Людино-комп'ютерна взаємодія (англ. human–computer interaction; HCI) досліджує проєктування та використання комп'ютерних технологій на межі розподілу між людьми (користувачами) і комп'ютерами. Дослідники в області HCI вивчають способи, якими люди взаємодіють з комп'ютерами, і технології проєктування, котрі дозволяють людям взаємодіяти з комп'ютерами новими способами.
Людино-машинна взаємодія | |
Коротка назва | HCI |
---|---|
Тема вивчення/дослідження | інтерфейс користувача і інтерактивність |
Mastodon instance URL | hci.social |
Класифікаційний код ACM 2012 | 10003121 |
Людино-машинна взаємодія у Вікісховищі |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2021) |
Галузь досліджень взаємодії людини з комп'ютером перебуває на перетині інформатики, поведінкових наук, дизайну, медіа досліджень і [en]. Цей термін було введено [en], Алленом Ньюелом і [en] у їхній основоположній книзі 1983 року «Психологія людино-машинної взаємодії», хоча автори вперше використали це визначення ще 1980 року, а перше відоме його застосування відбулося 1975 року. Цей термін означає, що комп'ютер, на відміну від інших інструментів із обмеженим використанням (наприклад, молотка, який насамперед корисний для забивання цвяхів), має безліч застосувань, які реалізуються через відкритий діалог між користувачем і комп'ютером. Сутність взаємодії людини з комп'ютером уподібнюється до взаємин людини з людиною; ця аналогія має вирішальне значення для теоретичних міркувань у цій області.
У промислових умовах людино-машинний інтерфейс найчастіше здійснюється з використанням типових засобів: операторських панелей, комп'ютерів і типового програмного забезпечення. Тому головним завданням людино-машинного інтерфейсу в SCADA-системах є полегшення роботи оператора шляхом відбиття на екрані комп'ютера інтуїтивно зрозумілих даних про роботу устаткування.
Вступ
Люди взаємодіють з комп'ютерами багатьма способами; інтерфейс між людьми й комп'ютерами, які вони використовують, має вирішальне значення для полегшення цієї взаємодії. На початку 2000-х років настільні додатки (інтернет-браузери, кишенькові комп'ютери, комп'ютерні термінали) застосовують наявні графічні інтерфейси користувача (GUI). Голосовий інтерфейс користувача (VUI) використовується для розпізнавання мови й поєднання систем, а новітні мультимодальні та гештальт-інтерфейси дозволяють людям взаємодіяти з втіленими символьними агентами таким чином, який не може бути досягнуто за допомогою інших інтерфейсних парадигм.
Замість розробки звичних інтерфейсів численні науково-дослідні філії мали різну спрямованість: на поняттях мультимодальних, а не унімодальних, інтелектуальних пристосованих інтерфейсах, не на основі командних / дієвих, і на активних, а не на пасивних інтерфейсах.
Асоціація обчислювальної техніки (ACM) визначає взаємодію людини з комп'ютером як дисципліну, яка стосується проєктування, оцінки та впровадження інтерактивних обчислювальних систем задля використання людиною, а також вивчення основних явищ, що оточують їх. Важливим чинником HCI є забезпечення задоволеності користувача (або, точніше, кінцевого користувача — Computing Satisfaction). «Оскільки взаємодія людини з комп'ютером (англ. HCI) вивчає людину та машину у співпраці, вона спирається на підтримку можливостей як машинних, так і людських. З боку машини важливі технології в області комп'ютерної графіки, операційних систем, мов програмування та середовищ розробки; стосовно людини насущні теорії комунікації, графічний та промисловий дизайн, дисципліни мовознавства, соціальних наук, когнітивної психології, соціальної психології, і людські чинники, такі як задоволення користувачів комп'ютерів і, звичайно ж, інженерні та проєктні методи». Завдяки міждисциплінарному характеру HCI люди з різноманітним досвідом роблять власний внесок у її успіх. HCI також іноді називають взаємодією людина-машина (human–machine interaction, HMI), людино-машинною взаємодією (man–machine interaction, MMI), або взаємодією людини з комп'ютером (computer–human interaction, CHI).
Погано розроблені інтерфейси людина-машина можуть призвести до багатьох несподіваних проблем. Класичним прикладом цього може бути аварія 28 березня 1979 року, на АЕС Three Mile Island — часткове розплавлення ядерного палива, де дослідження прийшло до висновку, що проєкт інтерфейсу людина-машина принаймні частково відповідальний за катастрофу.
Мета
Людино-комп'ютерна взаємодія вивчає способи, у які люди застосовують або не використовують обчислювальні артефакти, системи та інфраструктури. До того ж, велику частину досліджень цієї галузі спрямовано на поліпшення взаємодії людини з комп'ютером, завдяки підвищенню зручності використання комп'ютерних інтерфейсів. Усе частіше обговорюється - як зручність і простота співвідносяться з іншими соціальними і культурними цінностями, і те, як можна точно зрозуміти, коли вони потрібні, й у якому разі вони не можуть бути бажаною властивістю комп'ютерних інтерфейсів.
Велика частина досліджень, щодо взаємодії людини з комп'ютером, стосується:
- Методів розробки нових комп'ютерних інтерфейсів, що покращують конструкцію, для отримання бажаної властивості, такої як, наприклад - здатність до навчання або ефективність використання.
- Способів реалізації інтерфейсів, наприклад - за допомогою програмних бібліотек.
- Засобів оцінки та порівняння інтерфейсів щодо їх придатності та інших бажаних властивостей.
- Способів вивчення використання комп'ютера людиною і їх соціально-культурних наслідків у більш широкому сенсі.
- Моделі та теорії використання комп'ютера людиною, а також концептуальних меж задля розробки комп'ютерних інтерфейсів, таких як, наприклад - когнітивні моделі користувачів, теорії діяльності або етно-методологічного пояснення використання комп'ютера людиною.
- Перспективи — як критично осмислювати цінності, котрі лежать в основі обчислювального проєктування, використання комп'ютера та науково-дослідну практику HCI.
Бачення того, що прагнуть досягти дослідники в області HCI, є різноманітними. Коли розробляють когнітивні плани на майбутнє, дослідники HCI можуть спробувати вирівняти комп'ютерні інтерфейси з ментальною моделлю, яку люди використовують у власній діяльності. У разі дотримання після-когнітивних перспектив, дослідники HCI можуть спробувати вирівняти комп'ютерні інтерфейси з присутніми соціальними практиками або наявними соціально-культурними цінностями.
Дослідники з HCI зацікавлені в - розробленні нових методик проєктування, експериментуванні з новими пристроями, прототипуванні нових програмних та апаратних систем, дослідженні свіжих парадигм взаємодії, та проєктуванні моделей і теорій взаємодії.
Проєктування
Під час оцінки поточного, призначеного для користувача інтерфейсу, або розробки нового, користувач взаємодіє безпосередньо з апаратним забезпеченням, пристроями введення-виведення, такими як дисплеї; наприклад - за допомогою графічного інтерфейсу користувача. Користувач взаємодіє з комп'ютером цим програмним інтерфейсом, використовуючи (ввід/вивід) (I / O), апаратне забезпечення вводу-виводу. Програмне й апаратне забезпечення повинно бути узгоджено так, щоб обробка, призначеного для користувача введення, була швидкою, а затримка виводу комп'ютера не заважала б робочому процесу. Для розроблення інтерфейсу користувача важливо мати на увазі наступні дослідні принципи проєктування:
- Попереднє зосередження на користувача(ів) і завдання;
- Установити - скільки користувачів треба для виконання завдання(ь) і визначити - хто повинен бути відповідним користувачем; той, хто ніколи не використовував інтерфейс, і не буде застосовувати його в майбутньому, швидше за все, не є допустимим користувачем.
- Окрім того, визначають завдання, які користувачі будуть виконувати і як часто це буде потрібно робити.
Емпіричні вимірювання
- Перевірте інтерфейс на ранній стадії з дійсними користувачами, які вступають у контакт з інтерфейсом, на щоденній основі.
- Майте на увазі, що підсумки можуть змінюватися залежно від рівня продуктивності користувача і не можуть бути точним зображенням типової взаємодії людини з комп'ютером.
