Лиси́че — село в Україні, у Крупецькій сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 370 осіб.
село Лисиче | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Лисиче. Будівля старостату | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Шепетівський район | ||||
Громада | Крупецька сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 420 | ||||
Площа | 2,43 км² | ||||
Густота населення | 230,86 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 30061 | ||||
Телефонний код | +380 3842 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°23′42″ пн. ш. 26°45′46″ сх. д. / 50.39500° пн. ш. 26.76278° сх. д.Координати: 50°23′42″ пн. ш. 26°45′46″ сх. д. / 50.39500° пн. ш. 26.76278° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 232 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 30068, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 106 | ||||
Карта | |||||
Лисиче | |||||
Лисиче | |||||
Мапа | |||||
Лисиче у Вікісховищі |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лисиче (Шепетівський район) |
Географія
Село розташоване на заході Славутського району, на відстані 7 км від автошляху Н25 та 18 км від м. Славута.
Відстань до залізничної станції Кривин становить 5 км, до міста Нетішин 10 км.
Сусідні населені пункти:
Історія
Село належало Острозьким, пізніше Яблоновським. З усіх сторін було оточене лісами. Було розвинута галузь вівчарства, нараховулось 2000 голів овець. Діяв спиртзавод, власником якого був поміщик Хілевський. Жителі Лисичого відзначались заможністю, порівняно з мешканцями навколишніх сіл.
Належало до Ганнопільської волості, Острозького повіту, Волинської губернії.
В лютому-березні 1930 року, у зв'язку колективізацією в селі відбувались масові антирадянські виступи селян.
Витяг з додатку до доповідної записки комісії з розслідування антиколгоспних заворушень в Шепетівській окрузі, березень 1930 року:
«с. Лисиче. Землевпорядник РУЧКІН кандидат до партії, переводячи збори голосував: «Хто за СОЗ» – нікого не було, «Хто за артіль» – нікого, «Хто за комуну» – одноголосно. РУЧКІН заявив – «буде СОЗ». На другий день селяни відмовилися усуспільнювати реманент і весь час не бажали привозити добровільно. І нарешті під натиском уповноваженого селяни викотили свої плужки до воріт, заявивши: «Можете забирать». Секретар сільради дав розпорядження в кооператив: «тим, хто не здасть реманента й зерна ніякого краму не давати». Голова сільради в час перебування комісії в селі був хворий, перепився, п’янствуючи з головою СільКНС та членами правління кооперації, поламав собі ноги. Голова сільради, підтримуючи голову СільКНС в любві до дівчат одної заможної сім’ї, постановив: «викинути стерву з хати через те, що вона – дівчина – не звертає уваги на любов пролетарія».
І дійсно всю сім’ю з хати викидали»
«В с. Лисичьем весь актив колхоза совместно с комсомольцами Бондарчуком, Базаном и др. выступи против фонда соцпомощи, упирая на то, что мол у самих не семян. Эти выступления были поддержаны выкриками с мест подкулачниками «Треба кричати гвалт, що робиться», «До якого часу нас будуть грабити», «Скоро всі подохнемо з голоду» и т.д»
Витяг з протоколу засідання Славутської Комісії по розгляду скарг вилучених з колгоспів, 28 квітня 1933 року.
«СЛУХАЛИ: 24. Матеріали правління Лисицького колгоспу про вилучення з колгоспу шкідливого елементу: 1) Кузьмінчука Євтуха (як чуждий ворожий елемент), 2) Матвійчука Йосипа Тарасового (експлуатував найману силу), 3) Самчука Володимира (кулак), 4) Каленюка Володимира М. (агітував проти посівкампанії), 5) Філонюка Охрима Прокопового (син кулака), 6) Ливейчука Левка Петрового (батько висланий на Сибір), 7) Яковчука Мартина (був. стражник), 8) Гамолюка Павла Петр. (син куркуля, батько висланий на Сибір), 9) Фелонюка Мефода (син куркуля, батько висланий на Сибір), 10) Стецюка Нестора Ів., 11) Стецюка Василя Федор. УХВАЛИЛИ: 24. Матеріали лисицького колгоспу затвердити, всіх вище перелічених гр-н вилучити з колгоспу.»
