Лима́н — місто в Україні, адміністративний центр Лиманської міської громади Краматорського району Донецької області. Населення складає 22,4 тис. осіб.
Лиман | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Інша назва | Північні ворота Донбасу | ||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Краматорський район | ||||||||
Громада | Лиманська міська громада | ||||||||
Міськрада | Лиманська міська рада | ||||||||
Код КАТОТТГ: | UA14120110010088407 | ||||||||
Засноване | 1667 (357 років) | ||||||||
Статус міста | з 1938 року | ||||||||
Населення | ▼ 20 066 (01.01.2022) | ||||||||
Агломерація | Краматорська агломерація | ||||||||
Площа | 26.21 км² | ||||||||
Густота населення | 827.6 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 84400—84409 | ||||||||
Телефонний код | +380-6261 | ||||||||
Координати | 48°59′07″ пн. ш. 37°48′40″ сх. д. / 48.98528° пн. ш. 37.81111° сх. д.Координати: 48°59′07″ пн. ш. 37°48′40″ сх. д. / 48.98528° пн. ш. 37.81111° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 107 м | ||||||||
Водойма | озеро | ||||||||
Назва мешканців | лима́нець, лима́нка, лима́нці | ||||||||
Міста-побратими | Веспорт, США | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Лиман | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 111,1 км | ||||||||
- залізницею | 148 км | ||||||||
- автошляхами | 138 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 545 км | ||||||||
- залізницею | 730 км | ||||||||
- автошляхами | 666 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 84400, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Лиман, вул. Незалежності, 46 | ||||||||
Вебсторінка | Лиманська міська рада | ||||||||
Міський голова | Журавльов Олександр Вікторович | ||||||||
Лиман у Вікісховищі
|
Географія
Місто Лиман назване за безстічним озером у кратері метеоритного походження, яке пересохло з 2019 р.
Місто розташоване за 138 км від обласного центру (автошляхом Н20). Площа міста — 26,21 км²,
Історія
Заснування та розвиток (1667—1917)
Слобода заснована козаками Ізюмського полку як поселення при сторожових вежах поблизу Торської фортеці (нині — місто Слов'янськ). У 1825 році Лиман був перетворений у військове поселення, з 1857 року мешканців перевели до розряду державних селян. У 1911 році поряд із містом було прокладено залізницю та збудовано залізничну станцію.
З 1912 року у селищі поширювалася діяльність більшовицьких пропагандистів.
У 1917 році більшовикам вдається створити з робітників і наймитів загін Червоної гвардії, що підпорядковувався Ізюмському повітовому ревкому. Протягом Української революції Лиман став частиною проголошеної ІІІ Універсалом Української Народної Республіки у складі адміністративно-територіальної одиниці Донеччина з центром у Слов'янську. Під час Першої радянсько-української війни опиняється під контролем більшовиків. Під час контрнаступу українських то союзних військ залишкам радянських армій вдалося відійти до Юзівки, деякий час утримуючи оборону залізничних станцій Чаплине та Гришине. До 20 квітня розгромлені загони цих трьох армій відійшли до Маріуполя й Слов'янська — Лиман знову стає прифронтовим населеним пунктом. 1918 року, коли за умовами Берестейського договору Лиман передбачалося закріпити за Українською Народною Республікою, загони червоноармійців розпочали підготовку до збройного спротиву, а з наступом німецько-українських військ у квітні 1918 року — терористичну діяльність, зокрема підрив мостів, знищення залізничного транспорту. Відступ німецько-українських військ у грудні 1918 року дав більшовикам змогу відновити контроль над містом до квітня 1919 року, коли місто було захоплено білогвардійськими силами.
Більшовики вчергове встановили контроль над Лиманом 27 грудня 1919 року, після відступу денікінців.
Радянська епоха (1919—1991)
З червня 1920 року місто Лиман входило до складу Слов'янського повіту, а в 1923 році він став центром Лиманського району Бахмутської округи.
1 жовтня 1922 року було обладнано лиманську електростанцію, на ділянці Лиман — Основа" встановлено двопровідний зв'язок.
У 1925 році населений пункт перейменовано в Красний Лиман, з 1938 року Красний Лиман — місто.
У 1932—1933 роках Краснолиманщина зазнала Голодомор. Серед найбільш постраждалих населених пунктів — Лиман, Рубці, Терни́, Лозове́.
У другій половині 1930-х років у Лимані побудовані заводи — каніфольно-скипидарний, для переробки утилю, хлібо- і молокозаводи. Почали працювати промартілі «Червоний промінь» і «Червоний чоботар» для пошиття одягу й взуття. Під час адміністративної реформи 1938 року станція Красний Лиман і село Лиман були об'єднані в одне ціле. Так виникло місто Красний Лиман (нині Лиман), яке до 17 липня 2020 року було районним центром Донецької області.
7 липня 1942 року, під час Другої світової війни, Красний Лиман був захоплений німецько-фашистськими військами. Під час німецької окупації в місті діяли партизанські загони, що здійснювали диверсійну діяльність. 31 січня 1943 року місто відвойоване силами Південно-Західного фронту в ході Ворошиловградської операції.
- братська могила червоноармійців та підпільників
- пам'ятник радянським визволителям міста
- пам'ятник радянським захисникам та визволителям
У повоєнні роки промисловість і господарство були відновлені. 1944—1945 року введені до експлуатації промартілі «Червоний промінь» і «Червоний чоботар», піщаний кар'єр, залізнична будівельна дільниця та електромеханічні майстерні, рейкозварювальний поїзд тощо. У наступні п'ятирічки модними серед мешканців міста стали змагання залізничників у швидкісному водінні поїздів, підвищенні продуктивності праці та економії палива, переможцем яких став Г. С. Шумілов, що був першим у місті удостоєний званням Героєм Соціалістичної Праці.
