Ісаа́к Іллі́ч Левіта́н (18 (30 серпня) 1860, Кібартай, Волковиський повіт, Сувальська губернія, Російська імперія (нині Литва) — 22 липня (4 серпня) 1900, Москва) — російський художник єврейського походження.
Левітан Ісаак Ілліч | |
---|---|
рос. Исаак Левитан | |
Народився | 18 (30) серпня 1860[1] або 3 (15) жовтня 1860 Кібартай, d, Сувалкська губернія, Королівство Польське, Російська імперія[2] або Кедайняй, Ковенський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія |
Помер | 22 липня (4 серпня) 1900 (39 років) Москва, Російська імперія[2] ·d |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія |
Національність | Латвійсько-російський еврей |
Діяльність | художник, унаочнювач |
Галузь | малярство, образотворче мистецтво[3] і пейзаж[3] |
Alma mater | Московське училище живопису, скульптури та зодчества (1885) |
Знання мов | російська |
Напрямок | реалізм |
Жанр | пейзаж і імпресіонізм |
Magnum opus | Золота осінь (картина Левітана), Озеро і Тиха обитель |
|
Життєпис
Народився 18 серпня (30 серпня за новим стилем) 1860 в містечку Кібартай (нині Литва) поблизу станції Вержболово в інтелігентній єврейській родині. Дід майбутнього художника був рабином. Батько Ілля Абрамович, продовжуючи сімейну традицію, теж готувався стати рабином, але вибрав світську службу: служив на залізниці — перекладачем, контролером, касиром, був учителем іноземних мов. Він переїхав до Москви, сподіваючись, що там діти (їх було четверо) отримають гіднішу освіту. Це трапилося 1870 року. У Москві Ілля Абрамович перебивався копійчаними уроками, але при цьому з увагою ставився до душевних устремлінь підлітків і не заперечував, коли спочатку старший син, Адольф (Авель), а потім і молодший, Ісаак, захотіли навчатися живопису. Так брати опинилися в Московському училищі живопису, скульптури та зодчества. Ісаак вступив до училища зовсім юним — у 1873 році.
З цього часу ми можемо простежити його життя досить докладно — завдяки численним спогадам про нього. Про дитинство ж художника, взагалі кажучи, відомо небагато — він не любив згадувати про нього, а листи, з яких ми могли б почерпнути докладніші відомості, були знищені з волі Левітана після його смерті.
Московське училище живопису, скульптури і зодчества в ті роки явним чином протистояло Петербурзькій Академії мистецтв з її прихильністю до класицизму і академізму. Серед найулюбленіших викладачів училища були видатні передвижники — зокрема, О. Саврасов, в пейзажній майстерні якого займався з 1874 року Левітан. Саврасов виділяв Левітана, бачив у ньому величезне дарування. І це при тому, що однокласникам Левітана були К. Коровін, М. Нестеров, А. Архипов, О. Головін та ін — художники, чиї імена склали цілу епоху в історії російського образотворчого мистецтва. Саврасов мусив піти з училища — він страждав алкоголізмом, і з осені 1882 Левітан займався у нового викладача — В. Полєнова, якого художники-початківці теж обожнювали.
Тим часом жив він у ті роки дуже важко. У 1875-му померла його мати, а двома роками пізніше — батько. Левітан залишився без засобів до існування. Йому ніде було прихилити голову, він в буквальному розумінні слова голодував. В училищі його звільнили від плати за навчання, постачали фарбами та іншими художнім приладдям. Деякий просвіт намітився в 1879 році, коли Рада училища призначила Левітану стипендію генерал-губернатора Москви, а П. Третьяков за сто рублів купив його картину «Осінній день. Сокольники». Втім, саме в цей час вибухнуло інше нещастя — після соловйовського замаху на Олександра II усіх євреїв виселили з Москви. Митець жив під Москвою, а на заняття їздив на «чавунці». Ця історія, до речі, повторилася в 1892 році, коли зі столиці вигнали вже не безвісного учня училища живопису і скульптури, а знаменитого пейзажиста. Тоді, на початку 1890-х, знадобилися енергійні зусилля левітанівських друзів, щоб йому дозволили повернутися до столиці.