Зима 1933 року була важкою, гинула з голоду худоба, солом’яні стріхи були обдерті і використані на корм. Виснажені і опухлі лисичани дотягували до нового врожаю лободою, корінцями, щавлем, макухою, але на диво голодною смертю ніхто не помер. Рятувало географічне положення села, адже до кордону із Польщею лишалося 5 кілометрів — це було фактором, що стримував звірства активістів «щодо виконання держплану хлібозаготівлі», а також селяни мали можливість крадькома ночами піти в Мощаницю і виміняти за щось коштовне собі хліба.
В часи СРСР в селі містилася центральна садиба колгоспу «Дружба», який обробляв 2,4 тис. га орної землі. Колгосп вирощував озиму пшеницю, цикорій, відгодовував м'ясо-молочну худобу.
Під час Другої Світової війни в селі діяла радянська підпільна група під керівництвом Яковчука, яка разом з підпільниками і партизанами Стриганів підривала ешелони з військами і технікою. За участь у Другій Світовій нагороджено орденами і медалями СРСР 119 жителів.
Станом на 1970 рік у селі була восьмирічна школа, клуб; працював фельдшерсько-акушерський пункт, швейна майстерня.
12 липня 2019 року село Лисиче (разом з Дідовою Горою і Потеребою) увійшло до складу Крупецької сільської ради Славутського району Хмельницької області. Пізніше на основі сільради було утворену Крупецьку сільську громаду.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 720 осіб, з яких 314 чоловіків та 406 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 556 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,86 % |
російська | 1,96 % |
білоруська | 0,18 % |
Символіка
Затверджена 10 жовтня 2015р. рішенням №2 LV сесії сільської ради VI скликання.
Герб
На золотому щиті червона лисиця з срібними грудьми і кінчиком хвоста. Зелена глава відділена дуболистоподібно. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис "ЛИСИЧЕ".
Лисиця - символ назви села, дуболистоподібна глава символізує ліси, серед яких виникло село. Герб є промовистим.
Прапор
Квадратне полотнище розділене горизонтально у співвідношенні 1:3 дуболистоподібно на зелене і жовте поля. В нижньому полі до древка йде червона лисиця з білими грудьми і кінчиком хвоста.
Мовний склад населення
Згідно з переписом населення 2001 року українську мову назвали рідною 98% мешканців села.
Пам'ятники
У 1999 році було споруджено й відкрито пам’ятник односельчанам – жертвам голодоморів і радянських репресій.
Археологічні знахідки
Свята
Храмовий празник і День села відзначається 8 листопада, у день Святого Дмитра.
Відомі люди
- Олейнюк Клим Карпович — радянський військовий, Герой Радянського Союзу, кулеметник 60-го гвардійського стрілецького полку, 20-ї гвардійської стрілецької дивізії 37-ї армії, гвардії молодший сержант.
- Лелях-Бегутова Світлана Мефодіївна — український скульптор, художник, публіцист, громадський і культурный діяч.
- Янковська (Борозенко) Жанна Олександрівна — кандидат філологічних наук, доцент кафедри культурології та філософії Національного університету „Острозька академія”
- Яковчук Григорій Маркович — учитель української мови і літератури, був директором школи, автор двох поетичних збірок – «Струни серця» та «Калинова сопілка».
- Терновий В’ячеслав Олександрович – учитель-філолог, заслужений журналіст України, колишній керівник Славутського міськрайонного радіо, автор книги «Це було на Славутчині в 30-х» та збірки поезій «Славута — диво-казка».
- Троцюк Віталій Леонідович — воїн-афганець, кавалер ордена Червоної Зірки.
Галерея
-
Сільський магазин та клуб -
Пам'ятник загиблим односельчанам у Німецько-радянській війні -
Пам'ятник жертвам сталінських репресій та голодоморів 1920-1950-х років -
Меморіальні дошки Олейнюку Климу Карповичу та Троцюку Віталію Леонідовичу на фасаді сільської школи -
Автобусна зупинка -
Роздоріжжя -
Осінь -
Господарська будівля панського маєтку -
Центральна вулиця (дорога на с. Головлі) -
В'їзд в село зі сторони Старого Кривина
Див. також
Примітки
- http://history.org.ua/LiberUA/978-617-513-230-2/978-617-513-230-2.pdf [ 7 лютого 2017 у Wayback Machine.] Колективізація і голодомор на Славутчині
- Витяг з інформлиста Славутського райкому КП(б)У про стан політично-господарчих кампаній, станом на 1 квітня 1932 р.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2015. Процитовано 29 жовтня 2015.
- Центральна міська бібліотека м. Нетішин [ 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] — офіційний сайт центральної міської бібліотеки м.Нетішин
- Анатолій ГАЛУС Струни серця матеріал газети «Перспектива» [ 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] — інформаційний портал м. Нетішин
- Славута – диво-казка — офіційний сайт м. Славута
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
Посилання
- Список населених пунктів України, Хмельницька область [ 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Лисиче (карта) [ 3 березня 2018 у Wayback Machine.].
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Деякі віхи з історії Славутчини у світлі археологічних досліджень [ 21 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Lisicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku». — S. 235. (пол.)
- Погода в селі Лисиче [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Перший всеукраїнський інтернет портал всіх населених пунктів [ 2 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Тарас Вихованець «Лисиче – село Ярославських черниць-бенедиктинок» Інформаційний портал м.Нетішин "Перспектива" [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- wikimapia Лисиче [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisi che selo v Ukrayini u Krupeckij silskij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 370 osib selo Lisiche Gerb Prapor Lisiche Budivlya starostatuLisiche Budivlya starostatu Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Shepetivskij rajon Gromada Krupecka silska gromada Osnovni dani Naselennya 420 Plosha 2 43 km Gustota naselennya 230 86 osib km Poshtovij indeks 30061 Telefonnij kod 380 3842 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 23 42 pn sh 26 45 46 sh d 50 39500 pn sh 26 76278 sh d 50 39500 26 76278 Koordinati 50 23 42 pn sh 26 45 46 sh d 50 39500 pn sh 26 76278 sh d 50 39500 26 76278 Serednya visota nad rivnem morya 232 m Misceva vlada Adresa radi 30068 Hmelnicka obl Shepetivskij r n s Krupec vul Bogdana Hmelnickogo bud 106 Karta Lisiche Lisiche Mapa Lisiche u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lisiche Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lisiche Shepetivskij rajon GeografiyaSelo roztashovane na zahodi Slavutskogo rajonu na vidstani 7 km vid avtoshlyahu N25 ta 18 km vid m Slavuta Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi Krivin stanovit 5 km do mista Netishin 10 km Susidni naseleni punkti Didova Gora Golovli Nizhni Golovli Novij Krivin Pn Volicya Zh Lisiche Sh Pd Starij Krivin Kolom ye KrupecIstoriyaSelo nalezhalo Ostrozkim piznishe Yablonovskim Z usih storin bulo otochene lisami Bulo rozvinuta galuz vivcharstva narahovulos 2000 goliv ovec Diyav spirtzavod vlasnikom yakogo buv pomishik Hilevskij Zhiteli Lisichogo vidznachalis zamozhnistyu porivnyano z meshkancyami navkolishnih sil Nalezhalo do Gannopilskoyi volosti Ostrozkogo povitu Volinskoyi guberniyi V lyutomu berezni 1930 roku u zv yazku kolektivizaciyeyu v seli vidbuvalis masovi antiradyanski vistupi selyan Vityag z dodatku do dopovidnoyi zapiski komisiyi z rozsliduvannya antikolgospnih zavorushen v Shepetivskij okruzi berezen 1930 roku s Lisiche Zemlevporyadnik RUChKIN kandidat do partiyi perevodyachi zbori golosuvav Hto za SOZ nikogo ne bulo Hto za artil nikogo Hto za komunu odnogolosno RUChKIN zayaviv bude SOZ Na drugij den selyani vidmovilisya ususpilnyuvati remanent i ves chas ne bazhali privoziti dobrovilno I nareshti pid natiskom upovnovazhenogo selyani vikotili svoyi pluzhki do vorit zayavivshi Mozhete zabirat Sekretar silradi dav rozporyadzhennya v kooperativ tim hto ne zdast remanenta j zerna niyakogo kramu ne davati Golova silradi v chas perebuvannya komisiyi v seli buv hvorij perepivsya p yanstvuyuchi z golovoyu SilKNS ta chlenami pravlinnya kooperaciyi polamav sobi nogi Golova silradi pidtrimuyuchi golovu SilKNS v lyubvi do divchat odnoyi zamozhnoyi sim yi postanoviv vikinuti stervu z hati cherez te sho vona divchina ne zvertaye uvagi na lyubov proletariya I dijsno vsyu sim yu z hati vikidali V s Lisichem ves aktiv kolhoza sovmestno s komsomolcami Bondarchukom Bazanom i dr vystupi protiv fonda socpomoshi upiraya na to chto mol u samih ne semyan Eti vystupleniya byli podderzhany vykrikami s mest podkulachnikami Treba krichati gvalt sho robitsya Do yakogo chasu nas budut grabiti Skoro vsi podohnemo z golodu i t d Vityag z protokolu zasidannya Slavutskoyi Komisiyi po rozglyadu skarg viluchenih z kolgospiv 28 kvitnya 1933 roku SLUHALI 24 Materiali pravlinnya Lisickogo kolgospu pro viluchennya z kolgospu shkidlivogo elementu 1 Kuzminchuka Yevtuha yak chuzhdij vorozhij element 2 Matvijchuka Josipa Tarasovogo ekspluatuvav najmanu silu 3 Samchuka Volodimira kulak 4 Kalenyuka Volodimira M agituvav proti posivkampaniyi 5 Filonyuka Ohrima Prokopovogo sin kulaka 6 Livejchuka Levka Petrovogo batko vislanij na Sibir 7 Yakovchuka Martina buv strazhnik 8 Gamolyuka Pavla Petr sin kurkulya batko vislanij na Sibir 9 Felonyuka Mefoda sin kurkulya batko vislanij na Sibir 10 Stecyuka Nestora Iv 11 Stecyuka Vasilya Fedor UHVALILI 24 Materiali lisickogo kolgospu zatverditi vsih vishe perelichenih gr n viluchiti z kolgospu Zima 1933 roku bula vazhkoyu ginula z golodu hudoba solom yani strihi buli obderti i vikoristani na korm Visnazheni i opuhli lisichani dotyaguvali do novogo vrozhayu lobodoyu korincyami shavlem makuhoyu ale na divo golodnoyu smertyu nihto ne pomer Ryatuvalo geografichne polozhennya sela adzhe do kordonu iz Polsheyu lishalosya 5 kilometriv ce bulo faktorom sho strimuvav zvirstva aktivistiv shodo vikonannya derzhplanu hlibozagotivli a takozh selyani mali mozhlivist kradkoma nochami piti v Moshanicyu i viminyati za shos koshtovne sobi hliba V chasi SRSR v seli mistilasya centralna sadiba kolgospu Druzhba yakij obroblyav 2 4 tis ga ornoyi zemli Kolgosp viroshuvav ozimu pshenicyu cikorij vidgodovuvav m yaso molochnu hudobu Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni v seli diyala radyanska pidpilna grupa pid kerivnictvom Yakovchuka yaka razom z pidpilnikami i partizanami Striganiv pidrivala esheloni z vijskami i tehnikoyu Za uchast u Drugij Svitovij nagorodzheno ordenami i medalyami SRSR 119 zhiteliv Stanom na 1970 rik u seli bula vosmirichna shkola klub pracyuvav feldshersko akusherskij punkt shvejna majsternya 12 lipnya 2019 roku selo Lisiche razom z Didovoyu Goroyu i Potereboyu uvijshlo do skladu Krupeckoyi silskoyi radi Slavutskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Piznishe na osnovi silradi bulo utvorenu Krupecku silsku gromadu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 720 osib z yakih 314 cholovikiv ta 406 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 556 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 86 rosijska 1 96 biloruska 0 18 SimvolikaZatverdzhena 10 zhovtnya 2015r rishennyam 2 LV sesiyi silskoyi radi VI sklikannya Gerb Na zolotomu shiti chervona lisicya z sribnimi grudmi i kinchikom hvosta Zelena glava viddilena dubolistopodibno Shit vpisanij v zolotij dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Vnizu kartusha napis LISIChE Lisicya simvol nazvi sela dubolistopodibna glava simvolizuye lisi sered yakih viniklo selo Gerb ye promovistim Prapor Kvadratne polotnishe rozdilene