У 1960-ті роки найбільшим підприємством міста став Краснолиманський завод силікатної цегли, потужність якого становила 200 млн штук цегли на рік. У сільському господарстві успіхами тішився колгосп артілі ім. Леніна, що зміг у 1,5 раза перевершити довоєнні показники. Діяльність радянської влади в Красному Лимані була оспівана у творчості місцевих літераторів, зокрема в романах «Селяни» й «Великий перелом» П. Д. Рєзникова, «На Дінці Сіверському» С. Макогіна, піснях А. Полупана тощо.
У Незалежній Україні
Відповідно до Закону України № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», місто Красний Лиман входило до списку комуністичних топонімів України, що підлягають перейменуванню.
У жовтні 2015 року місцева влада проголосувала за збереження поточної назви міста: на думку міської ради «красний» може асоціюватися з «гарним». Однак Український інститут національної пам'яті не визнав дійсним таке рішення. У грудні 2015 року відбулося повторне голосування за перейменування міста, на якому міська рада вирішила повернути стару назву Лиман.
4 лютого 2016 року Верховна Рада України перейменувала низку населених пунктів, зокрема декомунізовано і Красний Лиман в Лиман. Постанова набрала чинності 18 лютого 2016 року.
17 липня 2020 року, відповідно до адміністративної реформи, місто стало частиною новоутвореного Краматорського району та адміністративним центром Лиманської міської громади.
Російсько-українська війна
У 2014 році, після Революції гідності і втечі Віктора Януковича за кордон, на Донбасі активізувався сепаратистський рух, що зачепив і Лиман.
12 квітня 2014 року, на 5-й день після проголошення так званої «ДНР», сепаратисти захопили міський відділ міліції Красного Лимана (одночасно із захопленням будівель СБУ та міліції у Слов'янську). Ініціативу на себе в переговорному процесі взяв міський голова — Леонід Перебейніс. Під час переговорів з озброєним та агресивним натовпом російських бойовиків було узгоджено, що сепаратисти залишають місто.
30 квітня 2014 року, коли близько 40 озброєних терористів увірвалися на сесію міської ради та під прицілом АК-47, взявши депутатів та громаду у заручники, змусили керівництво міста включити до голосування питання про визнання незалежності «ДНР». Окупантами було встановлені блокпости при в'їзді у місто.
8 травня 2014 року у Греківському лісі на Луганщині було знайдене спалене разом із автомобілем тіло голови Краснолиманського осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Валерія Сала, якого проросійські бойовики, належні до невизнаної «ДНР», викрали за день до того в центрі села Шандриголове Краснолиманського району.
У червні 2014 року в місті йта його околицях точилися бої, внаслідок чого було відновлено контроль України над містом. 5 червня 2014 року, відповідно з Указом Президента України № 498/2014 «Про заходи щодо сформування Краснолиманської районної державної адміністрації Донецької області» головою Краснолиманської РДА було призначено Костянтина Володимировича Матейченка, підполковника, уродженця Костянтинівки.
Внаслідок авіаударів була пошкоджена залізнична станція Лиман, найбільше зазнали руйнувань — залізнична лікарня, адміністративна і господарська будівлі станції, платформи та колії.
У 2022 році, під час повномасштабного російського вторгнення в Україну, Лиман опинився у центрі бойових дій. З середини квітня 2022 року місто перебувало під важкими обстрілами російських загарбників, зазнало істотних руйнувань. 22 квітня 2022 року місто Лиман обстріляли з «БМ-27 «Ураган»», внаслідок чого загинуло четверо людей, десятеро були поранені. Вже на початку травня у місті була оголошена обов'язкова евакуація, яку проводили на бронетехніці через вкрай високу небезпеку.
22 травня російські окупанти дісталися міста, а 24 травня почався штурм Лиману. Через запеклі бої в соснових лісах навколо Лиману почалися масштабні лісові пожежі. 27 травня ЗСУ заявили, що окупанти не залишають намірів взяти місто. 29 травня окупанти дісталися міського центру, поліцейський відділок здався без опору, а над містом окупанти підняли російський прапор.
30 травня в Офісі президента України повідомили про втрату контролю над Лиманом. Окупаційною владою була відновлена радянська назва «Красний Лиман» та Краснолиманський район «ДНР».
9 вересня 2022 року ЗСУ почали оточувати місто Лиман, навколо міста точилися бої. 30 вересня 2022 року Сергій Черевий, речник східного угруповання військ України, повідомив про те, що операція з оточення російських військ у районі Лимана триває. Того ж дня радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк написав, що РФ доведеться просити виходу з лиманського котла.
1 жовтня 2022 року українські війська увійшли в Лиман і звільнили місто від російських окупантів. 2 жовтня 2022 року Президент України Володимир Зеленський заявив, що місто повністю зачищене.
29 листопада 2022 року російські окупанти атакували з БМ-21 «Град» житловий сектор Лимана. В результаті обстрілу одна людина загинула, ще троє отримали поранення.
- Загиблі у боях за місто
- Сирко Андрій Володимирович (1993—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув 14 березня 2022 року в ході російського вторгнення в Україну.
Населення
За даними на 1864 рік у власницькій слободі Лиман Ізюмського повіту Харківської губернії мешкало 2622 особи (1470 чоловічої статі та 1152 — жіночої), налічувалось 512 домогосподарств, існувала православна церква, відбувалися дві щорічні ярмарки.
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі Попівської волості мешкало 3503 особи, налічувалося 587 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 постоялих двори, 2 лавки, відбувались 2 ярмарки на рік.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4653 осіб (2221 чоловічої статі та 2432 — жіночої), з яких 4651 — православної віри.
За даними перепису 2001 року населення міста становило 27 575 осіб, із них 69,8 % зазначили рідною мову українську, 29,67 % — російську, 0,2 % — білоруську, 0,12 % — циганську, 0,04 % — вірменську, 0,02 % — молдовську, 0,01 % — німецьку, а також болгарську, угорську та гагаузьку мови.
Національний склад населення за переписом 2001 року
Чисельність | Частка, % | |
Українці | 24 459 | 84,4 |
Росіяни | 3 993 | 13,8 |
Білоруси | 168 | 0,6 |
Економіка
Більшість працездатного населення в місті зайнята на залізниці та в агропромисловому комплексі.
Станція Лиман, локомотивне та , дистанції колії, сигналізації та зв'язку, електропостачання, Лиманське будівельно-монтажне управління, дорожні електромеханічні майстерні, колійна машинна станція № 10, Лиманський рейкозварювальний поїзд — головні залізничні підприємства, складові Лиманського залізничного вузла.
За своєю значимістю агропромисловий комплекс займає друге місце в місті після залізничного транспорту. Загалом у районі нараховується 74 фермерських господарства, 15 господарств — знову створених сільськогосподарських підприємств. У районі закуповують олію соняшника і сам соняшник підприємства Донецької і Харківської областей. Основні показники діяльності підприємств АПК: загальна площа сільськогосподарських угідь — 69,1 тис. га, у тому числі нив — 51,3 тис. га; щорічні площі сівби зернових — 19,0 тис. га, соняшника — 6,1 тис. га.
- ТОВ «Чайка» — виробник борошна та хлібобулочних виробів. Проєктна потужність виробництва борошна — 3 т/т за рік, виробництва хліба та хлібобулочних виробів — 2,5 т/т за рік.
- ВАТ «Лиманський комбікормовий завод» — виробник борошна та комбікорму. Проєктна потужність — 8 т/т за рік.
- СТОВ «Дружба» — виробник м'яса, зерна — 4,9 т/т, соняшника — 0,8 т/т.
Рух на місцевих маршрутах забезпечують автобуси ПП «Луч» та приватні автобуси малої та середньої місткості.
Освіта
У місті декілька навчальних закладів: факультет Українського державного університету залізничного транспорту, медичний коледж, Лиманське професійно-технічне училище, 5 загальноосвітніх ліцеїв.
- Лиманський медичний фаховий коледж Донецького національного медичного університету
- гімназія, побудована в 1936 за типовим проєктом, до 2002 школа № 6, до руйнації під час російсько-української війни
- школа № 2, типовий проєкт
Охорона здоров'я
Медичне обслуговування у місті здійснює центральна районна лікарня та відомча залізнична лікарня. На території району діють дві селищні лікарні, п'ять лікувальних амбулаторій, 20 фельдшерсько-акушерських пунктів, три санаторії, сім дитячих оздоровчих таборів та 87 туристичних баз. Кліматичні умови міста сприяють скорішій адаптації після легеневих захворювань.
Залізнична лікарня розрахована на 150 місць, міська лікарня — на 250 місць, Кіровська та Дробишевська лікарні — на 25 місць.
Туризм
Парк та музей
- Парк імені Леоніда Кизима — парк присвячений космонавту Леоніду Кизиму, який народився 1941 року в Червоному Лимані. Тричі літав у космос: 1980, 1984 та 1986 роках.
- Лиманський краєзнавчий музей.
Пам'ятки природи
- Блакитні озера — раніше на місці озер були кар'єри по видобутку піску. На початку 1960-х років їх заповнили джерельною водою.
- «Святі гори» — національний природний парк.
- «Крейдова флора» — заповідник.
- «Закотнянський розріз» — геологічний пам'ятник природи, який входить до складу природного заповідника «Крейдова флора».
- Мінеральні води у Торському.
Релігія
- Свято-Покровський жіночий монастир — заснований у 2016 році жіночий монастир УПЦ МП.
- Свято-Петропавлівський собор — дерев'яний храм УПЦ МП 1848 року побудови, згорів у 2020.
- Свято-Миколаївський храм — УПЦ МП.
- Православні та протестантські релігійні громади.
- Петропавлівська церква, 1848 р.
- Свято-Покровський жіночий монастир
- Церква Миколи Чудотворця
- Церква Лаврентія Чернігівського та Ксенії Петербурзької
- Церква Іверської ікони Богоматері
ЗМІ
У місті зв'язок забезпечують лиманський цех № 3 «Укртелеком» та відомчий залізничний зв'язок дистанції сигналізації та зв'язку. На території міста доступ до Інтернету надається інтернет-провайдерами «Укртелеком», «SaNet», «Satell» та декількома фізичними особами-підприємцями.
Стільниковий зв'язок на більшості території підтримується операторами «Vodafone» «Київстар», «Lifecell». У місті є редакція міжрайонної газети «Зоря», щотижневика «Лиманська сторона» та міське радіомовлення.
Особистості
Уродженці міста:
- Євген Єгоров — ректор Харківської академії дизайну та мистецтв.
- Запара Геннадій Віталійович — молодший сержант Збройних сил України, учасник Російсько-української війни (загинув у 2014 році).
- Кизим Леонід Денисович — радянський український космонавт, двічі Герой Радянського Союзу.
- Князь Олександр Вікторович (нар. 1975) — український економіст.
- Наумов Анатолій Іванович (нар. 1938) — український письменник.
- Разорьонов Ігор Анатолійович — український важкоатлет, призер Олімпійських ігор.
- Рокочий Олексій Олексійович (молодший) — український спортсмен-пауерліфтер, чемпіон світу, член збірної команди України з пауерліфтингу та його батько та тренер Рокочий Олексій Олексійович (старший)
- Сукачів Василь Миколайович — капелан Армії УНР.
- Суслікова Лідія Вікторівна — український медик.
Проживає Дикий Віктор Миколайович (* 1979) — військовик Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Учасник Ігор нескорених-2020.
Міста-побратими
Примітки
- Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ. / Д. И. Багалей. — Харьков: Тип. К. П. Счасни, 1890. — с. 148, 170
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 січня 2015.
- Маслий Виктор, Корнеев Николай. Красный Лиман — к Малому Чертежу города. — Слов'янськ : Друкарський двір, 2011. — 275 с. — . (рос.)
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 січня 2015.
- Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945 / М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. — М : Воениздат, 1985. — 598 с. (рос.)
- Исаев А. В. От Дубно до Ростова. — М : АСТ, 2005. — 752 с. — (Неизвестные войны) — . (рос.)
- Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 жовтня 2022.
- Декомунізація по-донбаські: Красний Лиман перейменували на Красний Лиман. zik.ua. 19 жовтня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . from-ua.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 травня 2017.
- Постанова Верховної Ради України від 4 лютого 2016 року № 984-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- . Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 6 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 17 січня 2015.
- . Радіо Свобода. 8 травня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 6 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 6 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 6 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 червня 2014.
- Ірина Кутєлєва-Коваленко (30 вересня 2022). ЗСУ завершують операцію з оточення військ РФ у Лимані — офіційна заява. nv.ua.
- У Зеленського прокоментували оточення окупантів у Лимані
- ЗСУ в Лимані. Військові встановили український прапор на в'їзді до міста (відео). НВ. Процитовано 1 жовтня 2022.
- Російські окупанти обстріляли Лиман на Донеччині з «Градів»: одна людина загинула, троє поранені. suspilne.media. 29 листопада 2022.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2104)(рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-250. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 серпня 2015.
- Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 27 листопада 2012.
- Пасечник Александр, Курбатов Иван (1998). Краснолесье Донбасса (рос.). Донецк: РИП «Лебедь». с. 138.
- Свердлов, Виктор (2020). Бегут поезда торопливо. О тех, кто искренне предан «железке» (рос.). Слов'янськ: Друкарський двір. с. 260. ISBN .
- Свердлов, Виктор (2019). Звенят натруженные рельсы. Книга о людях самой динамичной отрасли (рос.). Слов'янськ: Друкарський двір. с. 240. ISBN .
- Маслий Виктор, Усенко Виктор, Маслий Вера, Усенко Галина (2001). Зеленый. Поехали! Историко-технический очерк о локомотивном депо Красный Лиман в XX веке (рос.). Донецк: ООО «Лебедь». с. 156. ISBN .
- ЗЗСО - Лиманська МР, УОМС - Донецька область. ІСУО
- Гоу в Лиман! Город среди Голубых озер, леса, клубничных полей и пасек. Свои.City (рос.). Процитовано 23 січня 2020.
Джерела та література
- М. І. Пасічник Лиман [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Лиман — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (на основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр. — Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь», 1995. — 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII століттях (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів Історія південно-східної України. — Львів: Слово", 1992. — 152 с. — .
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім», 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Посилання
- Туристичний путівник Лиманом: як доїхати, де зупинитися, як розважитися у місті
- Промо-відео м. Красний Лиман (травень 2012 року) [ 31 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Інформаційний портал Донеччини [ 12 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Олександр Пальченко. Криваві Луки: до 303 річниці головної битви Булавинського повстання [ 14 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Liman znachennya Lima n misto v Ukrayini administrativnij centr Limanskoyi miskoyi gromadi Kramatorskogo rajonu Doneckoyi oblasti Naselennya skladaye 22 4 tis osib LimanGerb Limana Prapor LimanaZaliznichna stanciya Liman stanciya ye druga v Ukrayini postupayuchis lishe Yasinuvatij Osnovni daniInsha nazva Pivnichni vorota DonbasuKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Kramatorskij rajonGromada Limanska miska gromadaMiskrada Limanska miska radaKod KATOTTG UA14120110010088407Zasnovane 1667 357 rokiv Status mista z 1938 rokuNaselennya 20 066 01 01 2022 Aglomeraciya Kramatorska