Королівське місто (пол. Miasto królewskie) — історична адміністративно-територіальна одиниця, міста, розташовані на землях, що належать королеві так звана «Коронована земля» (пол. królewszczyźnie).
Королівські міста окрім королівського титулу, на додаток могли ще мати приватні титули (наприклад, лицарське), або єпископське. Основна особливість королівського міста полягає в тому, що мешканці королівських міст користувалися більшою свободою, ніж мешканці інших міст. Жителі королівських міст могли подавати скарги і дезидерати, передусім люстрації староств в разі конфлікту зі старостою, чого були позбавлені мешканці приватних міст. Наприкінці XVIII століття появилася ще одна можливість заявити свої претензії передусім таким органам, як Департаменту Поліції Постійної Ради (пол. Departament Policji Rady Nieustającej), Комітету Поліції Обидвох Народів (пол. Komisja Policji Obojga Narodów) і судам комітету порядку (пол. sądy komisji porządkowych).
(повна назва в оригіналі пол. Miasta nasze królewskie wolne w państwach Rzeczypospolitej — Наші вільні королівські міста в складі Речі Посполитої), прийнятий в 1791 році, на практиці стосувався 141 королівських міст Першої Речі Посполитої і значно розширив привілеї буржуазії.
У світлі цього закону з 1775 року міста в Польщі класифікувалися за кількістю будинків і були розділені на три групи: вищі, нижчі і сільськогосподарські міста. До великих міст були класифіковані міста щонайменше із 300 будинками, в той час, як інші були класифіковані як сільськогосподарські.
Деякі королівські міста Речі Посполитої
Сучасні українські міста
Сучасні українські міста, які в минулому мали статус Вільного королівського міста:
- Березань
- Бобровиця
- Богуслав
- Брацлав
- Буськ
- Вишнівка
- Вінниця
- Володимир (Володимир-Волинський)
- Долина
- Дрогобич
- Гайсин
- Житомир
- Кам'янець (Кам'янець-Подільський)
- Київ
- Ковель
- Кременець
- Літин
- Луцьк
- Любеч
- Львів
- Миляновичі
- Миргород
- Переяслав
- Плоскирів (Хмельницький)
- Стрий
- Черкаси
- Яготин
Сучасні польські міста
Сучасні польські міста, які в минулому мали статус Вільного королівського міста:
- Блонє
- Брест-Куявський
- Добринь-над-Віслою
- Варшава
- Гнізно
- Краків
- Казимир
- Гданськ
- Замбрів
- Кенти
- Познань
- Перемишль
- Торунь
- Холм
- Радом
- Люблін
- Новгород
- Дорогичин
- Казимир-Нижній
- Луків
- Кошиці
- Сянік
Сучасні білоруські міста
Сучасні білоруські міста, які в минулому мали статус Вільного королівського міста:
Сучасні литовські міста
Сучасні литовські міста, які в минулому мали статус Вільного королівського міста:
Див. також
Примітки
- Населення зазвичай оцінювалася так: 6 людей на 1 будинок.
Джерела
- Miasta królewskie Lubelszczyzny w drugiej połowie XVIII wieku. — Lublin (Люблін) : Wydawnictwo Lubelskie, 1968. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivske misto pol Miasto krolewskie istorichna administrativno teritorialna odinicya mista roztashovani na zemlyah sho nalezhat korolevi tak zvana Koronovana zemlya pol krolewszczyznie Pechatka magistratu mista Striya iz nadpisom pol MAGISTRAT KR M STRYJA ukr Magistrat korolivskogo mista Striya Korolivski mista okrim korolivskogo titulu na dodatok mogli she mati privatni tituli napriklad licarske abo yepiskopske Osnovna osoblivist korolivskogo mista polyagaye v tomu sho meshkanci korolivskih mist koristuvalisya bilshoyu svobodoyu nizh meshkanci inshih mist Zhiteli korolivskih mist mogli podavati skargi i deziderati peredusim lyustraciyi starostv v razi konfliktu zi starostoyu chogo buli pozbavleni meshkanci privatnih mist Naprikinci XVIII stolittya poyavilasya she odna mozhlivist zayaviti svoyi pretenziyi peredusim takim organam yak Departamentu Policiyi Postijnoyi Radi pol Departament Policji Rady Nieustajacej Komitetu Policiyi Obidvoh Narodiv pol Komisja Policji Obojga Narodow i sudam komitetu poryadku pol sady komisji porzadkowych povna nazva v originali pol Miasta nasze krolewskie wolne w panstwach Rzeczypospolitej Nashi vilni korolivski mista v skladi Rechi Pospolitoyi prijnyatij v 1791 roci na praktici stosuvavsya 141 korolivskih mist Pershoyi Rechi Pospolitoyi i znachno rozshiriv privileyi burzhuaziyi U svitli cogo zakonu z 1775 roku mista v Polshi klasifikuvalisya za kilkistyu budinkiv i buli rozdileni na tri grupi vishi nizhchi i silskogospodarski mista Do velikih mist buli klasifikovani mista shonajmenshe iz 300 budinkami v toj chas yak inshi buli klasifikovani yak silskogospodarski Deyaki korolivski mista Rechi PospolitoyiSuchasni ukrayinski mista Lviv u 17 mu stolitti Kam yanec Podilskij u 17 mu stolitti Suchasni ukrayinski mista yaki v minulomu mali status Vilnogo korolivskogo mista Berezan Bobrovicya Boguslav Braclav Busk Vishnivka Vinnicya Volodimir Volodimir Volinskij Dolina Drogobich Gajsin Zhitomir Kam yanec Kam yanec Podilskij Kiyiv Kovel Kremenec Litin Luck Lyubech Lviv Milyanovichi Mirgorod Pereyaslav Ploskiriv Hmelnickij Strij Cherkasi Yagotin Suchasni polski mista Krakiv ta Kazimir u 17 mu stolitti aglomeraciya troh korolivskih mist Varshava u 18 mu stolitti Gdansk u 16 mu stolitti Poznan u 17 mu stolitti Lyublin u 17 mu stolitti Peremishl u 17 mu stolitti Suchasni polski mista yaki v minulomu mali status Vilnogo korolivskogo mista Blonye Brest Kuyavskij Dobrin nad Visloyu Varshava Gnizno Krakiv Kazimir Gdansk Zambriv Kenti Poznan Peremishl Torun Holm Radom Lyublin Novgorod Dorogichin Kazimir Nizhnij Lukiv Koshici Syanik Suchasni biloruski mista Gorodnya u 16 mu stolitti Suchasni biloruski mista yaki v minulomu mali status Vilnogo korolivskogo mista Minsk Gorodnya Brest Litovskij Lida Suchasni litovski mista Suchasni litovski mista yaki v minulomu mali status Vilnogo korolivskogo mista Vilnyus TrakajDiv takozhVilne misto Imperske Vilne mistoPrimitkiNaselennya zazvichaj ocinyuvalasya tak 6 lyudej na 1 budinok DzherelaMiasta krolewskie Lubelszczyzny w drugiej polowie XVIII wieku Lublin Lyublin Wydawnictwo Lubelskie 1968 pol