Підмосковна природа зачарувала Левітана, він працював, не знаючи втоми. Взагалі, Підмосков'я алегорично можна назвати першим коханням художника. Два щасливих літа (1875-76 рр.) він провів у селі , поблизу від Нового Єрусалима. Там, в Бабкіно, жила родина Чехових. Микола Чехов був однокласником Левітана по училищу, він і звів його зі своїми рідними. Саме тоді почалася довга дружба Левітана з письменником А. П. Чеховим.
Училище художник залишив у 1884, отримавши диплом некласного художника, що давало лише право бути вчителем малювання. Причини цього називаються різні: одні кажуть, що це сталося через «невідвідування класів»; інші стверджують, що в цьому виразилося досить поблажливе ставлення до самого жанру пейзажу, як до чогось другорядного і не гідного високої оцінки. Останнє дуже ймовірно — в умовах тодішнього панування «викривального» напряму в живопису (і в мистецтві взагалі).
У цей час сталося зближення Левітана з Савою Мамонтовим і заснованим ним у його садибі Абрамцево художнім гуртком. Для тільки що відкритої Приватної опери знаменитого мецената Левітан виконав кілька декорацій — до опер «Життя за царя» Глинки, «Снігуронька» Римського-Корсакова і Даргомижського (частина з них — за ескізами Полєнова та В. Васнецова). Втім, остаточно своїм у абрамцевскому гуртку художник не став, та й театральна робота його, природженого станковіста, не захопила. Але зароблені гроші дозволили Левітану здійснити в 1886 році перше далеку подорож — до Криму. До цього Левітан писав тільки в Підмосков'ї. Після цієї поїздки в його живопису з'явилися нові барви.
Наступний, 1887-й, рік виявився рубіжним у долі живописця. Він вперше зустрівся з Волгою, що стала величезною темою його творчості. Чотири літа поспіль він провів на великій російській річці в місті Пльос. Їздив він на Волгу не один, а з , художницею, музиканткою, актрисою і просто оригінальною, досить екстравагантною жінкою, чий московський салон відвідували багато знаменитостей. Майже вісім років вони провели разом — цей романтичний епізод життя Левітана в досить шаржованому вигляді відображено в оповіданні Чехова , що викликало після публікації скандал і привіло до короткочасного охолодження відносин між письменником і художником.
За роки, проведені з Кувшинниковою, Левітан створив безліч своїх знаменитих картин, утвердившись у ролі провідного російського живописця. У 1894 році він розлучився з Софією Петрівною, кинувшись з головою в новий роман — з . Роман ускладнився тим, що в художника пристрасно закохалася її старша дочка; скінчилося все тим, що в 1895 році Левітан стрілявся.
Він був складною людиною, легко впадав у гнів, у відчай, у страшну нудьгу, у каяття, це була не перша в його долі спроба кінчати життя самогубством. «Захандрив без міри і межі, захандрив до дуру, до жаху», — писав він в одному з листів того часу.
Тим часом слава Левітана росла. Його картини справно купував П. Третьяков, в 1891 році він став членом Товариства пересувних виставок, в 1897 році — членом мюнхенського Сецесіону, в 1898 році — академіком живопису і викладачем рідного Училища живопису, скульптури та зодчества (серед його учнів був обдарований, але рано загиблий Микола Сапунов). У 1890-ті роки він здійснив декілька подорожей по Європі. Левітан пильно стежив за новітніми художніми течіями, на схилі років зблизився з новонародженим «Світом мистецтва» і з його лідерами С. Дягілєвим і О. Бенуа.
Але життя вже не залишалося. Він хворів все сильніше, серце відмовлялося служити. Ще в 1896 році Чехов відзначив у щоденнику: «У Левітана розширення аорти. Носить на грудях глину. Чудові етюди й пристрасна жага життя». За кілька місяців до смерті сам художник писав Марії Павлівні, сестрі Чехова (між ними свого часу теж сталося щось подібне до напівроману): «Марі! Як страшно вмирати і як болить серце!» Йому здавалося, що він зрозумів щось важливе в житті і тепер зможе писати зовсім по-іншому. 22 липня (4 серпня за новим стилем) 1900 року Левітан помер.
Деякі роботи
- Сонячний день. Весна, 1876
- Осінній день. Сокольники, 1879
- Осінній пейзаж, 1880
- Савинська слобода біля Звенигорода. 1884
- Міст. Савинська слобода
- Березовий гай, 1885-1889
- Вечір. Золотий Пльос, 1889
-
- Вечірні дзвони, 1892
- Владимирка, 1892
- Над вічним спокоєм, 1894
- Березень, 1895
- Золота осінь, 1895
- Водяні лілеї, 1895
- Тиша, 1898
- Після дощу. Пльос, 1889
- Весна в Італії, 1890
- Захід, 1900
- Осінь. Дорога в селі, 1877
- Вечір, 1877
- Біля берега моря, Крим, 1886
- Дуб, 1880-ті
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Левитан Исаак Ильич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Див. також
- 3566 Левітан — астероїд, названий на честь художника.
Література
- К. Г. Паустовський. Исаак Левитан. Повесть о художнике. — М., 1937
- Изабелла Гинзбург. И. Левитан. — Л.-М .: Искусство, 1937
- М. В. Нестеров. «Давние дни», Воспоминания об Левитане.
- Иван Евдокимов. «Левитан». — М., 1959
- Сергей Глаголь и Игор Грабарь (передмова). Монография о Левитане. — СПб, 1913
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levitan Isaa k Illi ch Levita n 18 30 serpnya 1860 Kibartaj Volkoviskij povit Suvalska guberniya Rosijska imperiya nini Litva 22 lipnya 4 serpnya 1900 Moskva rosijskij hudozhnik yevrejskogo pohodzhennya Levitan Isaak Illichros Isaak LevitanNarodivsya 18 30 serpnya 1860 1 abo 3 15 zhovtnya 1860 Kibartaj d Suvalkska guberniya Korolivstvo Polske Rosijska imperiya 2 abo Kedajnyaj Kovenskij povit Kovenska guberniya Rosijska imperiyaPomer 22 lipnya 4 serpnya 1900 39 rokiv Moskva Rosijska imperiya 2 dPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist Latvijsko rosijskij evrejDiyalnist hudozhnik unaochnyuvachGaluz malyarstvo obrazotvorche mistectvo 3 i pejzazh 3 Alma mater Moskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta zodchestva 1885 Znannya mov rosijskaNapryamok realizmZhanr pejzazh i impresionizmMagnum opus Zolota osin kartina Levitana Ozero i Tiha obitel Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 18 serpnya 30 serpnya za novim stilem 1860 v mistechku Kibartaj nini Litva poblizu stanciyi Verzhbolovo v inteligentnij yevrejskij rodini Did majbutnogo hudozhnika buv rabinom Batko Illya Abramovich prodovzhuyuchi simejnu tradiciyu tezh gotuvavsya stati rabinom ale vibrav svitsku sluzhbu sluzhiv na zaliznici perekladachem kontrolerom kasirom buv uchitelem inozemnih mov Vin pereyihav do Moskvi spodivayuchis sho tam diti yih bulo chetvero otrimayut gidnishu osvitu Ce trapilosya 1870 roku U Moskvi Illya Abramovich perebivavsya kopijchanimi urokami ale pri comu z uvagoyu stavivsya do dushevnih ustremlin pidlitkiv i ne zaperechuvav koli spochatku starshij sin Adolf Avel a potim i molodshij Isaak zahotili navchatisya zhivopisu Tak brati opinilisya v Moskovskomu uchilishi zhivopisu skulpturi ta zodchestva Isaak vstupiv do uchilisha zovsim yunim u 1873 roci Z cogo chasu mi mozhemo prostezhiti jogo zhittya dosit dokladno zavdyaki chislennim spogadam pro nogo Pro ditinstvo zh hudozhnika vzagali kazhuchi vidomo nebagato vin ne lyubiv zgaduvati pro nogo a listi z yakih mi mogli b pocherpnuti dokladnishi vidomosti buli znisheni z voli Levitana pislya jogo smerti Moskovske uchilishe zhivopisu skulpturi i zodchestva v ti roki yavnim chinom protistoyalo Peterburzkij Akademiyi mistectv z yiyi prihilnistyu do klasicizmu i akademizmu Sered najulyublenishih vikladachiv uchilisha buli vidatni peredvizhniki zokrema O Savrasov v pejzazhnij majsterni yakogo zajmavsya z 1874 roku Levitan Savrasov vidilyav Levitana bachiv u nomu velichezne daruvannya I ce pri tomu sho odnoklasnikam Levitana buli K Korovin M Nesterov A Arhipov O Golovin ta in hudozhniki chiyi imena sklali cilu epohu v istoriyi rosijskogo obrazotvorchogo mistectva Savrasov musiv piti z uchilisha vin strazhdav alkogolizmom i z oseni 1882 Levitan zajmavsya u novogo vikladacha V Polyenova yakogo hudozhniki pochatkivci tezh obozhnyuvali Tim chasom zhiv vin u ti roki duzhe vazhko U 1875 mu pomerla jogo mati a dvoma rokami piznishe batko Levitan zalishivsya bez zasobiv do isnuvannya Jomu nide bulo prihiliti golovu vin v bukvalnomu rozuminni slova goloduvav V uchilishi jogo zvilnili vid plati za navchannya postachali farbami ta inshimi hudozhnim priladdyam Deyakij prosvit namitivsya v 1879 roci koli Rada uchilisha priznachila Levitanu stipendiyu general gubernatora Moskvi a P Tretyakov za sto rubliv kupiv jogo kartinu Osinnij den Sokolniki Vtim same v cej chas vibuhnulo inshe neshastya pislya solovjovskogo zamahu na Oleksandra II usih yevreyiv viselili z Moskvi Mitec zhiv pid Moskvoyu a na zanyattya yizdiv na chavunci Cya istoriya do rechi povtorilasya v 1892 roci koli zi stolici vignali vzhe ne bezvisnogo uchnya uchilisha zhivopisu i skulpturi a znamenitogo pejzazhista Todi na pochatku 1890 h znadobilisya energijni zusillya levitanivskih druziv shob jomu dozvolili povernutisya do stolici Pidmoskovna priroda zacharuvala Levitana vin pracyuvav ne znayuchi vtomi Vzagali Pidmoskov ya alegorichno mozhna nazvati pershim kohannyam hudozhnika Dva shaslivih lita 1875 76 rr vin proviv u seli poblizu vid Novogo Yerusalima Tam v Babkino zhila rodina Chehovih Mikola Chehov buv odnoklasnikom Levitana po uchilishu vin i zviv jogo zi svoyimi ridnimi Same todi pochalasya dovga druzhba Levitana z pismennikom A P Chehovim Uchilishe hudozhnik zalishiv u 1884 otrimavshi diplom neklasnogo hudozhnika sho davalo lishe pravo buti vchitelem malyuvannya Prichini cogo nazivayutsya rizni odni kazhut sho ce stalosya cherez nevidviduvannya klasiv inshi stverdzhuyut sho v comu virazilosya dosit poblazhlive stavlennya do samogo zhanru pejzazhu yak do chogos drugoryadnogo i ne gidnogo visokoyi ocinki Ostannye duzhe jmovirno v umovah todishnogo panuvannya vikrivalnogo napryamu v zhivopisu i v mistectvi vzagali U cej chas stalosya zblizhennya Levitana z Savoyu Mamontovim i zasnovanim nim u jogo sadibi Abramcevo hudozhnim gurtkom Dlya tilki sho vidkritoyi Privatnoyi operi znamenitogo mecenata Levitan vikonav kilka dekoracij do oper Zhittya za carya Glinki Sniguronka Rimskogo Korsakova i Dargomizhskogo chastina z nih za eskizami Polyenova ta V Vasnecova Vtim ostatochno svoyim u abramcevskomu gurtku hudozhnik ne stav ta j teatralna robota jogo prirodzhenogo stankovista ne zahopila Ale zarobleni groshi dozvolili Levitanu zdijsniti v 1886 roci pershe daleku podorozh do Krimu Do cogo Levitan pisav tilki v Pidmoskov yi Pislya ciyeyi poyizdki v jogo zhivopisu z yavilisya novi barvi Nastupnij 1887 j rik viyavivsya rubizhnim u doli zhivopiscya Vin vpershe zustrivsya z Volgoyu sho stala velicheznoyu temoyu jogo tvorchosti Chotiri lita pospil vin proviv na velikij rosijskij richci v misti Plos Yizdiv vin na Volgu ne odin a z hudozhniceyu muzikantkoyu aktrisoyu i prosto originalnoyu dosit ekstravagantnoyu zhinkoyu chij moskovskij salon vidviduvali bagato znamenitostej Majzhe visim rokiv voni proveli razom cej romantichnij epizod zhittya Levitana v dosit sharzhovanomu viglyadi vidobrazheno v opovidanni Chehova sho viklikalo pislya publikaciyi skandal i privilo do korotkochasnogo oholodzhennya vidnosin mizh pismennikom i hudozhnikom Za roki provedeni z Kuvshinnikovoyu Levitan stvoriv bezlich svoyih znamenitih kartin utverdivshis u roli providnogo rosijskogo zhivopiscya U 1894 roci vin rozluchivsya z Sofiyeyu Petrivnoyu kinuvshis z golovoyu v novij roman z Roman uskladnivsya tim sho v hudozhnika pristrasno zakohalasya yiyi starsha dochka skinchilosya vse tim sho v 1895 roci Levitan strilyavsya Vin buv skladnoyu lyudinoyu legko vpadav u gniv u vidchaj u strashnu nudgu u kayattya ce bula ne persha v jogo doli sproba kinchati zhittya samogubstvom Zahandriv bez miri i mezhi zahandriv do duru do zhahu pisav vin v odnomu z listiv togo chasu Tim chasom slava Levitana rosla Jogo kartini spravno kupuvav P Tretyakov v 1891 roci vin stav chlenom Tovaristva peresuvnih vistavok v 1897 roci chlenom myunhenskogo Secesionu v 1898 roci akademikom zhivopisu i vikladachem ridnogo Uchilisha zhivopisu skulpturi ta zodchestva sered jogo uchniv buv obdarovanij ale rano zagiblij Mikola Sapunov U 1890 ti roki vin zdijsniv dekilka podorozhej po Yevropi Levitan pilno stezhiv za novitnimi hudozhnimi techiyami na shili rokiv zblizivsya z novonarodzhenim Svitom mistectva i z jogo liderami S Dyagilyevim i O Benua Ale zhittya vzhe ne zalishalosya Vin hvoriv vse silnishe serce vidmovlyalosya sluzhiti She v 1896 roci Chehov vidznachiv u shodenniku U Levitana rozshirennya aorti Nosit na grudyah glinu Chudovi etyudi j pristrasna zhaga zhittya Za kilka misyaciv do smerti sam hudozhnik pisav Mariyi Pavlivni sestri Chehova mizh nimi svogo chasu tezh stalosya shos podibne do napivromanu Mari Yak strashno vmirati i yak bolit serce Jomu zdavalosya sho vin zrozumiv shos vazhlive v zhitti i teper zmozhe pisati zovsim po inshomu 22 lipnya 4 serpnya za novim stilem 1900 roku Levitan pomer Deyaki robotiSonyachnij den Vesna 1876 Osinnij den Sokolniki 1879 Osinnij pejzazh 1880 Savinska sloboda bilya Zvenigoroda 1884 Mist Savinska sloboda Berezovij gaj 1885 1889 Vechir Zolotij Plos 1889 Vesna Velika voda Vechirni dzvoni 1892 Vladimirka 1892 Nad vichnim spokoyem 1894 Berezen 1895 Zolota osin 1895 Vodyani lileyi 1895 Tisha 1898 Pislya doshu Plos 1889 Vesna v Italiyi 1890 Zahid 1900 Osin Doroga v seli 1877 Vechir 1877 Bilya berega morya Krim 1886 Dub 1880 tiPrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Levitan Isaak Ilich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570Div takozh3566 Levitan asteroyid nazvanij na chest hudozhnika Kategoriya Kartini Isaaka LevitanaLiteraturaK G Paustovskij Isaak Levitan Povest o hudozhnike M 1937 Izabella Ginzburg I Levitan L M Iskusstvo 1937 M V Nesterov Davnie dni Vospominaniya ob Levitane Ivan Evdokimov Levitan M 1959 Sergej Glagol i Igor Grabar peredmova Monografiya o Levitane SPb 1913