aglomeraciyaPlosha 26 21 km Gustota naselennya 827 6 osib km Poshtovi indeksi 84400 84409Telefonnij kod 380 6261Koordinati 48 59 07 pn sh 37 48 40 sh d 48 98528 pn sh 37 81111 sh d 48 98528 37 81111 Koordinati 48 59 07 pn sh 37 48 40 sh d 48 98528 pn sh 37 81111 sh d 48 98528 37 81111Visota nad rivnem morya 107 mVodojma ozeroNazva meshkanciv lima nec lima nka lima nciMista pobratimi Vesport SShAVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya LimanDo obl resp centru fizichna 111 1 km zalizniceyu 148 km avtoshlyahami 138 kmDo Kiyeva fizichna 545 km zalizniceyu 730 km avtoshlyahami 666 kmMiska vladaAdresa 84400 Donecka obl Kramatorskij r n m Liman vul Nezalezhnosti 46Vebstorinka Limanska miska radaMiskij golova Zhuravlov Oleksandr ViktorovichLiman u Vikishovishi KartaLimanLimanGeografiyaMisto Liman nazvane za bezstichnim ozerom u krateri meteoritnogo pohodzhennya yake peresohlo z 2019 r ozero Liman Misto roztashovane za 138 km vid oblasnogo centru avtoshlyahom N20 Plosha mista 26 21 km IstoriyaZasnuvannya ta rozvitok 1667 1917 Sloboda zasnovana kozakami Izyumskogo polku yak poselennya pri storozhovih vezhah poblizu Torskoyi forteci nini misto Slov yansk U 1825 roci Liman buv peretvorenij u vijskove poselennya z 1857 roku meshkanciv pereveli do rozryadu derzhavnih selyan U 1911 roci poryad iz mistom bulo prokladeno zaliznicyu ta zbudovano zaliznichnu stanciyu Z 1912 roku u selishi poshiryuvalasya diyalnist bilshovickih propagandistiv Ukrayinska revolyuciya 1917 1921 U 1917 roci bilshovikam vdayetsya stvoriti z robitnikiv i najmitiv zagin Chervonoyi gvardiyi sho pidporyadkovuvavsya Izyumskomu povitovomu revkomu Protyagom Ukrayinskoyi revolyuciyi Liman stav chastinoyu progoloshenoyi III Universalom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki u skladi administrativno teritorialnoyi odinici Donechchina z centrom u Slov yansku Pid chas Pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni opinyayetsya pid kontrolem bilshovikiv Pid chas kontrnastupu ukrayinskih to soyuznih vijsk zalishkam radyanskih armij vdalosya vidijti do Yuzivki deyakij chas utrimuyuchi oboronu zaliznichnih stancij Chapline ta Grishine Do 20 kvitnya rozgromleni zagoni cih troh armij vidijshli do Mariupolya j Slov yanska Liman znovu staye prifrontovim naselenim punktom 1918 roku koli za umovami Berestejskogo dogovoru Liman peredbachalosya zakripiti za Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu zagoni chervonoarmijciv rozpochali pidgotovku do zbrojnogo sprotivu a z nastupom nimecko ukrayinskih vijsk u kvitni 1918 roku teroristichnu diyalnist zokrema pidriv mostiv znishennya zaliznichnogo transportu Vidstup nimecko ukrayinskih vijsk u grudni 1918 roku dav bilshovikam zmogu vidnoviti kontrol nad mistom do kvitnya 1919 roku koli misto bulo zahopleno bilogvardijskimi silami Bilshoviki vchergove vstanovili kontrol nad Limanom 27 grudnya 1919 roku pislya vidstupu denikinciv Radyanska epoha 1919 1991 Z chervnya 1920 roku misto Liman vhodilo do skladu Slov yanskogo povitu a v 1923 roci vin stav centrom Limanskogo rajonu Bahmutskoyi okrugi 1 zhovtnya 1922 roku bulo obladnano limansku elektrostanciyu na dilyanci Liman Osnova vstanovleno dvoprovidnij zv yazok U 1925 roci naselenij punkt perejmenovano v Krasnij Liman z 1938 roku Krasnij Liman misto pam yatnik Golodomoru U 1932 1933 rokah Krasnolimanshina zaznala Golodomor Sered najbilsh postrazhdalih naselenih punktiv Liman Rubci Terni Lozove U drugij polovini 1930 h rokiv u Limani pobudovani zavodi kanifolno skipidarnij dlya pererobki utilyu hlibo i molokozavodi Pochali pracyuvati promartili Chervonij promin i Chervonij chobotar dlya poshittya odyagu j vzuttya Pid chas administrativnoyi reformi 1938 roku stanciya Krasnij Liman i selo Liman buli ob yednani v odne cile Tak viniklo misto Krasnij Liman nini Liman yake do 17 lipnya 2020 roku bulo rajonnim centrom Doneckoyi oblasti 7 lipnya 1942 roku pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Krasnij Liman buv zahoplenij nimecko fashistskimi vijskami Pid chas nimeckoyi okupaciyi v misti diyali partizanski zagoni sho zdijsnyuvali diversijnu diyalnist 31 sichnya 1943 roku misto vidvojovane silami Pivdenno Zahidnogo frontu v hodi Voroshilovgradskoyi operaciyi bratska mogila chervonoarmijciv ta pidpilnikiv pam yatnik radyanskim vizvolitelyam mista pam yatnik radyanskim zahisnikam ta vizvolitelyam U povoyenni roki promislovist i gospodarstvo buli vidnovleni 1944 1945 roku vvedeni do ekspluataciyi promartili Chervonij promin i Chervonij chobotar pishanij kar yer zaliznichna budivelna dilnicya ta elektromehanichni majsterni rejkozvaryuvalnij poyizd tosho U nastupni p yatirichki modnimi sered meshkanciv mista stali zmagannya zaliznichnikiv u shvidkisnomu vodinni poyizdiv pidvishenni produktivnosti praci ta ekonomiyi paliva peremozhcem yakih stav G S Shumilov sho buv pershim u misti udostoyenij zvannyam Geroyem Socialistichnoyi Praci U 1960 ti roki najbilshim pidpriyemstvom mista stav Krasnolimanskij zavod silikatnoyi cegli potuzhnist yakogo stanovila 200 mln shtuk cegli na rik U silskomu gospodarstvi uspihami tishivsya kolgosp artili im Lenina sho zmig u 1 5 raza perevershiti dovoyenni pokazniki Diyalnist radyanskoyi vladi v Krasnomu Limani bula ospivana u tvorchosti miscevih literatoriv zokrema v romanah Selyani j Velikij perelom P D Ryeznikova Na Dinci Siverskomu S Makogina pisnyah A Polupana tosho U Nezalezhnij Ukrayini Vidpovidno do Zakonu Ukrayini 317 VIII Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki misto Krasnij Liman vhodilo do spisku komunistichnih toponimiv Ukrayini sho pidlyagayut perejmenuvannyu U zhovtni 2015 roku misceva vlada progolosuvala za zberezhennya potochnoyi nazvi mista na dumku miskoyi radi krasnij mozhe asociyuvatisya z garnim Odnak Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati ne viznav dijsnim take rishennya U grudni 2015 roku vidbulosya povtorne golosuvannya za perejmenuvannya mista na yakomu miska rada virishila povernuti staru nazvu Liman 4 lyutogo 2016 roku Verhovna Rada Ukrayini perejmenuvala nizku naselenih punktiv zokrema dekomunizovano i Krasnij Liman v Liman Postanova nabrala chinnosti 18 lyutogo 2016 roku 17 lipnya 2020 roku vidpovidno do administrativnoyi reformi misto stalo chastinoyu novoutvorenogo Kramatorskogo rajonu ta administrativnim centrom Limanskoyi miskoyi gromadi Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Boyi za Krasnij Liman ta Boyi za Liman U 2014 roci pislya Revolyuciyi gidnosti i vtechi Viktora Yanukovicha za kordon na Donbasi aktivizuvavsya separatistskij ruh sho zachepiv i Liman 12 kvitnya 2014 roku na 5 j den pislya progoloshennya tak zvanoyi DNR separatisti zahopili miskij viddil miliciyi Krasnogo Limana odnochasno iz zahoplennyam budivel SBU ta miliciyi u Slov yansku Iniciativu na sebe v peregovornomu procesi vzyav miskij golova Leonid Perebejnis Pid chas peregovoriv z ozbroyenim ta agresivnim natovpom rosijskih bojovikiv bulo uzgodzheno sho separatisti zalishayut misto 30 kvitnya 2014 roku koli blizko 40 ozbroyenih teroristiv uvirvalisya na sesiyu miskoyi radi ta pid pricilom AK 47 vzyavshi deputativ ta gromadu u zaruchniki zmusili kerivnictvo mista vklyuchiti do golosuvannya pitannya pro viznannya nezalezhnosti DNR Okupantami bulo vstanovleni blokposti pri v yizdi u misto 8 travnya 2014 roku u Grekivskomu lisi na Luganshini bulo znajdene spalene razom iz avtomobilem tilo golovi Krasnolimanskogo oseredku Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Valeriya Sala yakogo prorosijski bojoviki nalezhni do neviznanoyi DNR vikrali za den do togo v centri sela Shandrigolove Krasnolimanskogo rajonu U chervni 2014 roku v misti jta jogo okolicyah tochilisya boyi vnaslidok chogo bulo vidnovleno kontrol Ukrayini nad mistom 5 chervnya 2014 roku vidpovidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini 498 2014 Pro zahodi shodo sformuvannya Krasnolimanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Doneckoyi oblasti golovoyu Krasnolimanskoyi RDA bulo priznacheno Kostyantina Volodimirovicha Matejchenka pidpolkovnika urodzhencya Kostyantinivki Vnaslidok aviaudariv bula poshkodzhena zaliznichna stanciya Liman najbilshe zaznali rujnuvan zaliznichna likarnya administrativna i gospodarska budivli stanciyi platformi ta koliyi Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 U 2022 roci pid chas povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Liman opinivsya u centri bojovih dij Z seredini kvitnya 2022 roku misto perebuvalo pid vazhkimi obstrilami rosijskih zagarbnikiv zaznalo istotnih rujnuvan 22 kvitnya 2022 roku misto Liman obstrilyali z BM 27 Uragan vnaslidok chogo zaginulo chetvero lyudej desyatero buli poraneni Vzhe na pochatku travnya u misti bula ogoloshena obov yazkova evakuaciya yaku provodili na bronetehnici cherez vkraj visoku nebezpeku 22 travnya rosijski okupanti distalisya mista a 24 travnya pochavsya shturm Limanu Cherez zapekli boyi v sosnovih lisah navkolo Limanu pochalisya masshtabni lisovi pozhezhi 27 travnya ZSU zayavili sho okupanti ne zalishayut namiriv vzyati misto 29 travnya okupanti distalisya miskogo centru policejskij viddilok zdavsya bez oporu a nad mistom okupanti pidnyali rosijskij prapor 30 travnya v Ofisi prezidenta Ukrayini povidomili pro vtratu kontrolyu nad Limanom Okupacijnoyu vladoyu bula vidnovlena radyanska nazva Krasnij Liman ta Krasnolimanskij rajon DNR 9 veresnya 2022 roku ZSU pochali otochuvati misto Liman navkolo mista tochilisya boyi 30 veresnya 2022 roku Sergij Cherevij rechnik shidnogo ugrupovannya vijsk Ukrayini povidomiv pro te sho operaciya z otochennya rosijskih vijsk u rajoni Limana trivaye Togo zh dnya radnik glavi Ofisu prezidenta Ukrayini Mihajlo Podolyak napisav sho RF dovedetsya prositi vihodu z limanskogo kotla 1 zhovtnya 2022 roku ukrayinski vijska uvijshli v Liman i zvilnili misto vid rosijskih okupantiv 2 zhovtnya 2022 roku Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij zayaviv sho misto povnistyu zachishene 29 listopada 2022 roku rosijski okupanti atakuvali z BM 21 Grad zhitlovij sektor Limana V rezultati obstrilu odna lyudina zaginula she troye otrimali poranennya Zagibli u boyah za mistoSirko