Коріне́цьке — село в Чернігівській області України, входить до складу Талалаївської селищної громади. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило в склад Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Розташоване на річці , лівій притоці річки Ромен, за 10 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 456 осіб, площа — 1,386 км².
село Корінецьке | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Прилуцький район |
Громада | Талалаївська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1629 |
Населення | 456 |
Площа | 1,386 км² |
Густота населення | 329 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17220 |
Телефонний код | +380 4634 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°54′47″ пн. ш. 33°10′58″ сх. д. / 50.91306° пн. ш. 33.18278° сх. д.Координати: 50°54′47″ пн. ш. 33°10′58″ сх. д. / 50.91306° пн. ш. 33.18278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 126 м |
Водойми | річка |
Найближча залізнична станція | Талалаївка |
Відстань до залізничної станції | 10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17220, село Корінецьке, вулиця Центральна, 10 |
Карта | |
Корінецьке | |
Корінецьке | |
Мапа | |
Поблизу села збереглися кургани II—I тисячоліття до нашої ери.
Історія
Перша писемна згадка про село належить до 1629 року. Село утворилося з поселення біля водяного млина, який належав у середині XVII століття мірошнику села Липового Тимошу Василевичу. Назву одержало від річки Коренецької. Місцевість славилася плантаціями тютюну. При дерев'яній Покровській церкві діяла школа. Корінецьке було вільним військовим селом і у 1654—1732 роках село входило до Красноколядинської сотні Прилуцького полку. У 1666 році в селі було 15 господарств селян, з них 6 господарств «орали на 4-х волах» та 9 господарств — «на 2-х волах»; козаки не показані.
На початку XVIII століття красноколядинський сотник Марко Ангеліовський та Крупицький монастир скупили майже все селянське населення. Усі придбані Ангеліовським землі були затверджені за ним у 1733 році універсалом гетьмана Данила Апостола. Після смерті Ангеліовського землі перейшли до його дочки Наталки, одруженої з військовим товаришем В. Купчинським.
У 1740 році було селян, записаних на царську казну, — 5 дворів (5 хат); підсусідків: Крупицького монастиря — 5 дворів (5 хат), військового товариша В. Купчинського — 7 бдв.бездворих хат і священника Кольчевського — 3 бездворі хати; козаків — 42 двори (45 хат).
У 1780 році — 3 двори (5 хат) селян «підданих Крупицького монастиря»; підсусідки: удови військового товариша Осипа Купчинського — 9 дворів (15 хат) та військового товариша Остапа Косяровського — 5 дворів (6 хат), священника Григорія Кольчевського — 3 двори (7 хат); 21 двір (60 хат) козаків. Діяла дерев'яна Покровська церква (перша церква збудована до 1666 року), при ній церковно-парафіяльна школа.
Після скасування полкового устрою село у 1782 році відійшло до Роменського повіту Чернігівського намісництва.
Є на мапі 1812 року.
У 1859 році у казеному та володарскому селі Коренецька (Коренецьке) була церква та 135 дворів де жило 1060 осіб ( 498 чоловічої та 562 жиночої статі).
У 1866 році — 135 дворів, 1 062 мешканців; за переписом 1897 року дворів 168, мешканців 1 186.
У складі СРСР
Радянську владу встановлено у січні 1918 року. У 1924 році відкрито початкову школу, хату-читальню. Комсомольську організацію створено в 1928 році, партійну — в 1947 році. З 1929 року діяв клуб. 1930 року організовано першу артіль «Спільна праця».
Після 1945 року приєднано хутори Романівка(Романів) та Саливонів (Саловоновка), Количевський
Під час німецько-радянської війни село з 13 вересня 1941 року по 13 вересня 1943 року в німецькій окупації і було повністю спалене. На фронтах війни воювали 210 мешканців села, з них 63 нагороджені орденами й медалями СРСР. 138 чоловік загинули. На братській могилі воїнів, що загинули в бою за відвоювання села, встановлено надгробний пам'ятник. У 1967 році відкрито пам'ятник воїнам-односельцям, що загинули під час війни.
5 лютого 1965 року указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Корінецьку сільраду Роменського району до складу Бахмацького району Чернігівської області.
Станом на початок 1970-х років в селі було 214 дворів, мешкало 686 осіб. Розміщувалась садиба колгоспу «Україна», за яким було закріплено 2 390 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1 841 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні нетелів, вирощувало цукровий буряк, зернові й технічні культури. На той час діяли восьмирічна школа, в якій навчалося 162 учні і працювало 13 вчителів, клуб, бібліотека (8 тисяч примірників), відділення зв'язку, фельдшерсько-акушерський пункт, ясла-садок і пологовий будинок.
Село на початку 1960-х рр. електрифіковано, радіофіковане. 1980 року до села прокладене шосе. Станом на 1988 рік в селі мешкало 513 жителів.
У складі України
З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі було 17 дворів, мешкало 473 жителя.
До 2017 року було центром сільської ради.
Див. також
Примітки
- (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 7 грудня 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 6 листопада 2016.
Література
- Лазаревський О. М. Описание старой Малороссии. Том 3. Полк Прилуцкий. Київ, 1902(рос.);
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Чернігівщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1007 с. — .
- Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина : енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. — 560 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korine cke selo v Chernigivskij oblasti Ukrayini vhodit do skladu Talalayivskoyi selishnoyi gromadi Za administrativnim podilom do lipnya 2020 roku selo vhodilo v sklad Talalayivskogo rajonu a pislya ukrupnennya rajoniv vhodit do Priluckogo rajonu Roztashovane na richci livij pritoci richki Romen za 10 km vid zaliznichnoyi stanciyi Talalayivki Naselennya 456 osib plosha 1 386 km selo Korinecke Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Priluckij rajon Gromada Talalayivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1629 Naselennya 456 Plosha 1 386 km Gustota naselennya 329 osib km Poshtovij indeks 17220 Telefonnij kod 380 4634 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 54 47 pn sh 33 10 58 sh d 50 91306 pn sh 33 18278 sh d 50 91306 33 18278 Koordinati 50 54 47 pn sh 33 10 58 sh d 50 91306 pn sh 33 18278 sh d 50 91306 33 18278 Serednya visota nad rivnem morya 126 m Vodojmi richka Najblizhcha zaliznichna stanciya Talalayivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 10 km Misceva vlada Adresa radi 17220 selo Korinecke vulicya Centralna 10 Karta Korinecke Korinecke Mapa Poblizu sela zbereglisya kurgani II I tisyacholittya do nashoyi eri IstoriyaPersha pisemna zgadka pro selo nalezhit do 1629 roku Selo utvorilosya z poselennya bilya vodyanogo mlina yakij nalezhav u seredini XVII stolittya miroshniku sela Lipovogo Timoshu Vasilevichu Nazvu oderzhalo vid richki Koreneckoyi Miscevist slavilasya plantaciyami tyutyunu Pri derev yanij Pokrovskij cerkvi diyala shkola Korinecke bulo vilnim vijskovim selom i u 1654 1732 rokah selo vhodilo do Krasnokolyadinskoyi sotni Priluckogo polku U 1666 roci v seli bulo 15 gospodarstv selyan z nih 6 gospodarstv orali na 4 h volah ta 9 gospodarstv na 2 h volah kozaki ne pokazani Na pochatku XVIII stolittya krasnokolyadinskij sotnik Marko Angeliovskij ta Krupickij monastir skupili majzhe vse selyanske naselennya Usi pridbani Angeliovskim zemli buli zatverdzheni za nim u 1733 roci universalom getmana Danila Apostola Pislya smerti Angeliovskogo zemli perejshli do jogo dochki Natalki odruzhenoyi z vijskovim tovarishem V Kupchinskim U 1740 roci bulo selyan zapisanih na carsku kaznu 5 dvoriv 5 hat pidsusidkiv Krupickogo monastirya 5 dvoriv 5 hat vijskovogo tovarisha V Kupchinskogo 7 