Лондон Джек

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лондон.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чейні.

Джек Ло́ндон (англ. Jack London, справжнє ім'я — Джон Ґріффіт Че́йні, англ. John Griffith Chaney; 12 січня 1876, Сан-Франциско — 22 листопада 1916, Глен-Еллен, Каліфорнія) — американський письменник, громадський діяч, соціаліст. Широко відомий у багатьох країнах світу як автор пригодницьких оповідань і романів. Найвідоміші твори — «Біле Ікло», «Поклик предків» та «Любов до життя», в яких розгортаються події у часи Клондайкської золотої лихоманки. Лондон також був новатором у жанрі, який пізніше розвинувся та став відомим як наукова фантастика.

Джек Лондон
Jack London
Джек Лондон, 1903 рік
Ім'я при народженні	Джон Ґріффіт Чейні
Народився	12 січня 1876(1876-01-12) Сан-Франциско, Каліфорнія,  США
Помер	22 листопада 1916(1916-11-22) (40 років) Ґлен-Елен, Каліфорнія,  США ·інтоксикація^[d], уремія і передозування ліків
Поховання	^d
Громадянство	США
Діяльність	прозаїк
Сфера роботи	журналістика^[1], воєнна журналістика^[1] і подорож^[1]
Alma mater	Університет Каліфорнії (Берклі) і ^d
Мова творів	англійська
Роки активності	1893–1916
Напрямок	реалізм
Жанр	нарис, оповідання, роман, повість
Magnum opus	Мартін Іден
Партія	Ліва партія
Конфесія	атеїзм
Батько	^d
Мати	^d^[2]
Родичі	^d
У шлюбі з	^d і ^d
Діти	^d і ^d
Автограф
Джек Лондон у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Лондон належав до радикального літературного гуртка «The Crowd» у Сан-Франциско. Пропагував ідеї соціалізму, прав трудящих та розвинення профспілок. Присвятив цим темам кілька своїх робіт: роман-антиутопію «Залізна п'ята», повість «До Адама», нехудожню публікацію «Люди безодні».

Біографія

Коли йому було близько восьми місяців, його мати вийшла заміж за фермера Джона Лондона, який усиновив маленького Джека Ґріффіта, і майбутній письменник отримав його прізвище.

9-річний Джек Лондон і його собака Ролло, 1885

Джек Лондон рано почав працювати: ще школярем продавав ранішні та вечірні газети. Після закінчення початкової школи, у 14 років, влаштувався на консервну фабрику робітником. Робота була дуже важкою, і він пішов з фабрики. Був «піратом на устриць»: ловив устриці в бухті Сан-Франциско, що було заборонено. У цей час вживав надмірну як для свого віку кількість алкоголю. Його товариші на службі вважали, що якщо він не змінить спосіб життя, то помре через рік-два.

У 1893 році найнявся матросом на промислову шхуну, яка вирушала ловити котиків до берегів Японії і в Беринговому морі. Перше плавання дало Лондону багато яскравих вражень, які лягли потім в основу багатьох його морських розповідей і романів.

Перший нарис Лондона «Тайфун біля берегів Японії», за який він здобув премію однієї з газет Сан-Франциско, став початком його літературної кар'єри.

У 1897 році Лондон разом з 62-річним чоловіком своєї сестри подалися на Клондайк шукати золота. Їхній маршрут пролягав через Юно, Скаґуей і Даї, і далі — через Чілкутський перевал до озера Лінденберґ і по Юкону — до Доусон-Сіті^[]. Чоловік сестри незабаром повернувся додому, а Джек продовжував подорож із новими компаньйонами. До Доусона вони не допливли, а зупинилися за 100 км у покинутому зрубі. Там Джек прожив до наступного літа.

«Морський вовк». 1904. Перше видання

Золота на зареєстрованій ними ділянці не виявилося, проте Джек мав змогу наслухатися численних історій і приповідок про життя золотошукачів. Навесні цинга сильно підірвала його здоров'я, лікуватися було нічим, і він вирішив повернутися додому. Щоб не повторювати знову маршрут, він із компаньйонами спорудив човен і спустився Юконом до Берингового моря (майже 2500 км). Пережите за цей рік стало основою його оповідань, які принесли йому успіх і славу.