Andrij Volodimirovich 1993 2022 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv 14 bereznya 2022 roku v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu NaselennyaZa danimi na 1864 rik u vlasnickij slobodi Liman Izyumskogo povitu Harkivskoyi guberniyi meshkalo 2622 osobi 1470 cholovichoyi stati ta 1152 zhinochoyi nalichuvalos 512 domogospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva vidbuvalisya dvi shorichni yarmarki Stanom na 1885 rik u kolishnij derzhavnij slobodi Popivskoyi volosti meshkalo 3503 osobi nalichuvalosya 587 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola 2 postoyalih dvori 2 lavki vidbuvalis 2 yarmarki na rik Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 4653 osib 2221 cholovichoyi stati ta 2432 zhinochoyi z yakih 4651 pravoslavnoyi viri Za danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 27 575 osib iz nih 69 8 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 29 67 rosijsku 0 2 bilorusku 0 12 cigansku 0 04 virmensku 0 02 moldovsku 0 01 nimecku a takozh bolgarsku ugorsku ta gagauzku movi Nacionalnij sklad naselennya za perepisom 2001 roku Chiselnist Chastka Ukrayinci 24 459 84 4Rosiyani 3 993 13 8Bilorusi 168 0 6Ekonomikavokzal stanciyi Liman do rujnaciyi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Bilshist pracezdatnogo naselennya v misti zajnyata na zaliznici ta v agropromislovomu kompleksi Stanciya Liman lokomotivne ta distanciyi koliyi signalizaciyi ta zv yazku elektropostachannya Limanske budivelno montazhne upravlinnya dorozhni elektromehanichni majsterni kolijna mashinna stanciya 10 Limanskij rejkozvaryuvalnij poyizd golovni zaliznichni pidpriyemstva skladovi Limanskogo zaliznichnogo vuzla Za svoyeyu znachimistyu agropromislovij kompleks zajmaye druge misce v misti pislya zaliznichnogo transportu Zagalom u rajoni narahovuyetsya 74 fermerskih gospodarstva 15 gospodarstv znovu stvorenih silskogospodarskih pidpriyemstv U rajoni zakupovuyut oliyu sonyashnika i sam sonyashnik pidpriyemstva Doneckoyi i Harkivskoyi oblastej Osnovni pokazniki diyalnosti pidpriyemstv APK zagalna plosha silskogospodarskih ugid 69 1 tis ga u tomu chisli niv 51 3 tis ga shorichni ploshi sivbi zernovih 19 0 tis ga sonyashnika 6 1 tis ga TOV Chajka virobnik boroshna ta hlibobulochnih virobiv Proyektna potuzhnist virobnictva boroshna 3 t t za rik virobnictva hliba ta hlibobulochnih virobiv 2 5 t t za rik VAT Limanskij kombikormovij zavod virobnik boroshna ta kombikormu Proyektna potuzhnist 8 t t za rik STOV Druzhba virobnik m yasa zerna 4 9 t t sonyashnika 0 8 t t Ruh na miscevih marshrutah zabezpechuyut avtobusi PP Luch ta privatni avtobusi maloyi ta serednoyi mistkosti OsvitaU misti dekilka navchalnih zakladiv fakultet Ukrayinskogo derzhavnogo universitetu zaliznichnogo transportu medichnij koledzh Limanske profesijno tehnichne uchilishe 5 zagalnoosvitnih liceyiv Limanskij medichnij fahovij koledzh Doneckogo nacionalnogo medichnogo universitetu gimnaziya pobudovana v 1936 za tipovim proyektom do 2002 shkola 6 do rujnaciyi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni shkola 2 tipovij proyektOhorona zdorov yaMedichne obslugovuvannya u misti zdijsnyuye centralna rajonna likarnya ta vidomcha zaliznichna likarnya Na teritoriyi rajonu diyut dvi selishni likarni p yat likuvalnih ambulatorij 20 feldshersko akusherskih punktiv tri sanatoriyi sim dityachih ozdorovchih taboriv ta 87 turistichnih baz Klimatichni umovi mista spriyayut skorishij adaptaciyi pislya legenevih zahvoryuvan Zaliznichna likarnya rozrahovana na 150 misc miska likarnya na 250 misc Kirovska ta Drobishevska likarni na 25 misc TurizmPark ta muzej pam yatnik kosmonavtu KizimuPark imeni Leonida Kizima park prisvyachenij kosmonavtu Leonidu Kizimu yakij narodivsya 1941 roku v Chervonomu Limani Trichi litav u kosmos 1980 1984 ta 1986 rokah Limanskij krayeznavchij muzej Pam yatki prirodi Blakitni ozera ranishe na misci ozer buli kar yeri po vidobutku pisku Na pochatku 1960 h rokiv yih zapovnili dzherelnoyu vodoyu Svyati gori nacionalnij prirodnij park Krejdova flora zapovidnik Zakotnyanskij rozriz geologichnij pam yatnik prirodi yakij vhodit do skladu prirodnogo zapovidnika Krejdova flora Mineralni vodi u Torskomu ReligiyaSvyato Pokrovskij zhinochij monastir zasnovanij u 2016 roci zhinochij monastir UPC MP Svyato Petropavlivskij sobor derev yanij hram UPC MP 1848 roku pobudovi zgoriv u 2020 Svyato Mikolayivskij hram UPC MP Pravoslavni ta protestantski religijni gromadi Petropavlivska cerkva 1848 r Svyato Pokrovskij zhinochij monastir Cerkva Mikoli Chudotvorcya Cerkva Lavrentiya Chernigivskogo ta Kseniyi Peterburzkoyi Cerkva Iverskoyi ikoni BogomateriZMIU misti zv yazok zabezpechuyut limanskij ceh 3 Ukrtelekom ta vidomchij zaliznichnij zv yazok distanciyi signalizaciyi ta zv yazku Na teritoriyi mista dostup do Internetu nadayetsya internet provajderami Ukrtelekom SaNet Satell ta dekilkoma fizichnimi osobami pidpriyemcyami Stilnikovij zv yazok na bilshosti teritoriyi pidtrimuyetsya operatorami Vodafone Kiyivstar Lifecell U misti ye redakciya mizhrajonnoyi gazeti Zorya shotizhnevika Limanska storona ta miske radiomovlennya OsobistostiUrodzhenci mista Yevgen Yegorov rektor Harkivskoyi akademiyi dizajnu ta mistectv Zapara Gennadij Vitalijovich molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik Rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv u 2014 roci Kizim Leonid Denisovich radyanskij ukrayinskij kosmonavt dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Knyaz Oleksandr Viktorovich nar 1975 ukrayinskij ekonomist Naumov Anatolij Ivanovich nar 1938 ukrayinskij pismennik Razoronov Igor Anatolijovich ukrayinskij vazhkoatlet prizer Olimpijskih igor Rokochij Oleksij Oleksijovich molodshij ukrayinskij sportsmen pauerlifter chempion svitu chlen zbirnoyi komandi Ukrayini z pauerliftingu ta jogo batko ta trener Rokochij Oleksij Oleksijovich starshij Sukachiv Vasil Mikolajovich kapelan Armiyi UNR Suslikova Lidiya Viktorivna ukrayinskij medik Prozhivaye Dikij Viktor Mikolajovich 1979 vijskovik Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Uchasnik Igor neskorenih 2020 Mista pobratimiVesport SShA Tyachiv UkrayinaPrimitkiMaterialy dlya istorii kolonizacii i byta Harkovskoj i otchasti Kurskoj i Voronezhskoj gub D I Bagalej Harkov Tip K P Schasni 1890 s 148 170 Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 17 sichnya 2015 Maslij Viktor Korneev Nikolaj Krasnyj Liman k Malomu Chertezhu goroda Slov yansk Drukarskij dvir 2011 275 s ISBN 978 966 1528 38 2 ros Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 17 sichnya 2015 Osvobozhdenie gorodov Spravochnik po osvobozhdeniyu gorodov v period Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 M L Dudarenko Yu G Perechnev V T Eliseev i dr M Voenizdat 1985 598 s ros Isaev A V Ot Dubno do Rostova M AST 2005 752 s Neizvestnye vojny ISBN 5 17 031903 7 ros Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 4 zhovtnya 2022 Dekomunizaciya po donbaski Krasnij Liman perejmenuvali na Krasnij Liman zik ua 19 zhovtnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya from ua com Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 travnya 2017 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 4 lyutogo 2016 roku 984 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv Arhiv originalu za 6 chervnya 2014 Procitovano 6 chervnya 2014 Arhiv originalu za 26 chervnya 2014 Procitovano 17 sichnya 2015 Radio Svoboda 8 travnya 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 7 listopada 2014 Procitovano 6 chervnya 2014 Arhiv originalu za 7 listopada 2014 Procitovano 6 chervnya 2014 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 6 chervnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 6 chervnya 2014 Irina Kutyelyeva Kovalenko 30 veresnya 2022 ZSU zavershuyut operaciyu z otochennya vijsk RF u Limani oficijna zayava nv ua U Zelenskogo prokomentuvali otochennya okupantiv u Limani ZSU v Limani Vijskovi vstanovili ukrayinskij prapor na v yizdi do mista video NV Procitovano 1 zhovtnya 2022 Rosijski okupanti obstrilyali Liman na Donechchini z Gradiv odna lyudina zaginula troye poraneni suspilne media 29 listopada 2022 Harkovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLVI Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1869 XCVI 209 s kod 2104 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 250 X 270 120 s ros doref Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 17 serpnya 2015 Nacionalnij sklad ta ridna mova naselennya Doneckoyi oblasti Rozpodil postijnogo naselennya za najbilsh chislennimi nacionalnostyami ta ridnoyu movoyu po miskradah ta rajonah Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 27 listopada 2012 Pasechnik Aleksandr Kurbatov Ivan 1998 Krasnolese Donbassa ros Doneck RIP Lebed s 138 Sverdlov Viktor 2020 Begut poezda toroplivo O teh kto iskrenne predan zhelezke ros Slov yansk Drukarskij dvir s 260 ISBN 978 617 7539 28 4 Sverdlov Viktor 2019 Zvenyat natruzhennye relsy Kniga o lyudyah samoj dinamichnoj otrasli ros Slov yansk Drukarskij dvir s 240 ISBN 978 617 7539 10 9 Maslij Viktor Usenko Viktor Maslij Vera Usenko Galina 2001 Zelenyj Poehali Istoriko tehnicheskij ocherk o lokomotivnom depo Krasnyj Liman v XX veke ros Doneck OOO Lebed s 156 ISBN 966 508 034 2 ZZSO Limanska MR UOMS Donecka oblast ISUO Gou v Liman Gorod sredi Golubyh ozer lesa klubnichnyh polej i pasek Svoi City ros Procitovano 23 sichnya 2020 Dzherela ta literaturaM I Pasichnik Liman 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Liman Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Vasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII stolittyah korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152 s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c PosilannyaTuristichnij putivnik Limanom yak doyihati de zupinitisya yak rozvazhitisya u misti Promo video m Krasnij Liman traven 2012 roku 31 bereznya 2013 u Wayback Machine Informacijnij portal Donechchini 12 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Oleksandr Palchenko Krivavi Luki do 303 richnici golovnoyi bitvi Bulavinskogo povstannya 14 travnya 2012 u Wayback Machine