Луту́гине (до 1925 — Шмідтівка) — місто в Україні, адміністративний центр Лутугинської міської громади Луганського району Луганської області. Розташоване на правому березі річки Вільхової, за 22 км від міста Луганська, залізнична станція на лінії «Лиха — Родакове». Через місто проходить автошлях Н21 Луганськ — Красний Луч. Населення — 17,7 тис осіб.
Лутугине | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Луганська область | ||||||||
Район | Луганський район | ||||||||
Громада | Лутугинська міська громада | ||||||||
Код КАТОТТГ: | UA44060030010090701 | ||||||||
Засноване | 1897 | ||||||||
Статус міста | з 3 січня 1965 року | ||||||||
Населення | ▼17 738 (01.01.2017) | ||||||||
Поштові індекси | 92000—005 | ||||||||
Телефонний код | +380-6436 | ||||||||
Координати | H G O | ||||||||
Водойма | р. Вільхівка, Лутугинське водосховище | ||||||||
Назва мешканців | луту́гинець, луту́гинка, луту́гинці | ||||||||
День міста | 4 жовтня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Лутугине | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- автошляхами | 23,1 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- автошляхами | 796 км | ||||||||
Лутугине у Вікісховищі
|
Історія
Населений пункт виник в кінці XIX століття в період підйому промислового виробництва в Російській імперії. Навколишні землі, багаті покладами кам'яного вугілля, вапна, піску, привернули увагу іноземних і місцевих капіталістів. Так у 1896 році у зв'язку з будівництвом Бельгійським акціонерним товариством залізничної станції і доменних печей заводу прокатних валків поблизу сіл Успенки та Коноплянівки виникло невелике заводське селище. Вісімнадцять років селище при заводі було безіменним але пізніше воно отримало назву — Шмідтівка — на честь німецького підприємця Шмідта. В кінці 1925 року селище, а залізничну станцію перейменували в селище Лутугинно, на честь відомого вченого-геолога і громадського діяча Леоніда Лутугіна.
У передвоєнні роки значно змінився зовнішній вигляд міста. Виросли нові вулиці, завершилася електрифікація і радіофікація населеного пункту. Місто входило до складу Успенського району, у селі Успенка в приміщенні пошти знаходився перший радіовузол, інших засобів електрозв'язку до 1945 року в місті не було.
У роки сталінських репресій щонайменше 53 особи були заарештовані за засуджені та політичними статтями.
У роки радянсько-німецької війни 1217 лутугинців билися на фронтах на стороні Радянського Союзу. Післявоєнний період в історії міста Лутугиного характеризується прискореними темпами розвитку промисловості, розгортанням житлового та культурного будівництва та подальшим розвитком радіофікації міста та району.
3 січня 1965 року за Указом Президії Верховної Ради УРСР було створено Лутугинський район. 12 листопада 1965 року селище Лутугине отримало статус міста і тоді ж стало центром адміністративного району.
Сучасна історія
Під час війни на сході України у місті точилися запеклі бої.
27 липня 2014 року українські збройні сили звільнили Лутугине, котре проросійські збройні формування контролювали з квітня 2014-го.
1 вересня українські війська під натиском регулярних російських частин відійшли з міста.
25 вересня з'явилася інформація, що російські бойовики і місцеві «ополченці» розстріляли 40 жителів за допомогу українській армії: в той час, коли бойовики увійшли до міста, у них уже були «розстрільні списки». Очевидці свідчили, що розстріл проводився в межах міста, тіла присипали землею, місце поховання утрамбовували важкою технікою.
Населення
За переписом 2001 р., населення становило 18 883 особи (українців — 58 %, росіян — 38 %, вірмен — 2 %, білорусів — 1 %).
Національний склад
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 66,63% |
росіяни | 31,00% |
білоруси | 0,70% |
вірмени | 0,41% |
молдовани | 0,12% |
татари | 0,11% |
поляки | 0,10% |
інші/не вказали | 0,93% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
---|---|---|
Російська | 10 664 | 56,93% |
Українська | 7 933 | 42,35% |
Вірменська | 48 | 0,26% |
Білоруська | 11 | 0,06% |
Румунська | 4 | 0,02% |
Інші/Не вказали | 73 | 0,38% |
Разом | 18 733 | 100% |
За даними перепису 2001 року 42,35 % населення міста вказали українську мову рідною, 56,93 % — російську, 0,72 % — інші мови.
Економіка
Станом на 2013 рік, 46,3 % становить продукція чорної металургії у загальному обсязі промислового виробництва. Найбільше підприємство — «Лутугинський державний науково-виробничий валковий комбінат», відоме в багатьох країнах світу своєю якістю. Комбінат виробляє валки різних типів і розмірів для промисловості й валки для вироблення борошна.
Також у місті працює шахта «Лутугинська» державного підприємства «Луганськвугілля».
Соціальна інфраструктура
- Центральна районна лікарня
- Районний будинок культури ім. Т. Г. Шевченка
- Лутугинський районний військовий комісаріат
- 2 автозаправки
- Декілька церкв
- Стадіон ФК «Лутугине»
- Ринок
- Декілька аптек
- Дитячі майданчики
- Парк шахти «Лутугинська»
- Сквер біля музичної школи та памятника Лутугину
- Центральний сквер
- Памятник геологу Лутугину
- Памятник Леніну
Освіта
- Школа № 1
- Школа № 2
- Лугугинська гімназія (під час бойових дій у гімназію влучив снаряд та повністю зруйнував її)
- Лутугинський професійний коледж
- Музична школа
- Дитячо-юнацька спортивна школа
- 2 дитячі садки
- Ясла
Магазини
- АТБ
- ТЦ «Лутугине»
- Магазин «Шахтар»
- Багато невеличких магазинів
Транспорт
Через місто проходить автошлях Н21 Луганськ — Хрустальний.
Автостанція «Лутугине». Від автостанції ходять пасажирські автобуси до Луганська, населених пунктів Лутугинського району, а також по Луганській області.
Залізнична станція Лутугине. Ходять дизель-поїзди до Луганська та Родакового. Проходять вантажні поїзди .
Забудова
Більша частина будинків — приватні. Іноді трапляються двоповерхові.
Багато п'ятиповерхівок. Одна дев'ятиповерхівка.
Спорт
ФК «Лутугине» базується на стадіоні «Металург».
Дитячо-юнацька спортивна школа.
Стадіони двох шкіл та гімназії.
Відомі люди
- Калінеску Тетяна Василівна — доктор економічних наук, завідувачка кафедри оподаткування Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля, професор, академік Академії економічних наук України.
- Швайка Ігор Олександрович — український громадський діяч, юрист, голова Харківської обласної організації ВО «Свобода», народний депутат 7-го скликання.
Галерея
- Бульвар у центрі Лутугиного. Удалині — Будинок культури імені Тараса Шевченка і пам'ятник Леніну
- Пам'ятник геологу Л. Лутугіну
- Православний храм у районі ГРЕ (колишньої геологорозвідувальної експедиції). Перебудований з будинку культури
- Внутрішній вигляд храму
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Національний банк репресованих
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 25 вересня 2014.
- С. В. Гаврилов, В. П. Сафронов (2016). . esu.com.ua. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24.09.2017.
- Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- Банк даних — перепис 2001
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 12 листопада 2011.
Посилання
- Офіційний сайт Верховної Ради України[недоступне посилання з липня 2019]
- Сили АТО увійшли в Шахтарськ, Торез, Лутугине і звільнили Степанівку, бої тривають [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Література
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152 с.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945–1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939 — 1959 рр.) : монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lutu gine do 1925 Shmidtivka misto v Ukrayini administrativnij centr Lutuginskoyi miskoyi gromadi Luganskogo rajonu Luganskoyi oblasti Roztashovane na pravomu berezi richki Vilhovoyi za 22 km vid mista Luganska zaliznichna stanciya na liniyi Liha Rodakove Cherez misto prohodit avtoshlyah N21 Lugansk Krasnij Luch Naselennya 17 7 tis osib LutugineGerb Lutuginogo Prapor LutuginogoOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Luganska oblastRajon Luganskij rajonGromada Lutuginska miska gromadaKod KATOTTG UA44060030010090701Zasnovane 1897Status mista z 3 sichnya 1965 rokuNaselennya 17 738 01 01 2017 Poshtovi indeksi 92000 005Telefonnij kod 380 6436Koordinati 48 24 07 pn sh 39 12 37 sh d H G OVodojma r Vilhivka Lutuginske vodoshovisheNazva meshkanciv lutu ginec lutu ginka lutu ginciDen mista 4 zhovtnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya LutugineDo obl resp centru avtoshlyahami 23 1 kmDo Kiyeva avtoshlyahami 796 kmLutugine u Vikishovishi KartaLutugineLutugineCya stattya pro misto Pro zaliznichnu stanciyu div Lutugine stanciya IstoriyaNaselenij punkt vinik v kinci XIX stolittya v period pidjomu promislovogo virobnictva v Rosijskij imperiyi Navkolishni zemli bagati pokladami kam yanogo vugillya vapna pisku privernuli uvagu inozemnih i miscevih kapitalistiv Tak u 1896 roci u zv yazku z budivnictvom Belgijskim akcionernim tovaristvom zaliznichnoyi stanciyi i domennih pechej zavodu prokatnih valkiv poblizu sil Uspenki ta Konoplyanivki viniklo nevelike zavodske selishe Visimnadcyat rokiv selishe pri zavodi bulo bezimennim ale piznishe vono otrimalo nazvu Shmidtivka na chest nimeckogo pidpriyemcya Shmidta V kinci 1925 roku selishe a zaliznichnu stanciyu perejmenuvali v selishe Lutuginno na chest vidomogo vchenogo geologa i gromadskogo diyacha Leonida Lutugina U peredvoyenni roki znachno zminivsya zovnishnij viglyad mista Virosli novi vulici zavershilasya elektrifikaciya i radiofikaciya naselenogo punktu Misto vhodilo do skladu Uspenskogo rajonu u seli Uspenka v primishenni poshti znahodivsya pershij radiovuzol inshih zasobiv elektrozv yazku do 1945 roku v misti ne bulo U roki stalinskih represij shonajmenshe 53 osobi buli zaareshtovani za zasudzheni ta politichnimi stattyami U roki radyansko nimeckoyi vijni 1217 lutuginciv bilisya na frontah na storoni Radyanskogo Soyuzu Pislyavoyennij period v istoriyi mista Lutuginogo harakterizuyetsya priskorenimi tempami rozvitku promislovosti rozgortannyam zhitlovogo ta kulturnogo budivnictva ta podalshim rozvitkom radiofikaciyi mista ta rajonu 3 sichnya 1965 roku za Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR bulo stvoreno Lutuginskij rajon 12 listopada 1965 roku selishe Lutugine otrimalo status mista i todi zh stalo centrom administrativnogo rajonu Suchasna istoriya Dokladnishe Boyi za Lutugine Pid chas vijni na shodi Ukrayini u misti tochilisya zapekli boyi 27 lipnya 2014 roku ukrayinski zbrojni sili zvilnili Lutugine kotre prorosijski zbrojni formuvannya kontrolyuvali z kvitnya 2014 go 1 veresnya ukrayinski vijska pid natiskom regulyarnih rosijskih chastin vidijshli z mista 25 veresnya z yavilasya informaciya sho rosijski bojoviki i miscevi opolchenci rozstrilyali 40 zhiteliv za dopomogu ukrayinskij armiyi v toj chas koli bojoviki uvijshli do mista u nih uzhe buli rozstrilni spiski Ochevidci