- Встановіть кількісні особливості простоти використання, такі як: число користувачів, що виконують завдання, час для виконання завдання(ь), а також, кількість помилок, допущених в ході виконання завдання(ь).
Після визначення користувачів, завдань і емпіричних вимірювань, виконайте наступні ітераційні кроки щодо змін будови:
1. Дизайн інтерфейсу користувача.
2. Тест.
3. Аналіз підсумків.
4. Повторення.
З часу виникнення галузі у 1980-і роки, з'явилася ціла низка різноманітних методик з викладом способів для проєктування взаємодії людини та комп'ютера. Більшість методологій проєктування, випливають із моделі щодо того, як користувачі, розробники та технічні системи, взаємодіють між собою. Ранні методики, наприклад, розглядають когнітивні процеси користувачів як передбачувані і кількісні, та закликають практиків дизайну, знаходити пізнавальні досягнення науки, у таких областях, як пам'ять та увага, у разі проєктування призначених для користувача, інтерфейсів. Сучасні моделі мають властивість, зосереджуватися на постійному зворотному зв'язку та спілкуванні між користувачами, дизайнерами й інженерами.
Теорія діяльності: використовується в HCI, щоби визначити і вивчити контекст, у якому відбувається взаємодія людини з комп'ютерами. Теорія діяльності створює основу міркування про дії у цьому сенсі, аналітичні інструменти з форматом контрольних переліків складників, які дослідники повинні розглянути.
Спрямований на користувача дизайн: орієнтоване на користувача проєктування (UCD), являє собою сучасну, широко використовувану філософію дизайну, яка полягає у тому, що користувачі повинні посісти центральне місце у розробленні будь-якої комп'ютерної системи. Користувачі, дизайнери та технічні практики, працюють разом, щоби визначити потреби й обмеження для споживача, та створити систему, яка обернена до цих завдань. Часто, спрямовані на користувача дизайн-проєкти, спираються на етнографічні дослідження, довкілля, у якому користувачі будуть взаємодіяти з системою. Ця практика аналогічна, але не подібна способу широкої участі, у якому підтримується можливість для кінцевих користувачів, активно брати участь за допомогою спільних проєктних сесій та семінарів.
Принципи дизайну інтерфейсу користувача: це сім принципів, які може бути розглянуто у будь-який час у разі проєктування інтерфейсу користувача в будь-якому порядку : Терпимість, простота, видимість, досяжність, насиченість (ступінь щільності), будова та зворотний зв'язок.
Ціннісний чутливий дизайн: Value Sensitive Design (ЦЧД), являє собою спосіб побудови технологій, котрі враховують цінності людей, які використовують ці технології безпосередньо, а також тих, хто впливає на технологію, прямо або побічно. ЦЧД використовує ітеративний процес проєктування, який містить три види досліджень: концептуальні, емпіричні та технічні. Емпіричні дослідження — це якісні або кількісні дослідження з галузі дизайну, які застосовуються для сповіщення розробників про зацікавленості, потреби та навички користувачів. Технічні дослідження можуть мати на меті — або аналіз того, як люди використовують пов'язані технології, або проєктування систем для підтримки спільних цінностей, визначених у концептуальних та емпіричних дослідженнях.
Будова дисплеїв
Дисплеї є штучними приладами, створюваними людиною, які призначено для зорової підтримки сприйняття відповідних змінних, системи та полегшення подальшої обробки цієї інформації. Перед створенням дисплея повинно бути визначене завдання, яке дисплей мусить підтримувати (наприклад, навігація, керування, прийняття рішень, навчання, розваги та інше). Користувач або оператор повинні мати можливість обробляти будь-які дані, які система виробляє і відтворює; тому інформація мусить показуватися відповідно до принципів таким чином, щоб надавати зручність сприйняття та розуміння обставин.
Тринадцять правил відтворення дизайну
Крістофер Вікенс та інші визначили 13 засад відтворення дизайну у власній книзі «An Introduction to Human Factors Engineering» («Введення до особливостей людського проєктування»).
Ці засади людського сприйняття й обробки інформації може бути використано для створення найкращої будови дисплея. Скорочення помилок, зменшення потрібного часу навчання, підвищення ефективності та збільшення задоволеності користувачів — ось лише кілька з багатьох дієвих переваг, які може бути досягнуто завдяки використанню цих правил.
Деякі положення можуть бути незастосовними до різних дисплеїв або подій. Інші засади можуть здаватися суперечливими, і немає простого рішення, щоб сказати, що - одне правило важливіше за інше. Ці положення може бути пристосовано до окремого проєкту або становища. Розуміння функціональної рівноваги між цими правилами має неабияке значення для дієвого проєктування.
Правила сприйняття
1. Робіть дисплеї розбірливими (або чутними). Чіткість і якість відтворення важливі для розробки зручного дисплея. Якщо відтворювані символи або об'єкти будуть мало помітними, оператор не зможе якісно їх використовувати.
2. Уникайте загального судження. Не питайте користувача щодо визначення рівня змінної, на основі однієї сенсорної змінної (наприклад, кольору, розміру, гучності). Ці сенсорні змінні можуть містити безліч можливих рівнів.
3. Обробка зверху донизу. Сигнали, швидше за все, сприймаються і визначаються відповідно до очікуваного, на основі досвіду користувача. Якщо сигнал представлено всупереч очікуванням споживача може знадобитися представлення більш докладного доказу цього сигналу, щоб переконатися, що це було зрозуміло правильно.
4. Посилення надмірності. Якщо гасло представлено більш ніж один раз, більш імовірно, що воно буде правильно зрозуміло. Це можна зробити, представивши знак в різних фізичних формах (наприклад - колір і форма, голос і друк, та інше), але надмірність не має на меті повторення. Світлофор є хорошим прикладом надмірності, оскільки одночасно колір, звук і положення покажчика є надлишковими.
5. Подібність викликає плутанину: використовуйте складники, які відрізняються. Знаки, які здаються схожими, ймовірно, будуть плутати. Віднесення подібних функцій до різних характеристик викликає схожість гасел. Наприклад - A423B9 більше схожий на A423B8, ніж 92 на 93. Непотрібні схожі функції повинно бути усунено, а різні завдання повинно бути виділено.
Засади ментальної моделі
6. Правило мальовничого реалізму. Дисплей повинен виглядати як змінна, яку він представляє (наприклад - високу температуру на термометрі показано як вищий вертикальний рівень). Якщо є кілька складників, їх можна налаштувати таким чином, щоб вони виглядали так, ніби вони є у представленому середовищі.
7. Положення дії рухомої частини. Рухомі елементи повинні пересуватися у межах і напрямку, сумісному з ментальною моделлю користувача, щодо того, як він насправді рухається у системі. Наприклад - рухомий елемент на альтиметрі повинен рухатися вгору зі збільшенням висоти.
Положення, засновані на увазі
8. Приведення до мінімуму зусиль доступу до даних. Коли увага користувача перенаправляється з одного місця на інше для доступу до потрібних даних, це пов'язано з витратами часу або зусиль. Будова дисплея повинна зменшувати ці витрати, та дозволяти розташовувати часто доступні джерела у найближчій можливій позиції. Однак, задля зниження цих зусиль, не слід нехтувати належною розбірливістю.
9. Спосіб близької сумісності. Поділ уваги між двома джерелами даних може бути потрібним для виконання одного завдання. Ці джерела повинно бути подумки поєднано і, за визначенням, мати тісну психічну близькість. Витрати на доступ до інформації повинні бути низькими, що може бути досягнуто різними способами (наприклад - близькість, зв'язок за допомогою загальних кольорів, шаблонів, форм та інше). Однак, надмірна близькість дисплея може бути хибною, оскільки викликає занадто багато перешкод.
10. Правило множинних ресурсів. Користувач може легше обробляти дані з різних джерел. Наприклад - зорові та звукові дані може бути представлено одночасно, а не надавати лише зорову, або лише слухову інформацію.
