Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Таджицька культура — культура таджицького народу та народів, які спільно проживають на території Таджикистану. Сформувалась таджицька культура під впливом географічного положення та багатовікової історії країни. На території сучасного Таджикистану збереглися давні пам’ятники культури, які увійшли до Списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. У другій половині XIX ст. на початку XX ст. після завоювання країн Середньої Азії Росією та спільного проживання народу Таджикистану з народами колишнього СРСР починається проникнення європейської культури в культурне життя таджицького суспільства. Протягом XX ст. змінився традиційний уклад життя та культурні потреби таджиків: повсякденним культурним виглядом жителів став європейський одяг, побут, а також деякі звичаї та традиції. Після отримання незалежності Таджикистаном у 1991 році відбулось відродження заборонених у радянські часи національних свят: Навруз, Рамазан, Курбан тощо. Були відновлені назви міст та селищ, а також повернення таджицькій мові статусу державної. Головним критерієм розвитку культури в Таджикистані є збереження національних культурних традицій та самобутності з використанням досягнень глобальної культури у суспільстві.
Мова
Таджицька мова — державна мова Таджикистану. Ця мова є рідною для 80% громадян Таджикистану. Належить вона до іранських мов. В Горно-Бадахшанській автономній області, яка розташована на південному сході Таджикистану, розмовляють на різних східно-іранських мовах.
Релігія
Більшість населення сповідує ортодоксальну течію ісламу – сунізм. Зараз відкрито 3000 мечетей (259 соборних мечетей). В Горно-Бадахшанській області мусульмани-ісмаїліти. Поширене також християнство(православ’я (РПЦ), протестантизм), юдаїзм, бахаїзм та зороастризм. Зороастризм був колись прийнятий перськими володарями як державна релігія. Після арабського завоювання від зороастризму відмовились.
Мистецтво Таджикистану
На території Таджикистану донині збереглися пам’ятники культури древнього середньоазійського осілого східно-іранського населення та кочових племен. Для розвитку мистецтва країни мало важливе значення місцеположення країни, яка знаходилась на торговельних шляхах між Сходом та Заходом, а також культурно-економічні зв’язки з Іраном, Індією, Східним Туркестаном, Китаєм, середземноморськими країнами та племенами і народами євразійських степів.
Древнє населення Таджикистану зробило великий внесок у розвиток мистецтва древньої Бактрії, Согда, Кушанського царства, Тохаристану та Фергани.
Художня культура народу Таджикистану з давніх часів формувалась та розвивалась у містах Бухара, Самарканд, Балх, Худжанд, Істаравшан, Хулбук та ін. містах Середньої Азії. Вона тісно пов’язана з культурою інших народів, особливо з культурою Узбекистану.
Музика
Музика Таджикистану має дуже багато спільного з музичною культурою інших середньоазійських народів. Найбільш поширеним музичним жанром у Таджикистані є жанр арабського походження, який називається маком. На півдні країни популярним є жанр . Горно-Бадахшанська область має свій власний стиль музики.
Література
Класична література
-
![image]()
Рудакі -
![image]()
Ібн Сіна -
![image]()
Хафіз Шірази -
![image]()
Джамі
Персько-таджицька література розвивалась протягом багатьох століть завдяки мандрам та подорожам поетів, купців, вчених та мандрівникам. Складається вона переважно з поезії, прози, рукописних творів, мініатюри. Перси та таджики жили як один єдиний народ зі спільними коріннями, тому наука, література та мистецтво були є спільним надбанням. Найбільшого розвитку класична таджицька література отримала у Середньовіччі, коли у Середній Азії сформувалась перша мусульманська таджицька держава – емірат Саманідів (874-1005 рр.), влада якої впливала на розвиток науки та поезії. Саме у цей почалось формування таджицької нації. Найбільш відомими поетами та вченими того часу були Рудакі, Абуалі ібн Сіна (Авіценна), Фірдоусі, Унсурі, Дакікі. Наприкінці X ст. Фірдоусі створює всесвітньо відому героїчну епопею «Шахнаме», яка за обсягом та змістом перевищує всі існуючі нині твори. У XI ст. був створений новий жанр – романтичний епос. Зокрема, у цьому жанрі писали Унсурі, Айюкі, Гунгурі, Омар Хаям. У XII ст. Нізамі написав твір «Хамсе» («Пятериця»), який є вінцем завершеності та краси романтичного епосу. У XIII ст. Сааді написав «Бустан» та «Гулістан». У XIV ст. у жанрі романтичний епос писали Амір Хосрова Дехлаві, Хаджу Кірмані, Камола Худжанді та Хазіфа Шіразі. У XV ст. поезія Джамі охопила всі жанри попередньої літератури, підсумувавши її.
Література часів СРСР
Зародження таджицької радянської літератури відбувалось завдяки поетам Абулькасиму Лахуті (1887-1957), Садріддіну Айні (1878-1954) та Пайраву Сулаймоні (1890-1933). Садріддіна Айні вважають основоположником таджицької радянської літератури. Він першим почав писати таджицькою мовою у напрямку реалістичної радянськогої прози. Найбільш відомим його віршом є «Марш свободи» (1918).
У 1920-ті роки таджицька література розивалась завдяки Пайраву Сулаймоні (1890-1933), Мухаммеджану Рахімі (1901-1968), Джалолу Ікрамі (1909-1933), Сухайлі Джавхарі-заде (1900-1964), Мухіддіну Амін-заде (1904-1966), революційному поету Абулькасіму Лахуті (1887-1957), який у 1922 році емігрував з Ірану до СРСР.
На початку 1930-х років література Таджикистану розвивалась у напрямку соціалістичного реалізму, а також поповнилась новими імена – Мірзо Турсун-заде (1911-1977), Абдусалом Дехоті (1911-1962), Рахім Джаліл (1909-1989), Хакім Карім (1905-1942), Мірсаід Міршакара (1912-1993), Саітім Улугзода (1911-1997), Мумін Каноат (1932-) та ін. В основному письменники у свої творах створювали позитивний образ радянської людини – будівельника соціалістичного суспільства.
Найбільш відомими таджицькими радянськими літературними діячами є поети Абдусалом Дехоті, Мірзо Турсун-заде, Мухамеджан Рахімі, Мухіддін Амін-заде, Сухайлі Джавхарізаде, Х. Юсуфі, Мірсаід Міршакар, Лютфі, Шанбе-заде, Тілло Пуладі, М. Дійорі, Мумін Каноат, Бозор Собір, Лоік Шералі та ін.; прозаїки Рахім Джаліл, Джалол Ікрамі, Хакім Карім-заде, Бахром Фіруз, Дододжон Раджабі та ін.
У радянський період Садріддін Айні (1950), Мірзо Турсун-заде (1948) і Мумін Каноат (1977) були лауреатами Державної премії СРСР в галузі літератури.
Після розпаду Радянського Союзу у Таджикистані відбувається відродження національної літератури дореволюційних часів у вигляді публікацій раніше заборонених радянською цензурою літературних творів.
Театр та кінематограф
Театр
У 1929 році в Таджикистані був відкритий перший театр – , в якому артистами були учасники самодіяльності. У 1937 році відкрито російський драматичний театр, в якому грали професійні актори. 30-ті роки XX століття вважаються розквітом театрального мистецтва в Таджикистані, тому що було відкрито дитячу музично-балетну школу, Таджицький музичний театр. У 1941 році пройшла декада Таджицького мистецтва.
За часів СРСР у Таджикистані розвивався напрямок драми, опери та балету. Зокрема, у 1969 році балерина Маліка Сабірова отримала золоту медаль на престижних міжнародних балетних змаганнях, які проходили у Москві.
Кінематограф
У 1929-1930 рр. відкрилась перша кіностудія «Таджиккіно» (згодом перейменована в «Таджикфільм»). У цих же роках з’явився перший кіножурнал . У 1931 році була знята перша таджицька художня кінострічка . У 1939 році завершені зйомки перших звукових фільмів «Сад» та «Друзі зустрічаються знову».
1970-1980-ті роки вважаються золотими для таджицького кінематографу. У цей період випускалось у прокат близько шести фільмів щорічно .
Прикладами успішних фільмів таджицького кінематографу за радянських часів є «Легенда про Рустама та Сявуш», «Легенда про Сміта Кова», «Юності перший ранок», а також трилогія «Нові казки від Шахерізади», яка була знята на основі арабських казок «Тисяча і одна ніч». Найбільш відомими режисерами Таджикистану є та .
Після розпаду Радянського Союзу у 90-ті роки XX ст. таджицький кінематограф очікував спад. Кіностудія у цей час отримала лише декілька зарубіжних замовлень. За останні два десятиліття у Таджикистані було випущено такі відомі фільми :
- «Кош-ба-Кош» (1994), режисер Бахтієр Худойназаров
- «Ділова поїздка» (1996, документальний фільм)
- «Лунный папа» (1999, спільне виробництво з Японією, Німеччиною, Австрією, Швейцарією та Росією)
- «Східний Вавилон» (2002)
Архітектура
-
![image]()
Палац Нації в Душанбе -
![image]()
Будинок уряду в Душанбе -
![image]()
Пам’ятники радянського часу в Душанбе -
![image]()
Зала для пасажирів автотерміналу в Душанбе -
![image]()
Будинок в Душанбе -
![image]()
Будинок Податкового комітету в Душанбе -
![image]()
Пам’ятник А. Рудакі в Душанбе -
![image]()
Парк ім. А. Рудакі в Душанбе -
![image]()
Гіссарська фортеця -
![image]()
Національна бібліотека в Душанбе
Музеї
З 1991 року до 2011 року кількість музеї збільшилась з 27 до 44.
-
![image]()
Національний музей у центрі Душанбе -
![image]()
Історичний музей в м. Ходжент
Спорт
У Таджикистані за даними на 2013 рік було 7564 спортивних об’єкти, у тому числі 164 стадіони на 1500 місць та більше, 1893 спортзали, 64 басейнів . Є три стадіони на 25000 глядачів та будуються нові. На півночі Душанбе будується шість палаців спорту, один з них для хокею та інших зимових видів спорту, один для тенісу, один для водних видів спорту.
Місцеві та міжнародні агентства пропонують альпіністичні та пішохідні екскурсії у Фанські гори та Памір. Таджицькі гори надають чудові можливості займатися на свіжому повітрі займатися скелелазінням, спортом на гірському велосипеді, катанням на лижах, сноуборді, походами у гори та альпінізмом.
Футбол – найпопулярніший вид спорту в Таджикистані. Національна збірна Таджикистан бере участь у змаганнях ФІФА та АФК.
Через відсутність фінансування збоку влади, 35000 титулованих спортсменів не мають можливості їздити на міжнародні змагання. Найчастіше спортсмени вимушені виїжджати на змагання за кордон за свій рахунок.
Сьогодні федерація Тхеквондо завдяки президенту федерації Мірсаіду Яхьєєву, який є володар чорного поясу (VIII дан), нараховує 36 багаторазових чемпіонів світу . У 2008 році у Пекіні (КНР) борець Юсуп Адбусаломов здобув срібну медаль, а дзюдоїст Расул Богєв бронзу. На літніх олімпійських іграх 2012 року єдину бронзову медаль для Таджикистану здобула боксера Мавзуна Чорієва. У 2013 році у місті Хайнань Адхам Місоков став володарем найвищої нагороди VII чемпіонату Азії з дзюдо серед юнаків до 17 років . У 2014 році на Літніх азійських іграх було здобуто таджицькими спортсменами такі медалі: золото отримав Ділшод Назаров (учасник трьох Олімпіад, двічі переможець Азійських ігор) з метання молоту та срібло Зелімхан Юсупов з боротьби. Ділшод Назаров у 2015 році для Таджикистану здобув срібло на чемпіонату світу з легкої атлетики у Пекіні (КНР), а у 2016 році золото на Олімпіаді, яка проходила у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) .
Звичаї та традиції
У більш віддалених регіонах Таджикистану існує багато звичаїв та традицій доісламського періоду, наприклад, стрибки через вогонь, танці навколо вогню, боротьба з дияволами за допомогою вогню тощо.
Традиційний одяг
У сучасному Таджикистані зберігаються традиції носіння традиційного одягу, особливо серед жінок. Кравчині та вишивальниці й донині використовують рукодільні вишивки для прикрашання будинків та одягу. Чоловіки носять фабричний одяг європейського стилю. Деякі чоловіки все ж таки віддають перевагу національному верхньому одягу, який називається джома (тадж. ҷома), та головним уборам – тюбетейкам (тадж. тоқи).
-
![image]()
Національний одяг жителів Таджикистану -
![image]()
Дівчата з Гіссару -
![image]()
Весільна церемонія у Гіссарському районі, 2011 рік -
![image]()
Національний одяг жителів Гіссару -
![image]()
Жінки у національному одязі -
![image]()
Національний одяг чоловіка-таджика — «Джомма». (Гіссар, Таджикистан, 2015 рік)
Таджицька кухня
Таджицька кухня має дуже багато спільного з іранською, узбецькою, російською та афганською кухнями. Національною стравою Таджикистану є плов, а напоєм – зелений чай, в який не додають цукор. Таджицька кухня пропонує дуже великий вибір страв з м’яса, з фруктів, а також супів.
Свята
Найбільшим святом в Таджикистані, яке походить ще з до ісламського періоду, є Навруз («Новий день»). Його відмічають 21-22 березня, коли починаються роботи на полях. Під час святкування родичі відвідують одне одного, готують спеціальні святкові страва, викидають старі речі, прибирають будинки.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 8 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2011. Процитовано 8 листопада 2018.
- Шарифзода Ф. Культурно-образовательная деятельность музеев Таджикистана в период независимости // Паёмномаи фарханг. — 2014. — № 3 (27). — С. 51
- Саидова М. Х. Экономические аспекты функционирования и развития физической культуры и спорта в структуре сферы услуг Республики Таджикистан // Наука и спорт: современные тенденции. — 2015. — Т. 7. — № 2. — С. 94
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2016. Процитовано 18 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 8 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 27 серпня 2015. Процитовано 8 листопада 2018.
Джерела
- Дорошко М. С. Таджикистан [ 17 січня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 20. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Культура Таджикистану |
- Welcome to Tajikistan [ 6 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- CentralAsiaOnline [ 8 липня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tadzhicka kultura kultura tadzhickogo narodu ta narodiv yaki spilno prozhivayut na teritoriyi Tadzhikistanu Sformuvalas tadzhicka kultura pid vplivom geografichnogo polozhennya ta bagatovikovoyi istoriyi krayini Na teritoriyi suchasnogo Tadzhikistanu zbereglisya davni pam yatniki kulturi yaki uvijshli do Spisku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO U drugij polovini XIX st na pochatku XX st pislya zavoyuvannya krayin Serednoyi Aziyi Rosiyeyu ta spilnogo prozhivannya narodu Tadzhikistanu z narodami kolishnogo SRSR pochinayetsya proniknennya yevropejskoyi kulturi v kulturne zhittya tadzhickogo suspilstva Protyagom XX st zminivsya tradicijnij uklad zhittya ta kulturni potrebi tadzhikiv povsyakdennim kulturnim viglyadom zhiteliv stav yevropejskij odyag pobut a takozh deyaki zvichayi ta tradiciyi Pislya otrimannya nezalezhnosti Tadzhikistanom u 1991 roci vidbulos vidrodzhennya zaboronenih u radyanski chasi nacionalnih svyat Navruz Ramazan Kurban tosho Buli vidnovleni nazvi mist ta selish a takozh povernennya tadzhickij movi statusu derzhavnoyi Golovnim kriteriyem rozvitku kulturi v Tadzhikistani ye zberezhennya nacionalnih kulturnih tradicij ta samobutnosti z vikoristannyam dosyagnen globalnoyi kulturi u suspilstvi Rizblennya po derevu Tradicijni stravi Tarilki dlya plovuMovaTadzhicka mova derzhavna mova Tadzhikistanu Cya mova ye ridnoyu dlya 80 gromadyan Tadzhikistanu Nalezhit vona do iranskih mov V Gorno Badahshanskij avtonomnij oblasti yaka roztashovana na pivdennomu shodi Tadzhikistanu rozmovlyayut na riznih shidno iranskih movah ReligiyaDokladnishe Golovna mechet v Dushanbe Bilshist naselennya spoviduye ortodoksalnu techiyu islamu sunizm Zaraz vidkrito 3000 mechetej 259 sobornih mechetej V Gorno Badahshanskij oblasti musulmani ismayiliti Poshirene takozh hristiyanstvo pravoslav ya RPC protestantizm yudayizm bahayizm ta zoroastrizm Zoroastrizm buv kolis prijnyatij perskimi volodaryami yak derzhavna religiya Pislya arabskogo zavoyuvannya vid zoroastrizmu vidmovilis Mistectvo TadzhikistanuDokladnishe Na teritoriyi Tadzhikistanu donini zbereglisya pam yatniki kulturi drevnogo serednoazijskogo osilogo shidno iranskogo naselennya ta kochovih plemen Dlya rozvitku mistectva krayini malo vazhlive znachennya miscepolozhennya krayini yaka znahodilas na torgovelnih shlyahah mizh Shodom ta Zahodom a takozh kulturno ekonomichni zv yazki z Iranom Indiyeyu Shidnim Turkestanom Kitayem seredzemnomorskimi krayinami ta plemenami i narodami yevrazijskih stepiv Drevnye naselennya Tadzhikistanu zrobilo velikij vnesok u rozvitok mistectva drevnoyi Baktriyi Sogda Kushanskogo carstva Toharistanu ta Fergani Hudozhnya kultura narodu Tadzhikistanu z davnih chasiv formuvalas ta rozvivalas u mistah Buhara Samarkand Balh Hudzhand Istaravshan Hulbuk ta in mistah Serednoyi Aziyi Vona tisno pov yazana z kulturoyu inshih narodiv osoblivo z kulturoyu Uzbekistanu Muzika Strunni narodni instrumenti Muzika Tadzhikistanu maye duzhe bagato spilnogo z muzichnoyu kulturoyu inshih serednoazijskih narodiv Najbilsh poshirenim muzichnim zhanrom u Tadzhikistani ye zhanr arabskogo pohodzhennya yakij nazivayetsya makom Na pivdni krayini populyarnim ye zhanr Gorno Badahshanska oblast maye svij vlasnij stil muziki Literatura Dokladnishe Tadzhicka literatura Klasichna literatura Rudaki Ibn Sina Hafiz Shirazi Dzhami Persko tadzhicka literatura rozvivalas protyagom bagatoh stolit zavdyaki mandram ta podorozham poetiv kupciv vchenih ta mandrivnikam Skladayetsya vona perevazhno z poeziyi prozi rukopisnih tvoriv miniatyuri Persi ta tadzhiki zhili yak odin yedinij narod zi spilnimi korinnyami tomu nauka literatura ta mistectvo buli ye spilnim nadbannyam Najbilshogo rozvitku klasichna tadzhicka literatura otrimala u Serednovichchi koli u Serednij Aziyi sformuvalas persha musulmanska tadzhicka derzhava emirat Samanidiv 874 1005 rr vlada yakoyi vplivala na rozvitok nauki ta poeziyi Same u cej pochalos formuvannya tadzhickoyi naciyi Najbilsh vidomimi poetami ta vchenimi togo chasu buli Rudaki Abuali ibn Sina Avicenna Firdousi Unsuri Dakiki Naprikinci X st Firdousi stvoryuye vsesvitno vidomu geroyichnu epopeyu Shahname yaka za obsyagom ta zmistom perevishuye vsi isnuyuchi nini tvori U XI st buv stvorenij novij zhanr romantichnij epos Zokrema u comu zhanri pisali Unsuri Ajyuki Gunguri Omar Hayam U XII st Nizami napisav tvir Hamse Pyatericya yakij ye vincem zavershenosti ta krasi romantichnogo eposu U XIII st Saadi napisav Bustan ta Gulistan U XIV st u zhanri romantichnij epos pisali Amir Hosrova Dehlavi Hadzhu Kirmani Kamola Hudzhandi ta Hazifa Shirazi U XV st poeziya Dzhami ohopila vsi zhanri poperednoyi literaturi pidsumuvavshi yiyi Literatura chasiv SRSR Mirzo Tursun zade poet Zarodzhennya tadzhickoyi radyanskoyi literaturi vidbuvalos zavdyaki poetam Abulkasimu Lahuti 1887 1957 Sadriddinu Ajni 1878 1954 ta Pajravu Sulajmoni 1890 1933 Sadriddina Ajni vvazhayut osnovopolozhnikom tadzhickoyi radyanskoyi literaturi Vin pershim pochav pisati tadzhickoyu movoyu u napryamku realistichnoyi radyanskogoyi prozi Najbilsh vidomim jogo virshom ye Marsh svobodi 1918 U 1920 ti roki tadzhicka literatura rozivalas zavdyaki Pajravu Sulajmoni 1890 1933 Muhammedzhanu Rahimi 1901 1968 Dzhalolu Ikrami 1909 1933 Suhajli Dzhavhari zade 1900 1964 Muhiddinu Amin zade 1904 1966 revolyucijnomu poetu Abulkasimu Lahuti 1887 1957 yakij u 1922 roci emigruvav z Iranu do SRSR Zliva napravo Bahrom Firuz Rahim Dzhalil ta Mumin Kanoat Na pochatku 1930 h rokiv literatura Tadzhikistanu rozvivalas u napryamku socialistichnogo realizmu a takozh popovnilas novimi imena Mirzo Tursun zade 1911 1977 Abdusalom Dehoti 1911 1962 Rahim Dzhalil 1909 1989 Hakim Karim 1905 1942 Mirsaid Mirshakara 1912 1993 Saitim Ulugzoda 1911 1997 Mumin Kanoat 1932 ta in V osnovnomu pismenniki u svoyi tvorah stvoryuvali pozitivnij obraz radyanskoyi lyudini budivelnika socialistichnogo suspilstva Najbilsh vidomimi tadzhickimi radyanskimi literaturnimi diyachami ye poeti Abdusalom Dehoti Mirzo Tursun zade Muhamedzhan Rahimi Muhiddin Amin zade Suhajli Dzhavharizade H Yusufi Mirsaid Mirshakar Lyutfi Shanbe zade Tillo Puladi M Dijori Mumin Kanoat Bozor Sobir Loik Sherali ta in prozayiki Rahim Dzhalil Dzhalol Ikrami Hakim Karim zade Bahrom Firuz Dododzhon Radzhabi ta in U radyanskij period Sadriddin Ajni 1950 Mirzo Tursun zade 1948 i Mumin Kanoat 1977 buli laureatami Derzhavnoyi premiyi SRSR v galuzi literaturi Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu u Tadzhikistani vidbuvayetsya vidrodzhennya nacionalnoyi literaturi dorevolyucijnih chasiv u viglyadi publikacij ranishe zaboronenih radyanskoyu cenzuroyu literaturnih tvoriv Teatr ta kinematograf Teatr Teatr operi ta baletu im S Ajni u Dushanbe U 1929 roci v Tadzhikistani buv vidkritij pershij teatr v yakomu artistami buli uchasniki samodiyalnosti U 1937 roci vidkrito rosijskij dramatichnij teatr v yakomu grali profesijni aktori 30 ti roki XX stolittya vvazhayutsya rozkvitom teatralnogo mistectva v Tadzhikistani tomu sho bulo vidkrito dityachu muzichno baletnu shkolu Tadzhickij muzichnij teatr U 1941 roci projshla dekada Tadzhickogo mistectva Za chasiv SRSR u Tadzhikistani rozvivavsya napryamok drami operi ta baletu Zokrema u 1969 roci balerina Malika Sabirova otrimala zolotu medal na prestizhnih mizhnarodnih baletnih zmagannyah yaki prohodili u Moskvi Kinematograf Dokladnishe U 1929 1930 rr vidkrilas persha kinostudiya Tadzhikkino zgodom perejmenovana v Tadzhikfilm U cih zhe rokah z yavivsya pershij kinozhurnal U 1931 roci bula znyata persha tadzhicka hudozhnya kinostrichka U 1939 roci zaversheni zjomki pershih zvukovih filmiv Sad ta Druzi zustrichayutsya znovu 1970 1980 ti roki vvazhayutsya zolotimi dlya tadzhickogo kinematografu U cej period vipuskalos u prokat blizko shesti filmiv shorichno Prikladami uspishnih filmiv tadzhickogo kinematografu za radyanskih chasiv ye Legenda pro Rustama ta Syavush Legenda pro Smita Kova Yunosti pershij ranok a takozh trilogiya Novi kazki vid Shaherizadi yaka bula znyata na osnovi arabskih kazok Tisyacha i odna nich Najbilsh vidomimi rezhiserami Tadzhikistanu ye ta Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu u 90 ti roki XX st tadzhickij kinematograf ochikuvav spad Kinostudiya u cej chas otrimala lishe dekilka zarubizhnih zamovlen Za ostanni dva desyatilittya u Tadzhikistani bulo vipusheno taki vidomi filmi Kosh ba Kosh 1994 rezhiser Bahtiyer Hudojnazarov Dilova poyizdka 1996 dokumentalnij film Lunnyj papa 1999 spilne virobnictvo z Yaponiyeyu Nimechchinoyu Avstriyeyu Shvejcariyeyu ta Rosiyeyu Shidnij Vavilon 2002 Arhitektura Palac Naciyi v Dushanbe Budinok uryadu v Dushanbe Pam yatniki radyanskogo chasu v Dushanbe Zala dlya pasazhiriv avtoterminalu v Dushanbe Budinok v Dushanbe Budinok Podatkovogo komitetu v Dushanbe Pam yatnik A Rudaki v Dushanbe Park im A Rudaki v Dushanbe Gissarska fortecya Nacionalna biblioteka v DushanbeMuzeyiZ 1991 roku do 2011 roku kilkist muzeyi zbilshilas z 27 do 44 Nacionalnij muzej u centri Dushanbe Istorichnij muzej v m HodzhentSportDokladnishe Sport u Tadzhikistani U Tadzhikistani za danimi na 2013 rik bulo 7564 sportivnih ob yekti u tomu chisli 164 stadioni na 1500 misc ta bilshe 1893 sportzali 64 basejniv Ye tri stadioni na 25000 glyadachiv ta buduyutsya novi Na pivnochi Dushanbe buduyetsya shist palaciv sportu odin z nih dlya hokeyu ta inshih zimovih vidiv sportu odin dlya tenisu odin dlya vodnih vidiv sportu Miscevi ta mizhnarodni agentstva proponuyut alpinistichni ta pishohidni ekskursiyi u Fanski gori ta Pamir Tadzhicki gori nadayut chudovi mozhlivosti zajmatisya na svizhomu povitri zajmatisya skelelazinnyam sportom na girskomu velosipedi katannyam na lizhah snoubordi pohodami u gori ta alpinizmom Futbol najpopulyarnishij vid sportu v Tadzhikistani Nacionalna zbirna Tadzhikistan bere uchast u zmagannyah FIFA ta AFK Cherez vidsutnist finansuvannya zboku vladi 35000 titulovanih sportsmeniv ne mayut mozhlivosti yizditi na mizhnarodni zmagannya Najchastishe sportsmeni vimusheni viyizhdzhati na zmagannya za kordon za svij rahunok Dilshod Nazarov zolotij medalist Sogodni federaciya Thekvondo zavdyaki prezidentu federaciyi Mirsaidu Yahyeyevu yakij ye volodar chornogo poyasu VIII dan narahovuye 36 bagatorazovih chempioniv svitu U 2008 roci u Pekini KNR borec Yusup Adbusalomov zdobuv sribnu medal a dzyudoyist Rasul Bogyev bronzu Na litnih olimpijskih igrah 2012 roku yedinu bronzovu medal dlya Tadzhikistanu zdobula boksera Mavzuna Choriyeva U 2013 roci u misti Hajnan Adham Misokov stav volodarem najvishoyi nagorodi VII chempionatu Aziyi z dzyudo sered yunakiv do 17 rokiv U 2014 roci na Litnih azijskih igrah bulo zdobuto tadzhickimi sportsmenami taki medali zoloto otrimav Dilshod Nazarov uchasnik troh Olimpiad dvichi peremozhec Azijskih igor z metannya molotu ta sriblo Zelimhan Yusupov z borotbi Dilshod Nazarov u 2015 roci dlya Tadzhikistanu zdobuv sriblo na chempionatu svitu z legkoyi atletiki u Pekini KNR a u 2016 roci zoloto na Olimpiadi yaka prohodila u Rio de Zhanejro Braziliya Zvichayi ta tradiciyiU bilsh viddalenih regionah Tadzhikistanu isnuye bagato zvichayiv ta tradicij doislamskogo periodu napriklad stribki cherez vogon tanci navkolo vognyu borotba z diyavolami za dopomogoyu vognyu tosho Tradicijnij odyag U suchasnomu Tadzhikistani zberigayutsya tradiciyi nosinnya tradicijnogo odyagu osoblivo sered zhinok Kravchini ta vishivalnici j donini vikoristovuyut rukodilni vishivki dlya prikrashannya budinkiv ta odyagu Choloviki nosyat fabrichnij odyag yevropejskogo stilyu Deyaki choloviki vse zh taki viddayut perevagu nacionalnomu verhnomu odyagu yakij nazivayetsya dzhoma tadzh ҷoma ta golovnim uboram tyubetejkam tadzh toki Nacionalnij odyag zhiteliv Tadzhikistanu Divchata z Gissaru Vesilna ceremoniya u Gissarskomu rajoni 2011 rik Nacionalnij odyag zhiteliv Gissaru Zhinki u nacionalnomu odyazi Nacionalnij odyag cholovika tadzhika Dzhomma Gissar Tadzhikistan 2015 rik Tadzhicka kuhnyaDokladnishe Tadzhicka kuhnya Tadzhickij plov Tadzhicka kuhnya maye duzhe bagato spilnogo z iranskoyu uzbeckoyu rosijskoyu ta afganskoyu kuhnyami Nacionalnoyu stravoyu Tadzhikistanu ye plov a napoyem zelenij chaj v yakij ne dodayut cukor Tadzhicka kuhnya proponuye duzhe velikij vibir strav z m yasa z fruktiv a takozh supiv SvyataSvyatkovij stil do svyata Navruz Dokladnishe Najbilshim svyatom v Tadzhikistani yake pohodit she z do islamskogo periodu ye Navruz Novij den Jogo vidmichayut 21 22 bereznya koli pochinayutsya roboti na polyah Pid chas svyatkuvannya rodichi vidviduyut odne odnogo gotuyut specialni svyatkovi strava vikidayut stari rechi pribirayut budinki Div takozhTadzhicki imenaPrimitki Arhiv originalu za 8 lipnya 2011 Procitovano 8 listopada 2018 Arhiv originalu za 21 listopada 2011 Procitovano 8 listopada 2018 Sharifzoda F Kulturno obrazovatelnaya deyatelnost muzeev Tadzhikistana v period nezavisimosti Payomnomai farhang 2014 3 27 S 51 Saidova M H Ekonomicheskie aspekty funkcionirovaniya i razvitiya fizicheskoj kultury i sporta v strukture sfery uslug Respubliki Tadzhikistan Nauka i sport sovremennye tendencii 2015 T 7 2 S 94 Arhiv originalu za 18 grudnya 2016 Procitovano 18 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 8 listopada 2018 Arhiv originalu za 27 serpnya 2015 Procitovano 8 listopada 2018 DzherelaDoroshko M S Tadzhikistan 17 sichnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 20 ISBN 978 966 00 1359 9 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kultura Tadzhikistanu Welcome to Tajikistan 6 lyutogo 2022 u Wayback Machine CentralAsiaOnline 8 lipnya 2011 u Wayback Machine