Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця (нім. Lemberg-Czernowitz-Jassy-Eisenbahn) (ЛЧЯЗ) — нім. LCJE) колишня приватна залізниця в Австро-Угорщині, завдовжки 579,6 км, що сполучала столиці коронних земель Королівства Галичини та Герцогства Буковини, з відгалуженнями на Румунію та російську імперію і складалась із п'яти дільниць.
Тип | залізнична лінія і транспортна компанія[d] |
---|---|
Форма власності | акціонерне товариство |
Засновано | 1864 |
Штаб-квартира | Чернівці[1] |
Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця у Вікісховищі |
Історія
Зовнішні зображення | |
---|---|
Акція Львівсько-Чернівецької залізниці | |
Акція Львівсько-Чернівецької залізниці |
Консорціум на будівництво Львівсько-Чернівецької залізниці створив промисловець Віктор Офенгайм (нім. Victor Ofenheim von Ponteuxin) після купівлі ліцензії 11 січня 1864 року на її будівництво. Серед акціонерів товариства був князь Леон Людвік Сапіга. За легендою він вмовив англійських фінансистів вкласти кошти у будівництво залізниці, за допомогою глобусу і власної шнурівки, пояснюючи, що найкоротший шлях з Великої Британії до Індії пролягає через Львів.
1 вересня 1866 року, після завершення будівництва залізниці Львів — Чернівці, завдожки 266,66 км, консорціум отримав ліцензію 15 травня 1867 року на будівництво залізниці завдовжки 89,9 км від Чернівців до Сучави, яку відкрили 28 жовтня 1869 року. До 15 грудня 1869 року прокладено 103,31 км колій на ділянці Сучава — Роман.
Консорціум приступив до будівництва залізниці до Ясс, яка була відкрита 1 червня 1870 року, та до Ботошанів, (будівництво завершено 1 листопада 1870 року). Через розширення залізниці, 14 жовтня 1868 року, консорціум був названий Цісарсько-королівське приватне Львівсько-Чернівецько-Ясське залізничне товариство (нім. K. k. priv. Lemberg-Czernowitz-Jassy-Eisenbahngesellschaft) з поділом на Австро-Угорську та румунську частини.
На залізниці використовували паровози StEG I 178–270, 13 серій IIIa, IIIb, 4 серії IIIa, серії IIId, kkStB 1, 33 серії IVd, 7 серії IVe, 54 серій VIIa, VIIb, VIIc, VIId, VIIe.
На базі залізниці відкриті:
- 12 липня 1884 року — локальну буковинську залізницю Чернівці — Новоселиця на кордоні з російською імперією;
- 8 січня 1886 року — локальну залізницю Львів — Белжець, що перебувала на кордоні з російською імперією та колією з Томашова;
- 16 квітня 1887 року — Буковинську локальну залізницю;
- 28 квітня 1886 Коломийську локальну залізницю.
Через проблеми з мостовим переходом через річку Прут, скарги на умови експлуатації, 7 жовтня 1872 року державою було накладено на залізницю секвестр, що діяв до 31 липня 1875 року.
У Румунії також постали закиди щодо діяльності акціонерного товариства, яке подало позов до суду. Після цього, у 1888 році, румунська дільниця залізниці перейшла під державне управління. 1 липня 1889 року у Австро-Угорщині залізниця була викуплена за рахунок сплати державою її вартості і передана Цісарсько-королівській Австрійській Державній залізниці.
Після завершення війни залізниця була поділена між Румунією та Польщею, а дільницю Львів — Снятин було націоналізовано 24 березня 1928 року.
Див. також
Джерела
- Bernhard Neuner: Bibliographie der österreichischen Eisenbahnen von den Anfängen bis 1918. Band 2, Walter Drews Verlag, Wien 2002, .
- Johann Stockklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich. Verlag Slezak, Wien 1979,
- Богдан Купчинський. Як постала Львівсько-Чернівецька залізниця? «Галичина». galychyna.if.ua. 2 вересня 2016. [ 6 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Гранкін П. Е., Лазечко П. В., Сьомочкін І. В., Шрамко Г. І. Львівська залізниця. Історія і сучасність. — Львів : Центр Європи, 1996. — 176 с. — .
Посилання
- Lemberg-Czernowitz-Jassy-Eisenbahn [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvivsko Chernivecko Yasska zaliznicya nim Lemberg Czernowitz Jassy Eisenbahn LChYaZ nim LCJE kolishnya privatna zaliznicya v Avstro Ugorshini zavdovzhki 579 6 km sho spoluchala stolici koronnih zemel Korolivstva Galichini ta Gercogstva Bukovini z vidgaluzhennyami na Rumuniyu ta rosijsku imperiyu i skladalas iz p yati dilnic Lvivsko Chernivecko Yasska zaliznicyaTip zaliznichna liniya i transportna kompaniya d Forma vlasnosti akcionerne tovaristvoZasnovano 1864Shtab kvartira Chernivci 1 Lvivsko Chernivecko Yasska zaliznicya u VikishovishiIstoriyaZovnishni zobrazhennya Akciya Lvivsko Cherniveckoyi zaliznici Akciya Lvivsko Cherniveckoyi zaliznici Konsorcium na budivnictvo Lvivsko Cherniveckoyi zaliznici stvoriv promislovec Viktor Ofengajm nim Victor Ofenheim von Ponteuxin pislya kupivli licenziyi 11 sichnya 1864 roku na yiyi budivnictvo Sered akcioneriv tovaristva buv knyaz Leon Lyudvik Sapiga Za legendoyu vin vmoviv anglijskih finansistiv vklasti koshti u budivnictvo zaliznici za dopomogoyu globusu i vlasnoyi shnurivki poyasnyuyuchi sho najkorotshij shlyah z Velikoyi Britaniyi do Indiyi prolyagaye cherez Lviv 1 veresnya 1866 roku pislya zavershennya budivnictva zaliznici Lviv Chernivci zavdozhki 266 66 km konsorcium otrimav licenziyu 15 travnya 1867 roku na budivnictvo zaliznici zavdovzhki 89 9 km vid Chernivciv do Suchavi yaku vidkrili 28 zhovtnya 1869 roku Do 15 grudnya 1869 roku prokladeno 103 31 km kolij na dilyanci Suchava Roman Emblema Lvivsko Chernivecko Yasskoyi zaliznici Konsorcium pristupiv do budivnictva zaliznici do Yass yaka bula vidkrita 1 chervnya 1870 roku ta do Botoshaniv budivnictvo zaversheno 1 listopada 1870 roku Cherez rozshirennya zaliznici 14 zhovtnya 1868 roku konsorcium buv nazvanij Cisarsko korolivske privatne Lvivsko Chernivecko Yasske zaliznichne tovaristvo nim K k priv Lemberg Czernowitz Jassy Eisenbahngesellschaft z podilom na Avstro Ugorsku ta rumunsku chastini Na zaliznici vikoristovuvali parovozi StEG I 178 270 13 serij IIIa IIIb 4 seriyi IIIa seriyi IIId kkStB 1 33 seriyi IVd 7 seriyi IVe 54 serij VIIa VIIb VIIc VIId VIIe Na bazi zaliznici vidkriti 12 lipnya 1884 roku lokalnu bukovinsku zaliznicyu Chernivci Novoselicya na kordoni z rosijskoyu imperiyeyu 8 sichnya 1886 roku lokalnu zaliznicyu Lviv Belzhec sho perebuvala na kordoni z rosijskoyu imperiyeyu ta koliyeyu z Tomashova 16 kvitnya 1887 roku Bukovinsku lokalnu zaliznicyu 28 kvitnya 1886 Kolomijsku lokalnu zaliznicyu Cherez problemi z mostovim perehodom cherez richku Prut skargi na umovi ekspluataciyi 7 zhovtnya 1872 roku derzhavoyu bulo nakladeno na zaliznicyu sekvestr sho diyav do 31 lipnya 1875 roku U Rumuniyi takozh postali zakidi shodo diyalnosti akcionernogo tovaristva yake podalo pozov do sudu Pislya cogo u 1888 roci rumunska dilnicya zaliznici perejshla pid derzhavne upravlinnya 1 lipnya 1889 roku u Avstro Ugorshini zaliznicya bula vikuplena za rahunok splati derzhavoyu yiyi vartosti i peredana Cisarsko korolivskij Avstrijskij Derzhavnij zaliznici Pislya zavershennya vijni zaliznicya bula podilena mizh Rumuniyeyu ta Polsheyu a dilnicyu Lviv Snyatin bulo nacionalizovano 24 bereznya 1928 roku Div takozhParotyagi Lvivsko Chernivecko Yasskoyi zaliznici Galicka Transversalna zaliznicya Shidnogalicka lokalna zaliznicya Galicka zaliznicya imeni Karla Lyudviga Cisarsko korolivska Avstrijska Derzhavna zaliznicyaDzherelaBernhard Neuner Bibliographie der osterreichischen Eisenbahnen von den Anfangen bis 1918 Band 2 Walter Drews Verlag Wien 2002 ISBN 3 901949 00 3 Johann Stockklausner Dampfbetrieb in Alt Osterreich Verlag Slezak Wien 1979 ISBN 3 900134 41 3 Bogdan Kupchinskij Yak postala Lvivsko Chernivecka zaliznicya Galichina galychyna if ua 2 veresnya 2016 6 veresnya 2016 u Wayback Machine Grankin P E Lazechko P V Somochkin I V Shramko G I Lvivska zaliznicya Istoriya i suchasnist Lviv Centr Yevropi 1996 176 s ISBN 966 7022 10 2 PosilannyaLemberg Czernowitz Jassy Eisenbahn 4 bereznya 2016 u Wayback Machine nim