Потім були збірки розповідей: «Син Вовка» (Бостон, 1900), «Бог його батьків» (Чикаго, 1901), «Діти морозу» (Нью-Йорк, 1902), «Віра в людину» (Нью-Йорк, 1904), «Місячне лице» (Нью-Йорк, 1906), «Втрачене лице» (Нью-Йорк, 1910), а також романи «Дочка снігів» (1902) і «Морський вовк» (1904), які створили письменникові щонайширшу популярність. Варто зауважити, що перші збірки оповідань виявили найвищий рівень літературної майстерності Джека Лондона. Решта творів, які були написані після здобуття широкого визнання, позначені трафаретністю, псевдохудожністю та не мали серед читачів великого успіху^[].

В 1907—1909 роках здійснив плавання на яхті «Снарк», в кінці якого написав роман «Мартін Іден». Історія подорожі викладена в автобіографічному нарисі «Подорож на яхті „Снарк“» (1911 рік).

З липня по вересень 1911 року Джек Лондон також здійснив кінні подорожі Каліфорнією та сусідніми штатами, які описав в оповіді «Четвіркою коней на північ від затоки».

Смерть

Могила Джека та Чарміан Лондонів

Джек Лондон помер 22 листопада 1916 року у своєму спальному ґанку (популярне колись у США приміщення ґанку, яке перероблялося під спальню), який знаходився в котеджі на його особистому ранчо. Хоча Лондон був досить міцним та витривалим чоловіком, проте мав декілька серйозних хвороб, зокрема підхоплену в Клондайку цингу. Також, під час його подорожі на кораблі «Снарк», він та Чарміан заразилися невизначеними тропічними інфекціями та хворобами, зокрема фрамбезією. В останні місяці свого життя він також хворів на дизентерію, запущений алкоголізм й уремію. У нього були сильні болі, які він знижував за допомогою морфіну.

Прах Лондона було закопано на його майновій ділянці неподалік від «Вовчого будинку». Похорон відбувся 26 листопада 1916 року, в якому взяли участь тільки його найближчі друзі, родичі та працівники ранчо. Відповідно до побажань Лондона, його тіло було кремовано. Після смерті Чарміан у 1955 році, вона також була кремована і похована разом із чоловіком в одному місці, яке заздалегідь вибрав Лондон. Могила позначена кругляко́м покритим мохом. Будівлі та ділянка ранчо були пізніше перетворені на «Jack London State Historic Park», який знаходиться в місцевості Глен-Еллен, штат Каліфорнія.

Дебати щодо самогубства

Через використання морфіну перед смертю, деякі старіші джерела описують смерть Лондона як самогубство, деякі пишуть про це і зараз. Чутки про це ходили одразу після його смерті. Люди базували свої припущення також на подібних інцидентах з його власних художніх книг. Проте в офіційному свідоцтві про смерть причиною смерті Джека Лондона вказано уремію, яка супроводжувалась гострими нирковими кольками.

Біограф Сташ писав:

Після смерті Лондона, яка була спричинена багатьма причинами, розвинувся біографічний міф, який зображав Лондона як алкоголіка-бабника, який вчинив самогубство. Проте останні дослідження, які спираються на перші посмертні документи, кидають виклик цій карикатурі.

Більшість біографів, в тому числі й Рус Кігмен, зараз погоджуються на тому, що Лондон помер від уремії, яка посилилась від ненавмисно прийнятої великої дози морфіну.

У художніх творах Лондона є декілька самогубств або згадки про них. У своєму автобіографічному романі «Джон Барлікорн» він пише, що було б добре вистрибнути п'яним за борт корабля в затоці Сан-Франциско, «деякі безладні уявні думки про відхід разом із відпливом несподівано огорнули мене». Також ця тема існує в книгах «Маленька господиня великого будинку» та «Мартін Іден».

Екранізації творів

Багато творів Джека Лондона лягли в основу фільмів. На сьогодні відомо понад 50 , зокрема:

• «Час-не-чекає» (1975, 2 с, телефільм за однойменним романом («Burning Daylight»), реж. В. Четвериков).
• «Морський вовк» (1990, 4 с, фільм за однойменним романом (Морський вовк (The Sea-Wolf)), реж. І. Апасян).
• «Поклик предків» (The Call of the Wild: Dog of the Yukon, 1997), реж. Пітер Сватек.

Творчість

Романи і повісті

Назва українською	Назва англійською	Рік видання	Примітки
^[en]	The Cruise of the Dazzler	1902
Дочка снігів	A Daughter of the Snows	1902
Поклик предків	The Call of the Wild	1903
^[en]	The Kempton-Wace Letters	1903	Співавтор ^[en]
Морський вовк	The Sea-Wolf	1904
^[ru]	The Game	1905
Біле Ікло	White Fang	1906
До Адама	Before Adam	1907
Залізна п'ята	The Iron Heel	1908
Мартін Іден	Martin Eden	1909
Буйний День	Burning Daylight	1910
^[en]	Adventure	1911
Подорож на яхті «Снарк»	The Cruise of the Snark	1911	Автобіографічна повість
Шарлатова чума	The Scarlet Plague	1912
	A Son of the Sun	1912
^[en]	The Abysmal Brute
Місячна долина	The Valley of the Moon	1913
^[en]	John Barleycorn	1913	Автобіографічна повість
^[en]	The Mutiny of the Elsinore	1914
Міжзоряний мандрівник	The Star Rover	1915
Маленька господарка великого будинку	The Little Lady of the Big House	1916
Джеррі-острів'янин	Jerry of the Islands	1917
Майкл, брат Джеррі	Michael, Brother of Jerry	1917
Серця трьох	Hearts of Three	1920
^[en]	The Assassination Bureau, Ltd	1963	Незавершений твір (його дописав Роберт Л. Фіш)

Збірки оповідань

Назва українською	Назва англійською	Рік видання	Примітки
Син Вовка	Son of the Wolf	1900
	The God of His Fathers & Other Stories	1901
	Children of the Frost	1902
	The Faith of Men and Other Stories	1904
	Tales of the Fish Patrol	1906
	Moon-Face and Other Stories	1906
	Love of Life and Other Stories	1907
^[en]	The Road	1907	Збірка автобіографічних нарисів
	Lost Face	1910
Революція	Revolution and other essays	1907	Збірка публіцистичних нарисів
	South Sea Tales	1911
	When God Laughs and Other Stories	1911
	The House of Pride & Other Tales of Hawaii	1912
	Smoke Bellew	1912
	The Night Born	1913
	The Strength of the Strong	1914
	The Turtles of Tasman	1916
	The Red One	1918
	On the Makaloa Mat	1919
	Dutch Courage and Other Stories	1922

Окрім того, Джек Лондон писав публіцистичні твори і декілька оповідань, котрі не ввійшли у вищезазначені збірки.

Переклади українською

Твори американських письменників складають одну з найоб'ємніших сторінок в історії українського художнього перекладу 1920—1930-х рр., а особливо Джек Лондон. За кількістю опублікованих україномовних перекладів у 1920—1930-х роках його можна назвати найулюбленішим зарубіжним письменником тогочасного українського читача. Появі повної збірки творів із 30 томів передували окремі видання оповідань Лондона у перекладі Софії Куликівни, Сергія Вільхового (Титаренка), Андрія Ніковського, Ніни Дубровської, Катерини Джунківської та І. Попова.

Протягом 1927—1930 років київське видавництво «Сяйво» випустило повну збірку творів Джека Лондона, за редакцією Освальда Бургардта (24 томи; 1932 року вийшов 27-й том). До перекладів долучилися Дмитро і Марія Лисиченки, Катерина Джунківська, Іван та Максим Рильські, Катерина Корякіна та Вероніка Гладка, Вероніка Черняхівська, Лідія Всеволжська та Пантелеймон Ковальов, Марія Візьмітина, Федір Яцина, Володимир Троцина, Костянтин Шмиговський, Ольга Косач-Кривинюк, Ганна Касьяненко, Ніна Дубровська та Галина Яр, Ада Магніс і Сергій Зеленецький, Іван Волинець та інші. Паралельно з томами повної збірки друкувались окремі видання творів письменника, зокрема, роман «Серця трьох» вийшов у перекладі Миколи Іванова. Деякі з цих видань згодом перевидавали. Так, роман «Білий зуб» у перекладі Вероніки Гладкої та Катерини Корякіної був перевиданий 1939 і 1957 роках, роман «Мартін Іден» у перекладі Марії Рябової перевидавався вже 1954 року.

Роман «Місячна долина» у 1927 році переклала талановита українська поетеса та перекладач Вероніка Черняхівська. Завдяки блискучому перекладу роман був перевиданий у 1971 році в дванадцятитомнику Джека Лондона. Окрім роману, В. Черняхівська переклала ще його оповідання для дітей. «Вовк Рудько» і «Таємниця малого Кіша» вийшли окремим виданням.

• Джек Лондон. Серця трьох. — Київ, Веселка, 1993, пер. з англ. Миколи Іванова, за редакцією Юрія Лісняка.
• Джек Лондон. Біле Ікло: повість та оповідання: для серед. шк. віку / Джек Лондон; худож. оформл. І. М. Гаврилюк. — Київ: Веселка, 1986. — 216 с.

• Джек Лондон. Збірка оповідань «Золотий яр». Переклад з англійської: Андрій Ніковський. — Київ: Слово. 1925. — 129 с.
• Джек Лондон. «Вовчі сини». Переклад з англійської: ?. — Мюнхен: Лоґос. ?. — 172 стор. (примітка: це передрук радянського видання 1928 року під редакцією б. п. Юрія Клена.) (завантажити з Діаспоряни [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.]).
• Джек Лондон. «Діти морозу». Переклад з англійської: ?. — Мюнхен: Лоґос. ?. — 180 стор. (примітка: це передрук радянського видання 1928 року під редакцією б. п. Юрія Клена.) (завантажити з Діаспоряни [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.]).
• Джек Лондон. «Залізна п'ята». Переклад з англійської: ?. — Харків — Берлін — Нью-йорк — Вінніпеґ: Космос, 1923. — 307 стор. (примітка: друге видання, переглянуте та ілюстроване Іваном Бабієм) (завантажити з Діаспоряни [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.]).
• Джек Лондон. «Залізна п'ята». Переклад з англійської: ?. — Німеччина: Дніпро, 1948. — 116 стор. (серія «Бібліотека зарубіжної літератури») (завантажити з Діаспоряни [ 23 лютого 2016 у Wayback Machine.]).
• Джек Лондон. Твори у 30-ти томах. (незавершене, вийшло лише 27 з 30 томів). За редакцією Освальда Бургардта. Переклад з англійської: Вероніка Гладка, Катерина Корякіна та інші. — Харків — Київ: ДВУ, Київ: Сяйво, 1927—1930, 1932 рр.
• Джек Лондон. Мексіканець. Переклад з англійської: ?. — Київ: ?, 1957 р. — 38 стор.
• Джек Лондон. Твори: у 12-ти томах. Переклад з англійської: Вероніка Гладка, Катерина Корякіна та інші. — Київ: Дніпро, 1969—1972 рр.
• Джек Лондон. Любов до життя. Переклад з англійської: ?. — Київ: Дніпро, 1976. — 254 с.
• Джек Лондон. Твори: у 2-х томах. — Київ: Дніпро, 1986. — 557 та 583 стор.

• Том 1: Мартін Іден (переклад Марії Рябової), Залізна п'ята (переклад Володимира Троцини під редакією Юрія Лісняка)
• Том 2: Оповіддання (найвідоміші оповідання з різних збірок та цикл оповідань «Смок Беллю»)

• Джек Лондон. Біле Ікло. Поклик предків. Переклад з англійської: Т. І. Ілик. — Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006. — 286 с. — (Бібліотека світового бестселера). —
• Джек Лондон. Звичай білої людини / The white man's way. Переклад з англійської: Д. О. Радієнко; худож.-оформ. Л. Д. Киркач-Осіпова. — Харків : Фоліо, 2009. — 255 с. — . (переклад українською та оригінал англійською; перевидання 2017).
• Джек Лондон. Жага до життя. Поклик пращурів. Біле Ікло. Переклад з англійської: М. Гіптенко, О. Донічева; ілюстр. Ніни Петенько. — Київ: Країна Мрій, 2010. — 352 стор. (Всеволод Нестайко радить прочитати). (перевидання 2011, 2016)
• Джек Лондон. Син Вовка. Переклад з англійської: Ольга Косач-Кривинюк та Ігор Андрущенко. — Київ : Знання, 2014. — 198 с. — (English Library) — .
• Джек Лондон. Серця трьох; пер. з англ. Миколи Іванова. — К. : Знання, 2015. — 342 с. — (Скарби: молодіжна серія).
• Джек Лондон. Біле Ікло; пер. з англ. Вероніки Гладкої та Катерини Корякіної. — К. : Знання, 2015. — 238 с. — (English Library).
• Джек Лондон. Любов до життя. пер. з англ. Н. Дубровська, Г. Яр К. : Знання, 2016. — 174 с. — (English Library).
• Джек Лондон. Смок Беллю; Смок і Малюк. пер. з англ. Марія Лисиченко: Знання, 2017. — 303 с. — (Скарби: молодіжна серія).
• Джек Лондон. Безумство Джона Харнеда [ 28 травня 2017 у Wayback Machine.]. (Електронний ресурс) / Пер. з англ. // Ізборник. — К., 2011. — Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/london/harned.htm [ 28 травня 2017 у Wayback Machine.].
• Джек Лондон. Біле Ікло. Поклик предків. Жага до життя. Переклад з англійської: І. Л. Базилянська. Харків: Школа, 2015. 656 стор. («Бібліотека пригод»).
• Джек Лондон. Північна одіссея: новели; Переклад з англійської: ?; передмомва та примітки: Н. Білик. Харків: Бібколектор, 2013. 413 стор. —
• Джек Лондон. Північні оповідання: для серед. шк. віку / Джек Лондон ; упоряд. та передм. І. Андрусяка ; іл. В. Бариби. — Вид. 2-ге, без змін. — Київ: Національний Книжковий Проект, 2012. — 208 с. : іл. — (Бібліотека шкільної класики). —
• Джек Лондон. Біле Ікло; Пригоди Смока і Малюка; пер. І. Л. Базилянська. Харків: Школа, 2010. — 528 с. (Бібліотека пригод). —
• Джек Лондон. Мартін Іден: роман / Джек Лондон ; пер. з англ. М. І. Рябова ; передм. та прим. Н. Білик ; худож.-іл. В. Звольський. Харків: Фоліо, 2004. — 383 с. : іл. — (Бібліотека світової літератури). —
• Джек Лондон. Мартін Іден: роман / Джек Лондон; пер. з англ. Дмитра Лисиченка — К: Знання, 2017. — 350 с. Серія «Класна література» —
• Джек Лондон. Поклик предків: повісті ; Біле Ікло / Джек Лондон ; автор вступн. ст. та комент. Є. В. Бондаренко. Харків: Ранок-НТ, 2003. 368 с. —

Вшанування пам'яті

У містах Кривий Ріг та Рівне є вулиця Джека Лондона.

У місті Хемніц також є вулиця Джека Лондона.

Див. також

• 2625 Джек Лондон — астероїд, названий на честь письменника.

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. Geni.com — 2006.
   d:Track:Q2621214
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. Catalog of the German National Library
   d:Track:Q23833686
5. . The New York Times. Архів оригіналу за 21 січня 2014. Процитовано 6 січня 2014.
6. Jack London (1911). . Macmillan. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 9 січня 2020.
7. . contentdm.marinlibrary.org. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
8. Columbia Encyclopedia «Jack London» [ 6 квітня 2007 у Wayback Machine.], «Beset in his later years by alcoholism and financial difficulties, London committed suicide at the age of 40.»
9. «Did Jack London Commit Suicide?» [ 14 вересня 2008 у Wayback Machine.], The World of Jack London
10. примітка: у 12-ти томному виданні частково використано українські переклади 20—30-х pp., зокрема з незавершеного тридцятитомного видання творів Лондона (1927—1932 pp.) у якому вийшло 27 томів з 30-ти, але ряд творів в українському перекладі публікується вперше. В 12-му томі вміщено бібліографію українських видань Лондона.

Література

Загальна література

• Масштаби перекладацької діяльності українських літераторів 1920-30-х років (на матеріалі перекладів з англійської) — Лада В. Коломієць, Літературознавчі студії 2011 № 33 стор. 224—232
•  — Лада В. Коломієць, д. філол. н., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
• Леонід Кононович про Жанну д'Арк, Джордано Бруно, Джека Лондона, Рабіндраната Тагора, Богдана-Ігоря Антонича / Л. Кононович. — Київ : Грані-Т, 2008. — 96 c.: іл. — (Серія «Життя видатних дітей»). —

Бібліографія українських перекладів

• С. Родзевич. Джек Лондон в українських перекладах. «Життя й революція», 1928, № 10
• P. Біганський, Р. Мороз. Твори Джека Лондона в українських перекладах (бібліографічний покажчик). (міститься у книзі: Джек Лондон. Твори у 12-ти томах, Т. 12. Київ: Дніпро, 1972.)
• Р. Доценко. Джек Лондон в українських перекладах. «Всесвіт», 1976, № 5

Посилання

• Лондон Джек // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 63. — .
• Костянтин Рильов. Надлюдина Джек Лондон // День (Київ). — 18.01.2002. [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Джек Лондон в Енциклопедії наукової фантастики [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Твори Джека Лондона [ 24 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)