Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Крижо́пільський райо́н — колишнійрайон Вінницької області в Україні. Адміністративний центр — смт Крижопіль. Населення становить 32 976 жителів (01.01.2018).
| Крижопільський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
Колишній район на карті  Вінницька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР ( УСРР),  Україна | ||||
| Область: | Вінницька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 0521900000 | ||||
| Утворений: | березень 1923 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
| Населення: | ▼ 32 976 (01.01.2018) | ||||
| Площа: | 880 км² | ||||
| Густота: | 37,47 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4340 | ||||
| Поштові індекси: | 24600—24643 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | смт Крижопіль | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 19 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 36 | ||||
| Селища: | 8 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Тамбовцев Петро Серафимович | ||||
| Голова РДА: | Скалій Володимир Васильович | ||||
| Вебсторінка: | Крижопільська РДА Крижопільська районна рада | ||||
| Адреса: | 24600, смт Крижопіль, вул. Героїв України, 61 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Крижопільський район розташований в південній частині Вінницької області. До його складу входять смт. Крижопіль та 43 сільських населених пункти.
| Томашпільський район | Тульчинський район | Тростянецький район |
 | Тростянецький район | |
| Ямпільський район | Піщанський район |
Площа району становить 88,4 тис. га. Розміщений в межах недостатньо вологої теплової агрокліматичної зони. Клімат — помірно континентальний, пануючий напрям вітру — північно-західний. Основні ґрунти темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені (57% площі району), на решті території — ясно-сірі лісові та сірі лісові.
Лісів — 10,7 тис. га (дуб, граб, липа, клен та інші). Крім того, в районі 1440 га лісосмуг та інших полезахисних насаджень.
На основних ділянках — різнотравно-бобово-злакова рослинність. Найбільші річки — Кам'янка, Марківка, Дохна.
Район межує: з північної сторони — з Тульчинським, з західної — з Томашпільським, з південно-західної — з Ямпільським, з південної — Піщанським, із східної — з Тростянецьким районами Вінницької області.
Історія
Виникнення населеного пункту та залізничної станції пов'язано з будівництвом залізниці Київ-Одеса, яке розпочалося влітку 1866 року. Свою назву станція дістала від села «Крижопіль», розташованого за 17 км від селища. Назва «Крижопіль» можливо, походить від географічного положення села. Саме тут пролягає кряж, що править за вододіл між басейнами Південного Бугу та Дністра. Слово «кряж» і «поле» утворюють «Кряжопіль», що очевидно видозмінилось згодом у Крижопіль. З часу заснування і до 1923 року Крижопіль належав до Чоботарської волості. У 1900-1906 році англ. мовою в Нью-Йорку вийшла "єврейська інцеклопедія" де писалося, що Крижопільські поселення Ольгопільського повіту Подільської Губернії. У 1897 році у містечку проживало 1126 людей з яких 668 євреїв.
У серпні 1870 року через станцію почався регулярний рух поїздів. Станцію спорудили на землі поміщика Рубчинського. Першими забудовниками селища були робітники залізниці. Поселення стало перевалочним торговельним пунктом. Перші поселенці селища звернулися в Ольгопільське єпархіальне відомство з проханням відкрити школу. У 1899 році було засновану першу школу. В 1917 році педагогічна рада школи і батьківський комітет хотіли перетворити двокласове училище у початкове залізничне чотирьох класове училище. з вересня почало діяти училище. У 1920 році училище було переіменовано в Крижопільську єдину семирічну трудову школу № 62. Навчання велося українською мовою. У 1922 році була відкрита єврейська школа яка проіснувала до 1939 року, а потім злилася з основною.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Павлівську сільраду Тростянецького району — до складу Крижопільського району.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 19 сільських рад, які об'єднують 45 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — смт Крижопіль.
Економіка
Промисловий комплекс
Промисловий комплекс Крижопільського району представляють чотири підприємства, які займаються переважно переробкою сільськогосподарської продукції. За останні п'ять років чітко визначилась тенденція щорічного нарощування ними виробничого потенціалу. В структурі ВВП району за 2006 рік промислова продукція в порівняльних цінах становила 219,5 млн грн., або 55,1%. Найпотужнішими з них є ВАТ «Крижопільський цукровий завод» та ЗАТ "Торговий дім «Соколівський цукор», якими щодоби перероблялось 8,2 тис. тонн сировини.
Працює «Крижопільський сироробний завод». На сьогодні новим інвестором проводиться реконструкція та модернізація основних засобів. Відбудовано ГЕС в с.Шуми на річці Марківка
З реформуванням економіки вивільнилась значна кількість працюючих, які знайшли застосування в малому і середньому бізнесі. В районі діє 123 малих підприємства і 1720 фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності. Питома вага працюючих в малому бізнесі до населення, зайнятого в суспільному виробництві району становить 23,7%. Тут зайнято понад 3 тис. осіб.
Сільське господарство
Нинішній агропромисловий комплекс району являє собою 11 сільськогосподарських формувань, 97 фермерських господарства. Крім цього 988 громадян ведуть своє господарство одноосібно. В галузі працює понад 3,3 тис. ос., в тому числі 548 спеціалістів. Площа сільськогосподарських угідь району за всіма категоріями власників землі та землекористувачів становить 69,1 тис. га, із них: орні землі — 57,3 тис. га, пасовища — 7,8 тис. га, сіножаті — 0,7 тис. га, сади — 963 га.
Одним з найпотужніших підприємств комплексу є ЗАТ "Продовольча компанія «Поділля», яка об'єднала в собі 15 філій, розташованих на території чотирьох районів Вінницької області. 7 філій цієї компанії ведуть виробництво на території району, в обробітку яких знаходиться 28,5 тис. га сільськогосподарських угідь.
Валовий збір зернових становить 100 тис. тонн, при середній урожайності озимої пшениці 49 цнт./га, ярої пшениці — 39 цнт./га, ярого ячменю — 34 цнт./га, кукурудзи — 57 цнт./га. Цукрових буряків по 450 цнт/га, валове виробництво якого склало 453 тис. тонн. Збільшились посіви таких стратегічних культур, як ріпак і соя.
Будівництво
В районі будівельні та ремонтно-будівельні роботи здійснюють 5 організацій. Найбільші з них: Крижопільське державне районне дорожнє підприємство «Райавтодор», ВАТ «Крижопільське ПМК — 109», ТОВ «Прометей».
Транспортно-комунікаційна мережа
Загальна протяжність автомобільних шляхів по Крижопільському району становить 607 км, в тому числі з твердим покриттям — 436,9 км. Нині щільність автомобільних шляхів на 100 км² становить 75,9 км, в тому числі з твердим покриттям — 54,6, що дозволяє зв'язати автобусним сполученням майже 87 % населених пунктів району. Регулярно здійснюються рейси автобусів до обласного центру, районних центрів: Могилів-Подільський, Тростянець, Бершадь, Тульчин, Піщанка, Умань. До послуг населення вантажні та пасажирські перевезення в районі здійснює ВАТ «Крижопільське АТП — 10539».
Територію району перетинає залізничний шлях Жмеринка — Одеса, довжина якого становить 19 км з проміжною станцією Крижопіль, Княжеве; зупинний пункт Заболотне. Довжина залізничних під'їзних шляхів промислових підприємств та організацій становить у цілому по району 40 км.
Територією району проходять магістральний нафтопровід «Одеса—Броди». З 2003 року розпочато газифікацію населених пунктів району. Протяжність газотранспортних магістралей становить 43 км, газифіковано чотири населених пункти.
Лінії електропередач і зв'язку по району складають відповідно 750 і 2082 км. Всі населені пункти району електрифіковано та телефонізовано. Крім центральної районної телефонної станції, є 25 сільських АТС. Всього в районі нараховується 5,8 тис. абонентів.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 18 411 | 3458 | 2587 | 5454 | 4382 | 2429 | 101 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 22 459 | 3214 | 2684 | 5391 | 5278 | 5414 | 478 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 40209 | 98,38 % |
| росіяни | 380 | 0,93 % |
| молдовани | 108 | 0,26 % |
| білоруси | 44 | 0,11 % |
| євреї | 27 | 0,07 % |
| інші | 102 | 0,25 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 40370 | 98,78 % |
| російська | 376 | 0,92 % |
| молдовська | 62 | 0,15 % |
| білоруська | 22 | 0,05 % |
| азербайджанська | 10 | 0,02 % |
| інші | 30 | 0,07 % |
Соціально-культурна сфера
В районі функціонує 27 загальноосвітніх шкіл, в яких навчається 4218 учнів та 21 дитяча дошкільна установа, де виховується 982 дітей. На зміцнення матеріальної бази закладів освіти використано 511 тис. грн., збудовано спортивний майданчик з штучним покриттям на суму 118 тис. грн. Розширилась мережа дитячих навчальних закладів.
Працює 1 дитяча юнацько-спортивна школа та Центр позашкільної роботи з дітьми та підлітками, в якому навчаються близько 300 дітей, 2 школи естетичного виховання, в яких навчається 270 учнів. Середню спеціальну освіту надають три училища: Крижопільський будівельний ліцей (смт. Крижопіль), ПТУ-24 (с. Городківка), ВПУ-31 (с. Заболотне).
Медичне обслуговування населення району здійснюють центральна районні лікарня, 7 амбулаторій, що працюють по принципу сімейної медицини, 13 фельдшерсько-акушерських пункти та 9 фельдшерських пункти. Мережа лікарняних закладів району нараховує 215 ліжок. Щоденно здійснюється в середньому 600 амбулаторних відвідувань. Кількість лікарів на 10000 жителів становить — 54,2. Функціонує 37 аптечних закладів та аптечний пункт.
На території району знаходиться два санаторії: ТОВ Дитячий санаторій «Зелена діброва»; Заболотненський обласний психоневрологічний санаторій ім. академіка Д. К. Заболотного та Крижопільський дитячий оздоровчий заклад «Мрія».
Мережа закладів культури нараховує 57 об'єктів, в тому числі 1 районний будинок культури, 19 сільських будинків культури, 8 клубів працює 174 гуртки художньої творчості та 7 народних колективів. Двічі (1999, 2001 рр.) колективи художньої самодіяльності району ставали переможцями обласного огляду народної творчості. Функціонує центральна районна бібліотека та районна бібліотека для дітей, 25 сільських бібліотек-філіалів.
Існує 3 музеї на громадських засадах, 33 пам'ятки історії і культури, серед яких найвідоміші: Казанська церква (1619 р.) та Костьол Пресвятої Діви Марії (1747 р.) в с. Городківка, церква Іоанна Богослова (1747 р.) в с. Радянське, садиба Бжозовських (поч. ХІХст.) в с. Соколівка. Для занять фізичною культурою і спортом в районі функціонує стадіон в смт Крижополі, 17 спортивних залів, 54 спортмайданчики, 11 стрілецьких тирів.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Крижопільського району було створено 38 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 68,22% (проголосували 18 892 із 27 692 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,82% (11 301 виборців); Юлія Тимошенко — 16,30% (3 080 виборців), Олег Ляшко — 8,61% (1 626 виборців), Анатолій Гриценко — 6,35% (1 199 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,78%.
Релігія
У районі діють 36 релігійних організацій семи конфесій християнських віросповідань. З них: Української православної церкви Московського патріархату — 23, Римсько-католицької церкви — 4, протестантських віросповідань — 9. Зареєстровано 1 монастир (чоловічий римсько-католицької церкви).
Ведеться будівництво храму Української православної церкви Московського патріархату та костьолу Римо-католицької церкви в районному центрі.
Особистості
Крижопільську землю прославили Данило Заболотний — лікар-мікробіолог, ім'ям якого названо село Заболотне (раніше с. Чоботарка). У селі збереглася оселя, де жив всесвітньо відомий учений, працює меморіальний музей.
Серед відомих людей, уродженців району — письменники Андрій М'ястківський та Микола Рябий, письменник і політичний діяч Володимир Яворівський, народний депутат України кількох скликань Володимир Лановий, письменник та журналіст Микола Трублаїні, трекова велогонщиця, заслужений майстер спорту, учасниця Олімпійських ігор в Лондоні Любов Басова і футболіст, правий захисник «Динамо» (Київ) Олександр Тимчик.
У духовну скарбницю вписане ім'я уродженця с. Городківка Володимира Кожухаря — відомого диригента симфонічного оркестру м.Санкт-Петербурга.
Мартиніян Войцех Дажицький (14 лютого 1918, Ягелла, Підкарпатське воєводство — 2 липня 2009, Городківка, Крижопільський район, Вінницька область) — релігійний діяч, священик, єдиний у радянській Україні член ордену францисканців.
Пам'ятки
- Пам'ятки архітектури Крижопільського району
- (Пам'ятки монументального мистецтва Крижопільського району)
- Пам'ятки історії Крижопільського району
- Пам'ятки археології Крижопільського району
Посилання
- Олександр Горобець Стихла Муза співця Козаччини і Коліївщини Миколи Рябого [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 28 лютого 2020 року № 159/2020-рп «Про призначення В.Скалія головою Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області»
- . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
- Адміністративно-територіальний устрій Крижопільського району [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 Листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 27 серпня 2017.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2016.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крижопільський район |
- Офіційний сайт Крижопільської районної ради [ 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Крижопільської райдержадміністрації
- Крижопіль — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
Література
- Крижопільський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.333-353
{{Проблеми|
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (жовтень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krizho pilskij rajo n kolishnijrajon Vinnickoyi oblasti v Ukrayini Administrativnij centr smt Krizhopil Naselennya stanovit 32 976 zhiteliv 01 01 2018 Krizhopilskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Vinnicka oblastOsnovni daniKrayina SRSR USRR UkrayinaOblast Vinnicka oblastKod KOATUU 0521900000Utvorenij berezen 1923Likvidovanij 17 lipnya 2020Naselennya 32 976 01 01 2018 Plosha 880 km Gustota 37 47 osib km Tel kod 380 4340Poshtovi indeksi 24600 24643Naseleni punkti ta radiRajonnij centr smt KrizhopilSelishni radi 1Silski radi 19Smt 1Sela 36Selisha 8Rajonna vladaGolova radi Tambovcev Petro SerafimovichGolova RDA Skalij Volodimir VasilovichVebstorinka Krizhopilska RDA Krizhopilska rajonna radaAdresa 24600 smt Krizhopil vul Geroyiv Ukrayini 61MapaKrizhopilskij rajon u VikishovishiGeografiyaKrizhopilskij rajon roztashovanij v pivdennij chastini Vinnickoyi oblasti Do jogo skladu vhodyat smt Krizhopil ta 43 silskih naselenih punkti Tomashpilskij rajon Tulchinskij rajon Trostyaneckij rajonTrostyaneckij rajonYampilskij rajon Pishanskij rajon Plosha rajonu stanovit 88 4 tis ga Rozmishenij v mezhah nedostatno vologoyi teplovoyi agroklimatichnoyi zoni Klimat pomirno kontinentalnij panuyuchij napryam vitru pivnichno zahidnij Osnovni grunti temno siri opidzoleni ta chornozemi opidzoleni 57 ploshi rajonu na reshti teritoriyi yasno siri lisovi ta siri lisovi Lisiv 10 7 tis ga dub grab lipa klen ta inshi Krim togo v rajoni 1440 ga lisosmug ta inshih polezahisnih nasadzhen Na osnovnih dilyankah riznotravno bobovo zlakova roslinnist Najbilshi richki Kam yanka Markivka Dohna Rajon mezhuye z pivnichnoyi storoni z Tulchinskim z zahidnoyi z Tomashpilskim z pivdenno zahidnoyi z Yampilskim z pivdennoyi Pishanskim iz shidnoyi z Trostyaneckim rajonami Vinnickoyi oblasti IstoriyaViniknennya naselenogo punktu ta zaliznichnoyi stanciyi pov yazano z budivnictvom zaliznici Kiyiv Odesa yake rozpochalosya vlitku 1866 roku Svoyu nazvu stanciya distala vid sela Krizhopil roztashovanogo za 17 km vid selisha Nazva Krizhopil mozhlivo pohodit vid geografichnogo polozhennya sela Same tut prolyagaye kryazh sho pravit za vododil mizh basejnami Pivdennogo Bugu ta Dnistra Slovo kryazh i pole utvoryuyut Kryazhopil sho ochevidno vidozminilos zgodom u Krizhopil Z chasu zasnuvannya i do 1923 roku Krizhopil nalezhav do Chobotarskoyi volosti U 1900 1906 roci angl movoyu v Nyu Jorku vijshla yevrejska inceklopediya de pisalosya sho Krizhopilski poselennya Olgopilskogo povitu Podilskoyi Guberniyi U 1897 roci u mistechku prozhivalo 1126 lyudej z yakih 668 yevreyiv U serpni 1870 roku cherez stanciyu pochavsya regulyarnij ruh poyizdiv Stanciyu sporudili na zemli pomishika Rubchinskogo Pershimi zabudovnikami selisha buli robitniki zaliznici Poselennya stalo perevalochnim torgovelnim punktom Pershi poselenci selisha zvernulisya v Olgopilske yeparhialne vidomstvo z prohannyam vidkriti shkolu U 1899 roci bulo zasnovanu pershu shkolu V 1917 roci pedagogichna rada shkoli i batkivskij komitet hotili peretvoriti dvoklasove uchilishe u pochatkove zaliznichne chotiroh klasove uchilishe z veresnya pochalo diyati uchilishe U 1920 roci uchilishe bulo pereimenovano v Krizhopilsku yedinu semirichnu trudovu shkolu 62 Navchannya velosya ukrayinskoyu movoyu U 1922 roci bula vidkrita yevrejska shkola yaka proisnuvala do 1939 roku a potim zlilasya z osnovnoyu 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Pavlivsku silradu Trostyaneckogo rajonu do skladu Krizhopilskogo rajonu Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Krizhopilskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 selishnu radu ta 19 silskih rad yaki ob yednuyut 45 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr smt Krizhopil EkonomikaPromislovij kompleks Promislovij kompleks Krizhopilskogo rajonu predstavlyayut chotiri pidpriyemstva yaki zajmayutsya perevazhno pererobkoyu silskogospodarskoyi produkciyi Za ostanni p yat rokiv chitko viznachilas tendenciya shorichnogo naroshuvannya nimi virobnichogo potencialu V strukturi VVP rajonu za 2006 rik promislova produkciya v porivnyalnih cinah stanovila 219 5 mln grn abo 55 1 Najpotuzhnishimi z nih ye VAT Krizhopilskij cukrovij zavod ta ZAT Torgovij dim Sokolivskij cukor yakimi shodobi pereroblyalos 8 2 tis tonn sirovini Pracyuye Krizhopilskij sirorobnij zavod Na sogodni novim investorom provoditsya rekonstrukciya ta modernizaciya osnovnih zasobiv Vidbudovano GES v s Shumi na richci Markivka Z reformuvannyam ekonomiki vivilnilas znachna kilkist pracyuyuchih yaki znajshli zastosuvannya v malomu i serednomu biznesi V rajoni diye 123 malih pidpriyemstva i 1720 fizichnih osib sub yektiv pidpriyemnickoyi diyalnosti Pitoma vaga pracyuyuchih v malomu biznesi do naselennya zajnyatogo v suspilnomu virobnictvi rajonu stanovit 23 7 Tut zajnyato ponad 3 tis osib Silske gospodarstvo Ninishnij agropromislovij kompleks rajonu yavlyaye soboyu 11 silskogospodarskih formuvan 97 fermerskih gospodarstva Krim cogo 988 gromadyan vedut svoye gospodarstvo odnoosibno V galuzi pracyuye ponad 3 3 tis os v tomu chisli 548 specialistiv Plosha silskogospodarskih ugid rajonu za vsima kategoriyami vlasnikiv zemli ta zemlekoristuvachiv stanovit 69 1 tis ga iz nih orni zemli 57 3 tis ga pasovisha 7 8 tis ga sinozhati 0 7 tis ga sadi 963 ga Odnim z najpotuzhnishih pidpriyemstv kompleksu ye ZAT Prodovolcha kompaniya Podillya yaka ob yednala v sobi 15 filij roztashovanih na teritoriyi chotiroh rajoniv Vinnickoyi oblasti 7 filij ciyeyi kompaniyi vedut virobnictvo na teritoriyi rajonu v obrobitku yakih znahoditsya 28 5 tis ga silskogospodarskih ugid Valovij zbir zernovih stanovit 100 tis tonn pri serednij urozhajnosti ozimoyi pshenici 49 cnt ga yaroyi pshenici 39 cnt ga yarogo yachmenyu 34 cnt ga kukurudzi 57 cnt ga Cukrovih buryakiv po 450 cnt ga valove virobnictvo yakogo sklalo 453 tis tonn Zbilshilis posivi takih strategichnih kultur yak ripak i soya Budivnictvo V rajoni budivelni ta remontno budivelni roboti zdijsnyuyut 5 organizacij Najbilshi z nih Krizhopilske derzhavne rajonne dorozhnye pidpriyemstvo Rajavtodor VAT Krizhopilske PMK 109 TOV Prometej Transportno komunikacijna merezhaZagalna protyazhnist avtomobilnih shlyahiv po Krizhopilskomu rajonu stanovit 607 km v tomu chisli z tverdim pokrittyam 436 9 km Nini shilnist avtomobilnih shlyahiv na 100 km stanovit 75 9 km v tomu chisli z tverdim pokrittyam 54 6 sho dozvolyaye zv yazati avtobusnim spoluchennyam majzhe 87 naselenih punktiv rajonu Regulyarno zdijsnyuyutsya rejsi avtobusiv do oblasnogo centru rajonnih centriv Mogiliv Podilskij Trostyanec Bershad Tulchin Pishanka Uman Do poslug naselennya vantazhni ta pasazhirski perevezennya v rajoni zdijsnyuye VAT Krizhopilske ATP 10539 Teritoriyu rajonu peretinaye zaliznichnij shlyah Zhmerinka Odesa dovzhina yakogo stanovit 19 km z promizhnoyu stanciyeyu Krizhopil Knyazheve zupinnij punkt Zabolotne Dovzhina zaliznichnih pid yiznih shlyahiv promislovih pidpriyemstv ta organizacij stanovit u cilomu po rajonu 40 km Avtoshlyahi T 0202 ta T 0233 Teritoriyeyu rajonu prohodyat magistralnij naftoprovid Odesa Brodi Z 2003 roku rozpochato gazifikaciyu naselenih punktiv rajonu Protyazhnist gazotransportnih magistralej stanovit 43 km gazifikovano chotiri naselenih punkti Liniyi elektroperedach i zv yazku po rajonu skladayut vidpovidno 750 i 2082 km Vsi naseleni punkti rajonu elektrifikovano ta telefonizovano Krim centralnoyi rajonnoyi telefonnoyi stanciyi ye 25 silskih ATS Vsogo v rajoni narahovuyetsya 5 8 tis abonentiv NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 18 411 3458 2587 5454 4382 2429 101Zhinki 22 459 3214 2684 5391 5278 5414 478Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki101 85 478 135 80 84 634 483 75 79 1491 927 70 74 1840 884 65 69 1449 1286 60 64 1761 759 55 59 980 1058 50 54 1183 1279 45 49 1354 1584 40 44 1562 1361 35 39 1377 1290 30 34 1239 1219 25 29 1213 1196 20 24 1169 1391 15 20 1515 1389 10 14 1332 1203 5 9 1051 866 0 4 831 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 40209 98 38 rosiyani 380 0 93 moldovani 108 0 26 bilorusi 44 0 11 yevreyi 27 0 07 inshi 102 0 25 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 40370 98 78 rosijska 376 0 92 moldovska 62 0 15 biloruska 22 0 05 azerbajdzhanska 10 0 02 inshi 30 0 07 Socialno kulturna sferaV rajoni funkcionuye 27 zagalnoosvitnih shkil v yakih navchayetsya 4218 uchniv ta 21 dityacha doshkilna ustanova de vihovuyetsya 982 ditej Na zmicnennya materialnoyi bazi zakladiv osviti vikoristano 511 tis grn zbudovano sportivnij majdanchik z shtuchnim pokrittyam na sumu 118 tis grn Rozshirilas merezha dityachih navchalnih zakladiv Pracyuye 1 dityacha yunacko sportivna shkola ta Centr pozashkilnoyi roboti z ditmi ta pidlitkami v yakomu navchayutsya blizko 300 ditej 2 shkoli estetichnogo vihovannya v yakih navchayetsya 270 uchniv Serednyu specialnu osvitu nadayut tri uchilisha Krizhopilskij budivelnij licej smt Krizhopil PTU 24 s Gorodkivka VPU 31 s Zabolotne Medichne obslugovuvannya naselennya rajonu zdijsnyuyut centralna rajonni likarnya 7 ambulatorij sho pracyuyut po principu simejnoyi medicini 13 feldshersko akusherskih punkti ta 9 feldsherskih punkti Merezha likarnyanih zakladiv rajonu narahovuye 215 lizhok Shodenno zdijsnyuyetsya v serednomu 600 ambulatornih vidviduvan Kilkist likariv na 10000 zhiteliv stanovit 54 2 Funkcionuye 37 aptechnih zakladiv ta aptechnij punkt Na teritoriyi rajonu znahoditsya dva sanatoriyi TOV Dityachij sanatorij Zelena dibrova Zabolotnenskij oblasnij psihonevrologichnij sanatorij im akademika D K Zabolotnogo ta Krizhopilskij dityachij ozdorovchij zaklad Mriya Merezha zakladiv kulturi narahovuye 57 ob yektiv v tomu chisli 1 rajonnij budinok kulturi 19 silskih budinkiv kulturi 8 klubiv pracyuye 174 gurtki hudozhnoyi tvorchosti ta 7 narodnih kolektiviv Dvichi 1999 2001 rr kolektivi hudozhnoyi samodiyalnosti rajonu stavali peremozhcyami oblasnogo oglyadu narodnoyi tvorchosti Funkcionuye centralna rajonna biblioteka ta rajonna biblioteka dlya ditej 25 silskih bibliotek filialiv Isnuye 3 muzeyi na gromadskih zasadah 33 pam yatki istoriyi i kulturi sered yakih najvidomishi Kazanska cerkva 1619 r ta Kostol Presvyatoyi Divi Mariyi 1747 r v s Gorodkivka cerkva Ioanna Bogoslova 1747 r v s Radyanske sadiba Bzhozovskih poch HIHst v s Sokolivka Dlya zanyat fizichnoyu kulturoyu i sportom v rajoni funkcionuye stadion v smt Krizhopoli 17 sportivnih zaliv 54 sportmajdanchiki 11 strileckih tiriv Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Krizhopilskogo rajonu bulo stvoreno 38 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 68 22 progolosuvali 18 892 iz 27 692 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 59 82 11 301 viborciv Yuliya Timoshenko 16 30 3 080 viborciv Oleg Lyashko 8 61 1 626 viborciv Anatolij Gricenko 6 35 1 199 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 78 ReligiyaU rajoni diyut 36 religijnih organizacij semi konfesij hristiyanskih virospovidan Z nih Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu 23 Rimsko katolickoyi cerkvi 4 protestantskih virospovidan 9 Zareyestrovano 1 monastir cholovichij rimsko katolickoyi cerkvi Vedetsya budivnictvo hramu Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu ta kostolu Rimo katolickoyi cerkvi v rajonnomu centri OsobistostiKrizhopilsku zemlyu proslavili Danilo Zabolotnij likar mikrobiolog im yam yakogo nazvano selo Zabolotne ranishe s Chobotarka U seli zbereglasya oselya de zhiv vsesvitno vidomij uchenij pracyuye memorialnij muzej Sered vidomih lyudej urodzhenciv rajonu pismenniki Andrij M yastkivskij ta Mikola Ryabij pismennik i politichnij diyach Volodimir Yavorivskij narodnij deputat Ukrayini kilkoh sklikan Volodimir Lanovij pismennik ta zhurnalist Mikola Trublayini trekova velogonshicya zasluzhenij majster sportu uchasnicya Olimpijskih igor v Londoni Lyubov Basova i futbolist pravij zahisnik Dinamo Kiyiv Oleksandr Timchik U duhovnu skarbnicyu vpisane im ya urodzhencya s Gorodkivka Volodimira Kozhuharya vidomogo dirigenta simfonichnogo orkestru m Sankt Peterburga Martiniyan Vojceh Dazhickij 14 lyutogo 1918 Yagella Pidkarpatske voyevodstvo 2 lipnya 2009 Gorodkivka Krizhopilskij rajon Vinnicka oblast religijnij diyach svyashenik yedinij u radyanskij Ukrayini chlen ordenu franciskanciv Pam yatkiPam yatki arhitekturi Krizhopilskogo rajonu Pam yatki monumentalnogo mistectva Krizhopilskogo rajonu Pam yatki istoriyi Krizhopilskogo rajonu Pam yatki arheologiyi Krizhopilskogo rajonuPosilannyaOleksandr Gorobec Stihla Muza spivcya Kozachchini i Koliyivshini Mikoli Ryabogo 25 sichnya 2021 u Wayback Machine PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 28 lyutogo 2020 roku 159 2020 rp Pro priznachennya V Skaliya golovoyu Krizhopilskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Vinnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 8 grudnya 2020 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 3 listopada 2016 Administrativno teritorialnij ustrij Krizhopilskogo rajonu 11 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 23 Listopada 2020 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 27 serpnya 2017 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 26 bereznya 2016 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krizhopilskij rajonOficijnij sajt Krizhopilskoyi rajonnoyi radi 2 lyutogo 2020 u Wayback Machine Oficijnij sajt Krizhopilskoyi rajderzhadministraciyi Krizhopil Informacijno piznavalnij portal Vinnicka oblast u skladi URSR 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 630 s LiteraturaKrizhopilskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 333 353 Problemi Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2012