyah de goru vzyali prihilniki spilki z Kompartiyeyu NaslidkiPid zagalnim tiskom i zagrozoyu novogo zagalnogo strajku Edvard Benesh vimushenij buv prijnyati vidstavku kabinetu j zatverditi novij sklad uryadu v yakomu komunisti otrimali vzhe 11 posad 27 lyutogo novij uryad bulo privedeno do prisyagi Vidrazu potomu rozpochalisya goninnya opozicioneriv i blizko 250 tisyach chleniv opozicijnih partij buli pozbavleni roboti 3 tisyachi osib zmusheni buli emigruvatiReakciya mizhnarodnoyi spilnotiPopri poshirenu dumku pro prichetnist Radyanskoyi armiyi do podij tak zvanogo Zvityazhnogo lyutogo pidrozdiliv radyanskih vijsk na teritoriyi Chehoslovachchini na toj chas ne bulo hocha ce ne stosuyetsya radyanskih radnikiv ta inshih vijskovih fahivciv i popri prohannya Gotvalda SRSR vidmovivsya navit provesti manevri u prikordonnij zoni SShA Francuzka respublika ta Velika Britaniya obmezhilis moralnim zasudzhennyam dij kompartiyi Ocinki v istoriografiyiZa analogiyeyu z Zhovtnevim zakolotom 1917 roku v Rosijskij respublici isnuye shirokij spektr ocinok podij Lyutogo 1948 roku v Chehoslovachchini Dlya prikladu mozhna navesti dva krajni poglyadi pershij ye zastarilim i harakternim dlya radyanskoyi ta ChSSRivskoyi istoriografiyi drugij suchasnij yak u nacionalnih istoriografiyah cheskij ta slovackij tak i v yevropejskij Lyutneva revolyuciya bula socialistichnoyu revolyuciyeyu u rezultati yakoyi chehoslovackij robochij klas na choli z Kompartiyeyu zdijsniv povalennya burzhuaznoyi respubliki j vstanoviv diktaturu proletariatu Lyutij 1948 roku yavlyav soboyu komunistichnij zakolot u Chehoslovachchini zdijsnenij Komunistichnoyu partiyeyu Chehoslovachchini sho na dvadcyat rokiv obmezhila demokratichni prava j svobodi v krayini do korotkochasnoyi sprobi onoviti politichne zhittya tak zvana Prazka vesna yaka znov taki bula pridushena cogo razu zusillyami SRSR ta inshih krayin OVD PrimitkiKratkaya istoriya Chehoslovakii stor 420 ros Snitil Z Cezar Ya Chehoslovackaya revolyuciya 1944 1948 gg stor 259 ros Kratkaya istoriya Chehoslovakii stor 421 ros Encyklopedia Slovenska Zv 2 stor 71 slovac Snitil Z Cezar Ya Chehoslovackaya revolyuciya 1944 1948 gg stor 270 ros Chehiya i Slovakiya v XX veke Kn 2 stor 76 Kaplan K Ceskoslovensko v letech 1943 1953 stor 11 ches Steininger R Austria Germany and the Cold War From the Anschluss to the State Treaty 1938 1955 stor 82 angl Chehiya i Slovakiya v XX veke Kn 2 stor 74 ros div detalnishe Centralno Vostochnaya Evropa vo vtoroj polovine XX veka T 1 stor 226 230 ros