gorizontalno u spivvidnoshenni 1 3 dubolistopodibno na zelene i zhovte polya V nizhnomu poli do drevka jde chervona lisicya z bilimi grudmi i kinchikom hvosta Movnij sklad naselennyaZgidno z perepisom naselennya 2001 roku ukrayinsku movu nazvali ridnoyu 98 meshkanciv sela Pam yatnikiU 1999 roci bulo sporudzheno j vidkrito pam yatnik odnoselchanam zhertvam golodomoriv i radyanskih represij Arheologichni znahidkiPoblizu sela znajdeni znaryaddya praci dobi midi ta bronzi SvyataHramovij praznik i Den sela vidznachayetsya 8 listopada u den Svyatogo Dmitra Vidomi lyudiOlejnyuk Klim Karpovich radyanskij vijskovij Geroj Radyanskogo Soyuzu kulemetnik 60 go gvardijskogo strileckogo polku 20 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 37 yi armiyi gvardiyi molodshij serzhant Lelyah Begutova Svitlana Mefodiyivna ukrayinskij skulptor hudozhnik publicist gromadskij i kulturnyj diyach Yankovska Borozenko Zhanna Oleksandrivna kandidat filologichnih nauk docent kafedri kulturologiyi ta filosofiyi Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya Yakovchuk Grigorij Markovich uchitel ukrayinskoyi movi i literaturi buv direktorom shkoli avtor dvoh poetichnih zbirok Struni sercya ta Kalinova sopilka Ternovij V yacheslav Oleksandrovich uchitel filolog zasluzhenij zhurnalist Ukrayini kolishnij kerivnik Slavutskogo miskrajonnogo radio avtor knigi Ce bulo na Slavutchini v 30 h ta zbirki poezij Slavuta divo kazka Trocyuk Vitalij Leonidovich voyin afganec kavaler ordena Chervonoyi Zirki GalereyaSilskij magazin ta klub Pam yatnik zagiblim odnoselchanam u Nimecko radyanskij vijni Pam yatnik zhertvam stalinskih represij ta golodomoriv 1920 1950 h rokiv Memorialni doshki Olejnyuku Klimu Karpovichu ta Trocyuku Vitaliyu Leonidovichu na fasadi silskoyi shkoli Avtobusna zupinka Rozdorizhzhya Osin Gospodarska budivlya panskogo mayetku Centralna vulicya doroga na s Golovli V yizd v selo zi storoni Starogo KrivinaDiv takozhAnnopilska volostPrimitkihttp history org ua LiberUA 978 617 513 230 2 978 617 513 230 2 pdf 7 lyutogo 2017 u Wayback Machine Kolektivizaciya i golodomor na Slavutchini Vityag z informlista Slavutskogo rajkomu KP b U pro stan politichno gospodarchih kampanij stanom na 1 kvitnya 1932 r Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hmelnicka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2015 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2015 Procitovano 29 zhovtnya 2015 Centralna miska biblioteka m Netishin 26 grudnya 2016 u Wayback Machine oficijnij sajt centralnoyi miskoyi biblioteki m Netishin Anatolij GALUS Struni sercya material gazeti Perspektiva 12 serpnya 2016 u Wayback Machine informacijnij portal m Netishin Slavuta divo kazka oficijnij sajt m SlavutaLiteraturaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 707 s PosilannyaSpisok naselenih punktiv Ukrayini Hmelnicka oblast 23 grudnya 2016 u Wayback Machine Lisiche karta 3 bereznya 2018 u Wayback Machine Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hmelnicka oblast 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Deyaki vihi z istoriyi Slavutchini u svitli arheologichnih doslidzhen 21 grudnya 2014 u Wayback Machine Lisicze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku S 235 pol Pogoda v seli Lisiche 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Pershij vseukrayinskij internet portal vsih naselenih punktiv 2 grudnya 2014 u Wayback Machine Taras Vihovanec Lisiche selo Yaroslavskih chernic benediktinok Informacijnij portal m Netishin Perspektiva 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine wikimapia Lisiche Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite