Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лещава Долішня пол Leszczawa Dolna село в Польщі у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Населен

Лещава-Долішня

Лещава-Долішня

Лещава-Долішня (пол. Leszczawa Dolna) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 644 особи (2011).

Село
Лещава-Долішня
пол. Leszczawa Dolna
image

Координати 49°39′19″ пн. ш. 22°26′26″ сх. д. / 49.65528000002777276° пн. ш. 22.44056000002778006° сх. д. / 49.65528000002777276; 22.44056000002778006Координати: 49°39′19″ пн. ш. 22°26′26″ сх. д. / 49.65528000002777276° пн. ш. 22.44056000002778006° сх. д. / 49.65528000002777276; 22.44056000002778006

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Населення 644 особи (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-740
Автомобільний код RPR
SIMC 0599379
GeoNames 766401
OSM r6855022  ·R
image
image
Лещава-Долішня
Лещава-Долішня (Польща)
image
image
Лещава-Долішня
Лещава-Долішня (Підкарпатське воєводство)
image Лещава-Долішня у Вікісховищі

Через місцевість протікає невелика річка Ступниця, притока Сяну.

В селі знаходиться парафіяльний костел святого Івана Хрестителя.

Географія

Село розташоване на відстані 5 кілометрів на південний захід від центру гміни села Бірчі, 28 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 53 кілометри на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.

Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.

Село Ліщава-Горішня засноване в 15 столітті на волоському праві. Належало до власності Гумницьких (пол. Humnickich) гербу Гоздава (пол. Gozdawa) аж до поділу Речі Посполитої.

Вже в 1507 році тут існувала українська православна парафія.

Згідно з переписом 1510 року мешканці села сплачували податок за 8 ланів, млин, корчму, священика й 50 овець.

В 1596 році на соборі Української православної церкви проголошена Берестейська унія, після якої українські митрополії та окремі парафії почали поступово переходити на уніатство, тобто на союз з католицькою церквою, за умови збереження православного (інакше візантійського, грецького, або східного) обряду та стародавніх прав церкви. Так утворилася Українська греко-католицька церква.

Починаючи з 1732 року поляками заснована парафія римо-католицька.

В 1743 році збудовано дерев'яний костел святого Івана Хрестителя. Новий, мурований, почав будувати в 1932 році Анджей Частка (пол. Andrzej Cząstka). Пізніше будівництво було припинено й костел добудовано аж по закінченні Другої світової війни.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Ліщава-Долішня відійшло до імперії Габсбургів.

В 1776 році, майже одночасно з Церквою святого Михаїла Архангела в Ліщаві-Горішній, у селі коштом родини Гумницьких (пол. Humnickich) збудовано дерев'яну церкву святого Михаїла Архангела.

В 1904 році на місці старої церкви збудовано нову дерев'яну філіальну греко-католицьку церкву святого Михаїла Архангела, що належала до парафії в Ліщаві-Горішній. Біля 1960 року церкву розібрано й на тому місці побудовано школу.

Докладніше:

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це переважно населене українцями село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. Село входило до ґміни Бірча Добромильського повіту Львівського воєводства.

Дані за 1926 та 1938 роки показують, що в цей час в селі проживало 730 та 732 греко-католики відповідно. Тому з великою ймовірністю можна припустити, що й у 1929 році ця кількість була приблизно такою ж. А загальна кількість мешканців у Ліщаві-Долішній у 1929 році становила 1067 мешканців. Вірними греко-католицької церкви, які в цілому в державі становили меншість, були виключно українці, серед них, зокрема, й лемки. Більше того, частина українців під владним, економічним, мовним і релігйним тиском більшості поступово асимілювались та переходила до римо-католицизму, тобто релігійної конфесії польської більшості населення та панівної верхівки краю, а ось зворотній процес з тих же причин не відбувався. На 1.01.1939 в селі було 1370 жителів, з них 720 українців-грекокатоликів, 580 українців-римокатоликів, 40 поляків, 30 євреїв

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Ліщава-Долішня, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).

Недалеко від цієї місцевості біля села Лещава-Горішня 28 жовтня 1944 року УПА провела найбільшу на теренах Польщі битву з радянськими військами НКВС.

Докладніше: Битва під Лещавою-Горішньою

В березні 1945 року Ліщава-Долішня, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

Українська Повстанська Армія намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації польською армією та не дати польській владі заселювати звільнені господарства поляками.

Докладніше: Бої в Бірчі та околицях

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 326 72 221 33
Жінки 318 74 185 59
Разом 644 146 406 92

Відомі люди

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лещава-Долішня

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2018.
  3. Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. – Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986.
  4. Дмитро Блежейовський «Історичний шематизм Перемиської Епархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828–1939)». — Львів, 1995,
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 18.
  6. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
  7. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
  8. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 15 березня 2022.
  9. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
  10. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 20 жовтня 2012.
  11. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 20 жовтня 2012.
  12. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 20 жовтня 2012.
  13. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 20 жовтня 2012.
  14. . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 20 жовтня 2012.
  15. * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.]
  16. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела, посилання та література

Див. також


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leshava Dolishnya pol Leszczawa Dolna selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 644 osobi 2011 Selo Leshava Dolishnya pol Leszczawa Dolna Koordinati 49 39 19 pn sh 22 26 26 sh d 49 65528000002777276 pn sh 22 44056000002778006 sh d 49 65528000002777276 22 44056000002778006 Koordinati 49 39 19 pn sh 22 26 26 sh d 49 65528000002777276 pn sh 22 44056000002778006 sh d 49 65528000002777276 22 44056000002778006 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaNaselennya 644 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 740Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599379GeoNames 766401OSM r6855022 RLeshava DolishnyaLeshava Dolishnya Polsha Leshava DolishnyaLeshava Dolishnya Pidkarpatske voyevodstvo Leshava Dolishnya u Vikishovishi Cherez miscevist protikaye nevelika richka Stupnicya pritoka Syanu V seli znahoditsya parafiyalnij kostel svyatogo Ivana Hrestitelya GeografiyaSelo roztashovane na vidstani 5 kilometriv na pivdennij zahid vid centru gmini sela Birchi 28 kilometriv na pivdennij zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 53 kilometri na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Selo Lishava Gorishnya zasnovane v 15 stolitti na voloskomu pravi Nalezhalo do vlasnosti Gumnickih pol Humnickich gerbu Gozdava pol Gozdawa azh do podilu Rechi Pospolitoyi Vzhe v 1507 roci tut isnuvala ukrayinska pravoslavna parafiya Zgidno z perepisom 1510 roku meshkanci sela splachuvali podatok za 8 laniv mlin korchmu svyashenika j 50 ovec V 1596 roci na sobori Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi progoloshena Berestejska uniya pislya yakoyi ukrayinski mitropoliyi ta okremi parafiyi pochali postupovo perehoditi na uniatstvo tobto na soyuz z katolickoyu cerkvoyu za umovi zberezhennya pravoslavnogo inakshe vizantijskogo greckogo abo shidnogo obryadu ta starodavnih prav cerkvi Tak utvorilasya Ukrayinska greko katolicka cerkva Pochinayuchi z 1732 roku polyakami zasnovana parafiya rimo katolicka V 1743 roci zbudovano derev yanij kostel svyatogo Ivana Hrestitelya Novij murovanij pochav buduvati v 1932 roci Andzhej Chastka pol Andrzej Czastka Piznishe budivnictvo bulo pripineno j kostel dobudovano azh po zakinchenni Drugoyi svitovoyi vijni V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo Lishava Dolishnya vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv V 1776 roci majzhe odnochasno z Cerkvoyu svyatogo Mihayila Arhangela v Lishavi Gorishnij u seli koshtom rodini Gumnickih pol Humnickich zbudovano derev yanu cerkvu svyatogo Mihayila Arhangela V 1904 roci na misci staroyi cerkvi zbudovano novu derev yanu filialnu greko katolicku cerkvu svyatogo Mihayila Arhangela sho nalezhala do parafiyi v Lishavi Gorishnij Bilya 1960 roku cerkvu rozibrano j na tomu misci pobudovano shkolu Dokladnishe Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi Lemkivshina Pidlyashshya Sokalshina Ravshina i Holmshina opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku Selo vhodilo do gmini Bircha Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Dani za 1926 ta 1938 roki pokazuyut sho v cej chas v seli prozhivalo 730 ta 732 greko katoliki vidpovidno Tomu z velikoyu jmovirnistyu mozhna pripustiti sho j u 1929 roci cya kilkist bula priblizno takoyu zh A zagalna kilkist meshkanciv u Lishavi Dolishnij u 1929 roci stanovila 1067 meshkanciv Virnimi greko katolickoyi cerkvi yaki v cilomu v derzhavi stanovili menshist buli viklyuchno ukrayinci sered nih zokrema j lemki Bilshe togo chastina ukrayinciv pid vladnim ekonomichnim movnim i religjnim tiskom bilshosti postupovo asimilyuvalis ta perehodila do rimo katolicizmu tobto religijnoyi konfesiyi polskoyi bilshosti naselennya ta panivnoyi verhivki krayu a os zvorotnij proces z tih zhe prichin ne vidbuvavsya Na 1 01 1939 v seli bulo 1370 zhiteliv z nih 720 ukrayinciv grekokatolikiv 580 ukrayinciv rimokatolikiv 40 polyakiv 30 yevreyiv Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Lishava Dolishnya sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev Nedaleko vid ciyeyi miscevosti bilya sela Leshava Gorishnya 28 zhovtnya 1944 roku UPA provela najbilshu na terenah Polshi bitvu z radyanskimi vijskami NKVS Dokladnishe Bitva pid Leshavoyu Gorishnoyu V berezni 1945 roku Lishava Dolishnya yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinska Povstanska Armiya namagalas zahistiti mirne ukrayinske naselennya vid primusovoyi deportaciyi polskoyu armiyeyu ta ne dati polskij vladi zaselyuvati zvilneni gospodarstva polyakami Dokladnishe Boyi v Birchi ta okolicyah Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 326 72 221 33Zhinki 318 74 185 59Razom 644 146 406 921785 356 greko katolikiv 180 rimo katolikiv 10 yevreyiv 1840 413 greko katolikiv 1859 430 greko katolikiv 1879 503 greko katoliki 1899 681 greko katolik 1926 730 greko katolikiv 1929 1067 meshkanciv 1938 732 greko katoliki nema danih pro virnih inshih konfesij 2006 657 osibVidomi lyudiYankivskij Grigorij Lastivka komandir sotni UPA Udarniki 7 Zaginuv poblizu sela PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Leshava Dolishnya GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 7 listopada 2018 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 Dmitro Blezhejovskij Istorichnij shematizm Peremiskoyi Eparhiyi z vklyuchennyam Apostolskoyi Administraturi Lemkivshini 1828 1939 Lviv 1995 ISBN 5 7745 0672 X Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 18 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 15 bereznya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 20 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 20 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 20 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 20 zhovtnya 2012 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Povit PEREMIShL 30 lipnya 2017 u Wayback Machine Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela posilannya ta literaturaLeshava 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 169 pol Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v Sagrini Leshava GorishnyaPortal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