svidchili sho rozstril provodivsya v mezhah mista tila prisipali zemleyu misce pohovannya utrambovuvali vazhkoyu tehnikoyu NaselennyaZa perepisom 2001 r naselennya stanovilo 18 883 osobi ukrayinciv 58 rosiyan 38 virmen 2 bilorusiv 1 Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 66 63 rosiyani 31 00 bilorusi 0 70 virmeni 0 41 moldovani 0 12 tatari 0 11 polyaki 0 10 inshi ne vkazali 0 93 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib VidsotokRosijska 10 664 56 93 Ukrayinska 7 933 42 35 Virmenska 48 0 26 Biloruska 11 0 06 Rumunska 4 0 02 Inshi Ne vkazali 73 0 38 Razom 18 733 100 Za danimi perepisu 2001 roku 42 35 naselennya mista vkazali ukrayinsku movu ridnoyu 56 93 rosijsku 0 72 inshi movi EkonomikaStanom na 2013 rik 46 3 stanovit produkciya chornoyi metalurgiyi u zagalnomu obsyazi promislovogo virobnictva Najbilshe pidpriyemstvo Lutuginskij derzhavnij naukovo virobnichij valkovij kombinat vidome v bagatoh krayinah svitu svoyeyu yakistyu Kombinat viroblyaye valki riznih tipiv i rozmiriv dlya promislovosti j valki dlya viroblennya boroshna Takozh u misti pracyuye shahta Lutuginska derzhavnogo pidpriyemstva Luganskvugillya Socialna infrastrukturaCentralna rajonna likarnya Rajonnij budinok kulturi im T G Shevchenka Lutuginskij rajonnij vijskovij komisariat 2 avtozapravki Dekilka cerkv Stadion FK Lutugine Rinok Dekilka aptek Dityachi majdanchiki Park shahti Lutuginska Skver bilya muzichnoyi shkoli ta pamyatnika Lutuginu Centralnij skver Pamyatnik geologu Lutuginu Pamyatnik LeninuOsvita Shkola 1 Shkola 2 Luguginska gimnaziya pid chas bojovih dij u gimnaziyu vluchiv snaryad ta povnistyu zrujnuvav yiyi Lutuginskij profesijnij koledzh Muzichna shkola Dityacho yunacka sportivna shkola 2 dityachi sadki YaslaMagazini ATB TC Lutugine Magazin Shahtar Bagato nevelichkih magazinivTransportCherez misto prohodit avtoshlyah N21 Lugansk Hrustalnij Avtostanciya Lutugine Vid avtostanciyi hodyat pasazhirski avtobusi do Luganska naselenih punktiv Lutuginskogo rajonu a takozh po Luganskij oblasti Zaliznichna stanciya Lutugine Hodyat dizel poyizdi do Luganska ta Rodakovogo Prohodyat vantazhni poyizdi ZabudovaBilsha chastina budinkiv privatni Inodi traplyayutsya dvopoverhovi Bagato p yatipoverhivok Odna dev yatipoverhivka SportFK Lutugine bazuyetsya na stadioni Metalurg Dityacho yunacka sportivna shkola Stadioni dvoh shkil ta gimnaziyi Vidomi lyudiKalinesku Tetyana Vasilivna doktor ekonomichnih nauk zaviduvachka kafedri opodatkuvannya Shidnoukrayinskogo nacionalnogo universitetu im Volodimira Dalya profesor akademik Akademiyi ekonomichnih nauk Ukrayini Shvajka Igor Oleksandrovich ukrayinskij gromadskij diyach yurist golova Harkivskoyi oblasnoyi organizaciyi VO Svoboda narodnij deputat 7 go sklikannya GalereyaBulvar u centri Lutuginogo Udalini Budinok kulturi imeni Tarasa Shevchenka i pam yatnik Leninu Pam yatnik geologu L Lutuginu Pravoslavnij hram u rajoni GRE kolishnoyi geologorozviduvalnoyi ekspediciyi Perebudovanij z budinku kulturi Vnutrishnij viglyad hramuPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Nacionalnij bank represovanih Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2015 Procitovano 25 veresnya 2014 S V Gavrilov V P Safronov 2016 esu com ua Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Arhiv originalu za 24 veresnya 2017 Procitovano 24 09 2017 Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Bank danih perepis 2001 Arhiv originalu za 3 grudnya 2011 Procitovano 12 listopada 2011 PosilannyaOficijnij sajt Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sili ATO uvijshli v Shahtarsk Torez Lutugine i zvilnili Stepanivku boyi trivayut 8 serpnya 2014 u Wayback Machine LiteraturaVasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152 s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi