Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (квітень 2014) |
Радіофіка́ція — це система звукового мовлення, в якій звук (мова, музика) передається великій кількості слухачів (абонентам) за допомогою , що поширюються по дротових мереж (автономним, мовним або телефонним).
Призначення
Головні переваги радіофікації — її висока економічність і надійність, висока якість передачі, простота в обігу з абонентським гучномовцем. Створення мережі вузлів і точок дротового мовлення дозволило використовувати радіомовлення як одне з найефективніших засобів масової інформації, освіти і виховання трудящих.
Перспектива розвитку радіофікації житлових будинків, громадських будівель і споруд цієї системи пов'язана в основному з необхідністю оповіщення населення відповідно до вимог цивільної оборони. — це у масштабі всієї країни, а не тільки система новин і передач. наявність системи радіофікації є обов'язковою вимогою при здачі будинку в експлуатацію.
Основні якісні показники системи радіофікації: діапазон відтворюваних частот (50 — 10 000 Гц для міст і 100 — 6000 Гц для сільської місцевості при нерівномірності частотної характеристики <6 дб), коефіцієнт гармонік (<6% на нижчій частоті при номінальній напрузі в лінії), відношення сигнал / перешкода (не менше 50-55 дБ).
Реалізація
Звуковий сигнал надходить на центральну підсилювальну станцію з центру надзвичайних ситуацій або через станцію з обласного, або столичного центру МНС. У різних ділянках розподільної мережі номінальна (робоча) напруга різна: зазвичай 960 В — в магістральних фідерних лініях, 240 В — в розподільних фідерних лініях, 30 у — в абонентських лініях. Всі підсилювальні станції та трансформаторні підстанції крупних вузлів системи автоматизовані і управляються дистанційно з центральної підсилювальної станції. У менш великих містах і населених пунктах міського типу вузол радіофікації структурно може бути обмежений 3, 2 або 1 ланкою. Висока надійність роботи вузлів забезпечується резервуванням підсилювачів і живленням трансформаторних підстанцій по двом фідерам — від різних опорних підсилювальних станцій, а також системою локалізації ушкоджень у мережі.
Сигнал мовлення надходить на підсилювальну станцію в районному центрі з міжміського мовного каналу, існують також варіанти коли цей сигнал приймається радіоприймачем, встановленим на підсилювальної станції. Розподільна мережа радіомовлення будується таким чином, щоб до станції були приєднані фідерні лінії, за якими здійснюється трансляція в сусідні населені пункти. Найчастіше надійність ліній і якість звучання переданих програм погані. Тому в тих місцях, де можливий стійкий радіоприйом на УКХ-частотах, часто встановлюють сільські автоматизовані вузли САУ. У таких районах мовні програми беруть на станції таких же вузлів від найближчої передавальної радіостанції. За кодованим командам проводиться автоматичне включення і виключення вузлів, які передаються тією самою радіостанцією.
Розподільні мережі радіофікації в містах, як правило, повітряні і проходять над дахами будинків. Мережі виконуються із сталевих або біметалічних дротів. У сільській місцевості і міській місцевості використовують переважно повітряні провідні мережі, хоча існують і підземні кабельні.
Історія
У ряді країн, таких як Німеччина, Італія, Швейцарія) в 30-х роках були створені системи радіофікації по телефонних мережах.
Радіофікація в СРСР
Радіофікація в СРСР являла собою державну систему планомірного розвитку радіо- і дротового (кабельного) мережі мовлення, що забезпечувало цілодобову суспільно-політичну та культурно-просвітницьку інформатизацію населення.
У містах СРСР система радіофікації почала впроваджуватися з 1925 року.
У середині 20-х рр. радіотехнічною промисловістю випущені перші радіоприймачі для колективного слухання, які працювали на гучномовець і здійснювали прийом програм (повідомлень) в радіусі кількох сотень кілометрів від радіомовної станції; гучномовці для перших музичних приймачів; детекторні радіоприймачі з головними телефонами (навушниками), розраховані на індивідуальний прийом.
Перші досліди дротового мовлення здійснені в Москві в 1924–25 роках.
До кінця 1928 року приймальня радіомережа мала 127 трансляційних радіовузлів, які обслуговували 11,7 тис. радіоточок з гучномовцями і 9,4 тис. — з головними телефонами, 70 тис. радіоприймачів (головним чином детекторного типу). розвивалася в основному в містах; в сільській місцевості діяло 13,6% радіоточок, тому в 30-ті роки особлива увага приділялася радіофікації села.
Створення мережі вузлів і точок дротового мовлення дозволило використовувати радіомовлення як одне з найефективніших засобів масової інформації, освіти і виховання громадян (до початку 1941 року налічувалося 11 тисяч трансляційних вузлів, близько 6 млн радіоточок).
До 1946 року ця мережа (значна частина якої була знищена в роки радянсько-німецької війни) була майже повністю відновлена (9400 трансляційних вузлів, понад 5,6 млн радіоточок).
З 50-х років почала масовий випуск радіоприймачів і радіол (у 1957 р. в користуванні у населення було 16,5 млн приймачів, в 1967 — близько 40 млн, в 1974 — 55 млн); бурхливими темпами розширювалася мережа дротового мовлення (в 1950 — 9, 7 млн , в 1966 — 35,6 млн, в 1974 — 57 млн).
У 60-ті роки отримало розвиток 3-програмне дротове мовлення. У 1974 році понад 98% населення мало можливість слухати передачі дротового мовлення. Приймальня мережа дротового радіомовлення приймала програми центрального та місцевого радіомовлення на 67 мовах народів СРСР.
Див. також
Примітки
Посилання
Джерела
- http://www.topservice.od.ua/radiofikaciya.html[]
- Радиофикация // БСЭ, Б. П. Степанов
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2014 Radiofika ciya ce sistema zvukovogo movlennya v yakij zvuk mova muzika peredayetsya velikij kilkosti sluhachiv abonentam za dopomogoyu sho poshiryuyutsya po drotovih merezh avtonomnim movnim abo telefonnim PriznachennyaGolovni perevagi radiofikaciyi yiyi visoka ekonomichnist i nadijnist visoka yakist peredachi prostota v obigu z abonentskim guchnomovcem Stvorennya merezhi vuzliv i tochok drotovogo movlennya dozvolilo vikoristovuvati radiomovlennya yak odne z najefektivnishih zasobiv masovoyi informaciyi osviti i vihovannya trudyashih Perspektiva rozvitku radiofikaciyi zhitlovih budinkiv gromadskih budivel i sporud ciyeyi sistemi pov yazana v osnovnomu z neobhidnistyu opovishennya naselennya vidpovidno do vimog civilnoyi oboroni ce u masshtabi vsiyeyi krayini a ne tilki sistema novin i peredach nayavnist sistemi radiofikaciyi ye obov yazkovoyu vimogoyu pri zdachi budinku v ekspluataciyu Osnovni yakisni pokazniki sistemi radiofikaciyi diapazon vidtvoryuvanih chastot 50 10 000 Gc dlya mist i 100 6000 Gc dlya silskoyi miscevosti pri nerivnomirnosti chastotnoyi harakteristiki lt 6 db koeficiyent garmonik lt 6 na nizhchij chastoti pri nominalnij napruzi v liniyi vidnoshennya signal pereshkoda ne menshe 50 55 dB RealizaciyaZvukovij signal nadhodit na centralnu pidsilyuvalnu stanciyu z centru nadzvichajnih situacij abo cherez stanciyu z oblasnogo abo stolichnogo centru MNS U riznih dilyankah rozpodilnoyi merezhi nominalna robocha napruga rizna zazvichaj 960 V v magistralnih fidernih liniyah 240 V v rozpodilnih fidernih liniyah 30 u v abonentskih liniyah Vsi pidsilyuvalni stanciyi ta transformatorni pidstanciyi krupnih vuzliv sistemi avtomatizovani i upravlyayutsya distancijno z centralnoyi pidsilyuvalnoyi stanciyi U mensh velikih mistah i naselenih punktah miskogo tipu vuzol radiofikaciyi strukturno mozhe buti obmezhenij 3 2 abo 1 lankoyu Visoka nadijnist roboti vuzliv zabezpechuyetsya rezervuvannyam pidsilyuvachiv i zhivlennyam transformatornih pidstancij po dvom fideram vid riznih opornih pidsilyuvalnih stancij a takozh sistemoyu lokalizaciyi ushkodzhen u merezhi Signal movlennya nadhodit na pidsilyuvalnu stanciyu v rajonnomu centri z mizhmiskogo movnogo kanalu isnuyut takozh varianti koli cej signal prijmayetsya radioprijmachem vstanovlenim na pidsilyuvalnoyi stanciyi Rozpodilna merezha radiomovlennya buduyetsya takim chinom shob do stanciyi buli priyednani fiderni liniyi za yakimi zdijsnyuyetsya translyaciya v susidni naseleni punkti Najchastishe nadijnist linij i yakist zvuchannya peredanih program pogani Tomu v tih miscyah de mozhlivij stijkij radioprijom na UKH chastotah chasto vstanovlyuyut silski avtomatizovani vuzli SAU U takih rajonah movni programi berut na stanciyi takih zhe vuzliv vid najblizhchoyi peredavalnoyi radiostanciyi Za kodovanim komandam provoditsya avtomatichne vklyuchennya i viklyuchennya vuzliv yaki peredayutsya tiyeyu samoyu radiostanciyeyu Rozpodilni merezhi radiofikaciyi v mistah yak pravilo povitryani i prohodyat nad dahami budinkiv Merezhi vikonuyutsya iz stalevih abo bimetalichnih drotiv U silskij miscevosti i miskij miscevosti vikoristovuyut perevazhno povitryani providni merezhi hocha isnuyut i pidzemni kabelni IstoriyaU ryadi krayin takih yak Nimechchina Italiya Shvejcariya v 30 h rokah buli stvoreni sistemi radiofikaciyi po telefonnih merezhah Radiofikaciya v SRSR Radiofikaciya v SRSR yavlyala soboyu derzhavnu sistemu planomirnogo rozvitku radio i drotovogo kabelnogo merezhi movlennya sho zabezpechuvalo cilodobovu suspilno politichnu ta kulturno prosvitnicku informatizaciyu naselennya U mistah SRSR sistema radiofikaciyi pochala vprovadzhuvatisya z 1925 roku U seredini 20 h rr radiotehnichnoyu promislovistyu vipusheni pershi radioprijmachi dlya kolektivnogo sluhannya yaki pracyuvali na guchnomovec i zdijsnyuvali prijom program povidomlen v radiusi kilkoh soten kilometriv vid radiomovnoyi stanciyi guchnomovci dlya pershih muzichnih prijmachiv detektorni radioprijmachi z golovnimi telefonami navushnikami rozrahovani na individualnij prijom Pershi doslidi drotovogo movlennya zdijsneni v Moskvi v 1924 25 rokah Do kincya 1928 roku prijmalnya radiomerezha mala 127 translyacijnih radiovuzliv yaki obslugovuvali 11 7 tis radiotochok z guchnomovcyami i 9 4 tis z golovnimi telefonami 70 tis radioprijmachiv golovnim chinom detektornogo tipu rozvivalasya v osnovnomu v mistah v silskij miscevosti diyalo 13 6 radiotochok tomu v 30 ti roki osobliva uvaga pridilyalasya radiofikaciyi sela Stvorennya merezhi vuzliv i tochok drotovogo movlennya dozvolilo vikoristovuvati radiomovlennya yak odne z najefektivnishih zasobiv masovoyi informaciyi osviti i vihovannya gromadyan do pochatku 1941 roku nalichuvalosya 11 tisyach translyacijnih vuzliv blizko 6 mln radiotochok Do 1946 roku cya merezha znachna chastina yakoyi bula znishena v roki radyansko nimeckoyi vijni bula majzhe povnistyu vidnovlena 9400 translyacijnih vuzliv ponad 5 6 mln radiotochok Z 50 h rokiv pochala masovij vipusk radioprijmachiv i radiol u 1957 r v koristuvanni u naselennya bulo 16 5 mln prijmachiv v 1967 blizko 40 mln v 1974 55 mln burhlivimi tempami rozshiryuvalasya merezha drotovogo movlennya v 1950 9 7 mln v 1966 35 6 mln v 1974 57 mln U 60 ti roki otrimalo rozvitok 3 programne drotove movlennya U 1974 roci ponad 98 naselennya malo mozhlivist sluhati peredachi drotovogo movlennya Prijmalnya merezha drotovogo radiomovlennya prijmala programi centralnogo ta miscevogo radiomovlennya na 67 movah narodiv SRSR Div takozhAbonentska radiotochka RadioprijmachPrimitkiPosilannyaDzherelahttp www topservice od ua radiofikaciya html neavtoritetne dzherelo Radiofikaciya BSE B P Stepanov