bdv bezdvorih hat i svyashennika Kolchevskogo 3 bezdvori hati kozakiv 42 dvori 45 hat U 1780 roci 3 dvori 5 hat selyan piddanih Krupickogo monastirya pidsusidki udovi vijskovogo tovarisha Osipa Kupchinskogo 9 dvoriv 15 hat ta vijskovogo tovarisha Ostapa Kosyarovskogo 5 dvoriv 6 hat svyashennika Grigoriya Kolchevskogo 3 dvori 7 hat 21 dvir 60 hat kozakiv Diyala derev yana Pokrovska cerkva persha cerkva zbudovana do 1666 roku pri nij cerkovno parafiyalna shkola Pislya skasuvannya polkovogo ustroyu selo u 1782 roci vidijshlo do Romenskogo povitu Chernigivskogo namisnictva Ye na mapi 1812 roku U 1859 roci u kazenomu ta volodarskomu seli Korenecka Korenecke bula cerkva ta 135 dvoriv de zhilo 1060 osib 498 cholovichoyi ta 562 zhinochoyi stati U 1866 roci 135 dvoriv 1 062 meshkanciv za perepisom 1897 roku dvoriv 168 meshkanciv 1 186 U skladi SRSR Radyansku vladu vstanovleno u sichni 1918 roku U 1924 roci vidkrito pochatkovu shkolu hatu chitalnyu Komsomolsku organizaciyu stvoreno v 1928 roci partijnu v 1947 roci Z 1929 roku diyav klub 1930 roku organizovano pershu artil Spilna pracya Pislya 1945 roku priyednano hutori Romanivka Romaniv ta Salivoniv Salovonovka Kolichevskij Pid chas nimecko radyanskoyi vijni selo z 13 veresnya 1941 roku po 13 veresnya 1943 roku v nimeckij okupaciyi i bulo povnistyu spalene Na frontah vijni voyuvali 210 meshkanciv sela z nih 63 nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR 138 cholovik zaginuli Na bratskij mogili voyiniv sho zaginuli v boyu za vidvoyuvannya sela vstanovleno nadgrobnij pam yatnik U 1967 roci vidkrito pam yatnik voyinam odnoselcyam sho zaginuli pid chas vijni 5 lyutogo 1965 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Korinecku silradu Romenskogo rajonu do skladu Bahmackogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Stanom na pochatok 1970 h rokiv v seli bulo 214 dvoriv meshkalo 686 osib Rozmishuvalas sadiba kolgospu Ukrayina za yakim bulo zakripleno 2 390 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 1 841 ga ornoyi zemli Gospodarstvo specializuvalosya na viroshuvanni neteliv viroshuvalo cukrovij buryak zernovi j tehnichni kulturi Na toj chas diyali vosmirichna shkola v yakij navchalosya 162 uchni i pracyuvalo 13 vchiteliv klub biblioteka 8 tisyach primirnikiv viddilennya zv yazku feldshersko akusherskij punkt yasla sadok i pologovij budinok Selo na pochatku 1960 h rr elektrifikovano radiofikovane 1980 roku do sela prokladene shose Stanom na 1988 rik v seli meshkalo 513 zhiteliv U skladi Ukrayini Z 1991 roku selo u skladi Ukrayini U 1996 roci v seli bulo 17 dvoriv meshkalo 473 zhitelya Do 2017 roku bulo centrom silskoyi radi Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Primitki PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2022 Procitovano 7 grudnya 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 7 grudnya 2021 Procitovano 7 grudnya 2021 InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 7 grudnya 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 7 grudnya 2021 Procitovano 7 grudnya 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 7 grudnya 2021 Procitovano 7 grudnya 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 7 grudnya 2021 Procitovano 7 grudnya 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 7 grudnya 2021 Procitovano 7 grudnya 2021 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 6 listopada 2016 LiteraturaLazarevskij O M Opisanie staroj Malorossii Tom 3 Polk Priluckij Kiyiv 1902 ros Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Chernigivshina enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska radyanska enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 1007 s ISBN 5 88500 011 5 Shkoropad D O Savon O A Priluchchina enciklopedichnij dovidnik za red G F Gajdaya Nizhin Aspekt Poligraf 2007 560 s ISBN 978 966 340 221 5