Правила пам'яті
11. Замініть пам'ять на зорову інформацію. Користувачеві не потрібно зберігати важливі дані винятково у робочій пам'яті, або витягувати її з довготривалої пам'яті. Меню, контрольний список або інший монітор можуть допомогти користувачеві зменшити застосування його власної пам'яті. Однак використання пам'яті може іноді приносити користь користувачеві — усувати потребу посилатися на якийсь тип знань у світі (наприклад - оператор експерт-комп'ютер, волів би використовувати прямі команди з пам'яті, ніж посилатися на керівництво з експлуатації). Застосування знань з голови користувача і загальних світових знань має бути врівноважено для належного проєктування.
12. Правило передбаченої допомоги. Проактивні дії зазвичай більш ефективні, ніж реактивні дії. Дисплей повинен намагатися усунути ресурсомісткі когнітивні завдання, та замінити їх більш простими для сприйняття завданнями, щоб зменшити використання розумових зусиль користувача. Це дозволить користувачеві зосередитися на поточних особливостях і розглянути можливі майбутні умови. Прикладом прогнозованої допомоги є дорожній знак, що позначає відстань до певного пункту призначення.
13. Положення послідовності. Давні звички з одними дисплеями легко переносяться на підтримку роботи на нових дисплеях, якщо вони розробляються послідовно. Тривала пам'ять користувача викликає дії, котрі, як очікується, будуть придатними надалі. Дизайн повинен прийняти цей чинник і використовувати узгодженість між різними дисплеями.
Інтерфейс «людина-комп'ютер»
Інтерфейс «людина-комп'ютер» може бути змальовано як сутність зв'язку між людиною-користувачем і комп'ютером. Потік даних між людиною та комп'ютером, визначається як коло взаємодії. Ця співдія має кілька аспектів, у тому числі:
Зорова основа: Візуальна людино-комп'ютерна взаємодія, ймовірно, є найбільш поширеною областю у дослідженнях HCI (співпраці людини з комп'ютером).
Звукова основа: Заснована на аудіо-взаємодії між комп'ютером і людиною, і є ще однією важливою складовою у системах HCI. Ця галузь стосується інформації, отриманої за допомогою різних звукових сигналів.
Цільове середовище: Умови і цілі, які встановлено для користувача.
Машинне середовище: Середовище, у якому комп'ютер приєднано до мережі, наприклад - ноутбук студента коледжу у кімнаті гуртожитку.
Області інтерфейсу: Не накладені одна на одну області, містять процеси між людиною та комп'ютером, котрі не стосуються їх взаємодії. У той же час, накладені області стосуються лише процесів, пов'язаних з їх взаємодією.
Вхідний потік: Потік даних, який починається у середовищі завдань, коли користувач має якесь завдання, що вимагає, використання власного комп'ютера.
Вихід: Потік інформації, яка бере свій початок у середовищі машини.
Зворотний зв'язок: Цикли крізь інтерфейс, що оцінюють, модерують та підтверджують процеси, коли вони переходять інтерфейсом від людини, до комп'ютера і назад.
Придатність: Це відповідність між комп'ютерним дизайном, користувачем і завданням оптимізації людських ресурсів, потрібних для виконання цього завдання.
Чинники зміни
Традиційно, як пояснювалося у журнальній статті, присвяченій моделюванню людино-машинної взаємодії, використання комп'ютера було змодельовано як людино-комп'ютерна діада, у якій цих двох було пов'язано вузьким явним каналом зв'язку, таким як - текстові термінали. Проведено велику роботу, щоб досягти взаємодії між комп'ютерною системою та людиною. Однак, як зазначено у вступі, досі існує багато ймовірностей для різних халеп і зривів. Через це, людино-машинна взаємодія перемістила увагу за межі інтерфейсу, щоб реагувати на спостереження, як це сформулював Д. Енгельбарт: «Якби простота використання була єдиним допустимим мірилом, люди дотримувалися б триколісних велосипедів, і ніколи б не спробували двоколісні».
Засоби, за допомогою яких люди взаємодіють з комп'ютерами, продовжують стрімко розвиватися. Людино-комп'ютерна взаємодія залежить від напрямків, які визначають характер майбутньої обчислювальної техніки. Це:
- Зниження витрат на обладнання, що призведе до збільшення пам'яті і швидших систем;
- Зменшення розмірів апаратних засобів, що покращує мобільність;
- Зниження вимог до живлення, сприяє портативності;
- Нові дисплейні технології, що веде до з'явлення обчислювальних пристроїв, у нових формах;
- Спеціалізоване обладнання забезпечує появу нових можливостей;
- Підсилення розвитку мережевих комунікацій та розподілених обчислень;
- Все ширше використання комп'ютерів, особливо людьми, які знаходяться за межами обчислювальної професії;
- Підвищення інновацій у способи введення (наприклад - голос, жест, перо) у поєднанні зі зниженням витрат забезпечує швидшу комп'ютеризацію людей, які раніше не потрапили під комп'ютерну революцію;
- Ширші соціальні можливості, які дають змогу поліпшити доступ до комп'ютерів групам, які у теперішній час, перебувають щодо цього, у несприятливих умовах.
Як очікується, майбутнє для HCI, що ґрунтується на наявних перспективних дослідженнях, буде мати наступні характеристики:
Розподілені обчислення та комунікації. Комп'ютери, як очікується, спілкуватимуться крізь високошвидкісні локальні мережі, з більш широким охопленням мереж на національному рівні, та мобільно - за допомогою інфрачервоних, ультразвукових, стільникових та інших технологій. Дані та обчислювальні послуги будуть доступні для переносних комп'ютерів з багатьох, якщо не більшості місць, до яких користувач подорожуватиме.
Багатофункціональні системи. Системи можуть мати велику кількість функцій пов'язаних між собою. Є так багато систем, що більшість користувачів, технічних або не технічних, не мають часу, щоб вивчити їх у звичний спосіб (наприклад - через грубі керівництва з експлуатації).
Всебічна доступність комп'ютерної графіки. Комп'ютерні графічні можливості, такі як: обробка зображень, графічних перетворень, рендеринга і інтерактивної анімації стають поширеним явищем, оскільки недорогі чипи стають доступними для застосування в загальних робочих станціях та мобільних пристроях.
Змішана техніка. Комерційні системи можуть обробляти зображення, голос, звуки, відео, текст, відформатовані дані. Вони взаємозамінні по лініях зв'язку між користувачами. Окремі вироби побутової електроніки (наприклад - стерео набори, відеомагнітофони, телевізори) і комп'ютери частково зливаються в одне ціле. Комп'ютерні та друковані поля, як очікується, будуть перехресно уподібнюватися.
Взаємодія з високою пропускною здатністю. Швидкість, з якою люди і машини взаємодіють між собою, як очікується, суттєво зросте, завдяки змінам у швидкості комп'ютерної графіки, нових медіа та нових пристроїв введення / виведення. Це уможливить появу деяких якісно різних інтерфейсів, таких як - віртуальна реальність або обчислювальне відео.
Великі та тонкі дисплеї. Нові дисплейні технології постійно удосконалюються, що дозволяє використовувати дуже великі та тонкі дисплеї, які легкі і мають низьке споживання електрики. Це дуже полегшує обладнання та, ймовірно, дозволить створювати комп'ютерні системи на основі пера на папері.
Інформаційні утиліти. Очікувалося, що буде поширено комунальні інформаційні служби (наприклад - банківські послуги на дому та в магазинах) і спеціалізовані галузеві послуги (наприклад - погода для пілотів). Стрімкість поширення може збільшуватися з введенням взаємодії високої пропускної здатності і поліпшенням якості інтерфейсів.
Застосування
Освіта
У 2020-х роках використання застосунків інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) вкрай необхідно на всіх рівнях освіти. У цьому сенсі виникають складнощі, оскільки, хоча багато вчителів дійсно докладають зусиль для активного залучення цих ресурсів до своєї професії, у багатьох інших випадках цього не відбувається, що може бути пов'язано або з улаштуванням освітньої моделі центрів, в яких вони беруть участь, не замисленням про це (брак ресурсів, відсутність гнучкості для застосування нових методів, нестача визнання людей, які їх застосовують…) або що, у багатьох випадках, знання вчителів з цієї області є дуже обмеженими (це може бути пов'язано з опором змінам, неприйняттям новацій або відданістю традиціям) — інколи менші за ті, якими володіють власне студенти.
У цьому сенсі технології можуть бути дуже корисними, щоб спростити впровадження цих процесів та їх застосування в освіті, наприклад - завдяки кастомізації, аналітиці, мобільності або соціальним підходам. Однак це завжди повинно супроводжуватися діями професіоналів в галузі викладання, оскільки поліпшення взаємодії людини з комп'ютером не слід розглядати як заміну діям людини.
Інвалідність
Коли з'явилися перші комп'ютери, стали вноситися удосконалення, щоби зробити їх доступними і корисними для людей з обмеженими можливостями. Однак ці застосунки застаріли з розвитком технологій через неможливість пристосувати їх до нових обчислювальних пристроїв. Відтоді, були зроблені спроби впровадження новинок щодо взаємодії людини і комп'ютера після спостереження за їх перевагами в наданні допомоги людям з обмеженими можливостями, причому деякі з них також використовуються й іншими користувачами, оскільки вони також полегшують їм застосування пристроїв, комп'ютерів. У будь-якому разі, існують ще такі можливості, як синхронний переклад на мову жестів, котрі все ще є недосконалими.
Деякі дизайнери також висловлювалися з цього приводу, наголошуючи на потребі створення проєктів, які з самого початку були би доступними всім людям, щоби нові технології не створювали додаткових труднощів у житті людей з обмеженими можливостями. Хоча вони й не забувають, що є певні користувачі, яким завжди будуть потрібні пристрої з особливими властивостями, щоби забезпечити їх доступність.
Для цього користувачі з особливими потребами повинні мати можливість брати участь у ході проєктування засобів ІКТ, щоби ті були якнайкраще зручними для них. Різні урядові органи також усвідомили ці потреби і, заохочені діями асоціацій людей з обмеженими можливостями, просували різні заходи, які були прийняті, особливо в Сполучених Штатах і в Європі. Деякі з них — це TIDE європейського рівня, який, хоча і не виправдав очікувань на ринку, допоміг зробити таких користувачів помітними та підвищити обізнаність про їхні потреби.
Див. також
- SCADA
- Ергономіка
- Мова моделювання
- Інтерфейс користувача
- Доменна система імен
- Використовність
- Дизайн взаємодії
- [en]
- Адаптивний вебдизайн
- HID — стандарт пристроїв прямої взаємодії з людиною, що підключаються через USB
- Пристрій введення
- Робототехніка
- Андроїд
- Гіпотетично-дедуктивний метод
- Інтерактивність
- Людино-машинний інтерфейс
Джерела
- Card, Stuart K.; Thomas P. Moran; Allen Newell (July 1980). The keystroke-level model for user performance time with interactive systems. Communications of the ACM. 23 (7): 396—410. doi:10.1145/358886.358895. (англ.)
- Carlisle, James H. (June 1976). Evaluating the impact of office automation on top management communication. Proceedings of the June 7–10, 1976, National Computer Conference and Exposition. с. 611—616. doi:10.1145/1499799.1499885.
Use of 'human-computer interaction' appears in references
{{}}
: Пропущений або порожній|url=
() (англ.) - Suchman, Lucy (1987). . New York, Cambridge: Cambridge University Press. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 7 березня 2015. (англ.)
- Dourish, Paul (2001). . Cambridge, MA: MIT Press. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 21 березня 2017. (англ.)
- Hewett; Baecker; Card; Carey; Gasen; Mantei; Perlman; Strong; Verplank. . ACM SIGCHI. Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 15 липня 2014. (англ.)
- Ergoweb. . Ergoweb.com. Архів оригіналу за вересень 28, 2011. Процитовано 29 серпня 2011. (англ.)
- . Nrc.gov. Архів оригіналу за 6 грудня 2015. Процитовано 29 серпня 2011. (англ.)
- http://www.threemileisland.org/downloads/188.pdf [ 9 квітня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
- Гращенко Л. А., Фисун А. П. и др. Теоретические и практические основы человеко-компьютерного взаимодействия: базовые понятия человеко-компьютерных систем в информатике и информационной безопасности: Монография / Ред. А. П. Фисун. — Орел: ОГУ, 2004. — 169 с. — Деп. в ВИНИТИ 15.10.2004 г. № 1624 — В2004. [ 9 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Ця стаття є сирим з англійської мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (березень 2017) |
Це незавершена стаття з інформатики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudino komp yuterna vzayemodiya angl human computer interaction HCI doslidzhuye proyektuvannya ta vikoristannya komp yuternih tehnologij na mezhi rozpodilu mizh lyudmi koristuvachami i komp yuterami Doslidniki v oblasti HCI vivchayut sposobi yakimi lyudi vzayemodiyut z komp yuterami i tehnologiyi proyektuvannya kotri dozvolyayut lyudyam vzayemodiyati z komp yuterami novimi sposobami Lyudino mashinna vzayemodiya Korotka nazvaHCI Tema vivchennya doslidzhennyainterfejs koristuvacha i interaktivnist Mastodon instance URLhci social Klasifikacijnij kod ACM 201210003121 Lyudino mashinna vzayemodiya u Vikishovishi Priklad vizualizaciyi tehnologichnogo procesu v SCADA Skorochennya HMI takozh maye inshi znachennya Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2021 Galuz doslidzhen vzayemodiyi lyudini z komp yuterom perebuvaye na peretini informatiki povedinkovih nauk dizajnu media doslidzhen i en Cej termin bulo vvedeno en Allenom Nyuelom i en u yihnij osnovopolozhnij knizi 1983 roku Psihologiya lyudino mashinnoyi vzayemodiyi hocha avtori vpershe vikoristali ce viznachennya she 1980 roku a pershe vidome jogo zastosuvannya vidbulosya 1975 roku Cej termin oznachaye sho komp yuter na vidminu vid inshih instrumentiv iz obmezhenim vikoristannyam napriklad molotka yakij nasampered korisnij dlya zabivannya cvyahiv maye bezlich zastosuvan yaki realizuyutsya cherez vidkritij dialog mizh koristuvachem i komp yuterom Sutnist vzayemodiyi lyudini z komp yuterom upodibnyuyetsya do vzayemin lyudini z lyudinoyu cya analogiya maye virishalne znachennya dlya teoretichnih mirkuvan u cij oblasti U promislovih umovah lyudino mashinnij interfejs najchastishe zdijsnyuyetsya z vikoristannyam tipovih zasobiv operatorskih panelej komp yuteriv i tipovogo programnogo zabezpechennya Tomu golovnim zavdannyam lyudino mashinnogo interfejsu v SCADA sistemah ye polegshennya roboti operatora shlyahom vidbittya na ekrani komp yutera intuyitivno zrozumilih danih pro robotu ustatkuvannya Interfejs keruvannya bazovim monitoringomVstupLyudi vzayemodiyut z komp yuterami bagatma sposobami interfejs mizh lyudmi j komp yuterami yaki voni vikoristovuyut maye virishalne znachennya dlya polegshennya ciyeyi vzayemodiyi Na pochatku 2000 h rokiv nastilni dodatki internet brauzeri kishenkovi komp yuteri komp yuterni terminali zastosovuyut nayavni grafichni interfejsi koristuvacha GUI Golosovij interfejs koristuvacha VUI vikoristovuyetsya dlya rozpiznavannya movi j poyednannya sistem a novitni multimodalni ta geshtalt interfejsi dozvolyayut lyudyam vzayemodiyati z vtilenimi simvolnimi agentami takim chinom yakij ne mozhe buti dosyagnuto za dopomogoyu inshih interfejsnih paradigm Na fotografiyi 1969 roku pokazano HES programne zabezpechennya na grafichnomu displeyi IBM 2250 Model IV v tomu chisli svitlove pero ta klaviatura z programovanimi funkciyami kanal z yednanij z mejnfrejmom IBM 360 Brauna zastosovuvalosya v NASA Zamist rozrobki zvichnih interfejsiv chislenni naukovo doslidni filiyi mali riznu spryamovanist na ponyattyah multimodalnih a ne unimodalnih intelektualnih pristosovanih interfejsah ne na osnovi komandnih diyevih i na aktivnih a ne na pasivnih interfejsah Asociaciya obchislyuvalnoyi tehniki ACM viznachaye vzayemodiyu lyudini z komp yuterom yak disciplinu yaka stosuyetsya proyektuvannya ocinki ta vprovadzhennya interaktivnih obchislyuvalnih sistem zadlya vikoristannya lyudinoyu a takozh vivchennya osnovnih yavish sho otochuyut yih Vazhlivim chinnikom HCI ye zabezpechennya zadovolenosti koristuvacha abo tochnishe kincevogo koristuvacha Computing Satisfaction Oskilki vzayemodiya lyudini z komp yuterom angl HCI vivchaye lyudinu ta mashinu u spivpraci vona spirayetsya na pidtrimku mozhlivostej yak mashinnih tak i lyudskih Z boku mashini vazhlivi tehnologiyi v oblasti komp yuternoyi grafiki operacijnih sistem mov programuvannya ta seredovish rozrobki stosovno lyudini nasushni teoriyi komunikaciyi grafichnij ta promislovij dizajn disciplini movoznavstva socialnih nauk kognitivnoyi psihologiyi socialnoyi psihologiyi i lyudski chinniki taki yak zadovolennya koristuvachiv komp yuteriv i zvichajno zh inzhenerni ta proyektni metodi Zavdyaki mizhdisciplinarnomu harakteru HCI lyudi z riznomanitnim dosvidom roblyat vlasnij vnesok u yiyi uspih HCI takozh inodi nazivayut vzayemodiyeyu lyudina mashina human machine interaction HMI lyudino mashinnoyu vzayemodiyeyu man machine interaction MMI abo vzayemodiyeyu lyudini z komp yuterom computer human interaction CHI Pogano rozrobleni interfejsi lyudina mashina mozhut prizvesti do bagatoh nespodivanih problem Klasichnim prikladom cogo mozhe buti avariya 28 bereznya 1979 roku na AES Three Mile Island chastkove rozplavlennya yadernogo paliva de doslidzhennya prijshlo do visnovku sho proyekt interfejsu lyudina mashina prinajmni chastkovo vidpovidalnij za katastrofu MetaLyudino komp yuterna vzayemodiya vivchaye sposobi u yaki lyudi zastosovuyut abo ne vikoristovuyut obchislyuvalni artefakti sistemi ta infrastrukturi Do togo zh veliku chastinu doslidzhen ciyeyi galuzi spryamovano na polipshennya vzayemodiyi lyudini z komp yuterom zavdyaki pidvishennyu zruchnosti vikoristannya komp yuternih interfejsiv Use chastishe obgovoryuyetsya yak zruchnist i prostota spivvidnosyatsya z inshimi socialnimi i kulturnimi cinnostyami i te yak mozhna tochno zrozumiti koli voni potribni j u yakomu razi voni ne mozhut buti bazhanoyu vlastivistyu komp yuternih interfejsiv Velika chastina doslidzhen shodo vzayemodiyi lyudini z komp yuterom stosuyetsya Metodiv rozrobki novih komp yuternih interfejsiv sho pokrashuyut konstrukciyu dlya otrimannya bazhanoyi vlastivosti takoyi yak napriklad zdatnist do navchannya abo efektivnist vikoristannya Sposobiv realizaciyi interfejsiv napriklad za dopomogoyu programnih bibliotek Zasobiv ocinki ta porivnyannya interfejsiv shodo yih pridatnosti ta inshih bazhanih vlastivostej Sposobiv vivchennya vikoristannya komp yutera lyudinoyu i yih socialno kulturnih naslidkiv u bilsh shirokomu sensi Modeli ta teoriyi vikoristannya komp yutera lyudinoyu a takozh konceptualnih mezh zadlya rozrobki komp yuternih interfejsiv takih yak napriklad kognitivni modeli koristuvachiv teoriyi diyalnosti abo etno metodologichnogo poyasnennya vikoristannya komp yutera lyudinoyu Perspektivi yak kritichno osmislyuvati cinnosti kotri lezhat v osnovi obchislyuvalnogo proyektuvannya vikoristannya komp yutera ta naukovo doslidnu praktiku HCI Bachennya togo sho pragnut dosyagti doslidniki v oblasti HCI ye riznomanitnimi Koli rozroblyayut kognitivni plani na majbutnye doslidniki HCI mozhut sprobuvati virivnyati komp yuterni interfejsi z mentalnoyu modellyu yaku lyudi vikoristovuyut u vlasnij diyalnosti U razi dotrimannya pislya kognitivnih perspektiv doslidniki HCI mozhut sprobuvati virivnyati komp yuterni interfejsi z prisutnimi socialnimi praktikami abo nayavnimi socialno kulturnimi cinnostyami Doslidniki z HCI zacikavleni v rozroblenni novih metodik proyektuvannya eksperimentuvanni z novimi pristroyami prototipuvanni novih programnih ta aparatnih sistem doslidzhenni svizhih paradigm vzayemodiyi ta proyektuvanni modelej i teorij vzayemodiyi ProyektuvannyaPrincipi Pid chas ocinki potochnogo priznachenogo dlya koristuvacha interfejsu abo rozrobki novogo koristuvach vzayemodiye bezposeredno z aparatnim zabezpechennyam pristroyami vvedennya vivedennya takimi yak displeyi napriklad za dopomogoyu grafichnogo interfejsu koristuvacha Koristuvach vzayemodiye z komp yuterom cim programnim interfejsom vikoristovuyuchi vvid vivid I O aparatne zabezpechennya vvodu vivodu Programne j aparatne zabezpechennya povinno buti uzgodzheno tak shob obrobka priznachenogo dlya koristuvacha vvedennya bula shvidkoyu a zatrimka vivodu komp yutera ne zavazhala b robochomu procesu Dlya rozroblennya interfejsu koristuvacha vazhlivo mati na uvazi nastupni doslidni principi proyektuvannya Poperednye zoseredzhennya na koristuvacha iv i zavdannya Ustanoviti skilki koristuvachiv treba dlya vikonannya zavdannya i viznachiti hto povinen buti vidpovidnim koristuvachem toj hto nikoli ne vikoristovuvav interfejs i ne bude zastosovuvati jogo v majbutnomu shvidshe za vse ne ye dopustimim koristuvachem Okrim togo viznachayut zavdannya yaki koristuvachi budut vikonuvati i yak chasto ce bude potribno robiti Empirichni vimiryuvannya Perevirte interfejs na rannij stadiyi z dijsnimi koristuvachami yaki vstupayut u kontakt z interfejsom na shodennij osnovi Majte na uvazi sho pidsumki mozhut zminyuvatisya zalezhno vid rivnya produktivnosti koristuvacha i ne mozhut buti tochnim zobrazhennyam tipovoyi vzayemodiyi lyudini z komp yuterom Vstanovit kilkisni osoblivosti prostoti vikoristannya taki yak chislo koristuvachiv sho vikonuyut zavdannya chas dlya vikonannya zavdannya a takozh kilkist pomilok dopushenih v hodi vikonannya zavdannya Iteracijnij dizajn Pislya viznachennya koristuvachiv zavdan i empirichnih vimiryuvan vikonajte nastupni iteracijni kroki shodo zmin budovi 1 Dizajn interfejsu koristuvacha 2 Test 3 Analiz pidsumkiv 4 Povtorennya Metodi Z chasu viniknennya galuzi u 1980 i roki z yavilasya cila nizka riznomanitnih metodik z vikladom sposobiv dlya proyektuvannya vzayemodiyi lyudini ta komp yutera Bilshist metodologij proyektuvannya viplivayut iz modeli shodo togo yak koristuvachi rozrobniki ta tehnichni sistemi vzayemodiyut mizh soboyu Ranni metodiki napriklad rozglyadayut kognitivni procesi koristuvachiv yak peredbachuvani i kilkisni ta zaklikayut praktikiv dizajnu znahoditi piznavalni dosyagnennya nauki u takih oblastyah yak pam yat ta uvaga u razi proyektuvannya priznachenih dlya koristuvacha interfejsiv Suchasni modeli mayut vlastivist zoseredzhuvatisya na postijnomu zvorotnomu zv yazku ta spilkuvanni mizh koristuvachami dizajnerami j inzhenerami Teoriya diyalnosti vikoristovuyetsya v HCI shobi viznachiti i vivchiti kontekst u yakomu vidbuvayetsya vzayemodiya lyudini z komp yuterami Teoriya diyalnosti stvoryuye osnovu mirkuvannya pro diyi u comu sensi analitichni instrumenti z formatom kontrolnih perelikiv skladnikiv yaki doslidniki povinni rozglyanuti Spryamovanij na koristuvacha dizajn oriyentovane na koristuvacha proyektuvannya UCD yavlyaye soboyu suchasnu shiroko vikoristovuvanu filosofiyu dizajnu yaka polyagaye u tomu sho koristuvachi povinni posisti centralne misce u rozroblenni bud yakoyi komp yuternoyi sistemi Koristuvachi dizajneri ta tehnichni praktiki pracyuyut razom shobi viznachiti potrebi j obmezhennya dlya spozhivacha ta stvoriti sistemu yaka obernena do cih zavdan Chasto spryamovani na koristuvacha dizajn proyekti spirayutsya na etnografichni doslidzhennya dovkillya u yakomu koristuvachi budut vzayemodiyati z sistemoyu Cya praktika analogichna ale ne podibna sposobu shirokoyi uchasti u yakomu pidtrimuyetsya mozhlivist dlya kincevih koristuvachiv aktivno brati uchast za dopomogoyu spilnih proyektnih sesij ta seminariv Principi dizajnu interfejsu koristuvacha ce sim principiv yaki mozhe buti rozglyanuto u bud yakij chas u razi proyektuvannya interfejsu koristuvacha v bud yakomu poryadku Terpimist prostota vidimist dosyazhnist nasichenist stupin shilnosti budova ta zvorotnij zv yazok Cinnisnij chutlivij dizajn Value Sensitive Design CChD yavlyaye soboyu sposib pobudovi tehnologij kotri vrahovuyut cinnosti lyudej yaki vikoristovuyut ci tehnologiyi bezposeredno a takozh tih hto vplivaye na tehnologiyu pryamo abo pobichno CChD vikoristovuye iterativnij proces proyektuvannya yakij mistit tri vidi doslidzhen konceptualni empirichni ta tehnichni Empirichni doslidzhennya ce yakisni abo kilkisni doslidzhennya z galuzi dizajnu yaki zastosovuyutsya dlya spovishennya rozrobnikiv pro zacikavlenosti potrebi ta navichki koristuvachiv Tehnichni doslidzhennya mozhut mati na meti abo analiz togo yak lyudi vikoristovuyut pov yazani tehnologiyi abo proyektuvannya sistem dlya pidtrimki spilnih cinnostej viznachenih u konceptualnih ta empirichnih doslidzhennyah Budova displeyivDispleyi ye shtuchnimi priladami stvoryuvanimi lyudinoyu yaki priznacheno dlya zorovoyi pidtrimki sprijnyattya vidpovidnih zminnih sistemi ta polegshennya podalshoyi obrobki ciyeyi informaciyi Pered stvorennyam displeya povinno buti viznachene zavdannya yake displej musit pidtrimuvati napriklad navigaciya keruvannya prijnyattya rishen navchannya rozvagi ta inshe Koristuvach abo operator povinni mati mozhlivist obroblyati bud yaki dani yaki sistema viroblyaye i vidtvoryuye tomu informaciya musit pokazuvatisya vidpovidno do principiv takim chinom shob nadavati zruchnist sprijnyattya ta rozuminnya obstavin Trinadcyat pravil vidtvorennya dizajnu Kristofer Vikens ta inshi viznachili 13 zasad vidtvorennya dizajnu u vlasnij knizi An Introduction to Human Factors Engineering Vvedennya do osoblivostej lyudskogo proyektuvannya Ci zasadi lyudskogo sprijnyattya j obrobki informaciyi mozhe buti vikoristano dlya stvorennya najkrashoyi budovi displeya Skorochennya pomilok zmenshennya potribnogo chasu navchannya pidvishennya efektivnosti ta zbilshennya zadovolenosti koristuvachiv os lishe kilka z bagatoh diyevih perevag yaki mozhe buti dosyagnuto zavdyaki vikoristannyu cih pravil Deyaki polozhennya mozhut buti nezastosovnimi do riznih displeyiv abo podij Inshi zasadi mozhut zdavatisya superechlivimi i nemaye prostogo rishennya shob skazati sho odne pravilo vazhlivishe za inshe Ci polozhennya mozhe buti pristosovano do okremogo proyektu abo stanovisha Rozuminnya funkcionalnoyi rivnovagi mizh cimi pravilami maye neabiyake znachennya dlya diyevogo proyektuvannya Pravila sprijnyattya 1 Robit displeyi rozbirlivimi abo chutnimi Chitkist i yakist vidtvorennya vazhlivi dlya rozrobki zruchnogo displeya Yaksho vidtvoryuvani simvoli abo ob yekti budut malo pomitnimi operator ne zmozhe yakisno yih vikoristovuvati 2 Unikajte zagalnogo sudzhennya Ne pitajte koristuvacha shodo viznachennya rivnya zminnoyi na osnovi odniyeyi sensornoyi zminnoyi napriklad koloru rozmiru guchnosti Ci sensorni zminni mozhut mistiti bezlich mozhlivih rivniv 3 Obrobka zverhu donizu Signali shvidshe za vse sprijmayutsya i viznachayutsya vidpovidno do ochikuvanogo na osnovi dosvidu koristuvacha Yaksho signal predstavleno vsuperech ochikuvannyam spozhivacha mozhe znadobitisya predstavlennya bilsh dokladnogo dokazu cogo signalu shob perekonatisya sho ce bulo zrozumilo pravilno 4 Posilennya nadmirnosti Yaksho gaslo predstavleno bilsh nizh odin raz bilsh imovirno sho vono bude pravilno zrozumilo Ce mozhna zrobiti predstavivshi znak v riznih fizichnih formah napriklad kolir i forma golos i druk ta inshe ale nadmirnist ne maye na meti povtorennya Svitlofor ye horoshim prikladom nadmirnosti oskilki odnochasno kolir zvuk i polozhennya pokazhchika ye nadlishkovimi 5 Podibnist viklikaye plutaninu vikoristovujte skladniki yaki vidriznyayutsya Znaki yaki zdayutsya shozhimi jmovirno budut plutati Vidnesennya podibnih funkcij do riznih harakteristik viklikaye shozhist gasel Napriklad A423B9 bilshe shozhij na A423B8 nizh 92 na 93 Nepotribni shozhi funkciyi povinno buti usuneno a rizni zavdannya povinno buti vidileno Zasadi mentalnoyi modeli 6 Pravilo malovnichogo realizmu Displej povinen viglyadati yak zminna yaku vin predstavlyaye napriklad visoku temperaturu na termometri pokazano yak vishij vertikalnij riven Yaksho ye kilka skladnikiv yih mozhna nalashtuvati takim chinom shob voni viglyadali tak nibi voni ye u predstavlenomu seredovishi 7 Polozhennya diyi ruhomoyi chastini Ruhomi elementi povinni peresuvatisya u mezhah i napryamku sumisnomu z mentalnoyu modellyu koristuvacha shodo togo yak vin naspravdi ruhayetsya u sistemi Napriklad ruhomij element na altimetri povinen ruhatisya vgoru zi zbilshennyam visoti Polozhennya zasnovani na uvazi 8 Privedennya do minimumu zusil dostupu do danih Koli uvaga koristuvacha perenapravlyayetsya z odnogo miscya na inshe dlya dostupu do potribnih danih ce pov yazano z vitratami chasu abo zusil Budova displeya povinna zmenshuvati ci vitrati ta dozvolyati roztashovuvati chasto dostupni dzherela u najblizhchij mozhlivij poziciyi Odnak zadlya znizhennya cih zusil ne slid nehtuvati nalezhnoyu rozbirlivistyu 9 Sposib blizkoyi sumisnosti Podil uvagi mizh dvoma dzherelami danih mozhe buti potribnim dlya vikonannya odnogo zavdannya Ci dzherela povinno buti podumki poyednano i za viznachennyam mati tisnu psihichnu blizkist Vitrati na dostup do informaciyi povinni buti nizkimi sho mozhe buti dosyagnuto riznimi sposobami napriklad blizkist zv yazok za dopomogoyu zagalnih koloriv shabloniv form ta inshe Odnak nadmirna blizkist displeya mozhe buti hibnoyu oskilki viklikaye zanadto bagato pereshkod 10 Pravilo mnozhinnih resursiv Koristuvach mozhe legshe obroblyati dani z riznih dzherel Napriklad zorovi ta zvukovi dani mozhe buti predstavleno odnochasno a ne nadavati lishe zorovu abo lishe sluhovu informaciyu Pravila pam yati 11 Zaminit pam yat na zorovu informaciyu Koristuvachevi ne potribno zberigati vazhlivi dani vinyatkovo u robochij pam yati abo vityaguvati yiyi z dovgotrivaloyi pam yati Menyu kontrolnij spisok abo inshij monitor mozhut dopomogti koristuvachevi zmenshiti zastosuvannya jogo vlasnoyi pam yati Odnak vikoristannya pam yati mozhe inodi prinositi korist koristuvachevi usuvati potrebu posilatisya na yakijs tip znan u sviti napriklad operator ekspert komp yuter voliv bi vikoristovuvati pryami komandi z pam yati nizh posilatisya na kerivnictvo z ekspluataciyi Zastosuvannya znan z golovi koristuvacha i zagalnih svitovih znan maye buti vrivnovazheno dlya nalezhnogo proyektuvannya 12 Pravilo peredbachenoyi dopomogi Proaktivni diyi zazvichaj bilsh efektivni nizh reaktivni diyi Displej povinen namagatisya usunuti resursomistki kognitivni zavdannya ta zaminiti yih bilsh prostimi dlya sprijnyattya zavdannyami shob zmenshiti vikoristannya rozumovih zusil koristuvacha Ce dozvolit koristuvachevi zosereditisya na potochnih osoblivostyah i rozglyanuti mozhlivi majbutni umovi Prikladom prognozovanoyi dopomogi ye dorozhnij znak sho poznachaye vidstan do pevnogo punktu priznachennya 13 Polozhennya poslidovnosti Davni zvichki z odnimi displeyami legko perenosyatsya na pidtrimku roboti na novih displeyah yaksho voni rozroblyayutsya poslidovno Trivala pam yat koristuvacha viklikaye diyi kotri yak ochikuyetsya budut pridatnimi nadali Dizajn povinen prijnyati cej chinnik i vikoristovuvati uzgodzhenist mizh riznimi displeyami Interfejs lyudina komp yuter Interfejs lyudina komp yuter mozhe buti zmalovano yak sutnist zv yazku mizh lyudinoyu koristuvachem i komp yuterom Potik danih mizh lyudinoyu ta komp yuterom viznachayetsya yak kolo vzayemodiyi Cya spivdiya maye kilka aspektiv u tomu chisli Zorova osnova Vizualna lyudino komp yuterna vzayemodiya jmovirno ye najbilsh poshirenoyu oblastyu u doslidzhennyah HCI spivpraci lyudini z komp yuterom Lyudina yaka maye displej na golovi ta keruye nim za dopomogoyu rukavichki danih pro virtualnu realnist proyasniti Zvukova osnova Zasnovana na audio vzayemodiyi mizh komp yuterom i lyudinoyu i ye she odniyeyu vazhlivoyu skladovoyu u sistemah HCI Cya galuz stosuyetsya informaciyi otrimanoyi za dopomogoyu riznih zvukovih signaliv Cilove seredovishe Umovi i cili yaki vstanovleno dlya koristuvacha Mashinne seredovishe Seredovishe u yakomu komp yuter priyednano do merezhi napriklad noutbuk studenta koledzhu u kimnati gurtozhitku Oblasti interfejsu Ne nakladeni odna na odnu oblasti mistyat procesi mizh lyudinoyu ta komp yuterom kotri ne stosuyutsya yih vzayemodiyi U toj zhe chas nakladeni oblasti stosuyutsya lishe procesiv pov yazanih z yih vzayemodiyeyu Vhidnij potik Potik danih yakij pochinayetsya u seredovishi zavdan koli koristuvach maye yakes zavdannya sho vimagaye vikoristannya vlasnogo komp yutera Vihid Potik informaciyi yaka bere svij pochatok u seredovishi mashini Zvorotnij zv yazok Cikli kriz interfejs sho ocinyuyut moderuyut ta pidtverdzhuyut procesi koli voni perehodyat interfejsom vid lyudini do komp yutera i nazad Pridatnist Ce vidpovidnist mizh komp yuternim dizajnom koristuvachem i zavdannyam optimizaciyi lyudskih resursiv potribnih dlya vikonannya cogo zavdannya Chinniki zminiTradicijno yak poyasnyuvalosya u zhurnalnij statti prisvyachenij modelyuvannyu lyudino mashinnoyi vzayemodiyi vikoristannya komp yutera bulo zmodelovano yak lyudino komp yuterna diada u yakij cih dvoh bulo pov yazano vuzkim yavnim kanalom zv yazku takim yak tekstovi terminali Provedeno veliku robotu shob dosyagti vzayemodiyi mizh komp yuternoyu sistemoyu ta lyudinoyu Odnak yak zaznacheno u vstupi dosi isnuye bagato jmovirnostej dlya riznih halep i zriviv Cherez ce lyudino mashinna vzayemodiya peremistila uvagu za mezhi interfejsu shob reaguvati na sposterezhennya yak ce sformulyuvav D Engelbart Yakbi prostota vikoristannya bula yedinim dopustimim mirilom lyudi dotrimuvalisya b trikolisnih velosipediv i nikoli b ne sprobuvali dvokolisni Zasobi za dopomogoyu yakih lyudi vzayemodiyut z komp yuterami prodovzhuyut strimko rozvivatisya Lyudino komp yuterna vzayemodiya zalezhit vid napryamkiv yaki viznachayut harakter majbutnoyi obchislyuvalnoyi tehniki Ce Znizhennya vitrat na obladnannya sho prizvede do zbilshennya pam yati i shvidshih sistem Zmenshennya rozmiriv aparatnih zasobiv sho pokrashuye mobilnist Znizhennya vimog do zhivlennya spriyaye portativnosti Novi displejni tehnologiyi sho vede do z yavlennya obchislyuvalnih pristroyiv u novih formah Specializovane obladnannya zabezpechuye poyavu novih mozhlivostej Pidsilennya rozvitku merezhevih komunikacij ta rozpodilenih obchislen Vse shirshe vikoristannya komp yuteriv osoblivo lyudmi yaki znahodyatsya za mezhami obchislyuvalnoyi profesiyi Pidvishennya innovacij u sposobi vvedennya napriklad golos zhest pero u poyednanni zi znizhennyam vitrat zabezpechuye shvidshu komp yuterizaciyu lyudej yaki ranishe ne potrapili pid komp yuternu revolyuciyu Shirshi socialni mozhlivosti yaki dayut zmogu polipshiti dostup do komp yuteriv grupam yaki u teperishnij chas perebuvayut shodo cogo u nespriyatlivih umovah Yak ochikuyetsya majbutnye dlya HCI sho gruntuyetsya na nayavnih perspektivnih doslidzhennyah bude mati nastupni harakteristiki Rozpodileni obchislennya ta komunikaciyi Komp yuteri yak ochikuyetsya spilkuvatimutsya kriz visokoshvidkisni lokalni merezhi z bilsh shirokim ohoplennyam merezh na nacionalnomu rivni ta mobilno za dopomogoyu infrachervonih ultrazvukovih stilnikovih ta inshih tehnologij Dani ta obchislyuvalni poslugi budut dostupni dlya perenosnih komp yuteriv z bagatoh yaksho ne bilshosti misc do yakih koristuvach podorozhuvatime Bagatofunkcionalni sistemi Sistemi mozhut mati veliku kilkist funkcij pov yazanih mizh soboyu Ye tak bagato sistem sho bilshist koristuvachiv tehnichnih abo ne tehnichnih ne mayut chasu shob vivchiti yih u zvichnij sposib napriklad cherez grubi kerivnictva z ekspluataciyi Vsebichna dostupnist komp yuternoyi grafiki Komp yuterni grafichni mozhlivosti taki yak obrobka zobrazhen grafichnih peretvoren renderinga i interaktivnoyi animaciyi stayut poshirenim yavishem oskilki nedorogi chipi stayut dostupnimi dlya zastosuvannya v zagalnih robochih stanciyah ta mobilnih pristroyah Zmishana tehnika Komercijni sistemi mozhut obroblyati zobrazhennya golos zvuki video tekst vidformatovani dani Voni vzayemozaminni po liniyah zv yazku mizh koristuvachami Okremi virobi pobutovoyi elektroniki napriklad stereo nabori videomagnitofoni televizori i komp yuteri chastkovo zlivayutsya v odne cile Komp yuterni ta drukovani polya yak ochikuyetsya budut perehresno upodibnyuvatisya Vzayemodiya z visokoyu propusknoyu zdatnistyu Shvidkist z yakoyu lyudi i mashini vzayemodiyut mizh soboyu yak ochikuyetsya suttyevo zroste zavdyaki zminam u shvidkosti komp yuternoyi grafiki novih media ta novih pristroyiv vvedennya vivedennya Ce umozhlivit poyavu deyakih yakisno riznih interfejsiv takih yak virtualna realnist abo obchislyuvalne video Veliki ta tonki displeyi Novi displejni tehnologiyi postijno udoskonalyuyutsya sho dozvolyaye vikoristovuvati duzhe veliki ta tonki displeyi yaki legki i mayut nizke spozhivannya elektriki Ce duzhe polegshuye obladnannya ta jmovirno dozvolit stvoryuvati komp yuterni sistemi na osnovi pera na paperi Informacijni utiliti Ochikuvalosya sho bude poshireno komunalni informacijni sluzhbi napriklad bankivski poslugi na domu ta v magazinah i specializovani galuzevi poslugi napriklad pogoda dlya pilotiv Strimkist poshirennya mozhe zbilshuvatisya z vvedennyam vzayemodiyi visokoyi propusknoyi zdatnosti i polipshennyam yakosti interfejsiv ZastosuvannyaOsvita U 2020 h rokah vikoristannya zastosunkiv informacijno komunikacijnih tehnologij IKT vkraj neobhidno na vsih rivnyah osviti U comu sensi vinikayut skladnoshi oskilki hocha bagato vchiteliv dijsno dokladayut zusil dlya aktivnogo zaluchennya cih resursiv do svoyeyi profesiyi u bagatoh inshih vipadkah cogo ne vidbuvayetsya sho mozhe buti pov yazano abo z ulashtuvannyam osvitnoyi modeli centriv v yakih voni berut uchast ne zamislennyam pro ce brak resursiv vidsutnist gnuchkosti dlya zastosuvannya novih metodiv nestacha viznannya lyudej yaki yih zastosovuyut abo sho u bagatoh vipadkah znannya vchiteliv z ciyeyi oblasti ye duzhe obmezhenimi ce mozhe buti pov yazano z oporom zminam neprijnyattyam novacij abo viddanistyu tradiciyam inkoli menshi za ti yakimi volodiyut vlasne studenti U comu sensi tehnologiyi mozhut buti duzhe korisnimi shob sprostiti vprovadzhennya cih procesiv ta yih zastosuvannya v osviti napriklad zavdyaki kastomizaciyi analitici mobilnosti abo socialnim pidhodam Odnak ce zavzhdi povinno suprovodzhuvatisya diyami profesionaliv v galuzi vikladannya oskilki polipshennya vzayemodiyi lyudini z komp yuterom ne slid rozglyadati yak zaminu diyam lyudini Invalidnist Koli z yavilisya pershi komp yuteri stali vnositisya udoskonalennya shobi zrobiti yih dostupnimi i korisnimi dlya lyudej z obmezhenimi mozhlivostyami Odnak ci zastosunki zastarili z rozvitkom tehnologij cherez nemozhlivist pristosuvati yih do novih obchislyuvalnih pristroyiv Vidtodi buli zrobleni sprobi vprovadzhennya novinok shodo vzayemodiyi lyudini i komp yutera pislya sposterezhennya za yih perevagami v nadanni dopomogi lyudyam z obmezhenimi mozhlivostyami prichomu deyaki z nih takozh vikoristovuyutsya j inshimi koristuvachami oskilki voni takozh polegshuyut yim zastosuvannya pristroyiv komp yuteriv U bud yakomu razi isnuyut she taki mozhlivosti yak sinhronnij pereklad na movu zhestiv kotri vse she ye nedoskonalimi Deyaki dizajneri takozh vislovlyuvalisya z cogo privodu nagoloshuyuchi na potrebi stvorennya proyektiv yaki z samogo pochatku buli bi dostupnimi vsim lyudyam shobi novi tehnologiyi ne stvoryuvali dodatkovih trudnoshiv u zhitti lyudej z obmezhenimi mozhlivostyami Hocha voni j ne zabuvayut sho ye pevni koristuvachi yakim zavzhdi budut potribni pristroyi z osoblivimi vlastivostyami shobi zabezpechiti yih dostupnist Dlya cogo koristuvachi z osoblivimi potrebami povinni mati mozhlivist brati uchast u hodi proyektuvannya zasobiv IKT shobi ti buli yaknajkrashe zruchnimi dlya nih Rizni uryadovi organi takozh usvidomili ci potrebi i zaohocheni diyami asociacij lyudej z obmezhenimi mozhlivostyami prosuvali rizni zahodi yaki buli prijnyati osoblivo v Spoluchenih Shtatah i v Yevropi Deyaki z nih ce TIDE yevropejskogo rivnya yakij hocha i ne vipravdav ochikuvan na rinku dopomig zrobiti takih koristuvachiv pomitnimi ta pidvishiti obiznanist pro yihni potrebi Div takozhSCADA Ergonomika Mova modelyuvannya Interfejs koristuvacha Domenna sistema imen Vikoristovnist Dizajn vzayemodiyi en Adaptivnij vebdizajn HID standart pristroyiv pryamoyi vzayemodiyi z lyudinoyu sho pidklyuchayutsya cherez USB Pristrij vvedennya Robototehnika Androyid Gipotetichno deduktivnij metod Interaktivnist Lyudino mashinnij interfejsDzherelaCard Stuart K Thomas P Moran Allen Newell July 1980 The keystroke level model for user performance time with interactive systems Communications of the ACM 23 7 396 410 doi 10 1145 358886 358895 angl Carlisle James H June 1976 Evaluating the impact of office automation on top management communication Proceedings of the June 7 10 1976 National Computer Conference and Exposition s 611 616 doi 10 1145 1499799 1499885 Use of human computer interaction appears in references a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka angl Suchman Lucy 1987 New York Cambridge Cambridge University Press Arhiv originalu za 19 veresnya 2015 Procitovano 7 bereznya 2015 angl Dourish Paul 2001 Cambridge MA MIT Press Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 21 bereznya 2017 angl Hewett Baecker Card Carey Gasen Mantei Perlman Strong Verplank ACM SIGCHI Arhiv originalu za 17 serpnya 2014 Procitovano 15 lipnya 2014 angl Ergoweb Ergoweb com Arhiv originalu za veresen 28 2011 Procitovano 29 serpnya 2011 angl Nrc gov Arhiv originalu za 6 grudnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2011 angl http www threemileisland org downloads 188 pdf 9 kvitnya 2011 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 11 chervnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Arhiv originalu PDF za 11 chervnya 2021 Procitovano 11 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaGrashenko L A Fisun A P i dr Teoreticheskie i prakticheskie osnovy cheloveko kompyuternogo vzaimodejstviya bazovye ponyatiya cheloveko kompyuternyh sistem v informatike i informacionnoj bezopasnosti Monografiya Red A P Fisun Orel OGU 2004 169 s Dep v VINITI 15 10 2004 g 1624 V2004 9 listopada 2013 u Wayback Machine Cya stattya ye sirim perekladom z anglijskoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad berezen 2017 Ce nezavershena stattya z informatiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi