Моделюва́ння да́них (англ. data modeling) у програмній інженерії — процес створення моделі даних для інформаційної системи шляхом застосування певних формальних підходів.
Огляд
Моделювання даних — процес, що використовується для визначення й аналізу [en] до даних, необхідних для підтримки бізнес-процесів у межах відповідних інформаційних систем в організаціях. Таким чином, процес моделювання даних залучає професійних моделістів даних, які тісно працюють із зацікавленими сторонами бізнесу, а також із потенційними користувачами інформаційної системи.
Існують три різних типи моделей даних, що виробляються протягом переходу від вимог до дійсної бази даних для використання в інформаційній системі. Вимоги до даних спочатку записуються як концептуальна модель даних, яка по суті є набором технологічно залежних специфікацій про дані та використовується для обговорення початкових вимог із зацікавленими сторонами бізнесу. Концептуальна модель потім перетворюється на логічну модель даних, яка документує структури даних, що можуть реалізовуватися в базах даних. Реалізація однієї концептуальної моделі даних може вимагати багатьох логічних моделей даних. Останнім кроком у моделюванні даних є перетворення логічної моделі даних на фізичну модель даних, яка організує дані в таблиці та пояснює деталі доступу, продуктивності та зберігання. Моделювання даних визначає не тільки елементи даних, а й також їх структури та відношення між ними.
Техніки та методології моделювання даних використовуються для моделювання даних у стандартний, послідовний і передбачуваний спосіб задля керування ним як ресурсом. Використання стандартів моделювання даних настійно рекомендується для всіх проектів, що вимагають стандартні засоби визначення й аналізу даних у межах організації, наприклад, моделювання даних використовується для:
- допомоги бізнес-аналітикам, програмістам, тестувальникам, авторам керівництв, вибірникам пакетів ІТ, інженерам, менеджерам, пов'язаним організаціям і клієнтам зрозуміти та використати погоджену напівформальну модель концепції організації та як вони стосуються один одного;
- керування даними як ресурсом;
- інтеграції інформаційної системи;
- проектування баз і сховищ даних (також відомі як репозитарії даних).
Моделювання даних може здійснюватися під час різних типів проектів і на багатьох фазах проектів. Моделі даних прогресивні: немає такого поняття, як кінцева модель даних для бізнесу чи застосунку. Натомість модель даних повинна розглядатися як живий документ, який змінюватиметься у відповідь на зміну бізнесу. Моделі даних в ідеалі слід зберігати в репозитарії так, щоб їх можна було отримати, розширити та редагувати за деякий час. [en] та інші (2004) визначили два типи моделювання даних:
- Стратегічне моделювання даних — є частиною створення стратегії інформаційних систем, що визначає загальне бачення й архітектуру інформаційних систем. [en] є методологією, що охоплює цей підхід.
- Моделювання даних протягом системного аналізу: В системному аналізі логічні моделі даних створюються як частина розробки нових баз даних.
Моделювання даних також використовується як техніка деталізації [en] для конкретних баз даних. Воно іноді називається «моделюванням даних», оскільки модель даних із часом реалізується в базу даних.
Теми моделювання даних
Моделі даних
Моделі даних надають фреймворк для даних, які використовуватимуться в інформаційних системах шляхом надання конкретного визначення та формату. Якщо модель даних використовується послідовно в усіх системах, то сумісність даних є досяжною. Якщо ті самі структури даних використовуються для зберігання та доступу до даних, тоді різні застосунки можуть безшовно ділитися даними. Результати цього показано на діаграмі. Проте, системи й інтерфейси часто дорого будувати, оперувати та підтримувати. Вони також можуть радше обмежувати бізнес, аніж підтримувати його. Це може статися, коли якість моделей даних, реалізованих у системах та інтерфейсах, є низькою
Деякі поширені проблеми, виявлені в моделях даних:
- Бізнес-правила, специфічні до того, як усе робиться в певному місці, часто фіксуються у структурі моделі даних. Це означає, що малі зміни у способі ведення бізнесу призводять до великих змін у комп'ютерних системах та інтерфейсах. Тому бізнес-правила повинні реалізовуватися у гнучкий спосіб, що не спричинює складні залежності, а модель даних повинна бути достатньо гнучкою, щоби такі зміни в бізнесі могли реалізовуватися в межах моделі даних у відносно швидкий та ефективний спосіб.
- Типи сутностей часто невизначені чи визначені некоректно. Це може призвести до реплікації даних, їх структур і функційності, разом із супутньою вартістю такого дублювання в розробці та підтримці. Таким чином, визначення даних повинні бути зроблені настільки чіткими та легкими для розуміння, наскільки можливо для мінімізації хибного тлумачення та дублювання.
- Моделі даних для різних систем довільно різні. Наслідком цього є необхідність складних інтерфейсів між системами, що спільно використовують дані. Ці інтерфейси можуть становити 25—70 % вартості поточних систем. Необхідні інтерфейси повинні розглядатися по суті під час проектування моделі даних, сама по собі модель даних не використовуватиметься без інтерфейсів у різних системах.
- Даними не можна ділитися в електронному вигляді між клієнтами та постачальниками, оскільки структура та значення даних не були стандартизовані. Для отримання оптимального значення від реалізованої моделі даних дуже важливо визначити стандарти, які забезпечать, що моделі даних і відповідатимуть потребам бізнесу, і будуть послідовними.
Концептуальні, логічні та фізичні схеми
1975 року ANSI описав три види «екземплярів» моделей даних:
- Концептуальна схема: описує семантику предметної області (межі[уточнити] моделі). Наприклад, це може бути модель площі інтересів організації чи індустрії. Вона складається з класів сутностей, які подають види важливих речей у предметній області, та відношень тверджень про асоціації між парами класів сутностей. Концептуальна схема визначає види фактів або пропозицій, які можна виразити за допомогою моделі. У цьому сенсі вона визначає дозволені вирази штучною «мовою» в межах, обмежених межами моделі. Простіше кажучи, концептуальна схема є першим кроком в організації вимог до даних.
- Логічна схема: описує структуру певної предметної області інформації. Вона складається з описів (наприклад) таблиць, колонок, об'єктно-орієнтованих класів і тегів XML. Логічна та концептуальна схеми іноді реалізуються як одне й те саме.
- Фізична схема: описує фізичні засоби, що використовуються для зберігання даних. Вона стосується розділів, ЦП, табличних просторів тощо.
Згідно з ANSI, цей підхід дозволяє трьом перспективам бути відносно незалежними одна від одної. Технології зберігання можуть змінюватися без упливу на логічну чи концептуальну схему. Структура таблиць або колонок може змінюватися без (обов'язкового) впливу на концептуальну схему. У цьому випадку, звичайно, структури повинні залишатися послідовними в усіх схемах тієї самої моделі даних.
Процес моделювання даних
У контексті (див. малюнок) моделювання даних доповнює моделювання бізнес-процесів і зрештою має наслідком генерацію бази даних.
Процес проектування бази даних включає створення попередньо описаних трьох типів схем — концептуальної, логічної та фізичної. Проект бази даних, документований у трьох схемах, перетворюється через мову визначення даних, яка потім може використовуватися для генерації бази даних. Повністю приписана модель даних містить докладні атрибути (описи) для кожнї сутності в ній. Термін «проект бази даних» може описувати багато різних частин проекту всієї [ru]. Принципово та найкоректніше, це може вважатися логічним проектом базових структур даних, що використовуються для зберігання даних. У реляційній моделі це таблиці та розрізи. В об'єктних базах даних сутності та відношення відображаються безпосередньо в об'єктні класи й іменовані відношення. Проте, термін «проект бази даних» може також застосовуватися до всього процесу проектування, а лише базових структур даних, але також форм і запитів, що використовуються як частина всього застосунку баз даних у системі керування базами даних, або СКБД.
У процесі системні інтерфейси становлять від 25 % до 70 % вартості розробки та підтримки поточних систем. Основною причиною цієї вартості є те, що ці системи не поділяють спільну модель даних. Якщо моделі даних розроблені на засадах система за системою, тоді не лише той самий аналіз повторюється в пересічних областях, а й подальший аналіз повинен здійснюватися дл ястворення інтерфейсів між ними. Більшість систем в організації містять ті самі базові дані, перероблені для конкретної мети. Таким чином, ефективно спроектована базова модель даних може мінімізувати переробку з мінімальними модифікаціями для цілей різних систем в організації.
Методології моделювання
Моделі даних подають інформаційні сфери інтересів. Тоді як існує багато способів створення моделі даних, за словами (1997), виділяються лише дві методології моделювання, згори донизу та знизу догори:
- Моделі знизу догори, чи моделі інтеграції розрізів англ. View Integration, часто є наслідком зусиль реінжинірингу. Вони зазвичай починаються з існування форм структур даних, полів на екранах застосунків або звітів. Ці моделі зазвичай фізичні, специфічні до застосунку та незавершені з погляду підприємства. Вони можуть не сприяти обміну даними, особливо якщо вони побудовані без посилань на інші частини організації.
- Логічні моделі даних згори донизу, з іншого боку, створені в абстрактний спосіб отриманням інформації від людей, які знають предметну область. Система може не реалізувати всі сутності в логічній моделі, але модель слугує орієнтиром або шаблоном.
Іноді моделі створено в суміші двох методів: розглядаючи необхідні дані та структури застосунку, та послідовно посилаючись на модель предметної області. На жаль, у багатьох середовищах відмінності між логічною та фізичною моделями даних розмиті. На додачу, деякі CASE-засоби не розрізняють логічні та фізичні моделі даних.
Діаграми «сутність — зв'язок»
Існують декілька нотацій моделювання даних. Дійсна модель часто називається «модель „сутність — зв'язок“», оскільки вона зображає дані в термінах сутностей і відношень, описаних у даних. Модель «сутність — зв'язок» (англ. entity-relationship model, ERM) є абстрактним концептуальним поданням структурованих даних. Моделювання «сутність — зв'язок» є реляційною схемою методу моделювання баз даних, що використовується у програмній інженерії для створення типу концептуальної моделі даних (або [en]) системи, часто реляційної бази даних, та її вимог [en].
Ці моделі використовуються на першій стадії проектування інформаційної системи протягом аналізу вимог для опису потреб інформації чи типу інформації, що зберігатиметься в базі даних. Техніка моделювання даних може використовуватися для опису будь-якої онтології (тобто огляду та класифікацій використовуваних термінів і їх відношень) для певного [en], тобто сфери інтересів.
Декілька технік було розроблено для проектування моделей даних. Поки ці методології керує моделістами даних у їхній роботі, використання однієї методології двома різними людьми часто призведе до дуже різних результатів. Найпомітнішими є:
- Діаграма Бакмана
- [en]
- Нотація Чена
- [en]
- Розширена нотація Бекуса — Наура
- [en]
- Об'єктно-реляційне відображення
- [en]
- Реляційна модель даних
- [en]
Загальне моделювання даних
Загальні моделі даних є узагальненнями звичайних моделей даних. Вони визначають стандартизовані загальні типи відношень, разом із видами речей, що можуть бути пов'язані такими типами відношень.
Визначення загальної моделі даних подібне до визначення природної мови. Наприклад, загальна модель даних може визначати типи відношень, як-от «відношення класифікації», що є бінарним відношенням між окремими речами та їх видами (класами), та «відношення „частина-ціле“», що є бінарним відношенням між двома речами, одним із роллю частини, іншим із роллю цілого, незалежно від видів речей, що пов'язані.
Враховуючи розширюваний список класів, це дозволяє класифікувати будь-яку окрему річ і визначити відношення «частина—ціле» для будь-якого окремого об'єкта. Стандартизацією розширюваного списку типів відношень загальна модель даних дозволяє виражати необмежену кількість видів фактів і наближатиметься до можливостей природних мов. Звичайні моделі даних, з іншого боку, мають фіксовані й обмежені межі галузі, оскільки екземпляри (використання) такої моделі дозволяє виражати лише види фактів, які заздалегідь визначені в моделі.
Семантичне моделювання даних
Логічні структури даних СУБД, чи то ієрархічних, мережевих або реляційних, не можуть повністю задовольнити вимоги концептуального визначення даних, оскільки вони обмежені в межах та упереджені до стратегії реалізації, що використовується СКБД. Це так, якщо семантична модель даних не реалізована в базі даних за призначенням, вибір, який може дещо вплинути на виконання, але загалом значно поліпшує продуктивність.
Таким чином, потреба визначення даних із концептуального розрізу призводить до розробки техніки [en]. Тобто техніки для визначення суті даних у контексті їх взаємовідношень із іншими даними. Як показано на малюнку, реальний світ, у термінах ресурсів, ідей, подій та ін., символічно визначений у фізичних сховищах даних. Семантична модель даних є абстракцією, що визначає те, як збережені символи відносяться до реального світу. Тому модель повинна бути істинним поданням реального світу.
Семантична модель даних може використовуватися для багатьох цілей, як-от:
- планування ресурсів даних;
- побудова доступних для спільного використання[уточнити] баз даних;
- оцінювання постачальників програмного забезпечення;
- інтеграція наявних баз даних.
Загальна мета семантичних моделей даних полягає в захопленні якомога більшого сенсу даних шляхом інтеграції реляційної концепції з потужнішими концепціями абстрагування, відомими з галузі штучного інтелекту. Ідея полягає в забезпечення високорівневих примітивів моделювання як цілої частини моделі даних задля сприяння поданню ситуацій реального світу.
Квантове моделювання
У жовтні 2017 з'явився фреймворк [en], перша платформа з відкритим кодом для перекладу проблем хімії та матеріалознавства в квантові схеми. OpenFermion - це бібліотека для моделювання систем взаємодіючих електронів (ферміонів), що породжують властивості речовини. До OpenFermion розробникам квантових алгоритмів потрібно було вивчити значну кількість хімії та написати велику кількість коду, щоб зламати інші коди, щоб скласти навіть найосновніші квантові симуляції.
Див. також
Примітки
- Вест, Метью; Фоулер, Джуліан (1999). (PDF). The European Process Industries STEP Technical Liaison Executive (EPISTLE). Архів оригіналу (PDF) за 9 вересня 2020. Процитовано 23 серпня 2018.
- [en], Грехем Вітт. Data Modeling Essentials. — 3-е. — Сан-Франциско : [en], 2005. — .
- Data Integration Glossary (PDF). — Міністерство транспорту США, 2001. — Серпень. з джерела 20 березня 2009.
- Віттен, Джеффрі Л.; Бентлі, Лонні Д.; Діттман, Кевін К. (2004). Systems Analysis and Design Methods (вид. 6-е). ISBN .
- Американський національний інститут стандартів (1975). ANSI/X3/SPARC Study Group on Data Base Management Systems; Interim Report. FDT (Bulletin of ACM SIGMOD) 7:2.
- Сміт, Пол Р.; Сарфаті, Річард (1 травня 1993). (англійською) . США: Paper For 1993 National DOE/Contractors and Facilities CAD/CAE User's Group. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
- Сілверстон, Лен; Інмон, В. Г.; Граціано, Кент (2007) [1997]. The Data Model Resource Book. Wiley. ISBN .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() Reviewed by Van Scott on tdan.com [ 13 квітня 2010 у Wayback Machine.] - (Пресреліз). Computer Systems Laboratory of the National Institute of Standards and Technology (NIST). 21 грудня 1993. Архів оригіналу (DOC) за 3 грудня 2013. Процитовано 23 серпня 2018.
- Шабо, Амнон (2006). . Архів оригіналу за 22 липня 2009. Процитовано 23 серпня 2018.
- Semantic data modeling. Metaclasses and Their Application. Book Series Lecture Notes in Computer Science. Publisher Springer Berlin / Heidelberg (943). 1995.
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Моделювання даних |
- Agile/Evolutionary Data Modeling [ 2 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Data modeling articles [ 7 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Database Modelling in UML [ 29 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Data Modeling 101 [ 2 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Semantic data modeling [ 9 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- System Development, Methodologies and Modeling [ 29 червня 2010 у Wayback Machine.] Notes on by Tony Drewry
- Request For Proposal — Information Management Metamodel (IMM) [ 16 вересня 2019 у Wayback Machine.] of the Object Management Group
- Chris Bradley
- Chris Bradley
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Modelyuva nnya da nih angl data modeling u programnij inzheneriyi proces stvorennya modeli danih dlya informacijnoyi sistemi shlyahom zastosuvannya pevnih formalnih pidhodiv Proces modelyuvannya danih Malyunok ilyustruye sposib u yakij modeli danih rozroblyayutsya ta vikoristovuyutsya sogodni konceptualna model danih rozroblyayetsya na osnovi en do danih dlya zastosunku sho rozroblyayetsya mozhlivo v konteksti modeli aktivnosti Model danih yak pravilo skladayetsya z tipiv sutnostej atributiv vidnoshen pravil cilisnosti ta viznachen takih ob yektiv Ce potim vikoristovuyetsya yak vidpravna tochka dlya proektuvannya interfejsu chi bazi danihOglyadModelyuvannya danih proces sho vikoristovuyetsya dlya viznachennya j analizu en do danih neobhidnih dlya pidtrimki biznes procesiv u mezhah vidpovidnih informacijnih sistem v organizaciyah Takim chinom proces modelyuvannya danih zaluchaye profesijnih modelistiv danih yaki tisno pracyuyut iz zacikavlenimi storonami biznesu a takozh iz potencijnimi koristuvachami informacijnoyi sistemi Isnuyut tri riznih tipi modelej danih sho viroblyayutsya protyagom perehodu vid vimog do dijsnoyi bazi danih dlya vikoristannya v informacijnij sistemi Vimogi do danih spochatku zapisuyutsya yak konceptualna model danih yaka po suti ye naborom tehnologichno zalezhnih specifikacij pro dani ta vikoristovuyetsya dlya obgovorennya pochatkovih vimog iz zacikavlenimi storonami biznesu Konceptualna model potim peretvoryuyetsya na logichnu model danih yaka dokumentuye strukturi danih sho mozhut realizovuvatisya v bazah danih Realizaciya odniyeyi konceptualnoyi modeli danih mozhe vimagati bagatoh logichnih modelej danih Ostannim krokom u modelyuvanni danih ye peretvorennya logichnoyi modeli danih na fizichnu model danih yaka organizuye dani v tablici ta poyasnyuye detali dostupu produktivnosti ta zberigannya Modelyuvannya danih viznachaye ne tilki elementi danih a j takozh yih strukturi ta vidnoshennya mizh nimi Tehniki ta metodologiyi modelyuvannya danih vikoristovuyutsya dlya modelyuvannya danih u standartnij poslidovnij i peredbachuvanij sposib zadlya keruvannya nim yak resursom Vikoristannya standartiv modelyuvannya danih nastijno rekomenduyetsya dlya vsih proektiv sho vimagayut standartni zasobi viznachennya j analizu danih u mezhah organizaciyi napriklad modelyuvannya danih vikoristovuyetsya dlya dopomogi biznes analitikam programistam testuvalnikam avtoram kerivnictv vibirnikam paketiv IT inzheneram menedzheram pov yazanim organizaciyam i kliyentam zrozumiti ta vikoristati pogodzhenu napivformalnu model koncepciyi organizaciyi ta yak voni stosuyutsya odin odnogo keruvannya danimi yak resursom integraciyi informacijnoyi sistemi proektuvannya baz i shovish danih takozh vidomi yak repozitariyi danih Modelyuvannya danih mozhe zdijsnyuvatisya pid chas riznih tipiv proektiv i na bagatoh fazah proektiv Modeli danih progresivni nemaye takogo ponyattya yak kinceva model danih dlya biznesu chi zastosunku Natomist model danih povinna rozglyadatisya yak zhivij dokument yakij zminyuvatimetsya u vidpovid na zminu biznesu Modeli danih v ideali slid zberigati v repozitariyi tak shob yih mozhna bulo otrimati rozshiriti ta redaguvati za deyakij chas en ta inshi 2004 viznachili dva tipi modelyuvannya danih Strategichne modelyuvannya danih ye chastinoyu stvorennya strategiyi informacijnih sistem sho viznachaye zagalne bachennya j arhitekturu informacijnih sistem en ye metodologiyeyu sho ohoplyuye cej pidhid Modelyuvannya danih protyagom sistemnogo analizu V sistemnomu analizi logichni modeli danih stvoryuyutsya yak chastina rozrobki novih baz danih Modelyuvannya danih takozh vikoristovuyetsya yak tehnika detalizaciyi en dlya konkretnih baz danih Vono inodi nazivayetsya modelyuvannyam danih oskilki model danih iz chasom realizuyetsya v bazu danih Temi modelyuvannya danihModeli danih Dokladnishe Model danih Yak modeli danih prinosyat korist Modeli danih nadayut frejmvork dlya danih yaki vikoristovuvatimutsya v informacijnih sistemah shlyahom nadannya konkretnogo viznachennya ta formatu Yaksho model danih vikoristovuyetsya poslidovno v usih sistemah to sumisnist danih ye dosyazhnoyu Yaksho ti sami strukturi danih vikoristovuyutsya dlya zberigannya ta dostupu do danih todi rizni zastosunki mozhut bezshovno dilitisya danimi Rezultati cogo pokazano na diagrami Prote sistemi j interfejsi chasto dorogo buduvati operuvati ta pidtrimuvati Voni takozh mozhut radshe obmezhuvati biznes anizh pidtrimuvati jogo Ce mozhe statisya koli yakist modelej danih realizovanih u sistemah ta interfejsah ye nizkoyu Deyaki poshireni problemi viyavleni v modelyah danih Biznes pravila specifichni do togo yak use robitsya v pevnomu misci chasto fiksuyutsya u strukturi modeli danih Ce oznachaye sho mali zmini u sposobi vedennya biznesu prizvodyat do velikih zmin u komp yuternih sistemah ta interfejsah Tomu biznes pravila povinni realizovuvatisya u gnuchkij sposib sho ne sprichinyuye skladni zalezhnosti a model danih povinna buti dostatno gnuchkoyu shobi taki zmini v biznesi mogli realizovuvatisya v mezhah modeli danih u vidnosno shvidkij ta efektivnij sposib Tipi sutnostej chasto neviznacheni chi viznacheni nekorektno Ce mozhe prizvesti do replikaciyi danih yih struktur i funkcijnosti razom iz suputnoyu vartistyu takogo dublyuvannya v rozrobci ta pidtrimci Takim chinom viznachennya danih povinni buti zrobleni nastilki chitkimi ta legkimi dlya rozuminnya naskilki mozhlivo dlya minimizaciyi hibnogo tlumachennya ta dublyuvannya Modeli danih dlya riznih sistem dovilno rizni Naslidkom cogo ye neobhidnist skladnih interfejsiv mizh sistemami sho spilno vikoristovuyut dani Ci interfejsi mozhut stanoviti 25 70 vartosti potochnih sistem Neobhidni interfejsi povinni rozglyadatisya po suti pid chas proektuvannya modeli danih sama po sobi model danih ne vikoristovuvatimetsya bez interfejsiv u riznih sistemah Danimi ne mozhna dilitisya v elektronnomu viglyadi mizh kliyentami ta postachalnikami oskilki struktura ta znachennya danih ne buli standartizovani Dlya otrimannya optimalnogo znachennya vid realizovanoyi modeli danih duzhe vazhlivo viznachiti standarti yaki zabezpechat sho modeli danih i vidpovidatimut potrebam biznesu i budut poslidovnimi Konceptualni logichni ta fizichni shemi Tririvneva arhitektura ANSI SPARC Ce pokazuye sho model danih mozhe buti zovnishnoyu chi rozrizom konceptualnoyu chi fizichnoyu modellyu Ce ne yedinij sposib poglyanuti na modeli danih a vin ye korisnim osoblivo pri porivnyanni modelej 1975 roku ANSI opisav tri vidi ekzemplyariv modelej danih Konceptualna shema opisuye semantiku predmetnoyi oblasti mezhi utochniti modeli Napriklad ce mozhe buti model ploshi interesiv organizaciyi chi industriyi Vona skladayetsya z klasiv sutnostej yaki podayut vidi vazhlivih rechej u predmetnij oblasti ta vidnoshen tverdzhen pro asociaciyi mizh parami klasiv sutnostej Konceptualna shema viznachaye vidi faktiv abo propozicij yaki mozhna viraziti za dopomogoyu modeli U comu sensi vona viznachaye dozvoleni virazi shtuchnoyu movoyu v mezhah obmezhenih mezhami modeli Prostishe kazhuchi konceptualna shema ye pershim krokom v organizaciyi vimog do danih Logichna shema opisuye strukturu pevnoyi predmetnoyi oblasti informaciyi Vona skladayetsya z opisiv napriklad tablic kolonok ob yektno oriyentovanih klasiv i tegiv XML Logichna ta konceptualna shemi inodi realizuyutsya yak odne j te same Fizichna shema opisuye fizichni zasobi sho vikoristovuyutsya dlya zberigannya danih Vona stosuyetsya rozdiliv CP tablichnih prostoriv tosho Zgidno z ANSI cej pidhid dozvolyaye trom perspektivam buti vidnosno nezalezhnimi odna vid odnoyi Tehnologiyi zberigannya mozhut zminyuvatisya bez uplivu na logichnu chi konceptualnu shemu Struktura tablic abo kolonok mozhe zminyuvatisya bez obov yazkovogo vplivu na konceptualnu shemu U comu vipadku zvichajno strukturi povinni zalishatisya poslidovnimi v usih shemah tiyeyi samoyi modeli danih Proces modelyuvannya danih Modelyuvannya danih u konteksti integraciyi biznes procesiv U konteksti div malyunok modelyuvannya danih dopovnyuye modelyuvannya biznes procesiv i zreshtoyu maye naslidkom generaciyu bazi danih Proces proektuvannya bazi danih vklyuchaye stvorennya poperedno opisanih troh tipiv shem konceptualnoyi logichnoyi ta fizichnoyi Proekt bazi danih dokumentovanij u troh shemah peretvoryuyetsya cherez movu viznachennya danih yaka potim mozhe vikoristovuvatisya dlya generaciyi bazi danih Povnistyu pripisana model danih mistit dokladni atributi opisi dlya kozhnyi sutnosti v nij Termin proekt bazi danih mozhe opisuvati bagato riznih chastin proektu vsiyeyi ru Principovo ta najkorektnishe ce mozhe vvazhatisya logichnim proektom bazovih struktur danih sho vikoristovuyutsya dlya zberigannya danih U relyacijnij modeli ce tablici ta rozrizi V ob yektnih bazah danih sutnosti ta vidnoshennya vidobrazhayutsya bezposeredno v ob yektni klasi j imenovani vidnoshennya Prote termin proekt bazi danih mozhe takozh zastosovuvatisya do vsogo procesu proektuvannya a lishe bazovih struktur danih ale takozh form i zapitiv sho vikoristovuyutsya yak chastina vsogo zastosunku baz danih u sistemi keruvannya bazami danih abo SKBD U procesi sistemni interfejsi stanovlyat vid 25 do 70 vartosti rozrobki ta pidtrimki potochnih sistem Osnovnoyu prichinoyu ciyeyi vartosti ye te sho ci sistemi ne podilyayut spilnu model danih Yaksho modeli danih rozrobleni na zasadah sistema za sistemoyu todi ne lishe toj samij analiz povtoryuyetsya v peresichnih oblastyah a j podalshij analiz povinen zdijsnyuvatisya dl yastvorennya interfejsiv mizh nimi Bilshist sistem v organizaciyi mistyat ti sami bazovi dani pererobleni dlya konkretnoyi meti Takim chinom efektivno sproektovana bazova model danih mozhe minimizuvati pererobku z minimalnimi modifikaciyami dlya cilej riznih sistem v organizaciyi Metodologiyi modelyuvannya Modeli danih podayut informacijni sferi interesiv Todi yak isnuye bagato sposobiv stvorennya modeli danih za slovami 1997 vidilyayutsya lishe dvi metodologiyi modelyuvannya zgori donizu ta znizu dogori Modeli znizu dogori chi modeli integraciyi rozriziv angl View Integration chasto ye naslidkom zusil reinzhiniringu Voni zazvichaj pochinayutsya z isnuvannya form struktur danih poliv na ekranah zastosunkiv abo zvitiv Ci modeli zazvichaj fizichni specifichni do zastosunku ta nezaversheni z poglyadu pidpriyemstva Voni mozhut ne spriyati obminu danimi osoblivo yaksho voni pobudovani bez posilan na inshi chastini organizaciyi Logichni modeli danih zgori donizu z inshogo boku stvoreni v abstraktnij sposib otrimannyam informaciyi vid lyudej yaki znayut predmetnu oblast Sistema mozhe ne realizuvati vsi sutnosti v logichnij modeli ale model sluguye oriyentirom abo shablonom Inodi modeli stvoreno v sumishi dvoh metodiv rozglyadayuchi neobhidni dani ta strukturi zastosunku ta poslidovno posilayuchis na model predmetnoyi oblasti Na zhal u bagatoh seredovishah vidminnosti mizh logichnoyu ta fizichnoyu modelyami danih rozmiti Na dodachu deyaki CASE zasobi ne rozriznyayut logichni ta fizichni modeli danih Diagrami sutnist zv yazok Dokladnishe Model sutnist zv yazok Priklad en diagrami sutnist zv yazok vikoristanoyi dlya modelyuvannya samoyi IDEF1X Nazva rozrizu mm Iyerarhiyu domeniv ta obmezhen takozh dano Obmezhennya virazheno yak rechennya u formalnij teoriyi metamodeli Isnuyut dekilka notacij modelyuvannya danih Dijsna model chasto nazivayetsya model sutnist zv yazok oskilki vona zobrazhaye dani v terminah sutnostej i vidnoshen opisanih u danih Model sutnist zv yazok angl entity relationship model ERM ye abstraktnim konceptualnim podannyam strukturovanih danih Modelyuvannya sutnist zv yazok ye relyacijnoyu shemoyu metodu modelyuvannya baz danih sho vikoristovuyetsya u programnij inzheneriyi dlya stvorennya tipu konceptualnoyi modeli danih abo en sistemi chasto relyacijnoyi bazi danih ta yiyi vimog en Ci modeli vikoristovuyutsya na pershij stadiyi proektuvannya informacijnoyi sistemi protyagom analizu vimog dlya opisu potreb informaciyi chi tipu informaciyi sho zberigatimetsya v bazi danih Tehnika modelyuvannya danih mozhe vikoristovuvatisya dlya opisu bud yakoyi ontologiyi tobto oglyadu ta klasifikacij vikoristovuvanih terminiv i yih vidnoshen dlya pevnogo en tobto sferi interesiv Dekilka tehnik bulo rozrobleno dlya proektuvannya modelej danih Poki ci metodologiyi keruye modelistami danih u yihnij roboti vikoristannya odniyeyi metodologiyi dvoma riznimi lyudmi chasto prizvede do duzhe riznih rezultativ Najpomitnishimi ye Diagrama Bakmana en Notaciya Chena en Rozshirena notaciya Bekusa Naura en Ob yektno relyacijne vidobrazhennya en Relyacijna model danih en Zagalne modelyuvannya danih Dokladnishe Priklad zagalnoyi modeli danih Zagalni modeli danih ye uzagalnennyami zvichajnih modelej danih Voni viznachayut standartizovani zagalni tipi vidnoshen razom iz vidami rechej sho mozhut buti pov yazani takimi tipami vidnoshen Viznachennya zagalnoyi modeli danih podibne do viznachennya prirodnoyi movi Napriklad zagalna model danih mozhe viznachati tipi vidnoshen yak ot vidnoshennya klasifikaciyi sho ye binarnim vidnoshennyam mizh okremimi rechami ta yih vidami klasami ta vidnoshennya chastina cile sho ye binarnim vidnoshennyam mizh dvoma rechami odnim iz rollyu chastini inshim iz rollyu cilogo nezalezhno vid vidiv rechej sho pov yazani Vrahovuyuchi rozshiryuvanij spisok klasiv ce dozvolyaye klasifikuvati bud yaku okremu rich i viznachiti vidnoshennya chastina cile dlya bud yakogo okremogo ob yekta Standartizaciyeyu rozshiryuvanogo spisku tipiv vidnoshen zagalna model danih dozvolyaye virazhati neobmezhenu kilkist vidiv faktiv i nablizhatimetsya do mozhlivostej prirodnih mov Zvichajni modeli danih z inshogo boku mayut fiksovani j obmezheni mezhi galuzi oskilki ekzemplyari vikoristannya takoyi modeli dozvolyaye virazhati lishe vidi faktiv yaki zazdalegid viznacheni v modeli Semantichne modelyuvannya danih Dokladnishe Logichni strukturi danih SUBD chi to iyerarhichnih merezhevih abo relyacijnih ne mozhut povnistyu zadovolniti vimogi konceptualnogo viznachennya danih oskilki voni obmezheni v mezhah ta uperedzheni do strategiyi realizaciyi sho vikoristovuyetsya SKBD Ce tak yaksho semantichna model danih ne realizovana v bazi danih za priznachennyam vibir yakij mozhe desho vplinuti na vikonannya ale zagalom znachno polipshuye produktivnist Semantichni modeli danih Takim chinom potreba viznachennya danih iz konceptualnogo rozrizu prizvodit do rozrobki tehniki en Tobto tehniki dlya viznachennya suti danih u konteksti yih vzayemovidnoshen iz inshimi danimi Yak pokazano na malyunku realnij svit u terminah resursiv idej podij ta in simvolichno viznachenij u fizichnih shovishah danih Semantichna model danih ye abstrakciyeyu sho viznachaye te yak zberezheni simvoli vidnosyatsya do realnogo svitu Tomu model povinna buti istinnim podannyam realnogo svitu Semantichna model danih mozhe vikoristovuvatisya dlya bagatoh cilej yak ot planuvannya resursiv danih pobudova dostupnih dlya spilnogo vikoristannya utochniti baz danih ocinyuvannya postachalnikiv programnogo zabezpechennya integraciya nayavnih baz danih Zagalna meta semantichnih modelej danih polyagaye v zahoplenni yakomoga bilshogo sensu danih shlyahom integraciyi relyacijnoyi koncepciyi z potuzhnishimi koncepciyami abstraguvannya vidomimi z galuzi shtuchnogo intelektu Ideya polyagaye v zabezpechennya visokorivnevih primitiviv modelyuvannya yak ciloyi chastini modeli danih zadlya spriyannya podannyu situacij realnogo svitu Kvantove modelyuvannyaU zhovtni 2017 z yavivsya frejmvork en persha platforma z vidkritim kodom dlya perekladu problem himiyi ta materialoznavstva v kvantovi shemi OpenFermion ce biblioteka dlya modelyuvannya sistem vzayemodiyuchih elektroniv fermioniv sho porodzhuyut vlastivosti rechovini Do OpenFermion rozrobnikam kvantovih algoritmiv potribno bulo vivchiti znachnu kilkist himiyi ta napisati veliku kilkist kodu shob zlamati inshi kodi shob sklasti navit najosnovnishi kvantovi simulyaciyi Div takozhArhitekturni shabloni programnogo zabezpechennya Dani Informacijne modelyuvannya budivel Informacijnij menedzhment Mova modelyuvannya en en en en Slovnik danih en PrimitkiVest Metyu Fouler Dzhulian 1999 PDF The European Process Industries STEP Technical Liaison Executive EPISTLE Arhiv originalu PDF za 9 veresnya 2020 Procitovano 23 serpnya 2018 en Grehem Vitt Data Modeling Essentials 3 e San Francisko en 2005 ISBN 0 12 644551 6 Data Integration Glossary PDF Ministerstvo transportu SShA 2001 Serpen z dzherela 20 bereznya 2009 Vitten Dzheffri L Bentli Lonni D Dittman Kevin K 2004 Systems Analysis and Design Methods vid 6 e ISBN 0 256 19906 X Amerikanskij nacionalnij institut standartiv 1975 ANSI X3 SPARC Study Group on Data Base Management Systems Interim Report FDT Bulletin of ACM SIGMOD 7 2 Smit Pol R Sarfati Richard 1 travnya 1993 anglijskoyu SShA Paper For 1993 National DOE Contractors and Facilities CAD CAE User s Group Arhiv originalu za 24 serpnya 2018 Procitovano 23 serpnya 2018 Silverston Len Inmon V G Graciano Kent 2007 1997 The Data Model Resource Book Wiley ISBN 0 471 15364 8 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka Reviewed by Van Scott on tdan com 13 kvitnya 2010 u Wayback Machine Presreliz Computer Systems Laboratory of the National Institute of Standards and Technology NIST 21 grudnya 1993 Arhiv originalu DOC za 3 grudnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2018 Shabo Amnon 2006 Arhiv originalu za 22 lipnya 2009 Procitovano 23 serpnya 2018 Semantic data modeling Metaclasses and Their Application Book Series Lecture Notes in Computer Science Publisher Springer Berlin Heidelberg 943 1995 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 1 travnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 travnya 2021 Procitovano 1 travnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Modelyuvannya danihAgile Evolutionary Data Modeling 2 serpnya 2010 u Wayback Machine Data modeling articles 7 bereznya 2010 u Wayback Machine Database Modelling in UML 29 chervnya 2010 u Wayback Machine Data Modeling 101 2 serpnya 2010 u Wayback Machine Semantic data modeling 9 lyutogo 2010 u Wayback Machine System Development Methodologies and Modeling 29 chervnya 2010 u Wayback Machine Notes on by Tony Drewry Request For Proposal Information Management Metamodel IMM 16 veresnya 2019 u Wayback Machine of the Object Management Group Chris Bradley Chris Bradley